Твір «Катування у тюрмі і заслання за підпільну боротьбу»
Р-1).: Ти маєш двадцять, а я мала сімнадцять. Така я була бандеровка в сімнадцять років. Арештували мене в п’ятдесятому році, двадцять семого січня, коли я мала сімнайцять років. Забрали в Турку. Кагебісти прийшли, обступили хату, забрали маму і кажуть: «Бери молоду, молода нам скорше шось нам розкаже, більше розкаже». Забрали мене в Турку. В Турці була в слідстві дві неділі, били. Потім Дрогобич, мене привезли в Дрогобич, була в Дрогобичі. Не пам’ятаю чи місяць, чи два в слідстві. Мала свідка. Я на то не признавалася, бо я боялася, бо тутка не було, я вже тілько’м розуміла молода дівчина. Я не хотіла, я вже знала, шо мене не пустять, бо не пускали по в п’ятдесят четвертій статті. То Сталін, строго, режимно було. Но я знала шо мене не пустять. Я боялася шось таке наговорити на сусідів, шо я шось виділа, шось чула. Та й водили на слідство, та й били. Потім слідство моє закінчилося, відправили моє діло в Москву на засідання, сиділа на Бригітках коло Дрогобича… По тридцять дівчат сиділо нас в камері. Як яка камера була, по двайцять, по сорок. Потім прийшов мені засуд, вичитали мені вирок: десять років. І вивезли нас на Багітки. Я сама молодша була, а то було багато людей, бо тоді арештували так в сорок шестому, сорок семому році, ті люди вже повмирали. Ше одна жінка, але в Турці. Ото на Бригітках я була якось так, шо попало нас відвозили на мордовські лагера, поїзд відходив, а нас завернули, бо повні були вагони, людей набрали, та ще нас завернули і ше другий раз чекали, поки нас будуть відсилати. Вони наберуть туда, потім там назначено, які лагера, та й відсилали. Потім, вроді в січню, вивезли в лагер і в лагерю були. Була я там не цілих п’ять років, потім Сталін помер. Я вийшла яко малалєтка сама перша, судження відбула до строку, третього червня чи четвертого червня. Ну п’ять років цілих я не відсиділа. Ну нас виводили, я вийшла додому.
З-1).: Ви зразу сюди приїхали?
Р-1).: Та, ту я родилася, була в своїм селі і приїхала до мами.
З-1).: А як там жилося в Сибіру?
Р-1).: Дитинко, та ти знаєш, як нелегко. Ходили’сми на роботу, на торф, потім там плотітки бригаді. Отаке, водили нас під конвоєм там, за зону. Ото там дешо городили, на торф нас водили, копали торф.
З-1).: Тяжка робота.
Р-1).: Тяжка, бо копали землю, сушили його.