Сеанс

Текст

• 1.
  1. Там під гаєм зелененьким2
     Брала вдова льон дрібненький.2
  2. Брала, брала, вибирала,2
     Тонкий голос подавала.2
  3. Там Василько сіно косить,2
     Тонкий голос переносить.2
  4. Кинув косу на травоньку,2
     А сам пішов додомоньку.2
  5. А сам пішов додомоньку,2
     Склонив на стіл головоньку.2
  6. – Чого, сину, чом думаєш,2
     Чого не п’єш, не гуляєш?2
  7. – Дозволь, мати, вдову брати,2
     Буду пити і гуляти.2
  8. – Не позволю вдову брати,2
     Вдова вміє чарувати.2
  9. Зчарувала мужа свого,2
     Ще й зчарує сина мого.2
  10. – А я чарів не боюся,2
      Та й на вдові оженюся.2
• 2.
  1. Коло млина яворина, зацвила калина,
     Навчилася в саду спати молода дівчина.2
  2. Навчилася в саду спати мижи яворами,
     Бо хотіла розмавляти з хлопцями-стрільцями.2
  3. Пусти мине, моя мати, у сад погуляти.
     Як запіють перші півні, йду додому спати.2
  4. Піють перші, піють другі, курка ся й кокоче,
     Кличе мати вичиряти, а доня й не хоч.2
  5. – Вичиряй си, моя мати, що си наварила,
     Бо вже мині, моя мати, вичеря й немила.2
  6. Лугом іду, коня веду, кінь голову лонить.
     За ним, за ним дівчинонька білі ручки ломить.2
  7. Заломила білі ручки від пальця до пальця,
     Як не було, так не буде з жовніря й коханця.2
  8. – Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже,
     Сватай мене, козаченьку, люблю тебе й дуже.2
  9. Ой чи сватай, чи й ни сватай, та хоч залицяйся.
     Аби слава не пропала, що зо мнов кохався.2
  Примітки:

  [1] кури – варіант виконання.

• 3.

  Респондент-1): [1] Ну як, добрі буде, чи ні?
  Збирач-1): [2] Ми такі ше навіть і не чули!
  Р-2).: Яка може бити оцінка?
  Р-3).: Десять.
  З-2).: Зараз вже дванадцятибальна система, то дванадцять треба!
  З-1).: А в нас в університеті, то стобальна система, то вам сто!
  Р-1).: О! То ми получим!
  З-2).: Ну ше якоїсь, дивіться шо в Вас там!
  [3]
  Р-1)., Р-2).:

  Примітки:

  [1] Далі подається Р-1).:
  [2] Далі подається З-1).:
  [3] Респонденти пригадують текст наступної пісні – Примітка транскр.

• 4.
  1. Ой, Маріє, люблю тя, люблю тя, люблю тя,
     Купю [1] тобі когутя, когутя, когутя.2
  2. А когутя раненько запіє, запіє,
     Вставай, моя Маріє, Маріє, Маріє!2
  3. Я би’м тобі кучері чисала, чесала,
     Аби й мати ни знала, ни знала, ни знала.2
  4. Мати буде дивитись, дивитись, дивитись,
     А я буду ганьбитись, ганьбитись, ганьбитись.2
  5. Ой Маріє, люблю тя, люблю тя, люблю тя,
     Куплю тобі когутя, когутя, когутя.2
  6. Когут рано запіє, запіє, запіє,
     Вставай, моя Маріє, Маріє, Маріє!
  Примітки:

  [1] люблю – варіант виконання.

• 5.

  Р-1).: То така куртонька.
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 6.
  1. Ой у полю верба, під вербою вода,
     Там дівчина воду брала, хорошая, молода.2
  2. Над’їхав ї козак, дівчини ся питає:
     – Ой дівчино, дівчинойко, де ж то та доріжка йде?2
  3. – Та доріжка іде до Нового Самбора,
     А вже ж тота доріжейка для рекрутів готова.2
  4. Нев рекрути ідуть, гарну пісню співають,
     А дівчата стоять плачут, хустичками махают.2
  5. – Ви дівчата мої, заспівайте ви мині,
     Заспівайти гарну пісню, сподобається мині.2
• 7.
  1. Ой відти – гора, а відти – другая,
     Поміж тими гороньками сходила зоря.2
  2. Ой то ни зоря – дівчина моя,
     Із новими відерками по водицю йшла.2
  3. А я за нею, як за зорею,
     Полем, полем сивим конем чи ї догоню?2
  4. А як догонив та й заговорив:
     – А хто ж тебе, моя мила, так рано збудив?2
  5. – Нихто ни збудив, я сама встала,
     Перша зоря засвітила [1], я личко вмила.2
  6. – Дівчино моя, напій ми коня!
     – Ни напою, бо ся бою, бо’м ще й не твоя!2
  7. Як буду твоя, напою й коня
     З цимбрової кирниченьки, з нового відра.2
  8. А кінь воду п’є, копитами б’є.
     – Тікай, тікай, моя мила, бо він тя заб’є!2
  9. – Ой най він ня б’є, я ся ни бою,
     А я свому милинькому коня й напою.2
  10. – Дівчино моя, сідай на коня,
      Поїдем ми в чисте поле й до мого двора.2
  11. А в моїм дворі штири покої,
      А п’ятая світличийка для нас вобоїх.2
  12. – Неправда твоя, не маєш двора,
      Тільки хата облуплена, ще й та не твоя!2
  Примітки:

  [1] перші півні заспівали – варіант виконання.

• 8.

  З-1).: Дуже гарні!
  Р-1).: Гарні, негарні, я вже захрипла, я ся в церкві виспивала.
  З-1).: Всерівно, на Ваш вік такий голос!
  Р-1).: Та й був голос, та вже немає, вже ся ни диржит, дитинко.
  Р-2)., Р-3).:

• 9.
  1. А в ниділю рано-рано ще кури не піли,
     Ішов Яким до вдовойки, люди не виділи.2
  2. Прийшов Яким до вдовойки: "Добрий вечір, серце",
     А вна єму повідає: "Забий жінку кончи!"2
  3. – Як же мені молодому шлюбну жінку бити,
     Шлюбна жінка, як ластівка, буде ся й просити?2
  4. Прийшов Яким додомоньку та й став жінку бити,
     Шлюбна жінка, як ластівка, почалась просити.2
  5. Ой не вважяв Якимонько на її прозьбоньку,
     Витяг шаблю з-за пояса, відтяв головоньку.2
  6. Ой бо прийшов Якимойко до старшого брата
     Та й попукав [1] у віконце, бо й замкнена й хата.2
  7. Ой бо прийшов Якимойко із сіний до хати,
     Та й почав ся Якимонька старший брат питати.2
  8. – Чому тобі, Якимоньку, кровця на рукавци?
     – Я ти скажу щиру правду, що’м різав баранці.2
  9. – Чому ж тобі, Якимоньку, кровця на поділку?
     – Я ти скажу щиру правду, що’м зарізав жінку.2
  10. – А хто ж тебе, Якимойку, на то-то нарадив,
      Що ти свого приятеля з того світа й згладив?2
  11. – Ой бо мене нарадила та першя сусіда,
      Така була мижи нами солодка бесіда.[2]2
  12. Відкрив двирі, відкрив вікна, сказав: "Загоріла".
      Та й ї вивіз в чисте поле, сказав, що вдуріла.2
  13. Прийшов Яким додомоньку, вдарився руками:
      – Діти мої, дрібнененькі, що робити й з вами?2
  14. Пішов Яким до комори, до нової скрині:
      – Нема мої миленької, любої газдині!2
  15. Пішов Яким на город, морква не сполота:
      – Нема мої миленької, любого золота!2
  16. Ходить Яким по городі, капуста сся ввила:
      – Нема мої миленької, що її садила!2
  Примітки:

  [1] пукати = стукати – Примітка транскр.
  [2] Р-3).: Та й не вмію. Як хоч, то співай то ню сама. [Р-2) Продовжує далі співати текст пісні №6, проте вже другий рядок строфи респондент Р-3) співає разом з Р-2). – Примітка транскр.]

• 10.

  З-2).: Ну ми такої пісні не чули, гарна така, довга.
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 11.
  1. Через ту річеньку кладонька лежить,
     Там моя Маруся по воду біжить.2
  2. По воду вна біжить, ручков махає,
     Як я ї зобачу – серце ся крає.2
  3. – Марусю, Марусю, будеш плакати,
     Як я піду в войску, будеш плакати!2
  4. Обїхав Вкраїну та й Варшаву всю,
     Не знайшов ладнішу, як ту Марусю.2
  5. Приїхав додому, до єї двора,
     Вийшла Марусенька, краща від злота.2
  6. – Марусю, Марусю, Марусю моя,
     Хто ж тобі дозволив заручатися?2
  7. – Ой маю ж я, маю рідного батька,
     Він мині позволив заручатися.2
  8. Ой маю ж я, маю, рідненьку матінку,
     Вна ме позволила, що заміж вийду.2
  9. Ой маю ж я, маю рідного брата,
     Він мені позволив заручитися.2
  10. Ой маю ж я, маю рідненьку сестру,
      Вна мині казала, що заміж піду.2
• 12.

  Р-2).: «Голуб на черешні» знаєте таку?
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 13.
  1. Голуб на чирешні, голубка на вишни,2
     – Признайся, козаче, що маєш на мисли?2
  2. – Я маю на мислі тебе покидати,2
     Через вороженьки не можу тя взяти.2
  3. Через вороженьки та й через вороги.2
     До тебе, миленька, [1] ни знаю дороги.2
  4. – Попід мій садочок стежичка вузенька.2
     Ніхто нев не ходить, ніж я молоденька.2
  5. В правій руці ключі від мого серденька,2
     Бо моє серденько треба замикати,2
  6. За молоді хлопці треба забувати.2
     Хату замітаю та й так си гадаю:2
  7. – Ой хто мене возьме, я поля не маю?2
     Я поля не маю, тільки карі очі…[2]2
  Примітки:

  [1] Марусю – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Виконавці забули кінець твору. – Примітка транскриптора.

• 14.
  1. Пливе кача, пливе, пливе сороката,
     Я тобі казала, я тобі казала, що я ни богата.2
  2. Ти богачів синок, я бідна дівчина,
     Ти в садочку лижав, ти в садочку лижав, я в полю робила.2
  3. Ти в садочку лижав, я пшеницю жала.
     По чім я ся тобі, по чім я ся тобі, милий, сподобала?2
  4. Чи по моїм ході, чи по моїм роді,
     Чи мині так Бог дав, чи мині так Бог дав, дівчині молодій?2
  5. Чи мині так Бог дав, чи моя матуся?
     Мене хлопці, мене хлопці люблять, куди повернуся.2
• 15.
  1. Ой піду я понад лугом, ну-да-я, ну-да-я,
     Там мій милий оре плугом, ну-да-я, ну-да-я!2
  2. Понесу я єму їсти, ну-да-я, ну-да-я,
     Чи не скаже він ми сісти, ну-да-я, ну-да-я!2
  3. Він наївся, та й напився, ну-да-я, ну-да-я,
     Та й на риллю положився, ну-да-я, ну-да-я!2
  4. – Чом не сієш, чом не ореш, ну-да-я, ну-да-я,
     Чом до мене не говориш, ну-да-я, ну-да-я!2
  5. – Я не всиджу та й ораю, ну-да-я, ну-да-я,
     Бо погану жінку маю, ну-да-я, ну-да-я!2
  6. – Сватав’їс ня в день не вночі, ну-да-я, ну-да-я,
     Най виїв ти орел очи, ну-да-я, ну-да-я!2
  7. Сватав’ис ня в білу днину, ну-да-я, ну-да-я,
     Скликав’їс си всю родину, ну-да-я, ну-да-я!2
  8. Бив ти й отець, била й мати, ну-да-я, ну-да-я,
     Сказали ти мене брати, ну-да-я, ну-да-я!2
  9. Який тобі дітко винний, ну-да-я, ну-да-я,
     Що ти гарний, чорнобривий, ну-да-я, ну-да-я!2
  10. А я руда родилася, ну-да-я, ну-да-я,
      Чорнявому судилася, ну-да-я, ну-да-я!2
  11. А я брова в сажу вмажу, ну-да-я, ну-да-я,
      Чорнявого переважу, ну-да-я, ну-да-я!2
  12. А я брови підмалюю, ну-да-я, ну-да-я,
      Чорнявого поцілую, ну-да-я, ну-да-я!2
• 16.

  Р-1).: Дивис, би си не засмаркала! [1].
  Р-2).:

  Примітки:

  [1] Сміючись говорить до респондентки 2, щоб звернути увагу на те, що та вже дуже багато пісень заспівала і ще хоче співати. – Примітка транскр.

• 17.
  1. Ой що ж то за шум учинився, гей,
     Що комар та й на мусі оженився?2
  2. Ой взяв він собі жінку невеличку, гий,
     Що не вміла шити, прясти чоловічку!2
  3. Що не вміла шити, прясти ще й варити, гей,
     Що не вміла з комариком добре жити!2
  4. Полетів же комар на дубочок, гей
     Розпростер руки й ноги на листочок!2
  5. Зірвалася шура-бура, гий,
     Та й нашого комарика з дуба здула!2
  6. Ой упав же комар до помості, гей,
     Поламав, потрощив ребра й кості!2
  7. З’їхалися всі дохтори, гий,
     Та й нашого комарика попороли!2
  8. З’їхалися генерали, гий,
     Та й нашого комарика поховали!2
  9. Поховали біля дороги –
     Та й нашому комарові видно ногів! 2
  10. Хто не йде, хто не їде, все питає:
      – Що за пан-гинирал спочиває?2
  11. – То не пан-генерал, а й полковник,
      А то мухи-зеленюхи полюбовник!2
• 18.

  З-2).: О яка гарна, а Ви кажете негарна, ну!
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 19.
  1. Ой мій милий захолів, захолів та й киселю забодів,
     Ой рано-рануненько та й киселю захотів!
  2. Ой пішла я по селу, по селу діставати киселю.
     Ой рано-рануненько діставати киселю!
  3. Не дістала киселю, киселю, хоба дістала вівса.
     Ой рано-ранюненько, хоба дістала вівса!
  4. Ой сушила той овес, той овес дві неділі поки ввесь.
     Гей рано-ранюнейко дві неділі поки ввесь!
  5. Розчинила той кисіль, той кисіль щось на дванайцить неділь.
     Ой рано-ранунейко щось на дванайцить неділь!
  6. А вже кисіль скисає, скисає, а милейкий вмирає.
     Гей рано-ранюнейко, а миленький вмирає!
  7. А вже кисіль цідити, цідити, а милому дзвонити.
     Ой рано-ранюнейко, а милому дзвонити!
  8. Треба дати по ґранцалю, по ґрайцалю, щоби дехто вибрав яму.
     Ой рано-ранюнейко, щоби дехто вибрав яму!
  9. Треба дати по другому, по другому, щоби взяли біду з дому.
     Гей рано-ранюненько, щоби взяли біду з дому!
  10. А як на лаві лежав, то ми було трохи жаль,
      А як до гробу пійшов, мині вже жяль відийшов!
  11. Ой умерла воздобойка, воздобойка, лишилася худобойка.
      Гей, рано-ранюнейко, лишилася худобойка!
  12. Лишилася скирда сіна, скирда сіна, до полудня коза зіла.
      Ой рано-ранюнейко, до полудня коза зіла!
• 20.
  1. – Ой на горі росте дуб, ой ти, мій миленький,
     Ой на горі росте дуб, голуби сивенький!
     Та зрубай, мила, та зрубай, мила,
     Та зрубай, й у-ха-ха, мила чорнобрива!2
  2. – Я не маю топора, ой ти, мій миленький,
     Я не маю топора, голубе сивенький!
     – Та вкупи, мила, та вкупи, мила,
     Та вкупи, й у-ха-ха, мила чорнобрива!2
  3. – То я грошей не маю, милий мій, миленький,
     То я грошей не маю, голубе сивенький!
     – Зароби, мила, зароби, мила,
     Зароби, й у-ха-ха, мила чорнобрива!2
  4. – Я не вмію робити, милий мій, миленький,
     Я не вмію робити, голубе сивенький!
     – То вмирай, мила, то вмирай, мила,
     То вмирай, й у-ха-ха, мила чорнобрива!2
  5. – Як ти будеш плакати, ой ти, мій миленький,
     Як ти будеш плакати, голубе сивенький?
     – Ох-йой-йой, мила, ох-йой-йой, мила,
     Ох-йой-йой, й у-ха-ха, мила чорнобрива!2
  6. – Чим ти будеш дзвонити, ой ти, мій миленький?
     Чим ти будеш дзвонити, голубе сивенький?
     – Баняком, мила, баняком, мила,
     Баняком, й у-ха-ха, мила чорнобрива!2
  7. – А де ж ти ня поховаєш, милий мій, миленький?
     Ой де ж ти ня поховаєш, голубе сивенький?
     – В кропові, мила, в кропові, мила,
     В кропові, й у-ха-ха, мила чорнобрива!2
  8. – Що ти на мні посадиш, ой ти мій милий, миленький,
     Що ти на мні посадиш, голубе сивенький?
     – Бодачок, мила, бодачок, мила,
     Бодачок, й у-ха-ха, мила чорнобрива!2
• 21.

  З-2).: А шо таке бодачок?
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).: На полю росте, коляче такє!
  З-2).: Будячок?
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).: Так-так, да!
  Р-3).: А баняк – то каструля така!
  З-2).: Ага, ми знаємо.
  Р-3).: Чигуниско такий, шо добре дзвонит!
  Р-2).: Чигун такий, шо дзвонит!
  Р-3).: А-ну тої: «Ой мала удовойка сина-єдинака, сина-єдинака…»
  Р-2).: То співала вже тої, ну! То шо знов буду тото саме співати? [1].
  З-2).: То ви всі разом заспівайте!
  Р-2).: Разом як на голос
  Р-4).: Та якісь нові, ну!
  З-1).: Заспівайте, бо то інший голос, інша мелодія!
  Р-3).: Та яка інша? Та зовсім та сама!
  З-2).: Але інший виконавець! Заспівайте нам!
  Р-2).: Заспівайте!
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).:

  Примітки:

  [1] Має на увазі, що виконувала цей твір під час сеансу № 4. – Примітка транскр.

• 22.
  1. У городі чиришенька, на чирешни білий цвіт,
     Абе знала, дівчинонько, в криминалі гіркий світ!2
  2. В криминалі гірко жити, бо великая тюрма,
     А то штири вартовії стережуть мого вікна.2
  3. Не стережіт, не стережіт, я тікати ни буду
     Бо ґайдани жалізнії, я пірвати не можу.2
  4. Єдну браму розрубали, другу браму розтяли,
     Взяли мене за рученьку та й на волю вивели.2
  5. Гуляй, гуляй, дівчинонько, та за мене спом’ятай,
     Я всі тюрми пересидів за Вкраїну рідний край!2
  6. Кождя птичка пару має, навіть в земли той хробак,
     А я бідний, нещасливий, закований в ґайданах.2
  7. Кождя птичка пару має, навіть хробак у земли,
     А я бідний сиротина в криминалі трачу дни.2
  8. Кождя птичка пару має, навіть в земли той хробак,
     А я бідний сиротина, закований в ґайданах.2
  9. Розкопайте тую гору, най з-під неї вода йде,
     За кохання забувайте, най кохання пропаде!2
  10. Ох як тяжко, ох як важко тую гору розкопать,
      А ще тяжче, а ще важче за кохання забувать.2
• 23.
  1. Садила я ворішеньки та й терен, гей![1]2
     Любив мене гарний хлопець, ще й Семен.2
  2. Ой, Семене, Семеночку, Семене, гей!2
     Чом не ходиш, не говориш до мене?2
  3. А й у мене світличийка ясная, гей!2
     Ще й до того біла постіль стелена.2
  4. Чого ж ти ня, мати, мучиш, чого б’єш, гей!2
     Чого ти ня за нелюба віддаєш?2
  5. А в нелюба гіркі губи, як полин, гей!2
     Буде мині гірко жити в світі з ним!2
  6. А в ниділю скоро рано, скоро світ, гей!2
     Збирається дівчинонька, їде в світ.2
  7. А за нею ї нелюбий на коню, гей!2
     – Чекай, чекай, дівчинонько, догоню!2
  8. А як він ї на конику догонив, гей!2
     Та й за коси до конийка пришпилив.2
  9. – Ой возьми ня, мій нелюбий, на коня, гей!2
     Завези ня до матінки, до батька!2
  10. – Ой дай мині, мій нелюбе, гострий ніж, гей!2
      Притулила до серденька, сам поліз.2
  11. Плаче вотець, плаче мати, родина, гей!2
      – Пішла, пішла марно світа дівчина!2
  Примітки:

  [1] Другий раз респонденти в кожному першому рядку строфи, де є вигук, повторюють без вигука «гей». – Примітка транскр.

• 24.

  Р-4).: Як ми співали, їдну стрічку лишили: то там де «…білу постіль стелила, сльозами скропила».
  [1]
  Р-2).: А ту, як їхали ти й по дрова?..
  Р-2)., Р-3).:

  Примітки:

  [1] Респонденти ведуть розмови про фільм, який бачили по телевізору – Примітка транскр.

• 25.
  1. – Продай, милий сиві бички, купи мині черевички,
     Бо я панського роду, не ходила боса зроду!
     Гей-гей-гей-гей! не ходила боса зроду!
  2. Продав милий сиві бички, купив мені черевички,
     Нема нечим затопити, нищо їсти [1] ізварити!
  3. Аж тут сніжок випадає, милий милу запрягає,
     Милий сани витягає та й миленьку запрягає.
  4. Милий сани витігає та й миленьку запрягає:
     – Вйо-вйо, моя мила,
     Бе ся людей не зганьбила! бе з ми дишель не зломила!
  5. Як під’їхав під гору, вдарив милу по чолу:
     – Вйо-вйо, а ще далі, бо ти [2] куп’ю ще коралів!
  6. Як приїхав на вобору, дав ї хруськати солому.
     – Ой, ти, даєш мині їсти, а я б рада трохи сісти!
  7. Продай, милий, черевички, купи мені сиві бички,
     Бо я панського роду, не возила я дров зроду!
  8. Продай, милий, черевички, та й купи ми сиві бички,
     Няй ся пасут на зарінку та й най возят по полінку!
  Примітки:

  [1] дітям – варіант виконання.
  [2] я ще – варіант виконання.

• 26.
  1. Волить мені мати: "Синойку, женися!
     То не ходи по ночях та й не волочися!"2
  2. Вженив я ся, вженив, треба ґаздувати,
     Треба жоні, треба й дітьом, треба шось до хати!2
  3. Запряг штири коти, поїхав орати,
     Моя жінка молодейка до корчми гуляти!2
  4. Ворав же я, ворав із старейким дідом,
     На милейку поглядаю з ранейким обідом.2
  5. Прийшла мила з корчми, в поле збиралася,
     Взяла в горня борщятищя, в поле потряслася [1].2
  6. – Ой милий мій, милий, чи доста’с наворав?
     – Три загони й до полудня, ще’м ся тебе бояв!2
  7. А ти, моя мила, тілько ся напила,
     – Три півлітри до обіда, ще’м си повірила!2
  8. Іде милий з поля, йде …?… упавши,
     Моя мила з поля [2] йде, гопки витинавши! [3]2
  9. Прийшов я додому та й сів коло стола:
     – Ой дай мині вечеряти, моя люба жона!2
  10. – А ти в полю ворав, а я в корчмі пила.
      Ой яка ж нам …?… мати вечерю зварила?2
  11. На лаві капуста вже ся приквасніла,
      Бо вже три дни й три неділі, як в п’єцу кипіла!2
  12. – Ой возьми, миленький, гідна я з тобою,
      Поскачимо гопака та й переді мною!2
  13. Ой возьми, миленький, возьми, не барися,
      Сядь си близько коло мене, до мні притулися!2
  14. Як си взяв миленький якийсь нагаєще,
      – Гой-я, гой-я, жінко моя, я твій ґайдучище!2
  Примітки:

  [1] Виконавши пісню, респонденти ще раз заспівали цю строфу і пригадали наступну:
  Прийшла вона з корчми, лягла виспалася,
  Взяла в горня борщатища, в поле потряслася.

  – Орю я же, орю, батігим стрілявши,
  Моя жінка в поле йде, гопки витинавши!

  [2] То з корчми йшла, а не з поля! – Примітка респондента № 4.
  [3] Після цієї строфи респонденти зупинилися й сперечалися про зміст пісні. – Прим. транскриптора.

• 27.

  Р-2).: Та з поля, бо вона їсти носила!
  Р-3).: То він з поля йшов, а вона йшла з корчми!
  Р-2).: А то де заділо, шо їсти носила?
  Р-3).: А то то я такє не вміла!
  Р-2).: Ну та й я доста не вміла!
  Р-4).: Вона горшки побила, вона била п’яна! Вона їсти носила.
  Р-2).: Ну! Їсти пропустили!
  Р-4).: Їмайте! [1].
  Р-2).:, Р-3).:
  [2]
  З-2).: А там, ви кажете, якийсь стовпчик пропустили, там, «де їсти носила», то заспівайте, якщо пам’ятаєте. Нічого, що в кінці.
  Р-2).:
  [3]
  Р-4).: З корчми йде!
  Р-2).: В поле, їсти несе!
  Р-4).: Як несла їсти, як вона з корчми ше хоба йшла?
  Р-2).: А я! Вона прийшла додому з корчми, «лягла виспалася, взяла в горня борщатища й «в поле потряслася»!
  Р-3).: А ви зара таке намелете, шо дівки ся не розберут наших пісней!
  Р-4).: Розберут, розберут!
  З-1).: Розберем. розберем!
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).:

  Примітки:

  [1] Дієслово "їмати" респонденти використовують як синонім до фрази «щось робити». – Прим. транскриптора.
  [2] Респонденти виконують продовження пісні (9-14 строфи). – Прим. транскриптора.
  [3] Респонденти виконують пригадані стофи (5 і наступну). – Прим. транскриптора.
  

• 28.
  1. Ой на горі жито, на долині жито, [1]
     Край дороги широкої там козака вбито.2
  2. Ой убито, вбито, затягнено в жито,
     Червоною китаєчков личенько накрито.2
  3. Надійшла дівчина з чорними вочима,
     Відокрила китаєчку та й заговорила [2]:2
  4. – Ой устань милейкий, бо вже день білейкий,
     Ходить, бродить по діброві твій кінь вороненький!2
  5. – Ой няй же він ходить, няй же він блукає,
     Він до своеї родиночки доріжки шукає.2
  6. Тече вода, тече із Самбора до Відня,
     Богацькії сини вдома, а при війську бідні!2
  7. Богач гроші має, сина викупляє,
     А бідними сиротами край обороняє! [3]2
  Примітки:

  [1] Перший рядок строфи, що був відсутній в аудіозаписі спочатку, респонденти проспівали вкінці. – Примітка транскриптора.
  [2] заголосила – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] Респонденти на прохання проспівали три перші строфи пісенного тексту – Примітка транскриптора.

• 29.
  1. Ой у лісі, в лісі, під дубом зеленим,
     Ой там лежяв козак тяженько ранений.2
  2. Тяженько ранений, терпить тяжкі муки:
     Без лівої ноги, без правої руки.2
  3. Надійшла від ньому єго рідна мати,
     Узяла китайку, почала витати.2
  4. Надійшла від ньому сама мила єго,
     Плаче і ридає, і питає єго:2
  5. – Ой, милий, мій милий, де ж твоя рученька,
     Чим ти ня пригорнеш до свого серденька?2
  6. – Мила моя, мила, ни плач коло мене,
     Возьми си хустину, повтирай кров з мене!2
  7. Візьми си хустину, ту що з вошивала,
     Будеш [1] помнятала [2], що’с козака мала.2
  8. Щоби’с помнятала, що’с козака мала
     І на Україні єго поховала.2
  9. І на Україні єго поховала,
     На єго могилі славу написала!2
     [3]
  Примітки:

  [1] Щоби’с – варіант виконання.
  [2] Помнятала ти – варіант виконання.
  [3] Респонденти на прохання проспівали першу строфу пісенного тексту – Примітка транскр.

• 30.

  З-2).: А коломийки, може, якісь заспівайте!
  Р-4).: Співай тої «Дідо, дідо, маю з тобов біду…»
  Р-1).:

• 31.
  1. Зачую коломию, як зачую банду,
     То полишу білявину, же би яку Ганну!
  2. Зачую коломию, зачую, зачую,
     Через тоту коломию вдома не ночую!
• 32.

  Р-2).: Максимова, черга ваша!
  Р-4).: Я нич не вмію!
  Р-2).:

• 33.
  1. Ой бо як я й зголоднію, й тоди занімію,
     А як я ся запакую, й тоди пащекую!
• 34.

  Р-4).: Співай так, як треба!
  Р-2).: Чекай, заморили мене!
  Р-4).: Вона співає на такий голос, як хащовани.
  Р-2).: Ну, хоба такі, як Ви!

• 35.
  1. Коломия, й коломия, та й коломийочка,
     Яка била її мати і така ї дочка!
• 36.
  1. Коломия – ни помия, по горі ходила,
     То як зийшла на долину, води сі напила!
• 37.
  1. Ой підемо на весілля й повеселитися,
     Аби дали й на молоду хоч подивитися!
• 38.
  1. Ой співайми, дівчатойка, співайми, співайми,
     Єдна другій доганочки не дайми, не дайми!
• 39.
  1. Ой підемо, й товаришу, й по ту-ту сорочку,
     Сорочина й вишивана висит на клиночку!
• 40.
  1. Пішли хлопці на майдан бураки копати,
     А всі дівки на майдані, мої не видати!
• 41.
  1. Ой звідки, ти, моя мила, ой звідки, ой звідки –
     І чи не з тої полонини, й що родить ягітки?
• 42.
  1. То ня мати породила в ниділю й в ниділю,
     То дала ми лиху долю, де ж я ї й задію?
  2. Лиху долю не продати, а не проміняти,
     То ся мушу, молоденька, весь вік коротати!
• 43.
  1. Ой я мала миленького, то ї’м мала, мала,
     Поставила під ворота і ворона й вкрала!
• 44.
  1. Ой мій милий чорнобривий, команицю косит,
     Буйний вітер повіває, кучері й підносит!
• 45.
  1. Ой не смійся й, парабочку, з мене молодої,
     Сам на себе подивися і на сестри свої!
• 46.
  1. Коні мої вороненькі, чи ворати вами?
     Літа мої молоденькі, то ми жаль за вами!
  2. Літа мої молоденькі, літа мої, літа,
     Й знала’м вас шанувати й забрала вас біда!
  3. Літа мої молодийкі, літа молодости,
     Ой бо мені сходити в смутку й ни в радости!
• 47.
  1. Якби’м такий голос мала, як співати вмію,
     Держав би ня мій миленький лишень про ниділю!
• 48.
  1. Ой дана-дана, шо ми за догана,
     Я би’м про свою догану полюбила й пана!
• 49.
  1. Сідит баба на порозі, губи відвалила.
     – Чом ти, бабо, губа груба? – Бо’м ся з дідом била!
• 50.
  1. Колисала баба діда зрання до вобіда,
     А дід випав із колиски й вибив бабі писки!
  2. – Ой бо, дідуню, дідуню, мині з тобов лихо,
     Я ся див’ю, чи ще жиєш, а ти лижиш тихо.
• 51.
  1. Ой дана-дана, ой бо дана-дана-дана,
     Ой бо дана-дана-дана, ой бо дана-дана!
  2. Ой бо співайте, дівчата, котра голос має,
     То най же ся ліщинойка в лісі розвиває!
• 52.
  1. Ой бо, лісочку зелений, в три ряди саджений,
     Ой, хто тебе, ліску, садив, той дівчину зрадив!
• 53.

  Р-4).: Співай тої: «Ішли козаки з плугами ворати..»
  Р-3).: «Ой учора-ізвечора сталася новина: / Зчарувала Марусенька вдовиного сина…»
  Р-1).:, Р-2)., Р-3).:

• 54.
  1. Ой учора ізвечора сталася новина:
     Зчярувала Марусенька вдовиного сина.2
  2. Як го мала зчярувати, кликала до хати:
     – Ходи, ходи, козаченьку, щось ти маю дати!2
  3. – Ой прийшов я до хати, стоїть склянка пива.
     – Випий, випий, козаченьку, бо я вже випила!2
  4. –Випив єдну, випив другу, випив ще й третую,
     Може й ти ми зготувала трутизну якую?2
  5. – Ох, хоба я дурна била трутизни давала [1],
     Би я свому милийкому трутизни давала?2
  6. Ой в неділю рануненько, у шестій годині,
     Подякував козаченько всій своїй родині.2
  Примітки:

  [1] розуму не мала – варіант виконання.

• 55.

  Р-1).: То файна била, я шось навіть не знала.
  Р-4).: Я знаю таі чумацькі давні.
  Р-1).: Яка тоє шо хотів жинитися в вдовиної дочки?
  Р-4).: То та «Брала льон…»
  Р-1).: То ми співали за Семена.
  Р-4).: Коли, за якого Семена?
  Р-3).: То та шо ми співали!
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 56.
  1. – Ой хмілю ж мій, хмілю, хмілю зелененький,
     Де ж ти, хмелю, зиму зимувався, що з не-, що з не розвивався? [1]2
  2. [2]– Ой сину ж мій, сину, сину молоденький,
     Де ж ти, сину, нічку ночував, що й не-, що й не роззувався?2
  3. – Ночував я ничку, ночував я другу,
     Ночував я у тої вдовиці, що сва-, що сватати буду!2
  4. – Не женися, синку, бо зле тобі буде,
     Будеш мати жінку й діти в хаті, а хлі-, а хліба не буде!2
  5. Бо вдовиці серце, як осінне сонце,
     Хоч но світит, світит, а не гріє, а все-, а все вітер віє!2
  6. А в дівчини серце, як весняне сонце,
     Хоч вно хмарнео, хмарнео, хмарнесеньке, а все-, а все теплесеньке!2
  Примітки:

  [1] Ой Хмелю, Хмелю, Хмелю зелененький,
  Де ж ти, Хмелю, зиму зимував, шо не розвивався? – варіант виконання першої строфи, який після виконання твору проговорила респондент № 2.– Примітка транскр.
  [2] Зимував я зиму, зимував я другу,
  Зимував я в лузі під калинов та й не розвивався! – після виконання твору респондент № 3 пригадала другу строфу пісенного тексту – Примітка транскр.

• 57.

  З-2).: А там спочатку як: «Ночував у лузі на калині…», так, а потім вже у вдовиці чи як?
  Р-3).: То-то – хміль!
  Р-2).: «Ой Хмелю, Хмелю, Хмелю зелененький, / Де ж ти, Хмелю, зиму зимував, Шо не розви-вався?»
  Р-3).: «Зимував я зиму, зимував я другу, / Зимував я в лузі під калинов Та й не розвивався!».
  Р-4).: Потом вона ся пита за сина, де він ночував, шо так і вбутий прийшов неборачиско!
  Р-2).: Ми вам тут наплетеме, шо не розберете!
  Р-1).: То без півлітра, а з півлітра розберете всьо!
  Р-4).: Котресь та вихоп’ят, а котресь – ні, вони не будуть ся розуміти, котре де співало!
  З-2).: Будем!
  Р-4).: Будете?
  Р-2).:

• 58.
  1. Сонце низько, вечір близько, на серденьку тяжинько.
     Якби знала, що він ня покине, не любила б я його!
  2. У неділю по весіллю, в понеділок на торгу,
     А в вівторок рано-рано встану та й до ворожки піду!
  3. Ой ворожко, ворожильо, відгадай ми дивний сон:
     Кажут люди, що я простудився на гулянні вечером!2
  4. – Правда, правда, козаченьку, ще й дівчина молода,
     Вона ходить, плаче і ридає, що з ї любив і не взяв!
  5. Ой піду я до матінки та й матінку попрошу:
     – Дозволь ти мені жениться, взяти бідну й хорошу!2
  6. Бо бідная хорошая, буде мене шанувать,
     А богата, шигма проклятая, буде пити і гулять!2
• 59.

  Р-2).: Не знаєте таку?
  З-1).: Ви співайте далі.
  Р-2).: То всьо.
  З-1).: Це вся пісня?
  Р-2).: Ну.
  Р-1).: Трохи проспівала, трохи шось лишила!
  Р-2).: Може-м лишила, бо то якась си курта зробила.
  Р-2)., Р-3).:

• 60.

  Р-2).: Нє, то я тото не знала вже!
  Р-4).: Але ліпиш потрохи.
  З-1).: А то окремо пісня чи то продовження тої?
  Р-2).: Нє, то до тої!
  Р-2).: До тої, так?
  Р-2).: До тої, та.
  Р-3).: «Ой ти, зоре вечірняя…» Знаєш, Настунь?
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 61.
  1. – Ой ти, зоре вичірняя, чом на чорні хмари йдеш?
     Ой де ж ти ся, мій миленький, так далеко збираєш?2
  2. – Збираюся, моя мила, в далекую дорогу!
     – Ночуй, ночуй, мій миленький, одну нічку зо мною!2
  3. – Я би-м з тобов, дівчинонько, одну нічку й ночував,
     Лиш ся бою, дівчинонько, щоб до рання ни заспав!2
  4. – Ой не бійся, мій миленький, я молода не засну,
     Як запіють перші півні, то я тебе розбуджу!2
  5. Піють перші, піють другі, піє когут сам оден.
     – Вставай, вставай, козаченьку, бо надворі білий день!2
  6. Вставай, вставай, козаченьку, бо вже тобі пора встать,
     Їдуть, їдуть офіцери, щось про тебе й говорять!2
  7. Як ся милий з ліжка схопив, бистро скочив на коня.
     – Будь здорова і щаслива, бо я їду до війська!2
  8. Гиля-гиля, білі гуси, гиля-гиля на Дунай,
     Що схотіла, то’з дістала, тепер сиди та й думай!2
  9. Гиля-гиля, білі гуси, гиля-гиля на ліси,
     Що схотіла, то’с здістала, тепер сиди й колиши!2
• 62.
  1. Чую бо я новину, чую ж бо я, чую.
     Що завтра ранюсенько, я помаширую!2
  2. Ви, хлопці, товариші, сідлайте ми коня,
     Поїду до дівчини, з нев попрощаюся.2
  3. Приїхав до дівчини та й сів конець стола,
     – Бувай, мила, здорова, бо ти вже ни моя!2
  4. Дівчина ударила в стіну головою,
     – Що ж я буду робила з дітинов малою?2
  5. – Сама ж ти си, дівчино, того наробила,
     Знала, що я військовий, нащо’с ня любила?2
  6. Ти знала, дівчинонько, що я вурльобничок [1],
     Било ня не кликати спати в пелевничок [2]!2
  7. Било ні не стелити дрібнейку солому,
     Било ня заганяти звечера додому!2
  8. А ти мені стелила, ще й вистелювала,
     Личко біле тулила, уста ціловала!2
  Примітки:

  [1] вурльобничок = отпуск – Примітка респондента №4
  [2] пелевничок = Таке зроблене, загата на сіно… Пелевник або повісти – шопа та й всьо – Примітка респондента №4
  

• 63.

  Р-1).: Гарна била?
  З-2).: Гарна пісня! Але ми шось там не зрозуміли, шо стелила вона йому?
  Р-1).: Солому!
  З-2).: А перед тим шо було? Перед тим, де вони спали?
  Р-2).: Пелевник!
  Р-4).: Таке зроблене, загата на сіно!
  Р-2).: Таке на сіно!
  Р-4).: На сіно, вони там… Пелевник або повісти – шопа та й всьо!
  Р-1).: Він на вурльоб приходив з армії, він був вурльобничок!
  З-2).: Ким був?
  Р-2).: Вурльобничок, на вурльоби ходив з армії.
  Р-1).: Отпуск!
  Р-4).: То був отпуск типір, а колись співали на вурльби.
  З-2).: На вурльоби?
  Р-4).: Вурльоб!
  Р-3).: Він з армії прийшов на вурльоб.
  Р-2).: Вурльоб – це в отпуск прийшов, так?
  Р-4).: Так, так, так.
  Р-3).: Так типір в отпуск.
  З-2).: А Ви ще може якої з зошита згадаєте?
  Р-2).: А во тої «Хто хоче знати, най мене спитає, / Що дівчина дума, як сім років має»
  Р-2).:

• 64.
  1. Чом дуб не зелений, бо го туча збила,
     Чом я нивиселий – нещасна година!
  2. А хто хоче знати, най мене спитає,
     Що дівчина думать, як сім років має!2
  3. [1] А хто хоче знати, най мене спитає
     Що дівчина дума, як сім років має![1]2
  Примітки:

  [1] Респондент пригадала третю строфу. – Примітка транскр.
  [2] Виконавець забула кінець твору. – Примітка транскр.

• 65.

  Р-2).: Співайте далі, я вже вам зачєла!
  Р-3).: Співай, співай, то так, як ти зачала!
  Р-2).: Та?
  Р-4).: Ну!
  Р-2).: [1]
  Р-4).: Вроді інакшей, але най буде, най співає на той!
  Р-2).: То співайте ви!
  Р-4).: Я захрипла, ви!
  Р-2).: Е, захрипла!
  Р-1).: Я такої не співам.
  Р-4).: Зачала, то вже співай!
  Р-2).: Ну, то я вам нагадала!
  Р-4).: Мені, мені! Я тобі нагадала чи ви такої вмієте.

  Примітки:

  [1] Респондент проспівала третю строфу попереднього твору. – Приміт. транскр.

• 66.

  Ну, раз ти маєш початок, то давай конец, бо конец діло хвалит!

• 67.

  Р-2).: Я не знаю, чи я такої маю чи ні [1].
  Р-3).: «Червона ружа трояка…» вмієте?
  Р-2).: Ну! То – файна, тої співаємо!
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).:

  Примітки:

  [1] Дивиться у свій власноруч записаний пісенник. – Примітка транскр.

• 68.
  1. Червона ружя трояка,2
     Мала я мужа, мужа я мала, мала я мужа піяка.2
  2. Він нич не робить, тільки п’є,2
     Прийде додому, додому прийде, прийде додому – мене б’є.2
  3. – Ни бий ня, мужу, не карай,2
     Лишу ти дитя, дитя ти лишу, а сама піду за Дунай.2
  4. Розчешу косу по плечу,2
     Не раз я гірко, не раз я важко, не раз я гірко заплачу.2
  5. А як на човен сідала,2
     Правов рученьков, білов хустинов, правов рученьков махала.2
  6. – Вернися, жінко, додому,2
     Бо плачут діти, діти ти плачут, плачут ти діти за тобов!2
• 69.

  З-1).: А заспівайте нам ше ту пісню, шо ви почали були співати: «Чом дуб не зелененький?..», оцю шо казали!
  Р-1).: Да найди ним, най співают! Пошукай, ну, вони такої ше не мают записано! [1]
  Р-2).: Ой, гарна, вони би знали, яка гарна!
  З-1).: Давайте, заспівайте, будем знати!
  Р-2).: То така нездала!
  Р-1).: То як нездала, то вони самі вижжут!

  Примітки:

  [1] До респондентки № 2 звертається. – Примітка транскр.

• 70.
  1. Ходив дідо попри воду, а вода прибила!
     Дід бабу шпурнув в воду, баба ся втопила![1]
  Примітки:

  [1] Респондентка 1 заспівала початок твору, гадаючи, що далі інші респонденти згадають закінчення. – Прим. транскриптора.

• 71.

  Р-3).: Як на то виспівала оті, нема шо зачинати, як єден стопчик!
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).:

• 72.
  1. Мені ворожка ворожила, щоб не любила хлопців я,
     Бо хлопиць любить – та й покине, а ти, дівчино, жий сама!2
  2. Покине карі оченята, покине усталичко ціловать,
     Покине дівчину любити і нимилою називать!2
  3. – Нехай богачка тебе любить, нехай богачка за тебе йде,
     Я більш любить тебе не буду, як я любила колись тебе!2
  4. Піду у ліс та й заблуджуся, нехай шукає він мене,
     Піду до моря утоплюся, нехай ни бачить він мене!2
  5. Дівча до моря наближає, а синя хвиля виграє,
     Дівчя до моря наміряє, а синя хвиля не дає!2
  6. У цю годину, у цю хвилину дівча над морем стояло
     І десь-не-десь, поміж хвилями, правов рученьков махнуло!2
• 73.

  Р-2).: Тую во співайте «Не ламай ліщину…», та смішна!
  Р-3).: А тої: «Мене мати полюбила, Два городи наділила…»
  Р-2).: Най буде та.
  З-2).: Ще нам ту і ту заспіваєте.
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 74.
  1. Мене мати полюбила,2
     Два городи наділила.
     Гуляю я! [1]2
  2. Два городи наділила, 2
     Одну диню посадила.
     Гуляю я!2
  3. Одну диню посадила,2
     Та велика не вродила.
     Гуляю я!2
  4. Повезла я продавати2
     Та й не знаю, що казати.
     Гуляю я!2
  5. Заки люди сіно склали,2
     А цигани диню вкрали.
     Гуляю я!2
  6. Ой прийшла я та й до хати2
     І не знаю, що казати.
     Гуляю я!2
  7. Поки’м тісто замісила,2
     Свиня двері прокусила.
     Гуляю я!2
  8. Поки’м двирі залатала,2
     А дітина з печі впала.
     Гуляю я!2
  9. Кури хату замітають,2
     Хлопці в вікна заглядають.
     Гуляю я!2
  10. На в городі верби гнуться,2
      А за мною хлопці б’ються.
      Гуляю я!2
  11. – Не бийтися, нема за що,2
      Бачите, що я ледаща.
      Гуляю я!2
  Примітки:

  [1] Другий раз респонденти кожний останній рядок строфи, виконують з вигуком "Гей!". – Примітка транскриптора.
  [2] хлопці, нащо? – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 75.

  З-1).: А ше цю, шо ви перед цим зачинали співати!
  Р-2).: Яка то била?
  Р-3).: А я там’ю, яка била?
  Р-2).: То й я забила!
  Р-4).: Та то істе-м співали вже ти ніби «Мала матуся донечки дві…».

• 76.

  Та то вже воробці співают!

• 77.

  З-1).: То заспівайте! А ми ше не знаємо! Бачите, горобці співають, а ми ше досі не знаємо!
  Р-3).: Ви знаєте, яка вона буде?
  З-2).: Ви заспівайте, а ми собі потім, як нам не підійде то ми потім не будемо.
  Р-4).: Вичерклют!
  З-2).: Ми просто не чули ше такої.
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).:

• 78.
  1. Мала матуся донечки дьві,
     Одну любила, а другу – ні.2
  2. Молодша була, як та зоря,
     Старша молодшу підмовила.2
  3. – Ходи, сестрице, до городу,
     Подивимося в бистру воду![1]2
  4. Подивимися в бистру воду,
     Котра ми кращя в нашім роду!2
  5. Пішла сестриця до городу,
     Старшя молодшу ввергла в воду.2
  6. – На ти, сестрице, широкий пас,
     Виратуй мене, поки є час!2
  7. На ти, сестрице, жовту косу,
     Виратуй мене, я тя прошу!2
  8. На ти, сестрице, перстень з руки,
     Занеси єго до матінки!2
  9. Хай вона знає, що я топлюсь [тонусь],
     Більше до неї не повернусь!2
  Примітки:

  [1] нформанти помилково у третій строфі два рядки повторили двічі. – Примітка транскриптора.

• 79.

  Р-3).: Ти там робила якісь коліна, шо неможливо було коло тебе співати. До них не підходило, ти десь стовпчик інший вхопила.
  Р-2).: Ну та, може, попутала.
  1-1)., Р-2)., Р-3).:

• 80.
  1. Їхали козаки із поля додому,
     Надибали Галю, забрали з собою!2
  2. Ой ходи, ти, Галю, шугами-лугами, [1]
     Ой ходи ти, Галю, з нами, козаками!2
  3. Ой ходи ти з нами, з нами, козаками,
     Тобі буде лучей, як й у свеї мами!2
  4. А я в свеї мами до полудня спала,
     Мені моя мама [2] снідання подала.2
  5. Подала, подала, а ще наварила,
     – Спи ми, моя доне, бо ти мині мила!2
  6. Ой взяли вни Галю шугами-лугами,
     Прив’язали Галю до сосни косами.2
  7. А соснойка горит, дівчина говорит:
     – Хто в гаю ночує, най мій голос чує!2
  8. А хто доню має, няй ї научає,
     Няй ї до схід сонця гулять не пущає [3]!2
  9. – А я доню мала, я ї научала,
     Я ї до схід сонця в корчму не пущала [4]!2
  10. Бо то та корчмина, вна дуже зрадлива,
      Не одна дівчина в ній вінок стратила!2
  Примітки:

  [1] шугами-лугами = то є луги, а там є всяке гилля росте. – Примітка транскриптора.
  [2] мати – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] Респонденти при повторі другий раз заспівали «…в корчму не пускає». – Примітка транскриптора.
  [4] пускала – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 81.

  З-2).: А як ви там казали: «шугами, лугами», чи як?
  Р-1).: «Їхали козаки шугами, лугами…»
  З-2).: А шугами шо то таке?
  Р-1).: То є луги, а там є всяке гилля росте!
  З-2).: Ага, то шуги!
  Р-1).: Так!
  З-2).: А заспівайте ще ту, шо ви казали…
  З-1).: «Чом дуб не зелений?…»
  [1]
  Р-2).:

  Примітки:

  [1] Респонденти пригадують мелодію наступного тексту пісні – Примітка транскр.

• 82.
  1. Чом трава зелена, бо близько вода,
     Чом дівчина гарна, бо ще молода!2
  2. Трави зеленої не накошуся,
     З молодов дівчинов не налюблюся!2
  3. – Козачи, козаче, ой як тибе звать?
     Купи ми гітару й дитя забавлять!2
  4. Ой то не гітара, то?…,
     Нехай забавляють дітину малу.2
  5. Ой то не гітара, то наша любов,
     Болить мене серце, Марусю, за тобов![1]2
  Примітки:

  [1] Респонденти після цієї строфи сказали, що не по порядку виконували строфи твору. Не заспівали далі, бо забули. – Примітка транскр.

• 83.

  Р-4).: Ше не йдеш свині кормити? [1]
  Р-1).: Мої свині не кричать до завтрого! Корова не мичит, свині не кричат! Я вже по-ленінськи – ничого нема! Ничого нема:

  Примітки:

  [1] звертається до респондентки 1. – Примітка транскр.

• 84.

  Ни корови, ни свиней,
  Хоба тілько Сталін на стіні!

• 85.

  Р-4).: Хоба вже Сталін десь умер, бо на стіні нема ничого!

• 86.

  Слава Сталіну-грузіну,
  Що у нас убув у ризіну!

• 87.

  Слава, слава Іллічу,
  Бо я електрику свічу!

• 88.

  Р-4).: То, думаєш, шо било, то тоже були наші вожді!
  Р-1).: Ти диви, як навчили в школи! Мене вже то не вчили!
  Р-2).: За вождя!
  Р-4).: А тебе вчили за Гітлєра!
  Р-1).: Мене вчили за поляків, я ше по-польски знаю!
  Р-2).: По-німецки вмію, я вмію по-німецки! «По-нимецки – нецка, а по-польски – корито!»
  Р-1).: А я по-польски вже декотрі позабивала, шо я хоба другий клас скінчила. Село згоріло та й всьо, школи не било, то де було ходити?
  Р-4).:

• 89.

  Стоїть дуб зелений, шумить він гіллями,
  Ой там два соколи стиха розмовляли.
  Один сокіл – Ленін, другий сокіл – Сталін.
  Перший соколонько другому промовив:
  – Ой мені вже, друже, вже довго не жити,
  Тобі доручаю справу завершити!
  І тепер вся молодь весело співає,
  Про сокола Сталіна та й пісні складає.

• 90.

  Р-4).: Нас так вчили! А шо було робити? Так вчать!
  З-1).: А то Ви звідки [1], то вірш такий колись був?
  Р-4).: В школи.
  З-1).: То Ви де, в школі навчилися?
  Р-4).: Та де, в школі, ну. Оно школа була, де теперкі клуб!
  Р-1).: Треба було так брехати, як москаль велів!
  Р-1), Р-2)., Р-3).:

  Примітки:

  [1] знаєте. – Прим. транскр.

• 91.
  1. Ой бо чи знаєш, дівчинонько, як я до тебе приходив,
     Як ми стояли під вербою, до серденька тебе тулив?2
  2. Тулив, голубив, як дитину, до серденька тя пригортав,
     І називав тебе єдинов, зчастенька тебе ціловав!2
  3. Весело дерева шуміли, почули між собов любов,
     По вулиці співи дзвеніли, по росі чудний голос йшов!2
  4. А соловейко на калині веселу пісню щебетав,
     То він мені, молоденькому, усю правдоньку розказав!2
  5. Так тяжко тьохкав соловейко, що аж тряслася калина,
     Він щибитав мені правдоньку: "Невірна твоя дівчина!"2
  6. Бо через стид і через людей вона не скаже нічого,
     Вона вже твоєю не буде, бо вна же має іншого!2
  7. Ой став я бідний та й думаю, що маю я тепер робить?
     Тільки я тим ся не каю, бо там не било [1] що любить!2
  Примітки:

  [1] було – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 92.
  1. Прийшла карта з України:«Ой збирайся, козаче!»
     Козак ся збирає, дівчя оставляє, а сам у дорогу йде!2
  2. Служит рочок, служит другий, вже на третий ступає,
     Ходит дівчя плаче, за козаком тужит, що козака нимає!2
  3. Їде козак дорогою, під віконцем ступає,
     Застав – матір плаче за столом сидячи, а в козаку серце б’є!2
  4. – Не плач, мати, стара ненька, а де ж твоя дочка є?
     – На цвонтари лежит, третий гріб від межі, на ній рожі розцвіли!2
  5. Їде козак дорогою, на могилу ступає,
     Брами ся втваряют, ружі ся кланяют, а милейка ни встає!2
  6. – Встань, милийка, встань, голубко, та й розкажи, як там є!
     – Рада ж би я встати, всю правду сказати, сира зимля не дає!2
• 93.

  Р-2).: Ше тої співайте: «Засвітив місяць на долину…»
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 94.
  1. – А ви, хлопці-юнаки, де ж ваші пістолі?
     – Наші пістолі стоят на престолі, а ми у неволі!2
  2. – А ви, хлопці-юнаки, де ж ваші рушниці?
     – Наші рушниці стоят на полиці, а ми у в’язниці!2
  3. – А ви, хлопці-юнаки, а де ж ваші коні?
     – Наші коні стоят на припоні, а ми у ниволі!2
  4. – А ви, хлопці-юнаки, а де ж вашя хата?
     – Нашя хата розка та й лопата, ой то нашя й хата!2
  5. – А ви, хлопці-юнаки, а де ж вашя ненька?
     – Нашя ненька – Вкраїна рідненька, ой то нашя ненька!2
  6. – А ви, хлопці-козаки, а де ж вашя слава?
     – Нашя слава – Вкраїнська держава, ой то нашя слава!2
• 95.

  Р-2).: То – файна!
  З-2).: А то яка пісня, як ви її називаєте по-народному?
  Р-3).: Та я знаю, як то її називають, пісня та й…
  З-2).: Ага, то немає якоїсь такої окремої назви.
  Р-3).: Та де, тут переважно всі так, як починають, така й назва.
  Р-1).: Просто била про героїв українських та й…

• 96.
  1. Стоїт корчма над болотом, гий, думо ж моя!
     Ще й прикрита воколотом, ой та й дана-дана-дайна!
  2. А що я в тій корчмі пропив, гий, думо ж моя!
     Я би її злотом побив, ой та й дана-дана-дана!
  3. Єдин пропив плуг і воли, гий, думо ж моя!
     Ядан пропив плуг та й воли, ой та й дана-дана-дайна!
  4. Другий пропив бричку з кіньми, гий, думо ж моя!
     Другий пропив бричку з кіньми, ой та й дана-дана-дайна!
  5. Третий пропив жінку й діти, гий, думо ж моя!
     Третий пропив жінку з дітьми, ой та й дана-дана-дайна!
  6. Вільми було лиш ворати, гий, думо ж моя!
     Вільми було лиш ворати, ой та й дана-дана-дайна!
  7. Кіньми било лиш їздити, гий, думо ж моя!
     Кіньми било лиш їздити, ой та й дана-дана-дана!
  8. З жінков било газдувати, гий, думо ж моя!
     Жінков било ґаздувати, ой та й дана-дана-дайна!
  9. Дітьми било ся служити, гий, думо ж моя!
     Дітьми било ся служити, ой та й дана-дана-дайна!
• 97.

  Р-3).: Ой то ше як баба співала!
  Р-2).: Та шо? Та то файна!
  Р-3).: Файна?
  Р-2).: Дуже!
  Р-1).: Та таке било!Касі Юркова проклинат шо ї…. пиячисько пропив всьо жидови…
  Р-3).: Аякже ж, пропивали всьо! Ше ранше то всьо пропивали, йой!
  Р-4).: Ше не таке било!
  Р-3).: Там цє мали поле, то то всьо пропивали!
  Р-2).: То шо будем? Ми вже всі переспівали!
  З-2).: От ви нам обіцяли «Чом дуб не зелений?..»
  З-1).: Ту, шо ви казали, шо нездала.
  Р-1).: То типір заспівай, то ту, шо нездала, мусіт виспівати!
  Р-2).: Не буду співати!
  З-1).: Та заспівайте!
  Р-2).: То нездала!
  Р-4).: Там Петро буде з ключами стояти, хоба Вас по голові ковтне!
  Р-3).: Хай б’є!
  Р-1).: Добре тебе лишит! Тебе наставником там!
  Р-4).: Ти ся думаєш, я там буду? Там всі хіба такі-во!
  Р-1).: Ни давай, будеш наставником Отця, не змінят навіть!
  Р-4).: Зате, коло Петра!
  Р-1).: Ну! Петро буде там стукати! Ни будеш там так стояти, ни будеш там таково шось слухати – вигонит! Там всього доста є!
  Р-2).:

• 98.
  1. Козак від’їжджає, а дівчина плаче,
     –Де ти від’їжджаєш, молодий козаче?
  2. – А я від’ї жджаю в армію служити,
     Прошу ти, дівчино, за мнов не тужити! [1]
  Примітки:

  [1] Респондентка проговорила перші строфи тексту. Не заспівала, бо респондентка № 1 почала виконувати інший твір. – Примітка транскриптора.

• 99.

  З-1).: Заспівайте нам ту!
  Р-3).: Я тої-во мусю ше згадати.
  [1]

  Примітки:

  [1] Р-1).: співає частину попереднього пісенного тексту – Примітка транскр.

• 100.
  1. Встань, Тараси, встань, Богдани,2
     Українські всі гетьмани!2
  2. Встань, Тараси, пробудися,2
     На свій нарід подивися!2
  3. Як твій нарід тут бідує,2
     Тай й по тюрмах голодує![1]2
  Примітки:

  [1] Респондент згадує твір, забула кінець твору. – Примітка транскриптора.

• 101.

  Р-3).: Та я їм оті співала тої! Та й то не той голос!
  Р-1).: Той, той голос!
  Р-3).: Я вмію ту!

• 102.
  1. Світит місяць між горами,2
     Потискают нас ґайдани!2
  2. Ви, ґайдани, попукайте,2
     Україні волю дайте!2
  3. Встань, Тарасе, встань, Богдане,[1]
     Українські всі гетьмани!
  4. Встань, Тарасе, пробудися,
     На свій нарід подивися!
  5. Як твій нарід тут бідує,
     Тай й по тюрмах голодує!
  6. Ворог робит, шо він хоче,
     Винимає людям очи!
  7. Ой ви, хлопці молодії,
     Куйте зброї стальовії!
  8. Бо та зброя стальовая
     До ворога вна страшная!
  9. Станьте, хлопці, в чистім полю,
     Україні дайте волю!
  10. Україна – нашя мати,
      Як не встане – мус вмирати!
  Примітки:

  [1] Далі респондентка продекламувала твір. Декламуючи, респондентка не повторювала строфи. – Примітка транскр.

• 103.

  Р-3).: Я їм оті тої співала, тої «Вже весна воскресла!..».
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).:

• 104.
  1. – Ой вербо, вербо, вербо крутая, чом з тебе листя спадає?
     – Тяжко на серци, тяжко на моїм, бо вже милий від’їжджає!2
  2. Ой щоб я мала крильця сокола та й уміла б я літати,
     Полетіла б я по всьому світу свого милого шукати!2
  3. Ой лечу днину, лечу другую, а милого не видати.
     Ой сяду, сяду в вишневім саду та й стану гірко плакати!2
  4. Як прийшла мати з нової хати, свого синочка питає:
     – Що ж то за пташка, що за пташина по нашім саду літає?2
  5. – Ой то ни пташка, то ни пташина по нашім саду літає,
     Ой то милийка, чорнобривийка, свого милого шукає!2
  6. Летіла днину, литіла другу, а милого не видати.
     Ой сяду, сяду в вишневім саду та й стану гірко плакати! [1]
• 105.

  Р-1).:Там ше шось було, я забила.
  [1]
  Р-1)., Р-2)., Р-3)., Р-4).:

  Примітки:

  [1] Респонденти пригадують текст пісень– Примітка транскр.

• 106.
  1. – Місяцю, місяцю, засвіти ми нічку,
     Засвіти ми нічку, най перейду річку до дівчини на всю нічку.2
  2. Прийшов я до сіни, до вечері сіли,
     А моя милейка, голубка сивийка, до вичері ни сідає.2
  3. Сідит коло стола, дрібний листок пише.
     Дрібний листок пиши, дитину колиши, з буйним вітром розмовляє.2
  4. – Вітрочку, вітрочку, скажи ми правдоньку,
     Чи приніс, миленький, голубчик сивенький, з України додомочку?2
  5. По саду ходила, калину ломила,
     Калину ломила, до серця тулила, щоб за милим не тужила!2
  6. По саду ходила, калину ламала
     Калину ламала, до серденька клала, щоб за милим ни плакала!2
  7. Воріше, воріше, горішеє серце,
     Любив я дівчину, забити [1] ни можу, болить мене за нев серце!2
  8. Воріше, воріше, воріше коріння,
     Любив я дівчину, забути ни можу, бере ня ся задуріння!2
  9. Воріше, воріше, горіше лісковий,
     Любив я дівчину, забути ни можу, не забуду я ніколи!2
  Примітки:

  [1] забути – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 107.

  З-1).: Заспівайте нам ту, шо так не хотіли заспівати!
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 108.
  1. А учора ізвечора місяць світив висока,
     Мила в вікна ся дивила, чи пішов я далеко.2
  2. [Відийшов] [1] я пару кроків, вона мене чекала:
     – Ой вернися, мій миленький, чим’їм тя обгнівала?2
  3. – Обгнівав тя твій миленький, сам не знаю я чого?
     Як я стояв [2] під віконцем, а ти мала іншого!2
  4. – Ой неправда, мій миленький, я його не мала,
     Він ня просив розмаїту, я [3] йому подала!2
  5. – Ой не треба було, мила, розмаїту давати,
     Ой ни треба, моя мила, по два на раз кохати!2
  6. Ой ни треба, моя мила, по два разом кохати,
     Ой ни треба, моя мила, біли личко давати! [4]
  7. [5] Був я вчора під віконцем, а ти мала іншого!
  8. – Ой ни мала, я ни мала, ти і він – то все одно,
     Прийшов милий, приніс квітку і подав через вікно!2
  9. – Ой не треба, моя мила, розмай-квітки зривати,
     Ой не треба, моя мила, по два на раз кохати!2
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із запису у польовому зошиті. – Примітка транскриптора.
  [2] Був я вчора – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] в окно – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [4] Р-2).: А я не так знала, я знала. – Примітка транскриптора.
  [5] Далі респондент заспівала свій варіант строф. – Примітка транскриптора.

• 109.

  Р-3).: «На горі солома горіла…», хочете?
  Р-2).: Давайте, зачинайте!
  Р-1)., Р-2)., Р-3).:

• 110.
  1. Там на горі солома горіла,2
  2. Там дівчина вичерю варила,2
  3. До вечері стиха говорила:2
  4. – Ти, вечерьо, скоренько варися!2
  5. Прийде милий та й буде сварився.2
  6. Вже вечеря стиха докапає,2
  7. А миленький на поріг ступає.2
  8. – Сядь си, милий, сядь си на порозі,2
  9. Та й розказуй, що ж чув у дорозі.2
  10. – Чув я, мила, чув я, чорнобрива,2
  11. Що ти маєш маленьку дитину.2
  12. Була в мене циганочка в хаті,2
  13. Вона в мене дитину забула.2
  14. – Брешиш, мила, брешиш, чорнобрива,2
  15. Не така то циганська дітина!2
  16. Бо циганське – чорне, кучіряве,2
  17. А то біле, на личко румняне!2
  18. – Ой був в мене козак упівночи,2
  19. Та й залишив свої карі очі.2
  20. До півночи розмовонька била,2
  21. По півночи голова злитіла. [1]2
  22. – Ходи, мила, на стодолу спати,2
  23. Будеш мині всю правду казати.2
  24. До півночи всю правду повіла,2
  25. А з півночі голова злитіла!2
  Примітки:

  [1] Р-2).: А то тово. – Примітка респондента.
  Далі респондент № 2 продекламувала строфи. – Примітка транскриптора.

• 111.

  Р-1).: Тут нема шо докаряти: як пішло, так пішло!
  Р-2).: Най буде по вашому. Ну. Ше пієм ми. Якої ше пієм ми?
  Р-1).: Ми вам тут вже такє понарозказували, понапівали, шо ви вже цілий зошит списали!
  З-1).: Нічого, в нас є ще зошити! Ше давайте десіть хвилин!
  Р-2).:

• 112.
  1. То я ішов до дівчини – то кричав, то гойкав,
     А як ішов від дівчини – то плакав, то йойкав.
  2. Ой би тебе, дівчинойко, й закололо в боці,
     То я мусів полокати штани на потоці.
• 113.
  1. Ой бо вженив’їм ся, вженив, минув рік на Петра,
     Прийшов якийсь, схопив жону та й поніс до пекла!
  2. Ой ни сам’їм ся вженив, вженила ня тітка,
     Та й привела ми й до хати страпатого й дітка!
• 114.
  1. Мела сіни, мела хату та й розсміялася,
     Стара мати воду несла та й нагадалася.2
  2. – Знаю, доню, знаю, доню, з кого ти смієсся,
     Полюбила козаченька та й ни признаєсся!2
  3. Люби, доню, кохай, доню, та й ни встирігайся,
     Щоб той козак молоденький з тебе ни сміявся!2
  4. Ой в ниділю раненінько позгоняна роса,
     Ой побігла дівчинонька до ворошки боса!2
  5. – Ой ворожко-ворожильо, відчини ми долю,
     Счяруй того козаченька, що ходит за мною.2
  6. Ой ворожка-ворожиля долю учинила:
     Взяла стригла з коня гриву та й в п’єцу спалила!2
  7. Ой як тому коникові без гривоньки чудно,
     А ще більше козакови без дівчини нудно.2
  8. В середу ся уродила, кажут люди – горе,
     Не піду я за старого – бородою коле!2
  9. А й піду си за такого, що уса сіються,
     Він на мене кивне, мургне, а я засміюся! [1]2
  Примітки:

  [1] Респонденти пригадують текст пісень. – Примітка транскриптора.

• 115.

  Р-4).: Я йду гет, а ви співайте, я буду слухати…