Сеанс

Текст

• 1.

  Збирач-3): [1] Співайте ту, шо ви співали.

  Примітки:

  [1] Далі подається як І-3).: – Примітка транскриптора.

• 2.
  1. То ня мати й породила святої ниділі,
     То ми дала й пуцувати й два коники білі.
• 3.

  З-3).: Файно, а ше знаєте такі короткі?
  Респондент-1):[1] Но.

  Примітки:

  [1] Далі подається як Р-1).:

• 4.
  1. Ой мати, моя мати, то’з ня годувала,
     То ти мині до сердийка рівню ни дібрала.
• 5.
  1. Ой Боже милосердний, подивися з неба,
     А чи такій старій бабі щи співати треба.
  2. Ой Боже й милосердний, який світ ласкавий,
     Який тогди світ виселий, як ідут з пасками.
  3. Ой Боже милосердний, нашо’м на той світ родився,
     Й нихто би за мнов ни заплакав, хоч би я втопився.
• 6.
  1. Ой вийду й на горбочок, то си гляну, гляну,
     Іна нисе пиріжейки, й а друга смитану.
  2. То пиріжейки в кишеню, й а смитану вип’ю,
     Й то на тебе, й моя мила, вічейками глипну.
• 7.
  1. Ой я поїду в далеку Росію,
     То я свої й кучерики по горах россію.
• 8.

  [1]
  Р-2).: Записано? Трохи будут ся сміяти там.
  З-3).: Нам таке співають, а ви думаєте нам шо співають, нам таке співають.
  Р-1).: Ви знаєте ту пісню: "Вишенько, черешенько, чом ягід не родиш, / Молода дівчинонько, чом гулять не ходеш. / Як мені гулять, мати не пускає…"

  Примітки:

  [1] Респондент на прохання продекламувала ще раз текст. – Примітка транскр

• 9.
  1. Ой стою, а підо мнов вода,
     Поїхав милейкий [1], та й не сказав куда.2
  2. Поїхав миленький та й залізницию,
     А я й осталася, та й розлучницию.2
  3. Поїхав миленький заводи будувать,
     А я й осталася дитятко годувать.2
  Примітки:

  [1] меленький – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 10.

  Р-1).: Всьо.
  Р-2).: То куротойка? А шо нам за то буде?

• 11.
  1. Чорномориць, матінко, чорномориць,
     Вивів мине босую на морозиць.2
  2. Вивів мине босою щий питає:
     – Чи є мороз, дівчино, чи нимає?2
  3. – Ой морозу нема, тілько роса,
     А я собі молоденька стою боса.2
  4. Пристояла нічиньку та й байдужи,
     Любю чорноморчика, люблю дужю,
     Любюю чономорця я, любю дужи й.
• 12.

  Р-2).: То десь тут недалеко вам тут повідав?
  З-3).: На початку села.
  Р-1).: Та, та.
  З-3).: Ми зайшли, запиталися та й нам сказали.
  Р-2).: Ну, а хто то на початку села?
  Р-1).: Та там Семенко, Кучерява.

• 13.
  1. Закувала зозулена, й кувала, кувала,
     А то ти мине, моя мамцьо, ни шанувала.
  2. А я йду й коровиці, то я зайду, зайду,
     То я собі й коло коров роботицю найду.
• 14.

  Р-1).: Не кавалера, коло коров кавалера? Най тя шляк трафе.
  Р-2).: Дівки, ходіт співати, помагатимете.

• 15.

  Р-1).: Ну якоїсь заспівайте, шо ей, шо ся дивите, як куниці звітам.
  З-3).: Ви так кажете куниці, то може, як свати йшли, то так і казали куниці?
  Р-1).: Та.
  З-3).: Колись, як йшли сватати дівчину?
  Р-1).: Так, так, так кажуть куниці, кажут: «Виведіт куницю». А вони ся кажут, виведут дружбів. Такого, такого вбирают, а по тому вже тево, куницю виводять, молоду.
  З-3).: На неї кажут куниця?
  Р-1).: Та.
  З-3).: А то коли йшли свати, як заходили на подвір’я, то вони там казали: «Ми бачили на ващому подвір’ю є куниця».
  Р-1).: Так, так.
  З-3).: А з чим йшли свати сватати?
  Р-1).: Ну та йшли, як з чим? Та йшли з караваєм.
  З-3).: З караваєм, коли йшли сватати?
  Р-1).: Та.
  З-3).: Брали коровай, а хто йшов?
  Р-1).: Та я знаю, староста йшов, або дружба йшов, більше всьо староста йшов.
  З-3).: І вони заходили, і якшо вони давали згоду?
  Р-1).: То мусіли дати, бо де ся були заділи, то куницю вже… Та шось рот розняв, йди гет, би’м не виділа.
  З-3).: А коли вже домовлялися, то домовлялися тоді вже за весілля?
  Р-2).: Та вже так, потому вже було всьо ясно. Як тебе звати?
  З-3).: Марічка.
  Р-2).: Маріка, то так було. Післав молодий якогось чоловіка до молодого, мали ся договорити. Договорилися, шо обіцяют, дают корову, дают там поле, таку стайку.
  З-3).: А якшо не було такого?
  Р-2).: Стайку треба було дати, бо всьо,бо вже ся віддає, дівку хоче віддати. І тогди роблят згодини, поприходили і згодяться.

• 16.
  1. – Ой Марічко, чичері, чичері,
     Розчеши мині кучирі, кучері.2
  2. – Я би’м тобі розчесала, розчесала,
     Коби’м моя матінка ни знала.
• 17.

  Р-1).: А то-то всі знают? Але то треба її записати, шо ми старі її співаєм.
  З-3).: А потім вже після того як домовилися?
  Р-2).: Слухай ту, як вже ся домовили і всьо. І так пішли до священика, священик, ніби не мав руки. Священикові несли курку, яєць пару, або когута доброго, би добре важив. Ну й тогди висілля, на той день, на той день.
  З-3).: А скільки днів було весілля?
  Р-2).: Десь через місяць, через два.
  З-3).: А такво скільки днів: два, три дні?
  Р-2).: Єден день. Вечер пішли, казали: «З чіпцьом». Несли бабі чепець, той чепець принесли і музика грала, співала, танцювали. А на другий день весілля, ішли. Став си староста, молодий молодій ніс хустку, по п’ятдесят грам каждому на порозі давали горілки.
  З-3).: То в молодого було?
  Р-2).: То в молодої, чи в молодого. Ни мішайте їй, чи в молодого, чи в молодої давали по п’ятдесят грам, а люди хтось пив, хтось і ни нюхав, бо ни було з чого, бо вни п’ют, як воду. Тогди сідают за столи, газда випив, я ни пила, а співала аж хата гуділа.
  Р-1).: А типер не хоче співати.
  Р-2).: А типер не можу.
  З-3).: А колись по барвінок ходили різати?
  Р-2).: Ходили різати барвінок.
  З-3).: То перед тим як чіпець той несли?
  Р-2).: Так, так.
  З-3).: А хто йшов барвінок різати?
  Р-2).: Свашки і вони різали молодому, молоді. То вже від молодого віниць вели, а по тому в молодого вже весілля робили і приходили до молодої.
  З-3).: А може, ви знаєте шо ладкали?
  Р-2).: Не знаєм.
  З-3).: Коли по барвінок ходили?
  Р-1).: Ладкали, ладкали. Та чому не ладкали.

• 18.
  1. Дай, Божи, від сила до порога
     Щаслива дорога. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

• 19.
  1. … Гладко,
     Щоби молодятьом солодко.
• 20.

  Р-3).: Ви стара’сьте баба та ви старші за мене на десіть років, та би’сьте якусь заладкали.
  Р-2).: Я не вмію, я не можу, я вже захрипла. Я вже маю дев’ядисять років.
  3-3).: То ви ни знаєте шо ладкали? Чи ви не можете заладкати?
  Р-1).: Та ми молоді були.
  Р-3).: Хтось співав, хтось вів наперед.
  Р-1).: То дивилися хоби ся наїли, а не ладкали. Ану, дівчата, спойте якоїсь пєсєнки.
  Р-3).: Хіба вечерами поют, а типер встидається.
  Р-1).: Дівки, співайте.

• 21.
  1. Ой Василю, Василю, мати тя родила,
     Ой такими Василями плоти городила.
  2. Василю, й Василю, й голова ти чорна,
     Й ти до мене на вечірки, я до тебе в жорна. [1]
  Примітки:

  [1] Інформанти розмовляють про те, хто має далі співати. – Примітка транскриптора.

• 22.
  1. Ой Міхайли, Міхайли, я ти Міхайличу,
     Й та чому ся ни вголосиш, як тя файно кличу.
  2. Міхайла си полюбила, Міхайлову вуроду,
     Міхайла й посію на свому городу.
• 23.
  1. Висела’м ся й уродила та й висело згину,
     Й то я свою й натурицю й нигди ни покину.
• 24.

  Р-1).: Я можу пошуткувати, бо я ся першого апреля вродила.

• 25.
  1. Та’м ся женив й у Хащові, та’м ся женив в Лімні,
     Й ни мів’їм ся й ужинити, бо всі дівки тівні.
• 26.

  Р-1).: Та то є співанка.
  [1]
  3-3).: А, може, ви знаєте, коли корови пасли? Тоді шо співали?
  Р-1).: Співайте якоїсь, ту пісню. Ходи сюда, бодайсь пропав.

  Примітки:

  [1] Інформант 2 розмовляє зі своєю онучкою. – Примітка транскриптора.

• 27.
  1. Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
     Як зустрів я тибе, моя пташко,
     Довго, довго дививсь, марно очі трудивсь,
     А впізнати тибе було важко.2
  2. Ти висока, струнка, в тебе руса коса,
     В тебе очі сумні, нивеселі.
     Бо уста вже не ті, не солодкі такі,
     Скажи, хто цілував їх крім мени.2
  3. Як почуєш колись, привітай, усміхнись,
     Привітай, як колись привітала,
     Бо пройшли вже роки і ми стали батьки,
     Але наша любов не пропала.2
• 28.
  1. [То я хлопиць] [1] молодийкий, крочуся, крочуся,
     То як тої горілочки нап’юся, нап’юся.
  2. То купи ми горілочки, жидику малийкий,
     Як ти за ня ни заплатиш, заплатит милийкий.
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

• 29.
  1. Ой вийду й на горбочок, та си стану, стану,
     Іна нисе пиріжейки, а друга смитану.
  2. Ой то ті пиріжейки в кишеню, а смитану вип’ю,
     Й то на тебе, й моя мила, вічейками глипну.
• 30.
  1. А заграю в пищавину, а заграю в ґайду,
     То я свою білявину й кучиряву найду.
• 31.

  Р-3).: Як то, то ше якось за коровами «…найду…»

• 32.
  1. Коби пити, й коби пити, й коби ся ни впити,
     Й коби знати із ким стати, тай поговорити.
• 33.

  Р-1).: То треба було йти туда до гори, там така жовта хата, там дідо пищавку, він такі коломийки має.
  Р-3).: То треба мати охоту.
  Р-1).: А я кажу, то треба випити півлітри, а потому ладкати.
  Р-3).: Та.

• 34.
  1. Ой на бойках коломийка лигойка, лигойка,
     Там музика дрібно грає, скачит полигойко.
• 35.

  3-3).: А як по барвінок ходили різати? Знаєте, які ладкали?

• 36.
  1. Ой вийду я на ту гору, подивлюся на долину.
     Долина широка, калина висока, а я стою одинока… [1]
  Примітки:

  [1] Інформанти не виконали до кінця твір, бо розпочали сперечатись. – Примітка транскриптора.