Сеанс

Текст

• 1.
  1. Чи є, чи нема пан господар вдома?
     Же Христос вже воскрес,
     Вже воїстину аж воскрес.
  2. Нема йго вдома,
     В темнім лісойку
     Камінь лупає, церкву мурує,
     Свіци вставляє і запаляє.
     Же Христос вже воскрес,
     Вже воїстину аж воскрес.
• 2.

  Респондент-1): То є господарові.
  З-1).: А не віншували шось господарові, коли це заспівали?
  Р-1).: А чекай… як то? Чи шо вінчували… Та й всьо. Та й то заспівали, та й всьо. Бо то господарові. А то дівчину, чекайте, а чого я не знаю, бо то…

• 3.
  1. Ішла дівойка від сусідойка.
     Же Христос вже воскрес,
     Вже воїстину аж воскрес.
  2. Надибало єї три студничейці,
     Всі три молодейкі.
     Вже Христос вже воскрес,
     Вже воїстину аж воскрес.
  3. Загадали єї три загадойці.
     Всі три молодейкі.
     Вже Христос вже воскрес,
     Же воїстину аж воскрес.
  4. Шо ж то нам росте без корінєйка,
     Шо ж то нам горит без полумлєйка,
     Ой, що ж то нам гудит без буйного вітру?
     Же Христос вже воскрес,
     Вже воїстину аж воскрес.
  5. Коли відгадаєш, то нашою будеш.
     Вже Христос вже воскрес,
     Же воїстину аж воскрес. [1]
  6. Без корінєйка росте камінєйко.
     Срібло-злото горит без полумнєйка.
     Пчолойки гудять без буйного вітру.
     Вже Христос вже воскрес,
     Вже воїстину аж воскрес.
  7. Коли’с відгадала, то нашою будеш.
     Же Христос вже воскрес,
     Вже воїстину аж воскрес. [2]
  8. Ни лінуйсі стати, нам подякувати.
     Же Христос вже воскрес,
     Вже воїстину аж воскрес.
  9. Тобі, Гандзюнейку, гарная піснь, [3]
     А нам писаночок копа й шість.
     Же Христос вже воскрес,
     Же воїстину аж воскрес.
  10. Тубі, Гандзюнейку, риндзівка,
      А нам писаночок кобівка.
      Же Христос вже воскрес,
      Же воїстину аж воскрес.
  11. Дай же ти, Боже, в городі зілля,
      А в хаті весілля.
      Же Христос вже воскрес,
      Же воїстину аж воскрес.
  12. Дай же ти, Боже, в городі тикі,
      А в хаті музикі.
      Же Христос вже воскрес,
      Вже воїстину аж воскрес.
  Примітки:

  [1] Респондентка пригадувала текст: Р-1).: Я співала то, ци ні? «Без корінєйка росте»? З-1).: Вони запитували, шо росте, а тепер… – Примітка транскриптора.
  [2] Респондентка зробила паузу, пригадуючи текст твору. – Примітка транскриптора.
  [3] Респондентка помилилася і потім виправила себе. – Примітка транскриптора.

• 4.

  Р-1).: Певно, всьо.
  З-1).: І коли її отак заспівали, то чим дівчина обдаровувала хлопців? Що їм давала?
  Р-1).: Ну та то… та гроші виносила, та борщ, може деякі писанки чи шо..
  Р-2).: Нє, гроші нє, то на церкву десь ішли.
  Р-1).: Дівкам то не йшли на церкву, то хлопці дівкам. Тую.. тую то дівкам тую. […?…], а тамта господарові. Ну та гроші платилися, писанки, подякували. Як там, як там, я там знаю.
  Р-1).: Мені сє здається, шо то, може, вся. Тую…
  З-2).: А чи співали ше дівчатам в вас «Ой, рано-рано..»?
  Р-1).: «Ой, рано-рано куройки піють…»?
  З-2).: Та, та.
  Р-1).: А тото є куліда.
  З-1).: То коляда, так?
  Р-1).: Та.
  З-1).: То як риндзівку не співали?
  Р-1).: Нє. Тої я не знаю.

• 5.
  1. Ой рано-ранейко куройки піють.
     Гей, дай Боже, куройки піють. [1]
  2. А й ше раніше Гандзюня встає.
     Гей, дай Боже, Гандзюня встає.
  3. Гандзюня встає, личко вмиває.
     Гей, дай Боже, личко вмиває.
  4. Личко вмиває, фризуру чеше.
     Гей, дай Боже, фризуру чеше.
  5. А їй матінка люстру тримає.
     Гей, дай Боже, люстру тримає.
  6. Люстру тримає, все ся питає.
     Гей, дай Боже, все ся питає. [2]
  7. Де ти поїдеш, ти, мій синойку?
     Гей, дай Боже, ти, мій синойку? [3]
  8. За Чорне море та по дівойку.
     Гей, дай Боже, та по дівойку.
  9. – А по якую? – По богатую.
     Гей, дай Боже, по богатую.
  10. Дай же ти, Боже, в городі зілля.
      Гей, дай Боже, в городі зілля.
  11. В городі зілля, в хаті весілля.
      Гей, дай Боже, в хаті весілля.
  12. В городі тикі, в хаті музикі.
      Гей, дай Боже, в хаті музикі.
  Примітки:

  [1] Р-1).: То куліда. – Примітка транскриптора.
  [2] Р-1).: Е, нє, то, чекай. То не є. Тото хлопцеві, то є куліда. – Примітка транскриптора.
  [3] Р-1).: То я на дівчєт перекрутила, то хлопець має бити. «Рано-ранейко куройки піли…, а ше раніше там Івасьо чи Петрусьо встає»… – Примітка транскриптора.

• 6.

  Р-1).: То є куліда.
  З-1).: То є коляда.
  Р-1).: Так, то куліда. А то… но я перекрутила на дівчє, а то хлопцеви..
  З-1).: А то має бути хлопцеві, так.
  Р-1).: Так.
  З-1).: В вас дуже гарний голос.

• 7.

  Р-1).: А тиї рандзівки, то мені сі здає, шо то, бо, знайте, його борше…
  З-2).: А то співали, коли приходили, тільки одну риндзівку?
  Р-1).: Де дівка. То тую господарові заспівали, а туди ше дівці. А як дівкі…
  З-2).: Один і той самий гурт, так? Приходили хлопці і співали спочатку господареві, а потім дівці, так?
  Р-1).: Та, та, та. А я не биво дівки, то свому господареві тово: «Ци є, ци нема пан господар вдома?» [Наговорює слова пісні знову].
  З-2).: То ходив один гурт? Чи то ходив окремий гурт господарю співали, а окремий гурт дівчині.
  Р-1).: Нє, но, єдний.
  З-2).: Один.
  Р-1).: Хлопці йшли і дівчєтам туюво, тую, жо я типера. А то ото «Пан господар вдома», то то тому заспівали ну і всьо. А де дівка, ше дівці риндзювали.
  З-2).: А як було кілька дівок в хаті?
  З-1).: Кожній окремо?
  Р-1).: А як то, то можна і кожній окремо. Не раз так зо дві, так то й дві. Та, ну як?
  З-2).: То кожна там Ганусунька, Марусунька?
  Р-1).: Так. То, то, то Ганусунька, Марисунька ци Касюня.
  З-1).: А з якого віку співали дівчатам? Коли дівка вже.. от скільки було їй?
  Р-1).: Йой, та то сі знаєте, як де, як така яка богацька, то її тако молоденькою ю сі чипали, риндзювали. Як така-така, знаєте, славніша. Її такою ше молоденькою, то ю там во зариндзювали. Як там то та.
  З-1).: Бо багатша, то шось дай за то.
  Р-1).: Та, богатша, то давай, та, гроші там шо. І то колись давно так ни мали гроші, то писанки, шо там носили, якій там яїчка, чи шо там, не знаю.
  З-1).: І вам також риндзювали?
  Р-1).: А ю, риндзювали мені. Та. Ю риндзювали. Потім во занехали….
  З-1).: І то ходили хлопці самі, чи ше ходили з ними старші, там. Може, чоловіки одружені?
  Р-1).: Нє, то ходили самі хлопці, каваліри. А то потім ю ходили старші, тото дівок не чіпали, знаєте, як жонатиї ходили. То дівкам так не то.. хіба так ю таквово так, так.
  З-2).: Дівчата потім не приєднувалися до того гурту хлопців?
  Р-1).: Ну та могли сі приєднувати, то чого ні. Але то йшли серед ночі. Ну як, а чого нє? Ходили колідувати разом: і хлопці, і дівчита. І всьо.
  З-2).: А ходили в якій день риндзювали? В який день?
  Р-1).: В неділю, то в неділю ввечері.
  З-2).: Тобто з неділі на понеділок?
  Р-1).: Як в неділю во Великдень, в неділю ввечір то вже зачали риндзювати.
  З-2).: Вечір, то яка? Ну приблизно? Десята, дванадцята?
  Р-1).: Ну та то як сі вибрали, знаєте, як то сі вибрали. Не раз ну і смерком, а не раз там десь серед ночі. Я ж йо…
  З-2).: А вже потім, а в понеділок також риндзювали?
  Р-1).: Та так вони йшли, хіба так, знаєте, ю шо… шо в неділю не мали як чи шо, шось там йо не то, то так…
  З-2).: Не встигли. А так всім дівчатам, а якшо якійсь не зариндзювали? Так могло бути?
  Р-1).: Ну та чо, та так ю де дівки били, ю переважно, може, всім. Бо чого там лишити, яка би там дівка не била, то чо. То всім так.
  З-1).: А тільки співали, чи ше, може, брали з собою музику.
  Р-1).: А не раз десь якісь, як мали музики, то і з музикою йшли тоже. Так, так. Гармошку.
  З-1).: Гармошку?
  Р-1).: Та, та, гармошку брали.
  З-1).: А люди в хаті чекали? Чи просто спали, а ті приходили і вже їх будили?
  Р-1).: Та будили, та хто там чекав?! Хіба так ішли, так ше заскоро, шо ше не полягали. А так спали, ну як же..
  З-2).: Крім гармошки, ше якісь були інструменти? Скрипка? Бубон? Бас?
  Р-1).: Нє, тако бубон, скрипка, того нє. Того нє, но сама гармошка.
  З-1).: Тільки сама гармошка.
  Р-1).: Там той баян, я там сама не…
  З-1).: А от не знаєте, чого так кажуть «риндзівка»? Чого?
  Р-1).: Шось того не знаю… риндзювати, риндзювати. Во, риндзювати. А тепер навіть не ходять ні господарові, ні то.
  З-1).: А коли так занехали цю справу?
  Р-1).: Ну та десь то, я не знаю. Буде зо два роки, ци як, чи то вторік. Певно, ю ходили. Чи зо три роки, як то шось тепераво.
  З-1).: Шо теперво ше ходили?
  Р-1).: Так, так. Ю такво. Тепера ю десь, та ше ходили, таво на церкву ше ходили, так на церкву йшли. То йшли, певно, жонаті, може, йшли…
  З-1).: Ага, то йшли і співали оцю, господареві, так, шо на церкву?
  Р-1).: Так, так, господареві.
  З-1).: Дівчині нє, господареві.
  З-2).: А так-во на церкву, то і колись співали, чи то тільки тепер?
  Р-1).: Нє, то колись. То колись на церкву йшли, туюво «Пан-господар вдома..», то тую співали во. А туюво другую «Йшла дівойка від сусідочка…». Ну я не знаю, чи я її всю файні, я не знаю.
  З-1).: В вас гарний дуже голос, ви так чистенько.
  Р-1).: Я перше ліпший мала голос, я тепера так всього не можу, маю десь задуху, чи шо.
  З-2).: А чи не було якогось іншого приспіву? Чи завжди тільки співали «Же Христос, же воскрес»? Чи там співали в Наконечному там: «Виноград зелений, зелена-зелена..»?
  Р-1).: Нє, то ни від того… виноград не було. Нє, то того не було. Того виноград, то того нє. Хіба я може десь шо там ше лишила, ну не можу, бо то так тепера сі не то. І я ни ходила, но такво шо знаю, жи як ходили і жи співали. Ну хіба би’м шо так лишила. А то «виноград», то нє. Та на Наконечнім, там десь шо то. Нє, то там більше нє. Того не співали.