Сеанс

Текст

• 1.

  Респондент-1): Заколядую, як кінчают колядувати:

• 2.

  Ми на цьому, добрі люди, коляду кінчаєм,
  Щастя й долі цьому дому всі щиро бажаєм.
  А за коляду приймаєм щедру нагороду,
  Не для себе, а для цілей рідного народу.
  Жийте в мирі, в щасті, добрі й чесні люди,
  Хай Господня ласка з вами завжди буде
  І всяке зло відсторонить,
  Хай Господь вас благословить.

• 3.

  Р-1).: А про Великодні свята знаєте як вінчують?
  З-1).: Давайте, давайте завінчуйте! Якось називалося то, шо після коляди? Може, поколядь чи просто віншування?
  Р-1).: Віншування після коляди, то як відколядува і тоді дякують. То переважно, як був вертеп, після вертепу. «Ми на цьому, добрі люди, коляду кінчаєм…» і дальше «Христос ся Рождає» Я за-був повісти. Ви си там відшліфуєте.
  Р-1).: І ше такаво є.

• 4.
  1. Христос Воскрес!
     Зійшов з небес,
     Приніс усім надію.
     Цвіте усе, і квітне все,
     І люди всі радіють.
     В душі у кожного весна,
     У серці мир і ласка.
     Нехай смачна і запашна
     Завершить свято паска.
• 5.

  З-1).: А коли говорили таке побажання?
  Р-1).: То можеш післати комусь есемеску поздоровити зі святом.
  З-1).: А коли ото побажання таке говорили?
  Р-1).: Та я знаю? Коли як, я не знаю, відкись мені прислав син. То написати есемеску, або післа-ти відкритку.
  З-1).: Ага, добре.
  Р-1).: І ше таво, я знаю напам’ять, але шоб не помилився, ви си там відшліфуєте.

• 6.

  Із Христовим Воскресінням щиро Вас вітаю,
  Щастя, й радості й любові від душі бажаю.
  Запашною нехай буде Великодня паска,
  І до віку з вами буде світла Божа ласка.

• 7.

  Р-1).: Друга есемеска комусь, товаришові, родині, то таке всяке. Ви то знаєте всюди пишуть. Ну, що ще?

• 8.

  З-1).: А Ви самі ходили колядувати?
  Р-1).: Я ходив, я вертеп знаю майже напам’ять.
  З-1).: О, може, Ви нам розкажете? Шо згадаєте.
  Р-1).: То є страшне, то є довге. Колись в нас ту прийшов новий священик, він ту хотів старий вертеп, я сидів, певно, дві неділі, поки я то всьо записував.
  З-1).: А Ви той вертеп знаєте від кого?
  Р-1).: То я ше був малим, а ту було сусіднє село Михновиці, родичі там були і то десь то-то книжч’я там дісталося. І ми по тім книжч’я, ще в п’ятдесяті роки ми робили вертеп, ше союз був твердий. Ми то-то робили, я був пастушком і навіть переписував я то всьо.
  З-1).: А в вас немає ніде того записаного?
  Р-1).: Немає, я то віддав. Я то переписав, де то я дів? Я то віддав нашому священикови, перепи-сав і віддав священикови, десь тут був чорновик, але де він ся задів. Треба було сі підготувати.
  З-1).: А ше, як Ви були малі, як ходили з вертепом…
  Р-1).: То якраз вінчували після цього вертепу.
  З-1).: Як Ви ходили, то в вертепі могли бути тільки хлопці, чи були і дівчата, і хлопці?
  Р-1).: Тільки хлопці, всьо хлопці. Там були пастушки, робітник, селянин і всякі, всякі, навіть, чорт бив, жид.
  Р-2).: «Я швець не копитко, що зроблю, мало видко»
  З-1).: Ви, як ходили, то коли починали ходити з вертепом?
  Р-2).: На Різдво.
  Р-1).: На Різдво і на Марії зі Стефаном, на ті три дні.
  З-1).: Ви ходили кожна хата в хату?
  Р-1).: Та, кожна хата в хату.
  З-1).: А були такі люди, шо не пускали?
  Р-1).: Нє, нє, такого не було. Ше маю таке побажання.

• 9.

  Наче птиці летять Ваші роки,
  Їх ніколи не вернеш назад.
  Ніби вчора було лише двадцять,
  А сьогодні уже п’ятдесять.
  З ювілеєм сердечно вітаєм,
  Хай сонячним буде ваш вік,
  Ми від щирого серця бажаєм,
  Щастя, здоров’я і многая літ.

• 10.

  Р-1).: Я таке всяке позаписував. Ну, а з коляди що я можу повісти. За коляду, є слова, але самі слова не будуть цікаві, бо то треба, шоб всьо йшло по порядку.
  З-1).: Може, згадаєте хоч троха по порядку.
  Р-1).: Ну чиї слова я можу вам сказати?
  З-1).: Ви розкажіть, як взагалі починається, шоб ми собі могли уявити?
  Р-1).: Шоб ви собі могли уявити?
  Заходять перші пастушки:

• 11.

  – Мир вам, браття, мир в тій хаті,
  Ми пастушки небагаті.
  Ми з далекої дороги
  В ваші тут зайшли пороги.
  Дозвольте нам відпочити
  І новину вам сказати.

• 12.

  То один пастушок. Другий каже:

• 13.

  То новина незвичайна,
  То свята велика тайна.
  В Вифлиємі народився
  І з Марії воплотився
  Цар – Син Божий.
  Щоб Ви знали,
  Як пророки віщували,
  Так прийшли ми на цей світ,
  Серед поля, мов той квіт.

• 14.

  Другий [1]:

  Примітки:

  [1] пастушок

• 15.

  З неба зринули ангели
  Та озвався спів веселий,
  Слава Богу, висоті,
  І мир людям на землі.

• 16.

  Р-1).: Дальше підходять воїни під вікно і кажуть:

• 17.

  Шо то буде, шо то буде,
  Наступають збройні люди,
  Наступають вороги,
  Пруть наосліп без ваги.

• 18.

  Р-1).: Ну і заходять дальше ті воїни, там б’ються. То би сісти і подумати. Після того всього за-ходит ангел, заходять ті всі і селянин, і робітник, і швець, всі сі жалуют на нього шо…
  З-1).: На Ірода?
  Р-1).: Та, на всьо. Прийшли та якби піддержка. Наприклад, буде селянин, або робітник…
  Бідний селянин:

• 19.

  А я бідний селянин
  Чи є в світі хоч один,
  Шоб так гірко працював би,
  Але користи не мав би.
  Бо послухай, Ангелятко,
  Розповім ти про все гладко.
  Чи то спека, чи снотиця,
  Я все в полі мов критиця,
  Чи то літо, чи зима,
  Віддиху мені нема.
  Бо посію шось, скажім,
  Шо росло би на вогкім,
  То тоді тобі якраз мокро,
  Мокро весь час.
  А посію шось таке,
  Шо в сухім добре росте,
  То так спека припалить,
  Що й вогкий грунт загорить.
  Дехто каже те плекати,
  Шо в ціні буде сказати.
  Я плекаю, я ховаю,
  Але користи не маю,
  Бо поки все моє доспіє,
  Знов гет подешевіє.

• 20.

  Ремісник:

• 21.

  Я ремісник,
  Але висох на патик.
  Я і швець та не копитко,
  Шо роботи мало видко.
  Роб’ю добре черевики,
  І малі, і великі,
  Для господаря, газдиню,
  Ось я видав пару нині,
  Та марні мої заробітки
  Нема з того кисна й дрібки.
  Хоч зробив чобіт наміру,
  Та не весну він взяв шкіру, [1]
  А він мені не платить,
  А?… знай та не лежить,
  А молоді до роботи,
  Давай немають охоти,
  Кажуть: «Носить не годні,
  Ваші чоботи не модні».
  Мій їм чобіт не прилічний,
  Всьо хотят мати фабричне.
  То я так капарю шо,
  Тільки шкряби латаю.
  Діти ходять босі,
  Чи ж так так далі буде, як і досі?

  Примітки:

  [1] Та не весну він взяв шкіру = він позичив. – Примітка респондента.

• 22.

  То вже вкінці, то треба було підготовити. Ну, а ше шо? Чекайте ще є цікавий. А ще є робітник:

• 23.
  1. – Я бідний робітник,
     До біди я вже привик.
     І до всякої роботи
     І набрав охоти.
     Тільки сили ми вже брак,
     Бо міркуємо сяк і так:
     Як робота яка є,
     То останній піт тиче,
     Від досвідку аж до ночі
     Аж вилазять з лоба очі,
     А зарплата за той час –
     День робив, а з’їв нараз,
     А ще гірше, то дарма,
     Як роботи вже нема.
     От тоді хоч з моста в воду,
     І мені і моєму роду.
• 24.

  Р-1).: А ще є м’ясник був, але я забув, ще є слова. [1]
  Жид:

  Примітки:

  [1] Респонденти пригадують слова вертепу – Примітка транскр.

• 25.
  1. – Добре, вечір файний,
     Хоч торг нині незвичайний.
     Я вінчую, яко жид,
     Най вам всьо ся хати держит.
     Най вам ся роди жито, пшениця
     І на пецу дітей копиця.
• 26.

  З-1).: Як в Вас ходили з вертепом, то були такі, шо всі три дні свят ходили, чи були такі, шо мі-нялися на різні ролі?
  Р-1).: Нє. Отакі, шо як вивчили слова, то вже всьо.
  З-1).: І шо вам давали? Гроші?
  Р-1).: Був старший, шо то всьо організовував, я пацаном був.
  З-1).: Якось його називали, того шо збирав гроші?
  Р-1).: Вибрали, бив старший чоловік, такий старший за нас, ті гроші записували і давали на церкву.
  З-1).: Всі на церкву віддавали, та?
  Р-1).: Та.
  З-1).: Було таке, шо Ви молодших вчили?
  Р-1).: Передавалося йні другим.
  Жид:

• 27.
  1. – Я вам всякий крем привезла:
     Тут шкарпетки, ікраватки і кошулі,
     Модні, гладкі, раятки, блюзи,
     «Прима», мешти, фарби, крем.
     І всьо решти, і перкалі, і камгалі, [1]
     І там далі, і там далі.
  Примітки:

  [1] «…і перкалі, і камгалі…» = «на півжидівська мова» – Примітка респондента

• 28.

  Чорт:

• 29.
  1. – Певно, певно я відомий,
     Я і вам старий знайомий.
     Я з ним все тримаю руку
     І не одну я вам втяв штуку,
     Бо де сварки і незгоди,
     Там на мій млин течут води.
     Я і нужда, я біда, я і скрута, криза та.
     Ви про мене забували,
     Через мене програвали,
     Через мене терпіли,
     Не доходили до ціли.
• 30.

  Р-1).: То так чорт розказує на жида кричит. Решта як ше було?
  Ангел:

• 31.
  1. Чути мені, добрі люди,
     Про ті усі жалі й труди,
     То одна є путь-дорога –
     Вірна сила в поміч Бога.
     Всі ті ваші прозьби, жалі
     Вже записані в крижалі.
     Про вас Господь пам’ятає,
     Людей мудрих вам ссилає.
     Як шо вміють, як навчати,
     Як робити, шо ділати,
     Тільки ви їм послух дайте,
     І всі разом поступайте,
     І всі як мур одна громада
     І біді прийде заглада.
• 32.

  З-1).: А де Ви брали костюми, маски?
  Р-1).: Та то сами робили.
  З-1).: Самі робили?
  Р-1).: Так. Пастушки робили такі комірці позагинані, як десь на вертепах, шяблі робили самі, ті мечі і списи, то-то всьо робили.
  З-1).: А зараз так само у вас ходять по селі з вертепом?
  Р-1).: Та, ходять, ходять.
  З-1).: Але вже не з тим сценарієм?
  Р-1).: Б’ються подібно, але то зовсім не той сценарій. Там було більше людей, більше участву-вало і кожен мав свої слова, а зараз там ходять по черзі, ніяких слів не знає, ні ангел.
  Р-1).: То таке вінчання, не вінчання, я не знаю, як то повісти. То не віншування, ви самі оприді-лите, я так знаю, а зараз не можу повісти. Трохи таке:

• 33.
  1. Запитав цікавий Костя в бабусі Яринки:
     – Які жінки найвірніші: руді чи блондинки?
     Бабця каже: "Як молоді, всі вони красиві,
     Найвірніші жінки, хлопче, лиш ті, що вже сиві".
• 34.

  З-3).: То гумореска?
  Р-1).: Та, то є гумореска.
  З-1).: Сьомого липня буде Івана Купала. В вас в селі таке святкують?
  Р-2).: Не дуже. Нє, в нас такого нема.
  Р-1).: В нас на Купала йдуть в ліс і палять ті собані, в нас то називають.
  З-1).: А з чого вони то палять? Чого так називають? Шо то таке?
  Р-1).: Беруть колесо з трактора, йдуть на гору, там сідають і цілу ніч там коло того.
  З-1).: А нашо вони то палять?
  Р-2).: В честь Івана Купала.
  З-1).: А нема такого, шо дівчата там вінки пускають по воді?
  Р-2).: Нє, нє, нема.
  Р-1).: В нас то називається собаня.
  Р-2).: Та собані. Йдуть по селі хлопці, роблять дівчатам таке всяке, ворота знімають.
  З-1).: Збитки роблять на Купала?
  Р-2).: Та, ворота знімають, десь шось вивісять на хату. Во таке во.
  З-1).: То на Купала?
  Р-2).: І на Купала, і на Петра і на всі свята.
  З-2).: А його просто підпалюють і піскають на гору?
  Р-1).: Його не пускають, тягнуть на гору.
  З-1).: Його пускають чи просто палять?
  Р-1).: Просто палять, чим більше диму, більший вогонь, то більше видно далеко.
  З-1).: Але в той день, то ви все рівно, нічого не робите на полях?
  Р-1).: Та нє, таке свято.
  З-1).: Рокове?
  Р-1).: Та раз в рік. То десь на Андрія таке роблять, а в нас так.
  З-1).: А на Андрія роблять збитки?
  Р-2).: Тоже. Я кажу, шо на всі свята таке.
  Р-1).: На Андрія тоже палять такі вогниска
  З-1).: На Петра і Павла теж палять такі вогниска?
  Р-1).: Нє, на Петра нє, на Івана Купала.
  З-1).: На Івана і на Андрія?
  З-2).: На Андрія ше дівчата якось ворожать?
  Р-1).: Там вже сами собі.
  З-2).: А ви як ворожили?
  Р-2).: Я знаю, я й не ворожила.
  З-1).: А є в вас таке, шо латкають на Андрія?
  Р-2).: На Андрія нє.
  Р-1).: На Андрія нє. Хіба, як весілля є.
  З-1).: На весілля, так?
  Р-1).: Та.
  Р-2).: Але вже зараз не латкають. То треба старих таких, шо вміли, латкали.
  З-2).: Коломийки знаєте? А Ви знаєте коломийки, то заспівайте нам пару штук?
  Р-2).: Я не знаю, то наш дідо вміє співати. Я співати так не вмію як наш дідо. Він то всякі знає, старі пісні, партизанські.
  З-1).: О, ше як партизанські. то ше та. То Ви ше нам може розкажіть, ше знаєте, ше нам цікаво, за часів Польщі. Розкажіть, були в вас тут партизани?
  Р-1).: Були.
  З-1).: А за яких часів, до коли вони ту були?
  Р-1).: За Радянської влади, коло п’ятдесятого року.
  Р-2).: Та де коло п’ятдесятого? Дальше.
  Р-1).: Ну, коло п’ятдесят третього.
  Р-2).: В п’ятдесят другому році були криївку розбили ше в Вовчому, то десь було до п’ятдесят п’ятого року.
  Р-1).: Як до п’ятдесят п’ятого? До п’ятдесят п’ятого не було вже ні одного.
  З-1).: То ви, напевно, знаєте таких пісень?
  Р-1).: Та, дівчатка, знаю.
  З-1).: То ви собі згадайте.

• 35.
  1. Ой раз серед темного лісу прорізав грізний автомат,
     Іще один вистріл і втихло, лиш чути вибухів гранат.
  2. І враз із-за темного лісу, виходять два хлопчики малі,
     Виносять німецьку машинку, прийміть у ряди нас, друзі.
  3. Стріляти ми вміємо – вчив батько, гранати ми вміємо кидать,
     Нам воля воскресне з кайданів, за волю не страшно умирать,
  4. Нам батька замучили германці, а матір повісили кати,
     Лиш двох нас зосталося в лісі, рішили ми з вами піти.
  5. Нам батька замучили германці, а матір повісили вже рік,
     Лиш двох нас зосталося в лісі, даруєм Вкраїні свій вік.
  6. Старий сотник глянув на діти, з очей покотилася сльоза,
     Цілує в чоло відчайдушно, дарує на двох нагана.
• 36.

  З-1).: Дуже гарно, ми такої ше не чули. Яка содатська?
  Р-1).: Нє!
  З-1).: То партизанська?
  Р-1).: Регіони шо УПА сівпрацювала із німцями, яка там, як маму вбили маскалі, а ті вбили нім-ці – германці. Одно вбили, а друге… Ви чули пісню, і ті вбивали і ті вбивали. І двоє сиріт лишилося і пішли в ліс.
  З-2).: Заспівайте ше ту пісню, шо в вас тут співали. Ви кажете шо та ширшого маштабу, а ту хотіли співат. Заспівайте!

• 37.
  1. Був вірний син України, що мріяв про вільну Вкраїну,
     Три роки боровся з катами, шо в нищить сталінську свободу.
  2. Максим не боявся нікого на рідній українській землі,
     Ходив зі своїми друзями, дзвонив вже запеклії бої.
  3. Аж п’ятого листопада сорок семого року,
     Ранили катюги Максима, кров лилась із правого боку.
  4. Максиме, ти вірний наш друже, ми скоро смерть твою пімстимо,
     Катів з України проженем, країну з кайданів звільнимо.
• 38.

  З-1).: Дуже гарна. То така ваша місцева?
  Р-1).: Так.

• 39.
  1. Прийшли вже катюги до хати і брата з постелі вже беруть,
     Прощайте, батьку і ненько, мене вже, напевно, уб’ють.
  2. А брати так сумно дивились, як брат так жалібно промовляв,
     За братом зайшли аж за хату, а батько так гірко заридав:
  3. – Беріть ’мя, катюги, з собою, зруйнуйте, шо тільки в мене є,
     Лиш тую дитину пустіть, нехай ще на світі проживе.
  4. Катюги на це не зважали і п’ять куль у грудь йому дали,
     Зв’язали йому руки і ноги, і вз’яли в могилу кинули.
• 40.
  1. Там у лісі на полянці стояли повстанці,
     Посходились до потічка вмиватися вранці.2
  2. Декотрі ся повмивали, декотрі ще спали,
     Більшовицького нападу ся не сподівали.2
  3. Як заграли кулемети, неначе, скажені,
     Крикнув сотник Соловейко: «Хлопці, я ранений».2
  4. Спав Тамори, спав і Бори, спав і Соловейко,
     Крикнув: «Слава Україні! Будь здорова ненько!».2
  5. Будь здорова, Україно [1], і ти рідна нене,
     А ти, славна Україно, не забудь за мене.2
  Примітки:

  [1] Замість слова «Україно» має бути слово «дівчинонько». – Примітка респондента.

• 41.

  Р-1).: То треба повісти до порядку, а пізніше співати.

• 42.
  1. Подай, дівчино, ручку на прощання,
     Бо може вже останній раз,
     Прийшла хвилина, час іти до бою,
     Мушу сповнити наказ.2
  2. Бачив, я бачив раненого друга,
     Він впав на землю ще живий,
     З грудей червона кров текла рікою,
     Останні слова говорив.2
  3. – Напишіть до батька, напишіт до неньки,
     Напишіть до вірної дівчини,
     Що гостра куля грудь мою пробила
     О пів до другої годин.2
  4. Не було там батька, не було там неньки,
     Й не було вірної дівчини,
     Лиш мої друзі за мнов заплакали,
     Оркестра жалібно заграв.2
• 43.

  З-2).: Треба, нам треба ше такої як Ви молодий були, до дівок ще ходили. Давайте таку! [1]
  Р-1).: Я Вам певно буду співати до завтра, а завтра піду сіно сушити.
  З-1).: А ми завтра поїдемо в Лімну.

  Примітки:

  [1] Респондент-1 пригадує текст пісні – Примітки транскр.

• 44.
  1. Рушив поїзд в далеку дорогу,
     Сколихнувся вагон і помчав,
     Я останній ще раз подивлюся
     На це все, що’м так вірно кохав.2
  2. І як поїзд вдаль загуркоче,
     Пригадаються знову мені,
     Звук гітари і місячні ночі,
     Поцілунки гарячі твої.2
  3. Ти сумна на пероні стояла,
     Вітер чубом твоїм колихав,
     На очах в тебе [1] сльози блистіли,
     Ти ридала, я важко зітхав.2
  4. Спливає з болючої рани,
     По шинелі спливає в траву,
     Я для тебе цю пісню співаю,
     Бо, напевно, я завтра умру.
  Примітки:

  [1] мене – варіант виконання.

• 45.
  1. Не шукаючи, сьогодні вперше вас
     І запросив, вітаючи, потанцювати вальс.
     У танці пари кружаться, пливуть, немов ріка,
     І легко на плече мені лягла твоя рука.
  2. Ні, не забути, ні,
     Цей пам’ятний вечір мені,
     Цю зустріч неждану в щасливий той час,
     Наш перший замріяний вальс.
  3. Купався місяць у воді, ясні світив для нас,
     І нам хотілося тоді, щоб вічним був цей вальс,
     І нам хотілось, щоб злегка кружилась голова
     І повторяли ми тоді одні і ті слова:
  4. Ні, не забути, ні,
     Цей пам’ятний вечір мені,
     Цю зустріч неждану в щасливий той час,
     Наш перший замріяний вальс.
• 46.

  З-1).: А де Ви тої пісні навчилися?
  Р-1).: Я їх море знаю, безконечно.
  Р-2).: В армії.
  Р-1).: В художній самодіяльності всі три роки. Я вчився в Погірцях рік, там у хорі співав тоже. В колгоспі був свій хор, їздив в Турку на змагання, тоже був хор і гуморески розказував, і співав.
  З-1).: То, може, Ви нам ше якусь гумореску згадєте, якшо Ви розказували їх, знаєте їх.
  Р-2).: То треба дівчата підготовити, наперед обдумати, а не такво почне співати, а то не так.
  Р-1).: То ше такі старі гуморески є.
  Р-2).: Але до порядку ни зложиси.
  Р-1).: Так, так то треба розказати до порядку. «…Світит ясне сонечко, / Там казала мати до своєї доні: / – Не журися, донечко!» Чулисти таку?
  З-1).: Нє не чули, заспівайте нам! [1]
  Р-2).: То файна співай!
  З-1).: Співайте!
  Р-1).: А ше гумореску.

  Примітки:

  [1] Респондент-1 пригадує текст пісні "З-за гори" – Примітка транскр.

• 47.

  Ну шо, давно це було –
  Я приїхав у село.
  А в селі хати затишні,
  А в садах квітують вишні.
  Хати білі, чисті всі… [1]
  А чия це хата, наче пустка світова,
  …?… перед хатою сміття.
  За причіпком сохне м’ята,
  Що ж се таке? Чия хата?
  Жінка в поле во спішить,
  Я до неї, і скажіть,
  І почав її питати:
  – Хто господар тої хати?
  І дізнався в чому суть –
  Мати з дочкою живуть.
  Мати в полі, ну а дочка
  Цілий день сидить, як квочка.
  Ніжить личенько своє,
  З себе баришню вдає.
  Завела зачіску модну –
  Ні за воду, за холодну.
  Мати в поле йде робить,
  А лінива донька спить.
  Мати в поле, мати в’яже,
  Донька й хати не обмаже.
  Як їй щітку брати в руки,
  Як вона пройшла науки.
  Років п’ять тому якраз
  Закінчила сьомий клас.
  Стане сонна, цур і пек,
  Вип’є ряженки із глек.
  Доведе лице до толку
  І в бровах начне прополку.
  Потім хату на замок,
  За гітару – і в садок.
  Гра романси пишномовні,
  Все на тему нелюбовні.
  Бренька й голосно співа,
  Вимовляючи слова:
  – Де ти, де жених прекрасний?
  Жду тебе, мій сокіл ясний.
  Проспіває, протягне «Ох!»,
  Молока хильне за трьох,
  І вертається до хати,
  До обіду спочивати.
  Ті, з ким вчилась і росла,
  Стали гордістю села.
  Ще до сонця на ділянки
  Йдуть трудитися лімванки.
  В них і слава по труду,
  Хати, як писанки в цвіту.
  Я хотів поговорити,
  Як оця гадає жити.
  Не вдалося, аж обідно,
  Міцно спить вона, як видно.
  Бив я в двері, в вікна бивсь,
  Не добивсь, не розбудив.

  Примітки:

  [1] Респондент забув слова тексту. – Примітка транскр.

• 48.

  Р-1).: Так і не знав шо.
  Р-2).: Та то довга.
  Р-3).: Ви і так шо запам’ятали, то така дитинська?
  Р-1).: Яка дитинська, я то вчився в Погірцюх, у тім… Та, таку гумореску розказував.
  З-1).: Заспівайте нам.
  Р-1).: То знаєте, передалося з покоління в покоління, то давна пісня, яку знаю, таку співаю. [1]

  Примітки:

  [1] Респондент-1 пригадує текст наступної пісні – Примітка транскр.

• 49.
  1. З-за гори, з-за гори
     Світить ясне сонечко,
     Там казала мати до своєї доні:
     – Не журися, донечко!2
  2. – Як же мені не журить, не журить,
     Літа мої марно йдуть?
     Сиджу та й думаю, бо щастя не маю,
     Літа мої марно йдуть.2
  3. Тільки мати за поріг, за поріг,
     А в ворота свати йдуть,
     А мати стрибнула, до вушка шепнула:
     – Доню, свати мед несуть.2
  4. – Хай несуть, хай несуть,
     Я го пити не буду,
     Сватів не приймаю, молодця не знаю,
     Я за нього не піду.2
  5. – А він, доню, хороший, хороший,
     В нього хліба і грошей,
     За ним добре буде, так говорять люде,
     За ним, доню, тільки йди.2
  6. – А ти, мати, не гадай, не гадай,
     Що в багатство хата – рай,
     Багатство минеться, тобі так здається,
     А на серці туга й жаль.2
• 50.

  З-3).: Коломийку?

• 51.
  1. Сестричко, моя рідна, …?… їдного,
     Тебе дали за лисого, мене – за сліпого. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент-1 продекламував слова тексту – Примітка транскр.

• 52.

  З-1).: Ви вмієте грати на гармошці?
  Р-1).: Вмію.
  З-1).: А де ви навчилися?
  Р-1).: Сам.
  З-1).: Сам. Ану, шось заграйте!
  Р-1).: Піст.
  З-2).: Це ж для роботи. [1]
  Р-2).: А тепер співай: «Би тебе дівчинонько?….тріпав»
  Р-1).: «Яка нічка не темненька, я до тебе сліпав». А ви доки тут будете?
  З-1).: До чотирнадцятого.
  Р-1).: Після Петра прийдете, я вам заграю.
  З-1).: Добре. Ми до вас прийдемо після Петра.
  Р-1).: Бо то гріх. [2]

  Примітки:

  [1] Респондент-1 грає на гармошці – Примітка транскр. (00:50:57)
  [2] Присутній слухач – сусід розповідає про піст і те що відбувається у клубі – Примітка транскр.

• 53.
  1. Ой дівчино, дівчинонько, я з тобов кохався,
     А ти мені відповіла, я не сподівався. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент-1 продекламував слова тексту – Примітка транскр.

• 54.

  З-1).: А то шо є така пісня?
  Р-1).: Та, є така пісня.
  З-2).: Награйте нам трошки, бо хто його знає чи ми до вас доберемся, то ж то для роботи, то ж не так шо… [1]

  Примітки:

  [1] Респондент-1 грає на гармошці – Примітка транскр. (00:52:40)

• 55.
  1. Я стріляв в ворону, а забив горобця,
     Прости мені, дівчино, да свойого хлопця. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент-1 продекламував слова тексту – Примітка транскр.

• 56.

  Р-1).: Вульгарне?
  З-1).: Нє.
  [1]
  З-2).: То Ви спочатку заспівайте, а потім заграйте!
  Р-2).: Чекай, чекай, то музикантові треба дати сто доларів, а ти прийшла гола, боса і співайте!
  Р-1).: А ше така буде самбірська
  Р-4).: Самбірську нє Ви нашу – [2].

  Примітки:

  [1] Респондент-1 грає на гармошці – Примітка транскр. (00:53:01)
  [2] присутній слухач – сусід
  

• 57.
  1. [1] А мій батько батяр, з батярами бився,
     Батьори втікали, батяри втікали, аж порох курився. [2]
  Примітки:

  [1] Респондент-1 грає на гармошці мелодію до тексту. – Примітка транскриптора.
  [2] Респондент-1 грає на гармошці мелодію до тексту. – Примітка транскриптора.

• 58.

  Р-2).: Ви си того діда взьміт, а самі прийдіть мині сіно поможите, а діда си візьміт най вам там грає, там вам буду співати, гуморески розказувати, візьмітси! Ви в Лімну недалеко.
  З-2).: Ви за ним скучати не будете?
  Р-2).: Не буду, не буду.

  Примітки:

  
  

• 59.
  1. А кінь воду п’є, копитами б’є.
     – Тікай, тікай, моя мила, бо він тя уб’є.2
  2. – Нехай він мя б’є, я ся не бою
     І я свому милинькому коня напою.
     [1]
  Примітки:

  [1] Респондент-1 грає на гармошці мелодію до тексту. – Примітка транскр.

• 60.
  1. [1] А зорі, а зорі по синьому небі,
     А місяць ясний виглядав,
     Ти рвалась, голубко, від мене додому,
     А я все тебе не пускав.2
  2. – Пусти мя, милий, пусти мя додому,
     Надворі біліє вже день [2],
     Як прийду до хати, спитається мати:
     "А де ж ти була до тепер?"
  3. – А ти скажи, найвірніша,
     Що була в вишневім саду,
     Квіточки збирала і пісню співала,
     Тепер вже додому іду [3].
  Примітки:

  [1] Респондент № 1 грає на гармошці мелодію до тексту. – Примітка транскриптора.
  [2] Респондент № 3 проспівала слова тексту. – Примітка транскриптора.
  [3] Респондент № 1 продекламував слова тексту. – Примітка транскриптора.

• 61.

  Р-1).: Ше весільну.
  [1]

  Примітки:

  [1] Респондент-1 грає на гармошці – Примітка транскр. (00:56:55)
  

• 62.
  1. [1] Ой ніхто так не дарує, як мама дарує,
     Кладе гроші на тарілку ще й файно вінчує:
     – Ти, донечко, ти, донечко, на многая літ
     Розвивайся, розвивайся, як рожевий цвіт.
  2. Ой, ніхто так не дарує, як тато дарує,
     Кладе гроші на тарілку ще й файно вінчує:
     – Пийте, тату, пийте, тату, на многая літ
     Розвивайтесь, розвивайтесь, як рожевий цвіт.
  3. Ой, ніхто так не дарує, як рідня дарує,
     Кладе гроші на тарілку ще й файно дарує:
     – Ти, родино, ти, родино, на многая літ
     Розвивайся, розвивайся, як рожевий цвіт.
  Примітки:

  [1] Респондент № 1 грає на гармошці мелодію до тексту – Примітка транскриптора.

• 63.

  Р-2).: В нас так співають на весіллі, як подарки дають.
  [1]
  Р-3).: Таке вже співають я вже була на весіллю в Закарпатській області.

  Примітки:

  [1] Респондент-1 пригадує текст наступної пісні – Примітка транскр.
  

• 64.
  1. Витаю тя, сестро, кущиком лелії,
     Хай тя благословить серденько Марії.
  2. Витаю тя, сестро, кущиком міртуса,
     Най тя благословить серденько Ісуса. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент № 1 грає на гармошці мелодію до тексту – Примітка транскриптора.

• 65.

  Р-1).: Я програю, а ти дальше співай!
  Р-3).: Я не пам’ятаю шо там ше є. Я не пам’ятаю більше. Про лілею, міртуса, а ше шо там є. Ви кожин день співаєте, а я ни співаю раз, або два в три роки і вже не співаю.
  Р-1).: Ну ще якої? Ще полаткайте трохи!
  З-2).: То були латканки?
  Р-3).: Та, то весільні латканки, але вже сучасні. Колись давно не так співали.
  З-1).: А, може, знаєте, як давно співали?
  [1]

  Примітки:

  [1] Респондент-3 пригадує слова наступного тексту – Примітка транскр.

• 66.
  1. Ой устаньмо, підоймімося,
     Здоймімся, бойки, поклонімося,.
     На самий перед Господу Богу,
     Господинови, господинойці, всій челядойці,
     Ой і тим кухарочкам пишним.
     
• 67.

  З-1).: А шо це є? Латканка?
  Р-2).: То латканка.
  З-1).: А коли вона співалася?
  Р-2).: Як за столом сидять і встають, а треба йти.
  Р-1).: Бо треба другим гостям місце.
  [1], [2]
  …
  З-1).: А є в вас так в селі, шо називають по округах?
  Р-2).: Є.
  З-1).: А цей як називається?
  Р-1).: То Долішний кінець. А там йде Горбок, а там йде Шляхта і Горішний кінець.
  З-3).: А чо називається Шляхта? Там шляхта колись жила?
  Р-2).: Видно, так. Там самі Боберські, Волошинівські.
  Р-1).: Всьо на «-цький».
  Р-3).: Там, напевно, шляхтичі жила і там лишилося.
  З-3).: Кажуть в Лімні на Лопушанку «Багате село», а чого так?
  Р-2).: Неправда…Та де, то знаєте, все так кажуть: «О, пішли на Багатші села».
  З-1).: А чого так кажуть?
  Р-2).: Та то просто так.
  Р-3).: Ніби там десь шось ліпше.
  Р-1).: Женитися на багатші села, то тому так кажуть: «Ви пішли на багатші села».
  З-1).: Добре, дякуємо.

  Примітки:

  [1] Респондент-2 проговорює слова попереднього тексту – Примітка транскр.
  [2] Респондент-1 грає на гармошці – Примітка транскр. (00:66:14)