Твір «Кажуть люде, правда щира»

1. Кажуть люде, правда щира,2
   Яка була я красива.
2. Очі чорні, як терночки,2
   Й а брівонька, як шнурочки. [1]2
3. Така’м била, як сніг біла,2
   Тепер мене ненза зїла.2
4. Не так ненза, як п’яниця,2
   Прийде домів, не тямиться.
5. Прийшов домів, портки згубив,2
   Прийшов домів, мене набив.
6. – Іди, жінко, портки найди,2
   Як не найдеш, домів не йди.
7. Ой пішла я коло плота,2
   Тягну портки із болота.
8. Взяла’м його за чуприну,2
   На ти портки, вражий сину,
9. Бе’м ся тепер віддавала,2
   То я дуже добре знала.
10. Не пішла бе’м за пияка,
    Хоч бе’м була і леяка [1].

[1] ніяка – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] При повторі другий раз строфи рядки не повторюються двічі. – Примітка транскриптора.