Сеанс

Текст

• 1.

  З-1).: Звідки така назва села пішла, не знаєте? Нема в вас таких переказів?
  Р-2).: Бережки?
  З-1).: Бережки, та.
  Р-1).: Можливо від річки, чи нє?
  Р-2).: Ну да, на берегах Случі.
  З-1).: Тут річка Случ була?
  Р-1).: Річка Случ протікає, та.
  З-1).: А є якісь такі кутки в селі, якось так називаються? В різні часи?…
  Р-1).: Є, є.
  З-1).: А які назви є?
  Р-1).: Обулунь.
  З-1).: Оболонь, та?
  Р-1).: Слобода.
  З-1).: І Слобода є, так?
  Р-2).: І Вузнік, і Вербнік.
  Р-3).: І Тубула.
  Р-1).: І Тубула, і які хочеш.
  Р-2).: Думали, шо то саме із …. шо з річкою пов’язано.
  З-1).: А Оболонь, то шо то означає?
  Р-2).: Оболонь – то частина заплаву річки, яка, ну в основному, для випасу використовується худоби.
  З-1).: І коли десь село так ваше…згадки про село – відколи так десь?
  Р-2).: То вже років чотириста.
  З-1).: Років чотириста, та? Ага, зрозуміло, добре.

• 2.
  1. [1] Йшла Марія дорогамі [2]3
     Й зустріласа з янголами:
  2. – Ви, янголи, слуги мої,3
     Чи бачилі Сина мого?
  3. Одін каже: "Я й не бачив".
     Другий каже: "Я й не знаю".
     Третій каже: "Я дівився,
     Як син Божий народівс…
  4. Твого Сина жиди взялі,3
     На хрест рукі розпіналі.
  5. На хрест рукі розпіналі,3
     Гвоздівкамі прибівалі [3],
  6. Гвоздівкамі прибивалі,3
     Тяжкі мукі завдавалі." [4]
  7. Божа Маті теє знала –3
     Гірко плакала, ридала.
  8. – Не плач, Маті, та й не ридай,3
     Дрібних сльозок не розлійва… [5]
  9. Бо тепер я змурдований,3
     Завтра буду похован…
  10. Завтра буду похований,3
      Ще й каменів наверня…
  11. Як той каминь одвернетца,3
      Всьой мір Божий воздвігнец…
  12. Вже той каминь одвернувса,3
      Всьой мір Божий воздвігнувс… [6]
  Примітки:

  [1] З-1).: Скажіть, будь ласка, от ми би так хотіли, щоб ви нам і розповіли, і заспівали так більше такі пісні ті, шо ваші, ті, шо от з вашого села, такі ті старіші, та, тут, які ви знаєте від старих людей? О, ну і може, от якшо так, от чи в вас на Різдво, на Різдвяні свята в вас колядують? Р-1).: Колядують. З-1).: Колядують, так? А які в вас колядки колядують? Р-1).: Багато. З-1).: Багато? А такі от місцеві ваші, то які? Р-3).: Є місцеві. З-1).: Є місцеві, так? А можете заспівати? Сідайте, будь ласка. Р-1).: А зошита нема, шоб глянути, пригадати? Р-3).: Ніц нема, нічого. З-1).: Та ви пригадаєте.
  [2] Йшла Марія дорогами. – Варіант виконання.
  [3] Гвоздівкамі забівалі. – Варіант виконання.
  [4] Р-2).: Всьо, чи ше є? З-1).: Ше має бути продовження, так? Р-1).: Ще, ше. З-1).: То, може, нагадайте собі. Р-2).: Зара нагадаю.
  [5] Тяжких сльозок не розлій. – Варіант виконання.
  [6] З-1).: То в вас її тут співали у селі, так?

• 3.

  З-1).: А як в вас взагалі ходили колядувати, то хто збирався?
  Р-2).: Всі збиралися.
  З-1).: І чоловіки, і жінки, так?
  Р-2).: Всяко було… І дітки.
  З-1).: І дітки, так. Але вони окремо, дорослі окремо, і дітки окремо?
  Р-2).: Ну як, хто згрупується.
  З-1).: Як хто згрупується. І коли ходили колядувать, в який день?
  Р-2).: На коляду, зразу сьомого числа.
  З-1).: А були ще такі от, можливо, коляди, де там "Святий вечір…" – був такий приспів?
  Р-2).: Та є "Святий вечір…"
  Р-2).: "Святий вечір, щедрий вечір…"

• 4.

  [1] Радій, Боже, в Дусі,
  Радій, Боже, в Дусі
  Для каждої душі… [2]2

  Примітки:

  [1] З-1).: Можливо, якісь ще знаєте? Пригадайте собі. Р-3).: Ну ту маємо, що і ви співаєте "Щедрий вечір, добрий вечір…"
  [2] Р-3).: Але ж там не повторяєца ше. З-1).: Нє, нє, нічо, нічо, то співайте цю. Р-2).: Але там починається: "Щедрий вечір, добрий…"

• 5.
  1. Добрий вечир всім вам, щаслива година,
     Породила Діва Предвічного Сина.
     Славу Богу даймо,
     Весело співаймо –
     Святий вечор на землі.2
  2. Не в царській палаті вона породіла,
     А в вертепі біднім Господа сповила.
     Славу Богу даймо,
     Весело співаймо –
     Святий вечор на землі.2
  3. Ангели приходять, на коліна впали,
     Христу поклонілись, йому заспивалі.
     Славу Богу даймо,
     Весело співаймо –
     Святий вечор на землі.2
  4. І мі Христа-Бога всі разом вітаймо,
     Разом з пастирамі йому заспіваймо.
     Славу Богу даймо,
     Весело співаймо –
     Святий вечор на землі. [1]2
  Примітки:

  [1] З-1).: Це також місцева, так? А ви як-от були малими, ви також ходили колядувати, співали такі? Р-2).: Аякже. Р-1).: Співали такі, та.

• 6.

  [1] Щедрик-набедрик,
  Дай, бабо, варенік,
  Ложечку, кашкі,
  Сталочку ковбаски!
  А я тую ковбасу
  Да до Бога понесу,
  А я тую кішку
  З’їм у затішку! [2]

  Примітки:

  [1] Р-4).: Ми співалі:
  [2] Текст твору декламовано. – Примітка транскриптора.

• 7.
  1. [1] Щедрик-бедрик,
     Дай, бабо, варенік,
     Ложечку кашки,
     Сталочку ковбаскі.
     А я тую ковбасу,
     Да й до Бога понесу,
     А я тую кішку
     З’їм у затішку! [2]
  Примітки:

  [1] Р-1).: А ну ще раз, а ну ще раз того "Щедрик-бедрик…" Р-3).: То давайте всі. Р-2).: Нє, нє, нє…
  [2] Р-2).: А як починається? Р-1).: "Щедрик-бедрик, дай, бабо, вареник…" Р-1).: "Дай, бабо, варенік…" З-1).: А це коли дітки ходили? Р-1).: То то вже на… Р-2).: Тринацятого, на Меланку. З-1).: То вони з самого ранку ходили, так? Р-1).: Ну вечиром, вечиром. Р-2).: Вже з обіда, з чотирох часов починают вже йти. З-1).: Ага і так ходять, і так доки ходили? Р-3).: Пока вже вечера, вже повечерялі, вже не пускают в хату, вже не заходять.

• 8.

  [1] Р-1).: А ну ще раз, а ну ще раз того "Щедрик-бедрик…" Р-3).: То давайте всі. Р-2).: Нє, нє, нє…
  [2] Р-2).: А як починається? Р-1).: "Щедрик-бедрик, дай, бабо, вареник…" Р-1).: "Дай, бабо, варенік…" З-1).: А це коли дітки ходили? Р-1).: То то вже на… Р-2).: Тринацятого, на Меланку. З-1).: То вони з самого ранку ходили, так? Р-1).: Ну вечиром, вечиром. Р-2).: Вже з обіда, з чотирох часов починают вже йти. З-1).: Ага і так ходять, і так доки ходили? Р-3).: Пока вже вечера, вже повечерялі, вже не пускают в хату, вже не заходять.

• 9.

  Маті казала,
  Шоб далі сала.
  Батько сваривса,
  Шоб не баривса.
  Бо короткі світочки,
  Да й померзнуть литочки! [1]

  Примітки:

  [1] З-1).: О, дуже гарно. А…

• 10.
  1. [1] Вийшла Марія на круту гору,
     Алілуя, алілуя, на круту гору.
  2. Та й побачила [2] зелене древо,
     Алілуя, алілуя, зелєне древо.
  3. А з того древа крижи крижуют, [3]
     Алілуя, алілуя, крижи крижуют.
  4. А з тих крижикув церков будуют,
     Алілуя, алілуя, церков будуют.
  5. А в той церковці три порубоньки,
     Алілуя, алілуя, три порубоньки.
  6. В першой порубі – Марія сидіт,
     Алілуя, алілуя, Марія сидіт.
  7. В другой порубі – Йсус Христос лєжит,
     Алілуя, алілуя, Йсус Христос лєжит.
  8. В третьой порубі Васілій [4] сидіт,
     Алілуя, алілуя, Васілій сидіт.
  9. Над Васілієм ружа розцвіла,
     Алілуя, алілуя, ружа розцвіла.
  10. А з тої ружи вілєтів пташок,
      Алілуя, алілуя, вілєтів пташок.
  11. Та й полєтів вун попід небеса,
      Алілуя, алілуя попід небеса.
  12. А ви, небеса, розтворітеса,
      Алілуя, алілуя, розтворітеса –
  13. Ісусу Христу поклонітеса,
      Алілуя, алілуя, поклонітеса.
  Примітки:

  [1] Р-3).: Може баба Манька ше, може, шо знає? Як щедрувалі ще колись? Р-1).: "Йшла Марія на круту гору…" Р-2).: А, то колядка. Р-3).: "Йшла Марія на круту гору…" – то колядка, але то тоже гарна. Р-1).: Заспівайте її, будь ласка. Р-4).: А ми шо будем знать, то поможем. Р-1).: Ой, я посидю, послухаю. Р-1).: О, та то ж треба, запішут, вони хочут жеш колішнє шось. Р-4).: Нихай, я вже буду свої співаті, бо втомлюса, а потом вони вам наспівают, ето тоже добрі співачки як… Ех, кобі мні, не хочут …?… Кніжку’м напісала’м. Р-1).: Ну, може, шо, шось так тихенько заспіваєте, так злегенька. Р-4).: Заспіваю. З-1).: А цю ви… "Марія, йшла Марія…" – знаєте її? Р-1).: "Вийшла Марія на круту гору…" Р-4).: "Алілуя, алілуя за круту гору…. "
  [2] Респонденти радяться, як правильно виконувати твір. – Примітка трнскриптора.
  [3] А з того древа церков будуют. – Варіант виконання.
  [4] В третьой порубі ружа сидіт. – Варіант виконання.

• 11.
  1. [1] Йшла Марія на круту гору.
     Алілуя, алілуя, на круту гору.
  2. Та й побачила зелєне древо.
     Алілуя, алілуя, зелєне древо.
  3. А з того древа крижи крижуют.
     Алілуя, алілуя, крижи крижуют.
  4. А з тих крижикув церков будуют.
     Алілуя, алілуя, церков будуют. [2]
  Примітки:

  [1] З-1).: А можете ще раз перші кілька куплетів, бо вони так погано вийшли? Р-2).: Ми забули. Р-1).: Спочатку знов забули.
  [2] Р-2).: Там вже все нормально. З-1).: Так, так, добре.

• 12.

  З-1).: Добре, і ще якісь, ще пригадайте все, всі колядки, які знаєте, які в вас такі ше є?
  Р-1).: Та то такі…?…
  З-1).: Але то більше такі, що, так, шо не переписані, а такі, що в вас співали так, та. [Респонедентки тихенько щось наспівують. – Примітка транскриптора.] А не було в вас такого, щоб були колядки, які от співали дівчині співали або хлопцеві? Чи в вас так?.. Такого не знаєте, так? То приходили як? Де колядували: в хаті, чи біля хати?
  Р-2).: Як раніше – то в хат…, під окно, а зара – то вже в хату ходят.
  З-1).: То вже в хату ходять, та?
  Р-3).: А раніше – под окно.

• 13.
  1. [1] В Рождество Христово ангел прилітєл,
     Он лєтєл по нєбу, людям пєсні пєл:
     – Всі люді лікуйте,
     Сєй дєнь торжествуйте –
     То Христове Рожество.2
  2. Я лєчу от Бога, радость вам приньос,
     Що в пищири бидной роділся Христос.
     Скорий поспішайтє,
     Младєнца встречайтє,
     Нового рождьоного."2
  3. Пастушки в пищиру ранше всіх прийшлі,
     В яслях на соломі Господа нашлі.
     Стоялі, ридалі,
     Христа прославлялі,
     І щи славу Його.2
  4. А той Ірод здєшній о Христє узнал
     І убіть младєнца воїнув послав.
     Дєтєй всєх убілі,
     Мєчі притупілі,
     А Христос в Єгіптє бил.2
  5. Много мі грєшилі, Спасє, прєд тобой,
     Здєсь всє люді грєшни, Ти одін святой.
     Прості согрєшенья,
     Дай нам обновлєня
     В дєнь Святого Рождества. [2]2
  Примітки:

  [1] З-1).: От ви нагадали собі цю таку колядку?
  [2] З-1).: А цю ви від кого навчилися? Р-1).: Колішня. Р-2).: Від матерей своїх. Р-1).: Колішня так, від матерей. З-1).: А ви таку також співали? Співали таку, таку саму так?

• 14.

  Р-4).: Так, добре, двчата, ви співайте, ….?….
  Р-1).: Баба хоче свої.
  Р-4).: Я вам заспіваю такі свої, колядкі.
  З-1).: Добре, добре.
  Р-4).: Бо я втомлюса.
  З-1).: Так, так.
  Р-1).: Баба шось напісала вже собі там на лісточок?
  Р-4).: Нє, мало ….?….
  Р-1).: Ко’б я знала, шо то такє, то я б підготовіласа б добре, так?
  Р-4).: Та я підготовіласа. [1]

  Примітки:

  [1] Побутова розмова. – Примітка транскриптора.

• 15.
  1. У неділю рано сінє море грало –
     Оддавала й матір дочку в чужу стороночку.
  2. В чужу стороночку, у чужії люде:
     – Ой хто ж тебе, моя й доню, жаловать там буде?
  3. – Пожаліют, маті, мине ж чужі люде,
     Як у мою й головоньці добрий розум буде.
  4. Одні будут – биті, а другі – любіті,
     Мні з тобою, моя й маті, до віку й не житі.
  5. – До віку не житі, з родом не відатца,
     Колі ж тебе й, моя доню, в гості дожидаца?
  6. – Дожідайса ж, маті, мене тоді в гості,
     Як поросте травіченька в тебе й по помості.
  7. Росла, росла травка, рості й перестала,
     Ждала й маті дочкі в гості да й плакаті стала:
  8. – Ох чи тебі вбіто? Ой чи в плін забрато?
     Ох ті така й неволєнька і в будень, і в свато.
  9. – Ох мене не вбіто, ані в плін не брато,
     Оно ж така неволєнька і в будень, і в свато.
  10. Де ж ти, маті, була, як я в тебе була,
      Попід твоїм окенечком, як голубка, гула?
  11. – Коб я ж, доню, чула, окно й одчиніла б,
      То я б тебе, моя й доню, в гості попросіла.
  12. Хоть би й залєтіла, то й за стул не сіла б,
      Ок’їпіло серце кров’ю, словца не промовль…
  13. – Зайду до комори: ні хліба, ні солі,
      Маті ж моя руднинькая, не вделіла долі.
  14. Зайду до кімнати постіль б’їлу слаті,
      Постіль б’їла, стена німа, ні з ким розмовляті. [1]
  Примітки:

  [1] Р-1).: Дуже гарна пісня, а коли таку пісню співали? З-1).: Бог його знає. З-1).: Нє, але де, десь, будь-де співали, так? Р-3).: Жіто жала. Р-1).: Так, як жіто жнут, в колі жалі, в колхозі, да льон, да перекур робімо, да й сядем, да й співаєм. А колі вона, ета пісня то була … З-1).: А то-то дуже давня пісня, та.

• 16.

  З-1).: А були такі пісні, що от їх в ягодах співали, коли ягоди збирали?
  Р-1).: Булі.
  Р-2).: Стараєшса скоріше набраті, та й сам собі співаєш.

• 17.
  1. [1] Всі гори зелєнії,2
     А й одная й гора біл…
  2. А одная й гора біла –2
     Й там горала вдова бідна.
  3. І згорала, і зволочіла,2
     Слюзоньками примочіла.
  4. Посіяла й пшенічєньку,2
     Щоб що було й на зімоньку.
  5. Буйний в’їтьор повіває,2
     Й сестра з братом розмовляє:
  6. – Ой братеньку й соколоньку,2
     Й прийми мине й на зімоньку.
  7. – Ой сестричко й перепілко,2
     Скажи в тибе деток скілько?
  8. – Раз четверо, раз п’ятеро,2
     Усі буде дев’ятеро.
  9. Як ті сядеш об’їдаті,2
     Мої детки пуйдут з хати.
  10. Пуйдут дєтки й на доліну2
      Й на батенькову могілу.
  11. – Вставай, тато, вставай з гробу,2
      Й горе житі коло й роду.
  12. Вставай, тато, вставай з ямі,2
      Й горе житі й коло мамі. [2]
  Примітки:

  [1] Р-4).: Діти, щє одну заспіваю:
  [2] З-1).: Дуже гарна пісня, дуже давня.

• 18.

  З-1).: А ви не пригадаєте, які колись співали, коли дітей хрестили, на хрестини?
  Р-1).: Та на хрєстінах всякі, всі підряд.
  З-1).: Нє, там такі було, що до бабоньки співали?
  Р-1).: Нє, в нас такого не було.
  З-1).: До бабоньки співали: "бабонько-голубонько" – в вас такого не було?
  Р-1).: Нє, нє.
  Р-4).: В нас такіх не співали.
  З-1).: Ну а ту бабоньку якось називали, як на неї казали?
  Р-1).: Повітуха.
  З-1).: Як, повитуха? Повітуха казали?
  Р-1).: Пупа в’язала.
  З-1).: Пупа в’язала, та.
  Р-1).: Пупоризна.
  З-1).: Пупорізна баба, так, казали на неї? А, але таких пісень не співали, нє, таких окремих?

• 19.

  З-1).: А може ви, зараз-зараз-зараз, пригадаєте, от якісь, можливо, веснянки?
  Р-1).: Веснянки є.
  З-1).: Веснянки, та.
  З-1).: Заспівайте.
  Р-2).: В нас не було такого дійства в селі, щоб веснянки в нас співали.
  З-1).: Но…
  Р-1).: Тоді пуст, то кажут, шо не можна співати.
  З-1).: Не можна, та?
  Р-1).: Старші, старші говорут, шо не можна.
  Р-2).: То колишні люди кажуть, що неможна.
  З-1).: Не мо… А може в вас були такі постові пісні, що їх в піст співали? Не було такого, нє, в вас? То і веснянок не співали, так? Ви як були малі, то не співали?
  Р-1).: Нє… Ну то може…

• 20.
  1. [1] Весна, весна, весна, весна, по веснянці,
     Забраліса хлопці в старці.
  2. З лозовимі, з лозовимі постоламі,
     Пшенічнимі пірогамі.
  3. Ході, сину, ході, сину, я ж обую,
     Пірожкамі нагодую. [2]
  Примітки:

  [1] Р-2).: Може, хто хіба так знає якусь веснянку? Р-4).: Но так, може, якусь і знаєм. З-1).: Заспівайте, пригадайте собі …..?…. Р-4).: То таку заспіваєм "Весна, весна повесніла хлопцям ноги…" – та то такі… З-1).: А заспівайте, то дуже цікаве.
  [2] Р-4).: Такі веснянки в нас бувалі дитячі. З-1).: То такі дитячі, так? А їх якось, як їх ходили якось хороводом чи як їх, коли їх співали? Р-1).: Ну так, вже дєті зберутца в табун, такі о, вже которі вже трошкі тямілі, да вже всі збіраютца, дай співают. З-1).: А були такі, може, веснянки, що діти якось ходили хороводом, хороводом так? Не пам’ятаєте таке? Р-1).: Не пам’ятаю, знаєте скілько літ.

• 21.

  З-1).: Добре, йдемо далі, а от, ну, Куста в вас не було на Труйцю?
  Р-1).: То в Сварицевичах.
  З-1).: То в Сварицевичах, так? В вас такого навіть близько не було, так?

• 22.
  1. [1] Ой ти, Купайло хороший,
     Ой ти, Купайло убраний. [2]
  2. [3] О як мі тебе довго ждалі,
     Ой як мі тебе гарно вбралі.
  3. Ой як мі тебе гарно вбралі:
     Ружеві квіти почеплялі,
  4. Ружеві цвіти почеплялі,
     Шовкові страчки пов’язалі.
  Примітки:

  [1] З-1).: Ну, а на Купала, шо на Купала було? Р-2).: Ну, на Купала, то… Р-3).: На Івана Купала. Р-4).: Но то є Купайло, Іванівна, шо ви співайте: "Купайло, хороший, Купайло…"?
  [2] З-1).: Але почніть спочатку так і голосно. Р-3).: Ми троха слова забуваєм.
  [3] Респонденти розпочали другу строфу помилково словами: "Ой як мі тебе гарно вбралі", потім виправили себе. – Примітка транскриптора.

• 23.
  1. [1] Ой на Йвана Купала2
     Дівка корень копала.
  2. Накопала кореню,2
     Да й спід того каменю.
  3. Полоскала на реці,2
     Приставляла в молоці.
  4. Іще корень не скипів,2
     А вже милий прилетів.
  5. – Ой що ж тебе принесло:2
     Ой чи човен, чи весло?
  6. – Приніс мене сивий кунь,2
     До дівчини на спокуй.
  7. До дівчини Марини2
     У пухові перини.
  Примітки:

  [1] Р-1).: "Коби …..?…."
  Р-4).: "Ой на Йвана Купала
  Дівка кореня копала…"
  З-1).: То ви цю знаєте також?
  Р-4).: "Накопавши кореню…
  Накопала кореню
  Та з-під того каменю.
  Полоскала на ріці,
  А варила в молоці.
  Іще корінь не скипіла,
  А вже милий прилетів.
  – Чим тебе принесло:
  Чи човен, чи весло?
  – Приніс мене сивий кінь
  До дівчини на спокій…
  Р-4).: "На спокуй! Кунь – на спокуй". З-1).: Нє, нє, ви співайте так, як в вас співають, не треба… Ми всьо дуже добре розумієм.

• 24.

  З-1).: А то в вас Купала якось бавилися, шось робили, так? Шо робили на Купала в вас?
  Р-2).: Ну шо…Огонь да через огонь стрибали.
  З-1).: А де огонь той робили?
  Р-1).: Біля річки.
  З-1).: Біля річки, так?
  Р-2).: Раніше було біля річки, а зара то вже по техніці безпеки вже без огню.
  З-1).: Ну, а от як ви були ще малі, ну та як дівчатами були, то біля річки робили, та?
  Р-2).: Біля річки.
  З-1).: Ну, а з чого той огонь робили, як він виглядав?
  Р-2).: З друв.
  З-1).: З дров, так.
  Р-1).: Дров наложат, шоб таке високе таке було те Купало.
  Р-3).: А вже тим часом…
  Р-1).: А хлопці вже скачут через той огонь.
  З-1).: То як він вже згорить трохи, так, то?
  Р-1).: Ну трохи та, вже осяде.
  Р-3).: А то плєлі вєнкі, да пускалі на річку.
  З-1).: Плєлі вєнкі? І скільки плели вінків? Один, так?
  Р-1).: Одін, кожна свого плєте, да й кідає.
  Р-2).: Куди вже попливе, за водою.
  З-1).: І шо то означає, якшо до берега, до…
  Р-1).: Значит, шо скоро вийде замуж.
  З-1).: А якшо просто попливе?
  Р-1).: Значить довго.
  Р-2).: Значить на цей рік вона не виходить заміж.
  З-1).: Ага, зрозуміло.
  Р-1).: Кітра та блізенько вкіне, шоб різко – та й зразу до берега…
  Р-2).: До берега приплив.

• 25.
  1. [1] Ой на Йвана зілля нарвала,
     Ой на Йвана в городі всаділа,
     [2] Між усіми парубками Йвана полюбила.
  2. Нема Йвана, нема Іваночка,
     Осталася по Івану гарна співаночка.
  3. Було б не гриміло на самого Йвана,
     Я би свому мілєнкому горіху нарвала.
  4. Ой нарвала повну запулочку,
     Милєнькому на колядку, ще й на щедрівочку. [3]
  Примітки:

  [1] З-1).: Добре, а співали тільки цю одну чи ше якась була? Р-2).: Ще була одна така весела "Йвана". Р-1).: Ой, то така вже собі нова. Р-2).: Ну то і шо. Р-3).: "Ой на Йвана…"
  [2] Пригадують текст пісні. – Примітка транскриптора.
  [3] З-1).: А то ви казали, шо то новіша, то що ви її десь навчилися? Р-1).: А то то вже десь така, десь переносилі… З-1).: А то ви десь почули її, то не ваша, так? Р-1).: То не наша.

• 26.

  З-1).: А може… А ви ше знаєте якусь купальську таку, може з давніших ше?
  Р-1).: Подумайте колішню, то ж ви будете купальську знать, може яку таку?
  З-1).: Не знаєте, та?

• 27.
  1. [1] Да нема в гаю, тіхому Дунаю,
     Да нема впіну вдовиному сину.
  2. Да нема впину вдовиному сину:
     – Ой чому зрадів молоду девчину?
  3. – Я зрадів, не можу сказаті,
     Ой, що не веліт моя рудна маті. [2]
  4. Не так маті, як вся же родінонька,
     Що й замішляє й молода девчинонька?
  5. – Що й замішляє й молода девчинонька,
     Пощо ти зрадів молоду девчиноньку? [3]
  Примітки:

  [1] Р-2).: Казала баба, ще шось хоче заспівати… З-1).: Ану заспівайте, що ви ще хочете заспівати, та? Р-1).: Ну ще одну пісеньку може заспіваю. З-1).: Заспівайте, заспівайте, ви дуже гарно співаєте. Р-1).: О, то як баба співала! З-1).: Та я от чую. Р-1).: Може щи хто пуслі мене буде співать?
  [2] Респондент пригадує текст пісні. – Примітка транскриптора.
  [3] Р-1).: О, хватіт добренько. З-1).: Але то вся пісня, чи то не вся ше? Р-1).: Ще нє. З-1).: Ще нє, а пам’ятаєте далі? Р-1).: Вже плутаю. З-1).: Плутаєте вже. А там співали: "да не мав впіну" – так, тобто, що він…, що це означає? Р-1).: Ну не пріпіняний такий. З-1).: Ага. Р-2).: Не слухає. Р-3).: Не слухняний. З-1).: Не слухає, що нема стриму, так. Далі не пам’ятаєте, так, тої пісні? Р-1).: Ето знаєте, то треба, ну, шоб врем’я трошки біло. З-1).: Та, та.

• 28.

  З-1).: Ну але ви колись багато співали, так? Дівчата співали, так?
  Р-1).: Ой, дівчата нехай розкажут.
  Р-3).: У баби був чоловік, гармоніст, грав, а баба ходіла з ’їм да й співала. От десь як посидят, то він таких не грає.
  Р-3).: То воше, так то-то.
  З-1).: Ага, а як звали бабиного чоловіка?
  Р-1).: Адам.
  З-1).: Адам, а прізвище? Красько
  З-1).: Красько. То він був гармоністом, так?
  Р-1).: Гармоніст, так о із ломака сам собі зробіт. Всім хлопцам, всім чоловікам ладів тії гармошкі.
  Р-2).: Брати, то вони ще й живі. Андрій тоже брат, тоже на гармошці грає, і всі грают – в тій сім’ї вони всі Калєніки, всі гралі на гармошках.
  З-1).: То ше й живі його брати, так?
  Р-2).: Є Андрій ще живий і хто… А той, Сашко не грає?
  Р-1).: Нє, нє, той нє.
  З-1).: А той Андрій, то він ще грає, так?
  Р-2).: Грає, грає. На конкурс, на конкурс "Грай гармонію" в нас в Дубровиці, то ми його…Ну вже зара, цього року не бралі вже. [1]
  З-1).: Добре, а були в вас такі от на Петрівку, петрівчані пісні такі? Шось в вас співали?
  Р-3).: В нас такого не було.
  З-1).: Не було такого, так, не знаєте, так? Прошу?
  Р-3).: Ну то, то таке, то як мі їзділі до Кієва, тоді ж то було якесь співалі…
  З-1).: То ваша?
  Р-1).: Нє, то не наша.
  З-1).: Ага то не ваша, так, бо ми тут так, знаєте, ми хочемо знати, що саме по цих селах співали, бо ми можем потім таке наплутати, та.

  Примітки:

  [1] Хтось зайшов до кімнати, можливо запис було призупинено. – Примітка транскриптора.

• 29.
  1. [1] Посію горох без ….?….,
     Посію пшеніцу-переборніцу.
  2. Я в батька й росла, перебирала,
     Гарним женіхам ганьбу давала.
  3. Гарним женіхам ганьбу давала,
     За негодяя замуж попала.
  4. За негодяя замуж попала,
     За негодяєм марно пропала.
  5. В городі верба, корені стаять,
     А в мене свекров народистая.
  6. Раненько встане, мене й не будіт,
     Мете до сусід – невістку судіт.
  7. – Вставай, невістко, да йді по воду,
     Да йді по воду, по водіченьку.
  8. По воду я йшла, надумаласа,
     З водою я йшла, наплакаласа.
  9. Принесла воду, дай поставіла:
     – Ой пий, свекровко, з повного ведра.
  10. Ой пий, свекровко, з повного ведра,
      Бо я ю в тебе невістка добра.
  11. Буде другая, да й не такая,
      Як я у тебе, да й молодая.
  Примітки:

  [1] З-1).: Ага, ну а от, ну я не знаю чи ви пам’ятаєте такі пісні жниварські, які на жнива співали чи на обжинки? Р-3).: "Посію пшеніцу…" – ми співали. "Посію горох без поріпосок (?), посію пшеніцу-переборніцу…" З-1).: Може спочатку візьміть, на голос, так. З-1).: А цю, при якій нагоді співали, цю пісню? Р-1).: Во так тоже, як жито жнуть, та й співають. Р-2).: Як жалі. З-1).: Жали, та?

• 30.

  Р-2).: Оля, а ті якісь такі колішні пісні, сама знаєш колішні?
  Р-1).: То ж твоя маті, то ж вона знає до…
  Р-2).: То, шо я співала?
  З-1).: А ви так гарно співаєте, то ви співаєте вже давніше, здавна, та? То не тільки відколи цей колектив, ше перед тим співали?
  Р-1).: Та то вжє й з дітьми і батьки співают.
  Р-2).: Вони і в церкву ходять в хор, співают.
  З-1).: І в церкві в хорі співаєте також, та?

• 31.
  1. [1] Ой воли, воли, сиві полови, чого й не орете?
     Ой літа ж мої молоденькії, чом так марно йдете?
  2. Ой як би волам та й ратай добрий – той воли оралі б,
     Ой якби літам хазяїн добрий – той не марновалі б.
  3. Пливуть лєбєді по чистой воді, до краю не приб’ютца,
     Ой пройшлі [2] літа молоденькії, назад не вернутца.
  4. Ой плилі вони вдаль дай рікою, сєлі на помості…
     Ой вернітеса, літа ж молоді, хоть до мене в гості.
  5. Ой не вернемса, ой не вернемса, бо й нема й до кого,
     Було б шанувать, було б жалувать, як здоров’я свого. [3]
  Примітки:

  [1] Р-2).: А то наша пісня, Романівна, "Ой той пєрвий… да оддай мене, маті…"? Р-1).: Нє, то бєлоруска пісня. Р-2).: То білоруска пісня. З-1).: А то де ви її, десь почули, так? Р-1).: Ну то в нас в селі… Но то співают у селі тоже білорускі.
  [Початкові слова дуже погано чути на адіоносієві. – Примітка транскриптора.]
  [2] Р-4).: "Ой верні…"
  [3] З-1).: А цю від кого ви навчилися? Р-4).: Від батька? З-1).: Батько ваш співав, так? Р-4).: Батько співав, так.

• 32.

  З-1).: А чоловіки в вас співали, так? Була в вас така традиція, що чоловіки співали?
  Р-1).: Та все мож співає.
  Р-2).: Хто має талант до співу – то співає.
  З-1).: Співає також.

• 33.

  [1] Ой женьчикі жалі,
  Серпики поламалі.
  Серпики золотії,
  Женьчики молодії. [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: А то жнивних не пригадаєте, нє? А ви жнивних от, жнивних, коли жнива були?.. Р-3).: "Коли жаньчики жалі…"
  [2] З-1).: Но це ваша, з села також? Р-2).: Так, наша. З-1).: Ану?

• 34.
  1. Ой до краю, женьчикі, до краю –
     То я вам хлібчика одкраю… [1]
  Примітки:

  [1] З-1).:. .?.. Р-2).: Чи як? Р-3).: Я ж не здумаю тиї женчиків. Скоко раз там їх проспівалі? З-1).: А ви її десь від когось навчилися, так просто і потім?… Р-2).: Ну, таке, в нас тут в селі. З-1).: Ви її самі вже не?… Р-2).: Баба Євочка нам давала вот ети пісні.

• 35.

  З-1).: А ви нам могли би так от розказати про весілля, як воно в вас було так від початку до кінця? Але, можливо, таке старіше, от коли ше ви віддавалися? Скільки воно в вас тривало так?
  Р-1).: Ну в суботу починаєця, неділя, понеділок і вувторок.
  Р-2).: Чотири дні.
  Р-1).: А там вже я шось і не помнєтаю.
  Р-3).: А потом через тиждень уже.
  Р-2).: Ну а потом через тиждень, вже ж йдут ши раз.
  Р-1).: Як то воно називалось, як уже йшлі?
  З-1).: Новоодвидки, чи як?
  Р-1).: Не на оглядіни, а…
  Р-1).: То ж до сорочкі йшлі, як?..
  З-1).: А ну почнемо з того, от як от там хлопець з дівчиною там познайомилися якось так і домовилися, і шо, то посилали сватів?
  Р-2).: Спочатку на перепідки.
  З-1).: На перепідки, так?
  Р-1).: Іде на перепідки, там пітає: "Чи можна пріходідь у свати?"
  З-1).: А хто йде?
  Р-1).: Йде батько, ну хтось.
  Р-3).: Ну хтось… Мало йде, ну два-три чоловіки.
  Р-1).: На перепідки, а вже раз там можна вже на ту неділю приходити в свати, вже збірає двадцить п’ять чоловік, там: брата, сестру, дядька, тьотку, всіх, хресних – і вже йдут у свати.
  З-1).: І то вже йде так багато людей, так?
  Р-1).: Вже багато, так.
  З-1).: Але то якшо на перепідках все добре, так, вони домовилися.
  Р-1).: Якшо договоратца, все вже шоб – ну то вже йдут.
  Р-2).: В нас такого не було, шоб не домовляліса.
  Р-3).: Ніхто гарбузів не давав.
  З-1).: Не давав гарбузів, та? Ну а і вже на тих перепідках то там вже співали, так?
  Р-1).: Вже свекруха ж співає, що ж висватала гарну невістку.
  Р-2).: То на сватах вже.
  Р-1).: А на перепідках просто поговорат.
  Р-2).: Так, просто домовляюця.
  Р-3).: Може, потом вип’ют, то може всякі-небудь і співают пісні, правда?
  Р-3).: Як вже нап’ютса – то може й співают…
  З-1).: А шо от означало, шо от батьки згоджуються віддати дівчину, то шо це? Хліб міняли чи шо це… Як то?
  Р-1).: Пшеніцу.
  Р-2).: Знаєте, як уже в свати, то неслі хліб і в бутилку пшеніца насипана. І міняліса тим хлібом, обмінюваліса.
  З-1).: А ту бутилку з пшеницею?
  Р-1).: А бутила з пшеніцою оставаласа тута, в дівки.
  З-1).: В дівки. Ага, і то вже, як обміняли хліб, то це вже?..
  Р-1).: І так само потім, як уже весілля, то тоже, на весіллі тоже міняються хлібом.
  З-1).: І потім після того, як сватали, то після того шо було в вас?
  Р-2).: Договорилися, да й вже весілля було.
  З-1).: Да весілля було, та? А то не казали заручини або що?
  Р-1).: Та то тії свати – то ті самі заручини.
  З-1).: То ті самі заручини, так?
  Р-3).: Запоїни, в нас казалі запоїни.
  Р-1).: Запілі, запілі вже дівчину, запоїни.
  З-1).: Ага, зрозумів

• 36.
  1. [1] Ой кувала зозулєнька на груші,
     Вісватала невісточку до душі.
  2. Ой кувала зозулєнька на каліні,
     Вісватала невісточку на чужині.
  3. Ой кувала зозулєнька, ковала,
     Вона мені правдоньку казала.
  4. Ой кувала зозулєнька на кручку,
     Відсватала невісточку, як дочку.
  Примітки:

  [1] З-1).: Ну а шось особливе співали на тих запоїнах? Р-1).: Сваха співає про невістку. Р-2).: "Ой висватала невісточку…" Р-1).: Но то співайте, но та ж ти знаєш.

• 37.

  З-1).: А чи було шось таке, шо, там, молода дарувала якісь подарунки?
  Р-1).: Наші зараз ще дарують.
  З-1).: А що то молода дарувала і кому?
  Р-1).: Всім, отим скільки, двадцять п’ять чоловік прийшло, і всім давала.
  З-1).: І шо вона давала їм, от колись, шо вона давала?
  Р-1).: А шо наметки.
  З-1).: Наметкидки, вона їх якось пов’язувала їм чи?..
  Р-3).: Но, обв’язувала. Дівкам пов’язовала, а жонкам то вже так, у рукі давалі.
  З-1).: У рукі давалі, та?
  Р-1).: А дядьков то вже так опаражувала.
  З-1).: А, оперезувала тими нитками, та? Ага, цікаво. Ну а було там таке, шо молодих садили якось разом?
  Р-1).: Та вони разом сиділі.
  З-1).: Вони разом сиділи, так? А не казали, шо то їх, там, на посад садять,чи як? Як це казали? Ніяк?
  Р-3).: Місце викупляют.
  Р-2).: Та то вже на весіллі.
  З-1).: А то вже на весіллі, та? Ага, добре. А чи було таке потім, що після отих заручин, так, шо ходили міряти?
  Р-1).: Сорочки мірали, сорочки мірять.
  З-1).: Сорочки мірять, а шо це таке? Шо це робили?
  Р-1).: Ну так, таке вже для молодого йдут сорочку мірать, шоб дівчина знала, яку сорочку йому вшить, який розмір, а там вони міралі, от сілі да віпілі гарно.
  З-1).: А не міряли взагалі, так?
  Р-1).: Ніхто не мірав тих сорочок. Тож так знают, якій там розмір йому треба.
  Р-3).: А то вже ж вішалі, да кажут тоже уже йшлі мірат сорочки, але то вже й дівяца скоко окон, штори, скоко рушника якого повісіть, скоко треба якого шоб начінья, до печі, до печі рушнічка.
  З-1).: А то не тільки сорочка, але ше й рушнички.
  Р-2).: Но не сорочка, а ше й таке в хату.
  З-1).: А кого то посилали йти міряти?
  Р-1).: Йшлі обічно жонкі.
  Р-2).: Яка розбиралась скільки шо треба.
  Р-1).: Настульніцу шілі.
  З-1).: Настольніцу, так, шили?
  Р-1).: Полотняну, дві букі, да широкі, та вже настульніца,
  Р-4).: То то столи здорові булі.
  Р-1).: Да дві, може, три.
  З-1).: Добре, а шо потім відбувалося? Далі шо було?
  Р-2).: В суботу весілє починалося.
  Р-1).: Ше ш пріходілі на вечеру.
  Р-3).: В суботу на вечеру пріходілі од молодого там, п’ять, чотирі чоловік чи три, чоловіки в основному.
  З-1).: Старші чоловіки?
  Р-1).: Старші чоловіки пріходілі на вечеру. А чо вони пріходілі?
  З-1).: До дівки приходили?
  Р-3).: До дівки приходять на вечеру.
  Р-1).: Ну та вже ж ладят коровая.
  Р-3).: А складают, убирают дівчині коровая, всі дружки вже збираюця, дівчина пріглашає своїх дивчат, уже в винку вона, да й приглашає своїх дивчат – і вбирают коровая і її. І тут молодого і ті вже всі чоловіки сидят, і вже благословляти того коровая, та й потом уже віпівают собі, повечерают, та й.
  З-1).: То ті чоловіки приходили од молодого, коли дівки коровай вбирали?
  Р-1).: Увечері вже.
  З-1).: Ввечері, та? А вони нічо з собою не приносили, нє?
  Р-1).: Хліб так само.
  З-1).: Хліб приносили, та?
  Р-1).: Хліб, гриндзя.
  З-1).: Гриндзя? А шо це таке?
  Р-1).: Бутель.[Сміються всі. – Примітка транскриптора.]
  Р-3).: ….?…. ввечір налівают, то вже ето п’ют в молодого зразу, вже наліває там хто старшій, той йде з тим гельдзярем, налівают всі його водку. А потом вже пошло, вже молодої, вже обмінюютца.
  З-1).: Цікаво. А хто той коровай пік і коли?
  Р-1).: Коровай п’єксі в пятніцу.
  З-1).: В пятніцу зранку, так?
  Р-1).: Так, печуть коровай.
  З-1).: І скільки жінок кликали на коровай?
  Р-1).: Як кому, яка воля.
  Р-3).: Несут муку, несут яйца, каждий йде на коровая й несе з собою.
  Р-2).: Но але ж беруть тих, хто благополучно з чоловіком живе.
  Р-1).: Хто в парі живе.
  З-1).: Ага.
  Р-1).: Такіх, хто не живе чи довго не вагітниє – такіх не запрошувалі.
  З-1).: А не казали так, шо має бути там така кількість чи така, нє?
  Р-1).: Нє, то вже хазяйка знає, шо ю й багато ж не треба, а там шість, восємь коровай нєс, так шоб уже, хресна маті…

• 38.

  [1] Наша піч рогоче –
  Коровая хоче…

  Примітки:

  [1] Р-2).: Як коровая печут іще співают. Р-1).: То ж тоже співают, як коровая печут, ви ж знаєте з весіля. Р-2).: Якось "… і рогоче, коровай рогоче…. Чи піч рогоче – коровая хоче…."

• 39.
  1. [1] Ой де ж ти, [2] Колєчка, воду брав,
     Чим ти свого коровая розчиняв?
  2. – Ой я воду брав з Дуная,
     Розчиняла коровая маті моя.
  3. Ой я воду брав з криніці,
     Розчинялі коровая сестриці.
  4. Ой я воду брав за рекою,
     Розчінялі коровая толокою.
  Примітки:

  [1] Р-3).: А ше як місят, то там я знаю. Р-2).: Спочатку, як розчіняют коровая, співают. Р-1).: "Ой де ти воду брала?.."
  [2] Р-3).: Як вона, колодка ця…?

• 40.

  Р-1).: Ну то розчиняє, зразу маті своя замісіває, дальше – хресна, дальше – вже сестри там, хто ще помагає вже так, а дальше вже всі, хто є, по разу, шоб ….?…. ото толокою, ото вже всі.
  З-1).: Ага, то так роблять, та?
  Р-1).: Всі, шоб по разу, то всі участь берут, хто є.
  З-1).: А то в чому замішували коровай?
  Р-1).: А в нас короваї такі от…
  Р-3).: В нас короваї, то як бі так, ну, шоб десь було хоть в нас сфотографіруване, нема ніде. В нас такі інтересні короваї…
  Р-1).: Нема ніде.
  Р-2).: На свадібних є такі колішні.
  З-1).: Є, та? А колішні є, нє?
  Р-1).: В нас такі зара печут.
  З-1).: А як вони виглядають? Опишіть його.
  Р-1).: Ну раньше був коровай, ото круглий був.
  Р-3).: Ну спочатку…
  Р-1).: Да квіткамі в дівчини, квіткамі убіралі круглого, а типер – уже ни так.
  Р-2).: Спочатку обруч, бабо Манько, як називаєця отей?
  Р-3).: Отак [1] і підставляют, отакий круглий получаєтса коровай.
  Р-1).: Но і як то, тиє, на дно ложитце… Як в короваї називаєтца воно?
  Р-1).: Печут такі коліна, коліна, а тут ше дві – горизонтально роблять.
  Р-3).: Печут коліна, печут такі коліна, то коліна називаєтца, тії коліна…
  Р-2).: То то коліна. Кругле обічайка.
  Р-1).: А, та, обічайка, я ж кажу, як воно…
  Р-2).: А потом до колінів, таке загіняне, так як бі дугою, отак довге і так сюди загиняне таке, так, якби чоботом отак (загиняні в одну сторону і в другу) – і отак на тую обичайку ставитця і так дві отак скольваєтца, два хлібі так.
  Р-3).: Но то теперішні, так.
  Р-1).: Ну теперішнє, та. Скольваєтца і з груші вирізвают такі палочки тонкі і так скольвают із груші тими палочками, шоб воно держалося.
  Р-4).: І тут унізу так саме по кругу. А зверху от вже по етому, то вже хрест такій с тіста такого виробляют хрещика і хрещут. А дальше вже оте все тісто вбирают квітками …..?…. квіткам там, вже бліскаткі свої всякі, хто шо.
  Р-2).: А в молодого не такі, в молодого з шишками.
  З-1).: А як колись робили коровай?
  Р-4).: Колісь то якісь тіх такіх загнутіх не робілі. Кладут тісто на дно там у яку посудіну, таку вже ж вєліку, а потом такі мали коровайці викручалі і клалі, клалі одін за одінім рядок вишєй– виший-вишей, покі аж в одін оно ляжє. Да вже тоді коровай – та в піч. А там коровай підійде, то ше й пич треба розрубать, покі його вітягті, бо шкода ж ламаті коровая, шоб же ж не спортівся, зато віб’ют…
  З-2).: То я вже взяла подивитися.
  З-1).: А в молодого ви казали коровай інакший був?
  Р-1).: Такій обікновєнний.
  Р-3).: Вирізувається тоже з груші, такі прудкі, отакі довгі.
  З-1).: Довгі десь на вісімдесять сантиметрів, так?
  Р-1).: Так, на трінацатіх тих шишок, у нас у лісі йдут, зєлєне таке: і верес, і барвінок зєлєний. Да так от як шишка є отак, то берут трохі зєлєного, тако трохі, трохі такого, і так кожну повністю зверху до нізу так обматают, шо вона вся зєлєна тая шишка.
  Р-2).: І з квітками.
  Р-1).: І там уже квєтки чепляют, всі еті тринайцять квіток, от похон є такий круглий, печут у кострулі, такуй здоровуй да вєлікой похон, і вже ті шишки отак затікают. Перше одну шишку вже старший той дружок бере платком, да одну шишку так за сонцем водіт і першу ставіт, а дальше всі по очереді, по очереді ставят. То трі шишкі остаєтця на покуті, а ті.
  Р-3).: Одна, одна остаєца, а дванадцять затикаюця.
  З-1).: А то то як в молодого роблять?
  Р-1).: В молодого, в молодого такі короваї.
  Р-1).: Да й з тим короваєм уже їдут до нареченої.
  З-1).: І коровай пекли в молодої і в молодого в вас, так?
  Р-1).: Так, але в молодого свуй, а в молодої окремо.

  Примітки:

  [1] Респондентка показує руками. – Примітка транскриптора.

• 41.

  [1] Наша піч рогоче –
  Коровая вона хоче.
  Будем піч розбіваті –
  Коровай доставаті. [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: Але ви ше казали, шо в вас ше є коровайні пісні, так? То ви, коли коровай місили, а тепер ше коли коровай в піч вкладають. Р-1).: В піч як:
  [2] Р-1).: І ту вже, як витягают із печі коровай.

• 42.

  Р-2).: А є ше такі якось там, як дружки ото вставляют, да тоже співают.
  Р-1).: Зараз згадаю.
  Р-2).: Як, ну… Ну ставлят, як в піч, там якось "…на припечок…"
  Р-1).: О-о-о, там "припічок, припічок…"
  З-1).: "Припечок усміхається, коровая дожидається…"
  Р-1).: О, та, "…коровая дожидаєтца…"
  З-1).: А можете заспівати?
  Р-2).: Не знаю.
  З-1).: То в вас тут їх, таку співають, та?
  Р-1).: Тут, тут в нас [1].
  З-1).: А такого не було, шо перед тим, як мали коровай в піч вкладати, то там піч так ніби, вимітали, просили якогось чоловіка вимітаті піч, нє?
  Р-1).: То то вже старших дружок, то вже помагають, хто там пече того коровая, вже буде помагаті ставіть у піч. Да тримати жар, шоб не пригорів, шоб не загорів, мукою посіпают, шоб не загоріло, шоб гарно випіклоса тісто. Бо ж як буде гарача піч, то всунув – да й зразу позапікаєца, да й буде чорне. То вже берут ето крило да й вимітут, да й почастутюца, собі посадят, уже благословлят та й…
  З-1).: Ага, і потім коровай спікся, і його виймають, так? О, а не було там коровайниці, коли вже замісили, зробили коровай, то вам якось руки мили, або з тою діжою, якось шось там танцювали? Такого не, не знаєте такого, так?
  Р-2).: Руки перед тим шось мили.
  Р-3).: Перед тим, як місити, тоді руки мили.
  З-1).: А не співали шось таке, шо "коровайниці там руки милі…"?
  Р-2).: Баба Надя Цимінська співала, вона…
  Р-1).: Ну, то то старійші люди.
  Р-2).: І мили як там ті руки – то шось вона там співала, і місили – то вона шось там, шось мене там все вспомінала в кожном слові.
  Р-1).: Може, ше то тиї стари ще…
  З-1).: А є ше та жінка чи?
  Р-1).: Є, але шось не дуже вона.
  З-1).: А, не дуже вона… Ага, добре… [2] А якусь гілку то в вас вже не робили на весіллі, так? То, то тільки такі гілки, шо в коровай їх, так? То їх називали в вас?..
  Р-1).: Шишки.
  З-1).: Шишки, та, зрозуміло. Добре, аходили просити на весілля? А коли то було?
  Р-1).: В суботу.
  Р-3).: В пятніцу, в суботу, як…
  З-1).: Ага, то молодий просив окремо і…
  Р-2).: Зо свого боку…
  З-1).: А молода… І як, як то вони, з ким ходили?
  Р-2).: Вони разом…
  Р-1).: Молода з дружкою, а молодий з дружком.
  З-1).: З дружком так?

  Примітки:

  [1] Записувач пересаджує респондентів, щоб їх краще було чути. При цьому відбувається коротка розмова. – Примітка транскриптора.
  [2] Респонденти розмовляють жінку, яка не змогла прийти, але вміє гарно співати. – Примітка транскриптора.

• 43.

  [1] Просила мати, просив батько і я прошу – приходьте до мене на весілля. [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: Ну от вони заходили до хати і як вони, шо вони казали? Р-1).: Запрошували на весілля.
  [2] З-1).: Ага, то вони так казали, та? А мали вони з собою щось? Щось носили, нє? Р-1).: Нічого, в нас нічого. З-1).: Нічого? Там хліб, нічого в вас не носили, та? Ага, добре.

• 44.

  З-1).: Ну і, власне, з чого вже починалося весілля? В неділю чи коли? В неділю чи в суботу?
  Р-1).: Ну та в суботу ж починалося.
  З-1).: В суботу починалося?
  Р-1).: Ну тиж шо розказували…

• 45.

  [1] Ходю, ходю коло діжечки,
  Беру, беру сіроїжечки.
  Чи сіроїжки браті,
  Чи до тестя їхаті?

  Примітки:

  [1] Р-2).: Їдут жи ж до молодої, то шось співают же дорогою? Р-3).: Бабо Манько, їдут до, до молодої їдут уже з короваєм, то шо співают дорогою? Р-1).: "Ходзю, ходзю коло діжечки…" Р-2) Ой, то то вже, як вже їде молодий по дівчину, як собіраютца їхать, то вже ставлят, виносять в двур діжку таку, привурчают її, укривают полотєнцем, рушником, ставлят хліб і соль, і етот вже всюй руд, шо їдут по молоду – вже ходять кругом діжечки етої да й співают. [Надворі почалася гроза, ударив грім, у мікрофоні чути шум дощу. – Примітка збирача].

• 46.

  Р-1).: Ну то три рази вже обійшли кругом етой діжечки, і ото вже молодий перший йде, а за їм – вже той старший дружок із хлібом і знов, і вже всюй руд ідут, сєдают в автобус і їдут по молоду.
  Р-4).: Не в автобус, но на коні. Р-1).: Хто чим уже. /може цей фрагмент вже дати до наступного номера?
  З-1).: Ага, і їдуть до молодої?
  Р-1).: І їдуть до молодої.
  З-1).: А то десь в яку пору дня вони їхали?
  Р-1).: Но, ето десь в часов двенацять, бо ж у церков треба.
  Р-2).: На вінчаня мати час.
  З-1).: А то, то вони їхали на вінчаня, та?
  Р-2).: Їхали по молоду, та й зразу од молодої вже…
  Р-1).: Там міраютца короваями зразу.
  Р-3).: А там підходят…
  З-1).: Ага таке, то вони приїжджають. А було таке, шо його там перепиняли, молодого, коли він їхав?
  Р-1).: Перепиняют на дорозі.
  Р-2).: То то, як з церкви йдуть.
  З-1).: То як з церкви.
  Р-1).: Як по вінчанні.
  Р-2)І як по молоду їдут тоже.
  Р-1).: То ж, то бере з собою даже виносять там стола.
  Р-2).: Ставлят стола, де там водку чи шо там, чи гроші.
  З-1).: А колись таке було,чи нє? Чи то тепер більше?
  Р-4).: Було на селах. Віходілі хлопці такі, которі любілі випіть, то вони зналі, шо там буде горілочка, то вони зараня сі того стола приготовілі. І типер так є.
  З-1).: То вони приїжджали до двору молодої, так, і шо зразу їх пускали так в ворота чи нє?
  Р-1).: Нє, викуплялі.
  З-1).: Викупляєте?
  Р-2).: Молода десь там замикається.
  Р-1).: В другій хаті чи збиралася…
  Р-2).: Й викупляют.
  З-1).: А хто викупляє?
  Р-1).: Дружки.
  З-1).: Його дружки, так? Ну і, а в кого викупляють?
  Р-1).: В дружкі.
  З-1).: В дружки.
  Р-1).: Коли її викупляют, то свати уже міраютца короваями.
  З-1).: А що це таке?
  Р-2).: Молодий з своїм короваєм приїхав, а його там сваха зустрічає вже тая, молодої маті, і вже міраюца чий вісший, чий вісший, чий вісший?
  Р-1).: Піднімают коровай.
  З-1).: А вони піднімають їх догори, та?
  Р-1).: Так, в нас кажут, "міраютца короваєм".
  З-1).: І шо вони якось так танцюють? Чи просто так догори?
  Р-1).: Нічого, просто так: "А муй віщий" – "Наш віщий, наш віщий", а шо то чи то…
  Р-4).: То мав бил дівчини, то вже дівчину вєлічаєт, шо наша, наша дівчина віща, а то вже і от хлопца крічат, шо от наш віщий, наш віщий.
  З-1).: Ну а не співали щось, от коли мірялися короваєм?
  Р-1).: Нє, нє вже там нема нічого.
  Р-2).: Перегукуються.
  Р-1).: Криком, криком кричат уже тоді.
  З-1).: Ага, ну це дуже цікаво. Ну і потім шо, молодий заходив до хати чи ні?
  Р-1).: Молода до ньго виходила.
  З-1).: Молода до ньго виходила, та.
  Р-2).: Виносят вже дружки.
  З-1).: Виносять її, так?
  Р-1).: На руках.
  З-1).: На руках її виносять, так? І що, і вони сідають далі разом чи вони йдуть пішки? Як вони йшли до шлюбу?
  Р-1).: Пришивают ше квітки, пришивают квітку молодому, дружкам уже всім пришивают. Ше колісь то саділіса, ну, молодий сидіт і коло його там якась подружка сяде, шоб місце викупіть треба, шоб молудуй місце було, бо її ж принесут,то вже вон гроші заплатять, шоб молода сіла коло його.
  З-1).: А він де сидів, в хаті вже сидів?
  Р-1).: А він в хаті сидів.
  З-1).: В хаті сидів, та? А біля нього якась дівчина сяде, то…
  Р-1).: Но то чи сестра, чи якась дівчина займе місце, шоб грошей, шоб дав.
  З-1).: Шоб дав грошей, та? А ви казали, шо от молода там вбиралася – вона шо вбиралася в іншій хаті?
  Р-2).: В іншій, бо в нас і зараз так вдіваютца.
  З-1).: А чому то так?
  Р-1).: Чось у своїй хаті не вбираюца.
  З-1).: Не вбираються, ага.
  Р-2).: Ну в хаті ж весіля.
  З-1).: Ага, ага, а то в чиїй хаті переважно так робиться?
  Р-1).: В сусідській.
  З-1).: Сусідська хата.
  Р-2).: Ше кажут, шоб не через дорогу, шоб не то, шоб не то…

• 47.
  1. [1] Ой упав гребенец під столєц,
     Іде наша Галочка під венец.
  2. – Да подай, маті, гребенца,
     Розчесаті косу русу до венца.
  Примітки:

  [1] З-1).: А там було таке, шо там її чесали і співали шось таке? Р-2).: А ну канічно. Р-1).: Ну є дружки. З-1).: Шо, там, "впав гребінець…" – таке, є в вас таке? Р-2).: Співайте.

• 48.

  Дай, маті, масла,
  Я твої корови пасла.
  Гоніла на росу,
  Дай помазать косу.
  Од роси й до роси,
  Дай помазать коси.

• 49.

  Лєтіла біла пава,
  Всіх вивопомінала (?).
  Молодуй Галочці
  На головоньку впала.

• 50.
  1. А де ж ти, Галочко, ходіла,
     Чим ти свою головоньку вберіла?
  2. – Ой я ходіла в вішньов сад,
     Да й на мою головоньку цвіт напав.
  3. Да й на мою головоньку цвіт-роса,
     Й а на моє біле личко – вся краса. [1]
  Примітки:

  [1] З-1).: То все вже, так?

• 51.
  1. Ой лєтілі паукі-неукі,
     Да й кінулі паперіну на рукі.
  2. Ох, а ви, девчатка, збірайте,
     Хорошенько молодую вбірайте. [1]
  Примітки:

  [1] З-1).: А шо то таке паперина? Р-2).: Паутина. З-1).: А, паутина, так? Р-2).: Пауки – да вже так окольцована, вже всьо, нікуда.

• 52.

  З-1).: То її дівчата вбирали, так, то її дружки, так?
  Р-3).: Да.
  З-1).: Ага. І вони тоже молоду виносили, молодий викупляв місце, так? І що після того, вони йшли…
  Р-1).: І благословляют батьки.
  Р-3).: Батьки вже благословляют, наложиліїм винка вже батькі, благословляют, та й вже йдут до церкви.
  З-1).: То тут як?
  Р-1).: Вінка тоді, як убірают, то маті тоді пріходіт одіває вінка.
  З-1).: Ага, і тоді ось це співає, та? А скажіть, будь ласка, чи було колись таке, що справді маслом мастили косу?
  Р-1).: А Бог його знає.
  З-1).: Не знаєте, нє, такого?
  Р-2).: Воно співаєт такє…
  Р-1).: Їх перед людьми не мастілі, шоб люди бачілі, а, може, вони коло печі. Колісь то коса була, може, і мастілі, а тепер шо, підстрижена, а ні – то звидять, хімія.
  З-1).: А і їх, як їх благословляли? То їх хто благословляв? То…
  Р-1).: Батько й маті.
  З-1).: Батько й маті, її, молодої, дівки, та?
  Р-2).: Тримають образи.
  З-1).: І?
  Р-2).: Перехрестять ціми образами…
  З-1).: Над головою образами, та?
  Р-2).: Хресні куми дають в руки уже ці.
  З-1).: В руки образи. І вони йдуть з цими образами, так? А, і як вони йдуть, в якій послідовності? Хто за ким там йде?
  Р-2).: Молода.
  Р-1).: Молоду перше ведуть.
  Р-2).: Спочатку батькі хресні несут хліб спереді, а потом молода йде, дружкі ведуть молоду, а молодого дружки.
  З-1).: ДружкИ – це хлопці, а дрУжки – це дівчата. Зрозуміло.
  Р-1).: А далі всі вже.

• 53.

  [1] Да не вій, вітре, в лузі,
  Да повій по дорозі.
  Розмай мою косу
  По плєчу, по волосу.
  По плєчу, по волосу,
  По золотум поясу.

  Примітки:

  [1] З-1).: А як йшли до церкви, співали щось? Р-1).: Да.

• 54.
  1. Попереду не йдіте,
     Та й лужком не пиліте,
     Щоб нашая пава
     Та й пилом не припала.
• 55.
  1. Ой ви, сусіди-вороги,
     Да не переходьте дороги.
  2. Да нехай перейде Господь-Бог,
     Да Галочки матьонка на перод.
• 56.

  [1] В лузі вода лєліє, в полі церков бєліє,
  Молода Галочка та й до шлюбоньку їде.

  Примітки:

  [1] Р-3).: "В полі церков бєліє…" Р-2).: То нє…

• 57.
  1. [1] Ой пішла Галочка до венца,
     Да й сіяла рутоньку з рукавца.
  2. А за єю матьонка в слєдкі ступає
     Да все тую рутоньку збирає.
  3. – Ах ти, моя матьонко, в слєдкі не ступай,
     Ти моєї рутоньки не збірай.
  4. Ти моєї рутоньки не збереш,
     Оно свої сльозоньки розольєш.
  Примітки:

  [1] Р-3).: Як то? …..?….. Р-4).: "Пішла Галочка…"

• 58.
  1. Ой попи, попи Гордію,
     Звинчай нашіх дітоньки в неділю.
  2. Ой попе, попе, отче наш,
     Да отчині церковку протів нас.
• 59.

  Нема попа вдома,
  Десь поїхав до ві Львова,
  Ключи куповаті
  Церков одмикаті.
  Церков одмикаті,
  Наши дєті вєньчаті.

• 60.
  1. [1] Ох ми були в попа деруна,
     Здер з нас бохон хліба, щи й рубля.
  2. Ох ми булі в попаді дерухи,
     Позбірала з нас кожухи. [2]
  Примітки:

  [1] Р-4).: То вже, коли вже виходять з церкви. – Примітка респондента.
  [2] З-1).: Но, і таке співали, правда? Р-1).: Співалі, все співалі. З-1).: Дуже гарно співали.

• 61.

  [1] Обманулі попа,
  Як малого хлопа –
  Далі єму трасок жминю,
  А вун потяг у кишеню. [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: А не було такого, шо співали, шо обманулі попа? Р-1).: Співалі, співалі.
  [2] З-1).: Дуже гарно.

• 62.

  З-1).: Ну і з церкви як їхали, не було такого, шо… А, ну то їхали…То їхали до чийого дому?
  Р-1).: До молодої.
  З-1).: До молодої їхали, так? Всі разом їхали до молодої, так? І що там, їх якось зустрічали?
  Р-3).: В хаті з медом.
  Р-1).: З медом…
  З-1).: З медом?
  Р-1).: І з хлібом, і з медом. Батько хліб держить, а маті – мед і віно.
  З-1).: І як вони їх частували?
  Р-2).: Вони кланяютца матері, приходят, маті вже частує їх – дає мед, дочці і зятю.
  З-1).: Хлібом чи ложкою?
  Р-2).: Ложкою, ложкою.
  Р-1).: Як в кого, в кого шо вмочают. Мені вмочалі хліб.
  Р-2).: Хліб вмочалі?
  Р-1).: Я скоко знаю, то ложкою, ложкою дают мед.
  Р-2).: А теє, а теє віно шо?
  Р-1).: Дают да трохи приковтнути.
  Р-2).: А теє вже вилівают через себе.
  З-1).: А колись так було з тим віном?
  Р-1).: Кожуха якогось, сваха в кожусі.
  Р-4).: ….?…. Де трохі люді пам’яталі, то робілі, а шо колі – Бог його знає, може, й не було такого.

• 63.

  [1] Вивернула теща овчину
  На якую причину?
  Хоче зятя злякаті,
  Щоб дочкі не оддаті. [2]

  Примітки:

  [1] Р-4).: ….?…, шоб дочку не оддаті… Р-1).: Чому то сваха стоїть в вивернутому кожусі? Якось тоже співається…
  [2] Р-4).: Ото тоді, як вийде молода. З-1).: Ану спочатку, бо я не почув добре початок. Р-2).: Вивернула теща овчину
  На якую причину?
  Хоче зятя злякаті,
  Щоб дочкі не оддаті.
  Р-3).: То вона кожуха, так де на виворітній сторон. З-1).: А, і так виворочає ще, так? Так справді було, так? Р-1).: Та як типер ще.

• 64.

  З-1).: Ага, і так вони їх зустрічають і що? І що потім ведуть до хати?
  Р-1).: Та, і потом вже…
  З-1).: А як ведуть до хати? Хто веде? Не було такого, що дружко вів? Нє? За хустинку чи за?..
  Р-4).: Маті.
  З-1).: Маті веде, так? Ага, ой, щоб я не забув, а не було такого, шо от як молодий збирався їхати до молодої, шо вони обходили круг столу?
  Р-2).: Округ діжки.
  Р-1).: Кругом діжечки.
  Р-4).: Нє-нє, в хаті перше проходять кругом стола.
  Р-2).: А типер вже не проходят.
  Р-1).: А колісь проходілі. І як уже собіралісь їхаті, то покі надворі, то стола так серед хати поставлят і проходять кругом стола, обходять стола, та й тоди вже виходять на двур, то вже кругом діжечки ходять.
  З-1).: А як обходили: за сонцем чи проти?
  Р-1).: За сонцем.
  З-1).: За сонцем, так? І той, а хто йшов першим?
  Р-1).: Ну молоді, а за молодими – уже всі.
  З-1).: Всі вони йдуть, ага. А не було такого, шо вони шось там якось молодому шось скидалися, якісь гроші йому давали?
  Р-2).: На щасну дорогу.
  З-1).: А що це таке?
  Р-1).: Ну то перш, ніж до молодої їде.
  З-1).: Як до молодої ше, то шо то, як то? То кидали шось, так, чи?
  Р-2).: Гроші.
  З-1).: Гроші, так, в основному гроші.
  Р-1).: В банку.
  З-1).: Ті, хто мав їхати…
  Р-2).: Но, не знаю, чи в банку, а то в…
  Р-2).: Но не знаю, чи в банку, а то в…
  Р-1).: Фартух.
  Р-3).: Нє, тарілка, тарілка, да фартухом накріваєтца да берут тут за рожки отак – а тарілка да йде. А всі ж люді сідят за столами, п’ют уже, беседа йде, то всі йдут, а вже дружок йде, старший, понад кожним, понад столом, да й кідают сюди гроші вже. А там йде дружка або якась там старша людіна з фартухом да воно вже як повне одне, то висіпают в фартух, да й дальше пошол, уже покі всі столи обійде.
  З-1).: То так було в молодого, як має їхати? То як ви казали, як це називається?
  Р-1).: На щасну дорогу.
  З-1).: На щасну дорогу, так.
  Р-1).: Кідают гроші на щасну дорогу.
  З-1).: Добре, а тепер знов повертаємся сюди, так? Вони, молоді, вже заходять в хату, так вже… і вони… куди їх садять, молодого й молоду?
  Р-2).: На покуті.
  З-1).: На покуті, та?
  Р-2).: Но коровай стоїт на покуті збоку, а вони сідают на подушках.
  З-1).: На подушку? Не на лаву просто?
  Р-1).: На подушку.
  З-1).: А то якось кажуть? То "посад" чи?..
  Р-2).: На посад.
  З-1).: Кажуть так, так кажуть "на посад", так? Ага, і там вже він нічо не викупляє? Ніякого місця, нічо?
  Р-2).: Він вже викупив.
  З-1).: Він вже викупив, так? Ше перед шлюбом. Ну і тут, шо вони тут, частуються, так?
  Р-1).: Уже весілля.
  З-1).: Уже весілля, так.
  Р-3).: Молятца перш ніж сісти…
  З-1).: Шо, шо роблять?
  Р-2).: Спочатку молятца.
  З-1).: А, молітву.
  Р-1).: Молітву ше читают. Стают усі разом люді благословляти. Якшо є хор якийсь чи шо, то співают "Отче наш" – молятца. А нє, то хтось старіші жінки встанут – перемолятца. Всталі, помоліліса і сядают, і вже благословляє маті, шо вже всьо – розпочинаєм весілля.
  З-1).: А як вона благословляє, скажіть?
  Р-1).: Ну підходіт так само до молодих, там слова якісь собі говорить, шо там: "Благословляю вас,, діті " – і починаєца весілля.
  З-1).: А що колись давали на весілля? Що колись на весіллі їли?
  Р-2).: Яка їжа була?
  Р-4).: Яка їжа? Ето вже при моїй пам’яті, як я була мала така, товклі пшоно чісте, не просо, а пшоно вже, та на муку – ну а з тої мукі пеклі такі… бабку, бабку, бабку. Наріжут, на кускі наріжут – да поставлят ….?…. Да й тоже дєті думалі, ко’б хто-небудь подав.
  Р-3).: А запівать шо? Було піть шо? Квас чи шо там?
  Р-1).: Пілі водку завше.
  Р-3).: Ну а так пітьйо? Квас якийсь був чи вода?
  Р-1).: Квас робілі.
  Р-2).: Квас хлібний?
  Р-1).: Хлібний квас.
  З-1).: А та бабка – то така каша була, так така, чи шо це було? Як хліб?
  Р-2).: Нє, то таке, як з тіста.
  З-1).: А, з тіста.
  Р-1).: Кожунянікі з чорної муки.
  З-1).: Ага, з чорної муки.
  Р-2).: А шо сир з сметаною ставілі там.
  Р-1).: Млєньці потом ставлялі, сир, шоб мочалі…
  Р-2).: Ну я ж кажу сир з сметаною, шоб ті млєньці мачаті.
  Р-3).: І капуста квашена, можливо…
  Р-1).: Капуста – такого ше не було.
  Р-2).: Все домашнє було.
  Р-1).: Не було такого, шоб куплялі.
  Р-2).: А м’ясного нічого не було?
  Р-1).: А чо мнясного? Стягно пеклі, да наш люд уже …
  Р-2).: То вже на весіллі.
  З-1).: Шо шо?
  Р-1).: Стягно, шинку.
  З-1).: Як ви казали?
  Р-2).: Стягно.
  З-1).: Стягно, ага, шинку. То її що, її варили, чи її?..
  Р-2).: Нє, в печі пекли.
  З-1).: В печі пекли, так?
  Р-2).: І зараз печут.
  Р-1).: В блясі закривают, тоді закрівалі, коржа робілі з мукі да коржи.
  Р-2).: Шоб не розпеклося.
  Р-1).: Шоб не розпеклося, а типер можут і тім, і газетой, і всім різним ….?….
  З-1).: Ну і… весілля відбувалося а хаті, так, колись?
  Р-1).: В хаті, в хаті.
  З-1).: В хаті, так?
  Р-2).: В шалаші.
  З-1).: Ну а як то ті люди вміщалися? Чи то так одні виходили, інші?..
  Р-2).: Нє, то в шалаші в основному раньше було.
  З-1).: А ше раньше?
  Р-1).: А раньше – то в одній хаті не вміщаютца…
  Р-2).: До сусіда.
  Р-1).: …У другу йдут (як в моєї Наді було). У нас хата трохі вєліковата …..?…. Нє помістіліса – ми в сусід, там одпустілі люді хату да посаділі.
  З-1).: І так частувалися доки, доки так?
  Р-2).: В три заходи.
  З-1).: В три заходи. А шо було так, шо виходили, заходили?
  Р-3).: Да, танцювать віходілі.
  З-1).: А що танцювали, які танці танцювали за вашої пам’яті?
  Р-4).: "Яблучку", "польку".
  Р-2).: "Краков’як".
  Р-4).: "На річеньку".
  Р-2).: "Карапет".
  Р-4).: "Карапет" – то я не знаю.
  Р-2).: "Коробушку".
  Р-1).: "Коробушку" – ото такі от.
  З-1).: А "На річенько" – то танець такий, та?
  Р-1).: Та.
  З-1).: А музики які були?
  Р-2).: Гармошка і барабан.
  Р-1).: Но музикі…
  Р-2).: Бабин чоловік ходив по весілях.
  З-1).: Но так, а був скрипаль, була скрипка?
  Р-2).: Була в нас і скрипка.
  З-1).: Була скрипка, колись, так?
  Р-2).: А тепер уже нема. Ніхто не грає більш на скрипці.
  З-1).: Скрипка, гармошка, так?
  Р-1).: Гармошка, бубин – десь подарував дивчатам, чи подарувала я вже…
  Р-2).: Є, є в нас барабан.
  Р-1).: Ну то то наш барабан.
  З-1).: То ваш чоловік сам його зробив?
  Р-1).: Сам.
  З-1).: Сам, саморобний він, так?
  Р-1).: Вун все робів сам.
  З-1).: А шкіра з чого на барабані?
  Р-1).: З тиляті.
  З-1).: З тиляті?
  Р-1).: Покі вісохне, да й натягав.
  З-1).: А він тут є цей барабан, можна буде потім сфотографувати, так?
  Р-2).: Є.
  З-1).: Добре, ну і потім після того всього молоду забирають, так? Чи як?
  Р-3).: Ну, вже ввечері вже до молодого.
  З-1).: До молодого везли, так? То в суботу все, так?
  Р-1).: Нє…нє, то в неділю.
  З-1).: Це вже неділя є, так? Ввечері, так?
  Р-1).: Ввечері.
  З-1).: Ну і там шо, молоду якось вбирали чи як це?
  Р-2).: В радюжки… радюжками.
  З-1).: А ну, ну розкажіть це.
  Р-1).: Старші ж ділят коровая молодої.
  Р-2).: Спочатку ж коровая ділять.
  З-1).: Ну то я не знаю.
  Р-1).: Ділят коровая, да вже кожному кусочок одрізивают того коровая, розбірают і квітки, і все.
  Р-3).: Як розбірают, то тоже співают.
  З-1).: А хто то розбирає коровай і крає його?
  Р-1).: Старші дружки, батько хресний або старший дружок. А помагає – маті хресна, або там ше кого вона, хазяйка, вибере. Да вже розбірают і цвіти оддєльно складают. І той ріже по кусочку кожному коровая, і квіточку тую затикают уже в кусочок коровая.
  З-1).: І так дає, так? А на чому його давали?
  Р-2).: Визивают.
  З-1).: Визивають, так.
  Р-2).: Так само на тій тарільці. Тарілка – хусткою обматана. І там копійки в тій тарілці.

• 65.

  [1] Від зеленого дуба, де барвінок в’ється,
  Від нашої молодої коровай шлеться.
  Цей коровай шлеться… [2]

  Примітки:

  [1] Р-2).: І той, хто коровай роздає… Батько вони всегда роздавали і все кричит:
  [2] Р-2).: І називає кому. І виходить той, кого назвали, виходить…
  З-1).: Ага, і йому дають?
  Р-2).: І каже вітання, дарує, шо там він має дарувать, якшо гроші – то кладе ті гроші.

• 66.

  Р-2).: І як уже його розділять, всім роздали – то цей виходить, цю тарілку розбиває, да? І танцює на їй той, хто ділив.
  З-1).: Ага… І колись так само було, так само колись ділили коровай, так?
  Р-3).: Та… та.
  З-1).: І викликали так само, так?
  Р-4).: Так і віклікалі.

• 67.

  [1] Старший дружок коровай крає,
  Да все собі дбає:
  То в міх, то в кишеню –
  Своїм дітям на вечерю.

  Примітки:

  [1] З-1).: А чи співали шось там: "Дружко коровай крає…"?

• 68.

  Старший дружок коровай сече [1],
  В його з носа сопель тече.
  Дайте помеліще,
  Вітерті сопліще.

  Примітки:

  [1] Сече = січе, крає. – Примітка транскриптора.

• 69.

  Р-2).: Шось там ше тоже за старшого дружка і рушніка, рукі втер…
  Р-1).: Но, но давайте ….?….

• 70.

  Я пшеніцу полола,
  Рученькі поколола.
  Дайте мені шишечку,
  Коровая кришечку. [1]

  Примітки:

  [1] З-1).: Ага, то так співали, шоб дружко, як дружко короває крає.

• 71.

  З-1).: А що дарували колись?
  Р-2).: Бабо Манько, шо колісь дарували?
  З-1).: Шо колись дарували молодій?
  Р-2).: Образ чи шо?
  Р-4).: А ди його бралі? Шо ви?
  Р-1).: Рублика, два, копійочки.
  Р-4).: Та тоди й рублікув не було.
  Р-3).: Хусточка.
  Р-2).: Полотно.
  Р-1).: Намітка яка.
  Р-3).: Намітку, сорочку – отаке, як в кого шо було.
  З-1).: А не було такого, шо там якось ті подарунки записували так, жартували так?
  Р-1).: Нє.
  З-1).: В вас такого не було? Ага, добре. Ото коровая…

• 72.

  [1] Дарую лісУ, як ше з лІса принесу. [2]

  Примітки:

  [1] Р-1).: Ото вже да, як одходілі од коровая, то вже на двирах то ето вже возьмут, каже:
  [2] Р-1).: О, – каже, – то запішем. Р-1).: Но то вже смотра хто… Р-2).: Взагалі то вже дружок, якшо такій трохи з юмором, да шось може прідумать таке. З-1).: Ага, то так ніби записував, так? А шо чимось справді писав? Р-1).: Вони нє пишут, то так просто казалі: "Запішем". З-1).: Подрапают грубу тим, якім-небудь ломаком, о так от кури дарує… То вже там подрапалі, вирвалі гліну на стенє. З-1).: Ага, такі збитки робили навіть, так?

• 73.
  1. [1] На чотири канти, шоб було чотири сини і всі музиканти! [2]
  Примітки:

  [1] З-1).: А як то, які ше такі приказки є? Шо "дарую…", от ви казали: "Дарує лісу, як з лісу принесу" Р-2).: "… як з лісу принесу…" Р-4).: Як зловить – то принесе. З-1).: А ше якісь є такі? Р-1).: Сини і дочки, шо то там, як то. З-1).: Ага, щоб родилися…
  [2] З-1).: Но, але то так вигадували люди, то такі от жартівливі…

• 74.

  З-1).: Добре, і шо, після того готувалася молода їхати вже до молодого? А хто її супроводжував, хто з нею їхав?
  Р-2).: Дружки.
  З-1).: Дружки.
  Р-2).: Ну, ще ж вудча, вудча ще була, шо квітку пришиває молодому, як приходят молоді ото зразу, то вудча пришиває молодому квітку.
  Р-3).: Тоже жінка з благополучної сім’ї.
  З-1).: То то старша жінка, то не дівчина?
  Р-2).: Отая вудча вже їде, то везе молоду.
  З-1).: А що вони з собою брали? Брали щось?
  Р-3).: Постіль.
  З-1).: Постіль?
  Р-2).: Подушки, все придане.
  З-1).: Вже придане брали, так, в цей день?
  Р-2).: Так, так, подушки, шо там…
  З-1).: А там курки, шось такого не брали?
  Р-2).: А те начиння в хату – то то на другий день приносили. Те, шо вішать рушники, то на другий день…
  З-1).: Ага, то на другий день. Ну і було так, шо от чи там, шо молода ставала на діжу перед тим як?..
  Р-2).: Нє, в нас – через огонь. Співайте!
  З-1).: Нє, нє, але то вона вже як приїжджає – через огонь.

• 75.
  1. [1] Ой побачиш, матьонко, без дочки,
     Як поростуть під лавкою козлячки.
  2. Будеш тії козлячки збираті,
     Будеш свою доненьку спомінаті:
  3. – Була в мене доненька нелєніва,
     Щосуботи лавочки поміла.
  4. Щосуботи лавочки поміла,
     Щонеділі по ягодки ходіла.
  5. – Хай побачуть, матьонко, без мене,
     Ой хто тобі кошулєньку випере?
  6. Ой хто тобі кошулєньку віпере?
     Ой хто тобі водічєнькі принесе?
  7. Коромісло водічєнькі прінесе,
     А батужок [2] воліченькі напасе. [3]
  Примітки:

  [1] З-1).: А тут, як молода прощалася, ну чи там…, то що співали? Там такі жалісливі. Р-2).: "Ой побачиш, матінко, без дочки…." – чи як там?
  [2] Батужок = батіжок = батіг. – Примітка транскриптора.
  [3] З-1).: Гарні такі співали.

• 76.
  1. [1] Заждіте, вози, надерем лози –
     Забула маті подарка дать…
  2. Не так забула, як не напрала,
     А не напрала – на печі спал…
  3. На печі спала, потягаласа,
     Подарка прасті лєновалас…
  4. Дала радніще, теє дурніще
     Із воза впало – коня злякал…
  5. Із воза впало – коня злякало,
     Кунь спотикнувса, вуз обернувс…
  6. Кунь спотикнулса, вуз обернувса,
     А бодня впала, ухо зламал…
  7. А бодня впала, ухо зламала,
     Молода Галя плакаті стал… [2]
  Примітки:

  [1] З-1).: Добре, і цей… їхали, так, їхали возом колись, так, забирали молоду? Р-2).: А як то, як то, бабо Манько, як то теє, "що впало, з воза впало…"? Р-1).:. ."А бодня впала – воза зламала…" Р-2).: Спочатку, спочатку? Р-1).: Я ю забула. Р-2).: "Седлайте коні…" Р-4).: Нє, "Постуйте, вози, надерем лози…"
  [2] З-1).: Дуже гарна.

• 77.

  З-1).: І чириз цю солому переїжджали чи як?
  Р-1).: Молоду…
  Р-3).: Молодий пириносіт молоду.
  З-1).: Брав на руки, так, і переносив її? Ага, а це не казали, шо це якось "смалити молоду", чи нє? Так не казали, нє? Просто палили солому?
  Р-4).: Переносят через солому, через огонь, шоб де який, мо’, злий йшов за єю, шоб…
  Р-3).: Шоб вернулося.
  Р-4).: Шоб вернувса, шоб згорів.
  З-1).: Ага, зрозуміло тепер, тепер зрозуміло. А було якось так, шо молода як, там… Ну молода сама заходить до хати чи її ведуть?
  Р-1).: Ну вже з молодим іде.
  Р-2).: З молодим заходить і свекруха вже її сажає ще ввечері за стул.
  Р-3).: І ще там якійсь сир.
  Р-2).: І вгощає сиром.
  Р-1).: Булочкі…
  Р-2).: Вона несе з собою, вона несла з собою два пірожкі.
  Р-1).: То клала на пліточок одну, а другу – на стулі.
  З-1).: А, булочки такі, та?
  Р-1).: Та, такі малєйкі пирожечкі.
  З-1).: Печені такі, та?
  Р-2).: На другий день ішла по воду з тим пірожком.
  З-1).: Ага, то вона з собою це брала. А було так, шо там якось молода перше ногу ставила на поріг, шось таке?
  Р-2).: Ну, то то вже в нас на рушничок кажут в церкві.
  З-1).: То як в церкві – що?
  Р-1).: Як на рушник стают – то кажут, хто перший.
  Р-2).: А як і в хату йдут, то кажут, шо як скочит з порога – то як, шоб хазяйка була чи як? Бабо Манько, то ж ви знаєте, я не знаю.
  Р-3).: То ето не в кожного там…
  Р-1).: Алє то вже є такі шо…
  Р-2).: Є такі, шо може хто шо знає, то може й хто шо казав, а як ніхто нічо не знає, то…
  Р-4).: Бачити, отіх, як ішлі назад вже по воду, ідут з пірожечков. Пускаєт пірожечка пєрший в креніцу, о, потом набірут води, із теєю водою, як можут, як коні…
  Р-2).: І дают їй, шоб вона принесла води, забіралі тую воду, шоб молода не принесла води.
  З-1).: Ага, ага.
  Р-4).: Як коні бєжат. Або за їмі коні женутца, о. Як вона прінєсла води – то вона повіна оддають свекрусі. А як не принесла, порожнє принесла, хлопці вілілі – то вже хлопці приходять до її, да в ведро теє стукают тим, поліном яким.
  Р-2).: …?… прів’язалі до колодца.
  З-1).: Ну а ви не пам’ятаєте, було колись таке, шо кажуть, молодих або водили спати, чи водили в комору? Є таке в вас?
  Р-4).: Но, но.

• 78.

  З-1).: О, і вони приїжджали до молодого, так, там по дорозі ше шось співали чи то?..
  Р-1).: Но то як їдуть, то й шось співають.
  З-1).: То й шось співають таке. Ага, а як прїжджали – то виказали, шо палили?..
  Р-1).: Палили огонь.
  З-1).: То де палять?
  Р-1).: В молодого…
  Р-3).: Перед фурткою.
  Р-2).: Ну чи як, перед брамою.
  Р-1).: Но як входіт уже в двур…
  Р-2).: Теж співають.
  Р-1).: Чи двурка мала, чи вчиняно, то там …?… й солому.

• 79.

  [1] Паліте солому,
  Їде князь додому.
  Везе силяночку,
  З міста мищано…
  З міста мещаночку
  В білому серпаночку.

  Примітки:

  [1] Р-4).: Та й спивалі:

• 80.

  [1] Рада свекровка, рада –
  Зварила вінограда.
  Наліла й у місочку,
  Частує невісточку.

  Примітки:

  [1] З-1).: А розкажіть як то? То молоду, от ви казали, її ще посадили за стіл, та? Р-3).: Ставіт міску із сиром і там вже…

• 81.

  Р-2).: А як то "Облізла якось уся… " – як то, бабо Манько, як то тая, "на її матеру кажут, шо облізніла…" – чи як?
  Р-1).: Ну…
  Р-2).: "Привела невістку в хату, за стул посаділа…" – якось ше співают.
  Р-4).: "Облізніласа…"
  Р-2).: "Облізніласа".
  Р-1).: Ну тая "свекруха облізніласа…"
  З-1).: То шось співали ше таке, так?
  Р-2).: Ну, там шось таке на чотири радочки.
  З-1).: Ту нашу вже вун хазяйку привюл у хату, то то було два сини, а то ше вона прийшла – да вже три. То кажут на свекруху, шо "облізніласа", шо, мол, уже бурш дитей.
  З-1).: Шо вже що?
  Р-1).: Шо больше вже дитей.
  З-1).: Ага, шо ніби, то як близнюки…
  Р-1).: Но, шо вже больше, больше.
  З-1).: Больше, больше, облізніласа. Ага, і потім шо, вели їх?
  Р-2).: А потом уже…
  Р-3).: Вудча простілає.
  Р-2).: Вже простілают там, ну, раніше в коморі ж було, то вже зараз…
  З-1).: В коморі, та?
  Р-2).: Та, та, ота вудча, шо та, шо жінка тая…
  З-1).: Шо з нею йшла, та?
  Р-3).: Шо її вже вела, то вона вже простілає постєль. Яка там постєль колісь була, а я знаю яка…
  Р-4).: Яка була…
  Р-3).: Яка була, таку і простілалі. Ложат туда, ложат під ту постєль…
  Р-2).: Та тож не вона ложить
  Р-3).: Не вона ложит, вона положила і пішла…
  Р-3).: Да й пошла.
  Р-1).: А дружкі стараютца там полі…
  Р-4).: Кладут і каміннє, і дрові, всього..
  Р-3).: Зерна насіпалі…
  Р-1).: Же то зерно не могли потім повимітати.
  Р-2).: Це шоб муляло бокі.
  З-1).: Ага, і туда молодих…

• 82.

  Вже курочка сокоче,
  Молода спаті хоче.
  Йдіте розстеліте,
  Молодих положіт…

• 83.

  З-1).: І молодих туда вели, так?
  Р-1).: Но.
  З-1).: А хто їх вів туди?
  Р-1).: Дружки.
  З-1).: Дружки, та? А то в коморі, і там їх вже лишали.
  Р-1).: Шоб лажіліса спать на тиї поліна.
  З-1).: Ага, ага.
  Р-1).: Бо вони вже там понамосцьвалі.
  Р-4).: А на завтра не вспілі тиї молоди розплющить гочі – як їх там повно тих хлопцув, шоб давала шо-небудь хлопцам випіті.
  Р-2).: А жінкам же шо то?
  Р-1).: Хусткі.
  Р-3).: А там, то хто будіт їх, свекруха йде будіть, то давала там чи хусточку, чи шось там.
  З-1).: А то йшли будити, так, молодих?
  Р-3).: То й зара так будят…
  Р-2).: І треба, шоб вона, ще пока нікого нема, шоб ше хату заместі, бо як не замете зранку хату, то вже потом не дадут, шоб вона замела.
  Р-3).: Замітаєш, а вони назад розкідают те смітя.
  Р-2).: Вони розкідают те смітя.
  З-1).: Ага ті хлопці, шо прийдуть. Ага, то такі збитки робили, та? А ви не пам’ятаєте, колись не було такого "каліни" співати? "Каліну" не співали в вас? Не знаєте що це таке? Нє, то нє, зара, бо то може в вас такого, не мало бути. Ага, а не було такого, шо несли потім снідати молодій?
  Р-2).: То вже ж уранці.
  З-1).: Вранці, так.
  Р-1).: Вже вранці йдут уже…
  Р-3).: На сніданє…
  Р-4).: На сніданє йдут.
  З-1).: А хто це йде?
  Р-1).: До молодої…
  Р-2).: Но не всі ж на сніданє йдут, не всі, там, скіки скажут свати привесті чоловік, стіки й приведут.
  Р-3).: То там вже з такіх…
  З-1).: А то йшли молоді чи старші?
  Р-3).: Батьки йдут, хрещені.
  Р-2).: Батьки, батьки, не йдуть, сніданя батьки не несут.
  Р-1).: Нє, нє.
  Р-3).: Но то потім у березвія…
  Р-2).: Вже потім у березвій йдуть, ну то то вже батькі… Вже, як піде молодий туди, то вони вже…
  Р-1).: А спочатку несут такі во, чоловікі йшлі.
  Р-2).: І несут сніданє і передіваютца, чи то в березвій передіваютса?..
  З-1).: А справді несли щось снідати?
  Р-2).: Да.
  З-1).: А що несли?
  Р-2).: Шо було на столах…
  Р-1).: Шо на столах є: то тиризки, та ше в хусточки ото тако пов’язувалі, в тарилку поставлят, а то в хусточку отак, кожний йде з тою хусточкою і несе сніданя.
  З-1).: Несе сніданя?
  Р-1).: Несут сніданя.
  З-1).: А не співали там, що там "Послали нас…"
  Р-1).: Співают, як то? Як несут сніданя, то як співают? За… Співают же ж.
  Р-4).: Оті, запомінула вже.
  З-1).: "Завєлі за гороньку, заплилі у косоньку…" – чи як?

• 84.
  1. Вийді, Галочко, вийді,
     Не буде тобі кривди,
     Признайса родоньку –
     Заберем додомоньку.
  2. Заберем додомоньку,
     Заведем за гороньку.
     Заведем за горою,
     Зробімо молодую. [1]
  Примітки:

  [1] З-1).: Таку співали, так? Р-2).: То вже снідають. Р-3).: То вже снідать.

• 85.

  Р-2).: Вже молодий йде на перепівки, шо там дарує…
  Р-3).: Перепів-, перепіває.
  З-1).: А тих, шо приносили снідати, то їх запрошували?
  Р-1).: Сажают, сажают… Сажают за столи і…
  З-1).: І частують їх там, так?
  Р-1).: Угу.
  З-1).: І шо, і потім вони йшли додому, так?
  Р-3).: А потом молодий…
  Р-2).: Молодий з всіми йде вже перепівать молоду.
  Р-3).: Молодий, вже сажают молодого, і молодий візиває, ну, тещу, тестя, там саміх таких, хто ближніший такий…
  Р-2).: Сестру, брата.
  Р-1).: І, і шо? Сто грам наліває і кладе гроші на сто грам, рубля якого там. Може раніше не було рублю, то може ніхто і не клав тих рубльов чи не…
  Р-2).: Каже: "Мало грошей", – значит ше достає. "Мало!" – "Ну, ладно, хватіт".
  Р-1).: І все там, шо там – посидят трохи да і йдут.
  Р-3).: І от ето вже ж молодий іде на перепитки з тими ж…
  З-1).: То він іде до дому молодої, так?
  Р-3).: До дому молодої, да.
  З-1).: То ті перепитки в молодої, так, вже?
  Р-1).: Перепитки у молодої.
  Р-4).: У молодої, вже як в березвах.
  Р-1).: То то в березвах вже припівают, да?
  Р-1).: А тут поснідают.
  Р-3).: А тут поснідают, снідаліці остаюца, а еті, вже його руд, ідут по березьвам (там паро дружкув і молодий), йдут по березьвам, до молодої по батькув, по її руд.
  Р-2).: Да вже в молодої…
  Р-1).: Да вже тиї збираютца, передиваютца то в цигани…
  Р-3).: Від дівки вже починают кури витягат зс хлєва…
  Р-1).: Но, цигани, цигани.
  Р-3).: Молода передиваєтца.
  Р-2).: Молоду, передіваютца в молоду, там бере, колиску бере з лялькою, якусь ляльку туда ложе, шо мов бі вже, вже родила зразу…
  Р-3).: Налівают горівку в пляшку, соску на неї. [Сміються. – Примітка транскриптора.]
  З-1).: І йдут…
  Р-1).: І йдут уже до молодого.
  З-1).: До молодого.
  Р-3).: Вся родня молодої йде до молодого.
  З-1).: Там і батьки йдуть моло…
  Р-3).: І батьки вже йдут, маті бере шишку оту, маті бере коровая, хрестіка того…
  Р-2).: Того, шо дали батькам, отого хрестика з того…
  Р-3).: Отого хрестіка з молодої коровая дают батькам, і вже батькі берут того хрестіка і йдут уже до молодого.
  З-1).: Ага, а якось зустрічають тих?.. То кажуть як йдуть? Як ви казали "йдуть у…"?
  Р-3).: У березви.
  Р-2).: Йдуть у березви [перезва. – Примітка транскрпитора].
  З-1).: У березви, так? А їх якось зустрічають особливо чи?
  Р-1).: Батьки.
  З-1).: Батьки, так, виходять?
  Р-1).: Нє, як ще…
  Р-2).: Молода.
  Р-1).: Не пускают…
  Р-4).: Не пускают у хату.
  Р-1).: Молода виходіт потім, якось кожуха накідают…

• 86.
  1. [1] Пусті, свату, в хату,
     Бо мі вже померзлі
     На лютум морозі,
     На щаснуй дорозі.
  2. Як не пустіш в хату,
     То продерем стріху,
     Та наробімо сміху,
     Мі в хату вліземо… [2]
  Примітки:

  [1] Р-3).: Тоже ше якось співают… У березву як співают ще? Бо…
  [2] Р-1).: Ну шо… Та й не буду казать… шо свату одріжемо. З-1).: Ну а… Ага, зрозуміло. [Сміються. – Примітка транскриптора.]

• 87.

  З-1).: Но, а шо ви казали, шо молоду, шось в кожуха вдягали?
  Р-3).: Ну, а потом уже просят, просятса в хату – не пускают, да вже молода виходіт.
  Р-1).: Не молода, а так якась дівчина.
  Р-4).: Випихают кого-небудь.
  Р-1).: Випихают кого-небудь під кожухом.
  З-1).: "А чи то наша?" – каже. "Нє, то не наша", – каже.
  Р-2).: "Нє, то не наша", – каже. А за третім разо уже, уже виходить наречена.
  З-1).: А там так не співали, шо "то не наша молода…"?
  Р-2).: Нє, так…
  Р-3).: Перегуками.
  Р-1).: Перегукуваліся.
  З-1).: Перегукуваліся.
  Р-2).: І потім вже виходить молода і вже питається: "Ох, чи ж тебе тут не зобіділі за ноч?"
  З-1).: А їх, ті шо йдут в березу, питається, так? Ага.
  Р-2).: Ну і все, да й знов, знов весілля.
  Р-3).: Другий день.
  З-1).: Другий день весілля, та?
  Р-2).: О, розкажіте ше отой ше, шо отой свату там і з свахою мішают мурзаніни якоїсь…Чи шо то ви за салат матери моїй подавали?
  Р-3).: То просто вже шуткуют, вже несут…
  Р-1).: Що, мол, дочка вже…
  Р-2).: Не вміла…
  Р-1).: Не вміє готовіть, да там накідають вже шо-небудь.
  Р-2).: Накідают…
  Р-1).: Накідают, нароблят та й…
  Р-2).: А зять уже ніби тещі з кришок якіх-небудь чіпляєт на уши…
  Р-3).: Прикраси чіпляє.
  З-1).: Нібито він їй дарує, та?
  Р-2).: Золоті серешки.
  Р-3).: Цепочку, то сєрги, то таке шось – ну вже чудят… Да доктора…
  Р-2).: Врачі приходят да починают уже сваталі, кувать шось там: "На шо в вас болі?" На другий день, то в нас там чудасію таку, все, все сміються-пересміються.
  З-1).: А коня в вас не робили?
  Р-3).: Робили, робили, ще я пам’ятаю, то ше на самому весіллі.
  З-1).: На самому?..
  Р-1).: На перший день…
  З-1).: На перший день?
  Р-2).: На перший день, та.
  З-1).: То в молодої ше, та?
  Р-3).: Я пам’ятаю у дядька твого Сергія Боршка…
  Р-2).: А, но точно, така ше ж тоді погода була негарна в нього на весіллі.
  З-1).: То коли ше, ше в неділю робили, та?
  Р-3).: Та то хіба неділя…
  Р-2).: Та то не в неділю…
  Р-1).: Та то вже на другий день.
  З-1).: На другий день, то вже в молодого опудало тиї вішалі…
  Р-2).: Ну, ну, на другий день.
  Р-1).: Не коня, в нас опудало кажуть, чи як, бабо Манько, чиплялі? Опудало казалі…
  З-1).: А шо це таке?
  Р-2).: Ну опудало в нас, то у вас чипляли в дядька, я тоже знаю. На стоупі, ніби людина, да чипляют…
  Р-3).: Да треба, шоб хтось достав дружок їм, поліз і зняв. Обі то молода вісіт чи шо – я шось то так…
  Р-1).: Чи молодий…
  Р-3).: Чи молодий, чи молода?
  З-1).: То було опудало молодого чи молодої?
  Р-4).: Молодої.
  Р-3).: Молода ето так, да?
  Р-1).: Там, вроді вона там захаваласа, треба її до…
  Р-2).: Доставать треба.
  З-1).: А то біля хати молодого вже?
  Р-2).: В молодого вже, на другий день, ото, як уже приходять, то уже треба опудало зробить… Вже зара, кажу, то не роблят, а раніше…
  З-1).: Ага. Ну а, і потім, от вони там, також частувалися, так? І дарували потім? Чи то вже в вас не?..
  Р-2).: Вже ж молодого коровая ділят на другий день уже.
  З-1).: Ага, то вже того, коли оці прийшли од березви?
  Р-2).: Вже всі до вечора, там уже…
  З-1).: Побули і…
  Р-2).: І всьо, і коровая вже потім ділят.
  З-1).: І так само ділить…
  Р-2).: Так само дружок.
  З-1).: Дружок, і так само…
  Р-1).: Шишкі вже ж та й роздают батькам.
  Р-2).: Вже шишкі роздають. Оті шишки, там дванадцять шишок, то вже такім кому: хресному, хреснім, роднішим.
  З-1).: Роднішим роздають. А також шось співали, як краяли того коровая?
  Р-1).: Но то такі самі…
  З-1).: Такі самі, та? Ну і також дарували за то, так? То вже дарували ніби молодому, так?
  Р-2).: Молодому вже.
  Р-1).: Молодого руд молодому вже дарилі.
  З-1).: Дарили, так? А що дарили так?
  Р-4).: Шо в кого було.
  З-1).: Шо в кого було.
  Р-1).: Так, так, шо в кого було.
  Р-3).: Типер уже обічно, то посуда і гроши, а раньше – хто шо.
  Р-4). …?… і то тоди такого не було.
  Р-3).: Тєхніку елєктро і шо хочеш.
  З-1).: Но тепер вже та.
  Р-2).: Тепер всьо.
  З-1).: О, і вже після того шо, весілля вже?
  Р-2).: І вже все, а на потом, уже на понеділок, то вже…
  Р-1).: Не понеділок ето, то вже вувторок.
  Р-3).: То колісь було, а то було субота і неділя, а то неділя – понеділок. То вже на третий день та якби. То вже, вже йдут знов до молодої. Як, як називалось, вони якось казалі: "Йдут на…"
  Р-2).: В кого кажут "варенікі", в кого кажут "кури", а в нас – я не знаю.
  Р-1).: Якось у нас казалі тоже.
  З-1).: А як то казалі, шо йшли до молодої? А хто то йшов, то йшли?..
  Р-2).: Но тоже такі вже самі-самі, самі такі во…
  Р-1).: Но такі, шо строїлі, ходілі, шо в ліс, шо продавалі.
  З-1).: Ага, то там вони що робили?
  Р-2).: Тоже повечералі.
  З-1).: Повечералі, так? Так просто погостювалися. А не було такого, шо там молоду вчили, там різну роботу робити, так ніби прясті, так, жартома так? То нє, такого не було? Ага, добре, добре, ніби все… Я знаю…

• 88.

  [1] Прочині, Боже, ворота,
  Йде до шлюбоньку сірота,
  Без ножинька серденько крає,
  Що й батенька не має. [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: Ага, я ше хочу запитати, не було в вас такого, коли б молода була сиротою, що їй співали такі, от коли весілля там чи коли починалося, то їй співали таку пісню, там "шоби вона йшла до батенька, чи до матінки, шоб поради давати"? Р-4).: Є такі пісні, є. З-1).: А в вас співали такі? Р-4).: Співают. З-1).: Ви не знаєте таких? Р-4).: Як "Да одчині, Боже, ворота, йде до шлюбоньку сірота…" Р-3).: Та то нє. Р-1).: То то як до шлюбу… Р-2).: Но то яка разніца. З-1).: Но. Р-4).: "Без ноженька серденько крає…" Р-3).: "Без ноженька серденько крає, бо батенька не має…" Р-2).: То поспівайте. Р-1).: То поспівайте.
  [2] З-1).: А цю іншу, що ви казали? Р-1).: То то є та. З-1).: То та і є, так? З-1).: А таке, що там, шо молода йде просити батінька, щоб він давав порадок, порядок на весіллі? Такої, не заєте такого, та? Ага, так, добре, добре.

• 89.

  З-1).: А ше я в вас таке запитаю, от коли був похорон, чи голосили в вас колись на похороні?
  Р-2).: І зара голосять.
  З-1).: І зараз голосять, так? А то голосять якось так, ну, якось на таку однакову мелодію чи то?..
  Р-1).: Хто як може.
  З-1).: Чи то як може, так? Ну а так, от коли голосять, то… от голосять шось такий… ну кожен по-своєму, чи там якийсь такий текст?..
  Р-3).: Кожне приказує, шо, шо…
  З-1).: Шо йому таке, та.
  Р-4).: Я, в мене в Ровному там двойорудний брат вмер, то я їздила, да як сіла, то мене й на таке здіймалі, і на таке, шо показуваті, а я, як Іван умер… Да кажу, шо то вже люди роблят? То хто його знає, ох…
  З-1).: То то голосять у вас, так?
  Р-1).: Голосят.

• 90.

  Р-2).: Ще вам до весілля додам, шоно згадала.
  З-1).: Ага.
  Р-2).: За Польщі, після перепиток, то йшли до попа, ладіть венца. Да, ото старі "ладіт венца". Батюшка дивитця, він всіх записував, чи не рідня?
  Р-3).: Чи не веньчавса?
  Р-2).: І чи не веньчавса, да, ото от згадала, моя от ета прабаба, вже в їх були перепитки, то батюшка глянув, шо вони четверорідні, четверте коліно – і не повінчав, сказав, шо не можна.
  Р-3).: Бо четверте не можна.
  З-1).: Не повінчав?
  Р-2).: Третє можна було веньчать, а четверте чогось не можна.
  З-1).: То вже після перепиток він…
  Р-2).: Да, да, да. Ето ще, може, навіть до запою, послі перепиток, ето говорилі в нас: "До попа – "ладіть вєнца".
  З-1).: Угу, угу.
  Р-1).: Ну за Польщі, то щє в нас до тридцять дев’ятого року.
  З-1).: А потім вже такого не було?
  Р-3).: Ну, я не знаю, може вже після війни.
  Р-2).: Мені кажетця, що казали, що ше було і потім "ладіт вєнца".
  З-1).: Ну, але церква…
  Р-1).: Ну тоже ж ходілі, куру, моя маті розказувала, куру взялі, яєць набралі, да й пошлі до батюшкі "ладіть вєнца".
  Р-2).: Або шось робіть, баба скаже шось одробіть треба, за те шоб повінчав.
  Р-3).: Да, да шось одробить.
  З-1).: Но то ще до війни таке було, так?
  Р-2).: І послє войни тоже ж таке було.
  Р-1).: І послє войни ши було, а потом…
  Р-2).: А потім вже трошечки.
  Р-3).: А тепер вже батюшка не знає ліку. […]

  Примітки:

  [Сміється. – Примітка транскриптора.]

• 91.

  З-1).: А то в вас церква була в селі завжди? І є, та? Це стара церква?
  Р-3).: Скоко, Оксанка?
  Р-2).: Нема двісті років. Нема двісті.
  Р-3).: Сто восімсят…
  Р-3).: Да, сто восімсят шість, мені кажетца.
  З-1).: І вона була постійно відкрита, за совєтів також була відкрита, так?
  Р-1).: Нє, нє.
  Р-3).: Нє, нє.
  Р-3).: Нє, трошички не робила, трошечки не було.
  Р-2).: П’ять років була закрита.
  З-1).: А, мало. Тобто і не знищили її, вона так?..
  Р-1).: Нє, нє не знищили, ніхто не дав.
  Р-2).: Дзвіницю тіки, ддзвіницу…
  Р-4).: Двацатка була такіх. Двацать чоловік збиралося, жо стоялі за то. Треба було платіть, то вони вже людям кажут, а люди шо-небуть вже давалі, жа да платілі, ну так, як податкі.
  З-1).: Так, та.
  Р-4).: Заплатят – вже вона знов год буде стояті, о.
  З-1).: Так люди рятували церкву?
  Р-4).: То стояло, то того шо типера ти…
  Р-2).: Дзвони з дзвіниці, то поховали людей, цього, шоб ни вони забрали…
  З-1).: Поховали люди були, але дзвіниця, бачу, кам’яна, типер нова?
  Р-3).: То її в восімсят сьомому році чи якому то?
  Р-2).: В дев’яносто сьомому.
  З-1).: А перед тим була яка? Дерев’яна?
  Р-3).: Дерев’яна.
  Р-4).: Дерв’яна була.
  З-1).: То її розібрали чи?
  Р-2).: Розібрали.
  З-1).: Вона вже стара була?
  Р-3).: Розібрали, стара.
  Р-2).: Стара, сама вже по собі.
  З-1).: Зрозуміло, добре.

• 92.

  З-1).: І що? Ага, то ви кажете, веснянок в вас не співали? Веснянок ви, в вас не знають? Но а то так більше шо, священик забороняв чи так, от як ви були малі?
  Р-4).: Священік, забороняв священік, алє ж от примерно закон був – пуст. Там маті сказала, шо не можна типер співаті до Паскі.
  Р-2).: Прасть треба да, прасть.
  Р-1).: Прасть.
  З-1).: Прасть треба було, так?

• 93.

  З-1).: А ви не пам’ятаєте, лірники в село не приходили? Лірники, ну такі старци такі, шо співают, та.
  Р-1).: Ходіді по селі, чого ж не ходілі старци по селі.
  З-1).: Ходили старці?
  Р-2).: Даже на Старочи є таке, урочище Старочи є – отам вони ночували постоянно.
  З-1).: Ага.
  Р-2).: Урочище Старочи, знаєте? Де ж у кінці села, ото кажут, шо там.
  З-1).: У вас в кінці села?
  Р-2).: Да, є таке урочище Старочи.
  Р-3).: Ну Старочи, там ліс.
  Р-2).: Є ліс, і значит, каже, як приходили старци, то всі там собіралися на одному місці.
  Р-4).: Під горами.
  Р-2).: Під білими горами.
  З-1).: І ходили з…
  Р-1).: Отаке, ше я помню, мала була, то таке якесь кругле, як не знаю…
  Р-2).: Рильня чи як воно?
  З-1).: Як казали? Рильня?
  Р-1).: Рильня, но.
  З-1).: Рильня. А не казали ліра, нє?
  Р-1).: Нє.
  З-1).: Рильня. А не пам’ятаєте?..
  Р-2).: І в того старца, значить і тоже якісь дітки були коло нього, хтось водив, бо він може бути і сліпий, і хворий, і всяке було.
  З-1).: Хто вам про це розповідав?
  Р-1).: Отут дід, шо грав на таков, то сліпі були.
  Р-2).: Хто, баба, всі, мама, я знаю, я таке.
  Р-1).: Хлопчик за руку його водів, та й попід руку, а вун держав, да й так і співав.
  З-1).: А от не співають люди того, шо вони співали? Які вони пісні співали? А бодай як називалися ці пісні?
  Р-1).: Ну, наверно, ці, шо народні…
  Р-4).: Нє, нє, вже …..?….. А так, як старець …..?….. таку пісню співав, шо ….?….
  З-1).: А як ті пісні називали,
  Р-4).: А хто їх знає…
  З-1).: Не казали там "псальми", нє?
  Р-1).: Нє.
  З-1).: Нє, нє, не казали, шо лірники, але пам’ятають. І є навіть окреме урочище, це дуже цікаво.

• 94.

  З-1).: Добре, шось я більше не знаю, шо вас питати [1]. А які ви ше такі улюблені пісні знаєте? Може, з таких довгих, таких, шо в вас співають? Тут є такі гарні пісні, шо там чоловік жінку б’є або?..
  Р-3).: О, п’є, б’є – тут хватає в нас…
  Р-2).: Видно, шо то Андріївна ше пританцовує.
  Р-3).: "А муй мужю…", шо то там?
  Р-2).: "В колгоспі робе…", чи шо?
  Р-3).: А, то то вже таке.
  Р-2).: Та то вже така современа.
  Р-1).: Современа, а я думала, шо то така…
  Р-3).: А во тая во, шо…
  Р-2).: "Два…", "На ставочку, на ставу… На ставу, на ставочку…" …..?…..
  З-1).: Може частуйтеся, частуйтеся …..?…..

  Примітки:

  [1] Сміється. – Примітка транскриптора.

• 95.
  1. Ой, дубе, дубе голястий, голє твоє ранє,
     Ой, козаче, гарний хлопче, словце твоє гарне.2
  2. Словце твоє гарнесеньке – ліха в тебе думка,
     Як я тебе не любила, гула як голубка.2
  3. Гула, гула голубкою, полєтіла в полє,
     Сіла, впала на роздолі, ой горе мні, горе.2
  4. Сіла, впала на роздолі, ой горе, мні горе,
     Й утопіла головоньку у сінєє море. [1]2
  5. Ой, як тяжко, ой, як важко з моря виринаті,
     А ще тяжче, а ще важчи любов забуваті.2
  Примітки:

  [1] Респонденти помилися й одразу ж виправили себе. – Примітка траснкриптора.

• 96.

  З-1).: А ви, напевно, добре пам’яаєте як колхози організовували чи ж хотіли люди йти в колхози?
  Р-2).: Потрошки йшли спочатку.
  Р-4).: Хто як. Як наш батько був безногий вже, да його визвалі ну так як у сєльсовєт, якийсь приїхав начальник отуля. Батько каже: "Шо ж я поведу (отакі всі діти, як пшоно), де ж шо ж я поведу в той колхоз, я ж ніхто є". Ну то шо там, таке було право. Не давалі …?… ну да й мусів іті.
  З-1).: А от інші люди якось хотіли іти чи не хотіли?
  Р-4).: Хто хотів, хто писав заяву, щоб прийнялі, та.
  З-1).: Ну а так не було, щоб забирали от там коні.
  Р-4).: Все, все забіралі, і корови забіралі, і коні забіралі, і жито, в кого було, забіралі, все забіралі.
  Р-3).: І клуні навіть.
  З-1).: І клуні розбіралі, так?
  Р-2).: Забирали, а як же ш, а з чого ж в колгоспі? І корови забирали, і худобу забирали.
  Р-3).: Землю забирали, землю ж всю основне, землю тоже ж мали. А ще ж виїзжджалі десь усе в Одесу.
  Р-4).: Ну то ж скрізь виїзжджали люди по світі.

• 97.

  З-1).: Ну а ше таке скажіть, будь ласка, а в вас були, от, повстанці тут в селі десь чи?..
  Р-4).: Були-були.
  З-1).: Повстанці – бандеровці на них кажуть.
  Р-4).: Булі, булі.
  Р-2).: Бандерівці.
  З-1).: А якихось таких пісень повстанських не знаєте?
  Р-1).: А тут тепера нє. А тож ми тую, шо то співалі "Я, маті моя…", як ми єзділі, співати ту пісню.
  Р-3).: "Нехай нас в тюрмах замикають ……?….. прийде час…"
  Р-2).: А спочатку як?
  Р-3).: Забула, як спочатку. Не спомніте?
  Р-2).: Параска Комариха нам переписувала ту пісню. Від Параски …?… ту пісню переписала.
  З-1).: Ну але звідки пам’ятаєте, почніть, навіть не спочатку.
  Р-2).: Ну того одного стовпчика тієї пісні.
  З-1).: Може яку другу знаєте?
  Р-1).: …?…

• 98.
  1. [1] Ой з-за лісу вийшла хмара,
     Ой, наверно, буде дощ,
     Ой бідну Олєчку в темніці
     Кати мучать день і ноч.2
  2. Вийшла Олєчка з темніци,
     Вгору руки підняла:
     – Ой чи Вкраїну я продала,
     Чи тисячі я взяла?2
  3. Я Вкраїну не продала,
     Я тисячі не взяла,
     Ой полюбіла й хулігана,
     З їм політіку й вела.2
  4. Політіка й політіка,
     До чого ж ти довела?
     Ой з родіною розлучила,
     У темніцу й завела. [2]2
  Примітки:

  [1] Р-3).: Ну такі вже, шо… Ну або та: "Вийшла Олєчка з темніци, вгору руки подняла…" Р-2).: Нє, "Ой з-за лісу вийшла хмара…"
  [2] З-1).: А то ви від кого навчилися ту пісню? Чи співали тут? Р-3).: Батьки співали. З-1).: Батьки співали, так? Дуже цікаво. То повстанська така, правда? Р-2).: Угу. Р-2 ).: Якос. Р-4).: "В кайдани шось закували…" …?…

• 99.

  З-1).: А шо то за?
  Р-2 ).: А тут приїзжали з Києва і, значить думають, шо то чимось зв’язане з цим, Поплавським.
  Р-3).: Кажуть, шо там нічого нема, зв’язку ніякого.
  З-1).: Урочище поплавське, так? А чо так називається?
  Р-2).: Там озеро, озеро ж, заплава якась.
  З-1).: А, озеро.
  Р-2).: То ж там озеро.

• 100.

  З-1).: Ага, ми ше вас знаєте, шо забули запитатися? За колискові. Чи співали у вас колискові такі дітям? От шо ви дітям співали своїм чи внукам уже тепер?
  Р-1).: Дітям…
  З-1).: Ну може там таке: "Колисала баба діда…" – не знаєте такої?
  Р-2).: "Калачі, шоб спала вдень і вночі…"
  З-1).: Ну там є, мабуть…

• 101.

  Гойда, гойда, гой-дай-даш,
  Поїдемо на Кураш.
  А з Кураша до Кідер,
  Там батько ноги задер.

• 102.

  [1] Гойда, гойда, гой-дай-даш,
  Поїдемо на Кураш.
  А з Кураша до Кідер
  Там батько ноги задер. [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: Ану ще раз, бо я початку не чув.
  [2] Р-2).: А потім шо там?.. З-1).: А шо таке "Кураш"? Р-3).: Село. І Кедри – село. З-1).: Ага, і Кедри – село.

• 103.

  [1] Гойда, гой-дай-даш,
  Батько наш,
  Кури крав,
  Під піч клав.
  А діті сказалі,
  Батька ізв’язалі,
  Положилі на ступі,
  Вдарилі по дупі,
  Ґанжух порвався,
  А батько … [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: А то що робили? То дитину просто гойдали в колисці чи в руках там шось? Р-3).: В колисці, в основному в колисці. З-1).: В самій колисці. Р-1): "Гойда-, гойда-, гойдадаш… Батько наш кури крав, під піч клав шось там…" З-1).: Да нє. З-1).: Ну то, молода мама, ходіть скажіть, бо ви знаєте. Р-3).: Я не мама ще. З-1).: Ше нє. Р-2).: Ми вже й баби і то не знаєм, забули вже.
  [2] Р-3).: …. ізвеніті, шось там… [Всі сміються. – Примітка транскритора]. З-1).: Шо то ви кажете "ґанжух" – шо це таке? Р-2).: Ґанжух. Р-4).: А шоб билі. Р-3).: Нагайка. З-1).: Нагайка, ага.

• 104.

  [1] Колихала баба діда
  Із вечора до обіда.
  А дід бабу – до півночі,
  Шо вилізли бабі очі. [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: А пригадайте то: "Колихала баба діда"
  [2] З-1).: А це співають чи це кажуть? Р-3).: А я не знаю. З-1).: А не співали того, нє? Р-2).: Ну, може, так приказкою. З-1).: Так приказкою, гойдаєш.

• 105.

  [1] Печу, печу хлібчик,
  А ж приходіт німчик,
  Каже: "Дайте хлібця нам".
  А ми кажем: "Мало й нам.
  Пішов геть!". [2]

  Примітки:

  [1] З-1).: А не було таких як забавлянок: "Печу, печу бабку…" – отак, шо дітей та в руках якось бавили там? Або там…
  [2] З-1).: А як це бавилися? Це на коліні? Р-2).: А во так береш дитя…

• 106.

  Печу, печу хлібчик,
  А приходить німчик,
  Каже: "Дайте хлібця нам",
  А ми кажем: "Мало й нам".
  Та й – шугиць у піч. [1]

  Примітки:

  [1] З-1).: То так за голову, так за голівку руками? Так? Ага.

• 107.

  [1] Сорока-ворона,
  Дітям кашку варила.
  На припічку ставила,
  Кому каша, кому борщ,
  Щоб сильніший ішов дощ.

  Примітки:

  [1] З-1).: А таку, шо, може, на колінах дитину підкидають? Там "Їхав, їхав пан…" – нема в вас такого? "Кажу, кажу казку…." або "Сорока–ворона…".

• 108.

  [1] Сорока-ворона,
  Дітям кашку варила,
  На припічок ставила,
  Кому каша, кому борщ,
  Щоб сильніший ішов дощ: [2]
  – Тому дам, тому дам,
  А тому – не дам.

  Примітки:

  [1] З-1).: Ану ше раз, але голосніше.
  [2] З-1).: Угу. І так пальчиком по долоні стукали, пальчиком по середині долоні стукали?
  [Розмова збирачів між собою про налаштування техніки].

• 109.

  З-1).: А не було таких, знаєте, що без кінця можна так дитині, це такі безконечники, щоб без кінця можна було казати дитині, знаєте, що "добра чи гарна моя казка…" чи "гарна моя казка…", "був собі дід…"?
  Р-3).: Начинай сначала, така похожа, похожа.
  З-1).: Спочатку.
  Р-3).: Начинай сначала.
  Р-2).: Ну, похожа, похожа.
  Р-3).: Ну щось таке.

• 110.

  З-1).: Ну, а ви, от у вас були купальські пісні, було Купала, так? А нічого не казали в вас про русалок? Хто то такі, русалки? В вас не казали?
  Р-3).: Нє, є день, що кажуть Русальніца. Після обіду вже не виходять в поле, бо кажуть, шо русалки піднімаються на небо.
  З-1).: Русальніца, а коли це?
  Р-2).: Після Трійці, в четвер.
  Р-4).: Після Труйці.
  Р-2).: То вже Русальниця – ціла, ціла неділя, цілий тиждень.
  Р-3).: Цілий теждень – ето русальница називається.
  Р-2).: Не можна ні купатися, нічого до річки, не можна.
  Р-4).: Не можна.
  З-1).: Цілий тиждень?
  Р-1).: Цілий тиждень до річки не можна було йти, бо кажуть, шо русалки втоплять.

• 111.

  З-1).: А хто то такі ті русалки?
  Р-4).: А Бог його знає, хто такі ті русалки.
  Р-2).: Вот так говорят, шо русалки. А хто то такі шо то?
  З-1),: Не казали вам ніколи, нє, хто то такі, звідки вони беруться? Чи ви знаєте, не хочете сказати?
  Р-2).: Утоплени. Залоскоталі. Не знаєте?
  З-1).: Нє.
  З-1).: А не було такого, шо їх проводили, русалок?
  Р-1).: У нас такого нема.
  З-1).: Нема. Розегри – не казали такого, нє?
  Р-2).: Ну, таке є, розигри. В понеділок уже після тижня того. Тиждень русальний, а понеділок – вже розигри, то кажуть, русалки на небо ідут.
  З-1).: То в вас так кажуть, так?
  Р-1).: Угу.
  З-1).: Русалки йдуть на небо? А шось робили в той час? Ну мається на увазі, десь ходили? Десь, може, на цвинтар там?..

• 112.

  Р-4).: У моєй матері то в етот тиждень колись дівчина умерла. То вона вже всегда, як посля Троїци, от уже в понеділок вже русалін тиждень, то вона викидає на двір, там таке в нас є, таки весіт шнурок і вона вже одежу викидає, мов, дівчина прийде переодіватца. То вона вже всєгда сорочку, кофту, блюзку, ету вже всю одежу – цілий тиждень.
  Р-3).: Її дитяті? Дитячу, іменно дитячу?
  Р-4).: Нє, вже зараз взрослу, то вже ж в дєтстві умерло, а ето вже взросла. Так вона всегда вже тую одежу викине і так то тиждень вона висить, та одежа, а потом вже ото розигри, вже пройшло те свято, та й вона знов його забирає, то в кухор знов ложит і воно в кухни знов лежит.
  З-1).: І так кожного року?
  Р-4).: І кожен год так, ето й вже вона собі вже й свято приходіт вже й те, то вона вже й посилає мене: "Йді но на базар й купи там шось нове, чи хустку нову, чи кофту" – і єту вже нову одежу або в клуночок зв’яже, або так повіщає. Не то вже тиждень той, вже воно весіт.
  З-1).: І то для цієї тої дитини?
  Р-4).: Для тої її сестри вже. Так, якби моя ж сестра, а її дочка.
  З-1).: То вона як русалка, ніби приходить, мала би…
  Р-4).: Ну вона каже, якщо вона в русальний тиждень померла, то так як би русалка.

• 113.

  З-1).: Ну а не розказували таке, шо ті русалки от ходять чи ходили, чи житом ходять?
  Р-4).: Ну то дітий так лякають, шо: "Не йді понад житом, бо русалка схватіть". А хто знає, шо то воно таке, чи то так говорат, чи то воно є таке?
  Р-3).: Чи там шось було? Чи ті русалки є, чи нема?
  Р-2).: Ніхто їх не бачив.

• 114.

  З-1).: Зрозуміло, добре, дякуємо дуже. Але тепер вже не співають люди, так шоб як от колись, шоб збиралися десь, співали. Тепер уже менше, але добре шо ше в вас є от.
  Р-4).: Ну то тепер вже і на свадьбах мало хто співає…
  З-1).: Ну а чому то так люди менше співають тепер?
  Р-3).: Молодьож вопше отакі пісні хто співає щось або танці? В інтернеті войнушки грають.
  З-1).: Ну а от чому колись так багато співали? Біли ж… То ж також ви були такі самі молоді, шо ви так відрізняєтеся від тих, що тепер молоді?
  Р-1).: Не знаю. Колись на уліцу на колоду ввечері збираліся. Співи такі по селі чутно: там співають, там співають.
  Р-2).: Ну а тепер зберутса.
  З-1).: Ну а то казали, як збиралися так, як то казали "на вулицю", так, чи?..
  Р-1).: На колоду.
  З-1).: На колоду, так?
  Р-3).: На колоду, на лавку. По сусідству: "Ти прийди, ти прийди…" – гарно співають і заводять пісню. Так само от десь шось на роботі перерив якийсь чи обід, пообідали хутенько і всьо – вже співают.
  З-1).: А то так було багато таких, напевно, лавок, правда? То десь так кожне в свому кутку збиралися?
  Р-2).: Коло кожного хати в кожного лавка, то вже виходять да й співают.
  З-1).: А були танці от, за вашої молодості в селі так щоб десь збиралися так танцювати? Чи то по хатах танцювали?
  Р-2).: По хатах.
  Р-1).: Ну а потом як уже то у нас старий був ще клуб. Ну там во, на Могілках, як казалі.
  Р-4).: Там колись були Могілки, то там був клуб малий такій. То там на дворі танці завше булі.
  З-1).: Що були, могілки там?
  Р-4).: Колішні, Бог його знає, як там.
  Р-2).: Потім Будинок культури поставили.
  Р-4).: Там поставілі.
  Р-2).: Там клуб був.
  Р-3).: Дерев’яний.
  З-1).: То тут, де ми є зараз.
  Р-3).: Нє, нє там, як до школи йті. Нє, нє там вже його немає, ні могилок, ні клуба нема, нічого нема.
  Р-4).: Каже, місце…
  Р-2).: Кажуть, що зараз й ще й косці є, правда? Немає?

• 115.

  З-1).: А колись тут збиралися на вечірки чи веччорниці?
  Р-2).: На вечорниці.
  Р-3).: На вечорки, так.
  З-1).: Вечорки, так?
  Р-1).: Та то в хату збираліса. От молодьож така: хлопці, дівчата зберутца в хату та вже грают то в ладошкі – от так долоню ложи од них…
  З-1).: На плечі, так?
  Р-3).: А ті остальні – вдарит в ту долоні і от вгадай, хто вдарив. Якшо вгадав, а як не вгадав – то дальше знов. То так наплєщут по туй долоні. [Усі сміються. – Примітка транскриптора].
  З-1).: А ще збиралися так дівчата, щоб працювати, там разом щось робить?
  Р-3).: Раніше то пралі, ткалі полотно.
  Р-1).: Вишивалі.
  Р-3).: А тепер…
  З-1).: А ви вже цього не робили?
  Р-4).: Ше я прала.
  Р-1).: Я бачила, як воно робиться, но такого вже не.
  Р-2).: ….?… Смикала за веретено…
  З-1).: А ви ще пралі, так?
  Р-4).: Ткалі.
  З-1).: Ага, ткали.
  Р-4).: Полотно ткала …?… Де ж ту пражу, потом з того боку, з того боку …?… [1]

  Примітки:

  [1] Паспорт сеансу. – Примітка транскриптора.