Сеанс

зміст текст фотографії
Архівний шифр
OEK_AV_20100418vovczak_seans07
Польове дослідження
Дата/час початку
18.04.2010 16:30
Дата/час закінчення
18.04.2010 17:05
Свято/будень
вихідний день
Місцева (давня) назва населеного пункту
Порудно
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
Сеанс імпровізований, відбувався у хаті респонден-та № 2, куди збирачів запровадив респондент № 1;
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
Богдан Вовчак
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Вовчак Андрій

Зміст (20 записів, творів – 8, коментарів – 12)

догори

Текст

догори
  • 1.

    [1] Респондент-1).: Дамский танец заказували. Дівчата запрошували. І тоді ти йшов вже танцювати. Після того ти ставив «прописку». Ну, «прописка» як там: могорич і то всьо. І каждий раз, коли ти вже йшов, (налєво, налєво, налєво і там зараз коло цервки направо), коли ти йшов танцювати, ти вже кликав собі тоже, якийсь хтів сі прописати, бо ти вмів танцювати.
    Збирач-2).: То з скількох років?
    Р-1).: Ну то я в шіснадцять років… як кажуть, начав… А потім вже і після армії хлопців закликав, бо хотіли танцювати. От таке… [респондент № 1 дає вказівки, куди їхати автомобілем]. От і таке всьо було. А потім вже кажда кавалєрка була. Школу закінчили там, каждий хтів йти, як кажуть, потанцювати.

    Примітки:

    [1] Розмова відбувається в автомобілі, яким збирачі разом з респондентом № 1 їдуть до садиби респондента № 2, респондент № 1 вказує, куди їхати автомобілем. – Примітка транскриптора.

  • 2.

    Р-1).: Коло церкви, то гаївки гонили, як кажуть, ну водили. Потім "воротари виїжджали". Після воротарів на другий день ходили риндзювати.
    З-1).: А шо то таке, «воротарів об’їжджали»?
    Р-1).: Ну, коло церкви, коли гаївки, то «їхали воротари».
    З-1).: А як це так, шо це?
    Р-1).: Ну, прощали, як кажуть, той день, як то об’яснити, я не можу, бо то тре старших жінок. І від церкви йшли аж туда до клубу і так переспівували єдні других.
    З-2).: А шо переспівували?
    Р-1).: Ну "воротари", ну як то, то зараз ми…
    З-2).: Таку спеціальну пісню, так?
    Р-1).: Так, о.

  • 3.

    Р-1).: А потім в понеділок ходили риндзювати.
    З-2).: А коли в понеділок, зраня?
    Р-1).: Вечером.
    З-2).: Вечером, а вечером, то десь година яка?
    Р-1).: Ну після "воротарів" і пішли риндзювати. Ну та як, не знаю, колись, може, ходили і скорі, але постоянно так, як на коляду, ввечері.
    З-2).: То тільки в понеділок, а в вівторок?
    Р-1).: Понеділок, а в вівторок вже нє.
    З-2).: А скільки таквот в гурті було хлопців?
    Р-1).: І то но оден гурт був, і всьо.
    З-2).: А скільки було там хлопців?
    Р-1).: Ну та скільки, скільки позбиралося, чоловік десять могло бути, п’ять, але переважно, шо до десяти хлопців було.
    З-2).: В селі був тільки один такий гурт?
    Р-1).: Так.
    З-2).: То ходили до всіх дівчат, не минали жодної хати?
    Р-1).: Нє, ну там як…
    З-3).: Де то далі? [Збирач № 3 була водієм автомобіля і розпитували дорогу до хати респондента № 2].
    Р-1).: Налєво, налєво… Во тово його хата.
    З-2).: То ходили співати тільки до дівчат, чи і ше до молодиць, хлопців?
    Р-1).: Та до дівчат, а там…
    З-3).: Прямо?
    Р-1).: Та, о тутво прямо…, там от коло тогово оборіга зупинимося, або туво можна в тінь, а ми пе-рейдемо гет…
    З-1).: А ше от після вашого покоління так ше ходили, чи ні?
    Р-1).: Та то вже переважно… [сильний гавкіт собаки]. Не дуже то їм інтересно, а так по 59-й рік, 60-й, 64-й… Та як, якого року? Пока не поженилися.
    З-2).: А нє, а ше взагалі в селі скільки ходили?
    Р-1).: А потім після вже де…, та де… Делегацію веду, Дмитрович. Хочут наші риндзівки згадати. Я кажу, ну ми колись то ходили, а після нас вже… Дай, Боже!
    З-1).: Ми приїхали з Львівського університету, ми шукаємо людей, які ше пам’ятають цю тради-цію, зокрема риндзювання.
    Р-2).: Ну та ми то трошки ходили ше, як той каже, за нашої кавалірки, то ми якраз і закінчили…
    Р-1).: Ну то я шо і говорю, а після того то вже…
    Р-2).: А ше десь, шо я вже був жонатий, то вже десь, знаєте, десь раз, три рази зібрав хлопців, то так то. А то, то як, то свята, ну і там, як ідут під вікно риндзювати, то там вгощають, там горівка то всьо, ну і старші коли йдут, думают зараз, "хочут сє напити" чи шо там. Та й так ми то… Кавалірки, то ми ходили до ранку. Але тоді ше були ті, дівчата обов’язково мусіли писати писанки. На самому початку розрахунок ішов самими писанками. Ну, вже потім вже, в самім посліднім, вже останній період, то вже там платили гроші, там таке, ну там вгощали, як кажуть, паска, ковбаска.
    Р-1).: Бували, і сирії яйця підсовували, а там по кишенях,
    Р-2).: Писанки все були сирі яйця.
    Р-1).: Нє, були ше писанки дерев’яні,
    Р-2).: Е, та то вже… та не роззувайтесь [збирачі заходять до хати респондента № 2].

  • 4.

    З-1).: То нам скажіть таке вже. То збиралися хлопці так, хлопці ходили по дівчатах?
    Р-2).: Хлопці ходили, збирались в мене
    З-2).: А коли збиралися хлопці, чи збирались, робили якісь репетиції?
    Р-2).: Ну в нас то всьо виникало…, то переважно молодь, збиралась молодь, ми все біля церкви (не так, як тепер, шо ввечері вже в Світлий тиждень вже йдут на дискотеку, колись того не було). Ко-лись всі Великдень, всі три дні ми гуляли біля церкви, водили гаївки, не тільки… Ну риндзювати то ми ходили другий день, то з понеділка на вівторок, тото дівчатам ходили попід вікна там, особ-ливо там, хто мав свою дівчину там, скликав друзів, там ішли то всьо. А такі дні, то весь час води-лися гаївки біля церкви там. Традиційно в нас начиналося все там біля церкви "Наша церква на горбочку…", там така гаївочка. Ну і потом закінчення біля церкви йшли, назвали таке, ми "їхали воротари", то ділилися дві групи таких великих, хто був тільки там, хлопці, дівчата, всі ставали так рядочком, чіпалися за руки так, ну і тамті воротари їхали. Там тоже ті…
    Р-1).: Проводили довкола церкви…
    Р-2).: То так, начинали від центрального входу і навколо церкви йшли, виходили і йшли на вули-цю, вже на дорогу і доходили аж до самого клубу. А тоді вже…
    З-2).: Попід руки шеренгами?
    Р-2).: Так, йшли попід руки.
    З-2).: …двома шеренгами?
    Р-2).: Нє, от чіпалися так всі і так йшли. Але то так, воно могло бути і по десять, по скілько там, ну на дві групи переважно ділилися. Вже такі старші трошки, ну як старші, молодші, всякі там, хто там був.
    Р-1).: Єдні ставали по правій стороні, другі – по лівій.
    Р-2).: І так одні йшли звідси, другі – звідси. І то переходили там…, і виходили тоді, тоді виходили вже коли на дорогу, то начинали вже така наша українська пісня "Все настала чарівна прекрасная весна", то вже молодь гуляла – весна. От і так то вже потім йшли.
    З-1).: То вони йшли і тою піснею так співали?
    Р-2).: То вже ні, після "воротарів" то була інша пісня.
    З-1).: А яка, коли йшли воротарі?
    Р-2).: Зара, дай, Бог, згадати…

  • 5.
    1. Воротари, воротари,
      Відчиніть нам воротонька. [1]
    2. Ой шо ш то нам за пан іде,
      А шо ж він нам за дар несе? [2]
    3. Золотеє зернятонько,
      Ще й маленьке дитяточко. [3]
    4. А в чім тоє дитя ходить,
      А в чім воно танок водить? [4]
    5. В самім срібнім у… [5]
    6. Їдьте, воротари, їдьте,
      А нам тоє дитя лиште.
    Примітки:

    [1] Р-2).: То одна пара співає. Потом другі співают. – Примітка респондента.
    [2] Р-2).: То ті так переспівуються. – Примітка респондента.
    [3] Р-2).: Тоді (як то там дальше). – Примітка респондента.
    [4] Р-2).: …Там пісня йде там. – Примітка респондента.
    [5] Р-1).: В золотім потім. Р-2).: В одежі там. Золота одежа, срібна одежа там… Ну і тоді вже. – Примітка респондента.

  • 6.

    Р-2).: І та пара переходит.
    З-1).: Переходить на другий бік дороги.
    Р-2).: На другий бік там через метрів чотири, п’ять, десят, як там сє заходит. І начинают, вже ті за-дні начинают співати "Відчиніть нам ворота". І так проходило, аж… Мінялися від самої церкви, так як церква в нас…, і так йшли навколо церкви, переходили, переходили аж до…
    Р-1).: Їдна пара стояла, а друга переходила, а потім та вже співала, та переходила.
    З-2).: То парами переходили?
    Р-2).: Не парами, ланцугом, шеренгами тими… ну а ті в парі ставали, коли була гарна погода, то ставали і таяк ручейок проходили.
    З-1).: Ага, пара стояла, підносили руки,
    Р-2).: Ну, якщо була гарна погода, там як то, і там бавилися то таке, як ручейок.
    З-2).: То йшла просто як забава…?
    Р-2).: То йшла така забава. Ну, але то були традиції наші, лишені нашими, як кажут, батьками нам… То бавилися так всяко.
    З-2).: І як відійшли ті воротарі…
    Р-2).: Всі перейшли коли вже то, тоді вже ми, як кажут, на дорозі начинали "Настала прекрасна чарівна весна" і вже йшли, хто куда. Колись дискотек не було таких.
    Р-1).: Гармошка, бубен грали, скрипка…
    Р-2).: Сопілка.
    З-2).: Були музики?
    Р-2).: Ну, та я сам грав, на сопілці грав там, мали ті…. баян, гармошка, бубен старий такий. Робили танці. Троїста музика така, робили’смо танці тоді вже там.
    З-2).: Скрипаля не було?
    Р-2).: І був скрипаль колись в нас, ше старший скрипаль був. Ше перед тим, як ми ше були малі, ше був один, але він… ми його так за нашої кавалірки, то тамтой помер. Та ми його то пам’ятаєм, але він вже не приходив грати…
    З-1).: То то в вас це все було в неділю?
    Р-2).: В неділю, і в понеділок, і в вівторок – ті всі три дні так то.

  • 7.

    Р-2).: А от саме риндзівки, риндзівка, то йшла в понеділок, з понеділка на вівторок.
    З-1).: Ви збиралися?
    Р-2).: То то вже так, от то після тих "воротарів" то всьо, хто там ше, як кажут, порозходилися…
    Р-1).: Їден по однокласниках, їден по дівках…
    Р-2).: А хлопці збиралися і йшли по своїх дівчатах, ну та по…, та й навіть і по маленьких ішли, на-приклад, так як в мене були сестра чи дочка, чи хтось, то ми приглашали тих риндзівників. Хоть вона ше малесенька була, а вже приходили риндзювати нам.
    З-2).: То ходили не тільки парубки, а ше й жонаті?
    Р-2).: То могли ходити і жонаті, могли ходити, просто, ну як, то вже фактично мали ходити паруб-ки, ну але то так… як було… все старші, старші такі ходили, самі старші, каваліри, саме такі, шо вже от до женячки були.
    З-2).: Підходили до хати, так, і питалися?
    Р-2).: Нє.
    Р-1).: Під вікна…
    Р-2).: Приходили, бо то переважно, фактично то вже ішла…, то звечора, не так, як колядувати, приходят звечора, ше люди то [не сплять]. Риндзівка переважно йшла з другої половини ночі до ранку. Вже сонце сходило, а ми ше не раз десь і риндзювали. Як сє не вирандзювали, вже й завид-на ішли до кого там то. Тому шо воно тая… поки ті всі забави пройшли ту, тоді аж начиналася ри-ндзівка в тому… А так…
    З-2).: І починали співати.
    Р-2).: Просто починали співати.
    З-2).: І як співали?
    Р-2).: А співали шо. Таке в нас була риндзівка:

  • 8.
    1. Вийшла дівонька від сусідонька,
      Здибали [1] єї три студниченьки.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    2. Загадали єї три загадоньки,
      Три загадоньки, всі три з головоньки.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    3. Якщо відгадаєш, то нашою будеш.
      А як не відганеш, то наша не будеш [2].
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    4. А шо ш то нам сходить без корінєйка,
      А шо ш то нам росте без [3] насінейка,
      А шо ш то нам гуде без буйного вітру.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино же воскрес!
    5. Сонечко нам сходить без корінєйка,
      Каменєйко росте без насінєйка,
      А бджолоньки гудуть [4] без буйного вітру.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино же воскрес!
    6. Якщо відгадала, то нашою стала.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино же воскрес! [5]
    7. А тобі, Марусю, на виданє,
      А нам писаночок ціле збанє.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    8. А тобі, Марусю, риндзівка,
      А нам писаночок кубівка.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    Примітки:

    [1] Здибало – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [2] Станеш – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [3] Респонденти пригадують забутий текст. – Примітка транскриптора.
    [4] Гудять – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [5] Р-2).: А тоди, хто як там сє називала… та дівчина, та. – Примітка респондента.

  • 9.

    Р-2).: Ну і всьо.
    З-2).: А ви там раз співали після двох рядочків "Же Христос", а раз через, то треба після кожного співати?
    Р-2).: То після кожного фактично.
    З-1).: А може хай би заспівали ще після кожного?
    Р-2).: То так після кожного.
    З-2).: Тобі для архіву… Заспівайте так класично, як має бути.
    З-1).: Після кожного, так як має бути. А можете сісти разом.
    Р-2).: Зараз…, я возьму сопілку ше.
    [Респондент № 2 починає грати на сопілці].
    Р-2).: Нє, всьо ж таки таяк воно йде [проспівує про себе]… Просто, як воно де виходит, бо там… [виконавець говорить про особливість повторення приспіву після строф. – А.В.].
    З-2).: Раз виходить, раз не виходить.
    Р-2).: Раз виходит, раз не виходе… Шо, будем ше раз співати, чи шо?
    З-2).: Так як з сопілкою. Я перепрошую, а ходили з музичним інструментом?
    Р-2).: Так, переважно, як вже…
    З-2).: А які були інструменти?
    Р-2).: Ну, інструменти були, то гармошка чи баян, і сопілка.
    З-1).: І шо, починали одночасно грати і співати, чи, може, перегрою якоюсь починали?
    Р-2).: Так, перегра…, той грав на тім, я там, наприклад, на сопілці, то там вступав, де там то, і спі-вав, як там то. А хто на баяні чи на гармошці, то грав на постої, бо то тримав акомпанемент під вікном, шоби він стояв нормально, бо то, то сі каже, то ми так в ускоренім [темпі] трошки співали, а ту… дуже поволи співалося так, в тому…

  • 10.
    1. Вийшла дівонька від сусідонька.
      Же Христос, же воскрес,
      Же воїстино, вже воскрес!
    2. Здибали [1] єї три студниченьки,
      Три студниченьки, всі три молоденькі.
      Же Христос, же воскрес,
      Же воїстино, вже воскрес!
    3. Загадали єї три загадоньки,
      Три загадоньки, всі три з головоньки.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    4. Якщо відгадаєш, то нашою станеш.
      А як не відганеш, то наша не стане…
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    5. А шо ш то нам сходить без насінейка [2],
      А шо ш то нам росте без корінєйка,
      А шо ш то нам гуде без буйного вітру.
      Же Христос же воскрес,
      Же воїстино же воскрес!
    6. А сонечко сходить без насінєйка,
      Камінєйко росте без корінєйка,
      А бджолоньки гудуть [3] без буйного вітру.
      Же Христос же воскрес,
      Вже воїстино вже воскрес!
    7. Якщо відгадала, то нашою стала.
      Вже Христос же воскрес,
      Вже воїстино вже воскрес!
    8. А тобі, Ірусю, риндзівка,
      А нам писаночок кобівка.
      Вже Христос же воскрес,
      Вже воїстино вже воскрес!
    9. А тобі, Ірусю, на виданє,
      А нам писаночок ціле збанє.
      Же Христос же воскрес,
      Вже воїстино вже воскрес! [4]
    10. Як ти відганула, то нас не минула.
      Вже Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    11. Поїдем між села, буде нам весело.
      Вже Христос же воскрес,
      Вже воїстино вже воскрес!
    12. Поїдем між люди, весело нам буде.
      Вже Христос же воскрес,
      Же воїстино вже воскрес!
    13. Поїдем між гори, серденько ти моє.
      Вже Христос же воскрес,
      Вже воїстино вже воскрес! [5]
    Примітки:

    [1] Здибало – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [2] Респонденти помилилися й одразу ж виправилися. – Примітка транскриптора.
    [3] Гудять – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [4] Р-1).: Але слухай, Дмитрович, там ше було по-накшому: "Як ти відганула, нас не минула. Пої-дем межи гори, серденько ти моє. Поїдем меж люди, весело нам буди". Р-2).: Так, так. Р-1).: О ви-диш, я згадав. З-1).: То є варіанти ще? Р-1) і Р-2).: Нє. нє. То так було. Р-1).: "Поїдем між села, буде нам весело, // Поїдем миж гори, серденько ти моє". З-2).: То ше кусок? Р-2).: То в середині. То піс-ля того ми пропустили… З-2).: …Скажіть, після якого, після яких слів? Р-1).: "Шо відганула…".
    [5] Р-1).: А потім вже "збанєйко" і "риндзінєвка" та. Р-2).: Ну то вже кінець, та. Р-1).: Ну видиш, бо то… Р-2).: Ну та чекай, скілько років, ти вже мені вибач. Р-1).: Та двайціть з гаком років. Р-2).: Вже дочку видав торік замуж, того року – друга.

  • 11.

    З-2).: А ще щось було таке, що щось словесно бажали дівчині? Якась віншівка?
    Р-2).: Ну, та там… віншівка то вже була, но я не пам’ятаю, як то йшла вона. Маленькій [дівчинці] вінчали:

  • 12.

    Рости велика –
    Від повали до черевика.
    Від черевика до повали,
    Аби ті хлопці цілували.

  • 13.

    З-2).: То тут після риндзювання?
    Р-2).: Після риндзювання там вже потім.
    З-1).: А що таке "повала"?
    Р-2).: Стеля. Від черевики до повали [сміється]. З черевика до повали.

  • 14.

    Від повали до черевика,
    Шоб була велика від повали до черевика.
    Від черевика до повали,
    Шоб хлопці цілували.

  • 15.

    Вінцем, зеленим барвінцем,
    Червоном рожом, дай ти Боже… [1]

    Примітки:

    [1] Р-2).: То тоже вінчали…

  • 16.

    Карі, зелені очі,
    Най ті люби, котрий хоче.

  • 17.

    Р-2).: Там.
    Р-1).: Тут нє, ту якось було, шо "нам писанок, а тобі на виданє".
    Р-2).: Ну та то ми співаєм…
    Р-1).: То ми співаєм і там так деколи і вінчували.
    Р-2).: Ну та так ми і вінчували, то тоже таки залежить, як де шо…

  • 18.

    З-1).: І то так не минали кожної дівчини?
    Р-2).: Йшли по дівках, особливо старших таких, а по малих, а по малих, то я кажу, по менших по тих ішли – хтось до сестри, хтось до…
    Р-1).: Ну як до тебе, як ми ходили, є сестра, то пішли.
    Р-2).: До сестри. Навіть якшо такий попадався якийсь жонатий, то вів до доньки. Або навіть якшо от виходили там, ага, хтось казав там зо старших там: "Зайдіть до мене, там, пориндзюйте отам, є дочка, там", приходили тоже там, риндзювали.
    З-1).: Не було в вас такого, що риндзювали парубкові чи?
    Р-2).: Парубкові нє. В нас парубкові в нас не риндзювали.
    З-2).: А молодицям таким, котрі тільки-тільки замуж вийшли перед постом?
    Р-2).: Нє.
    Р-1).: Тільки незамужнім.
    Р-2).: Ми тільки ходили дівкам.
    З-1).: А в вас на Різдво колядують дівчатам?
    Р-2).: Так, в нас тоже на Марії. На Марії.
    З-1).: Є особлива колядка дівчатам?
    Р-2).: Є.
    Р-1).: Та є їх багато.
    Р-2).: Там є богато, там є різних.
    3-2).: То ви співали "Же Христос же воскрес", а чи були якісь інші приспіви, бо ми десь там читали в книжках…?
    Р-2).: Нє, ми вже…
    Р-1).: В нас того не було?
    З-2).: "Зелене вино…" там, ще шось таке.
    Р-2).: А то-то, то такі, то такі більш як на колядки ішли… А так то ми вже тільки на Великдень тільки був "Христос воскрес".
    Р-1).: В нас одна тільки була та риндзівка, яку ми запам’ятали.
    Р-2).: То, ну може колись там… Ну є ті, ше я так собі згибло згадую, шо про комара якось там бабця там десь…
    Р-1).: То хіба треба мами мої сє спитати…
    Р-2).: То то, навряд, то ше бабуня колись… ну то такі були забави. А таких співанок то було біля церкви різних.
    З-2).: Але на риндзівки співали тільки ту одну?
    Р-2).: Ту одну, ми тільки одну, ту шо ми затягнули, шо за нашої пам’яти, шо ми застали…
    З-1).: Про винагороду хлопцям ми казали, це писанки, так?
    Р-2).: Писанки, потім вже останнім часом то вже давали гроші.
    Р-1).: То ніхто писанки вже не тойво.
    Р-2).: А так – писанки.
    З-1).: Але вам ше давали, як ви ходили?
    Р-2).: Ще давали.
    З-1).: А чому так називають, риндзівки, не знаєте?
    З-2).: Як казали: "рандзювати"?
    Р-2).: "Рандзювати"
    З-2).: "Рандзювати".
    З-1).: А самі пісні як, "рандзівка"?
    Р-2).: "Рандзівка"… [далі респондент сказав-таки. – Примітка А.В.] "риндзівка".

  • 19.

    Р-2).: …Ну на тому спалювали там, на нозі, чи там на лиці, де та не було. Тото спалювали от такі ті, а таких в нас, шоб там виливали віск, таких в нас не було в селі, в нас не було…

  • 20.

    … [Від] колгоспу назвали село, колгосп імені Калініна, і тоді вже начали під ту марку і село стало Калинівка, сільрада стала Калинівка.
    З-1).: Фактично так без причини просто-напросто переіменували.
    Р-2).: То одні так є вот, я вже, таякби, вродився в Калинівці (то-то якраз десь в 61-му чи в 62-му її переіменували), а є вже ті, вот такі там старші від мене, шо вони в Пурудно породилися.
    Р-1).: А моя бабуня з третього року, а її в паспорті записали Калинівка, а брат з 59-го був, він не-біжчик, то йому в паспорті записали Порудно [сміється]…
    Р-2).: Бо він так сі вродив, в тому. А бабуні вже витяги робили вже за радянської влади через архів, а то вже було. Шо могли, то перейменували. [1]
    Р-2).: То шо ми знаємо, шо воно є від того Калініна… А так як вотакі, вони знають – Калинівка, бо в нас дійсно тої калини кудийма (?), в нас богато, в нас біля школи ціла алея калини. І то так, хто не знає тої причини, чо так назвали, то …?… по-своєму.
    Р-1).: Та Калинівки села є і в Вінницькій, і в Київській, і в багатьох районах, областях…

    Примітки:

    [1] З-1).: А село не хотіло взяти стару назву, повернути собі? З-3).: Дуже проблємно. Р-2).: То зараз проблємно, бо то всі документи… З-2).: Та Калинівка то дуже гарне… З-1).: Діти ваші вже не будуть знати, хто такий той Калінін…

Фотографії (1)

догори