Твір «А мій батько, як цвіт, зав’язав мені світ»

1. А мій батько, як цвіт, зав’язав мені світ,
   Моя мати, як зоря, рано заміж віддала.2
2. Віддала ня молоду у чужую сторону,
   У чужую сторону на великую сім’ю.2
3. А велика сім’я рано спати лягла,
   А мене молоду посилають по воду.2
4. Я по воду іду, як пташина гуду.
   Сльози очі заливають, криниченьки [1] ни знайду.2
5. Я криницю знайшла і води набрала.
   Ще не були відра повні, я сльозами долила.2
6. Я з водою іду, мов пташина гуду,
   Хтось в коморі розмавляє, мати сина підмовля.2
7. – Ой ти, сину ти мій, ти, дитино моя,
   Чом горілку ни п’єш, чому жінку ни б’єш?2
8. – Я горівку ни п’ю, бо горілка гірка,
   Свою жінку я ни б’ю, бо вона ще молода.2
9. Не на то я ї брав, щоби я її бив,
   А на то я ї брав, щоби я її любив.2
10. А як я ся женив, калиночка цвила,
    Здогадайси, моя мати, яка гарна була.2
11. А й великі роки, вже відцвили маки,
    А типир ї, моя мати [2] моя, вже ни можу спі-знати.2

[1] кириниченьки – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] мамцьо – варіант виконання. – Примітка транскриптора.