Твір «То ня мати й гудувала й давала ми сера»

1. То ня мати й гудувала й давала ми сера,
   Щоби’м росла й переросла й богацького сина.
2. Гий, богачу, богачу, та й ни паси вівці,
   Та ни носи бузинята багачовій дівці.
3. Та не носи бузинята, по шклянці жентиці,
   Вна бде мати грубі ноги і грубші тра-та-та-та [1].
4. Г ня мати годувала й давала ми масла,
   Би ми ся на задници мальованка трясла.
5. Мине мати гудувала пареним молоком,
   Щоби ня хлопці любили п ’ятнайцятим роком.
6. Мене мати годувала, давала ми сира,
   Щоби росла, переросла богацького сина.
7. А, богачку, богачу, й ни стою ти в ласку.
   Й то ти маєш сиві коні, я маю запаску.
8. Ой піду по водицю в богацьку кирницю,
   Питав мня син богацький ци маю спінницю.
9. Якби я мала спінницю, чирвону запаску,
   Я би тобі, богачику, не [2] стояла в ласку.
10. Я би тобі ни стояла й ни їнну годину,
    Бо я люблю за границев кращу білявину.
11. Ай бо знати, розпізнати богацького сина,
    Файка в зубах, сомпель з носа, на бороді слина.
12. Ой ти мовиш, богачику, шо я ни віддамся,
    Най вас буде сорок штири, зрадити ни дамся.

[1] Гузиці – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] Ни – варіант виконання. – Примітка транскриптора.