головна → сеанси → сеанс

Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
EK_12AV20080701_pisnia_seans07
Польове дослідження
EK_12AV20080701 (2008)
Дата/час початку
04.07.2008 15:00
Дата/час закінчення
04.07.2008 16:00
Свято/будень
будень
Місце проведення
с. Вовче, Вовченська сільрада, Турківський район, Львівська область
Місцева (давня) назва населеного пункту
Середа (в час УРСР)
Назва частини населеного пункту
–
Характер і умови проведення
–
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
студентки з Польщі
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Респонденти
Р-1) Вовчанська Катерина Дмитрівна, 1951 р.н., Р-2) Шийовець Анна Іванівна, 1945 р.н., Р-3) Паленичка Микола Миколайович, 1938 р.н.
Збирачі
З-1) Корчагіна Світлана, З-2) Чигінь Марія
Транскриптор
Т-1) Корчагіна Світлана

Зміст (45 записів, творів – 25, коментарів – 20)

догори

Текст

догори
  • 1.

    Респондент-1: [1] Українська народна пісня «Не та ружа, що за садом»:

    Примітки:

    [1] Далі подаємо як Р-1).: – Примітка транскриптора.

  • 2.
    1. Не та ружа, що за садом, а та ружа – що в саду.
      Не той милий, що двох любит, а той милий – що одну.2
    2. Уже листя пожовтіло, а ти, травко, зеленій.
      Мене вдома б’ют та й лают, а ти, милий, пожалій.2
    3. – Пожалів бе’м тебе, мила, якбе’м думав тебе брать.
      Через місяць, може, ранше, думаю тебе лешать.2
    4. – Як лишаєш мене, милий, як лишаєш – так лишай.
      Все, що було поміж нами, нікому не виявляй.2
    5. – Не виявлю, моя мила, бо я дуже тя любив.
      Так зробили лихі люде, що я тибе полишив.2
    6. Раз прийшла я на висілля, стала собі в стороні, –
      Покотились йому сльози ще й скоріше, як мені.2
  • 3.

    Збирач-1: [1]: Все. Дуже гарна, довга така, ми ше такої не чули. Але гарно співаєте. А ше може якихось ладканок кілька весільних, які знаєте?
    З-2).: Або яку таку пісню, яку спомните, таку співайте.
    Р-1).: Таку ладканку як весілля починається, ми ріжемо барвінок.
    Р-2).: Зразу йти різати?
    Р-1).: Ну а як?
    Р-2).: То той? Та той як зачинають різати відразу? Та, то є то про барвінок.

    Примітки:

    [1] Далі подаємо як З-1).: – Примітка транскриптора.

  • 4.
    1. Ми йдеме дорогою2
      Широкою й не вузькою.
    2. Ми йдеме в чисте поле2
      По зілля городове.
    3. На зелений зарінок2
      По хрищатий барвінок.
    4. Ми йдеме в чисте поле2
      По зілля городове.
    5. Будемо вінці вити,2
      Молодиго здобити.
    6. Де тута городничка,2
      Що город городила?
    7. Що город городила,2
      Зіллі нам насадила.
    8. Зіллійка троякого,2
      Барвінку хрищатого.
  • 5.

    З-1).: Але гарно. Особливо голос гарний.
    Р-2).: Ще яку?
    З-1).: А які у вас ще співають на весіллі ладканки?
    Р-2).: Та співають всякі. Ну та то як до молодої йдуть.
    Р-1).: Як молодий йде до молодої – по молоду. Як прийшли, і шоби скоро пустили до хати, привітали, – і так ладкають:

  • 6.
    1. Пущайте нас пинно,2
      Бо нам в ніжейки зимно.
    2. Ми люде здорожені,2
      Ніжейки вморожені.
  • 7.

    Р-2).: То така куротойка. Ще якої? Ще якої весільної хочете?
    З-2).: Хочемо.
    Р-1).: Може, народної? …?… Коли сідають за стіл і подають їсти, ну і так дружки ладкають:

  • 8.
    1. Ой дано же нам, дано,2
      Але нас не прошено.
    2. Не знаєме, що робити:2
      Чи їсти, чи лишити?
  • 9.

    Р-1).: Свашки відладкують:

  • 10.
    1. Їчте, приданце, їчте,2
      Чи з пирцьом, чи не з пирцьом.
    2. Чи з пирцьом, чи не з пирцьом,2
      Коби з ласкавим серцьом.
  • 11.
    1. Дякуєме, сусідочки,2
      За ваші бесідочки.
    2. Маєме що їсти, пити,2
      Красно ся веселити.
  • 12.

    Р-2).: То всьо.
    З-2).: А коломийки співали в вас на весіллі?
    Р-2).: Співали. Всяких співали коломийок.
    З-2).: А знаєте яку коломийку?
    Р-2).: Коломийки всяких ся знає на вісілю.
    Р-1).: Ми вам зараз включим ше дівіді, там співають, али там може не так дуже розулютно [?] буде…

  • 13.
    1. Ей, заграй, музичейко, то ми заграй, заграй!
      Понесу ти заплаточку й під зеленийкий гай!
  • 14.
    1. То музики грают, грают, я слухати люблю!
      Мине мати рано збуджат, я в кулаки й труб’ю!
  • 15.
    1. То я піду й на висілля й повисилитися,
      Й щоби дали й на молоду хоч подивитися!
  • 16.
    1. Е втворяй, свату, хату, най води нап’юся
      Й чи хорошу дочку маєш, нихай подив’юся!
    2. Ой втворив свату хату, я води напився.
      Й ци хороша дочка була, то я не дивився!
  • 17.

    Р-2).: Ше якої тобі?
    З-2).: То такі суто весільні, та? Коломийки на весіллі співали?
    Р-2).: На весіллі співали. Та всякі співали.
    З-2).: А про любов співали якісь? Ви першу співали про любов?
    З-1).: Народі пісні.
    Р-2).: Про любов на вісіллю?
    З-1).: Нє, не тільки.
    Р-1).: Українську, українську народну.
    Р-2).: А яку? Таких вже і по радіо всяких співают, а таких…
    З-1).: А про Довбуша не співали пісні якої?
    З-2).: А колискову, може, знаєте? А на Андрія?
    Р-2).: А на Андрія?
    З-1).: Були такі ладканки андріївські, ладканки?
    Р-2).: Нє, ладканки нема.
    З-1).: А пісенкьки були?
    Р-2).: Пісні такі коротенькі такі.
    З-1).: А знаєте яку?

  • 18.
    1. Андрію, Андрію, колопенки сію!
      То дай же ми, Боже, знати, с ким їх буду брати!
  • 19.
    1. Я на тебе, Андрієйку, мала надієйку,
      Й тебе взяли й на жовніря рано в неділийку.
  • 20.
    1. То що маю я робити з тими колопнями?
      Вдурів Андрій та й посіяв в лісі межи пнями.
  • 21.

    Р-2).: Їх вдосталь, всяких є.
    З-2).: Розкажіть, які на Андрія може були… що під час робили? Які обряди?
    З-1).: Чи ворожили?
    Р-2).: В нас палят вогонь, як там той… як всі співають на Андрія.
    З-1).: А хто – молодь збирається?
    Р-1).: Молодь, та, молодь. Али та молодь взагалі теперка то не признає! То колись хіба так признавали…
    З-1).: Як колись.
    Р-1).: А потім вдома, хто залишається, кладут під тарілки різні речі…
    Р-2).: Колачики такі пекли. І то пущали собаку і собака хапав. Котрої витягне скоро собака – тая замуж виходить дівчина. Котрої хопить вперед.

  • 22.

    З-2).: А були такі пісні в ягодах або грибах як збирали гриби чи ягоди? Якісь такі пісеньки?
    З-1).: Не знаєте таких? Або як пасли, може?
    Р-2).: В лісі як корови пасли?
    З-1).: Та.

  • 23.
    1. Коровиці мої, більше вас ни займу,
      То я собі коло хати роботицю знайду!
  • 24.
    1. То заходить сонійко за валу, за валу, –
      То вже треба ізходити додому помалу.
  • 25.

    З-2).: То так співали коли? Як пасли корову?
    Р-2).: Як корову пасут, то так ся співали.
    З-2).: А не було в вас такого, шо дівчата там вівкали, якось перегукувалися.
    Р-2).: Вівкали. Дівчата вівкали в нас.
    З-2).: Як то вони вівкали? Як то звучить?
    З-1).: Гоєкання?
    З-2).: Гоєкання, чи як то? Бо нам ше ніхто не казали. Нас би почути то, як то роблять.
    Р-2).: Вівкают.
    З-2).: Вівкают як?
    З-1).: Но, а як то вівкають?

  • 26.
    1. Ігууу-ігааа! Ігууу-ігааа!
      – Ой, вголос ми ся, товаришко, вголос ми ся, вголош!
      Не впади ти краса з лиця, й ни з голови волос!
    2. – То я ти ся, товарішко, й вголошу, вголошу
      Як виженем коровиці на студену й росу. [1]
    Примітки:

    [1] Р-2).: То як корову пасли. – Примітка респондента.

  • 27.
    1. То би, співаночки мої, де я вас подію?
      До святої ниділийки по горах россію!
  • 28.

    З-2).: А на Юрія не було в вас нічого? Якихось обрядів? А з худобою нічого не робили?
    Р-1).: Нє. В нас на Майову суботу маят худобу пастухи.
    З-1).: Ліщиною?
    Р-2).: Та, ліщиною.

  • 29.

    З-2).: А на жнива не було в вас якихось таких пісень обжинкових або жниварських?
    Р-2).: Може, колись били, але таке не пам’ятаєм.

  • 30.

    З-1).: А на Святвечір колядували?
    З-1).: Якоїсь такої давньої колядки, може, знаєте народної на Різдво?
    З-2).: Такі народні старовинні, може, знаєте?
    Р-2).: Хоба о, дівчатка, знаєте що, така народна, шо її, певно, ніхто ніде не співає на Україні
    З-1).: Заспівайте.

  • 31.
    1. На вкраїнськім небі ясна зірниця світи днесь,
      Побідну пісню дзвони голосят на мир весь.
      Погухли окови з тяжкої неволі, –
      Вже сонце сходит кращої долі.
      І возликуйте, українські діти,
      Щиру молитву до Творця зносіте!
      Христос Воскрес! Христос Воскрес!
    2. Давно купала Україна-мати у сльозах,
      Давную славу ворог оставить, розбив на прах.
      Над Голгофою крякали круки
      І нам копали ворожії руки,
      Но Бог не дав нам впастися в могилу,
      Розігрів серця і скріпив силу.
      Христос Воскрес! Христос Воскрес!
    3. Не оставляй же український нарід, не забудь! [1]
      Укріпи надію в наших серцях, нашую грудь!
      І благослови нам землю грізную,
      І не визнав [?] правду Божу й святую!
      Дай нам на землю в мирі прожити,
      Громом побідити, дух звеселити.
      Христос Воскрес! Христос Воскрес!
    Примітки:

    [1] Р-2).: Вже ми ся забили. – Примітка респондента.

  • 32.

    Р-2).: Всьо.
    З-2).: Дуже гарна. А звідки ви знаєте ту пісню?
    Р-2).: Тото давна пісня.
    З-2).: А звідки ви навчилися такої пісні?
    Р-1).: То моя тітка співала в церковному хорі. То колись давно співав ше старий дяк і тото. Колись і то було дуже заборонено співати.
    Р-2).: Не веліли співати.
    Р-1).: Не веліли. Ну я так трохи запам’ятала.
    З-2).: А тепер співають ту пісню ше?
    Р-1).: Співають в церкві.
    З-2).: А не знаєте таких пісень якихось повстанських або тюремних якихось або…?
    Р-1).: Про січових стрільців знаємо:
    З-2).: Січових стрільців? О, дуже …?… [1]

    Примітки:

    [1] Респонденти пригадують текст. – Примітка транскриптора.

  • 33.
    1. У лісі темному під білов березов, там соловей пісню співав,
      Лежав там убитий козак молоденький, там [1] тіло ніхто не сховав.2
    2. Лежав він три дні і три темнії ночі, аж тіло зчорніло його,
      Зрубали калину, сплели домовину і вночі ховали його.2
    3. Як його ховали, всі гармати грали, а соловей пісню співав.
      А зорі світили [2] в його карі очі як він ся з родинов прощав.2
    4. – Прощайте ви, батьку, ой ти, рідна нене, і ти, найдорожча, прощай!
      Я більше не верну до рідної хати, я більше не верну в свій край.2
    Примітки:

    [1] Та – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [2] Сіяли – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 34.

    З-1).: Баладу якусь знаєте, баладу?
    З-2).: Там де нещасливе завершення? Там де, там таке нещасливе заершення, там, наприклад, …?… свекруха прокляла невістку, стала якимось деревом? Якісь такі пісні?
    Р-2).: Які то?
    З-2).: Про бондарівну, не чули таких пісень?
    Р-1).: Ну то во «Шуміла ліщина, шумів тихий гай»…
    Р-2).: Або тоту, як ся женив… Ми співали як приїжджали …?…
    Р-1).: Ту, шо козак матір забив…
    Р-2).: Та.

  • 35.
    1. Шуміла ліщина, шумів тихий гай,
      Зрадливу дівчину козак покохав.2
    2. Козаче, козаче… [1]
    Примітки:

    [1] Респонденти виконали твір не до кінця. – Примітка транскриптора.

  • 36.

    З-2).: А в вас колись бандерівці були в селі?
    Р-1).: Були.
    З-2).: І шо вони, шо люди про них говорили? Як до них ставились?
    Р-1).: Як ставилися? Людям був всім не вгод. Отак. Настоящих бандер не було, під їх марку.
    Р-2).: "Гарний був синочок, пока не вжинився…"
    Р-1).: "Ой у полі, в полі дуб на дуба звився…"
    З-1).: А ви там зошит маєте якийсь?
    Р-1).: Нє, я мала переписано десь.

  • 37.
    1. Ой у полі, в полі дуб на дуба звився,2
      Добрий був синочок, поки не вженився. [1]2
    2. А як уженився, узяв собі жінку,2
      Почав забувати за рідну матінку.2
    3. Нагоню горілки – самого медочку,2
      Та й запрошу в гості свого сина й дочку.2
    4. Будут їсти пити, будут випивати,2
      А я з своїм сином буду розмовляти.2
    5. – Ой, сину ж мій, сину, сину найрідніший,2
      Скажи мені, сину, хто тобі миліший?2
    6. – Жінка мені мила – бо моя дружина,2
      Теща мені мили – бо жінку родила.2
    7. А ти, стара мати, мусиш вибачати,2
      А якщо не хочеш – забирайся з хати.2
    8. – Піду я до доньки, донька горе знає,2
      Вона приголубить, про все розпитає. [2]2
    9. Прийшла я до доньки, ї не було вдома… [3]2
    10. Ой у полю, полю мати жито жала, –2
      Син сказав: «Дай, Боже!». – Мати промовчала.2
    11. – Мати моя, мати, чом ти горда стала?2
      Я сказав: «Дай, Боже!» – А [4] ти промовчала.2
    12. – Сину, ж ти мій сину, я не горда стала,2
      Через гіркі сльози тебе не впізнала.2
    13. – Кидай, моя мати, теє жито жати,2
      А й ходи до мене віка доживати.2
    14. Будеш, моя мати, жити у коморі,2
      Бо надворі зимно, а в хаті – покої.2
    15. Прийшла я до сина, сина нима вдома.2
      А невістка не сказала навіть слова. [5]
    16. – Піду я до доньки, донька горе знає,2
      Вона приголубить, про все розпитає.
    17. Пішла я до доньки, стала на брамі,
      Вийшов зять із хати з хмурими бровами.
    18. Вийшов зять із хати з хмурими бровами:
      – Забирайся, тьоща, з своїми шмутками! [6]
    Примітки:

    [1] При повторі строфи перший рядок не повторюють. – Примітка транскриптора.
    [2] Р-2).: Не перебивайте мене.
    [3] Р-1).: То не так, перекрутили’сти все на світі. Р-2).: Нє. То потому.
    [4] Та – варіант виконання. – Примітка ранскриптора.
    [5] Р-1).: «Аж тепер піду я до доньки». Р-2).: То вже конець! Як син вже сказав: «Ходи, мати, жити, бо в хаті покої…» – тото вже конець! То я маю записано. Але я не знаю де я ї поставила. Я записано маю. З-2).: Як така пісня називалася? Р-1).: «Ой у полю, полю дуб на дуба звився… Р-2).: Гарний був синочок пока не женився…» З-2).: Така балада чи як то на неї казали, шо вона така довга-довга пісня? Р-1).: А я знаю? З-2).: Так просто така велика довга пісня. З-1).: Дуже гарна. З-2).: А в вас був Русальний тиждень, русальний? Р-1).: Шо тото означає? З-2).: В русалки в вас не вірили в селі, шо то такі були дівчата? З-1).: Не було такого?
    [6] Р-2).: Тото в середині. А «пішла мати жито жати, а син каже: «Здраствуй!», то то З-2).: Ви того не співали, шо вийшов зять з хати з хмурими… Р-1).: То ми вам не співали.

  • 38.

    З-1).: Скажіть, а колись вірили, шо не можна, наприклад, коли завагітніла дівчина, шо не можна було їй робити? Шо не можна було робити вагітній жінці?
    Р-1).: Вагітній?
    З-1).: Та.
    Р-1).: Колись так вагітні робили – не так, як ниськи! Шо вже завагітніє – то навіть боїться надвір вийти! А колись робили: і копали, і жито жали, і всьо на світі робили, всьо на світі робили! А то хоба ниськи не роблять, а колись всьо робили!
    З-1).: Я маю на увазі такі забобони, там, наприклад, шо шити не можна, ше там шось.
    З-2).: На поріг можна було ставати вагітній жінці?
    Р-1).: Я то-то не знаю.
    З-2).: То не знаєте, ясно.
    З-1).: А не хрестини шось співали дітям, хрестинній пісні?
    З-2).: Були якісь хрестинні?
    Р-1).: Ну та колискові такі.

  • 39.
    1. Ой лю-лю-лю-люй, дітино малийка,
      Била би ти від Богойка доля щасливийка!
  • 40.
    1. Йа повішу колисочку та й на галузочку,
      Буде вітер колисати малу дітиночку.
    2. То повішу колисочку на вербу, на вербу,
      Буде вітер колисати, пок ся з поля верну!
  • 41.
    1. Ой лю-лю-лю-лю-лю-лю, й малейкий синочку,
      Чи випере твоя мати із мене сорочку?
  • 42.

    З-2).: То така на хрестинах співали таку пісню?
    Р-1).: А таку нє. То колискова…
    З-2).: То колискова до колиски?
    Р-1).: До дітини, до дітини колискова.
    З-2).: Ясно. А колись були давно як ше до лікарні не ходили, якщо жінка родила, то були такі баби спеціалні – повитухи?
    Р-1).: Били, били.
    З-2).: А шо то були за баби, вони мали знання якісь мали мати?
    Р-1).: Ніякі знання не мали. В нас тут була сусіда, така була стара, ну то за нев ходили.
    Р-2).: Пупки зав’язували прядивом. І не було ніколи ні сепсису, ні ничо, теперкай…
    З-1).: То була звичайна жінка, та?
    Р-1).: Та. Просто жінка була собі старенька. Та вона вже старенька була, колись замолоду ходила.
    З-2).: Їй чимось платили якось, віддячували?
    Р-2).: А я знаю!
    Р-1).: Тепер дійсно шоби платили.
    Р-2).: Колись о: «Дякую вам» тай всьо.

  • 43.

    З-2).: А були в селі колись такі знахарі, якісь травами, може, людей лікували? Якісь такі мудрі діди або баби, які вміли лікувати, не було таких в вас в селі, такого не було?
    Р-1).: Та в нас не було в селі. …?… ше знала як дітина плакала, то в нас тут жінка така була шо…
    Р-2).: Настуня?
    Р-1).: Та. Та ше жиє, а та вже померла, шо знала від поганого. Як шось дітині погано, плаче вночі, то тоді жінка приходить, та там шось шепче, тай то таке було, шо знала.
    З-1).: Вже нема, вже не живе вона?
    Р-1).: Та не жиє, а ше одна жиє.
    З-1).: А скажіть як вона називається?

  • 44.

    З-2).: Не знаєте якихось таких пісень повстанських або ше яких, або жовнірських, а хоть якісь, а коломийки?
    Р-3).: Та й коломийки не знаю. ….?…
    З-2).: Нічого не знаєте?

  • 45.

    З-2).: А чого в вас село так називається Вовче?
    Р-3).: А чого Вовче називається? Та Бог його знає.
    З-2).: Не знаєте? Ви теж не знаєте? Воно так називалося завжди? Ви народилися і воно так називалося вже?
    Р-3).: Та.
    З-2).: Та, завжди?
    Р-3).: Воно називалося Вовче до сімдесять третого чи якого, не пам’ятаю.
    З-2).: А потім?
    Р-3).: А потім прейменували його, влада перейменувала – компартія так захотіла – Середа. Ви то знаєте?
    З-2).: Ні, нам не розказували.
    Р-3).: Тому, що в сороковому році тут була комендатура у Вовчому, погран-, погранкомендатура, погранична – кордонна комендатура. І тут був начальник застави, тої комендатури – Середа, він так, такий дуже жорстокий був: він людей катував, стріляв. А він керував всіма заставами, не знаю скільки-то було, від Сянок аж по Лопушанку. Ту місцевість не ясна, нє, ви не знайете тої місцевості… [1]. І він, як вже почалася в сорок першому році війна – евакуювали його, [2] і його десь під Житомиром, – чи то правда я не знаю, але такі слухи йшли, – що його під Житомиром німці спіймали в плен, обілляли бензиною і запалили. І напевно хтось був з тих людей там, певно, то такі припущення є, шо, певно, і повіли їм, шо то, який він був тут, був терорист. І йому присвоїли героя радянського союзу і [3] назвали Середу нашим селом, на ім’я його – Середа.
    З-2).: Того такого жорстокого чоловіка.
    Р-3).: Такого ката.

    Примітки:

    [1] Збирачі розказують де проживають під час практики і звідки приїхали. – Примітка транскриптора.
    [2] Р-2).: Ну шо там, включив? Вже співают? Ше нє? Будут співати – покличеш, добре?
    [3] Р-1).: Дівчата! З-2).: Зараз-зараз ми ше дозаписуєм. [Респондент № 1 включила аудіозапис бойківського весілля з фестивалю "Бойківські фестини" в с. Вовче, зафіксованому на DVD-диску]