Твір «Їхав козак з України та й зблудив з дороги»

1. Їхав козак з України та й зблудив з дороги,
   Та й заїхав на подвір’я до бідної вдови.2
2. – Ой ти, вдово молоденька, як ти тутки маєш,
   З маленькими діточками як ту [1] проживаєш?2
3. – Як ся маю, козаченьку, та як я ся маю,
   По чім ти мене спізнаєш, що мужа не маю?2
4. – Пізнаю тя по оздобі та й по твоїм ході,
   Що ти сумна-невесела ходиш у жалобі.2
5. Старий козак, старий козак вміє порадити:
   – Роздай, роздай дрібні діти, будемо [2] си жити!2
6. – Мої діти не ягнята, вни не підут пасти,
   А я своїм дітьом – мати, не дам їм пропасти!2
7. Ввечир буду запрядати, ввечєр [3] буду шити,
   Я з своїми діточками сама буду жити! [4]2

[1] то – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] будеме – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[3] а вдень – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[4] Респонденти іще раз на прохання збирача № 2 повторюють першу і останню строфу твору. При повторі останньої строфи заспівали другий рядок так: «Ввечир буду запрядати, а вдень буду шити, / З маленькими діточками сама буду жити». – Примітка транскриптора.