Твір «Сумний був той Святий вечір в сорок шостім році»

1. Сумний був той Святий вечір в сорок шостім році,
   По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.2
2. Як на небі свята зірка зачала сіяти,
   Почав нарід до Святої вечері сідати.2
3. Посідали до вечері мати з діточками,
   Замість мали вечеряти – залилися сльозами.2
4. Плачи стара мати, а діти питають:
   – Мамо, мамо, де наш тато, чом з нами ни вечеряють?2
5. – А наш, діти, тато в далекім Сибірі,
   Споминає Святий вечір в нашій славній Україні.2
6. Споминає Святий вечір, всю свою родину,
   Тата, маму, жінку [1], діти, нашу неньку Україну.2
7. А там старий батько за синами плаче,
   Трьох він мав їх як соколів, вже їх більше не побачить.2
8. Один син в Сибіру, другий у Берліні,
   Третій пішов в партизани, щоб служити Україні.2
9. Поможи нам, Боже, серцем перебути,
   Нашу славну Україну з кайданів розкути.2
10. З кайданів розкути, тюрми повалити
    Люд невинний тисічами на волю пустити.2
11. Поможи нам, Боже, поможи нам нині,
    Даруй волю, щастя й долю, нашій славній Україні.2

[1] неньку – варіант виконання. – Примітка транскриптора.