Твір «Ой у лісі під дубиною»

1. Ой у лісі під дубиною,
   Там сидів голуб з голубиною.2
2. Ой там на дубі ворона кранче,
   А під тим дубом дівчина плаче.2
3. Ворону вбити, нихай ни кранче,
   Дівча любити нихай ни плаче.2
4. Заїли воли в широкі доли,
   А сами пішли в гай малиновий.2
5. Там ся любили, там ся кохали
   А с того всього й позасипляли.2
6. Пригнала воли, стала в’язати,
   Вийшла мати, стала питати.2
7. – Ой доню, доню, ой доню рідна,
   Чому ж на тобі сукня не рівна?2
8. – Ой я ї прала та працювала,
   А вна мені ся ни сподобала.2
9. Як ся дівчина розжалувала,
   Свому батькови правду сказала.2
10. – Запрігай, батько, коня карого,
    Поїдеш, батько, й до зятя свого.2
11. – Ой зятю, зятю, що ж ти й учинив,
    Може, й би ти ся, зятю, й уженив?2
12. – Скари ня, Боже, на каждім кроці,
    То як я лижав при її боці.2
13. Скари ня, Боже, в каждій хвилині,
    Як я що вийден твої дівчині.2
14. Іду дорогов, людий питаю:
    – Хто видів милу, шо порабляє.2
15. А єму люди доповідают:
    – Вчора померла, нині ховают.2
16. Іду дорогов, шапку знимаю,
    Там два жовніри яму копают.2
17. – Ой хлопці, хлопці шо ви робите,
    На кого тую яму берете?2
18. – Була дівчина гарна, як перла,
    А чериз кохання вчора померла.2
19. – Беріте, хлопці, няй ширша буде,
    Ту мила моя [1] й лижати буде.2
20. В ниділю рано люди питаю:
    – Милого і з милов разом ховають.2

[1] моя мила – варіант виконання. – Примітка транскриптора.