Твір «Якбе знала, моя мамцьо, який голод у тюрмі»

1. – Якбе знала, моя мамцьо, який голод у тюрмі,
   Принисла бе’с пиридачу хоч на місяць раз мині. [1]
2. – Знаю, знаю, моя доню, що тя голодом морят,
   Лиш ни знаю, моя доню, де за тобою шукат.2
3. Чи у Львові, чи у Стрию, чи в Дрогобицькій тюрмі,
   А, може, й тя вже й відвезли у далекі Сибірі.2
4. – На далекому Сибіру треба тяжко робити,
   То’м не будеш, моя мамцьо, передачі носити.
5. На далекому Сибіру вітер віє ще й шумит,
   Знаю, знаю, моя мамцьо, що тебе серце болит.
6. Не плач, мати, ни журися, бо все воля Божая,
   Як відбуду двайціть п’ять літ, тоді буду вже твоя.2

[1] Р-1).: То повторяти два рази?
З-1).: Як вам тяжко, то не повторяйте.