Сеанс

Текст

• 1.

  Збирач-1): [далі подано З-1).:] Значить, скажіть, як ви зветися, як вас звуть, як пишитеся?
  Респондент-1): [далі подано Р-1).:] Сахно Олена Кузьмівна
  З-1).: Якого ви року?
  Р-1).: Сорокового.[…].
  З-1).: […] А ансамбль, кажете, ваш як називався, як ви співали в селі?
  Р-1).: Хор " Ланка села Лісового".
  З-1).: Та. І ви десь їздили, виступали багато де?
  Р-1).: Ну, я ну ту в Ровному була, бо вже діти стали то нє, а вже ті дальше їздили, і на Київ, і на Луцк, і на область…
  З-1).: А хтось вас організовував, керував, чи то самі?
  Р-1).: А в нас був завклуб, покойник такий…
  З-1).: Так, старший вже якийсь?
  Р-1).: Ну, сорокового году був.
  З-1).: Угу.
  Р-1).: Вже нема його.

• 2.
  1. [1 ] А чия то пшениченька, шо волі збродилі,
     Йа то того й козаченька, що ми втрох люби…
  2. Ой одная полюбила – кальцо подарила,
     Йа другая полюбила – постіль білу слала.
  3. Йа другая полюбила – постіль білу слала,
     Йа третяя полюбила ще й причаровала.
  4. Чаруй руки, чаруй ноги, чаруй чорни гочи,
     Щоб не ходив до дівчини темненької ночи.
  5. Йа ж приходить вун додому да й на стул схиливса,
     Чи схиливса й не схиливса, то вже й зажуривс…
  6. Йа ж приходить стара мати да й стала питати:
     – Може тобі, муй синочку, воружкі шукати?
  7. – Ой не треба, стара мати, воружкі шукати,
     Йо но треба штири дошки і ще землі крошки.
  8. Ой ідуть же товариші в чотири радочки:
     – Вийди, вийди, наш товариш, хоч на два часочки!
  9. – Ой ідіте, товариші, пити та гуляти,
     Тяжко-важко мнє молодум – не перейду хати.
  10. Тяжко-важко мнє молодум – не перейду хати.
      – Йа то тобі, наш товариш, девчата багати.
  Примітки:

  [1] З-1).: Добре. Значить, от, розкажіть нам… P-1).: Ну, давайте з тої пісні, яку ви казали, яка ви кажете, така, шо ваша мати співала? Р-1): То старильна, колисня. З-1).: Ну заспівайте її.

• 3.

  З-1).: У вас колядували хлопці окремо, дівчата окремо? Як було?
  Р-1).: В нас то такі взрослі не ходили. А тако учні, дитки бігали ми, як шось то колядувати…
  З-1).: Дітки бігали.
  Р-1).: А взрослі в нас не ходили.
  З-1).: А може з церкви, вже потім якісь там пєвчі ходили, чи братчики такі з церкви, ні?
  Р-1).: Нє, нє.
  З-1).: То діти.

• 4.

  З-1).: А щедрують тоді хто?
  Р-1).: Так і в щодрика йдуть.
  З-1).: Ну, старші якби не ходять ні парубки, ні дівчата?..
  Р-1).: Ні, ні, в нас такого нема.

• 5.

  [1] Щодрий вечор, добрий вечор,
  Хто є вдома? – Пан господар.
  Де вун седить? – В конці стола.
  Що вун робить? – Кутю колупає, в миску накидає.
  А в туй куті сім стеляжечкув, [2]
  А нам, дятьку, дай по пирожечку,
  Хоць горіленький, аби ціленький.

  Примітки:

  [1] З-1).: Ну, а які колядки от співали ті діти? Р-1).: Як, як хто. З-1).: От яку колядочку дитячу можете заспівати? Р-1).: "Щодрика" то…
  [2] Стеляжечкув = шелягів (грошова одиниця). – Примітка транскриптора.

• 6.

  З-1).: А шо дітям за то давали вже?
  Р-1).: Ну, шо хто, хто цукерки тепер, хто таке, хто яблука має, хто шо, хто має теє дають.
  З-1).: То колись давали якби таку якусь їжу, а грошей не давали?
  Р-1).: А де їх тоді гроші, то хто мав їх? А тепер гроші, хто що.
  З-1).: Може кашу якусь тоже давали?
  Р-1).: Пироги пекли, то пирошка дадут, а тепер гроші.
  З-1).: А якісь такі колядки там може "В чистому полі свіча палала…"?
  Р-1).: Я таких не знаю, я не ходила то.
  Збирач-2): Щоб в Святвечір так розспівувались. "Святий вечур…"
  Р-1).: Ну, дехто там знатиме?
  З-1).: Нє, нє, ну то, може, бо як не знаєте, то ні, бо в других селах просто таке співали. Ми дума-ємо чи не було вас такого?
  Р-1).: В нас не було. Бачите, в людей де церква, то туда йдуть всі…
  З-2).: А ту не було церкви в селі?
  Р-1).: В нас не було.
  З-1).: А така вас була як "Красна пана пшеницю жала…", що приходять до дівчини три гості?
  Р-1).: Така голова шо я не…
  З-2).: Ви не пам’ятаєте?
  Р-1).: Вже не пам’ятаю я нічого.
  З-1).: Ну, а така як "Божа Мати Сина мала…"? Щедрівка така?
  Р-1).: То воно й, воно колись десь співалося, шо то. Ко’б то й є десь старіші, хто то?
  З-1).: Та ви, та чо ви так кажете? А ну таку, шо «В етій хаті нема чого даті», якшо нічого не да-дуть, то що діти вже діти співали, було таке шось обзивають так, як не дадуть нічого в хаті?
  Р-1).: Нє, нич, нищо. То шо, хоть шо-небудь, то всьо равно дадут, так вже не випустять з хати.
  З-1).: Або така шо: "Колядую, в печі пирожки чую". Тако було?
  Р-1).: Ни було в нас таких, не співали.
  З-1).: Або "Гілля, гілля, на Василя»?
  Р-1).: Якось було "Гіллю, гіллю…"
  З-1).: "Васильова мати пошла щедрувати".
  Р-1).: Нє, нє, не чула я таких.
  З-1).: Ну, а скажіть, там ходили, може, з яких перевдягалися, може в якусь, чи в козу, чи шось таке?
  Р-1).: Нє, нє, в нас такого не було.
  З-1).: І ни вертепа ніякого такого не було?
  Р-1).: Не було, не було в нас такого.
  З-1).: Так, добре.

• 7.
  1. [1] Весна красна, шо ти нам принесла?
     – Решито бобу. [2]
  Примітки:

  [1] З-1).: Ну, а скажіть, то тепер, шо весною у вас уже, шо у вас робили, коли починали, співали весняні пісні? Р-1).: На весні. З-1).: Ну, от а які перші співали? Чи якісь, які ви знаєте веснянки? Р-1).: Надумаєш? "Весна красна, шо ти нам принесла?" З-1).: Угу, ану, наспівайте її. Р-1).: Не заспіваю, бо не. З-1).: Чого? Ну: "Шо ти винесла?" Там шось виносить. "Хлопцям там по кийочку, може, дівчатам по віночку". Р-1).: Ну шось таке й було. А думаєте я знаю шо до чого, як голова тепер не сображає ничо. З-1).: Ну, а як ви кажете шо ви співали… З-2).: Ну, чого, а ту першу піcню таку гарну заспівали? Р-1).: Ну ету помню, помню. З-2).: А шо ше помните може? Р-1).: Нє.
  [2] [Респондент продекламувала текст твору. – Примітка транскриптора]. З-2).: А на яку?.. З-1).: Ану-ну, на голос як то співайте. Р-1).: "Весна красна, що ти…". Р-1).: Не зведу вже тепер. З-2).: Нє, шось похоже, похоже ми чули.

• 8.
  1. [1] За дубровою волє гнала,2
     Да з дубровою розмовляла.
  2. Ти, дубровушко зеленая,2
     Да й ву три ради садьоная.
  3. Да й у три ради й у три полє,2
     Да сидить сокол на тополі.
  4. Да сидить сокол на тополі,2
     Да кує пісню по неволі.
  5. Давай, соколу, соколоньку,2
     Да не жур мою й головоньку.
  6. Да не раз, не два журиласа,2
     Дай й вод родоньку й одбиласа.
  Примітки:

  [1] З-1).: Або другу якусь? Р-1).: Ой у лу… З-1).: Нє, спочатку "За добровою…" Р-1).: Ну, ну, та вона так і начинається. З-1).: Ще раз, давайте, спочатку.

• 9.

  Р-1).: Не співають пісні, а тепер нихто, нищо не муркає.
  З-1).: Ніде нема.
  З-1).: Ну, а чо? Ви як своїми там десь зберетеся, зі своїми вже такими товаришками, шо ви тоже не співаєте тепер?
  Р-1).: Нє, тепер не співають.
  З-1).: Нема інтересу?
  Р-1).: Не співають.
  З-1).: А як ви думаєте, чого так є?
  Р-1).: А хто його зна, шо то воно тепер повідбивалось так. Било но вже вечир, де неділя, чи су-бота, ууу, такі підголосники, туда там.
  З-2).: Хто, хто підголосники?
  Р-1).: Ну, з підголосникам любі пісні.
  З-2).: А підголосник то хто такий?
  Р-1).: Ну, голос веде, вище, вищей.

• 10.

  З-1).: Ну, а зараз то так весілля, то шо на весіллях співають?
  Р-1).: Ох, там тепер співають. Молодьожа, тепер старих і не вельми сі празнує.
  З-1).: Ну, але саме таких от в вас весільних пісень ше на весіллі співають?
  Р-1).: Ну дехто, такий от старіший – хто співають.
  З-1).: А от як коровай, в вас печуть коровай на весілля?
  Р-1).: Ну, печуть, печуть
  З-1).: І тоже шось приспівують трохи до того коровая, як печуть? Чи вже так собі печуть да й все, без пісень? Бо ми зараз ше дойдем до тих пісень.
  Р-1).: Співала ж у Вербівці, а от голова, шо співати, шо казати?
  З-1).: Ви яку коровайну співали, чи..?
  Р-1).: Ну!