Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
EK_12AV20080701_papish_seans07
Польове дослідження
Дата/час початку
04.07.2008 17:25
Дата/час закінчення
04.07.2008 18:10
Свято/будень
будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Назва частини населеного пункту
Лихнева Лопушанка
Характер і умови проведення
у хаті, під час дозвілля
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
внучка та сусіди
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Артем’як Мар’яна

Зміст (212 записів, творів – 146, коментарів – 66)

догори

Текст

догори
  • 1.

    Збирач-3): [1] Які ви знаєте пісні, давніші?
    Респондент-1): [2] Довгі чи короткі?
    З-3).: Давайте довгі.

    Примітки:

    [1] Далі подається як З-3).:
    [2] Далі подається як Р-1).:

  • 2.
    1. Із синього моря та синіх Карпат
      Іде нероздільна Україна.
      Бе панства, без рабства, насильства і зрад –
      Одна самостійна Україна… [1]
    Примітки:

    [1] Респонденти забули продовження твору. – Примітка транскриптора.

  • 3.

    З-3).: Давайте, ми вас будемо про весілля питати. Коли у вас починалося весілля, в який день?
    Р-1).: В нас всьо було в суботу колись, не в суботу, било у вівторок, четвер, а зараз в суботу.
    З-3).: А скільки днів було?
    Р-1).: Було так, прийшли в перший день сватачі, сватали і била гостина.
    З-3).: А хто йшов в свати?
    Р-1).: Ну, йшли такі два хлопи, йшли сватати.
    З-3).: Якісь родичі?
    Р-3).: Родичі йшли сватати, посватали. Ну, шось з собов взяли. Ішли перший раз так, а потім ішли вже до молодої на гостину, як йшли то несли на заповідь, а потім вже било висілля. Було зачинання ввечері, другий день було весілля, а третій день гостина вже, а нись в суботу і ше в ниділю, а туді були сватанини, ходили. Та й типер йдуть сватати.
    З-3).: Свати, може, шось говорять, коли йдут?
    Р-1).: В нас так не говорили, прийшли та й сватали.
    З-3).: Якщо давали згоду, то йшли знов?
    Р-1).: Обіцяли поля, корову. А хто не мав та й не йшли сватати. Треба було дати поле, два прути, або півтора.
    З-3).: А не дивилися чи хлопець був бідний?
    Р-1).: А я, дивилися.
    З-3).: То могли і відмовити?
    Р-1).: А я, та могли і відмовяли.
    З-3).: А як, казали шо: «Ни йду і всьо!»
    Р-1).: Мусили пувісти, за кого примусили, мусіла ся віддавати дівка, хоч не хотіла. А тепер вже так. Я ни віддаюся і всьо. А тогди мусіла ся віддавати.
    З-3).: А після сватання батьки йшли дивитися на дівчину?
    Р-1).: Ну, та били все в силі брали, хіба як хтось пораїв. В нас один женився в Грозьові, а більше так ни було, все ся в своїм селі женили.
    З-3).: А коровай?
    Р-1).: Коровай на весіллю пекли, не називали коровай, а гуски. Були, як той хліб довгуватий, як в крамниці ся продає, пекли в печи, прийшли такі бабці і так вили, сплітали косичку на середину.
    З-3).: А коли починалося зачинання, то йшли по барвінок?
    Р-1).: Йшли бо як. Йшли музиканти по барвінок і такі жінки, там співали, вили барвінку. Молодій вили, молодцям вили, вили і пришпиляли за столом, вже як прийшов молодий. То було збіжжя і барвінок, три галузки збіжжя, барвінку і так пришпиляли молодиця.
    З-3).: Як по барвінок йшли, шо з собою брали?
    Р-1).: Хліб, вобручку брали.
    З-3).: І воду свячену?
    Р-1).: Дехто брав воду свячену.
    З-3).: І кошик з собою на барвінок?
    Р-1).: Ба як, і кошик на барвінок, там бив обручка, ножик, так нарізали.
    З-1).: А шо робили з обручкою?
    Р-1).: Брали в барвінок три бильці перший раз, три рази продівали.
    З-3).: Може, ви знаєте барвінкові ладканки?
    Р-1).: Ми співаєм такі курті.

  • 4.
    1. Ой стелися, й барвіночку, й по тім заріночку,
      То ся зийшов рід із родом та й п’є горілочку.
    2. То ся зийшов рід із родом горілочку пити,
      Чиє серце й невеселе, то розвеселити.
  • 5.
    1. Бувайте ми здоровийкі цьої годиньки,
      То я по вас походжала з малої дітиньки.
    2. Бувайте ми здоровийкі, й бувайте, бувайте,
      То як буде й вашя ласка, то нас споминайти.
  • 6.

    Р-2).: То такі співали як вже йшла гет? А як коровай сяджали, би нам ся коровай пік…
    З-3).: А хто коровай пік?
    Р-1).: Там сажяли, хазяйка сажяла жи вдома була.

  • 7.
    1. Устань, устань, братчику, та й не спи,
      Ізрубай ту калиночку на загні.
    2. Ізрубай ту калиночку на загні,
      То жи би ся коровайчик красно спік.
    3. То жи би наш коровайчик красний бив,
      То жи би наш старостойко славний бив.
  • 8.

    Р-2).: Там ше співають як сажают коровай.

  • 9.
    1. Ми коровайчик вили,2
      Горівки заробили.
    2. То дайте нам хоч трошки,2
      Бо нас болят ножки.
  • 10.

    З-3).: А хто співав ті во коровайні? Сама хазяйка?
    Р-1).: Во ті жінки співали.
    З-3).: Хазяйка сама садила, то вже коли весілля було?
    Р-1).: Ні то била гостина коли коровайчик пекли, а завтра було весілля, а то було зачинання – називалася. Музики грали, всьо пекли, коровай, гулялив.
    З-3).: То, може, барвінок різали в той день?
    Р-1).: Так, то в той день.
    З-3).: Ше, може, в той день ходили просити молода на весілля?
    Р-1).: Ну а як!
    З-3).: І з ким вона була?
    Р-1).: Та ходили, дружки дві були, або й одна.
    З-3).: А як вони були вдіті?
    Р-1).: Стронжки мали, вінці мали, сорочки були вишиті, спіднички були такі широкі з рукавами. Сорочки були з берками, …?… були вишиті, ту трохи були вишиті рукави.
    З-3).: А як заходили до хати як просили?
    Р-1).:

  • 11.
    1. Проси вас вотець і мама,
      Би ви си прийшли на висілля. [1]
      Просить вас молода і ми,
      Би’сти прийшли на висілля.
    Примітки:

    [1] Р-1).: Молода просила, а дужки просили:

  • 12.

    З-3).: Може, їм давали шось за то, шо вони просять, або шось дружки з молодою давали?
    Р-1).: Ну, давали як мали конфети, да коли давали дітьом молодиці.
    З-3).: А молоді не давали там яйця, не було такого?
    Р-1).: А яйця давали як йшли до шлюбу, а вни били йнакще, тай єйця зварили, під пазуху давали молодій.
    З-3).: А чому так давали?
    Р-1).: А потому вони там мали, вони ся сповідалися, причащалися, вийшли на двір та й закусували. А потім брали шлюб, бо йнакще не брали шлюб.
    З-2).: Може, якісь забобони, щоб щасливо жили молодята, шось того ни можна було робити?
    Р-1).: Ні не забобони, така била постанова. Я ни знаю, жи би то в пазусі мали, то брали тамки котрась старостіна …?… би порожна ни била. А наш вотиць, як бив ше чипиць ще, знаєти, і як ся женив наш батько і взяв, і йму давали нести …?… у пазусі той чипець, а батько не хотів нести і вверг, то так усі заводили, шо то-то же й буде битися і відтогди це всі пропали і ніхто ни носит.
    З-3).: А потім вже на другий день коли гостина була, то зранку там, може, йшли митися до річки, не було такого?
    Р-1).: Нє!
    З-3).: Починали вдягати молоду, а потім їй вже на голову заплітали, так?
    Р-1).: Закрутили волосся та й всьо. Ни заплітали у нас, якось закрутили волосся назаді?
    З-3).: І ше шось, може, клали їй там, барвінок, чи шо?
    Р-1).: Нич не клали як вже пов’язали. Бабу брали з стола би йшла танцювати, та котра ї пов’язала.
    З-3).: А хустки їй не давали, ніякої лєнти на голову.
    Р-1).: Ни давали вже як пов’язали. Доти мала, а потім вже не давали. Дали ше там подарки, хоч яка була біда, але давали.
    З-3).: Як молодий йшов до молодої, може, якось йому ладкали?
    Р-1).: Ба я.
    Р-2).: Як прийшли з шлюбу.
    З-3).: Нє як до шлюбу, ше молодий з дому вибирався, там благословення просив?
    Р-1).: Ну, та просив благословення.
    З-3).: Просто так просив, там кланявся?
    Р-1).: Ну, та, там прийшли, староста: «Просимо благословенства усі!» Так ся не кланяли, то тепер вже ся кланяют матери і вітцю.
    Р-2).: І вже співали як прийшли з шлюбу?

  • 13.
    1. А де ж ви бивали, сивиї соколи?
    2. Бували ж ми, бували в глубокій долині.
    3. Що ж ви там видали, сивиї соколи?
    4. Видали ж ми, видали дві ся галочки купали.
    5. Чому ж ви ни взяли хоть єдну галочку?
    6. Взяли жи ми, взяли Іванови жіночку.
    7. Добре’сте зробили, шо’сте го вженили.
  • 14.

    Р-2).: То двоє співали, ті з тої..
    Р-1).: А як прийшли за молодов то співали «Утворяй, свате, хату йде нивіста богата… З теплийкими словами…» Я мала всі пісні.
    З-3).: Вона може пішла за тою книжкою?
    Р-1).: Може, пішла глядати. Ту як відкривали ту каплицю Україну, як стали там усі співали коло того пам’ятника. Мала всі, там ї йден пувів всі пісні вна си співала, то били такі партизанські такі всякі.
    З-2).: Може, як дівчина була сирота шось співали?
    Р-1).: Та то типірка як відкривали ту каплицю, могилу ставили.
    З-3).: А як молодий приходив до молодої то йому таке співали як ви співали, а може, ше шось співали?
    Р-1).: Та співали різне.

  • 15.
    1. То не грім задзвинів, то ни дзвін задзвинів,
      Не столітні дуби затріщали.
      А ти темная ніч, пропади чим скоріш.
      То лихі вороги на наш край дорогий,
      Мов голодні вовки нападали.2
    2. Де ж ті вірні сини, де ж поділись вони,
      Де ж ті лицарі грімні, завзяті?
      Чом вони ни встають як один,
      Чом ни йдут Батьківщину свою визволяти?2
    3. Гей, злодюго, тряси, утікай тих сторін,
      Бо господар додому вертає.
      А ти темная ніч, пропади чим скоріш… [1]2
    Примітки:

    [1] Респондент забули далі слова тексту. – Примітка транскр.

  • 16.
    1. У лісі на полянці, там стояли повстанці,
      Посходили до потока [1] вмиватися вранці.2
    2. Декотрі ся повмивали, декотрі ще спали,
      Бильшовицького нападу вни ни сподівали.2
    3. А прокляті більшовики з гори наступили,
      Наших славних українців кулями накрили.2
    4. Упав Сокіл, упав …?…, упав Соловейко,
      Крикнув: «Слава Україні, будь здорова, ненько!2
    5. Будь здорова, Україно, і ти, рідна нене [2],
      А ти, славна Україно, не забудь за мене!»2
    Примітки:

    [1] потічка – варіант виконання.
    [2] ненько – варіант виконання.

  • 17.

    Р-2).: Аж ся плакати хоче.
    З-3).: А ті пісні як ви їх вивчили?
    Р-2).: О, я їх море!
    Р-1).: Ну, ту били партизани, вони складали тамки, ми всі старі співали в клубі, а йден був по-вів би вона си переписала, а вна си переписала.
    Р-3).: Вна має ціле книщя таке списане.
    З-3).: А той чоловік, може, колись партизан був?
    Р-2).: Нє, такий трохи командував.
    З-3).: Може, ви знаєте про Довбуша? Може такі прості пісні шо співали ввечері?
    З-2).: Коломийки?
    Р-1).: Та вони йдут пісні за порядком, як ся співат такі весільні?

  • 18.
    1. Українська так дітина молиться до Бога:
      Ім’я Вітця, ім’я Сина та Духа Святого!
    2. Боже Отче, що на небі, дай вроджай на поли,
      Нашій ненці Україні, дай кращої долі.
  • 19.
    1. Україно, Україно, я тибе кохаю,
      Я за тебе, Україно, своє життя даю.
  • 20.
    1. Покі’м била й при матери, дзвинів голосочок,
      Як’їм пішла й від матери, пішов у лісочок.
    2. Бувайте ми здоровийкі, вітцьови буденьки,
      То я по вас походжала з малої дітеньки.
    3. Ой дали’сти ня, дали й примусіли’сти ня,
      Родинонько моя люба, й запоможи ж ти ня.
    4. Ой дали’сти ня, дали, й вік би вам короткий.
      Типер виджу, що мій мідок гидкий, ни солоткий.
  • 21.
    1. Ой братику й рідненийкий [1], я твоя сестриця,
      Й ти виросте й на городі густа таманиця.
    2. Ой чи густа, й чи ни густа, й коби но листата,
      Чи буду я, й мій брачику, й да коли богата.
    3. Будеш, будеш, сестричийко, треба рано встати,
      Треба свою роботицю із людськов зрівнати.
    Примітки:

    [1] ріднесенький – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 22.
    1. Ой посію й три синиці ярої пшениці,
      Я де ж ми ся посходимо всі рідні сестриці.
    2. А як ми ся й посходимо, та й заговоримо,
      Котра буде найсумнішя, й ми розвеселимо.
  • 23.
    1. Як ми повізли на віддаль, що я відкись зайшла,
      Моя би ся й родиночка й за бискідом найшла.
  • 24.
    1. То ня мати й породила й коло жолобойка,
      То жи би я й виглядала на личко гладойка.
    2. То ня мати й породила у стайни на мості,
      Жибе’м хлопці й не любила, тілька єго мості.
    3. Ой жи би я молодийка на воборі спала,
      То я би ся й парібочка зрадити ни дала.
  • 25.

    Р-2).: А типер то як зрадят то ся не вженит, а тогди чесна мала ся віддати і чесна шлюб узяти.
    З-3).: А якшо ни чесна?
    Р-1).: Воганяли навіть з царини, з церкви, навіть у вівтар були ни пустили, а най злазит хто знає де. Вона з тим ся гонорує бо вона має вже…
    З-3).: А як вийшла заміж і виявилося шо вона ни чесна то шо чоловік.
    Р-1).: Та, може, ї впрікав коли. Якось жив, мусів тирпіти. А нись що роб’ят берут і з двома дітьми і без дітей і жиют.
    [1]

    Примітки:

    [1] Респонденти розмовляють про те що колись було більше дітей, дівчат, про час своєї молодості. – Примітка транскр.

  • 26.
    1. Іванцю мій солодойки, то’м тя годувала,
      Раз, ни два ни доїла, все’м тобі держяла.
    2. Не раз, не два й не доїла все’м тобі держяла,
      Типер [1] привів помічницю й би ми помагала.
    3. Бе’с ми привів помічницю й би ми помагала,
      Що’зи би ня за рік за два с хати ни вигнала.
    4. Як ня будеш, Іванцуню, в [2] хаті тримати,
      То ти буду й помагати діти годувати.
    5. Як ти підеш з миленийков й у поле робити,
      А я буду старинийка убідець варити.
    6. Наварю вам обідати каші солодкої,
      Ходіт домів вити, прясти, голуб’ята мої.
    Примітки:

    [1] то’з ми – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [2] у – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 27.

    Р-2).: То невістці вже співали як ся відавала, прийшли, пов’язали там стала і співали.
    З-3).: Може, коли молодий йшов до молодої, то їм перешкоджали?
    Р-1).: А як же мусіли горівки давати, все то було.
    З-3).: А як молода пара виходила, то їх мати благословила, обсипала, може, чимось?
    Р-1).: Та збіжжьом як йшли до шлюбу.
    З-3).: Може, співали як мати благословила?

  • 28.
    1. Скорше, татунцю, скорше,2
      Виправляй нас скорше.
    2. Бе’змо ся не впізнили,2
      Службойку не втратили.
    3. Бо вже в церковци дзвонят,2
      Ксєнз на службойку встає [1].
    4. Ксєнз на службойку стає,2
      Двоє діточок чекає.
    5. Скорше, матінько, скорше.2
      Виправяй нас скорше,
    6. Бе’змо ся ни впізнили,2
      Службойку не втратили.
    7. Бо вже в церковци дзвонят,2
      Двоє діточок ждає.
    Примітки:

    [1] Встоє – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 29.

    Р-2).: То вже як до шлюбу їх воправляют.
    Р-1).: А там браття, сестри: «Скорше, родиночко…» то вже всім.
    З-2).: А дружки шось співали.
    Р-1).: А то вже як за столом як сіділи, то співали, аби ся цілували.
    З-3).: То як йшли до шлюбу то їх могли перепиняти по дорозі.
    Р-2).: А співали, поставили три хліби вівсяні, не солені, івобрус, і сира і било висілля.
    Р-1).: І висілля било, там зварили якої їшки, накраяли бульби і кури люди несли. Кури вже були на друге дання.
    Р-2).: І староста краяв хліб і ладкали баби:

  • 30.
    1. Староста хлібиць крає,2
      Золотий ножик має.
    2. Ой то в рот, то в кишиню,2
      Сватойці на вечерю.
  • 31.

    Р-2).: А ми дивили аби нам свашки хліб дали, діти били. Котра любила дати дітвакови, бо всьо діти били, та ниськи печеного. [1]
    Р-2).: А стала си, прийшла свекра уже коло стола, як вже невісту пов’язали та й си заспівала:

    Примітки:

    [1] Респондент № 1 розповідає про сучасність, про свою сім’ю. – Примітка транскриптора.

  • 32.
    1. То в карници воду беру, в карници колужжя,
      Таку маю й невістицю, як у саду ружжя.
  • 33.

    З-3).: З церкви молодий йшов до себе, а молода до себе, чи вже йшли разом?
    Р-1).: А з церкви молодий до себе, молода до себе.
    З-3).: А там шось в них дома було?
    Р-1).: Ну, а як, робили, той собі весілля, а той собі. А потому молодий йшов за молодов.
    З-3).: В той самий день?
    Р-1).: В той самий день.
    Р-2).: А ви думаєте хтось колись грошей давав, нич. Гнали горівку, так там трошки вигнали, та й хтось приніс курку на висілля.
    Р-1).: В коморі такий малейкий стаканчик, хто приніс на весілля та й всьо. А тепер накладут застоли точно як пацятю.
    З-3).: А коли молодий приходив до молодої, то виводили іншу молоду?
    Р-1).: Та водили перед вінчанням.
    Р-2).: Та ту вбирают як вополоха.
    З-3).: А кого то виводили?
    Р-1).: Та якусь зібрали бабу чи хлопа.
    З-3).: То тільки раз виводили?
    Р-1).: А, зо два, зо три.
    З-3).: А молода, де вона сиділа?
    Р-1).: В хаті була, а потом вже випровадили.
    Р-2).: Потом брат продав як вже сіли за стів.
    З-3).: Може, шось співали як брат продавав?

  • 34.
    1. Ни дайся, братцю, звести,2
      Ни дай сестрицю взяти.
  • 35.

    Р-2).: То якісь гроші давали… Ше якось дальше співали.
    З-3).: А молодий брав молоду до себе, може, придане вона брали?
    Р-1).: А як же, вона не брала як йшла. Приходили прийдани, мама брала постіль, подарки та й її пов’язували, дарували отцю, мамі. Зразу давали тіткам, сестрам, а зараз так не дают.
    З-3).: А приходили до молодого то вже молоду розчіпчали. А хто знімав?
    Р-1).: Ну, нивістка яка була, або сестра його, то так було з родини. А тепер мати.
    З-3).: А коли мати зустрічала невістку, то може дивилася, щоб вона там на поріг не вставала?
    Р-1).: Ну вони прийшли вже з шлюбу та й співали там.

  • 36.
    1. Вийди, вийди, кострубата,2
      Йде невістка богата.
    2. З волами, з коровами,2
      З теплийкими словами.
  • 37.

    Р-2).: Вона виходе в кожусі з медом, та краяли цукру …?…, хліба накраяли. Трохи там біляли медом чи чим там, і то давали всім, мати.
    З-3).: Вона з тим кожухом виходила?
    Р-1).: Та, нароби кожух загорнули.
    З-3).: Давала їм, вони їла?
    Р-2).: Всі. Молодим наперд.
    З-3).: А де вона той кожух дівала?
    Р-1).: Та до хати.
    З-3).: І заводила молоду?
    Р-1).: Та вони вже всі, молода, йшли. А там вже співали як сіли за стів:

  • 38.
    1. Красно си посідали2
      За тесиві столи.
    2. За тесовиї столи,2
      За обруси хрущастиї.
    3. Пиред нас положено,2
      Али нас ни прошено.
    4. Треба нас припросити,2
      Юшейку приперчити.
    5. Тут вчера вола вбили2
      І шийку приварили.
  • 39.

    Р-1).: І приходит мати і всіх цілує, витали вже тих людей. А тепер співают:

  • 40.
    1. Ой усьо ж то нам ладно,2
      Хоба нам єдно дивно.
    2. Хоба нам єдно дивно,2
      Що нам свахи не видно.
    3. Чи вна ся ісховала,2
      Чи нас ся ізбояла?
    4. Чи в новій коморойці2
      З милийким на розмовойці?
    5. Пішла баба на периць,2
      Та й ї надибав стариць.
    6. Та й ї надибав стариць,2
      Та ї припер [1] до дверий.
    7. Та й ї препер до дверий,2
      Та й ї россипав периць.
    8. Баба того хотіла,2
      Бо перцьом шелестіла.
    Примітки:

    [1] Розпер – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 41.

    Р-1).: Сміялися, та й ладкали. Колись висели було…
    Р-2).: А типер нихто ни ладкат.
    З-3).: А ше коли розчіпчали, може, шось співали, ви пам’ятаєте?
    Р-1).: А, та співали, співали:

  • 42.
    1. Ни шярпай, свашко, дівчя,2
      Бо го болит головчя.
    2. Єго мати годувала,
      Мати ’го годувала,
      Та й його ни шярпала.
    3. Та й си сіла на годину [1],2
      Вірвала’с половину.
    Примітки:

    [1] Хвилину – варіант виконання. – Примітка респондента.

  • 43.

    Р-2).: То коли пов’язує.
    Р-1).: Ну, пов’язує.
    Р-2).: А ше коли вінець кладе.
    З-3).: А ше коли вона дарує подарунки, ви знаєте? Шо співають там?
    Р-1).: То молода ни співала, а старі співали вже, дякували вже за подарунок.

  • 44.
    1. Ой литіла й зозуличка, сіла си на груно,
      Дякую ти, й нивістице, за твій подарунок.
    2. Ой литіла й зозуличка, сіла си на бочку,
      То’м дістала файну хустку, йа газда – сорочку.
    3. А бо моя й нивістиця й довгі нитки прала,
      Що вна усю родиночку красно ’бдарувала.
  • 45.

    Р-1).: Пряли ще на балиць, давали такий з полотна.
    З-3).: Коли вона обдарувала всіх, то тоді йшли розчіпчати?
    Р-1).: Нє, гет пов’язали, тогди співали.
    З-3).: Може, ви знаєте коли її пов’язали, шось співали?
    Р-1).: Та во ті во.
    З-3).: Може, претанцьовувала з усіма?
    Р-1).: Там танцювали, та ни співали. Я ни знаю чи давно танцювали.
    З-3).: А було таке, шо дружба і дружки мали хто скорше зірве свій …?…?
    Р-1).: А, то як пов’язували, там стояла дружка, а ту дружба. Ну, і була така хустка і тримали, дружба хопив скорше свічку. Та то ще ниськи деякі хватит.
    З-3).: Він мав, хто скорше вхопи?
    Р-1).: Ну, він мав хто скоріще вхопит, а коли молода вхопила, али більше хлопці хватали.
    З-3).: А ше, може, коли в церкві стояли, може, дивилися як в них свічки горят?
    Р-1).: Дивилися.
    З-3).: То як вони будуть жити, вони дивилися?
    Р-2).: Та дивилися, як в молодого файно горит, то файно буде, ни раз молодої, то так сумно…
    З-3).: А як погасне свічка?
    Р-1).: То якось так ни гадат ніколи, я ни знаю.
    З-3).: Ше до церкви брали хліб?
    Р-1).: А як з хлібом йшли, був такий вобрус, на плече староста мав і ніс, а зара…
    З-3).: Лишали той хліб в церкві, чи ні.
    Р-1).: Ні, несли домів.
    З-3).: А вже там молоду пов’язали, подарунки подарували, вже висілля було, може, знаєте шо вони там, виходили на подвір’я, танцювали, може, якісь?
    Р-1).: Та танцювали, там всілякі як співали, али молода ни співала.
    З-3).: Колись в хаті було висілля.
    Р-1).: В хаті.
    З-3).: І робили, може, таку браму?
    Р-1).: Нє, нич не робили. …?… варили, а хата била вилика, ту танцювали. А ту, на постіль поставили, вобрус пиритерли, дві дошки ту, ту всі ся гостили, а ту танцювали, а ту варили ще. То страшне було.
    Р-2).: А музики грали коло полиці. І музики грали ще ту. Весело було, грали коломийки.
    З-3).: Може, знаєте що музикам співали?

  • 46.
    1. Заграй ми, музичийко, заграй ми,
      Солодойка білявино, красно заспівай ми. [1]
    2. Ой музика як заграє, я слухати любю,
      Як ня мати зрана збуджат, я в кулаки трубю.
    3. Ой заграй ми, й музичийко, як маєш заграти,
      Ни можу си й до гуляння й вохоти дібрати.
    4. Як ти будеш, музичийко, по висіллю грати,
      То ти будут воколоти свині ростігати.
    5. А я свої воколоти скручу у …?…,
      Й а сам ходжу й по висіллю, любю молодиці.
    Примітки:

    [1] Респондент рядки 1-2 продекламувала. – Примітка транскриптора.

  • 47.

    Р-2).: То музикантам співали.
    З-3).: А коли закінчувалося висілля, пізно ввечері і молода залишалася в молодого?
    Р-1).: Пізно, так.
    З-3).: Їй стелили і вона лишалася в молдого, а в ниділю то шо мало бути?
    Р-1).: Гостина. А ще прийшли з шлюбу, та й ще співали:

  • 48.
    1. Та я в церкви й присігала й перид вобразами,
      Що ни буду й говорити, парібочки, з вами.
    2. А я в церкви присігала, аж ми ноги терпли,
      Що тя буду й любиточки й до самої смерти.
    3. Ой що мині наробила й моя рідна мати:
      Виліла ми й у церковци стіни рахувати.
    4. А я стіни й рахувала в єден бік, в єден бік,
      Я думала, й що на рочок, а то на цілий вік.
  • 49.

    Р-1).: Там багато співали.
    [1]
    З-3).: А вже коли на гостину кликали знову всіх?
    Р-2).: А колись робили висілля ни в суботу, ни в ниділю, як типер, а в читвир, або в вівторок, аж путому в ниділю робили гостину, колись. І кликали родину і вже приходила молода.
    Р-1).: Я типер, вонди в Сірачихи співала:

    Примітки:

    [1] Респонденти розмовляють із сусідкою, яка прийшла послухати

  • 50.
    1. Ту Славку люде привели, та й ту буде жити,
      Ту си буди, й молодийка, діточки родити.
    2. Ту си будиш, молодийка, й діточки родити,
      Повбіцяв тобі Ющенко машину купити.
    3. Повбіцяв тобі Ющенко й машину купити,
      То си будеш з миленийким де хочиш їздити.
    4. То си будеш з миленийким де хочиш їздити,
      Тілько треба й тобі, Славцю, діточки родити.
  • 51.

    Р-1).: Та вони ся там так сміяли, я там зложила, та й так співала.
    Р-3).: Типер точно діти будут родити, бо гроші дают.
    Р-1).: Та во Шведова третим груба, діти виростут тай буде… Та ба як ми би записали, йой, шо ми переспівали.
    З-3).: На гостині які співали, чи там вже всякі?
    Р-1).: Всякі. На гостині хто які хотів ті співав.
    З-3).: Може, ше пригадаєте які на висіллі співали?
    Р-1).: Та старості співали:

  • 52.
    1. Бодай тобі, старостуню, й то й відпало вухо,
      То співаю, галахаю, йа в роті ми сухо.
    2. Ой староста й падав з моста, аж ся портки дерли,
      То так свашки й заводили, й мало ни померли.
    3. Ой старосто, й старостуньо [1], то’с ся достаростив,
      Всю горівку розшинковав, мине’с ни погостив.
    Примітки:

    [1] Старостойко – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 53.

    Р-1).: Та різно співали, та співанки на висіллю так йдут як ну.

  • 54.
    1. Ой дружко ж моя, дружко, й поцілуй ня в вушко,
      То я тибе в біле личко, файна молодичка.
  • 55.
    1. Тілько мині, й мамцьо моя, й же в поле співаю,
      То як прийду й додомочку, сяду та й думаю.
    2. А як прийду й додомочку, сяду та й думаю,
      До кого я й, молодийка, говорити маю. [1]
    Примітки:

    [1] Респонденти розмовляють із внучкою, яка прийщла послухати. – Примітка транскриптора.

  • 56.
    1. Пила би ся й горілочка, й пила би ся, пила,
      Жби за нас солодойка любця заплатила.
    2. Ой нап’юся й горілочки, й тої завирюхи,
      Здає’ми ся й світ ришито, й а люде як мухи.
    3. Ой мій вотиць бив п’яниця, випивав до динця,
      Прийшли жиди, взяли воли, збіжжя до зиринця.
  • 57.

    Р-2).: Колись жиди дужи давали на борг, як ходив хто пив горівку, та й всьо пропив, а жиди потом приходили та й брали…
    З-3).: А потім ше може на другу неділю молода йшла до батьків дивитися?
    Р-1).: Ну, а як! Гостина била
    З-3).: Може, ше знаєте ті вісільні?
    Р-2).: Шо казали?
    Р-1).: Весільні пісні співати.

  • 58.
    1. Вісілля ся й закінчило, смуток ся зачина,
      То молода ревно плаче, й бо вже ни дівчина.
  • 59.
    1. Як ї’м била й при матери, дзвенів голосочок,
      Як ї’м пішла від матери, й пішов у лісочок.
    2. Як ї’м била й молодийка, то дуже співала,
      То як ї’м ся й постаріла, й то’м позабивала.
  • 60.
    1. Ой музико, музичийко, граєш веселийко,
      Чути твої й коломийки й на друге селийко.
  • 61.

    Р-2).: Нич не било, хоба скрипки і бубен, а теперки.
    Р-1).: Мовчят, ни чути, типер ни співают, хоба там співают. Колись крутили хлопи всьо, красно співали, музиканти відспівували красно. А типеркі вже ни співают того, скачут, руками махают, гипа, гипа…
    Р-2).: Али типерка рай на зимли, жи би ся тоти роки ни виртали, шо ми затямили.
    З-2).: А які колись танці?
    Р-1).: А колись танці ни співали.
    Р-6).: Заспівайти ту «Ой подружко, ой подружко, що ти наробила, сама’с ся віддала а мине лишила?..»

  • 62.
    1. Товарішко й моя люба, на їдно ся здаймо,
      Шиймо, шиймо й сорочину, милийкому даймо.
    2. А ти будеш становити, я буду рубити,
      Тибе буде в таниць брати, й а мине любити.
    3. Полишив ня й милинийкий, за ним ни баную,
      Бо я собі й молодийка кращого вартую.
  • 63.

    Р-1).: Як там співали всіляких, ой Божи, мій Божи!

  • 64.
    1. Божи милосердний, то я бідна вдова,
      То ни вчую від никого, й теплейкого слова.
    2. Всі додому, й всі додому, кажда їт свойому,
      То я бідна й сиротина, то ни маю’т кому.
  • 65.

    Р-2).: Наша мати співала, як мати вмерла «Мати стань на горбочку, благослови бо йде до слюбочку…»
    Р-1).: «Стань на горбочку, благослови своє дитя, бо йде до шлюбочку…»
    З-3).: Може, знаєте такі прості пісні, довгі?
    Р-1).: Довгі, все співала «Зелене листя…»
    Р-3).: «Зелене листя…» то всі знают.
    Р-1).: Вони тої низнают, то давна пісня.
    Р-2).: «Ой на горі жито…» би хто помагав я би співала.
    Р-1).: Тої давної «… В огні ни горіла…» про сироту.
    З-3).: Співайти тої довгої!
    Р-1).: Коби ся ни забуло, співайту, як ту терличку забулося вже.

  • 66.
    1. Ой ставай, ставай, Богдани,
      Розривай московські кайдани,
      І весь український народ.
      Господи, господи помилуй,2
      Увесь український народ.
    2. Встань Тарас, встань подивися,
      На свій нарід подивися,
      Увесь український народ.
  • 67.

    Р-4).: Та всяких знаю, та чи знаю чи добре?

  • 68.
    1. Ой бо лю-лю, лю-лю, лю-лю, де я тибе втулю,
      У новийку й колисочку свою [1] дітиночку.
    2. Колишися, й колисочко, й від кола до кола,
      Бо я в тобі виколишу сивого сокола.
    3. Я би свою й дітиночку й красно колисала,
      Жиби моя дітиночка красно мині спала.
    4. Ой бо люляй, люляй, люляй, сиві вічка втуляй,
      То …?… спи, дітино люба.
    5. Ой повішу й колисочку й то на калиночку,
      Буде вітрець колисати й мою дітиночку.
    6. Вітрець буде колисати, колисков махати,
      Буде моя дітиночці легонейко спати.
    7. Ой лю-лю, лю-лю, лю-лю, дітиночко біла,
      Пішла мати на й барани, прийде аж на Їр’я.
    8. Ой повішу й колисочку й на дулю, на дулю,
      Буде вітрець колисати, поки я ся вбую.
    Примітки:

    [1] малу – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 69.
    1. Поки я вас, діти мої, й усі виростила,
      Ни єдна ся й долі личком сльозочка скотила.
    2. Ни єдна ся й долі личком сльозочка зілляла,
      А де ж би я, старенийка, здоровічко мала.
  • 70.
    1. Ой лю-лю, лю-лю, лю-лю, й під зелену дулю,
      А дулька буде цвисти, цвисти, й а дітинка рости.
    2. Дулька буде цвисти, цвисти та й дулька родити,
      А дітина й рости, рости, по дульки ходити.
    3. Колишися, й колисочко, й від кола до кола,
      Бо я в тобі й виколишу й сивого [1] сокола.
    Примітки:

    [1] малого – варіант виконання.

  • 71.

    Р-1).: Я колись та й ни могла’м спати, трохи ся молила, а потому всі пісні які били, а типер, видиш нима.

  • 72.

    З-3).: Може, ви знаєте колядки, які колись співали господарю, там співали?
    Р-1).: Колядували, як типер колядуют з книжки.
    З-3).: А колись, шостого січня як готувалися? Готували дванацить страв?
    Р-1).: Варили як тепер, давне аж дуже то вже так було.
    З-3).: До хати приносили солому, сіно?
    Р-1).: Соломи, сніп, клали на стів вотави.
    Р-2).: Кисилицю варили.
    З-3).: Кисилицю? То шо таке?
    Р-2).: Збіжжя сушили, мололи і розчинили. То процід,или і варили і вона так загусла, як смитана. Така кисилиця. Таки як типер всьо варили і ни їли.
    З-3).: Пекли, може, карачун, такий хліб не пекли?
    Р-2).: Хліб пекли, паляниці. Клали на стів і стояв аж до Нового.
    З-3).: А потім шо з ним робили?
    Р-4).: Як ни било шо їсти, то зіли.
    Р-2).: Я тямлю, ми діти сироти били, жи чисто воб’їли той хліб на столі, жи вже навіть не било шо. Навіть ни достояв до Нового Року.
    З-3).: А під стів клали ніж, сокиру?
    Р-4).: …?… зв’язував ланцами, я то ни знаю.
    Р-1).: Ножиком на Святий вечір нічо ни краяли, всьо ломали руками, а типер тожи палиницю ламают.
    З-3).: А ложки тожи зв’язували?
    Р-2).: Повіли, жи би як корови пастух займи пасти, би ся держали купки.
    З-2).: А ви нічого такого ни знаєте, як впала ложка?
    Р-2).: Нє. З стола, чи як?
    З-3).: А як з рук?
    Р-2).: З рук, мовили, жи буде вмирати. Та то ни правда.
    З-3).: А путому ту солому, сіно, де виносили? Корові давали?
    Р-2).: А потом ту солому зв’язували і кури садили. Типер ше так кладут.
    З-3).: А, може, ви померлих родичів кликали.
    Р-2).: Кликали родичі. Качалися по соломі.
    Р-4).: Крикнули «Любко, ходи вичиряти!» На дворі діти кричали.
    Р-2).: На дворі діти кричали, кого ни било. «Ходіт вичиряти!» Як там називався.
    Р-1).: Качалися, щоб Бог дав здоров’я, би ся всьо родило, би ся всьо годувало, діти ся родили, худоба, всьо. Грали би, гуляли, би вісілля ся робило.

  • 73.

    З-3).: А полазник був ту шостого.
    Р-1).: Був.
    З-3).: То хто, хлопці малі?
    Р-1).: Хлопці, дівчат ни хотіли, жи би йшло за полазника, хоба хлопці.
    З-3).: І шо вони прийшли до хати і всьо?
    Р-1).: Вони там сипали, тим. То вже на Новий Рік.
    З-3).: І шо давали, просто приходив?
    Р-1).: Гроші.

  • 74.

    З-3).: На Андрія, може, ви знаєте, колись ворожили, співали шось Андріюви?

  • 75.
    1. Андрію, муку сію,
      Полочу я, полочу, віддаватися хочу.
  • 76.

    Р-4).: Шось таке тямлю. Та палили соломи.
    Р-2).: На вершки ходили палити на Андрія, брали воколоти. Та типер хлопці барут яку гуму.
    Р-1).: А тепер палят, збитки роблять.
    Р-2).: І віз витягли, ворота винесуть хтозна-де.
    Р-1).: А одну жінку спала винесли, аж на річку, поставили на воду. Та колись.
    Р-3).: Ополохи робили, йні там запхали таку велику, а там на горі, таке всяке позав’язували. Закопали на її поли.
    З-3).: А, може, знаєте як ворожили колись? На Андрія дівчата нічого не…
    Р-1).: Та хлопці, дівки, пироги давали псови, котрий вхопит то ся борше віддасть.
    Р-4).: Пса накормят, я знаю нас доста було…
    Р-1).: Коли пес гавкав на вколі то буде весілля на Святий вечір.
    З-3).: А як на Щедрий вечір?
    Р-1).: Так само.

  • 77.

    З-3).: А колядувати ходили попід вікнами.
    Р-3).: Та, ходили.
    З-3).: Із зіркою?
    Р-1).: Із зіркою, та, робили таке.
    Р-4).: Така є хатка малийка, там засвітили свічку, з тим вертепом.
    З-3).: Вертеп тожи ходив, а хто там був?
    Р-1).: Та хлопці, на кого. І Біда була, Чорт.
    Р-4).: І Смерть ходила з косою.

  • 78.

    З-3).: Може, ви знаєте ту в вас за чорта, нічого не говорять, за домовика, люди ни боялися того що є?
    Р-1).: Та чому, во ту під мостом, пувідали жи щось все є, там ничого ни було, таки говорили.
    З-3).: Там в горах ніколи ніхто ни бачив? А за відьом, за русалок?
    Р-1).: Ні!

  • 79.

    З-3).: А на Щедрий вечір тоже готували вечерю, стільки само страв?
    Р-1).: Так.
    З-2).: А щедрувати ходили?
    Р-1).: Ходять всі хлопці і дівчата.

  • 80.
    1. Щедрий вечір всім нам, щаслива година,
      Породила Мати Предвічного Сина.
      Ладо, ладо, ладо, все на світі радо,
      Щедрий вечир на землі.
  • 81.

    Р-4).: Там доста є, али то таке, колядують так, щедрують.
    З-3).: На Йордан на річку ходили.
    Р-1).: Та на річку ходили, купалися. Жи йну дівку ввергли в воду, жи мокра била ціла. Ну, всьо вдрилялося, жи страшне. Йна била, вдрулили з дітинов в воду.
    З-3).: То шоб здорові були?
    Р-1).: Та.
    З-3).: Потім святят в хаті?
    Р-3).: Потом беруть відро, кропило і кроплять кругом хати.
    З-3).: А хрестики коли у вас малюють?
    Р-1).: На Водохрища, на Йвана. З тіста, з паперу.
    З-3).: То хто ходив? Батько, чи там господар?
    Р-1).: Хто-небудь.

  • 82.

    З-3).: А як готувалися до Паски у вас? В суботу паску пекли, малювали яйця?
    Р-1).: В кошику несли всьо: варили ковбасу, сир, масло, паску, сіль, цукор –повен кошик. Несуть в обрусі паску.

  • 83.

    Колись лопата і там на лопату, шурнули в піч, а то була ще житна, тісто було якесь рідке, а вна взяла, хлопи пувіли старі, жи треба з ришита той вобруч, вязи запхали, а вобруч, там дали нитку, мала ся розійти та нитка, піти по пецу, а обруч ся ни розійшов, тай так ся паска спекла в обручі. Та й так носила святити, бо другої не било з чого спекти. Велику, в вобрусі, хто найбільшу паску спече.

  • 84.

    З-3).: Гаївок не співали, нічого, на Великдень ту під церквою?
    Р-1).: Нє.
    З-3).: А у обливний понеділок?
    Р-1).: О, обливалися. А там, щипали в вівторок дівок хлопці.
    Р-3).: То страшне, як ся обливают, повну хату поналивают. Дівки втічут до хати. Та то типер ни так.
    Р-1).: Та чо, ся обливали.

  • 85.

    З-3).: А на Юрія в вас ту нічого не святкують?
    Р-3).: Нє.
    З-3).: А на Зелені свята чим обмаюють будинки?
    Р-1).: Липов.
    З-3).: А там, може, на Зелені свята виганяють корови перший раз, може, шось співають?
    Р-1).: Колись коровам намаїли, вінці плели на роги накладували, а тепер нихто, нє. Корови йшли намаєні з поля.
    З-3).: А не знаєте, шо там співали, як йшли корови з поля?
    Р-1).: Та співали хто яку вмів.
    З-3).: А так, шоб корови пасли, не знаєте таких?
    Р-1).: Та співали, хто які вмів.

  • 86.
    1. Ой поки я, й молодийка, й корови гонила,
      То поти я й зеленийкий ліси веселила.
    2. Перестала’м, молодийка, корови гонити,
      Перестала й зеленийкий ліси веселити.
  • 87.
    1. Я займу й миня [?] пасти, …?… заверну,
      Пасе милий вічейками куда ся поверну.
  • 88.

    З-3).: Може, ви знаєте які пісні співали на Івана Купала? Ту нічого не святкували? Не пускали вінків на воду, вогню не палили
    Р-1).: То на Івана-Франківські. На Івана йшли рано, такво по росі походити, щоб здоровими бути, зілля збирали до схід сонця, а потом несли до церкви. Святили в церкві.

  • 89.

    З-3).: Може, про Петра знаєте? А такі обжинкові пісні на жнива?
    Р-1).: Нєа!
    З-3).: Не знаєте такого, а може ви знаєте як співали в лісі, коли по ягоди ходили, чи по гриби?
    Р-4).: То в лісі різно співат.
    З-3).: А не було такво спеціальних ладканок, шо там до ягід, чи до грибів, не було нічого? А брали з собою якісь, обереги від змії, не боялися того?
    Р-1).: Ні, а як ввиділи то втікали від того.

  • 90.

    З-3).: Вагітній жінці шо не можна було робити.
    Р-1).: Та чому ни можна, колись жінки робили як ну, то типер ни роб’ят. Не треба було через кочергу, шо ся хліб саджят, через мотуззя, ланци, не треба було ходити такі жінці. Ніби зав’язується дітина там. А через кочергу, то би ноги не були криві, не треба, наказували би ни йти. Через пороги воду ни треба лляти, жінці беремені, бо потім дитина вертат. Так наказували старі люди.
    З-3).: Жінка признавалася, шо вона вагітна, чи довго то так?
    Р-1).: Деяка признавалася, а деяка не признавалася.
    З-3).: Ходили до церкви?
    Р-1).: Так.
    З-3).: При родах баба-повитуха була тут?
    Р-1).: Ну а як! Кликали.
    З-3).: Їй шось давали?
    Р-1).: Платили.
    З-3).: Може, знаєте як вона там пуповину перев’язувала?
    Р-1).: Пуповину зав’язували чисто, воно ся потім відорвало, била кишечка, али треба було втримати би кров ни зійшла. Прядивом зав’язувала твердо. А котра м’ягко зав’яже, то там дитині тече, не добре.
    З-3).: А потім ту пуповину, шо вони з нею робили, викидали?
    Р-4).: Як іде до школи пуповину треба сховати, а йде до школи має розвазати.
    З-3).: Коли перша купель була? Коли, відразу купали? Може, ви знаєте шо там клали?
    Р-1).: Купали, клали зілля святе, воду священу і гроші.
    Р-4).: Ручку дают дітині, книжку, зошит ніби то…
    Р-1).: Цукор. Книжку би ся вчив, цукор, би хлопці любили – як дівча, би дівки любили.
    З-3).: А потім ту воду де?
    Р-1).: Та вилляли.
    З-3).: А хто купав?
    Р-1).: Мати, баба купали, вбі купали.

  • 91.

    З-3).: А на хрестини то брали кумів, то кого брали, рідних?
    Р-1).: І сусідів, і чужі, одну і більше пар.
    Р-4).: Не раз і двайці п’ять було.
    Р-1).: Мої все було вдосте, все була ціла хата, всьо, а йному купили цілу бочку пива, горівки було мори. Видити як то Бог дав. То так було, як то якийсь пішов і в матери було доста дітей, і взєла дітина йна вмерла. Тепер я їм рибу вже більше і будут діти мати більши, пішов, нима риби. То писало в Божім… Ни поймав вже ту рибу. Так само я мала доста дітий, йой, як то мині все, якось Бог давав, все були ситі.
    З-3).: Які пісні співали на хрестини?
    Р-1).: На христинах ни співали курті, хіба такі довгі.

  • 92.

    З-3).: А коли перший раз стригли?
    Р-1).: Коли мало рік. Не чисали дитину поки тім’ячко не заросло.
    З-3).: Коли обстригали, то волосся, що з ним робили?
    Р-1).: Палили.

  • 93.

    З-3).: Може, ви ше знаєте за похорон, колись наймали голосільниці, шо плакали?
    Р-2).: Не було самі голосили.
    Р-5).: Я знаю, шо як я була в Полтаві, то пуйдали, жи наймали людий би плакали.
    З-3).: Самі йойкали. А коли помирає дитина, то давали якийсь знак, шо людина померла, шось вивішували?
    Р-1).: Нє.

  • 94.

    З-3).: А коли дитина народжувалася, то шось вивішували?
    Р-1).: Стонгу таку червону. То коли жінка має бабський струп, жінка коли має би ни йшла до такої хати, бо дітина можи мати струп.
    Р-5).: Я чула по радіо. там такі страшні обряди є, в нас такого нима.

  • 95.

    З-3).: Може, знаєте, ту як розказували за панщину, тут був жид тримав свій магазин, шо горівку брали в нього?
    Р-1).: Люди до нього ходили до магазину та боргували, він писав, а потім поле брав. Він боргував ни питав, а потому брав поли. А коли кому продав то вже мав гроші.

  • 96.

    З-3).: Чи тут був голод?
    Р-1).: Тут такого не було, але й було, то з України люди ходили, всі з дітьми. Хто мав сорочку міняв би дати кусник хліба. Такі молоді хлопці, баби, всьо ходило, ми тямимо, як ходили, голодовка била.

  • 97.

    З-3).: Може, ви за повстанців знаєте?
    Р-1).: А та то знаємо. Йо-йой!

  • 98.

    Р-1).: Була криївка, а хтось видав, стріляли, везут селом, всьо побиті, Мамцьо Божа. Все питали: «Знаєш ’го?» Люди знали та шо з того не. Свої хлопці збиралися, йшли в ліс.
    Р-3).: Йшли за Вкраїну і нич ни зробили, хіба їх побили.

  • 99.

    Р-1).: А мій вотиць повідат: «Хлопці, ни йдіт в ліс, бо вас всіх пібіт, ви нич там ни зробити, йдіт в уряд, а втихар’я ви зробити Вкраїну». Так пішли сини то ті бідні в уряд, пішли, там забили того старшого, зробили там місце. Там єден був, Чорновіл, дви, він в криміналі був, али як писало, шо він пириписувався зо всіма, то так здобули.

  • 100.

    З-3).: А коли радянська влада прийшла то вже їх побили?
    Р-1).: Лісами ходили, зо псима. Ми пасемо корову, біжат, а ту партизани побігли «Ні, ми не бачили!» Всьо вони дальши, а партизани сидят в кущах біля нас, а пес все туда йде, а ми кажемо: «Ми не бачили нікого ту». Бо з кажної хати був пастушок, клали’змо вогень, а тепер два пастухи. Боже, Боже, шо ся намучили тоти хлопці по лісах, так зробили ст криївку в потік, то яка пісня, повставали повмиватися зранку, а кат напав і втік з криївки, а Рубан втік із криївки, сів на коня і втік…

  • 101.

    З-3).: Не знаєте чому село називається Лопушанка?
    Р-1).: Наша Лихнева Лопушанка. А там є …?…

  • 102.

    Р-1).: … пуйдав, я забила. А в нас є Магура Вокіп, то він казав, то велика гора, ніт, то нападали татари і там такі окіпці робили, і так назвали, Вокіп.

  • 103.

    З-3).: Може, ви знаєте люди виїжджали там еміграцію, або в Сибір людий вивозили?

  • 104.
    1. Ой мала вдовойка дрібнесенькі діте, дрібнесенькі діте.
    2. Не знала ся з ними де вона подіти, де вона подіти.
    3. – А ви, діти мої, ви сидіте вдома, ви сидіте вдома.
    4. А я йду до братця, до вашого вуйця, до вашого вуйця.
    5. Та чи й вам принесу хоч кусничок хлібця, хоч кусничок хлібця.
    6. Прийшла вна до брата, брата [1] нима вдома, брата [1] нима вдома.
    7. Брата нема дома, ой хоба братова, ой хоба братова.
    8. – Братово, братово, дай ми кусник хліба, дай ми кусник хліба.
    9. – Я щи ни топила та й нич ни варила, та й нич ни варила.
    10. Іди, пися дівко, ни хтіла’з робити, ни хтіла’з робити.
    11. Як була’с робила, то ти була мала, то ти була мала.
    12. То ти була мала, так як ми маємо, так як ми маємо.
    13. Прийшла вна додому, дитя зарізала, дитя зарізала.
    14. Дитя зарізала, других покормила, других покормила.
    15. Прийшов брат додому: "Дай ми убідати! Дай ми убідати!"
    16. – Іди ж ти до стола, вкрий си кусник хліба, вкрий си кусник хліба.
    17. Братик хлібець крає, кровця заливає, кровця заливає.
    18. – Жоно ж молодийка, чи ни був ту дахто, чи ни був ту дахто?
    19. – Никого ни було, хоба твоя сестра, хоба твоя сестра.
    20. – Жоно, моя жінко, чи’з дала ї дащо, чи’з дала ї дащо?
    21. – Нич’їм ї не дала, тільки наганьбила, тільки наганьбила.
    22. Вивела на вбору, псома затровила, псома затровила.
    23. – Бодай, жоно, стала тяжким камінийком, тяжким камінийком.
    24. Прийшов брат до сестри, сестри нима дома, сестри нима дома.
    25. – Діти мої, діти, а де ж вашя мати, а де ж вашя мати?
    26. – Дитя зарізала, а нас покормила, а нас покормила.
    27. Та пішла на гору, та й ся завісила, та й ся завісила.
    28. Вийшов брат на гору та й ся завішує, та й ся завішує.
    29. А рідна сестричка д’ нему промавляє, д’ нему промавляє.
    30. – Йди, братцю, додому, годуй діти мої, годуй діти мої.
    31. Годуй діте мої, та таяк сам свої, та таяк сам свої.
    Примітки:

    [1] братця – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 105.
    1. Скакав Залізний сотник до рідненького села,
      Щоб з ріднею попрощаться, бо приходить взе зима.
    2. Він з ріднею попрощався і виходит стиха в ліс,
      Облянувся кругом себе, щоб ’го ворог не уздрів.2
    3. А як вийшов на ту гірку, щи раз глипнув у сило,
      Він ни знав зовсім нічого, що вже кати ждут на нього.2
    4. Крикнув ватажок чирвоний: «Да й повстанця раді здам!»
      – Ни здам, кати, тобі в руки, вже ни довго панувать.2
    5. Крикнув ватажок чирвоний: «Щоб повстанця живцьом взять!»
      А тим часом дістав кулю від Грізного автомат.
    6. Вже не бігли люті кати, щоб повстанця живцем взять,
      Тільки бігли люті кати проклятого забивать.2
    7. А той Грізний із повстанців да все свій вік проваджав,
      Автомат му відказався, він пістолю витігав.2
    8. А пістолі три набої, він до ворога стріляв,
      Пістоля ’му затялася, він гранату відшпиляв.2
    9. Крикнув: «Слава Україні, і народу слобода!»
      Граната ся розірвала і пішла лісом луна.2
  • 106.
    1. Зашуміли луги, загуділи ліси,
      Померла матінька сиротам навіки.2
    2. Іди ш ти, сирітко, на високу гору,
      Там твоя матінька спочиває в гробу.2
    3. Візьми си, сирітко, єднорідний прутчик,
      Постукай, подуркай у материн грібчик.2
    4. – Ой хто ж там стукає, ой хто ж там стукає,
      Моїм грішним кістям спокою ни дає.2
    5. – Ой я, я, матінько, візьми мене собі!
      – Ту нима, сирітко, що їсти, жи пити.2
    6. Ту нима, сирітко, що їсти, жи пити.
      Тільки Бог приказав в сирій земли гнити.2
    7. Іди ш ти, сирітко, іди ш ти додому,
      Няй тобі мачоха ізмиє голову.2
    8. – Вна голову мила та й шарпала,
      За каждим волоском кровця виступала.2
    9. – Іди ж ти, сирітко, іди ш ти додому,
      Най тобі мачоха ушиє сорочку.2
    10. – Сорочку як шила, та й так примавяла:
      "Бода’с не сходила, то’м ти подовжила".2
    11. – Іди ти, сирітко, іди ж ти додому,
      Най тобі мачуха укриє хлібця.2
    12. – Як хлібця вкраяла, як маковий листок,
      Ще й ня ся питала, чи зіла’с ’го вшистко.2
    13. Зіла я ’го, зіла в сіньох за дверями,
      Вмила ж я ся, вмила кревними сльозами.2
    14. Як післав Господь Бог три ангели з неба,
      Узяли сирітку правийко до неба.2
    15. Як зіслав Господь Бог три пекельні з пекла,
      Забрали мачуху правийко до пекла.2
    16. Засадили її за тисові столи,
      Дали ї лизати горячої смоли.2
    17. Як смолу лизала та й так промавляла:
      – Знала ж би, я знала [1], що сирітці треба.2
    18. Головойку змити, хлібця укроїти,
      Та й бідну сирітку к собі притулити.2
    Примітки:

    [1] я була – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 107.

    З-4).: А ту пісню коли співали, могли і на висіллю співати, чи нє?
    Р-1).: Нє. То таки на вичірках, та співали, та кудилі пряли, та й співали старі жінки.

  • 108.

    З-4).: Коли молода була сиротою, то їй ни співали чогось такого, якоїсь приспівки, чи ладканки про сирітку?
    Р-3).: Нє. В нас того ни споминали.
    З-4).: Ни споминали такого, шо в неї батька матері нема, шо вона сирота?
    Р-3).: Я сама собі співла, як я сирота була, пісні такі куртойки.

  • 109.
    1. То я бідна й сирітойка, що ж мині робити,
      Нима вітця, й ни матири, всі ня будут бити.
    2. То я бідна сиротина, то я бідна вдова,
      То ни чую від никого теплейкого слова.
    3. Встань, встань, мамцьо моя, й устань на гробочку [1],
      Благослови своє дитя, бо йде до слюбочку.
    Примітки:

    [1] подивися – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 110.

    Р-2).: Та ми так співали, бо були сироти, во йна, друга, трета, читверта, ше п’ята вмерла і два браття, семеро дітей.
    З-4).: Семеро дітей, п’ять систер і два браття, без матері.
    Р-1).: І мати, і вотиць – всьо померло.

  • 111.
    1. Ой ни хаба я сирота, ще є сиріт більше,
      Чи покарав Бог такого чи ни ни найгірше.
  • 112.

    Р-2).: Співаємо ше ту йну партизанську?
    З-4).: Заспівайти!

  • 113.
    1. У Магурі, на поляні, у малих смирічках,
      То там сидит собі Рубан у своїх криївках.2
    2. А прокляті ті сиксоти маскалям сказали,
      Шо там сидит собі Рубан з своїми друзями.2
    3. А в п’ятницю дуже рано сніги ся ввали,
      То там його славні друзі вічирю варили.2
    4. А в п’ятницю дуже рано усі повставали,
      А в суботу після вбіду бункир облягали.2
    5. Як обляли, то й кричали: «Добре сторожіте,
      Бо повстанці всі вояки можут нас побити!»2
    6. Як вискочив перший Рубан та й стався ся дивити,
      Вітки було ту комуну добре покропити.2
    7. А як вийшли на поляну, сталися дивити:
      – Ой Нового з нами нима, певно Новий вбитий.2
    8. Ой Нового з нами нема, певно Новий вбитий,
      Всім нам, хлопці, за Нового треба відомстити.2
  • 114.

    З-4).: А про кого то розповідається? Хто такий Рубан?
    Р-1).: То був хлопець із Хащова, він був офіцером німецької, а потом він був партизанцем. Вони дуже за ним шукали, бо він дуже їх вбивав тутки, страшно.
    З-4).: То десь тут сталося?
    Р-1).: То тут на Магурі. Там була одна криївка, а він прийшов і каже: «Винеси мені їсти!» – Рубан. А він знав, жи то певно його видаст, та він пішов в село, а він пішов в друге місце, там си сів. Дивиться, вже товпа біжить солдатів, москалів. А вуни путому його взяли, дали йому вапна, тягли коньом аж там в Магуру, там він помер. Бо він видавав криївки, в нашому селі так не віддавали, а там у Хащові так віддавали.
    З-4).: То коли той Рубан загинув?
    Р-2).: Той Рубан не загинув, той Рубан знаєте де, в Костроні, як наші хлопи їздили в Кострому, але може десь помер.
    Р-1).: Е, та то вже він помер… Ми малийкі були, як прийшли до нас брати свиню, …?… а він прийшов, маму нашу знав. «То Павлова Марися, я ї знаю, ни биріт, хоба і заріжте і винесете там трохи». А всю ни взяли. А він такий був хлопака.

  • 115.

    [1] Р-1).: Знаєте, шо ту ходив такий червоний салдат з своїми…
    З-4).: Стрілки.
    Р-1).: Так. І таку мали грубу, і ходили по лісі, по селах. І він так знав, шо він його ни рушав, а він його. І разом в другім силі пили горівку, прийшли до хати, були вичірки, хлопці молоді, дівки, ходили. І вони йден другого ни стріляли, і їх групи ни билися. Вони так – ти мене ни руш, я тибе, я пішов…

    Примітки:

    [1] Респондент № 3 розповідає про те, як вона бачила партизанів. – Примітка транскриптора.

  • 116.

    Р-2).: Дивідь, а вонди в Дністрику був монах. Тожи, як війна йшла, то він якогось хлопака переховав, хлопака переховав священик. А як ся війна кінчила, то москалі його до послідного дня не рушили.

  • 117.

    З-4).: Тут у вас доки партизанка була до яких часів?
    Р-3).: Поки москалі не прийшли.
    Р-1).: Та де, коли москалі прийшли, то тоди партизанка була. Все вбивали, то ходили.
    Р-3).: А коли то пана засудили?
    Р-1).: Як жито люди крали, то бідочка була, ховали люди. Партизани були йшли такі хлопці із села, з нашого села були. Партизани були, такі хлопці йшли з селів, з нашого села були, другого, третого.

  • 118.

    Р-2).: З нашого села партизанів вибили, але на Сибір не вивезли ні одного. Наші люди були такі тверді, що не виказали ні одного партизана. А сусіднє село виказали за партизана, вислали їх у Сибір, а в нас ні єдного. Ті сиділи в тюрмі – десятники, штири чоловіки. Ходили по силі, ти маєш то дати, носив їсти, то й видав.
    Р-1).: Той каже:
    – Ти носив їсти.
    – А ти мене видів?
    – Видів.
    – А як ти мене видів, як моя хата вбернена?
    Той став і не знає, як. Вісім місяців відсиділи: Жук, Офіричин Николай, Фірич і Гірняків …?…, штири хлопи десятка відсиділи. А ті, шо були голова сільської ради, секретарьо – то ті сиділи довго. Той, шо був сикритарьом, той вийшов, а той, шо був головов сільської ради, то гнали десь там на роботу, а на тирню впав кусок, він той кусок піднімав і його забили.
    Які роки були бідні. А молоді то ни хотят слухати, а старість то все жалує [1].

    Примітки:

    [1] Респондент № 1 порівнює минулі роки із теперішнім часом, жаліється на молодь. – Примітка транскриптора.

  • 119.

    Р-2).: Хрест. Несли два браття хрест. Єден не може нести, той несе. А той не може, взяв той хрест та й прирізав, би було йому легше. Прийшли, а треба було йому перейти. Той поставив свій хрест та й перейшов, а той упав прирубу. Треба нести хрест до кінця, який Бог дав. Всього ся хоче. А колись курна хата, дим до хати йде, малі всьо в диму… [1].

    Примітки:

    [1] Респондент № 1розповідає про колишнє житття, як народжували дітей. – Примітка транскриптора.

  • 120.

    Р-2).: Двої молоді жили і все ся сварили, все ся сварят і все сварят. Упав вобраз, а вони ся сварят, тогди хлоп мовит: «Іду до церкви. Мушу йти до церкви». То святий Николай впав. Пішов хлоп до церкви, а святий Николай в церкві йому розказує. Ну, та він розказує як то-то, а він кажи: «Пішли!» Йдут, а штири хлопа несут таку гидиню, ну таке дерево, якби вони взяли на півперек, а вони взяли так і не можут влізтися в ліску. «Видиш, чоловіче, так ти ся не можеш помирити із своєю жонов, як ті хлопи не можут зайти в ліску, бо ви все йне другому напівперек». Він прийшов додому мовчить.Тота шо ни робит, мовчит. «Чоловіче, а чому ти так робиш?» – «З нешного дня я буду мовчати, а ти кричи!» Пішов підняв образ, Господи, та то святий Николай, вів мене, і в церкви бив і він воті впав. Вітогди люди жили по божому.
    То священик читав в книжці, а потім нам розказували коло каплиці, і вже потом не сварилися.
    Р-1).: А то ше було так, святий Николай мовив так: «Прийди домів, клякни на ноги біля неї і плач, але нич не говори». Ця торкоче, а той нич, плаче і клянчит на колінах. Вона виділа, шо то вже переміна.

  • 121.
    1. Ой там наді Львовом чорна хмара наступає,
      Там двох синів – українців страшна судьба чекає.2
    2. Один був українець, це був Білас Василь,
      Боровся за Україну, хоч був ще молодий.2
    3. Другий був україниць, це був Білас Василь,
      Боровся за Україну, хоч був ще молодий.2
    4. Боролися соколи, боролися уба,
      Бо хтіли визволити Вкраїну із ярма.2
  • 122.

    З-3).: А хто такий Білас Василь?
    Р-1).: А хто такі були… Шо були в УПА. Степан Бандера, то його УПА було.
    З-3).: А ше може знаєте такі пісні, може знаєте такі прості пісні?

  • 123.
    1. Симох дітий мала,2
      В млині не бувала.2
    2. Див’ятого ношу,2
      У млин іти мушу…?…2
    3. Прийшла вна до кума,2
      Кум пшаницю сіє.2
    4. Кум пшаницю віє,
      Горазд ’му ся діє.2
    5. Йди, кумо, горою,2
      А я за тобою.2
    6. Як ї розбійники встріли,2
      На хрест ї розп’яли.2
    7. Як ся кум намірив [1],2
      Та й мижи них встрілив.2
    8. Як ся кум дохопив,2
      Куму з христа схопив.2
    Примітки:

    [1] намовив – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 124.

    Р-2).: То довга була, видити, шо ми ни знаєм.
    Р-1).: То вже бачу вся.
    Р-2).: То довга була. Стародавна.
    З-3).: Та то ни обов’язково, то і такі шо ви співали.

  • 125.
    1. Ой мала мати дві доні, дві,
      Єдну любила, а другу ніт.
    2. Молодшя била як та зоря,
      Старшя молодшу підмовила.2
    3. – Ходи, сестрице, до вогороду,
      Подивимося на бистру воду.2
    4. Ой пішли вони до вогороду,
      Старшя молодшу вдрилила в воду.2
    5. – На ти, сестрице, золотий пас,
      Витягни мене, поки ще час.2
    6. – На те, сестрице, перстень з руки,
      Передай його до матінки.2
    7. Най мати знає, що я топлюся,
      Шо я вже більше не повернусь.2
    8. Привай, сестриця, по тій воді,
      Ти найгарніша в нашім роді.2
  • 126.
    1. На Вкраїні я родилась, на Вкраїні я зросла.
      Яка я була гарна дівчина, що ся другая ни знайшла.2
    2. Вишивала гарні хустки та й ни мала кому дать.
      Поїхав милий на Україну, дала ’му сльози утирать.2
    3. А він сльози ни утирав, до кишені заховав,
      Щоби ти, мила, ни нарікала, що я тя любив, а ни взяв.2
  • 127.

    Р-1).: То партизанська …?… То той дрогобицький співав.

  • 128.
    1. Рости, рости, черемшино, високо ся розрастай.
      Шо я сиджу в криминалі за Вкраїну, рідний край.2
    2. Ой сидів я один рочок, наступає другий рік,
      Прийшли браття українці визваляти ня на світ.2
    3. Одну браму розрубали, другу браму розтягли.
      Взяли мене за рученьку, на світ Божий вивели.2
    4. Україно, Україно, Україно, краю мій.
      Я за тебе, Україно, тяжкі муки я терпів.2
  • 129.
    1. Стала чарівная висна
      І місяць так красно сіяє.
      А в тому садочку козак молодий,
      Дівчині вірненько присягав.2
    2. Цілує, голубить, до серденька тулить,
      Своєю милою називає.
      А місяць на тії чарівнії слова,
      За хмари не де виглядав.2
    3. – Місяцю, ти ясний соколю,
      Кажи, де мій милий, що робить?
      – Твій милий в садочку з другою сидит,
      Він думає з нею ся женить.2
    4. Молода дівчина із жалю
      Вдарилась об дуб головою.
      – Ой земле ти чорна, сестрице ти моя,
      Розпадься ось тут переді мною.2
    5. Ой земле ти чорна, сестрице ти моя,
      Розпадься ось тут переді мною.
      Мені вже нимає чого на світі жить,
      Бо милий кохається з другою.2
    6. Опять наступила чарівная весна,
      А місяць так ясно сіяє.
      Сповнилися дівчині чарівнії слова,
      Сама по садочку гуляй…2
  • 130.
    1. Триста літ, триста літ минає,
      Як наш брат в ґайданах вмирає
      І весь український народ.
    2. Уставай, уставай, Богдане,
      …?…
      І весь український народ.
    3. Уставай, уставай, Тараси,
      За тобов вся країна плачи
      І весь український народ.
    4. Здобувай, здобувай, Варшаву,
      Зажинем всіх ляхів в Варшаву…
  • 131.

    З-3).: Може, ви знаєте пісні як хлопець йшов до армії.

  • 132.
    1. Послєдний, ненішний деньочек,
      Гуляю з вами я, друзя,
      А завтра рано, чуть свєточек,
      Заплаче вся моя сім’я.2
    2. Заплачуть браття, родні сестри,
      Заплачуть мать, родной отєц.
      Іщьо заплачит дорогая,
      С которой три года гуляв.2
    3. Бивало звечора до ранку
      Сиджу з дівчьонкой на руках,
      Тепер я звечора до ранку
      Сиджу з …?… на плечах.2
    4. Касарма очень виликая,
      Ложуся прямо на полу,
      Ни прийди мать моя родная:
      «Давай, синочок, постилю!»2
  • 133.
    1. …[1] Ой їде,
      Ой скоро, скоро та свистить.
      Ой скоро, скоро мене не буде,
      Далеко поїзд затащить.2
    2. Далеко поїзд затаскає,
      А я останусь сама.
      Кому весела моя розлука,
      Кому виселе моє життя.2
    3. Замкну я двері на замочок,
      А сама піду до дівчат.
      Ой прощавайте, мої дівчата,
      Бо я в’їжджаю на Донбас.2
    4. Ой як ти б знала, моя мати,
      Як тяжко жити на чужині.
      То ти б три ніченьки не спала,
      Писала б листочки мені.2
    5. Як би ти знала, моя мати,
      Який приснився сон мені.
      Що ти на рідній Україні,
      А я в далекій чужині.2
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскр.

  • 134.
    1. Чирвона ружя трояка,2
      Мала я мужа, мужа я мала,
      Мала я мужа піяка.2
    2. Він нич ни робить тільки п’є,2
      Прийде додому, додому прийде,
      Прийде додому, жінку б’є.2
    3. Не бий ня, муже, не карай,2
      Лишу ти дитя, дитя ти лишу,
      А сама піду за Дунай.2
    4. Розпущу косу по плечу.2
      Ни раз я гірко, ни раз я тяжко,
      Ни раз я гірко заплачу.2
  • 135.
    1. Віддала мати дочку у чужую стороночку,
      А як віддала, та й напоминала: "Ни йди, доню, додомочку".2
    2. Доня того не слухала, та й за рік прилитіла,
      Пирекинулася в сиву зозулечку, та й у вишневім саду сіла.2
    3. Тай почала кувати, з хати матір викликати:
      – Ой чи ни вчує, ой чи не вийде моя рідная мати.2
    4. А матуся виходит, білі рученьки виносить,
      Стала, подумала, що доню віддала, обіляли дрібні сльози.2
    5. – Мамцьо моя мила, хліба, солі переїла,
      Що ж ти мне віддала, світ ми зав’язала, за кого я ни хотіла.2
    6. Чоловіче, мій друже, та й ни бий мене дуже,
      Сорочка тоненька, а тіло біленьке, та й болить мене дуже.2
  • 136.
    1. Ой ня дала моя мати за дисіть потоків,
      Би’м ї хату ни втворила за дванайціть років.
    2. То я буду ліс рубати, та й мости вставити,
      До тебе, мамцьо моя, в гостину ходити.
    3. То’з ня дала, моя мамцю, то’з ня дала, дала,
      То як ту-ту колопеньку в болото запхала.
    4. То як ту тій колопеньці й у болоті гнити,
      То так мині й молодийкій на тім світі жити.
    5. То ня дала, моя мати, за діда, за діда,
      Дідо старий, я молода, хоба нашя біда.
    6. То ня дала, моя мати, за діда старого,
      То виліла й шянувати та як молодого.
    7. Ой я діда й шянувала якв городі грушу,
      Ой Боже милосердний, вийми з діда душу.
  • 137.

    З-3).: Може, ви знаєте шо співали біля коров як пасли?
    І-1).: Та то біля коров співали, та то співали, всяки.

  • 138.
    1. То я вийду на границю, запалю ялици,
      То жи би ся било видно з Боберки в Мшановиць.
  • 139.
    1. Ой литіла зозуличка понад верх калину,
      То стукнула в вікничко, збудила дітину.
    2. Бодай з тебе, зозуличко, твоє пір’я спало,
      То’з ми дитя ізбудила, то вно било спало.
  • 140.
    1. Ой ни штука заспівати, й хаба штука вдати,
      Бо ту чуджя сторонойка, будут ся сміяти.
    2. Бо ту чуджя сторонойка, бо то чужі люди,
      Чи вилике, чи малийки сміятися буде.
  • 141.
    1. Наїла’мся, напила’мся всякого напою,
      Типир буду й висилити всю родину свою.
    2. Ой у моїй родинойці Бог пирибиває,
      Дают їсти, дают пити, ще й музика грає.
    3. Дают їсти, дают пити, ни ноби сідіти,
      Ходи домів, мій милийкий, бо там плачут діти.
  • 142.
    1. Ой я ходжу й по висіллю вгору, то вдолину,
      А милейкий сідить дома й колише дітину.
    2. Та я прийшла до домочку, глянула в колиску,
      Дітина ся розповила – я газду по писку.
    3. – Жоно ж моя молодийка, за що ж ти ня била,
      Дитина ся розповила, красно ся бавила.
  • 143.
    1. Ой Господи й милосерний, шо тобі ся стало,
      Шо тобі ся так далеко дівчя сподобало.
  • 144.
    1. … [1] Жибе’м била п’яна,
      То вам буду співаточки й до самого рана.
    2. То я їхав горі селий, …?…
      Та бо я ся й наспівала, най співают єнчі.
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.

  • 145.
    1. Йшов милий дорогою, я в жорні молола,
      Він на мене ручков махнув: «Мила, будь здорова!»
  • 146.
    1. Кажут люде, що я курва, то я ни курвочка,
      Й хоба в мене й молодої така натурочка.
    2. Ой курва, ж я си курва, али я си мудра,
      Настояв ся лайдачина коло мого вугла.
    3. Настоявся, настоявся, та й пішов додому,
      Так ся вимерз як той пес, ни сказав никому.
  • 147.

    І-3).: Колись файно ладкали.

  • 148.
    1. Ой казала нам дівка,2
      Є в коморі горівка.
    2. Куморина ся зломила,2
      Горівку привалила.
    3. Ой дайте нам горівки,2
      Бо нам горят подівки.
    4. Ой дайте нам хоч трошки,2
      Бо нас болят ножки.
  • 149.
    1. Наїла’мся, й напила’мся, …?…
      …?… нихто ни заваджят, …?… никому.
    2. Ой ту мині їсти, пити, й то мині гуляти,
      Бо ту моя родиночка, вітти моя мати.
  • 150.
    1. Ой ня мати породила, вотиць вигодовав,
      То жи би ся й ледар-дурень надо мнов збитковав.
  • 151.
    1. Буду пити, й буду пити, буду гайнувати,
      То жиби ми жаль ни було як буду вмирати.
    2. Горівочко, й воковитко, вип’ю тя до динця,
      То жиби’з ня ни ставила й по дорозі млинця.
  • 152.

    І-1).: Та ми так буде співати, так співанки йдут цілий день.

  • 153.
    1. Си типир заспіваю поки’м молодийка,
      Пок ми ручки ни звазала дітина малийка.
  • 154.
    1. Я дітину поколишу, я дітину лишу,
      Сама піду й за волами, сама дуба ріжу.
  • 155.

    І-3).: Типир ни ладкают.
    І-6).: Колись ладкали.

  • 156.
    1. То ня даєш, мамцьо моя, й межи чужі люде,
      То ни мож ся чи спитаєш, чи ми добре буде?
    2. Ой чому ся й ни спитаєш, чи ми добре буде,
      Чи буде ня відпускати межи чужі люде?
      [1]
    Примітки:

    Інформанти розмовляють про ревнивих чоловіків. – Примітка транскриптора.

  • 157.
    1. Горілойка з долов ни буде,
      Зробив дурень заручиня, висілля ни буде.
    2. А з гори ся похмарило, а з доли ся точи,
      То вже моя зашкілина на плацках волочи.
  • 158.
    1. Ой діда, ой діда, а побила нас біда,
      …?… з морозами, а в літі биз хліба.
    2. Ой у серпні з морозами ничим затопити,
      Ой у літі биз хліба нима що зварити.
  • 159.

    І-3).: То такі стародавні. Ше дідо нибіжчик співав.

  • 160.
    1. То я прийшла до попойка злигойка, стихойка:
      – Кате-гробе, розвіньчай ня, бо моя бідойка.
    2. – То вже тебе не розвінчат ни піп, ни владика,
      Хаба тебе вже розвінчат роскаль та й мотика.
  • 161.
    1. Я в карницю й по водицю, в карници болото,
      Котра дівка справедлива – під вінцьом як злото.
    2. Я в карницю й по водицю, а в карници п’явка,
      Котра дівка справедлива…[1]
    Примітки:

    [1] І-1).: Я дальши ни знаю. – Примітка респондента.

  • 162.
    1. …[1] Милинийка, ни бійся, ни бійся,
      Я тя маю й де сховати в сіньох за колісся.
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.

  • 163.
    1. То ми мовит леда-бідар, що я відки зайшла,
      Моя й би ся родиночка й за бискідом найшла.
    2. То ми мовит леда-бідар, що не маю роду,
      То й у мене тілько роду на цілий вік ходу.
  • 164.
    1. Коломийка-чорнобривка по горі ходила,
      То як зайшла й на долину й води ся напила.
  • 165.
    1. Ішов милий дорогою, я збирала тріски,
      Він на мене ручков махнув: "Ни розмавляй ни з ким".
  • 166.
    1. Як буду ся віддавати, ни триба ми хлопа,
      То жи хлоп так …?… як дірява шопа.
  • 167.
    1. Ой у моєї мами, мами й вигуляли ями,
      А в чужої рівно, рівно гуляти ни вільно.
    2. Ой ся вили й кучярики, то ся вили, вили,
      Коло свої матіночки злигойка робили.
    3. Як ся впали й кучярики в милийкого ручки,
      То ся звили й кучярики в горохові стручки.
  • 168.
    1. То ня била моя мати, то ня била, била,
      Дай їй, Боже, здоровічко, вна ня добре вчила.
    2. То ня била моя мати яворовим прутом,
      То жиби я ни ходила з молодим рикрутом.
    3. Рекрутови приказали: «Рекруте, збирайся!»
      А ти дурна дівчинонько сльозами вмивайся.
  • 169.
    1. То’м любила й милийкого пок ї’м япка їла,
      Прийшла зима – яблук нима, я ’му відповіла.
    2. Прийшла зима – яблук нима, я ’му відповіла:
      – То ти дурний шо’с приносив, я розумна їла.
  • 170.
    1. Коло мужя, коло мужя й жіночка як ружя,
      …?…
    2. – Ой ни бий ня, й мужу, вночи й ни вобивай вочи,
      Й на то-то є біла днина, як я провинила.
  • 171.
    1. На Петра й уродила, та й на Петра зросла,
      Та й на Петра слюб узяла, та й за Петра пойшла.
  • 172.
    1. Чому’с тоди ни приходив, як я ти казала,
      Типир ми ни виходит, бо’м позамикала.
  • 173.
    1. …[1] Де мій милий буде,
      Я бе’м шанувала з тої хати люде.
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.

  • 174.
    1. …[1] Половину світа,
      Жиби ми ся привернули молодийкі літа.
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскр.

  • 175.
    1. Ой я била й на висілю, й то я била, била,
      То я си на висілю дітину здобила.
  • 176.
    1. Ой чиє то вісілля – пані молодого,
      То я си поспіваю, шо кому до того.
  • 177.
    1. Діти мої дрібнесенькі, …?…
      То вас буду годувати, коби я здорова.
    2. Поки я вас, діти мої, всі виростила,
      Ни єдна ся долі личком сльозочка скотила.
      [1]
    Примітки:

    [1] Інформанти розмовляють про малих дітей. – Примітка транскриптора.

  • 178.
    1. …[1] Молодого,
      То я си погуляю, що кому до того.
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.

  • 179.
    1. Ой моя милинийка на вісілійко йде,
      Єдно везе, друге несе, а трете само йде.
  • 180.
    1. А тепер у Лопушанці, та й по новій моді,
      Як ни видно ізпереді, віддатися годі.
  • 181.
    1. А я видів заложила штири мотовила,
      Що в нашої молодої під серцем дитина.
  • 182.
    1. Звіти горб, звіти горб, всередині збанок,
      Сидить дружба за столом, як німецький танок.
  • 183.

    З-3).: А за дружку як співали?
    І-6).: Та таківо всякі.

  • 184.
    1. Дружка викотила вочи,
      Вона би ся віддала, ніхто ї ни хоче. [1]
    Примітки:

    [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

  • 185.
    1. Сідит дружка за столом, здулася, як пудло,
      Через неї до сокола говорити трудно.
    2. Сидить дружка за столом, ногами тріпоче,
      Вона би ся віддала, ніхто ї ни хоче.
  • 186.
    1. А в нашої молодої дві курки, дві курки,
      А в нашого молодого два дружби придурки.
  • 187.
    1. Ой їхало весілля попід нашу грушку,
      Зачипило за галузу, загубило дружку.
    2. То ся дружка додружчила коло молодої,
      Й не велику гору мала, та й ся збила тої.
  • 188.
    1. Я за дружбу, я за дружбу, де мій дружба ходить,
      А мій дружба попід плотів старих бабів водит.
    2. Я за дружбу, я за дружбу, де мій дружба дівся,
      А мій дружба під столом кісткою заївся.
  • 189.
    1. Ой ішла я на висілля, до мами казали,
      Щоби наших молодят гарно привітала.
    2. Вітаю вас, молодята, кущиком лелії,
      То нехай вас благословить серденько Марії.
    3. Вітаю вас, молодята, кущиком міртуса,
      То нехай вас благословить серденько Ісуса.
    4. Витаю вас, молодята, на білім папери,
      Бе’сти таке щистя мали, як в небі ангели.
  • 190.
    1. Ой кувала зозуличка близько коло луга,
      То бо я ся подивила – то балиць биз круга.
    2. То ти, моя невістице, довго нитки пряла,
      Жи ти мині, старинийкій, такий балиць дала.
  • 191.
    1. Ой зятю мій молодийкий, ой за тебе …?…,
      Тож би ся не збитковав над мойов дітинов.
    2. Ой зятю мій молодийкий, ой зятю мій, зятю,
      То ся мині ісподобав та й мому дівчятю.
  • 192.
    1. Ой ня мати й повивала в тонкі пеленочки,
      То жи би я зазнавала всякої бідочки.
    2. То я біди й зазнавала й за горазд ни знала,
      Та як би я в пана Бога камінньом митала.
  • 193.
    1. Подивися, доню моя, чи виликі вікна,
      Як тя буде милий бити би’з домів утікла.
    2. Як тя буде милий бити білими пальцями,
      Тожи би’з му й віддавала двома палицями.
    3. Ни гризися й ти, Миросько, якось ту то буде,
      Його тато й не бив маму, він тебе не буде.
  • 194.
    1. Віддай же ня, й моя мамцьо, кой люди питают,
      То най мині старі баби й роки ни читают.
    2. А що мині старі баби роки начитали,
      Й то бо ту то писарчики …?… ни списали.
  • 195.
    1. Прийди така годиночка, що я …?…,
      …?…
  • 196.
    1. Ой сусідо, сусідочко, й будь на мене добра,
      Бо я твого й сина любю, до него’м подобна.
    2. Ой сусідо, сусідочко, будь на мене ласка,
      Ни побий ми качаточка, як ти вийдут на став.
  • 197.
    1. Ой, Боже милосердний, змилуй же ся, змилуйся,
      Над людськими діточками, та й мене помилуй.
  • 198.
    1. То бо я си полюбила близького сусіду,
      Я до свої мамусині далико ни піду.
    2. Ой сусідо, сусідочко, будь до мене добра,
      Бо я твого й сина любю, й до него’м подобна.
  • 199.
    1. То я била з товарішков, як сестра з сестрою,
      Я не знала, шо вна копле ямку підо мною.
    2. То няй копле, то най копле, сама в ню впаде,
      То най таку товаришку й хороба напади.
  • 200.
    1. Ни буду ся й віддавати, моя рідна мати,
      Є у війську хлопець файний, то ся ни діждати.
  • 201.
    1. Ни треба ми хлопа,
      Жиби ми так ни заваджяв, як дірава шопа.
  • 202.
    1. Ой який ти впертий бив, а я така пишна,
      А де ж мої вічка били, що я за тя пішла.
  • 203.
    1. Полюбив ня милий душе, та й полишив й уже,
      То казали й добрі люде, як любив так буди.
  • 204.
    1. На Магурі бички пасу, й а в Магурі пою,
      Твою …?… жону любю й тебе ся ни бою.
    2. А в Магурі бички пасла, а в Магурі файно,
      Бо в Магурі бички пасе Питро та й Міхайло.
    3. Міхайла’м си полюбила, Міхайла, Міхайла,
      То бо я ся й придивила, то біда ни файна.
    4. Якого’м си й полюбила, аж ми такі дивні,
      Ни в Хащові, ни Михнівци й такого ни видно.
  • 205.
    1. В Лопушанці нима дров, нима ни поліна,
      В Лопушанці такі хлопці – дівкам по коліна.
  • 206.
    1. У карници й нима води, й випили ворони,
      Так си нихто й ни заспіват, як Лопушансі жони.
  • 207.
    1. Не співай, не співай, та й ся не вимахуй,
      Бо як я ти заспіваю, то підеш додому.
    2. Ой ни співай, ой ни співай, бо ни знаєш, як я,
      Таки чудо в …?… вистав продавало …?…
    3. Ой ни співай, ой ни співай, бо ни маєш мови,
      Таки чудо …?….
  • 208.
    1. А в церковце задзвонили, бо завтра ниділя,
      А кривяни й подуріли, лупают каміння.
  • 209.
    1. Ой співаку, ой співаку, то співати вмієш,
      Чому ж ти си ни заспіваш, як ізголоднієш.
  • 210.
    1. Ой, старосто, старостуню, то ся достаростив,
      Всю горівку розшинковав – мене не погостив.
  • 211.
    1. А нашого дружбу треба в школу дати,
      Щоби він навчився в стакан доливати.
    2. Ой дружбо, дружбо, шо то за новина,
      Що в моїм стакані хіба половина.
    3. То’м си, дружба й молодийкий, то’м си дружба, дружба,
      Як ни маю горілочки, бере ня ся нужда.
    4. То’м ся, дружба й молодийкий, від хати до хати,
      То ми була подарила хустку зав’язати.
  • 212.
    1. …?… [1]
      Зайняв Іван бички долом, тамой буде пасти.
    2. Зайняв Іван бички долом, тамой буде пасти,
      Прийди ми ся за Іваном сердийку розпасти.
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.