Твір «Блуд водить чоловіка по лісу»

навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
16
Початок твору/інципіт
Блуд водить чоловіка по лісу
Текст

З-3).: Але блуд ся може чіпати людини, блуд?
Р-1).: Може ся їмити блуд, ну я знаю шо то тоє, та видно тоже якась є причина. Шо я сам лічно тому два роки, поки коня ше м держав і мені треба було розворини на віз соїдіняти, то мені сусід пуйдає, та і там йди, там і там бучки такі почим си вибереш. Взяв я коня і взяв ще свого йного си-на, тоді хлопців я мав. І лишив коня внизу і пуйдаю йому, Василю, ти во ту то обрубай, стягни к возови, а я пійду вище найду то. І знаєш вийшов я догори, дивлюсі такі бучки красні, я так зрубав шось і поставив під одно дерево, дуб, але вивернутий був, замітно, я си поставив ту. Вирубаю ще і кликну хлопця би прийшов. Мені ся вочи розбігли, я став кружляти, ни найду де той бук, де то то, Боже мій, кричу і ни чую він, кричив на мене тожи ни чув, а я Бог знає куди блудив, куди пішов. Путому я думаю, Господи, пуйдают шапку вивирнути наруби, бо вже виджу шо ся блуд їмив, а далі Отче Наш буду, Богородице Діво, шоби я година вже но но, година вже вечер, патички маю, думаю переночую, Бог з ним, а як хлопиц з куньом, шо з ним. Путом си подумав, чекай, вода тече тільки туди, глядаю потока. Хащі які я переходив, Божи Святий, вниз, вниз, найшов поток, вже потічком далеко не відходив, тільки потічком, а як ше крикнув, Василю, він спізнав шо то я. Ви-диш як ся блуд їмив, мокрий був як суслік, сорочку можна було крутити, але вийшов з положення якось, Богу дякувати.

Музичні інструменти
Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
Комунікативний контекст
так
Обрядовий контекст
Обставини виконання
Уснословесний жанр
Народномузичний жанр
Жанр (народне визначення)
Транскриптор
Т-1) Папіш Марія
Мотиви