Твір «На горі криж, ти, дівчино, слиш»

1. На горі криж, ти, дівчино, слиш,
   Я до війська відїжджаю, присягу мені злож.[1][2]2
2. Козак у війську є, нічого не знає
   Йому друзі написали, що вна ся віддає.2
3. – Пане капітане, пусти ня додому,
   Пишут друзі сумні листи, сам не знаю чому.2
4. – Пущу я тя, пущу, але не самого,
   Скажу хлопцям усідлати коня вороного.2
5. Коня вороного, в золоте сіделце,
   Ой їдь, жовнір, додомоньку – розвесели серце.2
6. Козак приїжджає аж на воротонька,
   Ой ни вийшла дівчинонька, вийшла сирітонька.2
7. – Сирото, сирото, відчини брамицю
   Нехай ще раз подивлюся на свою зрадницю.2
8. Шабелка при боці, [3] пістоля у руці
   Стрілив, стрілив в саме серденько дівчині-зрадниці.2
9. Дівчина упала, три слова сказала:
   – Ой нащо ж я молоденька присягу зламала. [3]2

[1] Р-1).: Не повторяти? З-1).: Повторяйте, повторяйте.
[2] Р-2).: Перши ви си згадайте так, а потому. Р-1).: Та я вже знаю, заждіт. Вжем си забула. З-2).: А ви з початку почніть ше раз. Р-1).: Помилила’м вже.
[3] З-1).: А може ше раз з початку перший куплет як там співалося? Р-1).:
Ти, дівчино, слиш,
Я до війська відїжджаю, присягу ми залиш.2