Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
EK_12AV20080701_papish_seans16
Польове дослідження
Дата/час початку
10.07.2008 13:25
Дата/час закінчення
10.07.2008 14:25
Свято/будень
будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
імпровізований, надворі
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
внуки
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Артем’як Мар’яна

Зміст (38 записів, творів – 22, коментарів – 16)

догори

Текст

догори
  • 1.

    Збирач-3): [1] Добре, давайте спочатку якусь довгу, та не обов’язково весільні.
    Р-1).: Ладканки.
    З-3).: Давайте, ладканки. Та ми всякі записуєм!
    Збирач-1): Ми і партизанські записували.
    З-3).: І ті прості, і ті короткі і довгі.
    Р-1).: Коломийки, всякі.
    З-3).: Ви кажете, ладканки знаєте?
    Р-1).: То ви ладкали.
    Інформант-2): [3] Я знала колись, але позабувала.

    Примітки:

    [1] Далі подається як З-3).: – Примітка транскриптора.
    [2] Далі подається як З-1).: – Примітка транскриптора.
    [3] Далі подається як Р-2).: – Примітка транскриптора.

  • 2.
    1. А я собі полюбила й Микольця, Микольця,
      Й Микольцьови й волосічко світиться до сонця.
  • 3.
    1. А я мала й милийкого, Василь називався,
      Він до мени й щовечира й ни полінувався.
    2. Та я мала й милийкого, й називався Йосиф,
      Та він мені й щовечира й цукерки приносив.
  • 4.

    Р-1).: Я ся з Кольовов дівков вчила, Зоньов, ту колись приїжала така, вона вічні виспівувала. Я хоба десь щось запам’ятала, вона за кождого вміла приспівати. Дви, позабувала.

  • 5.
    1. Ой Михайли, Михайли, й студена вода йде,
      Та бо дай ми ся напити, й буду тя любити.
  • 6.

    Р-1).: Я йну, ви йну, та й всьо.

  • 7.
    1. Ой Василю, й Василю, й Василь-Василичу,
      Й чому ти ся й ни вголосиш, як я тибе кличу?
  • 8.

    Р-1).: Ви з мене смієтися.
    З-1).: Та ми не сміємося, нам треба того, ми наоборот ходимо по цілому селі.

  • 9.
    1. Ий Василю, Василю, й ни бери насилу,
      Як ти сила й ни поможи, й загиниш, нибожи.
  • 10.

    Р-1).: Шо ми в лісі співали за коровами ни раз.

  • 11.
    1. Та я прийшов на висілля, й на висіллю люди.
      Й та, Божи мій милостивий, коли моє буде?
  • 12.
    1. Та я ходжу й визираю, де мій дружба дівся,
      А мій дружба й на запічку м’ясом ну заївся.
  • 13.
    1. Ей друшко й моя, друшко, й поцілуй ня в вушко,
      Й та я тибе в біле личко, файна молодичко.
  • 14.
    1. А я дружба, й товаришу, й лиш би ми дружбити,
      А я тілько й ни задружбив, у пушки їмити.
    2. А я дружба, й товаришу, й то я дружба, дружба,
      Й то як ниділийка прийде, й бере ня ся нужда.
  • 15.

    Р-1).: Чи знаєте таку довгу "Заплачеш в перший понеділок… в другий вівторок…" за молоду? [1]

    Примітки:

    [1] Респонденти пригадують текст наступної пісні. – Примітка транскриптора.

  • 16.
    1. Ой заплачеш, Марієчко, в перший понеділок,
      Як ти здоймут із голови зеленийкий вінок.
    2. Ой заплачиш, Марієчко, у другий вівторок,
      Як ти впади й на голову й гадочок із сорок.
    3. Ой заплачиш, Марієчко, у трету середу,
      Як ти Василь замалює й у писок спереду.
    4. Ой заплачеш, Марієчко, й у читвертий читвер,
      Божи, ж ти мій милостивий, де ся діти тепер.
    5. Ой заплачиш, Марієчко, й у п’яту п’ятницю,
      Й не бдеш мочи й виводити із корчми п’яницю.
    6. Ой заплачиш, Марієчко, й у шосту суботу,
      Й не бдеш мочи й подолати й сама всю роботу.
    7. Ни заплачиш, Марієчко, у сьому й ниділю,
      Й Боже, ж ти мій милостивий, де ся типер дію.
    8. Де ся типер дію й з тими діточками,
      Й Боже, ж ти мій милостивий, змилуйся над ними.
  • 17.

    Р-1).: Чула як вони дуже ладкают, я ни знаю хіба чула на висіллі «…Висілійко зачати…» як то-то?
    Р-2).: Якось ладкали «Зійди, богойку, до нас…»
    Р-1).: «Та й ти Божая Мати» баби то ни раз так витігают за столом. Та бо ви то скорше маєте знати.

  • 18.
    1. Дякую ти, нивістици, за твою хустину,
      Та бо візьми та си пів’єш малийку дітину. [1]
    2. Ой за дисять хусточка, за дисят, за дисят,
      Та що з того, й що за дисять, воріски ни висят.
    Примітки:

    [1] Р-2).: А путому кажи. – Примітка респондента.

  • 19.

    Р-2).: Я ї дала таку хустину, а путому Оксаня кажи:

  • 20.
    1. Ой ни висят, ни висят, та будут висіти,
      То нивістиця пришпилит, як буде хутіти.
  • 21.

    Р-1).: Прийду [?] за невістку до людей, треба було співати.
    Р-2).:. «…?… якби біле личко, файна молодичко». Чи співали ту?
    Р-1).: Та як я їх знала, не раз такво коли з дітьми та сяду і співаю.

  • 22.
    1. Витаю тя, Іванку, на білім тарели,
      Би’сти ся любили, би’сти ся любили, як в небі ангели.
    2. Витаю тя, Йванку, на білім обрусі,
      Би’сти ся любили, би’сти ся любили, як лебеді-гуси.
    3. Витаю тя на столі, на всі штири канти,
      Щоби’с мала штири хлопці, щоби’с мала штири хлопці, всі музиканти.
  • 23.
    1. … На висіллю люди,
      Ой Боже ж мій, Боже, ой Боже ж мій, Боже, коли моє буде.
  • 24.
    1. [1] … Зелененька,
      Там на гірці й пасе вівці й моя милинейка.
    2. Ой вийду й на ту гору, та й сяду, та й стану,
      Й то я несу й милийкому й пироги, й смитану.
    Примітки:

    [1] Початок твору відсутній в аудіозаписі. – Примітка транскриптора.

  • 25.
    1. Ой мила, й моя мила, то жи’з ня й здурила,
      Й ти казала, й що ти вийдиш, ти ни виходила.
    2. Ой мила, й, моя мила, й мила, меленийка,
      Й а ти ми ся й сподобала, й ще’з була маленька.
    3. Ой мила, й моя мила, й то’з ми ся збридила,
      Й штири річки пирибрила, й ноги си й ни вмила.
  • 26.
    1. … Ягоди, й любойкі ни вгодив,
      То солодойкі малини й любойці вгодили.
    2. Назбираю й ягідочок повен козубочок,
      Та понесу й милийкому й на полудиночок.
  • 27.
    1. Ий милийкий, милийкий, люди ми тя бридят,
      Мої вічка й ни всихают, як твоїх ни видят.
    2. А мій милий чорнобривий на бік зачисався,
      Кажут люди, й що поганий, мині сподобався.
  • 28.
    1. Кувала й зозулина тай на роздорожжу,
      Й кілько’м любок позабував, за тибе ни можу.
  • 29.
    1. Ей вівці, мої вівці, й то чорні, й то білі,
      Хто вас буде й поганяти святої ниділі.
    2. Ей вівці, мої вівці, й одна біленийка,
      Хто вас буде поганяти, як ни меленийка.
    3. Ей вівці, мої вівці, напів з баранами,
      Хто вас буде поганяти, як мене ни стане.
  • 30.

    З-3).: Готують страви?
    Р-2).: Готують страви, так як усюди.
    З-3).: Сіно може несуть до хати, чи солому?
    Р-2).: Та солому несуть, сніп той дідух, як називають.
    З-3).: А сіно кладут на стіл, а солому стелят на підлогу?
    Р-2).: Так, сіно кладут на стіл під обрус.
    З-3).: Страв мало бути дванацить, а які страви?
    Р-2).: Та всякі, і бульбу, і капусту, огірки, гриби, риба.
    З-3).: А під стіл нічого не ставили?
    Р-2).: Під стіл в нас нічого, колись ланцом зв’язували стіл, ланиць, як називають.
    З-3).: Ложки тоже обв’язували?
    Р-2).: Ложки зв’язували, як сі повичеряє, всі миски на одну купу складали, і ложки зв’язали, таке перевесло скрутили і так ложки клали, шоби ся корови тримали купи.
    З-3).: А пекли карачун?
    Р-2).: Та ґараджун пекли, прядивом зв’язували, несли в ріку купати його.
    З-3).: А сніп не несли?
    Р-2).: Ні, хіба ґараджун.
    З-1).: А нашо його несли купати?
    Р-2).: Такий звичай був.
    З-3).: А колядувати вже ходили на Святий вечір?
    Р-2).: Та.
    З-3).: Тут, може, вертеп ходив?
    Р-2).: Ні, вертеп вже ходит на Різдво, а ввечері діти ходят колядувати.

  • 31.

    З-3).: А полазник тоже ходить на Святий вечір?
    Р-1).: Ні, у нас нема полазника на Святий вечір. У нас на Різдво вводили колись, або теля, або вівцю несли до хати. О, таке було.
    З-3).: А полазник міг бути людина?
    Р-2).: Вівцю хіба водили за показника, або теля вносили зи стайні маленьке.

  • 32.

    З-3).: Андрія у вас святкували, такво збиралися?
    Р-2).: На Андрія шо йдут в ліс, палят вогні, співають пісні.
    З-3).: Може, були спеціальні пісні шо співали?
    Р-2).: Типер ни співают, то діти вийдут. Знаєтете, колись ми ходили, та я ни ходила, молода віддалася, а впиред ходили, співали, вівкали, співали довгі пісні.

  • 33.
    1. Ой Андрію, Андрію, колопеньки сію,
      Та портками волочу, женитися хочу [1].
    2. Посіяла колопеньки близь коло кірниці:
      – Ростіт, ростіт, колопеньки, на другі м’ясниці.
    Примітки:

    [1] Р-2).: [сміється] Таке всяке…

  • 34.

    З-3). А на Щедрий вечір так само готували страви?
    Р-2).: Так само як на Святий вечір.
    З-3).: А на Щедрий вечір не ходили там ніякі передягнуті, не було такого вертепу?
    Р-1).: Та діти ходят щедрувати. Йдут до хати, та:

  • 35.
    1. Сію, сію, посіваю,
      З Новим роком вас вітаю.
  • 36.

    Р-1).: Новий рік. Та більше таке нич.

  • 37.

    З-3).: А на Великдень, в вас ту нічого не святкують, там якісь гаївки водили?
    Р-1).: Та шо вже, типер навіть на Великдень, навіть обхід нима кому, типер молодьожі нима, хіба пару старих прийде. Навіть обхід ни роблят, бо нима з ким, треба нести Божу Матір, хоругви, а нима таких.

  • 38.

    З-3).: А на Івана Купала в вас нічого не співають?
    Р-1).: В нас николи нічого ни робили, ни ходили дівчата.