Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
OEK_MAN_20100624rybak_seans01
Польове дослідження
Дата/час початку
24.06.2010 15:30
Дата/час закінчення
24.06.2010 15:50
Свято/будень
будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Заморочення
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
сеанс відбувався надворі під хатою респондентки № 1
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
Інституція/особа походження запису
Мала академія наук України (Рівненська область)
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Папіш Марія

Зміст (10 записів, творів – 4, коментарів – 6)

догори

Текст

догори
  • 1.

    Збирач-1): [далі подано З-1).:] Значить, скажіть, як ви зветися, як вас звуть, як пишитеся?
    Респондент-1): [далі подано Р-1).:] Сахно Олена Кузьмівна
    З-1).: Якого ви року?
    Р-1).: Сорокового.[…].
    З-1).: […] А ансамбль, кажете, ваш як називався, як ви співали в селі?
    Р-1).: Хор " Ланка села Лісового".
    З-1).: Та. І ви десь їздили, виступали багато де?
    Р-1).: Ну, я ну ту в Ровному була, бо вже діти стали то нє, а вже ті дальше їздили, і на Київ, і на Луцк, і на область…
    З-1).: А хтось вас організовував, керував, чи то самі?
    Р-1).: А в нас був завклуб, покойник такий…
    З-1).: Так, старший вже якийсь?
    Р-1).: Ну, сорокового году був.
    З-1).: Угу.
    Р-1).: Вже нема його.

  • 2.
    1. [1 ] А чия то пшениченька, шо волі збродилі,
      Йа то того й козаченька, що ми втрох люби…
    2. Ой одная полюбила – кальцо подарила,
      Йа другая полюбила – постіль білу слала.
    3. Йа другая полюбила – постіль білу слала,
      Йа третяя полюбила ще й причаровала.
    4. Чаруй руки, чаруй ноги, чаруй чорни гочи,
      Щоб не ходив до дівчини темненької ночи.
    5. Йа ж приходить вун додому да й на стул схиливса,
      Чи схиливса й не схиливса, то вже й зажуривс…
    6. Йа ж приходить стара мати да й стала питати:
      – Може тобі, муй синочку, воружкі шукати?
    7. – Ой не треба, стара мати, воружкі шукати,
      Йо но треба штири дошки і ще землі крошки.
    8. Ой ідуть же товариші в чотири радочки:
      – Вийди, вийди, наш товариш, хоч на два часочки!
    9. – Ой ідіте, товариші, пити та гуляти,
      Тяжко-важко мнє молодум – не перейду хати.
    10. Тяжко-важко мнє молодум – не перейду хати.
      – Йа то тобі, наш товариш, девчата багати.
    Примітки:

    [1] З-1).: Добре. Значить, от, розкажіть нам… P-1).: Ну, давайте з тої пісні, яку ви казали, яка ви кажете, така, шо ваша мати співала? Р-1): То старильна, колисня. З-1).: Ну заспівайте її.

  • 3.

    З-1).: У вас колядували хлопці окремо, дівчата окремо? Як було?
    Р-1).: В нас то такі взрослі не ходили. А тако учні, дитки бігали ми, як шось то колядувати…
    З-1).: Дітки бігали.
    Р-1).: А взрослі в нас не ходили.
    З-1).: А може з церкви, вже потім якісь там пєвчі ходили, чи братчики такі з церкви, ні?
    Р-1).: Нє, нє.
    З-1).: То діти.

  • 4.

    З-1).: А щедрують тоді хто?
    Р-1).: Так і в щодрика йдуть.
    З-1).: Ну, старші якби не ходять ні парубки, ні дівчата?..
    Р-1).: Ні, ні, в нас такого нема.

  • 5.

    [1] Щодрий вечор, добрий вечор,
    Хто є вдома? – Пан господар.
    Де вун седить? – В конці стола.
    Що вун робить? – Кутю колупає, в миску накидає.
    А в туй куті сім стеляжечкув, [2]
    А нам, дятьку, дай по пирожечку,
    Хоць горіленький, аби ціленький.

    Примітки:

    [1] З-1).: Ну, а які колядки от співали ті діти? Р-1).: Як, як хто. З-1).: От яку колядочку дитячу можете заспівати? Р-1).: "Щодрика" то…
    [2] Стеляжечкув = шелягів (грошова одиниця). – Примітка транскриптора.

  • 6.

    З-1).: А шо дітям за то давали вже?
    Р-1).: Ну, шо хто, хто цукерки тепер, хто таке, хто яблука має, хто шо, хто має теє дають.
    З-1).: То колись давали якби таку якусь їжу, а грошей не давали?
    Р-1).: А де їх тоді гроші, то хто мав їх? А тепер гроші, хто що.
    З-1).: Може кашу якусь тоже давали?
    Р-1).: Пироги пекли, то пирошка дадут, а тепер гроші.
    З-1).: А якісь такі колядки там може "В чистому полі свіча палала…"?
    Р-1).: Я таких не знаю, я не ходила то.
    Збирач-2): Щоб в Святвечір так розспівувались. "Святий вечур…"
    Р-1).: Ну, дехто там знатиме?
    З-1).: Нє, нє, ну то, може, бо як не знаєте, то ні, бо в других селах просто таке співали. Ми дума-ємо чи не було вас такого?
    Р-1).: В нас не було. Бачите, в людей де церква, то туда йдуть всі…
    З-2).: А ту не було церкви в селі?
    Р-1).: В нас не було.
    З-1).: А така вас була як "Красна пана пшеницю жала…", що приходять до дівчини три гості?
    Р-1).: Така голова шо я не…
    З-2).: Ви не пам’ятаєте?
    Р-1).: Вже не пам’ятаю я нічого.
    З-1).: Ну, а така як "Божа Мати Сина мала…"? Щедрівка така?
    Р-1).: То воно й, воно колись десь співалося, шо то. Ко’б то й є десь старіші, хто то?
    З-1).: Та ви, та чо ви так кажете? А ну таку, шо «В етій хаті нема чого даті», якшо нічого не да-дуть, то що діти вже діти співали, було таке шось обзивають так, як не дадуть нічого в хаті?
    Р-1).: Нє, нич, нищо. То шо, хоть шо-небудь, то всьо равно дадут, так вже не випустять з хати.
    З-1).: Або така шо: "Колядую, в печі пирожки чую". Тако було?
    Р-1).: Ни було в нас таких, не співали.
    З-1).: Або "Гілля, гілля, на Василя»?
    Р-1).: Якось було "Гіллю, гіллю…"
    З-1).: "Васильова мати пошла щедрувати".
    Р-1).: Нє, нє, не чула я таких.
    З-1).: Ну, а скажіть, там ходили, може, з яких перевдягалися, може в якусь, чи в козу, чи шось таке?
    Р-1).: Нє, нє, в нас такого не було.
    З-1).: І ни вертепа ніякого такого не було?
    Р-1).: Не було, не було в нас такого.
    З-1).: Так, добре.

  • 7.
    1. [1] Весна красна, шо ти нам принесла?
      – Решито бобу. [2]
    Примітки:

    [1] З-1).: Ну, а скажіть, то тепер, шо весною у вас уже, шо у вас робили, коли починали, співали весняні пісні? Р-1).: На весні. З-1).: Ну, от а які перші співали? Чи якісь, які ви знаєте веснянки? Р-1).: Надумаєш? "Весна красна, шо ти нам принесла?" З-1).: Угу, ану, наспівайте її. Р-1).: Не заспіваю, бо не. З-1).: Чого? Ну: "Шо ти винесла?" Там шось виносить. "Хлопцям там по кийочку, може, дівчатам по віночку". Р-1).: Ну шось таке й було. А думаєте я знаю шо до чого, як голова тепер не сображає ничо. З-1).: Ну, а як ви кажете шо ви співали… З-2).: Ну, чого, а ту першу піcню таку гарну заспівали? Р-1).: Ну ету помню, помню. З-2).: А шо ше помните може? Р-1).: Нє.
    [2] [Респондент продекламувала текст твору. – Примітка транскриптора]. З-2).: А на яку?.. З-1).: Ану-ну, на голос як то співайте. Р-1).: "Весна красна, що ти…". Р-1).: Не зведу вже тепер. З-2).: Нє, шось похоже, похоже ми чули.

  • 8.
    1. [1] За дубровою волє гнала,2
      Да з дубровою розмовляла.
    2. Ти, дубровушко зеленая,2
      Да й ву три ради садьоная.
    3. Да й у три ради й у три полє,2
      Да сидить сокол на тополі.
    4. Да сидить сокол на тополі,2
      Да кує пісню по неволі.
    5. Давай, соколу, соколоньку,2
      Да не жур мою й головоньку.
    6. Да не раз, не два журиласа,2
      Дай й вод родоньку й одбиласа.
    Примітки:

    [1] З-1).: Або другу якусь? Р-1).: Ой у лу… З-1).: Нє, спочатку "За добровою…" Р-1).: Ну, ну, та вона так і начинається. З-1).: Ще раз, давайте, спочатку.

  • 9.

    Р-1).: Не співають пісні, а тепер нихто, нищо не муркає.
    З-1).: Ніде нема.
    З-1).: Ну, а чо? Ви як своїми там десь зберетеся, зі своїми вже такими товаришками, шо ви тоже не співаєте тепер?
    Р-1).: Нє, тепер не співають.
    З-1).: Нема інтересу?
    Р-1).: Не співають.
    З-1).: А як ви думаєте, чого так є?
    Р-1).: А хто його зна, шо то воно тепер повідбивалось так. Било но вже вечир, де неділя, чи су-бота, ууу, такі підголосники, туда там.
    З-2).: Хто, хто підголосники?
    Р-1).: Ну, з підголосникам любі пісні.
    З-2).: А підголосник то хто такий?
    Р-1).: Ну, голос веде, вище, вищей.

  • 10.

    З-1).: Ну, а зараз то так весілля, то шо на весіллях співають?
    Р-1).: Ох, там тепер співають. Молодьожа, тепер старих і не вельми сі празнує.
    З-1).: Ну, але саме таких от в вас весільних пісень ше на весіллі співають?
    Р-1).: Ну дехто, такий от старіший – хто співають.
    З-1).: А от як коровай, в вас печуть коровай на весілля?
    Р-1).: Ну, печуть, печуть
    З-1).: І тоже шось приспівують трохи до того коровая, як печуть? Чи вже так собі печуть да й все, без пісень? Бо ми зараз ше дойдем до тих пісень.
    Р-1).: Співала ж у Вербівці, а от голова, шо співати, шо казати?
    З-1).: Ви яку коровайну співали, чи..?
    Р-1).: Ну!