Твір «Хто там по дорозі йде до Вефлеєму»

1. Хто там по дорозі йде до Вефлеєму,
   Що то за невіста пречудна, премила –
   То Діва Марія, Йосиф коло неї,
   Йдуть шукати місця до рідні своєї.2
2. Дармо довго ждали в кревних під дверима,
   Цілі вже дрожали від вітру і зимна.
   Одні – відчинили, а в дім не прийняли,
   Інші – перед ними двері зачиняли [1].2
3. Ни йшли вни в гостину, бо їх серце чуло,
   Що там для Ісуса вже місця й не було.
   Пішли ген за місто у яскиню темну,
   Де Діва Марія вклякнула на землю.2
4. Все раба Господня стала говорити:
   – Хочу твою волю, Господи, сповнити,
   Єслі так бажаєш – нехай ся так стане,
   Я раба Господня, твоя воля, Пане!2
5. А Йосип старенький вийшов на ту хвилю,
   Щоби назбирати й огріти яскиню,
   Огонь розпалити, щоб тепліше було,
   Щоб дитятко Боже так зимна й не чуло!2
6. Аж тут залунали голоса предивні,
   Стали відбивати чудно, милодійно.
   Оглянувся Йосип, яскиня вся ясна,
   Ангели співають, звізда світит ясно!2
7. Спішно Йосиф пішов Богу поклонився,
   Що для нас убогих в яслах положився.
   З ними він співає: «Тішмося, всі люди,
   За гріхи покайтесь, він нам все забуде!»2

[1] закривали-варіант виконання