Твір «Ой ліску зеленийкий, бодай’їс запався»

1. Ой ліску зеленийкий, бодай’їс запався,
   А я їшов дорогою, на жовніря здався. [1]
2. То я жовнір, моя мати, то я жовнір, жовнір,
   Та як мині ни спізнати – дивіться на ковнір.
3. О вший ми, мамо, сорочичку білими нитками,
   Щоби’сь мини спізнавала й мижи жовнірями.
4. Та й мене відобрали в чирвону армію,
   То я хлопиць молодийкий, ни раз зголоднію.
5. Стригли ня у Самборі, стригли ня у Турці,
   То забрали кучерийки на гніздо жовтурці.
6. Стригли ня у Турці, стригли ня у Львові,
   То забрали кучерийки на гніздо вороні.
7. Ой мине відобрали та й ня ся питали,
   Чи ни маєш коханочок, би ни банували.
8. А я їм повідаю – ни маю, ни маю,
   Хіба їдна сирид сила, за нев умираю.
9. Ой ни вмирай, козаченько, та води напийся,
   Маєш гвера на плечах, на нього дивився.
10. Пив я воду студенийку, пив я воду, пив та й ни забоваю,
    А за дівку молодийку все гадку гадаю.

[1] Респондент перші два рядки продекламувала – Примітка транскриптора.