Твір «Святий Николай мирить двох жінок, які все ся сварили»

Р-2).: Двої молоді жили і все ся сварили, все ся сварят і все сварят. Упав вобраз, а вони ся сварят, тогди хлоп мовит: «Іду до церкви. Мушу йти до церкви». То святий Николай впав. Пішов хлоп до церкви, а святий Николай в церкві йому розказує. Ну, та він розказує як то-то, а він кажи: «Пішли!» Йдут, а штири хлопа несут таку гидиню, ну таке дерево, якби вони взяли на півперек, а вони взяли так і не можут влізтися в ліску. «Видиш, чоловіче, так ти ся не можеш помирити із своєю жонов, як ті хлопи не можут зайти в ліску, бо ви все йне другому напівперек». Він прийшов додому мовчить.Тота шо ни робит, мовчит. «Чоловіче, а чому ти так робиш?» – «З нешного дня я буду мовчати, а ти кричи!» Пішов підняв образ, Господи, та то святий Николай, вів мене, і в церкви бив і він воті впав. Вітогди люди жили по божому.
То священик читав в книжці, а потім нам розказували коло каплиці, і вже потом не сварилися.
Р-1).: А то ше було так, святий Николай мовив так: «Прийди домів, клякни на ноги біля неї і плач, але нич не говори». Ця торкоче, а той нич, плаче і клянчит на колінах. Вона виділа, шо то вже переміна.