Сеанс

Текст

• 1.

  Збирач-3): [1] Може, розкажіть нам як у вас Різдво святкували? Як почи-нали святкувати?
  Респондент-1): [2] Ну, так як, звичайно, Різдво: колядники, коляду. Не можу зібратися з словами.
  З-3).: А скільки страв готували?
  Р-1).: Дванадцять, звичайно 12 страв.
  З-3).: А солому вносили до хати?
  Р-1).: Солому заносять, на сіл кладуть, на покутті кладуть сніп вівсяний.
  З-3).: А на стіл сіно стелять?
  Р-1).: Сіно, сіно стелять.
  З-3).: А солому на підлогу?
  Р-1).: На підлогу.
  З-3).: А під стіл у вас нічого не клали?
  Р-1).: Ну, клали відро з водою, ніжки обмотували ланцюгом, закривали колодкою.
  З-3).: А для чого так?
  Р-1).: Казали, щоби чужі язики не наговорювали, брехню не вели на родину, закривали чужі роти.
  З-3).: А відро з водою чого?
  Р-1).: Шоби корови багато молока давали. Калиною обмивали, я сама обмивала дівчата, як рос-ли. Калиною обмивала перед вечерею обличчя, шоби кажут: «Били, як калина».
  З-3).: То гілки калини клали?
  Р-1).: Ягоди колись зберігалися, як не виривали, такво у городі були.
  Р-2).: [3] Колись ложки зв’язували?
  Р-1).: Ну, а ложки зв’язують після вечері, шоби худоба не губилася.
  З-3).: А може, ше кличуть, шоби померлі повечеряли? Такого не було?
  Р-2).: Під тарілкою лишають вечерю, кликати, не кликали, просто лишали вечерю.
  З-3).: А карачун у вас готують?
  Р-1).: Готують і кладуть на стіл.
  З-2).: [4] Так і кажуть карачун?
  Р-1).: Так, обв’язують гириджун. Обв’язували такво пряжею навхрест, клали на стіл чеснок, ка-ртоплю, зерно, шоби родило.
  З-2).: А першим що ви їли? Страву яку? Може, часник їли спочатку?
  Р-1).: Ну, спочатку давали кутю, часник, рибу.
  З-2).: А часник чому ложили?
  Р-2).: Шоб здорові були. Ну, шо часник – здоровля, тому що часник саме довше зберігається. О, то справді часник саме перше ми все їли, то вже кутю їли, вже як телевізор почали дивитися, то то вже більше кутя.
  Р-3).: Так, а так у нас, мам, кутю ж таку не робили конкретну. Ше колись років двацить тому, навіть більше, кутя як така не була, була той…
  Р-1).: Ну чого, той мак, мед, як звичайно.
  Р-3).: Так, як звичайно, то тепер уже виробляють з горіхами, з ізюмами, а колись то було зви-чайно. Зерно, мак, медом замащено.
  З-3).: А полазник в вас був на Різдво?
  Р-1).: Є, пригощають, хто прийде першим в хату зранку, пригощають його.
  Р-3).: І на Різдво, на вечерю, то старалися йти до когось з чимось.
  Р-2).: Но чужі не йшли, йшли всі з родини і шось несли.
  Р-3).: Після вечері зразу ніхто не йшов, вже на Різдво ішли, самі свої з родини, близькі родичі ішли.

  Примітки:

  [1] Далі подається як З-3).: – Примітка транскриптора.
  [2] Далі подається як Р-1).: – Примітка транскриптора.
  [3] Далі подається як Р-2).: – Примітка транскриптора.
  [4] Далі подається як З-2).: – Примітка транскриптора.

• 2.

  З-3).: А колядувати ходили ше шостого, колядувати?
  Р-1).: Шостого, після вечері.
  З-3).: Колядували попід вікнами і в хату заходили?
  Р-1).: В хату заходили.
  З-3).: І віншували?
  Р-1).: То обов’язково.
  З-3).: А може, знаєте як віншували?
  Р-1).: То то коляда ціла йшла.
  Р-3).: Коляда йшла, то хлопці йшли колядували, вертеп.
  З-2).: Тільки хлопці?
  Р-3).: Вертеп, тільки хлопці, без дівчат. Дівчата щедрували.
  Р-2).: На Щедрий вечір, на другі свята. А хлопці в вертепі йшли самі, ніхто з дівчат не йшов, вони самі, як стандарт, там по три царі, Ірод.

• 3.

  З-2).: В вас на Святий вечір можна було комусь шось позичати чи ні?
  Р-1).: Та чого, то-то раньше било так шо не дуже, не ходили і не ходять.

• 4.

  З-3).: А на Новий рік, на Василія?
  Р-1).: Ходят на Василія.
  Р-3).: Перед Василієм з тринацятого на чотирнадцяте.
  З-3).: То ходять, передягаються?
  Р-3).: Та передягаються, там ходять боян, скрипка, музика, Жид, Сура [1] передягаються. Ну і просто йдуть веселять. Приходять в хату і то вже так знаєш, розігрують сцену, такво суто з голови, шоб розсмішити, купують, шось міняють. О, такі вже.
  З-2).: Роблять безлад?
  Р-3).: Роблять безлад, які дівчата молоді. Перевдіваються, хлопці в основному переодягаються із дівчатами танці заводят, бо є баян, скрипка. Сура обично малюється помадою, йде всіх цілує всіх хлопів, хто є в хаті. А Жид всіх дівчат до танцю, з такими киянками, і по дорозі хто йде, по дорозі, коли йдуть колядувати зачіпають тою киянкою, шоби обов’язково впав у сніг, бо то не жид, якщо не впаде в сніг.
  З-2).: То ше у вас таке відбувається?
  Р-3).: Так, так, то ше є. Коляда і ту во зустрічання Старого року є до тепер. Скоріше такво молодші хлопці ходили, тепер уже молодих мало є, такво старші, навіть жонаті ходять.

  Примітки:

  [1] Кажуть як Сара. – Примітка транскриптора.

• 5.

  З-2).: А в вас посівають на Василія?
  Р-1).: То в нас на Щедрий вечір посівають.
  Р-3).: А так, як ходять віншувати.
  З-2).: То в вас на Щедрий ходять?
  Р-1).: На Щедрий вечір дівчата співають, дівчата віншують, посівають.
  Р-3).: Дівчата мають зерно на Щедрий вечір.
  З-2).: То в вас коли?
  Р-1).: На Щедрий вечір, на Йордан.
  З-2).: А на Василія ні, тільки на це?
  Р-1).: На Василія ні.
  З-2).: То і дівчата ходять і хлопці?
  Р-3).: На Щедрий вечір самі дівчата.
  З-3).: А на Щедрий вечір, ні то вже на Новий рік до води не йдуть зі снопом?
  Р-1).: Ні, я не ходила, я не знаю, може хтось і ходив.
  Р-3).: На Новий рік ні, шось не пам’ятаю, і баба не розказувала.
  Р-1).: Колись раньше на Святий вечір ходили в ріку митися, тямлю.
  Р-3).: Ну і ви ши ходили на Водохрестя. На Водохрестя, як колись був лід, то і святили раньше. Річка замерзла, хрест вирубували з льоду, на Водохрестя там воду святили, всі вмивалися. Ну, а тепер вже зими нема, вже біля церкви святять, на річку не йдуть.
  З-3).: А тут такі хрестики виліплюють?
  Р-1).: Вже десь познімали.
  З-3).: А то з тіста їх роблять?
  Р-3).: Нє. В нас з паперу кольорового, або з блискучого, з фольги, вирізають хрестики, в кожній кімнаті, на кожній двері на Водохрестя, на вікно перед вечерою другою.
  З-3).: А в вас там до худоби йдуть на Щедрий?
  Р-3).: Йдуть на один вечір і на другий.
  Р-1).: На два вечери.
  З-3).: І шось несуть може?
  Р-1).: Несе хліб, чоловік іде, ну і мала йде помагати, раньше хлопці ходили брати сіно, хліб, сіль.
  Р-2).: А баба взагалі колись розказувала, шо худоба говорить, то я пам’ятаю, шо як вони голодні, то вони говорять.
  Р-1).: До вечері їх треба добре накормити.
  З-3).: То так баба казала, шо ходили слухати, як худоба говорить, ни мож було слухати?
  Р-2).: А ми бігали малими, баба нам розказувала. Я все біля стайні, дивилися, шо вони роблять, постоянно. Якщо хтось почує, родина шось почує, то страшне шось буде.
  Р-3).: Шо можна померти, коли почуєш, як худоба між собою розмовляє
  З-2).: Може, були якісь прикмети, шо буде рік врожайний? Ще щось на Різдво? На Щедрий вечір?

• 6.

  Р-1).: Та хто цим цікавився? То якби ви пошукали Володю, переважно записував не раз.
  Р-3).: Ви якби пошукали старих жінок, знаєте. Якби була би наша бабця жива, то вже рік як померла, вона багато чого пам’ятала, взагалі, ше за тих часів, за Польщі, за війни, вона з вісімнацятого року, то вона багато чого пам’ятала. [1]

  Примітки:

  [1] Інформанти пригадують хто ще може знати традиції села. – Примітка транскриптора.

• 7.

  З-3).: А лишався карачун, чи його їли на Святвечір?
  Р-1).: Гириджун стояв через свята, його обрізали з трьох боків, то лишали так як то худобі, худобі давали.
  З-3).: Він був круглий?
  Р-1).: Круглий, круглий хліб був. То обрізали з трьох боків, ті окрайці потому тримали коровам, як корова пастися йшли. Паски обрізаєм, тоже ми пізніше коровам дається.
  З-3).: А на Святий вечір так само готувалися, як на Різдво, солому то всьо було?
  Р-3).: На два Святі вечори однаково. Тут вже у Яворівському районі, тут де ми зараз живемо, там вже нє. Тут на два Святі вечори однаково, то шо хлопці – вертеп, а дівчата щедрували.

• 8.

  З-3).: Може ви знаєте, шо тут щедрували?
  Р-3).: Знаєш, що ми щедрували. Ми співали таку щедрівку, шо її ніде не співають, бо ті теперішні пісні, церковні, то такі знают, шо на Йордан співають. Бо то стандартне: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людим на здоровля», то співали. А то ми співали таку щедрівку «Хрестився Христос в річці Йордані».

• 9.
  1. Хрестився Христос в річці Йордані, в річці Йордані.
     Має міць над нами та й над водами, та й над водами.
  2. А ми тую воду всю вичирпаймо, всю вичирпаймо.
     Бога Спасителя прославляймо… [1]
  Примітки:

  [1] Респонденти невпевнено співали і не закінчили пісню. – Примітка транскриптора.

• 10.

  Р-3).: Дівчата, скільки того. Тепер вже не щедрують.
  З-3).: Потім ше йшли до хати і ше шось говорили?
  Р-3).: Та вінчували, та багато віншувань. Та, може, хто має записно, бо такво не пам’ятаємо.
  Р-1).: Колядка була ціла.
  Р-3).: Віншування були цілі. Ми ж з Марікою ходили 2 роки. Ой то багато йшли віншували.

• 11.

  З-3).: А на Андрія у вас збиралися?
  Р-2).: Так збиралися. Ми саме перше на Андрія шо робили, то і гадали, і шо ми лиш не робили.
  З-2).: А як гадали?
  Р-2).: Ставили воду, то я пам’ятаю, то я постійно, то робила біля ліжка, як лягали спати, потім ставили стакан з водою і ставили на стакан лінійку. І лягали, і казали: «Сужений, ряжений, переведи мене через кладку». І він мав обов’язково приснитися вночі, хто веде тебе через кладку. І справді настілько воно, про то думаєш, внушаєш собі, не знаю чи то правда, чи ні. Лягаєш спати, і мені снилося як я йду через кладку, хтось там веде, але не видно, но хтось веде. Хлопці дівчат все йшли в ліс, збиралися, палили вогнище в лісі, велике вогнище. Ми ще брали скати, колись дерев’яні кола палили, а потім вже з машини палили ті скати. Пускали з гори і воно мало догоріти, докотитися аж до річки. Шо ми там співали, різні ті, більше народні всякі, такі пісні. Цілу ніч співали,по вулиці, по дорозі ходили цілу ніч.
  Р-3).: Колись було хлопці дівчатам робили, такі на ворота ставили із соломи, робили таку бабу, з соломи і в жіночий одяг, там хустку зав’язували, спідницю і на ворота садили зранку тую бабу. А дівчата хлопцям – діда. Чи навпаки, дівчатам – діда, хлопцям – бабу.
  Р-2).: Носили, і то до теперішнього часу.
  Р-3).: Саме головне було, щоб так пізно ввечері поставити, щоби люди зранку встали, а тая баба в хлопців на воротях стояла. То сміху було.
  Р-2).: А хлопці забирали, вони йшли тоже цілу ніч дижурили.
  Р-3).: І так дівчатам діда ставили такого на воротях. А те шо ворота скидали.
  Р-2).: А хто то розказував? Баба розказувала, шо комусь із наших на комин, на верх, на хату того діда, то на комин поставили того солом’яного діда. Рано встали, ставити під кухню вогня і вся хата в диму.
  Р-3).: Ше знімають фіртки, ворота знімають.
  Р-2).: Яворського Йосипа ворота цілий рік не могли знайти, аж сніг розтаяв, аж тоді знайшли. Так зняли ворота, желізні такі, великі, як закинули в сніг і весною знайшли. Та й всьо, такого більше аж.
  Р-1).: То все ручки дверні мазали селі долом. Придумали все шо не хочеш, фантазія.

• 12.

  З-3).: А на Великдень у вас пасхи, коли печуть? В суботу?
  Р-1).: В суботу.
  З-3).: А в неділю святять пасху?
  Р-3).: Так. В нас в неділю ше йдуть вночі, а в церкву ше темно. Бо я знаю тепер в містах йдут зрана і такво зрана посвятили бігом, скоро. Но в нас всі цілу службу мали стояти утреня, служба і аж в дев’ятій годині святили. Колись, як церква була закрита, то святили по сусідніх селах, в Жукотині, то ми ходили в Дністрик і в Жукотин, то все в суботу. В Дністречку в неділечку зранку святили, а в Жукотині, то святили в суботу.
  З-3).: А в понеділок у вас тут обливаються?
  Р-3).: Так в понеділок обливаються, обливний понеділок.
  З-3).: А вівторок шо?
  Р-3).: То колись щипалися, щипаний вівторок. А середа – кропивяна, то колись обпікалися кропивою, то точно пам’ятаю.
  З-3).: А гаївок ви не пам’ятаєте, які співали тут?
  Р-3).: Гаївки ми вже не пам’ятаєм.
  З-2).: Але водили, колись були?
  Р-3).: То вже не знаю, то вже може мама пам’ятає, ми вже не водили гаївок. Звичайні Великодні пісні, ті шо в церкві співають, а гаївки…

• 13.

  З-3).: А у вас святкують Юрія?
  Р-3).: Нє в нас Юрія нема.
  З-3).: Не святкують?
  Р-1).: Зараз нє.

• 14.

  З-3).: А Зелені свята у вас чим там?
  Р-3).: Ну та розмаюють.
  З-3).: А якими деревами?
  Р-3).: Липа, дуб.
  Р-1).: Нє, ліщина насамперед, липа.
  Р-3).: Так ліщина в основному.
  З-3).: А тоді може коровам вінки робили, коровам? Не було такого?
  Р-1).: Нє.
  З-3).: А коли самий перший раз корову виганяли в вас? Не було нічого такого?
  Р-1).: Нє в нас нема, просто свячену воду дають.
  Р-3).: Свячена вода, колись вербу…
  Р-1).: Лозов виганяють.
  Р-3).: То шо святять, той дівчата, на Вербну неділю.

• 15.

  З-3).: Ви не знаєте такого як русальна п’ятниця? Після Зелених свят? Про русалок нічого не чули?
  Р-2).: Нє, то вже на Закарпаттю русальне свято дуже таке, в них дуже цінується це свято і вони як другий Великдень святкують. На Закарпатті мадяри іменно.
  З-3).: А де само?
  Р-2).: Села, Виноградівський район, Іршава, о, ті всі села, шо йде. Який там ше район? Там дуже святкують, і Ужгород сам цілий. І там русальний Ужгородський район, біля всіх тих сіл і празник великий там – три дня, вот як. Три дня вшановували свято, три дня, як на Паску.
  З-3).: І шо вони там роблять, можете описати?
  Р-2).: Ну я не знаю, то шо гостина, в церкві довга служба і як обачно. Там таких обрядів нема, то шо мають великі свята, тримають і готуються люди до того.
  З-3).: А у вас тут не обходять поля, пасовиська? Нема таких обходів?
  Р-1).: Нє, є воду святять, служба.
  Р-3).: Я знаю шо на Пасху з кошиком у нас в першу чергу оббігають, як після церкви, на Пасху з кошиком кругом хати, кругом стайні.
  Р-1).: Ходила воду святити і садибу святили…
  Р-2).: То десята П’ятниця, чи який то день. То десь тепер після Зелених свят…

• 16.

  Р-2).: Яворівський район, там петрают на Петра, там то стандартно на Петра. Хлопці розказували, були минулого літа на Петра, букву «П» вирізають в лісі, вночі там сидять перед Петрами і так до обіду. В нас так на собаню сидять. А там викопують, вирізають букву «П», спочатку Петра справляють, а потім Павла. Ну, а дальше як всі теперішні люди.

• 17.

  З-3).: А Купала починають тут як би святкувати шостого вечора готують?
  Р-3).: Так, ну бо собаню хлопці готують. Кілька днів перед тим вони рубають ялини. Є така традиція
  З-3).: І треба пам’ятати, де першу ялину вирубали, нам Богдан розказував.
  Р-3).: Ну, то-то вже більше хлопці знають.
  Р-4).: То треба казати: «Добрий вечір» чи «Доброго дня», а «Привіт», «Здраствуйте»?
  З-3).: Можете не казати.
  Р-4).: А то вже, шо пише, я гребу. Значить так починається заготовка на собаню, починається весь тиждень перед тим. Ті пастухи, які пасуть корови в лісі, вони пасуть одночасно пасуть корови і рубають ялинки, гіляки від них відрубують і заготовляють читильню на собаню, а потім вони цю собаню, ці ялинки звозять день перед Іваном Купала. Звозять цю ялину, і ввечер, і день, і вечір, і перед Іваном Купала вони ставлять цю собаню, і потім цілу ніч вони мусять сидіти біля вогня і її сторожити. Тому що багато собань ставлять по селі і ввечером одні до других ходять, шоб спалити собаню, шоб на другий день не було шо палити. Тому обов’язково мусять там сидіти, ті хто робили собаню, її сторожили цілу ніч. Потім вже в день Івана Купала, коли собаня стоїть готова, приносять хрест, дівчата роблять вінки, ставлять ці вінки зверху на собаню. Коли палять собаню, хлопець, цей шо самий головний, шо робив собаню, він вилазить наверх, на собаню і знімає вінок, кидає дівчатам, дівчата ловлять вінок. В нас є така традиція, шо дівчина, яка найбільший віночок собі відірве, то вона, типу, швидше заміж вийде, тому всі дівчата ті вінки лапають. І вони рвуть один від одного, хто більше ввірве, більший кусочок. Потім цей хрест, шо хлопець знімає, віночки кидає, цей хрест, бере знімає його і біжить під цю ялинку першу, яку він обрубав. Вже під цю ялинку він цей хрест ховає, потім всі остальні біжать і цей хрест шукають. Хто знайде цей хрест, він обов’язково має брати його до себе додому і зберігати його весь рік, шоб потім на наступний рік, на Івана, потім на наступний рік, на Івана Купала цей хрест, полізти на собаню. І поставити цей самий хрест. А ці віночки, які дівчата злапали, після того всього вони вечером, коли вертаються додому, ці віночки вони пускають в річку і загадують бажання собі. Ну, хто шо бажає собі. Ну, дівчата одне бажають собі поскорше заміж вийти. Коли собаню вже підпалюють, хрест зняли, віночок зняли, коли собаня горить, всі біжать і один одного мазають вугльом, намазують руки один одному. В нас є така традиція, шо на собаню ніхто не повинен йти білий, всі мають бути чорні. От, коли вже ся помазалися, собаня горить, бігають по диму, бо великий дим. Вони бігають справа наліво, перебігають цей дим, також така традиція є. От, коли вже собаня вже догоряє, всі йдуть звичайно в ліс. Гарно, культурна програма поспівати, випити нашої домашньої самогонки, шашличка поїсти. І коли обов’язково йдут вже, як можна сказати – гулянки, вже під ранок, коли вже розвидняється, всі йдут знову до цієї собані, яка вже майже догоріла і беруть патики, які недогоріли, головенки в нас називається. Вони беруть і всіх їх несуть, і ставлять на городи, шоби гарно урожай родився.
  З-3).: А то там, де собаня, всередину шо кладуть? Дерево якесь, щоб воно краще горіло чи як?
  Р-4).: Нє, вона складається повністю з ялини.
  Р-3).: Але, дівчата, такі штирі роблять, такі штири кілки забивають.
  Р-4).: Роблять початково таку будку, забивають штири стовпи, перекладено, і ставлять спочатку ялівець, будку обгороджують тим ялівцем, потім зверху ставлять ялину, потім ставлять трави косять, шоби вона скоро не згоріла, шоб диму багато пускала. Потім після трави, знову ставлять ялину і зверху скат, шоб чорний дим ше йшов. Потім на цей скат знов ставлять ялину, і так ця собаня. Її будують в розмірі п’ять метрів в висоту і ширина там в радіусі три метри. Потім йдуть підпалюють, вже весь народ збирається приблизно п’ята година, зібралися і йдуть в цю будку, такий прохід і підпалюють, і всі тішаться, гуляют.
  З-3).: Може, знаєте, які пісні там співали?
  Р-4).: В більшості ну, народні співаєм пісні. Хіба, шо вже собаня згоріла, обрядових пісень таких не співають. Старші люди, може, ше пам’ятають. Ну, звичайно, наша молодьож, наше покоління співають наші українські народні пісні. В принципі, старші люди пам’ятають, бо старі люди співають якісь обрядові пісні. Ми то вже не застали. Просто, шо вже ся збереглося, то і маєм. Ну, от традиція, то от в принципі в нашому одному селі. Більше нігде не збереглося.
  Р-3).: Ше малі були, ше помню, в Шандровці, ше в Лімні ставили чучуть. І то вже десь подібно, шо на Волині через вогні скачуть.

• 18.

  Р-4).: А в нас шо через вогні скачуть, то на Андрія скати палять, пускають, то у нас теж такі традиції є на Андрія. Палять в лісі і потім згори пускають палені скати і то вони котяться, горять, і всі кричать. То на Андрія через вогонь скачуть.
  Р-3).: А я кажу, шо на Волині скачуть через вогонь.
  Р-4).: Дякую за увагу. На добраніч.
  Р-1).: В нас була традиція – одна пісня, але я не можу її спочатку здогадати собі, перший куплет.

• 19.
  1. Милий, чорнобривий,2
     Обсадися садом.
  2. Садом виноградом,2
     Шоб тя голос не дійшов.
  3. Я сад не садила і не поливала,
     Сад мені ся сам прийняв.
  4. Милого’м не мала, зроду не кохала,
     Звідкись він ся сам узяв.
• 20.

  Р-1).: Не можу си перший куплет здогадати… То треба було си давно здогадувати і записувати.
  З-3).: Ше, може, знаєте такі пісні якісь?
  Р-1).: Та я їх багато знаю. Та то ви так застали в розплох… Я такі співала і дітьом і.

• 21.
  1. До вікна мойого теплий промінь ластиться,
     Синьооке небо в шибку загляда.
     Прилетіла ластівка з голубою ласкою,
     До моєї хати, до свого гнізда.2
  2. Ластівка щебече під моєю стріхою,
     Від зорі до ночі човником снує.
     Весняною втіхою і любов’ю тихою
     Облітає серце золоте [1] моє.2
  Примітки:

  [1] молоде – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 22.

  З-3).: Може, ви знаєте колискові?
  Р-1).: Та я вже захрипла. Та такі во пісні «Рідна мати моя», ви артісти молоді, ви могли більше заспівати.
  Р-3).: «Наталочку» заспівали б. А татова любима тая…
  Р-1).: То я Наталці своїй першій дочці співала.

• 23.
  1. І знову сніг покрив усю землю,
     І знову сум заліг в душу мою.
     Але той час пройде, і зозуля знову закує,
     Ми зустрінемося у гаю, де конвалія цвіте.2
  2. Наталочко, ти кароокая,
     Наталочко, чи любиш ти мене.
     Скільки забрала ти цих чудових вечорів весни.
     Вже минуло тепле літечко, не повернуться вони.2
  3. Наталочко, колись була весна,
     Наталочко, як любо було нам.
     Зозуля кувала, щастя-долю сповіщала нам,
     А конвалія в саду цвіла, то була тоді весна.2
  4. Усе пройшло, усе минулося,
     Усе пройде, назад не вернеться.
     Але той час пройде і зозуля знову закує,
     Ми зустрінемося у гаю, де конвалія цвіте.2
• 24.

  Р-1).: Треба було ся готувати, а не так у розплох.

• 25.
  1. [На калині] [1] мене мати колисала,
     Щастя-долю чистім полі виглядала.
     Ой калинонько червона, не хилися,
     Від землі ти сили, соку наберися.2
  2. Виростай ти, мій синочку, мій соколе,
     Тобі щастям колоситься чисте поле.
     Пролягла тобі на долі путь орлина,
     І в дорогу проводжає цвіт калина.2
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.

• 26.

  Р-3).: Мам, давайте туво завжди співали весільну таку «Посіяла жито…».
  Р-1).: Я її не любила. Я співала «Не йдіть, дівчата, рано заміж…» Треба спочити.

• 27.
  1. [Святий] [1] Петри, святий Николаю,
     Й чириз тую й молодиці ни піду до раю.
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польвого зошита – Примітка транскриптора.

• 28.
  1. Ніч пройшла зливою і трава в росі,
     А мене щасливою називали всі.
     І сама я вірила всім наперекір,
     Однієї річки ми, береги стрімкі.2
  2. Всі дівчата парами, жодної нема,
     Щоб не мала парубка, тільки я одна.
     Все чекала й вірила всім наперекір,
     Однієї річки ми, береги стрімкі.
  3. Ніч пройшла, день настав, сонечка нема,
     Ти з собою все забрав, на душі зима.
     Все чикала й вірила всім наперекір,
     Однієї річки ми, береги стрімкі.
• 29.

  Р-1).: Вже’м забула. По телевізори ни чула, але я колись любила ту пісню, співала, людям корови доїла…

• 30.
  1. Де синії гори, де гори Карпати,
     Туман в полонину пливе.
     Струнка, як смирека [1], близька і далека,
     Кохана гуцулка живе.2
  2. Дівочі співанки, рожеві серпанки,
     Ген-ген вітер в гори жене.
     Ти, мій рідний краю, до болю кохаю,
     Навік полонив ти мене.2
  3. Дівочі співанки моєму коханню,
     Повік не зів’яти, а в серці своїм берегти.
     В Карпати, в Карпати, далекі Карпати,
     Лети, моя пісне, лети.2
  Примітки:

  [1] смерека – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 31.

  Р-1).: Злізла нінащо.
  З-3).: Можете, ше розказати, як тут баба-повитуха була, як дітей родила? Не знаєте такого?
  Р-3).: Не знаю. Я вже діти у лікарню, всі в лікарні родила. Я такого не пам’ятаю. Ту така йна була, ходила. Ту вже в нас йна медсистра.