Твір «Купання хворобливої дитини у лікарських травах»

То вон в нас є хлопець, шо вродився і не пісяв. Путому повезли в лікарню, нич ни було, якби клійоночков, плівков затягла той отвір. І той лікар, я ся ни дивила, і лікар раз – і ту клійоночку, і всьо. І путому пісяв, і потім я купала, довго ся ни запирав, то ся називав завірник, бобівник і ті, що я говорила, я ни знаю, як по науковому, а по нашому – ся називає матриженка. Такі, такі трави і любисток і ще якісь, золототисячник, тисячолистник і всякі, всякі. Я ходила, бо дітвак був трохи кволий, я все ходила, і відразу в рік пішов, якби так не купала, був ни знаю шо.