Твір «Ой на горі два дубочки, третій зелененький»

1. Ой на горі два дубочки, третій зелененький.
   Лежить, лежить у шпиталю козак молоденький.
2. Лежить, лежить у шпиталю, думає вмирати.
   Просит своїх товаришів: «Дайти мамі знати».
3. Просит своїх товаришів: «Дайти мамі знати.
   Що я лежу у шпиталю, думаю вмирати». [1]
4. Приїхала стара мати, як голуб сивенька,
   Пригорнула, притулила до свого серденька.
5. Пригорнула, притулила, ще й поцілувала.
   – Ой, сину [2], ж мій ріднесенький, то’м тя не спізнала.
6. – А як ти ня, моя мати, маєш спізнавати,
   Як я лежу у шпиталю, думаю вмирати.
7. То няй мене ни ховають ни попи ни дяки,
   А [3] най мене поховають вкраїнські козаки.2
8. Бо ті попи і ті дяки на заплаті б’ються,
   А вкраїнські козаченьки сльозами вмиють.

[1] Р-3).: А то вже два рази ни буду повтаряти.
[2]синочку – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[3] а то – варіант виконання. – Примітка транскриптора.