Сеанс

Текст

• 1.

  З-1).: Хотіли би запитатися, от шо: як на весіллі колись співали.
  Р-1).: В нас ладкали.
  З-1).: Ну, а ви нам розкажіть, як весілля починалося.
  Р-1).: Ага, як ся починало.
  З-1).: З чого ся починало і що там ладкали відразу. Як то в вас було весілля?
  Р-1).: То таке, ну ж те я вам зараз, най си надумаю.

• 2.
  1. Зійди, Богойку, до нас,2
     Бо й у нас ниська горазде.
  2. В нашого сусідойки2
     Зачинаться вісілєйко.
  3. Ой нешної нинойки,2
     Щасливої годинойки.
  4. Та й ти, Божая Мати,2
     Й уступи нам до хати.
  5. Й уступи нам до хати,2
     Дащо нам розказати.
• 3.
  1. Благослови, татунийку,2
     Щасливи вісілєйко.
  2. Мовит татойко й мовит:2
     – Най тя Бог благословит,
  3. Та й я бду помагати2
     В Бога долю благати.
  4. Благослови, матінойко,2
     Щасливи вісілєйко.
  5. Мовит матінька й мовит:2
     – Най тя Бог благословит,
  6. Та й я бду помагати2
     У Бога долю благати.
  7. З скрипками, з цимбалами,2
     З близькими сусідами.
  8. З близькими сусідами,2
     З усіма народами.
  9. Є в нас стілько родини,2
     Як у лісі чатини. [1]
  10. Складайся, родинойко,2
      Чи бідна, чи богата,
  11. Ци бідна, ци богата,2
      Ци близька, й ци далека.
  Примітки:

  [1] Чатини = хвої. – Примітка транскриптора.

• 4.

  Р-1).: Всьо, то-то вже всьо.
  Р-2).: То-то перша така ладанка, як ся весілля починає.
  З-1).: То як весілля починається?
  Р-1).: Як сє весілля починається.
  З-1).: То коли воно починалося?
  Р-1).: Ну та зрана.
  Р-2).: Суботу рано.
  Р-1).: Та в суботу рано.
  З-1).: Сядьте собі, може, разом [1].
  Р-2).: А типеркай, як прийде до молодої… Я вам не можу всього розказати, бо мене голова болить. А як прийде молодий до молодої:

  Примітки:

  [1] До розмови приєдналася респондентка № 2 (Емілія Михайлівна Касенич). – Примітка транскритора.

• 5.
  1. Стій, зятю, за ворота,2
     Най на тя й митіль мет… [1]
  2. Най на тя митіль мети,2
     Най ти личийко вквит…
  3. Від вітру студеного,2
     Від вінка зеленого.
  Примітки:

  [1] Р-2).: То взимі. – Примітка респондента.

• 6.
  1. Стелеться зять до тистя2
     По й оборойці хмильом.
  2. По й оборойці хмильом,2
     Я до сіней єчминьом.
  3. Я до хати соколом,2
     Сідит дівча за столом.
  4. – Ой сховай же ня, сховай,2
     Ой ни дай жи ня, й ни дай.
  5. – Ой де ж я тя сховаю,2
     Коль вони тя спізнают.
  6. По чубочку чубатім,2
     По барвінку хрещаті…
  7. – Сховай ня, татунийку,2
     До нової коморойки.
  8. До нової й коморойки,2
     Меджи людські дівойки.
  9. – Ой на людських дівойках2
     Хусточки єдвабнейкі.
  10. А на тобі, дітинко,2
      Віночок дзеленейкий.
• 7.

  З-1).: Дуже гарно.
  Р-1).: То мені шось треба дати, а шо ви думаєте…
  Чоловік: Винесли б той який сир, шо ви готуєте, попробували вони, пляшку.
  Р-2).: А шо вже нема голосу? Вже нема голосу.
  Чоловік: Принесли б такої фляшки наливанки спокійної, такої файної.
  Р-1).: Та принесіть, я буду ше ліпше співати.
  Чоловік: Я принесу зараз.
  Р-1).: А й та, но слава Богу. Ше хоч вдвох заспіваєм.
  Чоловік: Та шо то Надя, то молода, Надя то не знає, то шо вона.
  З-1).: Але їхня мама співала.
  Чоловік: А о, мама, то так.
  Р-1).: Чия, чия?
  Р-2).: Стара Настуня тота Бенцейка, Бенцейка співала. Та ми краще співаєм.
  З-1).: Але ми ше таких не чули, шо ви співали.
  Р-1).: А я.
  З-1).: Нє, ми вже були: в Лопушанці, в Хащові, в Лімні, в Бережку.
  Чоловік: А ви ше їм заспівайте ту, туйво «Сидів на запічку».
  Р-1).: Нє, то не так.
  Чоловік: До Берліну.
  Р-1).: Ну нє.
  Чоловік: Ну як нє, як так.
  Р-1).: То не так, то видеш, коли то-то було, я всьо тямлю, а ти вже забув.

• 8.
  1. Дідо має пістолєт, баба піаніно,
     Пулігали на запичок, били до Барліну. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент текст продекламувала. – Примітка транскриптора.

• 9.

  Р-1).: А то-то не пишіть, бо то "фе"…
  Чоловік: Пишіт, пишіть: «Дід мав пістолет, баба піаніно, / Полягали на запічок, / Били до Берліну».
  З-1).: Давайте, ви ше нам заладкаєте до кінця всьо весілля. [1]

  Примітки:

  [1] Побутова розмова. – Примітка транскриптора.

• 10.
  1. Гей, молода Марисийко,2
     Чом тибе ни виднийко.
  2. – Стою ж я си в коморі2
     З матінков на розмові.
  3. Що ми має в части дати:2
     Штири волойки рівні.
  4. Штири волойки рівні,2
     Дві корови тівні.
  5. Та й коня вороного2
     Під пана молодого.
  6. Та й малу подущину2
     Під малєйку дітину.
• 11.

  Р-1).: Файна?
  З-2).: Дуже файна.
  Р-1).: А де той пан пішов?
  З-2).: Зараз прийде.
  Р-1).: Я хочу, бо він чув.
  З-2).: Та він потім буде чути.
  Р-1).: А де, по чім, де то-то буде?
  Р-2).: Десь будут передавати, десь там.
  З-2).: То всьо ся пише на магнітофон.
  Р-1).: Ага, то він буде чути.
  Р-3).: Так, ну будете по телєвізору.
  Р-1).: Типерька так: «На добраніч, на добраніч». То як вже лишут молоду в молодого, так співають.
  З-2).: То коли співають?
  Р-1).: Як лишут вже молоду в молодого, як придане прийдут, вже лишут ї, і йдут додому і під вікном так співають.
  Р-3).: Під вікном на кінци.
  Р-1).: Але я хотіла, би пан чув. Най вже прийде.
  З-2).: Потім прийде, то й почує.
  Р-1).: А він…
  З-2).: То буде грати.
  Р-1).: А я!
  З-2).: Та.
  Р-1).: Ну та юж.

• 12.
  1. На добраніч, на добаніч дівчинойці раз,
     За ворота явір злотий, там тя бдеми ждать.
  2. Ой ци явір, ци ни явір, ци зеленає,
     Меджи всіма дівойками, хіба моя мил…
  3. Ой не тота миленийка, шо ся файно вбрана,
     Ой бо тота миленийка, шо к серцю пристала.
  4. Ой шуміла дубровойка, як ся розвивала,
     Ой плакала й дівчинойка, як ся й віддавала.
  5. Ой не шуми, дубровойко, та й не розвивайся,
     Не плач, не плач, дівчинойко, та й не віддавайся.
  6. На добраніч, на добраніч дівчинойці раз,
     За ворота явір злотий, там тя будем ждать.
  7. Ой ци явір, ци ни явір, ци зеленає,
     Меджи всіма дівойками, хіба моя мил…
  8. Ой не тота милинейка, шо ся файно вбрала,
     Ой бо тота милинейка, шо к серцю пристала.
  9. Ой шуміла дубровойка, як ся й розвивала,
     Ой плакала дівчинойка, як ся й віддавала.
• 13.

  Р-2).: Отоди як прийдут придани, підут, то вони так співают.
  Р-1).: Як вже йде, лишат молоду в молодого, і під вікном ідут домів, мати і тоти придане, шо приходили, і так співають під вікном. Вже її лишили, вже так співают.
  З-1).: Вже тоді це співали «На добраніч».
  Р-1).: А типерка но співали так, але то мені було зразу співати, а я то вже на послідку співали.
  З-1).: То нічого, та хай буде, скажете коли та й все.
  Р-1).: Зараз, най си здогадаю ще.

• 14.
  1. Звідуєся матінойка2
     Та й свої дітиночки.
  2. – Ма люба дітиночко,2
     Й ци така ту світлойка?
  3. Ци така ту світлойка,2
     Як в твого татунийка?
  4. – Ни така ту світлойка,2
     Як в мого татунийка.
  5. Ту стіни мальовані,2
     Йа столи гибльовані.
• 15.

  З-1).: А то коли співають?
  Р-1).: Як придане прийдут.
  Р-3).: Мама питає дочки, то під вікнами так ладкают.
  Р-1).: Так ладкают, так. Чекай, чекай, ше теперка. Чекай, чекай, чекай, най си… Бо я вже забила, та я стара, та шо ви думаєте. Як то-то, як прийдут придане…
  Р-3).: А та во кожуха?
  Р-1).: «Вийди, вийди, кострубата»?
  Р-3).: Та.
  Р-1).: Так як молоду приведут.

• 16.
  1. Вийди, вийди, кострубата,2
     Привитай молодят…
  2. Як єдно, так другоє,2
     Бо то вже твоє вбоє.
• 17.
  1. Та вотвори, мати, ліску,2
     Привів ти син нивістку.
  2. До комори ключницю,2
     Й до поля робітницю.
  3. До поля робітницю,2
     А до коров дійницю.
  4. Файная, вродливая,2
     Коби, Боже, щасливая.
• 18.

  Р-1).: Чекай, чекай, ше якої?
  Р-3).: Як зачинают весілля «Благослови, матінко». А, ви вже співали.
  Р-1).: Я співала. Я то ні, то два рази не треба, хоба раз.
  Р-3).: А барвінок як ріжут?
  Р-1).: А як барвінок ріжут.
  Р-3).: Та, як вона благословит той барвінок.
  Р-1).: То як йдут на барвінок. Як йдут на барвінок, то кличут вітця. Но, чекайте.

• 19.
  1. Підеме по барвінок,2
     Будеме вити вінок.
  2. Свойому дитятойку2
     Й на любе вінчанійко.
  3. На любе вінчанійко,2
     На довге мешканійко.
• 20.
  1. Вийся, віночку, гладко,2
     Як червонейке ябко.
  2. Ябко ся червоніє,2
     Вінок ся дзеленіє.
• 21.
  1. Ютко, матінко, ютко,2
     Й вопровляй же нас тутка.
  2. Бо’зь ми ся ни впізнили,2
     Службочку й ни втратили.
• 22.
  1. Нима попойка дома,2
     Поїхав до ві Львова.
  2. Ключики купувати,2
     Цирковцю відмокат…
  3. Цирковцю відмокати,2
     Двоє дітей вінчати.
• 23.

  Р-3).: Ті ладканки уже файні…
  З-2).: Але то є, як по барвінок, співають, так? І то, шо далі ви співали, «Нема попойка дома», то шо співають нема попойка дома, коли по барвінок ідуть, чи вже як до шлюбу йдут.
  Р-1).: Як до шлюбу йдут, як вже барвінок вже ввели, вінці повили і типерка так: «Ютко, матінко, ютко, вопровляй же нас тутко…».
  З-2).: Як ідут зі шлюбу, чи співают, шо «ми попойка надурили, йому там шось недоплатили».
  Р-1).: Нє, то нє. Я то не знаю.
  Чоловік: Баба і так, шо знає, то співає. [1].
  Р-3).: То вони страшно наспівали багато.
  Р-1).: Я і так вже вам наспівала доста.
  З-1).: Давайте, співайте. Співайте, співайте все, шо знаєте.
  Р-1).: Я юж не знаю.
  З-1).: Та як?
  Р-1).: Я вам вже зо п’ять, зо шість …?….
  З-1).: Але ви ше знаєте, коли, наприклад, от придане прийшли до хати, сіли, їм шось співали. Вони співали: «Шо ой нас посаджено, але нас не запрошено», не співали такого?
  Р-1).: Нє, то не так… Чекай, чекай. Най си…, ба та я вже забула.
  Р-3).: Йдіт сюди, кума, будеш ладкати!
  Р-1).: Чикайте, чикайте.

  Примітки:

  [1] Усі учасники сеансу розмовляють одночасно. – Примітка транскриптора.

• 24.
  1. Ой ти, наш любий сватку, [1]2
     Розпихай же нам хатку.
  2. Розпихай же нам хатку2
     Та й новейкої сіни.
  3. Та й новейкиї сіни,2
     Чи й бо приданци всіли.
  Примітки:

  [1] Р-1).: То як придане прийшли. – Примітка респондента.

• 25.

  Р-1).: Чикай, чикай, най си здогада.
  Р-3).: Йдіт сюди! [1].

  Примітки:

  [1] До якоїсь жінки, яку просять допомогти співати. – Примітка транскриптора.

• 26.
  1. Ой угору солов’є гніздо в’є.2
  2. Ци всі вам, приданце, місци є?2
  3. Ой котрому ж ни є, скажіте.2
  4. Тисові стільчики й тишіти.2
• 27.
  1. Милий Боже, красно приданци й усіли.2
  2. Милий Боже, поза новийкі столови.2
  3. Милий Боже, поза крущасті й обруси.2
  4. Милий Боже, поза дорогі напої.2
• 28.

  Р-3).: Дуже файно.
  Р-1).: Чикай, чикай. Нє, шє є. Але най си спочьину.
  Р-3).: Ходіт ближче, кума… [1]. Та ходіт…

  Примітки:

  [1] До респондентки № 2 (Емілії Михайлівни Касенич), яка відійшла на своє подвір’я дивитися за правнучком. – Примітка транскриптора.

• 29.
  1. Ой заходят нас вісти,2
     Хотят нам дати їсти.
  2. І шийки перченої,2
     Куройки печеної.
• 30.
  1. Ой бо дано ж нам, дано,2
     Й лише нас не прошено.
  2. – Їжте, приданце, їчте,2
     Ци з пирцом, чи ни с пирцьом.
  3. Чи з пирцьом, чи ни с пирцьом,2
     Коби з ласкавим серцьом.
• 31.
  1. Пішла баба й на перець,2
     Перестав бабу старець.
  2. Та й припер до диревця2
     Й розсипав до зиренця.
  3. – Ци ж ви баби ни мали,2
     Шо ви діда заганял…?
  4. – Баба того хотіла,2
     Й бо пирцьом шильистіла.
• 32.

  Р-1).: Всьо.
  Р-3).: Дуже файно, так файно.
  З-1).: Дуже файно, дуже.
  Р-1).: Але? Файно, ну і шо типер мені за то, я вже може вам п’ять, шість…
  Чоловік.: Я вже приніс.
  Р-1).: Але, о, п’єме, як шляки. Най його.
  …

• 33.
  1. Весілля ся й докінчує, смуток ся й зачинат,
     Та молода й заплакала, що вже ни дівчина.2
  2. Ой заплачеш, Марисуньо, заплачеш, заплачеш,
     Як ти [1] в перший вівторок шматійко намочиш.[2]2
  Примітки:

  [1] Ти си – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Респонденти сперечаються. – Примітка транскриптора.

• 34.
  1. Та бо вженив, бо’м ся вженив, кобо й по-свідому,
     Таково я си ни привів гадрочку додому.2
  2. Вженив’їмся, й моя мати, привів’ім ти діло,
     Та щобо ти, моя мати, на печи смерділо. [1]2
  Примітки:

  [1] Респонденти сміються. – Примітка транскриптора.

• 35.
  1. Ох вженив я ся, вженив, взяв’їм си турлая,
     Пішла корови доїти, [1] сіла під бугая. [2]
  Примітки:

  [1] Р-1).: То нефайна, то нефайна, то нє. – Примітка респондента.
  [2] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

• 36.
  1. То ся женю, й моя мати, то й ся й женю, женю,
     Й то си [1] беру таке дівча, сховаю в кишеню.2
  Примітки:

  [1] Я си – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 37.

  Р-1).: Ну ше якої співати?
  Чоловік: Всьо, дякуємо і за то. Бо ви си ше згадаєте…
  Р-1).: Алє.

• 38.
  1. Та чи я ся й ни находив по світу й білому,
     Й то ти [1] батяр, ци варава, й ни сказав никому.2
  2. Ой ци я ся й ни находив, ци я ся й ни влазив,
     Попід людські вокинейка за смаркатов Касив.2
  3. Та бо я лазив й горі стопом, вдарився в коліно,
     Я вже більше й ни полізу, бодай там згоріло.2
  Примітки:

  [1] Ой ти – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 39.

  Р-2).: "Запорошив вочи, та бо більше не полізу й ни одної ночи…"
  Р-1).: Співайте ви теперка.
  З-1).: А в вас, може, як пекли колись коровай або ті гуски, то співали, ладкали?
  Р-3).: Нє, нє, як гуску пекли, то не співали.
  Р-1).: Шось Володя воркоче…
  Чоловік: …Завтра візьме, даст косу в руки і скаже: «Як баба вміє співати, най йде косити».
  Р-1).: О, а ви чо прийшли, …?… робити? Шо то має бути, шо? Баба має вісімдесят років… [1]
  Р-3).: А з гусками як йшли, як співали, перед тим, як йшли з гусками?
  Р-2).: З гусками? Та де. Йдут просто, співают всякі співанки.
  З-1).: А як молодий вже молоду забирав, то співали таких жалісливих співанок?
  Р-1).: Співали.
  З-1).: Таких знаєте, як молода там, так ніби прощалися.
  Р-2).: То ладкати треба:

  Примітки:

  [1] Респонденти сперечаються. – Примітка транскриптора.

• 40.
  1. Печи камняна, печи камняна,
     Чому ся ни розпадиш?
  2. Дівойко Марисейко,
     Чому ся не розплачеш?
  3. Ци жалейку ни маєш,
     Ци в матінку ни збає?
  4. – Ой я жалейку маю,
     Я в матінку збаю. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

• 41.

  З-1).: Ану, заладкайте. Та візьміть на голос, та візьміть, бо то слова, то одне…
  Р-2).: Я не хочу…

• 42.
  1. Печи камняна, печи камняна,
     Чому ся ни розпадиш?2
  2. Дівойко Марисейко,2
     Чому ся не розплач…?
  3. Чи жалейку ни маєш,2
     Ци в матінку ни збай…?
• 43.
  1. Ой добраніч, мамцьо моя, й від теби,
     Прошу я тя на вичерю до себи.2
• 44.

  Р-2).: Ото конець.
  Р-3).: Як файно.
  Р-2).: О, то-то старі свашки.
  З-1).: Ви часто ходили по весіллях?
  Р-2).: А як же.
  Р-1).: Іван як ся Данів женив у мене ся корова телила тогди, то я не йшла, то Бенчиха небіжка казала: «Ходи я двайці рублів тобі плачу» …?…
  З-1).: Шоб заспівати, шоб заладкати?
  Р-1).: Шоби заладкати, весілля всьо впровадити. Та то своячка била, …?… та я і так не пішла, бо ся корова телила.
  Р-3).: Які файни ладканки зібрали. Ви такі ниґде в селі такому не зібрали, як тут.
  Р-1).: Тепер ви бдете тото включати?
  Р-2).: А тої ’сьти ладкали «В полі калина»?
  Р-1).: Ай, та де, я тої не вмію.
  Р-2).: Ой, маєш ми ту.

• 45.
  1. Ой у лузі калина2
     В сило ся похилила.
  2. Войшли ї пани рвати –2
     Й ни далася в ручки взяти.
  3. Як войшла Марисуня,2
     Нарвала, наламала.
  4. Зілійка троякого,2
     Барвінку хрищатого.
  5. Та й принесла ’го й домів,2
     Положила ’го на стіл.
  6. – Мій любий татунийку,2
     Я зілійка нарвала.
• 46.

  Р-2).: Всьо…
  З-1).: А ше нам скажіть, як то колись як благословили чи то йти до шлюбу, то староста шось таке дуже гарне казав.
  Р-2).: Чому не казав?

• 47.

  [1] «Тату, тату, і ви, мамо, і ви, всі родичі ближні, дальні браття, сестри, вся родино.
  Поблагословіт, допоможіть у божий час до шлюбу нас спровадити».
  Батько каже тоди: «Най вас Бог благословит і я благословлю. Най вас Бог благословит і я благословлю». [2]
  Музика грає, а всі кажут: «Біг святий, Біг святий, най вас Бог благословить і ми вас благословляєм».

  Примітки:

  [1] Староста казав. – Примітка транскриптора.
  [2] Р-2).: Я би била старостом добрим. З-1).: І то так три рази повторяли, та? Р-2).: Три рази. Р-1).: А музики "Біг святий, Біг святий". З-1).: А гості казали всі, так, ну люди. Р-1).: Нє. Р-3).: Три рази так казали.

• 48.

  Р-1).: Я вже їм ладкала: «Йди Богойку до нас, бо у нас ниська горазд».
  З-1).: То-то вже було.
  Р-1).: Ну.
  З-1).: Ага, а таке, як придане йшли чи… То ше молоду викликали, шо молода мала співати, ладкали вже чи нє?
  Р-1).: А я не перше вам не співала?
  З-1).: Ладкали вже?
  Р-1).: Ну, я вам два рази повторяла.

• 49.
  1. Весілля ся й закінчило, смуток ся зачинат,
     То молода заплакала, що вже й ни дівчина.
• 50.
  1. Ой кобо я, й Боже, знала, й шо піду від мами,
     Я била си й ни садила квіти під вікнами.
  2. Ой як била’м, Боже, знала, й що піду за вдівця,
     Я била си вінок ввила з сухого ялівця.
  3. Ой як била’м, Боже, знала, що за біду піду,
     Я била ся й утопила й у воловім сліду.
• 51.

  Р-2).: То треба зошита…

• 52.
  1. Ой ни давай, моя мати, та й за піячища,
     Продав з мени спідничину, а з себи портища.
  2. А в піяка й ни сірака, й ни рубця сорочки.
     Ходит піяк цілий тиждінь, складат співаночки.
  3. Віддай ня, мамцьо, й за піяка, піяк ня ни влупит,
     Він бде пити й горілочку та й мині ще купит.
• 53.

  Р-2).: Я вам кажу, шо тут тре зошита.
  З-1).: А шось таке співали: «Як ти заплачеш собі в перший понеділок…», потім вівторок?

• 54.
  1. Та заплачеш, Марисуньо, в перший понедільок,
     Як ти здоймуть із голови зеленичкий вінок.
  2. Ой заплачеш, Марисуньо, й у другий вівторок,
     Як ти впаде й на голову хоть гадочок сорок.
  3. Ой заплачеш, Марисуньо, й у туту сиреду,
     Як тя вдарит лиха доля по морді спереду. [1]
  4. Ой заплачеш, Марисуню, й у першу п’ятницю,
     Як ти приведут додому твою де п’яницю.
  Примітки:

  [1] З-2).: А в четвер? З-1).: А шо було в четвер? Р-1).: В четвер? Р-2).: А вже вам тілько наспівали. …?…

• 55.
  1. [1] Іванів татунийко2
     Перед Богойком лежит.
  2. Перед Богойком лежит2
     Накриж [2] рученьки держит.
  3. Шапку й у руках носи2
     Та й ся в Богойка проси:
  4. – Ой пусти ня, Богойку,2
     Із раю на землицю.
  5. Най же я ся подив’ю,2
     Як ми дитятко вбрано.
  6. – Вбрано [3] дитятко, вбрано,2
     Вбрали дитятко й люди.
  7. Вбрали дитятко й люди,2
     Жаль тобі, татцю, й буде.
  8. Вбрано дитятко, вбрано2
     Й на посаг посаджено.
  9. Вбрано вно, як панятко,2
     Й сідит си, сиротятко. [4]
  Примітки:

  [1] З-1).: Ви повинні таке пам’ятати, от як молода або молодий були сиротами, їм співали такі жалісливі пісні. Р-1).: А, так, так. О, то я заладкаю, би’сьте знали. Так, то я вам заладкаю. Так-так-так-так.
  [2] Накриж = навхрест. – Примітка транскриптора.
  [3] Вбране – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [4] Р-1).: І вже. Р-2).: Всьо, далі нема, всьо. З-1).: То така була співанка? Р-2).: Така ладканка була. Р-1).: Но, ше якої? Вже всьо, я вже вам ладкала ціле весіля, но а теперка п’єме горілку як шляки… [Учасників сеансу кличуть до столу]. Ходім, ходім, бо вже нас кличуть…

• 56.
  1. Ой ти ідеш, дітиночко, й попри церьков близько,
     Й бо ся й пішов й уклонитись свому татцю ниско. [1]
  Примітки:

  [1] Р-2).: То як на цвинтарь, як йде до священика просити, попри церкву, має дітина йти на гріб вклонитися батьку.
  З-1).: Якщо вона сирота?
  Р-2).: Як сирота.

• 57.

  З-1).: Ну, а як приходили от молодий з своїми людьми, з тими боярами, по молоду, то як вони ладкали? [1]
  Р-2).: "Ставиться зять до тестя…"
  Р-1).: Ба, та я вам перше ладкала, но… Я вам вже ладкала перше…
  З-1).: А ше ви мені таке скажіть: чи в вас ладкали тілько на весіллю, чи може, ладкали ше деінде? Ну, наприклад, коли ягоди рвали, коли гриби збирали.
  Р-1).: Е, таке, як грибів збирали, то-то ні, то ні.

  Примітки:

  [1] Респондент № 2 декламує ладканку, але її не чути, бо говорить респондентка № 1. – Примітка транскриптора.

• 58.

  З-1).: Ну, а на Андрія не ладкали в вас?
  Р-2).: Ні, ми співали, пісні довгі ми співали.
  З-1).: Співали, так?
  Р-1).: Так: «Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик». Та то нє. Та то так хіба співали хіба на Андрія.
  З-1).: А як?

• 59.
  1. Ой Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик,
     Най розчешу жовту косу й під зелений вінчик.
• 60.
  1. Ой Андрію, й Андрію, й колопенки сію,
     То дай же ми, Боже, знати, з ким їх буду брати.
• 61.
  1. Ой загнала й мене мати й колопенки брати,
     Я набрала й штири копи, й ни мож ізв’язати.
  2. Я набрала й штири копи, зіпхала в мочило,
     Як вийняла із мочила – в єдну столочила. [1]
  Примітки:

  [1] Р-2).: То співачка…, діточки мої дорогі.

• 62.

  Р-3).: Як вони ся йдут вінчати, все співают: «Де наш попойко? – Поїхав до Львова».
  З-1).: То як вони йдут вінчатися?
  Р-3).: То як йдут ся вінчати.
  З-2).: Нє, оцю тіки шо передостанню: «Ой ти ідеш…» там, як сироті співають, то вони спершу йдут до священика, так?
  Р-3).: До священника.
  З-2).: А шо вони, дальше де йдуть?
  З-1).: То як вони йшли до священика, то вони мали піти до батька і поклонятися.
  Р-3).: На гріб.
  З-1).: На гріб, на цвинтар.
  Р-1).: Но то вже знаєте як, ци ні? То ви вже зрозуміли, ци нє?
  Р-3).: Зрозуміли, всьо.

• 63.

  З-1).: Може, ви ше якісь довгі співанки пам’ятаєте?
  Р-1).: Я всі пам’ятаю.
  Р-3).: Про Довбуша знаєте?
  Р-1).: Ой, знаю, знаю.
  З-1).: А, може, ви ходіть тут біля нас собі сядете, ходіть.
  Р-2).: Тай так, а ви кажете. А ви то-то прийшли, хотіли йти відписувати так, ви з редакції?
  З-1).: Так. Чи ше собі якої довгої собі нагадаєте?
  Р-2).: Щасливо вам, людкове, їдьте з Богом.
  З-3).: Дякуєм, бувайте здорові.
  Р-2).: Приїжджайте ще, бо я поїхала робити [1].
  З-1).: Дякуєм.
  Р-3).: А про Довбуша, ви не знаєте про Довбуша?
  Р-1).: Не знаю, забула.
  З-1).: А яку таку ви колись, от ви колись дуже любили співати, яку ви любили співати?
  Р-3).: Моя мати все співала «То мати моя». Моя мати так файно співала. [2]

  Примітки:

  [1] Респондент № 2, Емілія Михайлівна Касенич, покинула сеанс. – Примітка транскриптора.
  [2] У цей час до сеансу приєдналася Анастасія Миколаївна Лимар (респондент № 4). – Примітка транскриптора.

• 64.
  1. Ой ниська субота,2
     Йа завтра неділя.
  2. А вже недалеко2
     Й до мого й вісілля.
  3. На моїм вісіллю2
     Сім музиків буде.
  4. Мій вінок дзилений2
     Прикрашений буде.
  5. Ой кобо так Бог дав,2
     Та й Божая Мати.
  6. Та що бо я могла2
     В тім вінку вмерети.
  7. Хлопці бо ня несли,2
     Музика бо грала.
  8. Отиць бо пожаловав,2
     Мати бо плакала.
  9. Вонесли на гору,2
     До гробу спущают.
  10. Всі плачут-ридают,2
      Дівчину ховают.2
• 65.

  З-1).: Дякуєм.

• 66.
  1. Іде дождь дрібнейкий,
     Дорога слизинька,
     А я йду п’яненька.2
  2. Прийшла додомоньку:
     – Втваряй хату, муже, [1]2
     Бо я йду п’яна дуже.2
  3. Муж хату втваряє,
     Та й ня ся питає:
     – Де ти, мила, походжаєш,
     Дома ни буваєш?2
  4. Уклав її спати:2
     – Ціхо, діти, ни славоньте,
     Най ся й виспит мати.2
  Примітки:

  [1] Цей рядок респондент повторила двічі при першому повторенні другого і третього рядка цієї строфи. – Примітка транскриптора.

• 67.

  Р-1).: А ту я вже забула.
  Р-4).: Я її навіть добре не знала. Якоїсь такої. Та то йде тепер до голови?
  Р-4).: А де, я тоже не знаю…
  З-1).: А колись нам казали, є така пісня, як брат з сестрою одружилися. Знаєте, така є стара-стара?
  Р-1).: Я не знаю…
  З-1).: А про Джумаря ви не знаєте?
  Р-1).: А, може, ше завтра ше прийдут? Та я вже всьо весілля обладкала, но я не знаю, шо робити. Та вони вже мене сфотографували і вишлют ми фотографію.
  З-1).: А, може, собі нагадаєте, як то колись, в вас мусіли бути такі старі щедрівки, що у вас ходили, щедрували, нє? На другий Святий вечір.
  Р-1).: О, та щадрівки я вмію.
  З-1).: Ану, защедруйте.
  Р-1).: Ше вам буду співати…
  Р-4).: Ой, я не вмію щедрувати.
  Р-1).: Бігме, я ся вже впила… Та дивися, дівочко моя солодка, я вмру, і в мене будут співати, таяк то. Який то, йкий?
  З-1).: Львівський університет.
  Р-1).: Нє-нє, а тойво.
  З-1).: Івасюк.
  Р-1).: Івасюк. Ну і мої співанки будуть, хоч би’м, дитинко моя, вмерла ниська або завтра.

• 68.
  1. Пливе кача, пливе, пливе сороката.
     Я тобі казала, я тобі казала, що я ни богата.
  2. Ти, богацький сину, я бідна дівчина
     Ти в садочку лежав, ти в садочку лежав, я в полю робила.
  3. Ти в садочку лежав, я пшеницю жала.
     По чім я ся, милий, по чім я ся, милий, тобі сподобала.я2
  4. Ци по моїм ході, ци по моїм роді,
     Ци мині так Бог дав, ци мині так Бог дав, дівчині молоді…я2
  5. Ци мені так подав, ци моя матуся.
     Мене хлопці люблят, мене хлопці люблят, куда й повернуся.
  6. Мене хлопці люблять та й мене вбнімают,
     А тії богацькі, а тії богацькі сльозами вмивают.я2
  7. На моїй й уборі воросла калина,
     Мене хлопці люблят, мене хлопці люблят, бо’м файна дівчина.я2
  8. Мене хлопці люблят, мене обнімают,
     А тії богацькі, а тії богацькі сльозами вмивают.я2
• 69.

  З-1).: Но, а щедрівки собі не нагадаєте?
  Р-1).: Нагадаю.
  З-1).: Нагадайте.

• 70.
  1. Щедрів, щедрів, щедрівочка,
     Прилитіла й ластівочка,
     Стала субі щадрувати,
     Господаря викликати:
  2. – Вийди, вийди, господарю,
     Подивися по кошарі,
     Бем говечки покотились,
     Ягнички ся й народили.
  3. Щадрий вєчір, добрий вєчєр.
     В тебе вєсь товар хароший,
     Будеш мати мірку гроший.
     Щадрий вєчєр, добрий вєчєр.
  4. Як ни гроші та й полови,
     В теби жінка чорноброви.
     Щедрий вєчєр, добрий вєчєр.2
• 71.

  З-1).: То у вас таку здавна щедрували?
  Р-3).: Давно-давно.
  З-1).: Давно, так? А чи колядували у вас шось?
  Р-1).: Колядували коляди.
  З-1).: А які коляди?
  Р-1).: Всякі коляди, всякі, всякі.
  З-1).: А які саме? Назвіть їх. Бог Предвічний, та?
  Р-1).: Бог Предвічний, всякі, всякі в нас коляди. То ви хочете всьо собі позаписувати?
  З-1).: Так.
  Р-1).: Боже мій, та я вже не знаю, кілько вам…
  З-1).: А знаєте, шо ми хочемо дуже вас попросити, ми знаємо, шо в вас колись вівкали.
  Р-3).: Так, вівкали.
  З-1).: І вівкали, коли ходили пастушки пасли корову, тоді вівкали.. Чи можете нам завівкати нам?
  Р-1).: Та ти типеркай, як буду вівкати, мов’ят, шо’м здуріла…
  З-1).: Ану, завівкайте. [1]

  Примітки:

  [1] Респонденти сміються. – Примітка транскриптора.

• 72.
  1. Вівкай ци не вівкай, то ни вбзиванійко,
     Та я знаю дуже добре, шо ни коханійко. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

• 73.
  1. Ой вівкай ци не вівкай, то я тебе знаю,
     По грубім голосочку я тебе спізнаю.
     І-гу-у.
• 74.

  З-1).: Ану ви завівкайте так голосно, як то колись.
  Р-3).: Йой, та скажут люди, шо подуріли.
  З-1).: Та ж вони бачат, шо ми записуєм.

• 75.

  У-гу-у…

• 76.

  З-1).: Так вівкали?
  Р-1).: Так вівкали.
  З-1).: А на Андрія, то казали так само, шо вівкали?
  Р-3).: Там вівкали там на горі.
  Р-4).: О, та ше як. Але виходили аж туда.
  Р-3).: У лісі.

• 77.
  1. Ой Андрію, Андрію, колопенки сію,
     А портками заволочу, віддатися хочу.
• 78.

  Р-1).: «…віддаватися хочу». Бо вже’м захрипла. Та я вже вам наладкала, наспівала, Боже мій, Боже. Вже’м і п’яна, Боже, мій Боже.

• 79.
  1. Ой п’яна, й бо я п’яна, й то я й ни твиреза,
     Й чим бо я й хату вмела, якбо й ни береза.
• 80.
  1. Ня й била й моя мати й березовим прутом,
     А щобо я й ни стояла із тим баламутом.
  2. Ой каламут водиця й каламут, каламут,
     Меджи нами, мій милийкий, виликий баламут.
  3. Ой течи й вода, течи та й каламутиться,
     Й меджи нами, мій милийкий, та й навіть ни листися.
• 81.

  З-1).: Навіть шо?
  Р-1).: Навіть, бо ся не лестив коло неї. Не листиться.
  Р-3).: "Тай каламутиться, поза очі як пес бреше, а в очі листиться".
  Р-1).: Так, вона й так.

• 82.
  1. Ой не бреш за ня, не бреш, ворогу, й ворогу,
     Бо ти мині ни відбрешиш ни руку, й ни ногу.
  2. Брехала й сусідочка, й брехала, брехала,
     Й то ни знаю, й чи ще бреше, чи вже й перестала.
• 83.

  Р-3).: Ше де йде співачка. То братова… [1]
  Р-5).: Слава Ісусу Христу.
  Всі: Слава навіки.
  Р-5).: Дай вам, Боже, щистя.
  З-1).: Дай, Боже, вам здоровячка.
  Р-5).: Та Володя мені каже: "Йдіт"…

  Примітки:

  [1] До сеансу приєдналася Ганна Олексіївна Костишак, респондент № 5. – Примітка транскриптора.

• 84.
  1. [1] Ой йшов бо’м до дівчини, пішов бо’м, пішов бо’м,
     А ся річка й розширила, тай не перейшов бо’м.
  Примітки:

  [1] Респондентка двічі виконала твір на прохання збирача, бо за першим разом збирач не встиг вчасно увімкнути диктофон: З-1).: Ану ще раз її спочатку, бо я не встиг включити [диктофон]. – Примітка транскриптора.

• 85.

  З-1).: А чи не знаєте ви такої пісні, називається та пісня «Сирітка»?
  Р-3).: «Ходила сирітка по світу блукавши». Не знаєте такої?
  З-1).: Така дуже стара, така дуже жалісна.
  Р-5).: [Співає] "Ходила сирітка по світку блукавши"…
  Р-1).: То єдному треба співати, бо то береся перед тим…
  Р-5).: Ми знаєм.

• 86.
  1. Ходила й сирітка, по світку блукавши,
     По світку й блукавши, матінки глядавши.
  2. Здибала сирітку й Божа Матінойка:2
  3. – Де ж ти йдеш, сирітко? – Йду глядати мами.2
  4. – Хоть бо ти, сирітко, украй світ перейшла,
     То ти бо й матінку на світі не найшла.
  5. Войди си, сирітко, й на восоку гору,
     Войди си, сирітко, й на восоку й гору,
  6. Волом си, сирітко, кедровий пруточок,2
  7. Пошюкай, попукай материн гробочок.2
  8. Сирітка пукає, мамця ся вбриває
     Сирітка й пукає, мамця ся вбзиває:
  9. – Ой хто ж там, ой хто ж там та й на моїм гробі?2
  10. – Ой, я-я, матінко, йми си мене к собі.2
  11. – Шо ж ти там, дітинко, за кривдицю маєш,
      Шо ти ся живийка в сиру зимлю пхаєш?
  12. Я тобі лишила мачуху молоду,
      Я тобі лишила й мачуху молоду. [1]
  13. Най тобі, дітинко, сорочичку шиє,2
  14. Сорочичку шиє, головойку моє.2
  15. – Головойку моє, все ня в плєчі биє.2
  16. Сорочичку шиє, все в долийці лає:2
  17. – Бо’зь ї не сходила, бо’зь ни заробила.2
  18. Ой зіслав Господь Бог пекивники з пекла.2
  19. Та взяли й мачоху правейко до пекла,
      Та й взяли й мачоху долейко й до пекла.
  20. Ту тобі, й мачохо, й у смолі кипіти,
      А щобо ти знала шановати діти. [2]
  21. – Коб бола ж я, Божи, тої бідки знала,
      Я бола сирітку кращи шановала.2
  22. Головойку мола ще й поцюлювала.[3]2
  23. Як хлібця ми вкрає, як маковий листок,
      Все ня ся й питає: «Ци з’їлась го вшиток?»
  24. – Зіла ж я го, з’їла в сіньох за дверями,
      Вмола [4] ж я ся, вмола [4] ревними сльозами.2
  Примітки:

  [1] Р-1).: Йой, не можу вже. Най трошка спочину. Та співайте ви. З-1).: Спочиньте, спочиньте, так.
  [2] Р-1).: Йой, голова болит.
  [3] Р-1).: Вже всьо. З-1).: Там ше шось ви казали, шось крає, так? Р-3).: Нє, шо як хліба вкрає, все мені лає. З-1).: Ану, заспівайте просто той куплет.
  [4] Вмила – варіант виконання. – Примітка трансктриптора.

• 87.

  Р-1).: І всьо. [1]

  Примітки:

  [1] Респонденти розмовляють між собою. – Примітка транскриптора.

• 88.

  З-1).: Чи могли би ви нам вівкнути нам, як то колись вівкали?
  Р-5).: Тепер вже по лісі не вівкают.
  З-1).: Ну, а як то колись по лісі вівкали?
  Р-4).: Тепер якби вівкав, казали шо вдурів.
  Р-5).: А колись у лісі хіба ходили співали жінки, чоловіки вівкали.
  З-1).: Ану, завівкайти нам!

• 89.
  1. Ой я си заспіваю, й то як я си вівкну,
     Піде голос попід колос, аж на Каплонівку
     Ігу-у-гу-гу-у, Ігу-у-гу-гу-у!
• 90.

  З-1).: Ще так рукою рухали, шоб голос рухався…
  Р-5).: В Яблінци красно співають, як вийдуть на границю і так дівки співат:

• 91.
  1. Ой сім міхів горіхів, а решето брокви,
     Єдна рибка й коло мене, друга з жалю пукне.
     Ігу-гу-гу-у!
• 92.
  1. Гой войду я на границю, зрубаю ялицю,
     О я з тебе, біла дівко, зроб’ю молодицю.
• 93.
  1. Гой войду й на границю, зрубаю яловиць,
     Шобо ми ся й видно було й на цілий Шандровиць.
• 94.
  1. Ой хоч бо я співала, й бо’м ни пиристала,
     То мій милийкий ни вчує, бо гора застала.
• 95.

  З-1).: Бо шо його застала?
  Р-1).: Гора застала.
  Р-3).: Або могила можна казати. Бо тоже вже десіть років, як помер мій чоловік…

• 96.

  Р-1).: То’сь ми си вечірки ниськи зробили, Боже.
  З-1).: А як колись, ходили’сьте колись на вечірки?
  Р-5).: Ну бо як, вічно!
  З-1).: А де ви ходили, де збиралися на вечірки?
  Р-5).: До любої хати.
  З-1).: До любої?
  Р-5).: Ну хто прийняв? Ну, менше сім’ї, десь більша, веселіше.
  Р-1).: Наносили нафти, по штири пальці на фляшчину і ми стріляли (?), …?… світла не було.
  З-1).: А шо таке, по чотири пальці, як то так?
  Р-5).: Та я знаю?
  Р-1).: Такво ллют. Такво нафти налляли у фляшчину, у яку бутилку [1] В флашку нафти наляли штири пальці. Тота мала нись принести, а тота завтра. В нас на їднім кружку було двайці дві дівок.
  З-1).: Ага, двадцять дві дівки?
  Р-5).: А хлопців як прийшло, то прийшло сорок вісім.
  Р-1).: Кажда сваго кавалєра мала …?…
  Р-5).: Як хлопці до хати, …?… а ми печи скребчем, шоби ся держали хлопці нашої печи, шоби все до нас приходили на вечірки.
  З-1).: То шо ви так…
  Р-5).: Ми так ворожили. А ци то правда, ци нє.
  Р-1).: А на Андрія під миски ’сьми клали пєрсьтені, ше таке робили таке, робили з єйцьми. Вінець котра си найшла, то вже во, вже буде мати букарта, йо-йой. Ходили’сьми дерева крали.
  Р-5).: І так колачики такі пекли і всі під припічком кладеме, то єдній, то тої, то той, всьо. І пущаєми пса, і пес забіжит, котруї скорше вхопит, то значит – тота ся скорше віддаст, та вийде скорше заміж, то-ти колачики. А то на столі, ну і хлопці йдут, ми йдеме на …?… вечір, десь йдеме, мусеме всі співати, як нема в шо ся вбрати чи боса, хлопці ся розвертают, і мусеш йти, мусиш. Ідемо співати, всі приходили, а хлопці вже всьо то-то на столі поготовили: ту чіпець, ту кілок той [2], а ту перстень. Ше шо четверте? Хіба три, троє. І всьо. І дівки по очєрєді, ну, ти глядай ти, на що попадеш, миску там переверне, там прикрито. Йой, тота підойме – файна, о чіпець – бде ся віддавати, перстень тоже файно. А як той кілок найде, то всьо: «Ура!» Хлопці на всю хату ха-ха. Вона ся завстидає. Бодай ти шляк трафи, чи правда, чи ні …?…
  Р-1).: Чекайте, не говоріть таке, вже пан нас слухає, бде мати шо говорити на нас.
  Р-5).: По всю Україну.
  З-1).: А на Андрія в вас так само вівкали, так?
  Р-5).: Так.
  З-1).: А шо співали на Андрія?
  Р-5).: То на Андрія.
  З-1).: То на Андрія. А шо співали, там шось спочатку якось?

  Примітки:

  [1] Респонденти сперечаються про те, хто має правильно розповідати. – Примітка транскриптора.
  [2] Респонденти сміються. – Примітка транскриптора.

• 97.
  1. Ой Андрію, Андрію, й колопенки сію,
     То дай же ми, Боже, знати з ким їх буду брати.
     І-гу-у.
• 98.

  З-1).: І шо якось ворожили, шо вівкали і куди голос піде, так?
  Р-5).: Так.
  З-1).: І шо казали?
  Р-5).: В котрий бік, там ся бде заміж виходити.
  Р-3).: Там ся бде віддавати, чи то правда буде, чи ні, відка ми знаєм. Як вас звати?
  З-1).: Андрій.
  Р-1).: Ага, та то Андрій!

• 99.
  1. Ой Андрію, Андрію, колопенки сію,
     Й та портками заволочу й віддатися й хочу.
• 100.

  Р-1).: Андрій, я маю внука Андрійка, вродився перед Андрійом…
  [1].

  Примітки:

  [1] Респонденти розповідають про онука респондентки № 1. – Примітка транскриптора.

• 101.
  1. То й повішу й колосочку в ліс на галузочку [1],
     Бде Богойко й колосати мою дітиночку.
  2. То повішу й колосочку й на дуба, на дуба,
     Бде Богойко й колисати й малого голуба. [2]
  3. То й повішу й колосочку в ліс на галузочку,
     Бде Богойко й колосати мою дітиночку.
  4. То повішу й колосочку й на дуба, на дуба,
     Бде Богойко й колисати й малого голуба.
  5. То буде тя колисати, та й буде співати,
     Та чому тя й не вколише твоя рідна мати.
  Примітки:

  [1] Початковий рядок твору відсутній в аудіозапису, відтворено за повтором, який респонденти виконали на прохання збирача. – Примітка транскриптора.
  [2] Респонденти повторили перші дві строфи на прохання збирача, оскільки збирач не встиг увімкнути диктофон на початку твору. – Примітка транскриптора.

• 102.
  1. Годую тя, мій синочку, й бо’зь великий воріс,
     Щобо’з ня дрив нарубав та й водиці й воніс.2
• 103.
  1. Ой Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик,
     Най розчешу свою [1] косу й під зелений вінчик. [2]
  Примітки:

  [1] Жжовту – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Рреспондент на прохання збирача № 1 виконала твір два рази, оскільки збирач не встиг увімкнути диктофон. – Примітка транскриптора.

• 104.

  Р-3).: Яка файна пісня.
  З-1).: Дуже гарна, та.
  Р-1).: Ше якесь нагадаєм, приїдете. Видите, ту коні на хаті. [1].
  Р-1).: Я не знаю, я співала «То є ниська субота, а завтра неділя». Співала оди?
  Р-3).: Та, та.
  Р-1).: А я нє!
  Р-3).: Та співали.
  Р-1).: Ше якої си нагадаю?
  З-1).: Нагадайте собі ше тих довгих.
  Р-1).: Чекай, чекай, най я ше си собі нагадаю… Ше якої їм маю співати? Якої, вже забула якої? Най ся здогадаю. Завтра вам нагадаю. [2].

  Примітки:

  [1] Респондент № 1 розповідає про те як до неї прийшли збирачі фольклору. – Примітка транскриптора.
  [2] Респонденти розмовляють між собою. – Примітка транскриптора.

• 105.

  З-1).: А скажіть, будь ласка, от коли Великдень, в вас не співали біля церкви таких пісень, таких гаївок, чи як?
  Р-5).: Нє, нє.
  З-1).: Таке шоб дівчата бавилися, співали?
  Р-5).: Нє, нє, то нема, нема, нема.
  З-1).: А, може, які пам’ятаєте, знаєте, на піст були такі великопосні пісні.
  Р-3).: Пісні є.
  З-1).: Пісні про Чистий четвер, про Ісуса, пам’ятаєте такі?
  Р-4).: Та тото треба си попригадувати. Я правду вам кажу, шо я не склерозна, но вже, але вже не маю пам’яти…, повно операцій всяких.

• 106.
  1. У ниділю рано, як соничко сходи,
     Богато й народу й до церкви ни ходи.2
  2. Йа вже дзвони дзвонять, уже служба служи…,
     Господь нас чикає і за нами тужит.2
  3. Там коло пристола Божа Мати стоїт
     І свого Синочка за нас грішних молит.2
  4. – Ой Сину ж мій, Сину, Сину озлюблений,
     Будь же ми, Синочьку, людьом тирпилений.2
  5. – Мамо ж моя, Мамо, Мамо озлюблена,
     Яка твоя прозьба – молитов приємна.2
  6. Як я їх ни прошу, як їх не благаю,
     Вони ся й ни кают, каяння не мают.2
  7. Караю громами, караю градами,
     А вни ся й ни кают, каяння ни мают.2
  8. Війна нискінченна, голод страшний буде,
     Тогди християнам вже страдання буде. [1]2
  9. Як злитят ангели, за/я/чнут трубіти,
     Тогди зійди Господь на двоє ділити.2
  10. До нивірних скаже: «Я вас не приймаю.
      Ви мене не знали і я вас ни знаю».2
  11. А до вірних скажи: «Ви мине любили.
      Славу усягнете, до царства підете».2
  Примітки:

  [1] Респондент пригадує наступні строфи твору. – Примітка транскриптора.

• 107.

  Р-1).: В нас так співают.
  З-1).: То на Великий піст в вас так співають?
  Р-1).: Так, так.
  З-1).: А то так коли співають, то і в церкві можут співати, так?
  Р-1).: Та в церкві. Та в церкві, ба як?
  Р-5).: Читаємо й вдома, бо нам церква далеко, п’ять кілометрів, ходимо в хатах молитися і так «Хресну дорогу» і так ся молим.
  З-1).: А в хатах собі читаєте.
  Р-5).: Читаємо «Хресну дорогу». Я маю.
  З-1).: А як ця пісня називається якось чи нє?
  З-2).: Чи постові чи як?
  З-1).: А як ті чи постові чи як їх в вас кажуть?
  Р-4).: То постові, так Великого посту.
  З-1).: До Великого посту пісні.

• 108.

  З-1).: А чи не пам’ятаєте, може, в вас на Щедрий вечір була така щедрівка про «Пречисту Діву, що по світу ходила»?
  Р-1).: Знаєм. Я вам поколядую. [1]

  Примітки:

  [1] Респонденти сперечаються. – Примітка транскриптора.

• 109.
  1. Як Божая Мати по світу ходила,
     Прийшла й до багача, на ніч ся просила:2
  2. – Пани господарю, прийми мене на ніч,
     Бо темная нічка й заходить на мени.2
  3. А той пан господар не хотів прийняти,
     Сказав своїм слугам собаки спущати [1].2
  4. А [2] собаки Матір Божу добре знали,
     Пирид Божов Матір на коліна [3] впали.2
  5. Як Божая Мати по світу ходила,
     Прийшла й до бідного, на ніч ся просила:2
  6. – Пани господарю, пириночуй мени,
     Бо темная нічка й заходит на мени.2
  7. – Не маю, ой маю й де переночувати,
     Тільки я ни маю, що їстоньки [4] дати.2
  8. – Ни хочу, ни хочу й вечероньки твої,
     Тільки ти ж прийми [5] ня до шіпоньки свої.2
  9. Став господар рано волойкам давати,
     А єго шіпонька зачала сіяти.2
  10. – Й устань, жоно, й устань, сталася новина,
      Бо в нашій шіпонці родит Діва Сина.2
  11. – Коб бола ж я знала, що то Мати з Богом,
      Сама’м була спала з дітьми під порогом.2
  12. Коб бола я знала, що то Мати Божа,
      Я була прийняла до свойого ложа.2
  13. Як була’м я знала, що Мати з Ісусом,
      Я була’м [6]накрила тонойким [7] обрусом.2
  Примітки:

  [1] Собаками гнати – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Тії – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] Колінця – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [4] Вечероньки – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [5] Пусти – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [6]Була я – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [7] Шовковим – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 110.

  З-1).: Дуже гарно.

• 111.
  1. [Ой лілія] [1], лілія.
     Породила Мати Сина, Діва Марія.2
  2. Ой лілія, лілія.
     Та й не мала де скупати Діва Марія.2
  3. Ой лілія, лілія.
     На Йардані вода чиста,
     Купала Діва Пречиста, Діва Марія.
  4. Ой лілія, лілія.
     Тай не мала пеленочок, Діва Марія.
  5. Ой лілія, лілія.
     Cут у церкви фіраночки,
     Будут файні пеленочки на Пана Бога.2
  6. Ой лілія, лілія!
     Та й ни мала повивача, Діва Марія.2
  7. На бізкупу пась ядвабний,
     Буде [2] повивач там ладний на Пана Бога.2
     Ой лілія, лілія!
  Примітки:

  [1] Початок твору відсутній в аудіозапису, відтворено із польового зошита. – Примітка транскриптора.
  [2] То бде – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 112.

  Р-1).: То на другі свята так співают.
  З-1).: На другий Святий вечір, так?
  Р-1).: Так.
  З-1).: На Щедрий вечір чи як в вас кажут?
  Р-3).: На Святий вечір, на Другий.
  Р-1).: Щедрий вєчєр.
  З-1).: Щедрий вєчер, Другий Святий вечір, та? Дуже гарно.
  Р-1).: Но.

• 113.
  1. Щадрий вєчир, добрий вєчир.
     Ци дома, дома господарийко?
     Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  2. Ой дома, дома, сів конец стола.
     Щадрий вєчєр, добрий вєчєр.
  3. Ой що ж він роби, гроші рахує.
     Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  4. Ци дома, дома господарийко?
     Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  5. Ой що ж він діє, пшеницю віє.
     Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  6. На три купойки їх сортірує.
     Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  7. Перша купойка на насінійко
     Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  8. Друга купойка на проскуройку.
     Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  9. Трета купойка на єдінєйко.
     Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  10. То проскуройка та й на Великдень.
      Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  11. Та й на Великдинь, на Святу ниділю.
      Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  12. На Святу ниділю та й на Новий рік.
      Щадрий вєчир, добрий вєчир.
  13. Та й на Новий рік та й на й усєй вік.
      Щадрий вєчир, добрий вєчир.
• 114.
  1. Дякуєме, пане ґаздо.
     Аби’сьте того панича (бо то паничи суть…) згодували,
     А нас у свати забрали.
• 115.

  Р-1).: Юж йдут. А ще треба хлопцім щадрувати, хлопцям щадруют, дівкам щадруют. Щадрувати вам?
  З-1).: Щедруйте.
  Р-1).: Але! Йо-йой, та я вже захрипла. Най трохи спочину. Так, чекай, чекай.

• 116.
  1. Ой рано-рано кури запіли. Ой дай, Боже.
  2. Ой бо ще ранчи пан Андрій устав. Дай, дай Боже.
  3. Ой устав, устав, три свічі всукав. Ой дай, Боже.
  4. При першій свічі личийко вмивав. Ой дай, Боже.
  5. При третій свічі ніжийки вбував. Ой дай, Боже.
  6. При третій свічі коника всідлав. Гей дай, Боже.
  7. – Коню вороний, продам я тебе. Ой дай, Боже.
  8. – Пане Андрію, жаль тобі буде Ой дай, Боже.
  9. Ци знаєш, пани, як ми втікали. Ой дай, Боже.
  10. Йа як за нами турци вганяли. Ой дай, Божи.
  11. Перескочив я бистру річийку. Ой дай, Боже.
  12. Тибе’м не згубив, себе’м не втомив. Ой дай, Боже.
  13. Замочив я си злоті стримена. Ой дай, Боже.
  14. А й пане Андрій, ни продай мине. Ой дай, Боже.
• 117.

  Р-1).: Не продаш?
  З-1).: Нє.
  Р-1).: Ну всьо.
  З-1).: А ше мені завіншуйте.
  Р-1).: Файна?
  З-1).: Та, ше завіншуйте мені.
  Р-3).: Андрієві, та.
  Р-1).: Но, а.
  З-1).: Завіншуйте ше мені.
  Р-1).: Но, а як? Як? «Дай, Боже, Андрієві…»?
  З-1).: А ше, ви казали, дівчині є.
  Р-1).: А дівчині є, так. Но я Андрієві щедрувала, ну а то?
  З-1).: Ірина.
  Р-1).: Іринка.

• 118.
  1. У броді, в броді пєрстінь згубила.
     Ярина в броді, йа в броді, в броді, на чистій воді.
  2. Прийшла додому, йа в броді, в броді.
     Ходи, мамцуньо, пєрстінь глядати.
     Йа в броді, в броді, на чистій воді.
  3. Пішла матінка, пєрстінь ни найшла.
     Йа в броді, в броді, на чистій воді.
  4. Згубила Яринка пєрстін у броді.
     Йа в броді, в броді, на чистій воді.
  5. Борш зобігала по татунийка.
     Йа в броді, в броді, на чистій воді.
  6. Татунцьо пішов, пєрстін ни найшов.
     Йа в броді, в броді, на чистій воді.
  7. Пішла Яринка, йа в броді, в броді,
     Пєрстінь згубила йа в броді, в броді.
  8. Борш зобігала по милийкого.
     Йа в броді, в броді, на чистій воді.
  9. Милейкий пішов, перстеник найшов.
     Йа в броді, в броді, на чистій воді.
  10. Ходи, Яринко, моя здоровийка.
      Йа в броді, в броді, ти моя милийка.
• 119.

  Р-1).: Всьо, но і шо хочете?
  З-1).: Дуже гарно. А чи віншували шось дівчині таке?
  Р-1).: Віншували.
  З-1).: А як?

• 120.
  1. –Дай, Боже, пане ґаздо, бо’сьте туто дівчину віддавали, а нас в свати забрали.
     – Гой, ходіт усі до хати.
• 121.

  Р-1).: Всі йдут до хати. Дают горілки, брали сільницю таку (ви не знаєте яка сільниця? Я б вам показала, в мене є вондю). В сільницю зливают горілку, отуто сільницю, хто дає, ци літру, ци пів, скілько дают за сина, за хлопця, за дівку. Тогди ся збирают в єдній хаті, музика гуй-га, співают, гуляют, ту горілку п’ють-розпивают.
  З-1).: То та сільниця, то таке як ну як…
  Р-4).: То як …?… то дерев’яне.
  З-1).: Дерев’яне таке велике, кружка така велика, так?
  Р-1).: Я маю, я не хочу йти.
  З-1).: Велике горня.
  Р-1).: Та я не хочу. То не горня …?…
  Р-4).: Такий скопиць.
  З-1).: Скопець такий?
  Р-1).: Такий скопиц. Мій Володя подавав ті скопці, всьо подавав, продав.
  З-1).: То-то співали коли, ціво, шо дівчині, хлопцеві, господ…?
  Р-1).: Як ходили на Святий вечір по вечери.
  З-1).: На Святий вечір, по вечері.
  Р-1).: На Другий.
  З-1).: На другий Святий вечір.
  Р-1).: На другий Святий вечір.
  З-2).: «А рано-рано кури запіли», також на Другий вечір?
  Р-1).: На другий Святий вєчєр.
  З-1).: А хто то ходив: то старші чи молодші?
  Р-1).: Старі-старі.
  З-1).: Такі поважні.
  Р-1).: Такі поважні чоловіки ходили, щадровали, то щадрівка ся називає.
  З-1).: Щедрівка. І то ви від кого навчилися таких щедрівок?
  Р-1).: Бо та я не вмію, та я вже, бійтеся Бога, та я вже не нешна [1].
  З-1).: Але то ходили тільки чоловіки, правда?

  Примітки:

  [1] Не сьогоднішня. – Примітка транскриптора

• 122.

  Р-1).: Андрійку, Андрійку мій дорогий, білєнечкий. Я ходила по ладканках, я співала, я ладкала. Я тепер вже даранчу, бо вже голос даранчит, треба горівки.
  З-1).: Треба його промочить.
  Р-1).: Деренчит вже.
  Р-5).: Чуєте, а кажіт, як Волосянци були, в Прислопі в нас, музиканти як співали…?…
  Р-1).: А я?…

• 123.
  1. То ня мати породила на Святу ниділю,
     То ми дала лиху долю, де ся з нев подію? [1]
  2. То ня мати породила на святу Покрову,
     То ми дала паличину – та й жени корову.
  Примітки:

  [1] Р-5).: То Волосецький Іван як красно співав, наші свати. Р-1).: Та.

• 124.

  З-1).: Ану заспівайте.

• 125.
  1. Ей ня мати породила на Святу ниділю,
     Та ми дала лиху долю, де я ся задію?
  2. А ня мати й породила на Святу й Покрову,
     Й то ми дала паличину − та й жени корову.
• 126.

  Р-1).: Ой, бдете мати шо відписувати.
  З-1).: А знаєте, шо я собі нагадав про корову? Колись, як весілля, як молода вже йшла, то вона таке співала: «Чи я тобі, мамо, корову не здоїла». В вас такого не співали?
  Р-5).: Співали.

• 127.
  1. Ци я тобі, й моя мамця, й булі не копала,
     Шо ти мени й туту зиму не дозимувала.
• 128.

  З-1).: «Чи я тобі, мамцю, корови не здоїла» не пам’ятаєте такої?

• 129.
  1. То я свою матіночку й лишила в порядку,
     Й то мні шматічко випрала, звішала на грядку.
• 130.
  1. А дай же ми, моя мамцьо, й корову з тилятьом,
     Що бо’м до тя й ни ходила щодня із горнятьом.
• 131.

  Р-1).: Йо-йой, Боже мій, та вже вам наспівала, люди добрі.
  З-1).: А чи, от ви казали, співали щедрівку ґазді, хлопцеві, дівчині, а ґаздині ніякої не співали?
  Р-1).: Ні, нє.
  З-1).: А, може, як були у вас старші.
  Р-1).: Ну та як ґаздині не співали, ба та я вам вже щедрувала перше.
  З-1).: Щедрували. Але ґаздині, жінці в домі?
  Р-1).: Но ба та чому не щедрували.
  З-1).: Ґазді, а ґаздині?

• 132.
  1. Дай, Боже, здоровля, та я й знаю кому,
     Та бо тому й господарю, шо я в єго дому.
• 133.

  Р-1).: Щедрівку я вам щедрувала перше. Чекай-чекай. «В тебе весь товар хороший»…?…
  З-1).: А то ґаздеві, а ґаздині?
  Р-1).: Ну а ґаздині так: «А в тебе жіка… товар весь хороший, будеш мати мірку грошей, Як не грошей то полови, в тебе жінка чорноброва»… Ну маєте чи ні, ану, включіт! Ану най співає. Чи то вже не те.
  З-1).: То буде дуже довго.

• 134.
  1. Будем їсти й будем пити, будем гайновати,
     А що бо нам жаль ни було, як бдеме вмирати. [1]
  Примітки:

  1] Респондент виконала твір два рази, оскільки збирач № 1 не встиг увімкнути диктофон. – Примітка транскриптора.

• 135.

  З-1).: Хлопцеві ще защедруєте?
  Р-1).: А хлопцеві мня.
  Р-5).: Би ся женив.
  З-1).: Шоб ся женив.
  Р-1).: Як йому мнє?
  З-1).: Олесь.
  Р-1).: Олесь, ми не вмієме такої. Хіба за Володю.
  З-1).: Ну давайте за Володю. Будеш Володьою. Давайте.

• 136.
  1. Спи, дітинко, спи, вічка зажмури, [1]
     Над тобою твоя мати шепче молитви.2
  Примітки:

  [1] Респондент № 5 пригадує текст; Р-5).: То ше малому я нагадала. – Примітка респондента.

• 137.

  Р-5).: То я своїм, йой!
  З-1).: При колисці ви співали, та?
  Р-5).: Тіпир.
  З-1).: При колисці.
  Р-5).: Та, в колисці.
  З-1).: Коли в колисці.
  Р-1).: А тепер повно вже маєте.
  З-1).: А шо ви казали про Володю?
  Р-5).: «Володя, ти Володя, ружовинький цвіток», я таку пісню знаю давно, і то дуже довго.

• 138.
  1. Володя ти Володя, ружовинький цвіток,
     Пайдьом, пайдьом, Володя, в вышневенький садок.2
  2. В вишневому й садочку там соловей пайот,
     А нам с тобой, Володя, розлуку подайот.2
  3. Розлука, ти розлука, чужая сторона,
     Нас нихто ни розлучит, ни місяць, ни луна.2
  4. Нас нихто ни розлучит, ни місяць, ни луна [1],
     А тілько нас розлучит сирая мать-зимля. [2]2
  5. Сижу я у кімнати і смотрю я в окно,
     Сматрю, ідьот Володя с красавіцей в кіно.2
  6. Я ето нє стєрпєла і вийшла на крильцо,
     І голосно скричала: "Володя, дай кольцо!2
  7. Володя, дай колєчко, Володя, дай кольцо,
     Ти висушив сердєчко і випив мою кров.2
  8. Ти висушив серденько і випив мою кров,
     Володя, дай колечко, то – нашая любов".2
  Примітки:

  [1] Зоря – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] З-1).: А де ви такої пісні навчилися?

• 139.

  Р-5).: Конец. То я в Одесі. В п’ятдесят шестім мені було п’ятнацять років, я була в Одесі. Робила там на буряках, потому поїхала в Дніпропетровськ – штири сезони, п’ять я там була. В Павлоградськім районі, в Новомосковськім, там була п’ять раз. Потому Харків багато …?…, аж потому Бєлгород – російська територія… Я ся наїздила. А у Тячів на висілля до свого дівиря ми їздили. А в Дніпропетровськ, а в Харків до ваших на висілля з Миколайом їздила. А брат Стефан мій помер, кілько вже років, тепер того року знов в Дніпропетровськ. То вже об’їздила і Крим, і Рим, і ше в лісі корови пасу.
  Р-1).: Я хіба як мій Іван мав йти в армію.

• 140.
  1. Я на тебе, Андрієйку, й мала надієйку,
     Й тебе взяли й у армію рано в ниділийку.
• 141.
  1. Ой Андрію, Андрію, й колопенки сію,
     Йа портками заволочу й віддатися хочу.