Твір «Ой мала Янцуня й дрібненийкі діти»

1. [Ой] мала Янцуня й дрібненийкі діти,
   То вна ся й ни мала й де з ними задіти. [1]2
2. Прийшла вна й до брата, брата й нима дома,
   Брата й нима дома, й хоба є ’го жона.2
3. – Невістице моя, й дай ми кусник хліба.2
4. Ой іди’ш ти, суко, й ни хтіла’з робити,
   Вклалася й дитятьми, як сука писятьми.2
5. Прийшла вна й додому й менше зарізала,
   Менше зарізала, й більшим їсти дала.2
6. – Жоно ж моя, жоно, й чи не бив ту дехто?2
7. – Ой ту не бив нихто й хоба твоя сестра.
   – Ци [2] дала ж ти її хоч кусничок хлібця?2
8. – Ой я їй ни дала й ще’м ї поганьбила,
   Ще’м ї поганьбила, й з хати витрутила.2
9. – Жоно ж моя, жоно, й пекло заслужила,
   Що ти бідну вдову й з хати витрутила.2
10. Жибе, жоно, стала й синим камінійком,
    Синим камінійком, кам’яним сердийком.2

[1] При повторі другий раз другого рядка строфи респондент останій склад рядка недоспівує. – Примітка транскриптора.
[2] Чи – варіант виконання. – Примітка транскриптора.