Сеанс
Зміст (141 записів, творів – 81, коментарів – 60)
догори-
1. [Весілля]
-
2. Зійди, Богойку, до нас
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
3. Благослови, татунийку
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
4. [Весілля]
-
5. Стій, зятю, за ворота, най на тя й митіль мет…
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
6. Стелеться зять до тистя по й оборойці хмильом
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
7. [Дуже гарно]
-
8. Дідо має пістолєт, баба піаніно
Уснословесний жанр: -
9. [То вже не пишіть, бо то "фе"…]
-
10. Гей, молода Марисийко
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
11. [Файна?]
-
12. На добраніч, на добаніч дівчинойці раз
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
13. [Весілля]
-
14. Звідуєся матінойка та й свої дітиночки
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
15. [Весілля]
-
16. Вийди, вийди, кострубата
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
17. Та вотвори, мати, ліску, привів ти син нивістку
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
18. [Весілля]
-
19. Підеме по барвінок, будеме вити вінок
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
20. Вийся, віночку, гладко
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
21. Ютко, матінко, ютко, й вопровляй же нас тутка
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
22. Нима попойка дома
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
23. [Весілля]
-
24. Ой ти, наш любий сватку
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
25. [Чикай, чикай, най си здогада]
-
26. Ой угору солов’є гніздо в’є
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
27. Милий Боже, красно приданци й усіли
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
28. [Дуже файно]
-
29. Ой заходят нас вісти, хотят нам дати їсти
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
30. Ой бо дано ж нам, дано, й лише нас не прошено
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
31. Пішла баба й на перець
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
32. [Всьо]
-
33. Весілля ся й докінчує, смуток ся й зачинат
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
34. Та бо вженив, бо’м ся вженив, кобо й по свідому
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
35. Ох вженив я ся, вженив, взяв’їм си турлая
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
36. То ся женю, й моя мати, то ся женю, женю
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
37. [Ну ше якої співати?]
-
38. Та чи я ся й ни находив по світу й білому
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
39. [Весілля]
-
40. Печи камняна, печи камняна, чому ся ни розпадиш
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
41. [Ану, заладкайте]
-
42. Печи камняна, печи камняна, чому ся ни розпадиш
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
43. Ой добраніч, мамцьо моя, й від теби
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
44. [Ото конець]
-
45. Ой у лузі калина в сило ся похилила
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
46. [Всьо]
-
47. Тату, тату, і ви, мамо, і ви всі родичі ближні
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
48. [Весілля]
-
49. Весілля ся й закінчило, смуток ся зачинат
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
50. Ой кобо я й, Боже, знала, й шо піду від мами
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
51. [То треба зошита]
-
52. Ой ни давай, моя мати, та й за піячища
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
53. [Я кажу, шо тут тре зошита]
-
54. Та заплачеш, Марисуньо, в перший понедільок
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
55. Іванів татунийко перед богойком лежет
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
56. Ой ти йдеш, дітиночко, й попри церьков близько
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
57. [Весілля]
-
58. [Андріївські вечорниці]
-
59. Ой Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
60. Ой Андрію, й Андрію, колопенки сію
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
61. Ой загнала й мене мати й колопенки брати
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
62. [Весілля]
-
63. [Може, ви ше якісь довгі співанки пам’ятаєте?]
-
64. Ой ниська субота, й а завтра неділя
Уснословесний жанр: -
65. [Дякуєм]
-
66. Іде дождь дрібнейкий, дорога слизинька
Уснословесний жанр: -
67. [А ту я вже забула]
-
68. Пливе кача пливе, пливе сороката
Уснословесний жанр: -
69. [Но, а щедрівки собі не нагадаєте?]
-
70. Щедрів, щедрів, щедрівочка
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
71. [То у вас таку здавна щедрували?]
-
72. Вівкай ци не вівкай, то ни обзиванійко
Уснословесний жанр: -
73. Ой вівкай ци не вівкай, то я теби знаю
Уснословесний жанр: -
74. [Ану ви завівкайте так голосно, як то колись]
-
75. У-гу-у…
-
76. [Так вівкали?]
-
77. Ой Андрію, Андрію, колопенки сію
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
78. [«…віддаватися хочу»]
-
79. Ой п’яна, й бо я п’яна, й то я й ни твиреза
Уснословесний жанр: -
80. Ня й била й моя мати й березовим прутом
Уснословесний жанр: -
81. [Навіть шо?]
-
82. Ой не бреш за ня, не бреш, ворогу, й ворогу
Уснословесний жанр: -
83. [Ше де йде співачка]
-
84. Ой йшов бо’м до дівчини, пішов бо’м, пішов бо’м
Уснословесний жанр: -
85. [А чи знаєте ви такої пісні, шо називається та пісня «Сирітка»?]
-
86. Ходила й сирітка, по світку блукавши
Уснословесний жанр: -
87. [І всьо]
-
88. [Чи могли би ви нам вівкнути нам, як то колись вівкали?]
-
89. Ой я си заспіваю, то як я си вівкну
Уснословесний жанр: -
90. [Ще так рукою рухали, шоб голос рухався]
-
91. Ой сім міхів горіхів, решето брокви
Уснословесний жанр: -
92. Гой войду я на границю, зрубаю ялицю
Уснословесний жанр: -
93. Гой войду й на границю, зрубаю яловиць
Уснословесний жанр: -
94. Ой хоч бо я співала, й бо’м ни пиристала
Уснословесний жанр: -
95. [Бо шо його застала?]
-
96. [То’сь ми си вечірки ниськи зробили, Боже]
-
97. Ой Андрію, Андрію, й колопенки сію
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
98. [І шо якось ворожили, шо вівкали і куди голос піде, так?]
-
99. Ой Андрію, Андрію, колопенки сію
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
100. [Андрій, я маю внука Андрійка]
-
101. То й повішу й колосочку в ліс на галузочку
Уснословесний жанр: -
102. Годую тя, мій синочку, й бо’зь великий воріс
Уснословесний жанр: -
103. Ой Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
104. [Яка файна пісня]
-
105. [Великий піст (40-денний піст перед Великоднем)]
-
106. У ниділю рано, як соничко сходи
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
107. [Великий піст (40-денний піст перед Великоднем)]
-
108. [Щедрування]
-
109. Як Божая Мати по світу ходила
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
110. [Дуже гарно]
-
111. Ой лілія, лілія!
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
112. [Щедрування]
-
113. Щадрий вєчир, добрий вєчир
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
114. Дякуєме, пане ґаздо
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
115. [Щедрування]
-
116. Ой рано-рано кури запіли. Ой дай, Боже
Обставини виконання:Уснословесний жанр: -
117. [Щедрування]
-
118. Ой в броді, в броді пєрстінь згубила
Обставини виконання:Уснословесний жанр: -
119. [Всьо, но і шо хочете?]
-
120. Дай, Боже, пане газдо
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
121. [Щедрування]
-
122. [Андрійку, Андрійку мій дорогий, білєнечкий]
-
123. То ня мати породила на святу ниділю
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
124. [Ану заспівайте]
-
125. Е, ня мати породила на святу ниділю
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
126. [Ой, бдете мати шо відписувати]
-
127. Чи я тобі, й моя мамцьо, булі не копала
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
128. [«Чи я тобі, мамцю, корови не здоїла»]
-
129. То я свою матіночку й лишила в порядку
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
130. А дай же ми, моя мамцьо, й корову з тилятьом
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
131. [Йо-йой, Боже мій, та вже вам наспівала, люди добрі]
-
132. Дай, Боже, здоровля, то я знаю кому
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
133. [Щедрування]
-
134. Будем їсти й будем пити, будем гайновати
Уснословесний жанр: -
135. [Хлопцеві ще защедруєте?]
-
136. Спи, дітинко, спи, вічка зажмури
Обставина виконання:Уснословесний жанр: -
137. [То я своїм, йой!]
-
138. Володя, ти Володя, ружовинький цвіток
Уснословесний жанр: -
139. [Конец]
-
140. Я на тебе Андрієйку, й мала надієйку
Уснословесний жанр: -
141. Ой Андрію, Андрію, колопенки сію
Обставина виконання:Уснословесний жанр:
Текст
догори-
1.
З-1).: Хотіли би запитатися, от шо: як на весіллі колись співали.
Р-1).: В нас ладкали.
З-1).: Ну, а ви нам розкажіть, як весілля починалося.
Р-1).: Ага, як ся починало.
З-1).: З чого ся починало і що там ладкали відразу. Як то в вас було весілля?
Р-1).: То таке, ну ж те я вам зараз, най си надумаю. -
2.
- Зійди, Богойку, до нас,2
Бо й у нас ниська горазде. - В нашого сусідойки2
Зачинаться вісілєйко. - Ой нешної нинойки,2
Щасливої годинойки. - Та й ти, Божая Мати,2
Й уступи нам до хати. - Й уступи нам до хати,2
Дащо нам розказати.
- Зійди, Богойку, до нас,2
-
3.
- Благослови, татунийку,2
Щасливи вісілєйко. - Мовит татойко й мовит:2
– Най тя Бог благословит, - Та й я бду помагати2
В Бога долю благати. - Благослови, матінойко,2
Щасливи вісілєйко. - Мовит матінька й мовит:2
– Най тя Бог благословит, - Та й я бду помагати2
У Бога долю благати. - З скрипками, з цимбалами,2
З близькими сусідами. - З близькими сусідами,2
З усіма народами. - Є в нас стілько родини,2
Як у лісі чатини. [1] - Складайся, родинойко,2
Чи бідна, чи богата, - Ци бідна, ци богата,2
Ци близька, й ци далека.
- Благослови, татунийку,2
-
4.
Р-1).: Всьо, то-то вже всьо.
Р-2).: То-то перша така ладанка, як ся весілля починає.
З-1).: То як весілля починається?
Р-1).: Як сє весілля починається.
З-1).: То коли воно починалося?
Р-1).: Ну та зрана.
Р-2).: Суботу рано.
Р-1).: Та в суботу рано.
З-1).: Сядьте собі, може, разом [1].
Р-2).: А типеркай, як прийде до молодої… Я вам не можу всього розказати, бо мене голова болить. А як прийде молодий до молодої:Примітки:[1] До розмови приєдналася респондентка № 2 (Емілія Михайлівна Касенич). – Примітка транскритора.
-
5.
- Стій, зятю, за ворота,2
Най на тя й митіль мет… [1] - Най на тя митіль мети,2
Най ти личийко вквит… - Від вітру студеного,2
Від вінка зеленого.
Примітки:[1] Р-2).: То взимі. – Примітка респондента.
- Стій, зятю, за ворота,2
-
6.
- Стелеться зять до тистя2
По й оборойці хмильом. - По й оборойці хмильом,2
Я до сіней єчминьом. - Я до хати соколом,2
Сідит дівча за столом. - – Ой сховай же ня, сховай,2
Ой ни дай жи ня, й ни дай. - – Ой де ж я тя сховаю,2
Коль вони тя спізнают. - По чубочку чубатім,2
По барвінку хрещаті… - – Сховай ня, татунийку,2
До нової коморойки. - До нової й коморойки,2
Меджи людські дівойки. - – Ой на людських дівойках2
Хусточки єдвабнейкі. - А на тобі, дітинко,2
Віночок дзеленейкий.
- Стелеться зять до тистя2
-
7.
З-1).: Дуже гарно.
Р-1).: То мені шось треба дати, а шо ви думаєте…
Чоловік: Винесли б той який сир, шо ви готуєте, попробували вони, пляшку.
Р-2).: А шо вже нема голосу? Вже нема голосу.
Чоловік: Принесли б такої фляшки наливанки спокійної, такої файної.
Р-1).: Та принесіть, я буду ше ліпше співати.
Чоловік: Я принесу зараз.
Р-1).: А й та, но слава Богу. Ше хоч вдвох заспіваєм.
Чоловік: Та шо то Надя, то молода, Надя то не знає, то шо вона.
З-1).: Але їхня мама співала.
Чоловік: А о, мама, то так.
Р-1).: Чия, чия?
Р-2).: Стара Настуня тота Бенцейка, Бенцейка співала. Та ми краще співаєм.
З-1).: Але ми ше таких не чули, шо ви співали.
Р-1).: А я.
З-1).: Нє, ми вже були: в Лопушанці, в Хащові, в Лімні, в Бережку.
Чоловік: А ви ше їм заспівайте ту, туйво «Сидів на запічку».
Р-1).: Нє, то не так.
Чоловік: До Берліну.
Р-1).: Ну нє.
Чоловік: Ну як нє, як так.
Р-1).: То не так, то видеш, коли то-то було, я всьо тямлю, а ти вже забув. -
8.
- Дідо має пістолєт, баба піаніно,
Пулігали на запичок, били до Барліну. [1]
Примітки:[1] Респондент текст продекламувала. – Примітка транскриптора.
- Дідо має пістолєт, баба піаніно,
-
9.
Р-1).: А то-то не пишіть, бо то "фе"…
Чоловік: Пишіт, пишіть: «Дід мав пістолет, баба піаніно, / Полягали на запічок, / Били до Берліну».
З-1).: Давайте, ви ше нам заладкаєте до кінця всьо весілля. [1]Примітки:[1] Побутова розмова. – Примітка транскриптора.
-
10.
- Гей, молода Марисийко,2
Чом тибе ни виднийко. - – Стою ж я си в коморі2
З матінков на розмові. - Що ми має в части дати:2
Штири волойки рівні. - Штири волойки рівні,2
Дві корови тівні. - Та й коня вороного2
Під пана молодого. - Та й малу подущину2
Під малєйку дітину.
- Гей, молода Марисийко,2
-
11.
Р-1).: Файна?
З-2).: Дуже файна.
Р-1).: А де той пан пішов?
З-2).: Зараз прийде.
Р-1).: Я хочу, бо він чув.
З-2).: Та він потім буде чути.
Р-1).: А де, по чім, де то-то буде?
Р-2).: Десь будут передавати, десь там.
З-2).: То всьо ся пише на магнітофон.
Р-1).: Ага, то він буде чути.
Р-3).: Так, ну будете по телєвізору.
Р-1).: Типерька так: «На добраніч, на добраніч». То як вже лишут молоду в молодого, так співають.
З-2).: То коли співають?
Р-1).: Як лишут вже молоду в молодого, як придане прийдут, вже лишут ї, і йдут додому і під вікном так співають.
Р-3).: Під вікном на кінци.
Р-1).: Але я хотіла, би пан чув. Най вже прийде.
З-2).: Потім прийде, то й почує.
Р-1).: А він…
З-2).: То буде грати.
Р-1).: А я!
З-2).: Та.
Р-1).: Ну та юж. -
12.
- На добраніч, на добаніч дівчинойці раз,
За ворота явір злотий, там тя бдеми ждать. - Ой ци явір, ци ни явір, ци зеленає,
Меджи всіма дівойками, хіба моя мил… - Ой не тота миленийка, шо ся файно вбрана,
Ой бо тота миленийка, шо к серцю пристала. - Ой шуміла дубровойка, як ся розвивала,
Ой плакала й дівчинойка, як ся й віддавала. - Ой не шуми, дубровойко, та й не розвивайся,
Не плач, не плач, дівчинойко, та й не віддавайся. - На добраніч, на добраніч дівчинойці раз,
За ворота явір злотий, там тя будем ждать. - Ой ци явір, ци ни явір, ци зеленає,
Меджи всіма дівойками, хіба моя мил… - Ой не тота милинейка, шо ся файно вбрала,
Ой бо тота милинейка, шо к серцю пристала. - Ой шуміла дубровойка, як ся й розвивала,
Ой плакала дівчинойка, як ся й віддавала.
- На добраніч, на добаніч дівчинойці раз,
-
13.
Р-2).: Отоди як прийдут придани, підут, то вони так співают.
Р-1).: Як вже йде, лишат молоду в молодого, і під вікном ідут домів, мати і тоти придане, шо приходили, і так співають під вікном. Вже її лишили, вже так співают.
З-1).: Вже тоді це співали «На добраніч».
Р-1).: А типерка но співали так, але то мені було зразу співати, а я то вже на послідку співали.
З-1).: То нічого, та хай буде, скажете коли та й все.
Р-1).: Зараз, най си здогадаю ще. -
14.
- Звідуєся матінойка2
Та й свої дітиночки. - – Ма люба дітиночко,2
Й ци така ту світлойка? - Ци така ту світлойка,2
Як в твого татунийка? - – Ни така ту світлойка,2
Як в мого татунийка. - Ту стіни мальовані,2
Йа столи гибльовані.
- Звідуєся матінойка2
-
15.
З-1).: А то коли співають?
Р-1).: Як придане прийдут.
Р-3).: Мама питає дочки, то під вікнами так ладкают.
Р-1).: Так ладкают, так. Чекай, чекай, ше теперка. Чекай, чекай, чекай, най си… Бо я вже забила, та я стара, та шо ви думаєте. Як то-то, як прийдут придане…
Р-3).: А та во кожуха?
Р-1).: «Вийди, вийди, кострубата»?
Р-3).: Та.
Р-1).: Так як молоду приведут. -
16.
- Вийди, вийди, кострубата,2
Привитай молодят… - Як єдно, так другоє,2
Бо то вже твоє вбоє.
- Вийди, вийди, кострубата,2
-
17.
- Та вотвори, мати, ліску,2
Привів ти син нивістку. - До комори ключницю,2
Й до поля робітницю. - До поля робітницю,2
А до коров дійницю. - Файная, вродливая,2
Коби, Боже, щасливая.
- Та вотвори, мати, ліску,2
-
18.
Р-1).: Чекай, чекай, ше якої?
Р-3).: Як зачинают весілля «Благослови, матінко». А, ви вже співали.
Р-1).: Я співала. Я то ні, то два рази не треба, хоба раз.
Р-3).: А барвінок як ріжут?
Р-1).: А як барвінок ріжут.
Р-3).: Та, як вона благословит той барвінок.
Р-1).: То як йдут на барвінок. Як йдут на барвінок, то кличут вітця. Но, чекайте. -
19.
- Підеме по барвінок,2
Будеме вити вінок. - Свойому дитятойку2
Й на любе вінчанійко. - На любе вінчанійко,2
На довге мешканійко.
- Підеме по барвінок,2
-
20.
- Вийся, віночку, гладко,2
Як червонейке ябко. - Ябко ся червоніє,2
Вінок ся дзеленіє.
- Вийся, віночку, гладко,2
-
21.
- Ютко, матінко, ютко,2
Й вопровляй же нас тутка. - Бо’зь ми ся ни впізнили,2
Службочку й ни втратили.
- Ютко, матінко, ютко,2
-
22.
- Нима попойка дома,2
Поїхав до ві Львова. - Ключики купувати,2
Цирковцю відмокат… - Цирковцю відмокати,2
Двоє дітей вінчати.
- Нима попойка дома,2
-
23.
Р-3).: Ті ладканки уже файні…
З-2).: Але то є, як по барвінок, співають, так? І то, шо далі ви співали, «Нема попойка дома», то шо співають нема попойка дома, коли по барвінок ідуть, чи вже як до шлюбу йдут.
Р-1).: Як до шлюбу йдут, як вже барвінок вже ввели, вінці повили і типерка так: «Ютко, матінко, ютко, вопровляй же нас тутко…».
З-2).: Як ідут зі шлюбу, чи співают, шо «ми попойка надурили, йому там шось недоплатили».
Р-1).: Нє, то нє. Я то не знаю.
Чоловік: Баба і так, шо знає, то співає. [1].
Р-3).: То вони страшно наспівали багато.
Р-1).: Я і так вже вам наспівала доста.
З-1).: Давайте, співайте. Співайте, співайте все, шо знаєте.
Р-1).: Я юж не знаю.
З-1).: Та як?
Р-1).: Я вам вже зо п’ять, зо шість …?….
З-1).: Але ви ше знаєте, коли, наприклад, от придане прийшли до хати, сіли, їм шось співали. Вони співали: «Шо ой нас посаджено, але нас не запрошено», не співали такого?
Р-1).: Нє, то не так… Чекай, чекай. Най си…, ба та я вже забула.
Р-3).: Йдіт сюди, кума, будеш ладкати!
Р-1).: Чикайте, чикайте.Примітки:[1] Усі учасники сеансу розмовляють одночасно. – Примітка транскриптора.
-
24.
- Ой ти, наш любий сватку, [1]2
Розпихай же нам хатку. - Розпихай же нам хатку2
Та й новейкої сіни. - Та й новейкиї сіни,2
Чи й бо приданци всіли.
Примітки:[1] Р-1).: То як придане прийшли. – Примітка респондента.
- Ой ти, наш любий сватку, [1]2
-
25.
Р-1).: Чикай, чикай, най си здогада.
Р-3).: Йдіт сюди! [1].Примітки:[1] До якоїсь жінки, яку просять допомогти співати. – Примітка транскриптора.
-
26.
- Ой угору солов’є гніздо в’є.2
- Ци всі вам, приданце, місци є?2
- Ой котрому ж ни є, скажіте.2
- Тисові стільчики й тишіти.2
-
27.
- Милий Боже, красно приданци й усіли.2
- Милий Боже, поза новийкі столови.2
- Милий Боже, поза крущасті й обруси.2
- Милий Боже, поза дорогі напої.2
-
28.
Р-3).: Дуже файно.
Р-1).: Чикай, чикай. Нє, шє є. Але най си спочьину.
Р-3).: Ходіт ближче, кума… [1]. Та ходіт…Примітки:[1] До респондентки № 2 (Емілії Михайлівни Касенич), яка відійшла на своє подвір’я дивитися за правнучком. – Примітка транскриптора.
-
29.
- Ой заходят нас вісти,2
Хотят нам дати їсти. - І шийки перченої,2
Куройки печеної.
- Ой заходят нас вісти,2
-
30.
- Ой бо дано ж нам, дано,2
Й лише нас не прошено. - – Їжте, приданце, їчте,2
Ци з пирцом, чи ни с пирцьом. - Чи з пирцьом, чи ни с пирцьом,2
Коби з ласкавим серцьом.
- Ой бо дано ж нам, дано,2
-
31.
- Пішла баба й на перець,2
Перестав бабу старець. - Та й припер до диревця2
Й розсипав до зиренця. - – Ци ж ви баби ни мали,2
Шо ви діда заганял…? - – Баба того хотіла,2
Й бо пирцьом шильистіла.
- Пішла баба й на перець,2
-
32.
Р-1).: Всьо.
Р-3).: Дуже файно, так файно.
З-1).: Дуже файно, дуже.
Р-1).: Але? Файно, ну і шо типер мені за то, я вже може вам п’ять, шість…
Чоловік.: Я вже приніс.
Р-1).: Але, о, п’єме, як шляки. Най його.
… -
33.
- Весілля ся й докінчує, смуток ся й зачинат,
Та молода й заплакала, що вже ни дівчина.2 - Ой заплачеш, Марисуньо, заплачеш, заплачеш,
Як ти [1] в перший вівторок шматійко намочиш.[2]2
Примітки:[1] Ти си – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] Респонденти сперечаються. – Примітка транскриптора. - Весілля ся й докінчує, смуток ся й зачинат,
-
34.
- Та бо вженив, бо’м ся вженив, кобо й по-свідому,
Таково я си ни привів гадрочку додому.2 - Вженив’їмся, й моя мати, привів’ім ти діло,
Та щобо ти, моя мати, на печи смерділо. [1]2
Примітки:[1] Респонденти сміються. – Примітка транскриптора.
- Та бо вженив, бо’м ся вженив, кобо й по-свідому,
-
35.
- Ох вженив я ся, вженив, взяв’їм си турлая,
Пішла корови доїти, [1] сіла під бугая. [2]
Примітки:[1] Р-1).: То нефайна, то нефайна, то нє. – Примітка респондента.
[2] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора. - Ох вженив я ся, вженив, взяв’їм си турлая,
-
36.
- То ся женю, й моя мати, то й ся й женю, женю,
Й то си [1] беру таке дівча, сховаю в кишеню.2
Примітки:[1] Я си – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
- То ся женю, й моя мати, то й ся й женю, женю,
-
37.
Р-1).: Ну ше якої співати?
Чоловік: Всьо, дякуємо і за то. Бо ви си ше згадаєте…
Р-1).: Алє. -
38.
- Та чи я ся й ни находив по світу й білому,
Й то ти [1] батяр, ци варава, й ни сказав никому.2 - Ой ци я ся й ни находив, ци я ся й ни влазив,
Попід людські вокинейка за смаркатов Касив.2 - Та бо я лазив й горі стопом, вдарився в коліно,
Я вже більше й ни полізу, бодай там згоріло.2
Примітки:[1] Ой ти – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
- Та чи я ся й ни находив по світу й білому,
-
39.
Р-2).: "Запорошив вочи, та бо більше не полізу й ни одної ночи…"
Р-1).: Співайте ви теперка.
З-1).: А в вас, може, як пекли колись коровай або ті гуски, то співали, ладкали?
Р-3).: Нє, нє, як гуску пекли, то не співали.
Р-1).: Шось Володя воркоче…
Чоловік: …Завтра візьме, даст косу в руки і скаже: «Як баба вміє співати, най йде косити».
Р-1).: О, а ви чо прийшли, …?… робити? Шо то має бути, шо? Баба має вісімдесят років… [1]
Р-3).: А з гусками як йшли, як співали, перед тим, як йшли з гусками?
Р-2).: З гусками? Та де. Йдут просто, співают всякі співанки.
З-1).: А як молодий вже молоду забирав, то співали таких жалісливих співанок?
Р-1).: Співали.
З-1).: Таких знаєте, як молода там, так ніби прощалися.
Р-2).: То ладкати треба:Примітки:[1] Респонденти сперечаються. – Примітка транскриптора.
-
40.
- Печи камняна, печи камняна,
Чому ся ни розпадиш? - Дівойко Марисейко,
Чому ся не розплачеш? - Ци жалейку ни маєш,
Ци в матінку ни збає? - – Ой я жалейку маю,
Я в матінку збаю. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.
- Печи камняна, печи камняна,
-
41.
З-1).: Ану, заладкайте. Та візьміть на голос, та візьміть, бо то слова, то одне…
Р-2).: Я не хочу… -
42.
- Печи камняна, печи камняна,
Чому ся ни розпадиш?2 - Дівойко Марисейко,2
Чому ся не розплач…? - Чи жалейку ни маєш,2
Ци в матінку ни збай…?
- Печи камняна, печи камняна,
-
43.
- Ой добраніч, мамцьо моя, й від теби,
Прошу я тя на вичерю до себи.2
- Ой добраніч, мамцьо моя, й від теби,
-
44.
Р-2).: Ото конець.
Р-3).: Як файно.
Р-2).: О, то-то старі свашки.
З-1).: Ви часто ходили по весіллях?
Р-2).: А як же.
Р-1).: Іван як ся Данів женив у мене ся корова телила тогди, то я не йшла, то Бенчиха небіжка казала: «Ходи я двайці рублів тобі плачу» …?…
З-1).: Шоб заспівати, шоб заладкати?
Р-1).: Шоби заладкати, весілля всьо впровадити. Та то своячка била, …?… та я і так не пішла, бо ся корова телила.
Р-3).: Які файни ладканки зібрали. Ви такі ниґде в селі такому не зібрали, як тут.
Р-1).: Тепер ви бдете тото включати?
Р-2).: А тої ’сьти ладкали «В полі калина»?
Р-1).: Ай, та де, я тої не вмію.
Р-2).: Ой, маєш ми ту. -
45.
- Ой у лузі калина2
В сило ся похилила. - Войшли ї пани рвати –2
Й ни далася в ручки взяти. - Як войшла Марисуня,2
Нарвала, наламала. - Зілійка троякого,2
Барвінку хрищатого. - Та й принесла ’го й домів,2
Положила ’го на стіл. - – Мій любий татунийку,2
Я зілійка нарвала.
- Ой у лузі калина2
-
46.
Р-2).: Всьо…
З-1).: А ше нам скажіть, як то колись як благословили чи то йти до шлюбу, то староста шось таке дуже гарне казав.
Р-2).: Чому не казав? -
47.
[1] «Тату, тату, і ви, мамо, і ви, всі родичі ближні, дальні браття, сестри, вся родино.
Поблагословіт, допоможіть у божий час до шлюбу нас спровадити».
Батько каже тоди: «Най вас Бог благословит і я благословлю. Най вас Бог благословит і я благословлю». [2]
Музика грає, а всі кажут: «Біг святий, Біг святий, най вас Бог благословить і ми вас благословляєм».Примітки:[1] Староста казав. – Примітка транскриптора.
[2] Р-2).: Я би била старостом добрим. З-1).: І то так три рази повторяли, та? Р-2).: Три рази. Р-1).: А музики "Біг святий, Біг святий". З-1).: А гості казали всі, так, ну люди. Р-1).: Нє. Р-3).: Три рази так казали. -
48.
Р-1).: Я вже їм ладкала: «Йди Богойку до нас, бо у нас ниська горазд».
З-1).: То-то вже було.
Р-1).: Ну.
З-1).: Ага, а таке, як придане йшли чи… То ше молоду викликали, шо молода мала співати, ладкали вже чи нє?
Р-1).: А я не перше вам не співала?
З-1).: Ладкали вже?
Р-1).: Ну, я вам два рази повторяла. -
49.
- Весілля ся й закінчило, смуток ся зачинат,
То молода заплакала, що вже й ни дівчина.
- Весілля ся й закінчило, смуток ся зачинат,
-
50.
- Ой кобо я, й Боже, знала, й шо піду від мами,
Я била си й ни садила квіти під вікнами. - Ой як била’м, Боже, знала, й що піду за вдівця,
Я била си вінок ввила з сухого ялівця. - Ой як била’м, Боже, знала, що за біду піду,
Я била ся й утопила й у воловім сліду.
- Ой кобо я, й Боже, знала, й шо піду від мами,
-
51.
Р-2).: То треба зошита…
-
52.
- Ой ни давай, моя мати, та й за піячища,
Продав з мени спідничину, а з себи портища. - А в піяка й ни сірака, й ни рубця сорочки.
Ходит піяк цілий тиждінь, складат співаночки. - Віддай ня, мамцьо, й за піяка, піяк ня ни влупит,
Він бде пити й горілочку та й мині ще купит.
- Ой ни давай, моя мати, та й за піячища,
-
53.
Р-2).: Я вам кажу, шо тут тре зошита.
З-1).: А шось таке співали: «Як ти заплачеш собі в перший понеділок…», потім вівторок? -
54.
- Та заплачеш, Марисуньо, в перший понедільок,
Як ти здоймуть із голови зеленичкий вінок. - Ой заплачеш, Марисуньо, й у другий вівторок,
Як ти впаде й на голову хоть гадочок сорок. - Ой заплачеш, Марисуньо, й у туту сиреду,
Як тя вдарит лиха доля по морді спереду. [1] - Ой заплачеш, Марисуню, й у першу п’ятницю,
Як ти приведут додому твою де п’яницю.
Примітки:[1] З-2).: А в четвер? З-1).: А шо було в четвер? Р-1).: В четвер? Р-2).: А вже вам тілько наспівали. …?…
- Та заплачеш, Марисуньо, в перший понедільок,
-
55.
- [1] Іванів татунийко2
Перед Богойком лежит. - Перед Богойком лежит2
Накриж [2] рученьки держит. - Шапку й у руках носи2
Та й ся в Богойка проси: - – Ой пусти ня, Богойку,2
Із раю на землицю. - Най же я ся подив’ю,2
Як ми дитятко вбрано. - – Вбрано [3] дитятко, вбрано,2
Вбрали дитятко й люди. - Вбрали дитятко й люди,2
Жаль тобі, татцю, й буде. - Вбрано дитятко, вбрано2
Й на посаг посаджено. - Вбрано вно, як панятко,2
Й сідит си, сиротятко. [4]
Примітки:[1] З-1).: Ви повинні таке пам’ятати, от як молода або молодий були сиротами, їм співали такі жалісливі пісні. Р-1).: А, так, так. О, то я заладкаю, би’сьте знали. Так, то я вам заладкаю. Так-так-так-так.
[2] Накриж = навхрест. – Примітка транскриптора.
[3] Вбране – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[4] Р-1).: І вже. Р-2).: Всьо, далі нема, всьо. З-1).: То така була співанка? Р-2).: Така ладканка була. Р-1).: Но, ше якої? Вже всьо, я вже вам ладкала ціле весіля, но а теперка п’єме горілку як шляки… [Учасників сеансу кличуть до столу]. Ходім, ходім, бо вже нас кличуть… - [1] Іванів татунийко2
-
56.
- Ой ти ідеш, дітиночко, й попри церьков близько,
Й бо ся й пішов й уклонитись свому татцю ниско. [1]
Примітки:[1] Р-2).: То як на цвинтарь, як йде до священика просити, попри церкву, має дітина йти на гріб вклонитися батьку.
З-1).: Якщо вона сирота?
Р-2).: Як сирота. - Ой ти ідеш, дітиночко, й попри церьков близько,
-
57.
З-1).: Ну, а як приходили от молодий з своїми людьми, з тими боярами, по молоду, то як вони ладкали? [1]
Р-2).: "Ставиться зять до тестя…"
Р-1).: Ба, та я вам перше ладкала, но… Я вам вже ладкала перше…
З-1).: А ше ви мені таке скажіть: чи в вас ладкали тілько на весіллю, чи може, ладкали ше деінде? Ну, наприклад, коли ягоди рвали, коли гриби збирали.
Р-1).: Е, таке, як грибів збирали, то-то ні, то ні.Примітки:[1] Респондент № 2 декламує ладканку, але її не чути, бо говорить респондентка № 1. – Примітка транскриптора.
-
58.
З-1).: Ну, а на Андрія не ладкали в вас?
Р-2).: Ні, ми співали, пісні довгі ми співали.
З-1).: Співали, так?
Р-1).: Так: «Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик». Та то нє. Та то так хіба співали хіба на Андрія.
З-1).: А як? -
59.
- Ой Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик,
Най розчешу жовту косу й під зелений вінчик.
- Ой Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик,
-
60.
- Ой Андрію, й Андрію, й колопенки сію,
То дай же ми, Боже, знати, з ким їх буду брати.
- Ой Андрію, й Андрію, й колопенки сію,
-
61.
- Ой загнала й мене мати й колопенки брати,
Я набрала й штири копи, й ни мож ізв’язати. - Я набрала й штири копи, зіпхала в мочило,
Як вийняла із мочила – в єдну столочила. [1]
Примітки:[1] Р-2).: То співачка…, діточки мої дорогі.
- Ой загнала й мене мати й колопенки брати,
-
62.
Р-3).: Як вони ся йдут вінчати, все співают: «Де наш попойко? – Поїхав до Львова».
З-1).: То як вони йдут вінчатися?
Р-3).: То як йдут ся вінчати.
З-2).: Нє, оцю тіки шо передостанню: «Ой ти ідеш…» там, як сироті співають, то вони спершу йдут до священика, так?
Р-3).: До священника.
З-2).: А шо вони, дальше де йдуть?
З-1).: То як вони йшли до священика, то вони мали піти до батька і поклонятися.
Р-3).: На гріб.
З-1).: На гріб, на цвинтар.
Р-1).: Но то вже знаєте як, ци ні? То ви вже зрозуміли, ци нє?
Р-3).: Зрозуміли, всьо. -
63.
З-1).: Може, ви ше якісь довгі співанки пам’ятаєте?
Р-1).: Я всі пам’ятаю.
Р-3).: Про Довбуша знаєте?
Р-1).: Ой, знаю, знаю.
З-1).: А, може, ви ходіть тут біля нас собі сядете, ходіть.
Р-2).: Тай так, а ви кажете. А ви то-то прийшли, хотіли йти відписувати так, ви з редакції?
З-1).: Так. Чи ше собі якої довгої собі нагадаєте?
Р-2).: Щасливо вам, людкове, їдьте з Богом.
З-3).: Дякуєм, бувайте здорові.
Р-2).: Приїжджайте ще, бо я поїхала робити [1].
З-1).: Дякуєм.
Р-3).: А про Довбуша, ви не знаєте про Довбуша?
Р-1).: Не знаю, забула.
З-1).: А яку таку ви колись, от ви колись дуже любили співати, яку ви любили співати?
Р-3).: Моя мати все співала «То мати моя». Моя мати так файно співала. [2]Примітки:[1] Респондент № 2, Емілія Михайлівна Касенич, покинула сеанс. – Примітка транскриптора.
[2] У цей час до сеансу приєдналася Анастасія Миколаївна Лимар (респондент № 4). – Примітка транскриптора. -
64.
- Ой ниська субота,2
Йа завтра неділя. - А вже недалеко2
Й до мого й вісілля. - На моїм вісіллю2
Сім музиків буде. - Мій вінок дзилений2
Прикрашений буде. - Ой кобо так Бог дав,2
Та й Божая Мати. - Та що бо я могла2
В тім вінку вмерети. - Хлопці бо ня несли,2
Музика бо грала. - Отиць бо пожаловав,2
Мати бо плакала. - Вонесли на гору,2
До гробу спущают. - Всі плачут-ридают,2
Дівчину ховают.2
- Ой ниська субота,2
-
65.
З-1).: Дякуєм.
-
66.
- Іде дождь дрібнейкий,
Дорога слизинька,
А я йду п’яненька.2 - Прийшла додомоньку:
– Втваряй хату, муже, [1]2
Бо я йду п’яна дуже.2 - Муж хату втваряє,
Та й ня ся питає:
– Де ти, мила, походжаєш,
Дома ни буваєш?2 - Уклав її спати:2
– Ціхо, діти, ни славоньте,
Най ся й виспит мати.2
Примітки:[1] Цей рядок респондент повторила двічі при першому повторенні другого і третього рядка цієї строфи. – Примітка транскриптора.
- Іде дождь дрібнейкий,
-
67.
Р-1).: А ту я вже забула.
Р-4).: Я її навіть добре не знала. Якоїсь такої. Та то йде тепер до голови?
Р-4).: А де, я тоже не знаю…
З-1).: А колись нам казали, є така пісня, як брат з сестрою одружилися. Знаєте, така є стара-стара?
Р-1).: Я не знаю…
З-1).: А про Джумаря ви не знаєте?
Р-1).: А, може, ше завтра ше прийдут? Та я вже всьо весілля обладкала, но я не знаю, шо робити. Та вони вже мене сфотографували і вишлют ми фотографію.
З-1).: А, може, собі нагадаєте, як то колись, в вас мусіли бути такі старі щедрівки, що у вас ходили, щедрували, нє? На другий Святий вечір.
Р-1).: О, та щадрівки я вмію.
З-1).: Ану, защедруйте.
Р-1).: Ше вам буду співати…
Р-4).: Ой, я не вмію щедрувати.
Р-1).: Бігме, я ся вже впила… Та дивися, дівочко моя солодка, я вмру, і в мене будут співати, таяк то. Який то, йкий?
З-1).: Львівський університет.
Р-1).: Нє-нє, а тойво.
З-1).: Івасюк.
Р-1).: Івасюк. Ну і мої співанки будуть, хоч би’м, дитинко моя, вмерла ниська або завтра. -
68.
- Пливе кача, пливе, пливе сороката.
Я тобі казала, я тобі казала, що я ни богата. - Ти, богацький сину, я бідна дівчина
Ти в садочку лежав, ти в садочку лежав, я в полю робила. - Ти в садочку лежав, я пшеницю жала.
По чім я ся, милий, по чім я ся, милий, тобі сподобала.я2 - Ци по моїм ході, ци по моїм роді,
Ци мині так Бог дав, ци мині так Бог дав, дівчині молоді…я2 - Ци мені так подав, ци моя матуся.
Мене хлопці люблят, мене хлопці люблят, куда й повернуся. - Мене хлопці люблять та й мене вбнімают,
А тії богацькі, а тії богацькі сльозами вмивают.я2 - На моїй й уборі воросла калина,
Мене хлопці люблят, мене хлопці люблят, бо’м файна дівчина.я2 - Мене хлопці люблят, мене обнімают,
А тії богацькі, а тії богацькі сльозами вмивают.я2
- Пливе кача, пливе, пливе сороката.
-
69.
З-1).: Но, а щедрівки собі не нагадаєте?
Р-1).: Нагадаю.
З-1).: Нагадайте. -
70.
- Щедрів, щедрів, щедрівочка,
Прилитіла й ластівочка,
Стала субі щадрувати,
Господаря викликати: - – Вийди, вийди, господарю,
Подивися по кошарі,
Бем говечки покотились,
Ягнички ся й народили. - Щадрий вєчір, добрий вєчєр.
В тебе вєсь товар хароший,
Будеш мати мірку гроший.
Щадрий вєчєр, добрий вєчєр. - Як ни гроші та й полови,
В теби жінка чорноброви.
Щедрий вєчєр, добрий вєчєр.2
- Щедрів, щедрів, щедрівочка,
-
71.
З-1).: То у вас таку здавна щедрували?
Р-3).: Давно-давно.
З-1).: Давно, так? А чи колядували у вас шось?
Р-1).: Колядували коляди.
З-1).: А які коляди?
Р-1).: Всякі коляди, всякі, всякі.
З-1).: А які саме? Назвіть їх. Бог Предвічний, та?
Р-1).: Бог Предвічний, всякі, всякі в нас коляди. То ви хочете всьо собі позаписувати?
З-1).: Так.
Р-1).: Боже мій, та я вже не знаю, кілько вам…
З-1).: А знаєте, шо ми хочемо дуже вас попросити, ми знаємо, шо в вас колись вівкали.
Р-3).: Так, вівкали.
З-1).: І вівкали, коли ходили пастушки пасли корову, тоді вівкали.. Чи можете нам завівкати нам?
Р-1).: Та ти типеркай, як буду вівкати, мов’ят, шо’м здуріла…
З-1).: Ану, завівкайте. [1]Примітки:[1] Респонденти сміються. – Примітка транскриптора.
-
72.
- Вівкай ци не вівкай, то ни вбзиванійко,
Та я знаю дуже добре, шо ни коханійко. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.
- Вівкай ци не вівкай, то ни вбзиванійко,
-
73.
- Ой вівкай ци не вівкай, то я тебе знаю,
По грубім голосочку я тебе спізнаю.
І-гу-у.
- Ой вівкай ци не вівкай, то я тебе знаю,
-
74.
З-1).: Ану ви завівкайте так голосно, як то колись.
Р-3).: Йой, та скажут люди, шо подуріли.
З-1).: Та ж вони бачат, шо ми записуєм. -
75.
У-гу-у…
-
76.
З-1).: Так вівкали?
Р-1).: Так вівкали.
З-1).: А на Андрія, то казали так само, шо вівкали?
Р-3).: Там вівкали там на горі.
Р-4).: О, та ше як. Але виходили аж туда.
Р-3).: У лісі. -
77.
- Ой Андрію, Андрію, колопенки сію,
А портками заволочу, віддатися хочу.
- Ой Андрію, Андрію, колопенки сію,
-
78.
Р-1).: «…віддаватися хочу». Бо вже’м захрипла. Та я вже вам наладкала, наспівала, Боже мій, Боже. Вже’м і п’яна, Боже, мій Боже.
-
79.
- Ой п’яна, й бо я п’яна, й то я й ни твиреза,
Й чим бо я й хату вмела, якбо й ни береза.
- Ой п’яна, й бо я п’яна, й то я й ни твиреза,
-
80.
- Ня й била й моя мати й березовим прутом,
А щобо я й ни стояла із тим баламутом. - Ой каламут водиця й каламут, каламут,
Меджи нами, мій милийкий, виликий баламут. - Ой течи й вода, течи та й каламутиться,
Й меджи нами, мій милийкий, та й навіть ни листися.
- Ня й била й моя мати й березовим прутом,
-
81.
З-1).: Навіть шо?
Р-1).: Навіть, бо ся не лестив коло неї. Не листиться.
Р-3).: "Тай каламутиться, поза очі як пес бреше, а в очі листиться".
Р-1).: Так, вона й так. -
82.
- Ой не бреш за ня, не бреш, ворогу, й ворогу,
Бо ти мині ни відбрешиш ни руку, й ни ногу. - Брехала й сусідочка, й брехала, брехала,
Й то ни знаю, й чи ще бреше, чи вже й перестала.
- Ой не бреш за ня, не бреш, ворогу, й ворогу,
-
83.
Р-3).: Ше де йде співачка. То братова… [1]
Р-5).: Слава Ісусу Христу.
Всі: Слава навіки.
Р-5).: Дай вам, Боже, щистя.
З-1).: Дай, Боже, вам здоровячка.
Р-5).: Та Володя мені каже: "Йдіт"…Примітки:[1] До сеансу приєдналася Ганна Олексіївна Костишак, респондент № 5. – Примітка транскриптора.
-
84.
- [1] Ой йшов бо’м до дівчини, пішов бо’м, пішов бо’м,
А ся річка й розширила, тай не перейшов бо’м.
Примітки:[1] Респондентка двічі виконала твір на прохання збирача, бо за першим разом збирач не встиг вчасно увімкнути диктофон: З-1).: Ану ще раз її спочатку, бо я не встиг включити [диктофон]. – Примітка транскриптора.
- [1] Ой йшов бо’м до дівчини, пішов бо’м, пішов бо’м,
-
85.
З-1).: А чи не знаєте ви такої пісні, називається та пісня «Сирітка»?
Р-3).: «Ходила сирітка по світу блукавши». Не знаєте такої?
З-1).: Така дуже стара, така дуже жалісна.
Р-5).: [Співає] "Ходила сирітка по світку блукавши"…
Р-1).: То єдному треба співати, бо то береся перед тим…
Р-5).: Ми знаєм. -
86.
- Ходила й сирітка, по світку блукавши,
По світку й блукавши, матінки глядавши. - Здибала сирітку й Божа Матінойка:2
- – Де ж ти йдеш, сирітко? – Йду глядати мами.2
- – Хоть бо ти, сирітко, украй світ перейшла,
То ти бо й матінку на світі не найшла. - Войди си, сирітко, й на восоку гору,
Войди си, сирітко, й на восоку й гору, - Волом си, сирітко, кедровий пруточок,2
- Пошюкай, попукай материн гробочок.2
- Сирітка пукає, мамця ся вбриває
Сирітка й пукає, мамця ся вбзиває: - – Ой хто ж там, ой хто ж там та й на моїм гробі?2
- – Ой, я-я, матінко, йми си мене к собі.2
- – Шо ж ти там, дітинко, за кривдицю маєш,
Шо ти ся живийка в сиру зимлю пхаєш? - Я тобі лишила мачуху молоду,
Я тобі лишила й мачуху молоду. [1] - Най тобі, дітинко, сорочичку шиє,2
- Сорочичку шиє, головойку моє.2
- – Головойку моє, все ня в плєчі биє.2
- Сорочичку шиє, все в долийці лає:2
- – Бо’зь ї не сходила, бо’зь ни заробила.2
- Ой зіслав Господь Бог пекивники з пекла.2
- Та взяли й мачоху правейко до пекла,
Та й взяли й мачоху долейко й до пекла. - Ту тобі, й мачохо, й у смолі кипіти,
А щобо ти знала шановати діти. [2] - – Коб бола ж я, Божи, тої бідки знала,
Я бола сирітку кращи шановала.2 - Головойку мола ще й поцюлювала.[3]2
- Як хлібця ми вкрає, як маковий листок,
Все ня ся й питає: «Ци з’їлась го вшиток?» - – Зіла ж я го, з’їла в сіньох за дверями,
Вмола [4] ж я ся, вмола [4] ревними сльозами.2
Примітки:[1] Р-1).: Йой, не можу вже. Най трошка спочину. Та співайте ви. З-1).: Спочиньте, спочиньте, так.
[2] Р-1).: Йой, голова болит.
[3] Р-1).: Вже всьо. З-1).: Там ше шось ви казали, шось крає, так? Р-3).: Нє, шо як хліба вкрає, все мені лає. З-1).: Ану, заспівайте просто той куплет.
[4] Вмила – варіант виконання. – Примітка трансктриптора. - Ходила й сирітка, по світку блукавши,
-
87.
Р-1).: І всьо. [1]
Примітки:[1] Респонденти розмовляють між собою. – Примітка транскриптора.
-
88.
З-1).: Чи могли би ви нам вівкнути нам, як то колись вівкали?
Р-5).: Тепер вже по лісі не вівкают.
З-1).: Ну, а як то колись по лісі вівкали?
Р-4).: Тепер якби вівкав, казали шо вдурів.
Р-5).: А колись у лісі хіба ходили співали жінки, чоловіки вівкали.
З-1).: Ану, завівкайти нам! -
89.
- Ой я си заспіваю, й то як я си вівкну,
Піде голос попід колос, аж на Каплонівку
Ігу-у-гу-гу-у, Ігу-у-гу-гу-у!
- Ой я си заспіваю, й то як я си вівкну,
-
90.
З-1).: Ще так рукою рухали, шоб голос рухався…
Р-5).: В Яблінци красно співають, як вийдуть на границю і так дівки співат: -
91.
- Ой сім міхів горіхів, а решето брокви,
Єдна рибка й коло мене, друга з жалю пукне.
Ігу-гу-гу-у!
- Ой сім міхів горіхів, а решето брокви,
-
92.
- Гой войду я на границю, зрубаю ялицю,
О я з тебе, біла дівко, зроб’ю молодицю.
- Гой войду я на границю, зрубаю ялицю,
-
93.
- Гой войду й на границю, зрубаю яловиць,
Шобо ми ся й видно було й на цілий Шандровиць.
- Гой войду й на границю, зрубаю яловиць,
-
94.
- Ой хоч бо я співала, й бо’м ни пиристала,
То мій милийкий ни вчує, бо гора застала.
- Ой хоч бо я співала, й бо’м ни пиристала,
-
95.
З-1).: Бо шо його застала?
Р-1).: Гора застала.
Р-3).: Або могила можна казати. Бо тоже вже десіть років, як помер мій чоловік… -
96.
Р-1).: То’сь ми си вечірки ниськи зробили, Боже.
З-1).: А як колись, ходили’сьте колись на вечірки?
Р-5).: Ну бо як, вічно!
З-1).: А де ви ходили, де збиралися на вечірки?
Р-5).: До любої хати.
З-1).: До любої?
Р-5).: Ну хто прийняв? Ну, менше сім’ї, десь більша, веселіше.
Р-1).: Наносили нафти, по штири пальці на фляшчину і ми стріляли (?), …?… світла не було.
З-1).: А шо таке, по чотири пальці, як то так?
Р-5).: Та я знаю?
Р-1).: Такво ллют. Такво нафти налляли у фляшчину, у яку бутилку [1] В флашку нафти наляли штири пальці. Тота мала нись принести, а тота завтра. В нас на їднім кружку було двайці дві дівок.
З-1).: Ага, двадцять дві дівки?
Р-5).: А хлопців як прийшло, то прийшло сорок вісім.
Р-1).: Кажда сваго кавалєра мала …?…
Р-5).: Як хлопці до хати, …?… а ми печи скребчем, шоби ся держали хлопці нашої печи, шоби все до нас приходили на вечірки.
З-1).: То шо ви так…
Р-5).: Ми так ворожили. А ци то правда, ци нє.
Р-1).: А на Андрія під миски ’сьми клали пєрсьтені, ше таке робили таке, робили з єйцьми. Вінець котра си найшла, то вже во, вже буде мати букарта, йо-йой. Ходили’сьми дерева крали.
Р-5).: І так колачики такі пекли і всі під припічком кладеме, то єдній, то тої, то той, всьо. І пущаєми пса, і пес забіжит, котруї скорше вхопит, то значит – тота ся скорше віддаст, та вийде скорше заміж, то-ти колачики. А то на столі, ну і хлопці йдут, ми йдеме на …?… вечір, десь йдеме, мусеме всі співати, як нема в шо ся вбрати чи боса, хлопці ся розвертают, і мусеш йти, мусиш. Ідемо співати, всі приходили, а хлопці вже всьо то-то на столі поготовили: ту чіпець, ту кілок той [2], а ту перстень. Ше шо четверте? Хіба три, троє. І всьо. І дівки по очєрєді, ну, ти глядай ти, на що попадеш, миску там переверне, там прикрито. Йой, тота підойме – файна, о чіпець – бде ся віддавати, перстень тоже файно. А як той кілок найде, то всьо: «Ура!» Хлопці на всю хату ха-ха. Вона ся завстидає. Бодай ти шляк трафи, чи правда, чи ні …?…
Р-1).: Чекайте, не говоріть таке, вже пан нас слухає, бде мати шо говорити на нас.
Р-5).: По всю Україну.
З-1).: А на Андрія в вас так само вівкали, так?
Р-5).: Так.
З-1).: А шо співали на Андрія?
Р-5).: То на Андрія.
З-1).: То на Андрія. А шо співали, там шось спочатку якось?Примітки:[1] Респонденти сперечаються про те, хто має правильно розповідати. – Примітка транскриптора.
[2] Респонденти сміються. – Примітка транскриптора. -
97.
- Ой Андрію, Андрію, й колопенки сію,
То дай же ми, Боже, знати з ким їх буду брати.
І-гу-у.
- Ой Андрію, Андрію, й колопенки сію,
-
98.
З-1).: І шо якось ворожили, шо вівкали і куди голос піде, так?
Р-5).: Так.
З-1).: І шо казали?
Р-5).: В котрий бік, там ся бде заміж виходити.
Р-3).: Там ся бде віддавати, чи то правда буде, чи ні, відка ми знаєм. Як вас звати?
З-1).: Андрій.
Р-1).: Ага, та то Андрій! -
99.
- Ой Андрію, Андрію, колопенки сію,
Й та портками заволочу й віддатися й хочу.
- Ой Андрію, Андрію, колопенки сію,
-
100.
Р-1).: Андрій, я маю внука Андрійка, вродився перед Андрійом…
[1].Примітки:[1] Респонденти розповідають про онука респондентки № 1. – Примітка транскриптора.
-
101.
- То й повішу й колосочку в ліс на галузочку [1],
Бде Богойко й колосати мою дітиночку. - То повішу й колосочку й на дуба, на дуба,
Бде Богойко й колисати й малого голуба. [2] - То й повішу й колосочку в ліс на галузочку,
Бде Богойко й колосати мою дітиночку. - То повішу й колосочку й на дуба, на дуба,
Бде Богойко й колисати й малого голуба. - То буде тя колисати, та й буде співати,
Та чому тя й не вколише твоя рідна мати.
Примітки:[1] Початковий рядок твору відсутній в аудіозапису, відтворено за повтором, який респонденти виконали на прохання збирача. – Примітка транскриптора.
[2] Респонденти повторили перші дві строфи на прохання збирача, оскільки збирач не встиг увімкнути диктофон на початку твору. – Примітка транскриптора. - То й повішу й колосочку в ліс на галузочку [1],
-
102.
- Годую тя, мій синочку, й бо’зь великий воріс,
Щобо’з ня дрив нарубав та й водиці й воніс.2
- Годую тя, мій синочку, й бо’зь великий воріс,
-
103.
- Ой Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик,
Най розчешу свою [1] косу й під зелений вінчик. [2]
Примітки:[1] Жжовту – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] Рреспондент на прохання збирача № 1 виконала твір два рази, оскільки збирач не встиг увімкнути диктофон. – Примітка транскриптора. - Ой Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик,
-
104.
Р-3).: Яка файна пісня.
З-1).: Дуже гарна, та.
Р-1).: Ше якесь нагадаєм, приїдете. Видите, ту коні на хаті. [1].
Р-1).: Я не знаю, я співала «То є ниська субота, а завтра неділя». Співала оди?
Р-3).: Та, та.
Р-1).: А я нє!
Р-3).: Та співали.
Р-1).: Ше якої си нагадаю?
З-1).: Нагадайте собі ше тих довгих.
Р-1).: Чекай, чекай, най я ше си собі нагадаю… Ше якої їм маю співати? Якої, вже забула якої? Най ся здогадаю. Завтра вам нагадаю. [2].Примітки:[1] Респондент № 1 розповідає про те як до неї прийшли збирачі фольклору. – Примітка транскриптора.
[2] Респонденти розмовляють між собою. – Примітка транскриптора. -
105.
З-1).: А скажіть, будь ласка, от коли Великдень, в вас не співали біля церкви таких пісень, таких гаївок, чи як?
Р-5).: Нє, нє.
З-1).: Таке шоб дівчата бавилися, співали?
Р-5).: Нє, нє, то нема, нема, нема.
З-1).: А, може, які пам’ятаєте, знаєте, на піст були такі великопосні пісні.
Р-3).: Пісні є.
З-1).: Пісні про Чистий четвер, про Ісуса, пам’ятаєте такі?
Р-4).: Та тото треба си попригадувати. Я правду вам кажу, шо я не склерозна, но вже, але вже не маю пам’яти…, повно операцій всяких. -
106.
- У ниділю рано, як соничко сходи,
Богато й народу й до церкви ни ходи.2 - Йа вже дзвони дзвонять, уже служба служи…,
Господь нас чикає і за нами тужит.2 - Там коло пристола Божа Мати стоїт
І свого Синочка за нас грішних молит.2 - – Ой Сину ж мій, Сину, Сину озлюблений,
Будь же ми, Синочьку, людьом тирпилений.2 - – Мамо ж моя, Мамо, Мамо озлюблена,
Яка твоя прозьба – молитов приємна.2 - Як я їх ни прошу, як їх не благаю,
Вони ся й ни кают, каяння не мают.2 - Караю громами, караю градами,
А вни ся й ни кают, каяння ни мают.2 - Війна нискінченна, голод страшний буде,
Тогди християнам вже страдання буде. [1]2 - Як злитят ангели, за/я/чнут трубіти,
Тогди зійди Господь на двоє ділити.2 - До нивірних скаже: «Я вас не приймаю.
Ви мене не знали і я вас ни знаю».2 - А до вірних скажи: «Ви мине любили.
Славу усягнете, до царства підете».2
Примітки:[1] Респондент пригадує наступні строфи твору. – Примітка транскриптора.
- У ниділю рано, як соничко сходи,
-
107.
Р-1).: В нас так співают.
З-1).: То на Великий піст в вас так співають?
Р-1).: Так, так.
З-1).: А то так коли співають, то і в церкві можут співати, так?
Р-1).: Та в церкві. Та в церкві, ба як?
Р-5).: Читаємо й вдома, бо нам церква далеко, п’ять кілометрів, ходимо в хатах молитися і так «Хресну дорогу» і так ся молим.
З-1).: А в хатах собі читаєте.
Р-5).: Читаємо «Хресну дорогу». Я маю.
З-1).: А як ця пісня називається якось чи нє?
З-2).: Чи постові чи як?
З-1).: А як ті чи постові чи як їх в вас кажуть?
Р-4).: То постові, так Великого посту.
З-1).: До Великого посту пісні. -
108.
З-1).: А чи не пам’ятаєте, може, в вас на Щедрий вечір була така щедрівка про «Пречисту Діву, що по світу ходила»?
Р-1).: Знаєм. Я вам поколядую. [1]Примітки:[1] Респонденти сперечаються. – Примітка транскриптора.
-
109.
- Як Божая Мати по світу ходила,
Прийшла й до багача, на ніч ся просила:2 - – Пани господарю, прийми мене на ніч,
Бо темная нічка й заходить на мени.2 - А той пан господар не хотів прийняти,
Сказав своїм слугам собаки спущати [1].2 - А [2] собаки Матір Божу добре знали,
Пирид Божов Матір на коліна [3] впали.2 - Як Божая Мати по світу ходила,
Прийшла й до бідного, на ніч ся просила:2 - – Пани господарю, пириночуй мени,
Бо темная нічка й заходит на мени.2 - – Не маю, ой маю й де переночувати,
Тільки я ни маю, що їстоньки [4] дати.2 - – Ни хочу, ни хочу й вечероньки твої,
Тільки ти ж прийми [5] ня до шіпоньки свої.2 - Став господар рано волойкам давати,
А єго шіпонька зачала сіяти.2 - – Й устань, жоно, й устань, сталася новина,
Бо в нашій шіпонці родит Діва Сина.2 - – Коб бола ж я знала, що то Мати з Богом,
Сама’м була спала з дітьми під порогом.2 - Коб бола я знала, що то Мати Божа,
Я була прийняла до свойого ложа.2 - Як була’м я знала, що Мати з Ісусом,
Я була’м [6]накрила тонойким [7] обрусом.2
Примітки:[1] Собаками гнати – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] Тії – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[3] Колінця – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[4] Вечероньки – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[5] Пусти – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[6]Була я – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[7] Шовковим – варіант виконання. – Примітка транскриптора. - Як Божая Мати по світу ходила,
-
110.
З-1).: Дуже гарно.
-
111.
- [Ой лілія] [1], лілія.
Породила Мати Сина, Діва Марія.2 - Ой лілія, лілія.
Та й не мала де скупати Діва Марія.2 - Ой лілія, лілія.
На Йардані вода чиста,
Купала Діва Пречиста, Діва Марія. - Ой лілія, лілія.
Тай не мала пеленочок, Діва Марія. - Ой лілія, лілія.
Cут у церкви фіраночки,
Будут файні пеленочки на Пана Бога.2 - Ой лілія, лілія!
Та й ни мала повивача, Діва Марія.2 - На бізкупу пась ядвабний,
Буде [2] повивач там ладний на Пана Бога.2
Ой лілія, лілія!
Примітки:[1] Початок твору відсутній в аудіозапису, відтворено із польового зошита. – Примітка транскриптора.
[2] То бде – варіант виконання. – Примітка транскриптора. - [Ой лілія] [1], лілія.
-
112.
Р-1).: То на другі свята так співают.
З-1).: На другий Святий вечір, так?
Р-1).: Так.
З-1).: На Щедрий вечір чи як в вас кажут?
Р-3).: На Святий вечір, на Другий.
Р-1).: Щедрий вєчєр.
З-1).: Щедрий вєчер, Другий Святий вечір, та? Дуже гарно.
Р-1).: Но. -
113.
- Щадрий вєчир, добрий вєчир.
Ци дома, дома господарийко?
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - Ой дома, дома, сів конец стола.
Щадрий вєчєр, добрий вєчєр. - Ой що ж він роби, гроші рахує.
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - Ци дома, дома господарийко?
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - Ой що ж він діє, пшеницю віє.
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - На три купойки їх сортірує.
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - Перша купойка на насінійко
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - Друга купойка на проскуройку.
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - Трета купойка на єдінєйко.
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - То проскуройка та й на Великдень.
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - Та й на Великдинь, на Святу ниділю.
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - На Святу ниділю та й на Новий рік.
Щадрий вєчир, добрий вєчир. - Та й на Новий рік та й на й усєй вік.
Щадрий вєчир, добрий вєчир.
- Щадрий вєчир, добрий вєчир.
-
114.
- Дякуєме, пане ґаздо.
Аби’сьте того панича (бо то паничи суть…) згодували,
А нас у свати забрали.
- Дякуєме, пане ґаздо.
-
115.
Р-1).: Юж йдут. А ще треба хлопцім щадрувати, хлопцям щадруют, дівкам щадруют. Щадрувати вам?
З-1).: Щедруйте.
Р-1).: Але! Йо-йой, та я вже захрипла. Най трохи спочину. Так, чекай, чекай. -
116.
- Ой рано-рано кури запіли. Ой дай, Боже.
- Ой бо ще ранчи пан Андрій устав. Дай, дай Боже.
- Ой устав, устав, три свічі всукав. Ой дай, Боже.
- При першій свічі личийко вмивав. Ой дай, Боже.
- При третій свічі ніжийки вбував. Ой дай, Боже.
- При третій свічі коника всідлав. Гей дай, Боже.
- – Коню вороний, продам я тебе. Ой дай, Боже.
- – Пане Андрію, жаль тобі буде Ой дай, Боже.
- Ци знаєш, пани, як ми втікали. Ой дай, Боже.
- Йа як за нами турци вганяли. Ой дай, Божи.
- Перескочив я бистру річийку. Ой дай, Боже.
- Тибе’м не згубив, себе’м не втомив. Ой дай, Боже.
- Замочив я си злоті стримена. Ой дай, Боже.
- А й пане Андрій, ни продай мине. Ой дай, Боже.
-
117.
Р-1).: Не продаш?
З-1).: Нє.
Р-1).: Ну всьо.
З-1).: А ше мені завіншуйте.
Р-1).: Файна?
З-1).: Та, ше завіншуйте мені.
Р-3).: Андрієві, та.
Р-1).: Но, а.
З-1).: Завіншуйте ше мені.
Р-1).: Но, а як? Як? «Дай, Боже, Андрієві…»?
З-1).: А ше, ви казали, дівчині є.
Р-1).: А дівчині є, так. Но я Андрієві щедрувала, ну а то?
З-1).: Ірина.
Р-1).: Іринка. -
118.
- У броді, в броді пєрстінь згубила.
Ярина в броді, йа в броді, в броді, на чистій воді. - Прийшла додому, йа в броді, в броді.
Ходи, мамцуньо, пєрстінь глядати.
Йа в броді, в броді, на чистій воді. - Пішла матінка, пєрстінь ни найшла.
Йа в броді, в броді, на чистій воді. - Згубила Яринка пєрстін у броді.
Йа в броді, в броді, на чистій воді. - Борш зобігала по татунийка.
Йа в броді, в броді, на чистій воді. - Татунцьо пішов, пєрстін ни найшов.
Йа в броді, в броді, на чистій воді. - Пішла Яринка, йа в броді, в броді,
Пєрстінь згубила йа в броді, в броді. - Борш зобігала по милийкого.
Йа в броді, в броді, на чистій воді. - Милейкий пішов, перстеник найшов.
Йа в броді, в броді, на чистій воді. - Ходи, Яринко, моя здоровийка.
Йа в броді, в броді, ти моя милийка.
- У броді, в броді пєрстінь згубила.
-
119.
Р-1).: Всьо, но і шо хочете?
З-1).: Дуже гарно. А чи віншували шось дівчині таке?
Р-1).: Віншували.
З-1).: А як? -
120.
- –Дай, Боже, пане ґаздо, бо’сьте туто дівчину віддавали, а нас в свати забрали.
– Гой, ходіт усі до хати.
- –Дай, Боже, пане ґаздо, бо’сьте туто дівчину віддавали, а нас в свати забрали.
-
121.
Р-1).: Всі йдут до хати. Дают горілки, брали сільницю таку (ви не знаєте яка сільниця? Я б вам показала, в мене є вондю). В сільницю зливают горілку, отуто сільницю, хто дає, ци літру, ци пів, скілько дают за сина, за хлопця, за дівку. Тогди ся збирают в єдній хаті, музика гуй-га, співают, гуляют, ту горілку п’ють-розпивают.
З-1).: То та сільниця, то таке як ну як…
Р-4).: То як …?… то дерев’яне.
З-1).: Дерев’яне таке велике, кружка така велика, так?
Р-1).: Я маю, я не хочу йти.
З-1).: Велике горня.
Р-1).: Та я не хочу. То не горня …?…
Р-4).: Такий скопиць.
З-1).: Скопець такий?
Р-1).: Такий скопиц. Мій Володя подавав ті скопці, всьо подавав, продав.
З-1).: То-то співали коли, ціво, шо дівчині, хлопцеві, господ…?
Р-1).: Як ходили на Святий вечір по вечери.
З-1).: На Святий вечір, по вечері.
Р-1).: На Другий.
З-1).: На другий Святий вечір.
Р-1).: На другий Святий вечір.
З-2).: «А рано-рано кури запіли», також на Другий вечір?
Р-1).: На другий Святий вєчєр.
З-1).: А хто то ходив: то старші чи молодші?
Р-1).: Старі-старі.
З-1).: Такі поважні.
Р-1).: Такі поважні чоловіки ходили, щадровали, то щадрівка ся називає.
З-1).: Щедрівка. І то ви від кого навчилися таких щедрівок?
Р-1).: Бо та я не вмію, та я вже, бійтеся Бога, та я вже не нешна [1].
З-1).: Але то ходили тільки чоловіки, правда?Примітки:[1] Не сьогоднішня. – Примітка транскриптора
-
122.
Р-1).: Андрійку, Андрійку мій дорогий, білєнечкий. Я ходила по ладканках, я співала, я ладкала. Я тепер вже даранчу, бо вже голос даранчит, треба горівки.
З-1).: Треба його промочить.
Р-1).: Деренчит вже.
Р-5).: Чуєте, а кажіт, як Волосянци були, в Прислопі в нас, музиканти як співали…?…
Р-1).: А я?… -
123.
- То ня мати породила на Святу ниділю,
То ми дала лиху долю, де ся з нев подію? [1] - То ня мати породила на святу Покрову,
То ми дала паличину – та й жени корову.
Примітки:[1] Р-5).: То Волосецький Іван як красно співав, наші свати. Р-1).: Та.
- То ня мати породила на Святу ниділю,
-
124.
З-1).: Ану заспівайте.
-
125.
- Ей ня мати породила на Святу ниділю,
Та ми дала лиху долю, де я ся задію? - А ня мати й породила на Святу й Покрову,
Й то ми дала паличину − та й жени корову.
- Ей ня мати породила на Святу ниділю,
-
126.
Р-1).: Ой, бдете мати шо відписувати.
З-1).: А знаєте, шо я собі нагадав про корову? Колись, як весілля, як молода вже йшла, то вона таке співала: «Чи я тобі, мамо, корову не здоїла». В вас такого не співали?
Р-5).: Співали. -
127.
- Ци я тобі, й моя мамця, й булі не копала,
Шо ти мени й туту зиму не дозимувала.
- Ци я тобі, й моя мамця, й булі не копала,
-
128.
З-1).: «Чи я тобі, мамцю, корови не здоїла» не пам’ятаєте такої?
-
129.
- То я свою матіночку й лишила в порядку,
Й то мні шматічко випрала, звішала на грядку.
- То я свою матіночку й лишила в порядку,
-
130.
- А дай же ми, моя мамцьо, й корову з тилятьом,
Що бо’м до тя й ни ходила щодня із горнятьом.
- А дай же ми, моя мамцьо, й корову з тилятьом,
-
131.
Р-1).: Йо-йой, Боже мій, та вже вам наспівала, люди добрі.
З-1).: А чи, от ви казали, співали щедрівку ґазді, хлопцеві, дівчині, а ґаздині ніякої не співали?
Р-1).: Ні, нє.
З-1).: А, може, як були у вас старші.
Р-1).: Ну та як ґаздині не співали, ба та я вам вже щедрувала перше.
З-1).: Щедрували. Але ґаздині, жінці в домі?
Р-1).: Но ба та чому не щедрували.
З-1).: Ґазді, а ґаздині? -
132.
- Дай, Боже, здоровля, та я й знаю кому,
Та бо тому й господарю, шо я в єго дому.
- Дай, Боже, здоровля, та я й знаю кому,
-
133.
Р-1).: Щедрівку я вам щедрувала перше. Чекай-чекай. «В тебе весь товар хороший»…?…
З-1).: А то ґаздеві, а ґаздині?
Р-1).: Ну а ґаздині так: «А в тебе жіка… товар весь хороший, будеш мати мірку грошей, Як не грошей то полови, в тебе жінка чорноброва»… Ну маєте чи ні, ану, включіт! Ану най співає. Чи то вже не те.
З-1).: То буде дуже довго. -
134.
- Будем їсти й будем пити, будем гайновати,
А що бо нам жаль ни було, як бдеме вмирати. [1]
Примітки:1] Респондент виконала твір два рази, оскільки збирач № 1 не встиг увімкнути диктофон. – Примітка транскриптора.
- Будем їсти й будем пити, будем гайновати,
-
135.
З-1).: Хлопцеві ще защедруєте?
Р-1).: А хлопцеві мня.
Р-5).: Би ся женив.
З-1).: Шоб ся женив.
Р-1).: Як йому мнє?
З-1).: Олесь.
Р-1).: Олесь, ми не вмієме такої. Хіба за Володю.
З-1).: Ну давайте за Володю. Будеш Володьою. Давайте. -
136.
- Спи, дітинко, спи, вічка зажмури, [1]
Над тобою твоя мати шепче молитви.2
Примітки:[1] Респондент № 5 пригадує текст; Р-5).: То ше малому я нагадала. – Примітка респондента.
- Спи, дітинко, спи, вічка зажмури, [1]
-
137.
Р-5).: То я своїм, йой!
З-1).: При колисці ви співали, та?
Р-5).: Тіпир.
З-1).: При колисці.
Р-5).: Та, в колисці.
З-1).: Коли в колисці.
Р-1).: А тепер повно вже маєте.
З-1).: А шо ви казали про Володю?
Р-5).: «Володя, ти Володя, ружовинький цвіток», я таку пісню знаю давно, і то дуже довго. -
138.
- Володя ти Володя, ружовинький цвіток,
Пайдьом, пайдьом, Володя, в вышневенький садок.2 - В вишневому й садочку там соловей пайот,
А нам с тобой, Володя, розлуку подайот.2 - Розлука, ти розлука, чужая сторона,
Нас нихто ни розлучит, ни місяць, ни луна.2 - Нас нихто ни розлучит, ни місяць, ни луна [1],
А тілько нас розлучит сирая мать-зимля. [2]2 - Сижу я у кімнати і смотрю я в окно,
Сматрю, ідьот Володя с красавіцей в кіно.2 - Я ето нє стєрпєла і вийшла на крильцо,
І голосно скричала: "Володя, дай кольцо!2 - Володя, дай колєчко, Володя, дай кольцо,
Ти висушив сердєчко і випив мою кров.2 - Ти висушив серденько і випив мою кров,
Володя, дай колечко, то – нашая любов".2
Примітки:[1] Зоря – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] З-1).: А де ви такої пісні навчилися? - Володя ти Володя, ружовинький цвіток,
-
139.
Р-5).: Конец. То я в Одесі. В п’ятдесят шестім мені було п’ятнацять років, я була в Одесі. Робила там на буряках, потому поїхала в Дніпропетровськ – штири сезони, п’ять я там була. В Павлоградськім районі, в Новомосковськім, там була п’ять раз. Потому Харків багато …?…, аж потому Бєлгород – російська територія… Я ся наїздила. А у Тячів на висілля до свого дівиря ми їздили. А в Дніпропетровськ, а в Харків до ваших на висілля з Миколайом їздила. А брат Стефан мій помер, кілько вже років, тепер того року знов в Дніпропетровськ. То вже об’їздила і Крим, і Рим, і ше в лісі корови пасу.
Р-1).: Я хіба як мій Іван мав йти в армію. -
140.
- Я на тебе, Андрієйку, й мала надієйку,
Й тебе взяли й у армію рано в ниділийку.
- Я на тебе, Андрієйку, й мала надієйку,
-
141.
- Ой Андрію, Андрію, й колопенки сію,
Йа портками заволочу й віддатися хочу.
- Ой Андрію, Андрію, й колопенки сію,
[1] Чатини = хвої. – Примітка транскриптора.