Сеанс

Текст

• 1.

  Збирач-3): [1] Які ви пісні співали, коли на вечорниці збиралися?
  Респондент-3): [2] Таку ти знаєш пісню?

  Примітки:

  [1] Далі подається як З-3).: – Примітка транскриптора.
  [2] Далі подається як Р-3).: – Примітка транскриптора.

• 2.
  1. Дала мені [1] моя мати корову,2
     Та й на мою бідну голову, голову,
     Та й на мою бідну голову.
  2. Корову би пасти, водити,2
     А мені до школи ходити, ходити,
     А мині до школи ходити.
  3. Погнала я корову до яру,2
     А сама побігла додому, додому,
     А сама побігла додому.
  4. Дома мене хлопці обсіли,2
     А корову вовци із’їли, із’їли,
     А корову вовци із’їли. [2]
  Примітки:

  [1] мині – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Р-3).: То ше ся так куплет перший повторат, але я вже не буду.
  З-3).: То співайте так без повторів. То вже кінець?
  Р-3).: То колись, то перший рядок ми повторяєм, а то наостанку, а ми перший повторяєм.

• 3.
  1. В саду зеленому росте червона калина.2
     Згадай, згадай, як ми любились, та й розійшлися навсігда.
  2. Згадай, згадай, як ми сиділи, там соловейко щебетав,2
     А ясні зіроньки світили, згадай, згадай що ти казав.
  3. Я твого слова послухала, бо я ще була молода.2
     Свій рідний край я залишила і за тобою в світ пішла.
  4. Завіз ти мене на чужину [1], там де я зроду не була,2
     Ти полюбив [2] собі другую, а я осталася сама.
  5. Візьму надіну біле плаття, піду до моря подивлюсь [3].2
     Гляну на море, море сине, на ньом два кораблі пливуть.
  6. Дівчина к морю зближається, а сина хвиля виграє,2
     Дівчина з милим прощається, праву рученьку не дає.
  7. І в ту мінуту, ту хвилю, дівчина в море втонула,2
     Лиш де-не-де поміж хвилями, правов рученьков махнула.
  Примітки:

  [1] далеко – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] пошукав – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] утоплюсь – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 4.

  Р-1).: Файна пісня?
  Р-2).: Я ше тої люблю, кумо, шо Ганця во та співала.
  Р-1).: Яка?
  Р-2).: Суканова. Пісня така файна, легойка тоже.

• 5.
  1. Ой на горі трава шумит, а в тій траві козак лежит.2
  2. Лежит [1], лежит муравою, накрив очі китайкою.2
  3. Над ним коник зажурився, по коліна в землю вбився.2
  4. – Не сті, коню, наді мною, неси мамі новиною.2
  5. Біжит коник понад селом, і вже сумно, невесело.2
  6. Як приїхав під ворота, так заєрзав, як сирота.2
  7. Вийшла мати воду брати: – Що ж то, коню, за новина?2
  8. Що ж то, коню, за новина, де ж ти подів мого сина?2
  9. – Тихо, мати, не журися, твій син в війську оженився.2
  10. Взяв він собі за жіночку, в чистім полі могилочку.2
  Примітки:

  [1] лежить – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 6.

  Р-1).: Всьо вже. Файна пісня. Не чули такої?
  Р-3).: «Ой, до доріжки, до двора, обсаджена виноградом довкола…» Але ми ї тута не заспіваєм.
  Р-2).: А то файна була, але я си не здогадаю. Ниськів си згадувала, але…

• 7.
  1. Ой на горі й на високі гадра бульбу пече.
     Не мож від ні приступити, бо вна ві мече.
• 8.

  Р-2).: Е, то не файни.
  Р-1).: Файни.
  Р-2).: А ну ж то таке як ваш з Гамерики, то наш Николай все любив, мав то ту касету.
  Р-3).: То як корови пасеться.

• 9.
  1. – Памнятаєш, моя мила, ти моє кохання,
     Як ми си двоє стояли до самого рання?
  2. – Памнятаю, місяць світив до самого рання,
     Я николи ни забуду туто жартовання.
• 10.

  Р-2).: Та то доста таких є.
  Р-1).: То в нас на касеті нашій. Я ни знаю чи є ше та касета.

• 11.
  1. Нащо ви ту калиночку в городі зрубали,
     Як ви її ни садили та й ни підливали.
• 12.

  Р-2).: Та то би цілий динь співав.
  З-3).: А ті шо ви корови пасли?
  Р-2).: Так.
  З-3).: Ті шо ви корови пасли, які співали? Такі короткі?

• 13.
  1. Ой лісочку зелений, то сумний без мене,
     То як я ввійду до тебе, розвеселю тебе.
  2. Ой сумуют поточини сумуют, сумуют,
     Бо вни мого голосочку николи ни чуют.
  3. Ой лісочку зилинийкий, мушу тя зрубати,
     Бо я хочу й попід тебе доріжину мати.
  4. Ой, добраніч, усім на ніч, бо я іду спати,
     Завтра рано поснідаю, вийду щебетати.
• 14.

  Р-3).: Вже маєте доста. Іще. Чекайте.

• 15.
  1. Ой на горі два дубочки, третій зелененький.
     Лежить, лежить у шпиталю козак молоденький.
  2. Лежить, лежить у шпиталю, думає вмирати.
     Просит своїх товаришів: «Дайти мамі знати».
  3. Просит своїх товаришів: «Дайти мамі знати.
     Що я лежу у шпиталю, думаю вмирати». [1]
  4. Приїхала стара мати, як голуб сивенька,
     Пригорнула, притулила до свого серденька.
  5. Пригорнула, притулила, ще й поцілувала.
     – Ой, сину [2], ж мій ріднесенький, то’м тя не спізнала.
  6. – А як ти ня, моя мати, маєш спізнавати,
     Як я лежу у шпиталю, думаю вмирати.
  7. То няй мене ни ховають ни попи ни дяки,
     А [3] най мене поховають вкраїнські козаки.2
  8. Бо ті попи і ті дяки на заплаті б’ються,
     А вкраїнські козаченьки сльозами вмиють.
  Примітки:

  [1] Р-3).: А то вже два рази ни буду повтаряти.
  [2]синочку – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] а то – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 16.

  Р-3).: То треба було проспівати, путому другий раз легше, а то ви пишете.
  Р-2).: «То звичайно, як у маю, як місяць звечора зійде. Спішу…»

• 17.
  1. Одного разу в вільний час, звичайно, як у маю,
     Як місяць звечира [1] зійде, спішу в садок до гаю.2
  2. Там соловейко стрінув я, сидячи на калині,
     Веселу пісню він веде по нашій [2]Україні.2
  3. – Ти, соловейку, пташку мій, лети на Україну,
     Скажи дівчині, що я ї до смерти не покину.2
  4. І знов настала та пора, весь гай зазеленівся,
     Ходит дівчина попід гай, де ж той козак подівся.2
  5. А бідний козак у тюрмі в віконце споглядає,
     Ой бачит він соколонька, про дівчину питає.2
  6. – Ой соловейку, пташку мій, чи бачив ти хатину,
     Зелений гай, вишневий сад, а в тім саду дівчину.2
  Примітки:

  [1] звечора – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] любій – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 18.

  Р-3).: То ше не все.
  Р-2).: «Скажи дівчині шо я ї до смерти не забуду…»
  Р-3).: Але шо, я забула.

• 19.
  1. [Летіли гусоньки] [1] з делекого краю,
     Сколотили воду у тихім Дунаю.2
  2. А як сколотили та й заговорили,
     Третого [2] не чути, що взяли в рекрути.2
  3. Вийшла стара мати на високу гору,
     Та й кличе синочка: «Вернися додому.2
  4. Вернися, синочку, ще раз додомочку,
     Най я тобі змию твою головочку.2
  5. – Як ї з ми ни змила, як я був при тобі,
     Типир ми ни змиєш, бо я жовнір собі.2
  6. Змиють мині, змиють дожді майовії,
     Кучарі розчешут кулі стальовії.2
  7. Як ми молодому кучарі чисали,
     Кулі стальовії біле тіло рвали.2
  8. Біле тіло рвали, кровця цюркотіла,
     Нащо м ти ня, мати, на той світ родила?2
  9. Нащо’з ня родила, нащо годувала,
     Би ся моя кровця всюди розливала.2
  10. Летіли гусоньки з делекого краю,
      Сколотили воду у тихім Дунаю.
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.
  [2] вже того – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 20.

  Р-3).: Всьо.
  Р-1).: Файна пісня. Ви ще такої не чули?
  Р-2).: То наші пісні. Я ще тої, я забула.
  Р-3).: Яка?
  Р-2).: «Добраніч, дівчино, бо я іду спати, завтра вийду щебетати…» Забила і всьо.
  Р-3).: Я її забила тожи. «…казала чекати (2) коло свої хати…».
  Р-1).: Та то ни спочатку.
  Р-2).: То ни спочатку.
  Р-3).: Як би ми знали голос.
  З-3).: Може ви хоча б з середини хоча б заспівали?
  Р-1).: З середини? Та ми її добре не знаєм.
  Р-3).: То її Ганця знає…То там є. Ну ми з початку ни зможим.
  Р-2).: «Ой, на горі черешенька…».

• 21.
  1. Ой на горі черешенька, на ній гарний, білий цвіт.
     Що би ти [1] знала, дівчинонько, який в тюрмі гіркий світ.2
  2. Сонце сходить і заходить, а я сіджу у тюрмі.
     День і ввечір вартовії стережут мене в вікні.2
  3. Не стережіт, не стережіть, я втікати не буду.
     Бо ті ґрати [2] стальовії я пірвати ни можу.2
  4. Каждя птиця пару має, навіть в землі той хробак,
     А я бідний нещасливий, закований в кайданах.2
  5. Каждя птичка пару має, навіть тоти голуби,
     А я бідний, нещасливий, сходят мині в тюрмах дни.2
  6. Ой сидів я один рочок, ой сидів я другий рік,
     Прийшла карта з України визваляти нас на світ.
  7. Єдну браму розрубали, другу браму розтяли,
     Взяли мене за рученьку, на світ Божий вивели.2
  Примітки:

  [1] би’з – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] крати – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 22.

  Р-3).: То вже з другої пісні останній стовпчик.
  Р-2).: То вже друга пісня, а може то і та пісня продовжилася, вони то знали.

• 23.
  1. Їхав козак з України та й зблудив з дороги,
     Та й приїхав на подвір’я до бідної вдови.2
  2. – Добрий вечір, удовонько, чи горазд ся маєш,
     Як ти собі молоденька сама проживаєш?2
  3. – По чім ти мене взнаєш, що мужа не маю,
     Що я собі з діточками сама проживаю?2
  4. – Пізнаю тя по воздобі, по твоїй воборі,
     Що ти сумна, нивесела ходиш у жалобі.2
  5. А я козак молоденький, вмію порадити,
     Роздай, роздай, дрібні діти, будемо си [1] жити.2
  6. – Мої діти не єгнята, не будуть сі пасти,
     А [2] я своїм дітьом мати, не даю їм пропасти.2
  7. Ввечер буду запрядати, а в день буду шити,
     З малейкими діточками якось буду жити.2
  Примітки:

  [1] двоє – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] то – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 24.

  Р-3).: Я вже дальше не знаю, чи є ше там дальше, чи нє? «Ой на горі трава шумить, а там козак лежить…» Співали?
  Р-1).: Співали. «Литіли гуси…» Ми вже тожи співали, ше тої ми не співали. Чули’сти?
  З-3).: «Ой, вербу, вербу, крутая, вербу, чом з тебе листя спадає? Туга на серце, туга на моє, що милий мій від’їжджає…» То та? Заспівайте, може, то яка інша?
  Р-1).: Я коли ляжу спати, як ни засплю, то таких всяких си згадую, а типер нічо і частушок, і всяких.

• 25.
  1. Коло млина яворина, зацвила калина.
     Навчилася в саду спати молода дівчина.
  2. Навчилася в саду спати мижи яворами,
     Бо хотіла розмавляти з хлопцями-стрільцями.2
  3. – Пусти мене, моя мати, в той сад погуляти,
     Як запіют перші півні [1], йду додому спати.2
  4. Піют перші, піют другі, вже курка кокоче,
     Кличе мати вечеряти [2], а доня не хоче.2
  5. – Вечеряй си, моя мати [3], що си наварила,
     Бо вже мені молоденькі вечеря не мила.2
  6. Заломила білі ручки від пальця до пальця,
     Як не було, так не буде з козака коханця.2
  Примітки:

  [1] кури – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] вечиряти – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] мамцьо – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 26.

  Р-1).: Всьо.

• 27.
  1. В саду, в саду, в саду вишневому
     Чесала Олюся косу русявою [1].2
  2. Чесала, чесала, ще й кучирявила,
     А на другу весну Оля повдовіла.2
  3. Оля повдовіла, Олі великий жаль,
     Поїхав меленький, Олю з собов не взяв.2
  4. Поїхав меленький на Україноньку,
     Залишив Олю ще [2] й маленьку зіроньку.2
  5. Зіронька росла, а Оля плакала,
     Взяла ліворвера зіроньку стратила.2
  6. Стратила зіроньку, ще й п’ятолітною,
     А сама попала у тюрму вічную.2
  7. Олі тюрма, тюрма, тюрма холодная,
     Оля не видержит, Оля не годная. [3]2
  Примітки:

  [1] русявую – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] си – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] Р-3).: То ше не вся, я забила як далі. – Примітка респондента.

• 28.
  1. Ой на горі, на високі стояли повстаньці,
     Посходили до потічкуа [1] вмиватися вранці.2
  2. Декотрі ся вже помили, декотрі вмивали,
     Большовицького нападу вни не сподівалис.2
  3. А прокляті большевики з гори наступили,
     Наших славних партизанів у ями накрили. [2]2
  Примітки:

  [1] потічку – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Інформанти забули далі слова тексту. – Примітка транскриптора.

• 29.

  Р-3).: А як дальше «Упав Сокіл…» упав ше хтось. Ви ту дівоньки напишете з нами.
  Р-1).: Тої не співайте, тої по телевізору вже співають.

• 30.
  1. У лісі, у темному серед пахучих трав,
     Там лежит козаченько, неначе він заспав.2
  2. А кров єго ташує, вірні єго друзі,
     Ліки му прикладают, а він неначе [1] в сні.2
  3. А у ниділю рано, як почало свитат,
     Біжить якась дівчина і подалась назад.2
  4. Біжить якась дівчина і стала говорить:
     – Ой, милий, мій миленький, а що ж тебе болит?2
  5. – Мине болит рученька і правая нога,
     Бо мене поранила куля ворожая.2
  6. Дівчино, дівчино, не стій біля мене,
     Візьми си хустину, повитирай кров з мене. [2]2
  Примітки:

  [1] немовби – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Р-3).: Та так, так.
  Р-1).: Але там ще прийшла мати до нього. Я забула.
  Р-3).: То шо то ми цілу не докінчимо, а вуни пишут.
  Р-2).: Та вуни вже пишут…
  «Дівчино миленька не стій біля мене,
  Візьми си хустину, повитирай кров з мене.
  Неси, неси хустину, шо з ї вишивала,
  Будеш пам’ятала…»
  Р-1).: То до іншої.

• 31.
  1. [Біжить, біжить] [1] дівчина та й подала гудок,
     Миленький від’їжджає у зелений гайок.
  2. Миленький від’їжджає, лишив ня сироту,
     Лишив ми на памнятку обручку золоту.2
  3. Ой квіти, мої квіти, яка в вас пахнота,
     Любила я милого, типер його нима.
  4. Любила я милого, єго карі очі,
     Шянеля розпущена, гранати при боці.2
  5. – Постій, постій, дівчино, хотя вже й пізній час,
     Бо, може, я з тобою уже послідний раз.2
  Примітки:

  [1] Р-2).: То тої шо ми співали наперед
  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

• 32.

  Р-2).: То треба всьо доложити, а путому вже «…надїхала машина, та подала гудок…»
  Р-3).: А слухай, здугадай, ти си ту пісню «Стоїть милий серед церкве, мила йому при руці…» Ти не пиши ще. «Стоїть милий серед церкви, дівчинаму при руці, а його мила-чорнобрива, у куточку при стіні…». Ви знаєте ту пісню.

• 33.
  1. [Ой вишеньки] [1], черешеньки, що з вас листя оппало,
     Любилися, кохалися, всьо надармо пропало.2
  2. Любилися, кохалися аж до самого кінця,
     Тепер, мила-чорнобрива, шукай собі молодця.2
  3. Тепер, мила-чорнобрива, шукай собі молодця,
     Бо я їду завтра рано вже з другою до вінця.2
  4. Стоїть милий серед церкве, дівчина му при руці,
     Його мила-чорнобрива у куточку при стіні.2
  5. Його мила-чорнобрива у куточку при стіні,
     Покотились дрібні сльози по личеньку до землі.2
  6. Вийшов батюшка з вівтар’я та й козака запитав:
     – З ким ти собі, козаченьку, білі рученьки зв’язав.2
  7. – Ой не з тою, що з нев стою, що за рученьку привів,
     Тільки з тою, що в куточку, що’м три роченьки любив.2
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

• 34.

  Р-3).: Ми перши так.
  Р-2).: То ни файно.
  Р-3).: То так, то так.

• 35.
  1. Ой ни шуме, луже, дзелений байраче,
     Ни плач, не плач, не журися, молодий козаче.2
  2. – Не сам же я плачу, плачут мої очі,
     Ни дают мені спокою ані вдень, ні вночи.2
  3. Спокою ни дают, бо дівчину маю,
     А лихії вороженьки з пари розлучают.2
  4. Як я скорше умру, а ти будеш жила,
     Чи згадаєш, моя мила, де моя могила?2
  5. А моя могила – край Чорного моря,
     Там де була мижи нами любая розмова.2
• 36.
  1. Ой на горі, на горі, на горі,
     Світить ясне сонечко,
     Там казала мати до своєї доні:
     – Не журися, донечко.2
  2. – Як же мені не журить, не журить,
     Літа мої марно йдуть,
     Сиджу [1] та й думаю, бо щастя ни маю,
     Літа мої молоді.2
  3. Вийшла мати за поріг, за поріг,
     На ворота свати йдут,
     До хати стрибнула, до [2] вушка шепнула:
     – Доню, свати мід несуть.2
  4. – Най несут, най несуть,
     Я ’го їсти не буду,
     Молодця не знаю, сватів не приймаю,
     Я за нього не піду.2
  5. – А він, доню, хороший, хороший,
     В него хліба і [3] грошей,
     За ним добре буде, так говорят люде,
     За ним, доне, тільки жий.2
  6. – А ти, мати, не гадай, не гадай,
     Що богатство, хата й рай
     Богатство минеться, так мині здається,
     А на серци [4] туга й жаль.2
  Примітки:

  [1] cіджу – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] на – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] та – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [4] серці – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 37.
  1. Я корови й ни гонила, й хуба ялівочки,
     Я жинатих ни любила, тільки паробочків.
• 38.

  З-3).: Ви ше, може, там дальше вівкали?
  Р-1).: Ну вівкали ше кулись.
  З-3).: Ану завівкайте?
  Р-1).: Та я в хаті.
  Р-2).: То в Магурі вівкали.

• 39.
  1. Ой я вийду та си стану на шандрійські поля,
     Вийди, вийди й на розмову, шандрівочко моя.
• 40.
  1. Ой Боберко, й Боберко, ти ни за плечима,
     Й то ни виджу й білявину с сивими вочима.
  2. Ой Боберко, й Боберочко, бода’с ізгоріла,
     Бо ся моя білявина в тобі розболіла.
• 41.

  Р-2).: То таке не співайте.
  Р-3).: То всяки є.
  Р-2).: То, можи, ни файни?
  З-1).: Ми таке саме записуєм.
  Р-3).: Файни, файни.

• 42.
  1. А я займу й коровиці на ребро зелене,
     Ни дай личко й цілувати, милейкий, без мене.
  2. Ни дай личко й цілувати, ни дай вобнімати,
     Бо тя буде ледар-дурень дурньом називати.
• 43.

  Р-2).: То так пуйдали.
  З-1).: Може, ше таке знаєте?

• 44.
  1. Ой музика грає, грає, я слухати люблю,
     Ни дают му їсти, пити, він ся не противит.
  2. Ой, музико, й руський, руський, грай ми по-французьки,
     То най я си погуляю, як риба в Дунаю.
  3. Музики, пиристаньти грати,
     Бо ми спала голівонця, треба підв’язати. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент 2 рядки 5-6 продекламувала. – Примітка транскриптора.

• 45.

  Р-1).: Співайти, та всякі співайте, то шо які вмієте, хоть я ни співаю.

• 46.
  1. Ой дубочку й зеленийкий, мушу тя зрубати,
     Бо я хочу й попід тебе й доріжину мати.
• 47.
  1. Ой у лісі три дороги, всі три напівперек.
     – Чи така’с ми, любцьо, щира, як ї’с била вперед.
  2. – Ни така, ни така,
     Я ни можу, мій, милийкий, все бити їднака.
• 48.
  1. Ой бо закуй жи ти, закуй, сива зозулечко,
     Пан Біг знає, й ци закуєш на друге літечко.
• 49.

  Р-2).: Співайте.
  З-3).: Може, ви знаєте колискові?
  Р-2).: Які то колискові?
  З-1).: Ті, шо біля дитини колишут.
  Р-1).: Хіба ни знаєте, ту приходив такий дідо, писав, а ми нич ни знали, він пішов казав шо ше прийде.

• 50.
  1. Ой повішу колисочку й на дуба [1], й на дуба,
     Буде вітер колисати сивого голуба.
  2. Ой повішу й колисочку й на вербу, на вербу,
     Й буде вітрець колисати, поки я ся верну.
  Примітки:

  [1] вербу – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 51.

  Р-2).: Як вас звати? …?… Я як ходила на весілля, як хлопи співали, як гуляли.
  З-3).: Заспівайте?
  Р-2).: Але то хлопська, то як?

• 52.
  1. Ой я піду й на висілля, стану дубоніти,
     Й мині дома ни в голові й ни жона, ни діти.
• 53.

  Р-3).: Коломийка. То було до скрипки.
  Р-1).: До скрипки грають.

• 54.
  1. А я любив Касю, Касю, й а потім Марисю,
     Я ще мушу й полюбити й молоду Волисю.
• 55.
  1. Жиби мині ни дівчата, я не молодиці,
     Я би жоні дров нарубав, вніс бе’м водиці.
  2. Ой бо пішли танцювати самі молодиці,
     Я високі, я тонойкі, як в лісі ялиці.
• 56.

  Р-1).: Аж такі.
  Р-3).: «Ой прийшов я до кума до хати…». Ни знаєте? Ми співали. Шо далі’м, я забула. «Ой прийшов я до кума до хати…». Ти ше нич не включай там, я ни згадаю.

• 57.
  1. Вийшла карта з України, ти, козаче, збирайся,
     Козак ся збирає, а дівчина плаче, бо козак до бою [1] йде.2
  2. Минув рочок, минув другий, то вже третий наступив,
     Дівчина ридає, з жалю умирає, бо козака нимає.2
  3. Вийшов козак з України, та й в віконце стукає,
     Стара мати плаче, за столом сидячи, а в козака серце б’є.2
  4. – Ни плач, мати, не журися, а де ж твоя доня є?
     – На цвинтари лежит, третий гріб від межі, на ній ружя сіяє.2
  5. Вийшов козак на могилу, та й тяженько зітхає,
     Брами ся втваряют, ружі ся вкланяют, а миленька не встає.2
  6. – Встань, миленька, встань, голубко, всю ми правду розкажи.
     – Рада би я встати, всю правду сказати, сира земля не дає.2
  Примітки:

  [1] війська – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 58.
  1. Рушив поїзд далеку дорогу,
     Сколихнувся вагон і помчав,
     Я останній ще раз подивлюся,
     На то все, що’м так вірно кохав.2
  2. На пероні дівчина стояла,
     Вітер коси її колихав,
     На очах в неї сльози стояли,
     Вна ридала, я важко зітхав.2
  3. Коли поїзд вдалі загуркоче,
     Пригадаєм веселиї дни.
     Звук гитара і місячні ночі,
     Поцілунки горячі твої.2
  4. Ти казав, що повернися.
     Ходить ворог по нашій землі,
     Набійниці з набоями повні,
     Ти приснився мені хоть у сні.2
  5. Кров червона з болітої рани,
     По шанели зтікає в траву,
     Я ту пісню для тебе співаю,
     Бо я знаю, що скоро помру.2
• 59.
  1. Коли Ісус був у Витанії,
     Жалібні слова він сказав Діві Марії:2
  2. – О, Мати моя, будеш страдати,
     Сім мечів болю на серцю будеш ти мати.2
• 60.
  1. Бо на Петра вода тепла, хуба би ї пити,
     Та бо Питро файний хлопець, хуба би любити.
  2. На Купала зілля рвала, на Петра варила,
     Який Петро файний хлопець, а я го не любила. [1]
  Примітки:

  [1] Інформант 1 рядки 1-4 продекламувала. – Примітка транскриптора.

• 61.
  1. Гаєм, гаєм зелененьким,2
     Брала вдова лен дрібненький.2
  2. Брала, брала, вибирала,2
     Тонкий голос подавала.2
  3. Там Василько сіно коси,2
     Тонкий голос переносив.2
  4. Кинув косу у травоньку [1],2
     А сам пішов додомоньку.2
  5. А сам пішов додомоньку,2
     Склонив на стів головоньку.2
  6. Вийшла мати із кімнати,2
     Стала Василя питати:2
  7. – Ой, Василю, чо думаєш,2
     Чому не п’єш, не гуляєш?2
  8. – Позволь, мати, вдову брати,2
     Буду пити і [2] гуляти.2
  9. – Ни позволю вдову брати,2
     Вдова вміє чарувати.2
  10. Зчарувала мужа свого,2
      Ще й щарує сина мого.2
  11. – А я чарів не боюся,2
      Я з вдовою оженюся.2
  Примітки:

  [1] травицю – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] та й – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 62.

  Р-2).: Я сама ни буду.
  Р-3).: Яку?
  Р-2).: Та я ни знаю чи я цілу буду співати. Я воси нагадала.
  Р-1).: Настуня Чорна все співала.
  Р-2).: «Ой, Семене, Семеночку, Семене…»
  Р-3).: А знаєте цілу?

• 63.
  1. – Ой Семене, Семеночку, Семене,2
     Ой чиму ходиш, ни говориш до мене?2
     Чом ни ходиш, не говориш до мене?
  2. А у мене світличийка ясная, гей, [1]2
     Ще й до того біла постіль стелена.2
  3. А я тую білу постіль стелила, гей,2
     Дрібненькими сльозойками скропила.2
  4. У ниділю скоро рано, скоро світ, гей,2
     Збирається дівчинонька, їде в світ.2
  5. А за нею її нелюб на коню, гей:2
     – Тікай, тікай, дівчинонько, догоню.2
  6. Як він тую дівчиноньку догонив, гей,2
     Жовту косу до коника пришпилив.2
  7. – Завези ня до матінки, до вітця,
     …………………………………[2]
  8. Там я буду на лавочці лежати, гей,2
     Буде вотиць, буде мати плакати.2
  9. Буде плакати вся родина,2
     Що пішла, пішла марно світа молода дівчина.2
  Примітки:

  [1] При повторі другий раз першого рядка строфи співається слово «гей». – Примітка транскриптора.
  [2] Інформанти забули слова. – Примітка транскриптора.

• 64.

  Р-2).: Або може таку ще пісню, то давна, давна пісня. Я хіба пару слів, то Касі з Кривулі знає, то я від неї чула. Я си нагадала хіба пару слів… Ти ни пиши, я то ни з почітку.

• 65.
  1. В моєму саду гастра біла цвила,
     Голову журби.
     Ми про кохання ще не знали,
     З сестрою край села жили.
  2. Як ти ішов моїм садочком,
     Я задивилась на твій стан,
     Довго стояла під вербою,
     Пока вечірній впав туман.
  3. Згадай, згадай, мій, миленький,
     Які ти слова говорив,
     Ти клявся передо мною,
     Що будеш вірно ня любив.
  4. З тих пір я сохну про кохання,
     З тих пір душа моя болить…[1]
  Примітки:

  [1] Р-1).: Де то має бути? – Примітка респондента;
  Інформанти 2, 3 рядки 1-14 продекламували. – Примітка транскриптора.

• 66.
  1. В саду ходила цвіти [1] збирала,
     Кого любила причарувала.2
  2. Причарувала серце і душу,
     Типер до тебе ходити мушу.22
  3. Ходити буду [2], буду любити,
     Правду ни скажу, чи сватать буду.22
  4. Сонце низенько, вечир [3] близенько,
     Ой вийди, вийди, моє серденько.22
  5. Вийти ни вийду, стати ни стану,
     Вишлю ти сестру, сестру Оксану [4].2
  6. А си [5] сестрою цілу ніч стою,
     Й ни та розмова, що із тобою.22
  7. Ни та розмова, ни тії слова,
     Ни біле личко, ни чорні брова.22
  Примітки:

  [1] квіти – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] ходжу – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] вечір – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [4] таку саму – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [5] я з – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 67.
  1. Виправ’яла мати сина у салдати,2
     Молоду нивістку зелений льон брати.2
  2. – Ой іди, нивістко, зелений льон брати,2
     То як ни вибериш, ни вертай до хати.2
  3. Брала вона, брала, брала, ни дібрала,2
     Та й у чистім полю тополинов стала.2
  4. Ой минає рочок, другий наступає,2
     А на третий рочок син з війська вертає.2
  5. Син з війська виртає, матири питає:2
     – Де ж моя дружина, шо не зустрічає?2
  6. – А твоя дружина ни хоче робити,2
     Пішла в чисте поле з вітром говорити.2
  7. – Мамо ж моя, мамо, що ж то за причина,2
     Що на нашім полю росте тополина.2
  8. – Ни питайся, сину, за яку [1] причину,2
     Бери топір в руки [2], рубай тополину.2
  9. Як ударив вперши, вона ся схилила,2
     Як ударив вдруги, вна заговорила.2
  10. – Ни рубай ня, милий, я твоя дружина,2
      На горі в листочку спить твоя дитина.2
  11. – Як ти моя мила, то ходи додому2
      І звари вечерю мені молодому.[3]2
  12. Мамо, ж моя, мамо, шо ж ти ізробила,2
      Ми ся так любили, а ти розлучила. [4]
  Примітки:

  [1] За тую – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Бери топір гострий – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] Р-3).: Ми не вміємо. Р-1).: А я ни так знаю: "Вона ся схилила, а в листочку дитина. Мамо, ж моя, мамо, шо ж ти наробила, ми ся так любили, а ти розлучила". Р-2).: То ни так. Р-1).: Я то чула по радіо. Р-2).: То ни добре, бо тому шо перед "Мамо, ж моя мамо…".
  [4] При повторенні строфи другий раз перший рядок двічі не повторюють. – Примітка транскриптора.

• 68.

  З-3).: «Айстра біла…»
  Р-3).: «В моєму саду айстра біла…»
  З-3).: Ну заспівайте. Ми знаєм шо таке айстра.
  Р-3).: Ну я вміла її.
  З-3).: Ну ви співали.
  Р-1).: Ми співали, а потім шось там забули.
  З-3).: Та хай так буде головне шо шось є.
  Р-3).: Та шо ти з того кусочка?
  З-3).: Головне шо шось є, таке було, було.
  Р-3).: П’яний зачалисти, чому не співали?
  З-3).: Давайте ще раз.

• 69.
  1. Червона ружа трояка,2
     Мала я мужа, мала я мужа,
     Мала я мужа піяка.2
  2. Він нич не робит тільки п’є,2
     Прийде додому, прийде [1] прийде,
     Прийде додому жінку б’є.2
  3. Не бий ня, мужу, не карай,2
     Лишу ти дитят, дитят ти лишу,
     А сама піду край [2] Дунай.2
  4. Вернися, жоно, додому,2
     Бо плачут діти, бо їсти хочут,
     А я сам лежу у…[3]2
  Примітки:

  [1] додому – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] за – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] Інформанти забули далі слова. – Примітка транскриптора.

• 70.
  1. Чому вишня, й чому вишня, й чому ни чирешня?
     Любиви’з ня, й кохави’з ня, чому ни биреш ня?
• 71.

  Р-1).: Я забуваю слова.
  З-3).: Може ви ше такі короткі знаєте?

• 72.
  1. Дала бе’м ти, паробочку, дала бе’м ти, дала,
     Вчора мати назначила, ниськи би спізнала.
• 73.
  1. Ой я би ся давно вженив, гадро, через тебе,
     Ти забираш мальованцьо, лігаш перед мене.
• 74.

  Р-2).: То ни файні, то вже такі, то нич ни файни.
  З-3).: А таке ніхто не хоче співати, то сороміцькі пісні.
  Р-2).: Таке не співайте, я таке не люблю.
  Р-1).: «Поїхав тато до Комарова…» Га? Ви то-то знаєте?
  З-3).: «До Комарова…» Нє.
  Р-1).: То тоже вона така файна.
  З-3).: Українська?
  Р-3).: Та українська.
  З-3).: Я знаю російську «До Комарова…»
  Р-3).: Ну давайте.
  З-3).: Ви ше таке не чули слово Комарово?

• 75.
  1. Поїхав тато до Комарова,2
     Лишив матусю з наймитом дома.2
  2. Вернувся тато із Комарова,2
     Питає діток, що було дома:2
  3. – Ой, тату, тату, тату, татусю,2
     Цілував наймит нашу матусю.2
  4. Цілував в губи, цілував личко,2
     Та ще щось робив коло спіднички.2
  5. Було в коморі, було в стодолі,2
     Повиставляли коліна голі.2
  6. Було в коморі, було в загаті,2
     Що аж почули діти у хаті.2
  7. Так ся любили, так ся кохали,2
     Аж ся перини перевертали.2
  8. Ой, тату, тату, дай мамі раду,2
     Бери галузу, вибий позаду.[1]2
  Примітки:

  [1] При повторі другий раз строфи перший рядок не повторюється двічі – Примітка транскр.

• 76.

  Р-3).: То ни мож тягнути?
  Р-1).: То дальши нима.

• 77.
  1. Голуб на калині, голубка на вишни.
     – Скажи, мій миленький, що маєш на мисли?2
  2. – Я маю на мисли тебе покидати,2
     Через лихі люде не можу тя взяти.2
  3. Через лихі люде та й через вороги,
     Не дают перейти до тебе дороги.
  4. В вишневім садочку стежинька вузенька,
     Нихто нев ни ходит, лиш я молоденька.
  5. В правій руці ключі від мого серденька.2
     Бо моє серденько треба замикати,2
     За тебе, меленький, треба забувати.2
• 78.
  1. Ой на горі сосна штири роки росла,
     Здогадайси, дівко, при кім ти виросла. [1]
  2. Росла при батькові, росла при матінці,2
     Здогадайси, дівко, як то добре дівці.2
  3. Дівці постояти, дівці погуляти,
     Дівці на забаві нічку ночувати.2
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польвого зошита – Примітка транскриптора.

• 79.
  1. Ой Андрію, ой Андрію, колопенки сію,
     То дай же ми, Божи, знати, з ким їх буду брати.
  2. [Андрію, Андрію, конопельки сію], [1]
     Портками волочу, віддаватися хочу.
  3. Андрію, Андрію, у тебе сиві вочи,
     Я колопні посіяла, а ти заволочи.[2]
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.
  [2] Інформанти рядки 1-6 продекламували. – Примітка транскриптора.

• 80.

  Р-2).: Диви, я якусь йдну вміла, та й забула, все співаю ни раз корову дою, все співаю і дви і ми на думку ни прийди і ни то. Я як була в Херсоні, то так співала йна я з нев робила.

• 81.
  1. А бо я в тім Дрогомишли на три хлопці важу.
     На Івана, на Стефана, третого не скажу.
  2. Мовлят люде, що’м я чирвона, що я ся малюю.
     Моє личко, як калина, бо я неи хорую.
  3. Мовлят люде, що я гарна, що я ся виношу.
     Я в каждої матери синойка ни прошу.
• 82.

  Р-2).: Співала все.

• 83.
  1. Не рубай ліщину, няй ся зеленіє,
     Не люби Параню, не люби Параню, най ся постаріє.2
  2. Бо Параня дівка не хоче робити,
     Лем ся намалює, лем ся намалює, щоби її любити.2
  3. Накрасит волосся, напудриться густо,
     Ходить як барона, ходить як барона, а в голові пусто.2
  4. Навішят намиста та й на грязну шию,
     Бери ня, Іване, бери ня, Іване, або ти Василю.2
• 84.
  1. Ой стелися, й барвіночку, й по тім заріночку,
     Ісходжяєся рід із родом та й п’є горілочку.
• 85.

  Р-1).: То всякі пісні є. Ану давай.
  Р-3).: Я ни знаю?
  Р-1).: Ви знаєте тої «Старосто, старосто в тебе ніж гострий…»
  Р-3).: Ти си здогадай тої.

• 86.
  1. Йой старосто, де староста дівся?
     А староста й під припічком попелом заївся.
• 87.
  1. Старосто молоденький,2
     В тебе ніж золотенький.
  2. Виріж нам середину, [1]2
     Візьмим тя під перину.
  3. Дай нам горілки пити,2
     Будемо тя любити.
  4. Ой дай же нам хоч трошки,2
     Бо нас болять панчішки.
  Примітки:

  [1] Р-2).: То до коровая. – Примітка респондента.

• 88.

  Р-3).: Тай всьо.

• 89.
  1. Ой старосто, й старостино, то й ся достаростив.
     Всю горілку почастовав, а нас не погостив.
  2. Ой старосто й чепергатий, з кривими ногами…[1]
  Примітки:

  [1] Р-1).: Далі’м забула. – Примітка респондента.

• 90.

  З-3).: Може, ви знаєте яку молодій співали, яку ладканку молодій, або молодому?
  Р-1).: Ой, то співай, да співай їх Боже мій милий треба було там в Таці.
  Р-3).: Вуна складує пісні. Вуна вміє.
  З-3).: Вона нам співала.
  Р-2).: Співала? Гм, та всяких вміє. Йо-йо. «Мати», а ви перше пишете?

• 91.

  – Хто у світі наймиліший? – раз мати питала.
  – Ти, дорога моя доню, діточки сказали.
  – Вам, діточки мої любі, ще й про теє знати,
  Що крім мене є на світі друга ваша мати.
  А та мати всім нам мати, вона нас кормила
  Хлібом, сіллю і водою вона нас поїла.
  І задля того ви, діточки, ростіт на потіху,
  Але тільки не забудьте, за рідненьку стріху.
  Бо хто матір забуває, того Бог карає.
  Чуджі люди цураються, в хату не пускают.
  А свої діти як чуджі і не мають злоби,
  На всій землі безконечо веселого дому.

• 92.

  Р-2).: Путому ще єдно є:

• 93.

  Наймиліше мені в світі, там де я родився,
  Бо я там зріс і там пізнав Бога, в школі там учився.
  Деревце там кожде знаю і дуби старії.
  Там прожив я дні веселі, літа молодії.
  Село рідне, ниви рідні, як я вас не бачу,
  Та я тужу та сумую, а часом заплачу.

• 94.

  З-3).: А де то ви такі вірші? Вивчили?

• 95.

  Хрест березовий, зчорнілий, а могилонька мала,
  А калина її листя, її віттям, наче обняла.
  Та й пестить в своїх обійма, бо нікому віднайти
  Цю могилоньку самітну, щоб пошану віддати.
  На цю могилоньку йду я і мої брати,
  Щоб честь, поклін і пошану віддати.

• 96.

  З-3).: А де то ви такі вірші взяли?
  Р-2).: Я? Я все як ходила до школи, я все ходила на концерт, я все ходила, то я всі такі вірші знаю.
  З-3).: Може, ви знаєте як вам колись казки розказувала мати ваша?
  Р-2).: Казки? То мати мені не розказувала.
  Р-1).: Колись ни було коли казки розказувати.
  З-1).: Або як дитину ви забавляли, різні забавлянки?
  З-3).: Там «Тосі-тосі», якось там приказували?
  Р-1).: Та та всяки, як дитину.
  Р-2).: Я дитину, була хустка, прив’язавла в хустку, положила та пішла. Колгосп був, треба було собі зробити, ше й в колгоспі.
  Р-1).: «Люлі, люлі, дитино маленька…» Я стільки дитинських пісень вміла, як дітей колисала, ше й онука.
  Р-2).: Баба моя співала якось так гарно, чого я ся дочекала?

• 97.
  1. Вилика вирости.
     Й жи би я ся дочекала й по тобі радости.
• 98.

  Р-2).: Так все співала.
  З-1).: Може ви знаєте «Люлі, люлі, дитинко, маленька…»
  Р-3).: Зошит вже скінчився.
  [1]

  Примітки:

  [1] Респондент 1 проговорила наступний пісенний текст. – Примітка транскриптора.

• 99.
  1. Би’с спала й ни плакала, росла, ни боліла,
     Й ни животик, ни голова, й ани біле тіло.
  2. Лю-лю-лю й лю-лю-лю, дітинко малийка,
     Жиби’с спала, й ни плакала, й росла здоровийка.
• 100.

  З-3).: То ви так співали як коломийку дитині?
  Р-1).: Так дитині.
  Р-2).: Я ще тої, все ходила до школи, але я цілої не вмію, хіба трохи.

• 101.

  Було колись на Вкраїні – ревіли гармати.
  Було колись – запорожці вміли панувати.
  Панували, панували, добували, і славу і волю.
  Минулися, дісталися могили по полю.
  Високії ті могили, де легло спочити
  Козацькеє біле тіло, в китайку сповите.
  Високії ті могили чорніють, як гори,
  Та про волю нишком полю з вітрами говорят.

• 102.

  Р-2).: Там далі ще є, але «Отаман завзятий, взяв хлопців поїхав по морі гуляти…» Там далі ше є, але я не вмію, то не я говорила вірш, то той Чербус Петро, тої Зубки брат, а його вже нема.
  Р-1).: Тої шо в Бережку?
  Р-2).: Та де.

• 103.
  1. Ой Магуро, Магуройко, то й’с пополовіла…
     …?… [1]
  Примітки:

  [1] Не вдалося правильно відтворити запис. – Примітка транскриптора.

• 104.
  1. Ой хмариться, дощ буде, розкажу я вам люде,
     Пішов милий в дорогу, я пропила корову.2
  2. Із свашкою Пашкою, з тіткою Палашкою,
     З кумом Іваном, з сусідом Степаном.2
  3. Тепер сіджу журюся, за корову боюся,
     Що ж буде від милого, мого чорнобривого.2
  4. Як прийде милий з дороги, а я йому бух у ноги,
     – Що ж я, милий, зробила, корівоньку пропила.2
  5. Милий милу жалує, корівоньку дарує,
     – Пий, мила, здорова, буде друга корова.2
• 105.

  Р-2).: Файно.

• 106.
  1. Мій миликий уставає та й мене вкриває,
     Спи, милийка, до полудня, най сонце вгріває.
• 107.

  Р-2).: Файний був.

• 108.
  1. Ой не бий ня, моя мати, руки ми поломиш,
     То кого я вірно люб’ю, й ти ми ни зборониш.
  2. [Мамцю] [1], моя старинийка, то’з ня годувала.
     Всі ся ліси похилили, як я заспівала.
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.

• 109.
  1. Ой лісочку зеленийкий, ти лісочку зруби,
     То по тобі походжує коханічко люби.
• 110.
  1. Ой Маґуро, ой Маґуро, то’с припала мраком,
     То ня головочка болит за тим єдинаком.
  2. То ня болит головочка, й то ня болит, болит.
     То вже мою головочку й нихто ни загоєт.
  3. …?… загоїла файна білявина,
     Би ся мої й головойці трохи притупила.
  4. Ой, Маґуро, Маґурочко, то по тобі рівно,
     То ся мому милийкому жинити ни вільно.
• 111.
  1. То як била ни та Кася, ани та Марися,
     Я би до типер ше ходив, то бе’м ни вженився.
  2. Полюбила Кася, Яся, Марися – Антося,
     Й обірвали Антосьови жовтийке волосся.
• 112.
  1. Що я вміла співаночок, всі ’м позабивала,
     Й нима меї й товарішки, би ми здогадала.
• 113.

  Р-1).: «Прийшла до свекрухи, та й м всі пісні забила…» Чи як то?

• 114.
  1. А я стала у матінки, стала’м й у порозі.
     Співаночки мої любі, в далекі дорозі.
• 115.
  1. Ой як я си здогадаю й за молоді літа,
     Сльози вочи заливают, що ни виджу світа.
• 116.

  Р-3).: А знаєте ту пісню?

• 117.
  1. Ой хмариться, туманиться, дрібні дощі йдуть,
     Там молоді жовнярики мед-горілку п’ють.2
  2. П’ють горілку, п’ють наливку, їдят ягідки,
     Та ще й собі поглядають на чужі жінки.
  3. Чужа жінка, як ластівка, як у саду цвіт,
     А ти ж мині, шабелино, зав’язала цвіт.2
  4. Візьму я тя, шабелино, та й за гострий край,
     Пущу тебе [1], шабелино, в глибокий Дунай.2
  5. Плавай, плавай, шабелино, вчися плавати,
     А я піду, молод жовняр, жінки шукати.2
  6. А як я собі, молод жовняр, жіночку знайду,
     Тоді тебе, шабелино, до боку припну.2
  Примітки:

  [1] я тя – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 118.
  1. В мого орендаря пили козаки.
     Та й бо пили, та й бо пили, та й напивали.
  2. Та й молоду шинкаричку та й підмовляли.
     – Ти, молода шинкаричко, ходи ти з нами.
  3. Ліпше буде тобі, як в рідної мами.
     Дурна була шинкарочка та й послухала.
  4. Та й набрала срібла-злота та й поїхала,
     Та й набрала срібла-злота та й поїхала… [1]
  5. Тут тобі жити, ми за твоє срібло-злото будемо жити.
     Тут і бивати, ми за твоє срібло-злото будем панувати… [2]
  Примітки:

  [1] Як поїхала, вони мовлят. – Примітка респондента.
  [2] Респондент 2 проговорила весь текст пісні. – Примітка транскриптора.

• 119.

  Р-3).: Вуни ї шось зробили. То така похожа пісня до тої, шо ви співали.
  Р-2).: То така давна. То, може, ї до тої?
  Р-3).: То не до тої.
  Р-2).: То, може, її переробили?
  З-3).: Вони переробили, але вона старіша. Може, ви її згадаєте?
  Р-2).: Та я хіба во так знаю, тілько більше я не знаю.
  З-3).: Потім ви ни знаєте, вони панували, а шо вони їй зробили?
  Р-3).: Ни знаєм. Чи знаєте ви таку пісню давну-давну.

• 120.
  1. Та й у того шинкаричка пили козаки, пили козаки.
  2. Та бо пили, та й бо пили, та й напивали, та й напивали.
  3. Та й молоду шинкаричку та й підмав’яли, та й підмав’яли:
  4. – Ти, молода шинкаричко, ходи ти з нами, ходи ти з нами.
  5. Буде тобі ліпше, як в рідної мами, як в рідної мами.
  6. Дурна била шинкаричка та й послухала, та й послухала.
  7. Та й набрала срібла-злота, та й поїхала, та й поїхала.
  8. – Ой шинкаро, шинкаричко, тут тобі бити, тут тобі бити.
  9. Ми за твоє срібле-злото будемо жити, будемо жити.
  10. Ой дорога шинкаричко, тут ти бивати, тут ти бивати,
  11. Ми за твоє срібле-злото будем панувати, будем панувати.
• 121.

  Р-2).: Всьо і дальше трохи є. Всьо.

• 122.
  1. Ішов Яким до вдовойки: "Добрий вечир, серце".
     А вна єму відповіла: "Забий жінку конче".2
  2. – А як мені, молодому, слюбну жінку вбити,
     Шлюбна жінка, як ластівка, буде ся просити.2
  3. – Ой ни вважяй, Якимоньку, на її просьбойку,
     Забий волосся в лавойку, зітни головойку.2
  4. Прийшов Яким додомойку, зачяв жінку бити,
     Шлюбна жінка, як ластівка, стала ся просити.2
  5. – То ни вважяй, Якимойку, що я молоденька,
     А й уважяй, Якимойку, – дітина маленька.[1]2
  6. Прийшла, прийшла сусідонька із першої хати,
     Почалася Якимойка хутийко [2] питати.2
  7. – А де ж тобі, Якимойка, жінка молоденька,
     Що тобі ся розплакала дітина маленька.2
  8. А що тобі, Якимойку, кровця на подівку?
     – Я ти скажу щиру правду, що я забив жінку.[3]2
  9. – А що ж тобі, Якимойку, за кров на рукавці?
     – Я ти скажу щиру правду, я різав баранку. [4]
  Примітки:

  [1] Р-2).: А як там ше? Р-1).: Ну та як, ну та й забив… "Прийшов Яким до двовойки та й…, а вна ся питат: "Шо ж тобі, Якимойку, за кров на подівку?" Р-2).: Ага… Перше сусіда…
  [2] Скоренько – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] Р-1).: А далі? Р-3).: То я вже не знаю… Р-1).: Я тоже не знаю… Р-2).: Певно то всьо… З-3).: То ви ше то співайте.
  [4] Баранці – варіант виконання. – Примітка респондента.

• 123.

  Р-3).: Потому вже то, ми помішали середину на край.
  Р-1).: Там ше доста є, як капуста заросла, то то я ни знаю.
  З-3).: Може, ви знаєте такі пісні?

• 124.
  1. [Ой прядино,] [1] куделино, з прядива ни з клоччя,
     Й то до тебе, й кудилино, пряха ни вихоча.
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польового зошита – Примітка транскриптора.

• 125.
  1. Ни буду я лен сіяти, ни буду полоти,
     Й ни буде ми паздірийко й у пальці колоти.
• 126.

  Р-1).: Свині?
  Р-3).: Я зазираю, бо свині.

• 127.
  1. З нами Бог, сильно в Него вірте,
     З нами Бог, поки час, увірте,
     То як зможете ся в силу,
     Скорше впадете в могилу,
     З нами Бог.2
  2. З нами Бог, говоріт всі люде,
     З нами Бог, в каждий час і всюди.
     То й над нами все чуває,
     І в життю нам помагає.2
     З нами Бог.2
• 128.
  1. [Назбираю] [1] ягодочок повен козубочок,
     То понесу милийкому й на подаруночок.
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

• 129.
  1. А я піду в ліс на гриби, квіти назбираю,
     Й мині гриби ни в голові, я єнче думаю.
  2. А я піду в ліс на гриби, назбираю грибів,
     То принесу милийкому, би ніхто ни видів.
• 130.

  Р-2).: Гриби?

• 131.
  1. А хто любит гриби, гриби, а я пичериці,
     А хто любит старі баби, а я молодиці.
• 132.

  Р-1).: Хто старі баби любит?

• 133.
  1. Ой старий я си, старий, коли буду молод,
     Й коли буду й тігати дівчяточка в холод.
• 134.
  1. Ой молоді паробочки, молоді, молоді,
     Як ся на вас позираю, любити вас годі.
  2. Ой, молоді паробочки, бе’сти подуріли,
     Що ви мене, молодийку, любити ни вміли.
• 135.
  1. Ой дала ня й моя мати на єнче силийко,
     Й ни буде ти, мамцьо моя, ниґди висилийко.
  2. Ой дала ня й моя мати за ліс, за тростину,
     То жиби я й ни ходила до неї в гостину.
  3. То я буду ліс ломити, тростину палити,
     Й то до тебе, мамцьо моя, в гостину ходити.
• 136.
  1. Ой я, хлопиць молодийкий, всі дороги знаю,
     До котрого сила піду, там дівчину маю.
  2. Ой я, хлопець молодийкий, зрубаю явірця.
     Ти, молода дівчинойко, никому ни звірся.
• 137.
  1. Небо й земля і всі зорі,2
     Все що в світі, все що в мори.2
  2. Господеві поклін дайте,2
     Відкупитиля витайте.2
  3. Бо наш голос затихойкий,2
     Уста наші заслабойкі.2
  4. Що на нашім днесь престолі,2
     Видів хліба з власной долі.2
  5. Господеві поклін дайте.
  6. За той дар твій прибогатий,2
     За ті щедрі благодаті.2
  7. Свят, свят, свят, Тобі, велика,2
     Най лунає по всі віки.2
• 138.

  Р-2).: То довга. Я якби мала книщ’я.
  З-3).: То таке є в книжці?
  Р-2).: Є. Та я таке маю книщ’я, я якби принесла книщ’я. Я була би вам тілько. Я принесу зара то книщ’я?
  З-3).: Та то є в книжці.

• 139.
  1. Раз у неділю, раз у маю,
     Ішла студентка по тім гаю.
  2. За нею студент стиха ступав
     І попід боки студентку брав.2
  3. Йшли вони гаєм, йшли попід ліс,
     Вона втомилась, він її ніс.2
  4. Він купу листя там назгартав,
     І на ту купу студентку клав.
  5. Минуло літо, осінь прийшла,
     Студентка в школу більш не прийшла.
  6. Минуло літо, ще й зими пів,
     Вже було чути студентки спів.
  7. – Ой лю-лі, лю-лі, ти, сину мій,
     Той хлопець студент, то батько твій.
  8. Спи, мій синочку, спи, засипай,
     Все то кохання, що місяць май.
• 140.

  З-3).: «Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є…» То така?
  Р-2).: Ану.

• 141.
  1. Вже вечір вечеріє, надходит темна ніч,
     Миленький дає ручку та й каже: "Добраніч!"2
  2. – Добраніч, моя мила, запри си ворота,
     Я їду на Вкраїну, останеш [1] сирота.2
  Примітки:

  [1] ти станеш – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 142.

  Р-1).: Всьо вже.
  Р-3).: Всьо вже чи ні, та не всьо. Як то далі купа. Видите, я думала шо буду знати цілу. І фіґу. І ви ни знаєте?