Твір «Годованець»

Р-1).: Чоловік мав йти в армію, той хлопець, але ни йшов ні в бандери, ні в той ліс, ні туда, а крився. Бійся Бога, які він роки перекрився, то є страшне діло, а вони були так трошки збоку на хуторі, писало в газеті, край села. Ну вона жінка стара вже била, не було загородженне, ну такво як-будь, але сад був і дуже були якісь такі груші порядні, жи хлопці пішли красти. Ті груші трясти і все говоріт шо є то, а прийдут рано то зроблено то. Ну там брат матері шось помагав там робити, а один там десь скрився. Ну і приходять і прийшли на яблуньку і трясли, чи рвали, а він прийшов, мав якийсь там гачок, якийсь чи шо. Значить раз стягнув і пуйдают там є годованець. Називали є годованець, вже ся бояли йти. Ну а мама корову знаєте як ранше мали худобу, приходять і давай молоко і всьо. Маєш корову давай молоко. Та й там приходили такі голова сільської ради, вночи там, виходи бабця і чому ти молока ни носиш? Я ни маю. Ану ходімти до стайні, а він в стайни був, той вже чоловік витворяє стайню, а він вила. Годованець, а то він. Вже го не судили, він двацить п’ять років відпекав, вже і так був засуджений і так досить зарослий. Так то в газеті писало. І такий годованець був, так само може й ту, та Бог його знає.