Сеанс

зміст текст
Фонд (архівний шифр)
НІ
Колекція (архівний шифр)
Польове дослідження (архівний шифр)
Сеанс (архівний шифр)
HI-24-729-01
Дата проведення
1997
Свято/будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
Інституція/особа походження запису
Кафедра української літератури і фольклористики, Донецький державний університет
Інституція/особа зберігання запису
Музично-етнографічний архів ПНДЛМЕ, Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології (ПНДЛМЕ), Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка
Респонденти
Збирачі
Транскриптори

Зміст (4 записів, творів – 4, коментарів – 0)

догори

Текст

догори
  • 1.
    1. Ой при лужку, ой при широкім бережку,
      Там плавало ой сіре й утя й у кружку.
    2. – Гіля, гіля, ой сірі гусі, й дадому,
      Скучно жити ой лебедові самаму.
    3. На лебеді ой сіре пірʼє ж порасло.
      То ж не пірʼє – ой то дівочая краса.
    4. То ж не пірʼє – ой то дівочая краса,
      Чого в дівки ой позаплакані глаза?
    5. Чого в дівки ой позаплакані глаза,
      Мабуть дівка ой нездаровая й була.
    6. Мабудь дівка ой нездаровая була,
      Що звичора ой мале дитя зродила.
    7. Шо звичора ой мале дитя родила,
      А ще вночі ой в Дунай річку й аднесла.
    8. – Пливи, пливи, ой мале дитя, ріками,
      А я піду, ой погуляю з дівками.
    9. – Уже ж мені ой не плавати ріками,
      Ой жи ж тобі ой не гуляти з дівками.
  • 2.
    1. Серед парога [1] вишня,2
      Щоб матінка вийшла,
      Ягідок щипати,
      Своїх діток віта…
    2. Ми ягідок нащипаєм,
      Своїх діток привітай…
    3. Пишна теща, пишна, 2
      Протів зятя не вийшла,
      Чи сарочку латає,
      Чи кажух здобувай…
    4. Ми сарочку палатаємо,
      Собі зятя привітаєм…
    5. Ми кажуха та й добудемо,
      Собі зятя приголуби…
    Примітки:

    [1] Порога. – Варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 3.
    1. Ой ти, гаю, гаю, й густи…, густий, не проглянеш,
      Чом на тобі ж, гаю мій, никого й нима?
    2. Вітирок ни дише, листя, листя не колише,
      Що брат до сестриці часто пісьма й пиш…
    3. Часто й пісьма й пише, часто, часто й адсилає:
      – Чи привикла, й сестро, й у чужому кра…
    4. – Ой хоч не привикла, треба, треба привикати,
      Треба козакові всю правду й казать…
    5. – Ой зійдимось, братця, у неділю вранці
      Та й випʼємо ж, братця, горілки по чар…
    6. Ой чогось мині, братця, горілка не пʼється,
      Коло мого й серця, як гадина вʼєть…
    7. Ізвила гніздечко, де моє сердечко,
      Ізвила другоє, де має радно…
  • 4.
    1. Дрібний дощик іде, по камені лине,
      Козак коника веде, а дівчина кличе. 2
    2. – Хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
      Рад би я тебе й узять, так не велить батько.
    3. Ни батько, ни мати, ни уся родина,
      Дівчино моя, личко як калина. 2
    4. Личко як калина, василичком пахне,
      Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш. 2
    5. Вже й націлувався, вже й намилувався,
      Як у саду соловей та й нащебетався.
    6. В саду соловейко щибечи раненько,
      Дівчино моя, моє ти серденько. 2
    7. Ой брав я тибе ни за наймичку,
      А брав я тебе за хазяєчку. 2
    8. Коли б ти, дівчино, була багатенька,
      Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька. 2
    9. – Коли б я, казачи, була багатенька,
      Наплювала б я на тебе й на твого батенька. 2
    10. Коли б я, казачи, та була багата,
      [1] Наплювала б я [1] на тебе ще й на твого тата.
    Примітки:

    [1] Й. – Варіант виконання. – Примітка транскриптора.