Твір «Замовляння хмар»

Р-1).: Я ше таке знаю, то ни шось таке, то від мої хресної мами я сі навчила. Кажи так, як там захмарилосі і зачило блискати і гриміти, то так ни руков христити, а такво «Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь».
З-3).: Обличчям?
Р-1).: Та і такво «ху-ху-ху-ху» і всьо [дихнути на ту хмару].
З-3).: Так само, як хрест похухати?
Р-1).: Так і розходилося момент, а як начинається, а як вже трохи пізніше, трохи і трохи може обійти. А це який в нас був і я стала, Господи, надворі, бо вже’м хуба добігла до стайні, до хати не бігла, а до стайні, і перехристиласі і перехристила вже облако, і всьо – дві хвилини і вже більше не падав.