Сеанс

Текст

• 1.
  1. [Ой на горі криж,] [1] а ти, дівчино, слиш,
     Я до війська та й від’їжджаю, присягу мені лиш.2
  2. Дівчина вклякнула, два слова сказала:
     – Присягаю тобі, козаче, що буду вірная.2
  3. Козак у віську є, нічого не знає.
     Йому друзі пишуть листи, що вна ся віддає.2
  4. Козак листа дістав, сів та й перечитав.
     Склонив на стіл головоньку, відпустки дожидав.2
  5. – Пане командире, пусти ня додому,
     Пишуть хлопці сумні листи, сам не знаю чому.2
  6. – Пущу я тя, пущу, але ни самого
     Скажу хлопцям, щоб усідлали коня вороного.2
  7. Коня вороного, ще й нове сідельце,
     Поїдь, поїдь до дівчини, розвесели серце.2
  8. Приїхав до неї, під її ворота.
     Ой не вийшла дівчинонька – вийшла сиротонька.2
  9. – Сирото, сирото, відчини брамоньку,
     Най я піду та й подивлюся на свою зрадницю.2
  10. Дівчина упала, три слова сказала:
      – Ой нащо ж я, молоденька, присягу ламала.2
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

• 2.

  Респондент-3): [1] То не треба того.
  [2]

  Примітки:

  [1] Далі подається як Р-3).:
  [2] Респонденти пригадують слова пісень.

• 3.
  1. Ой учора ізвечора сталася новина,
     Зчарувала Марусина вдовиного сина.2
  2. Як го мала зчарувати, кликала до хати:
     – Ходи, ходи ж, мій миленький, щось маю сказати.2
  3. Як зайшов він у світлицю, стоїть склянка пива.
     – Випий, випий, мій миленький, бо я вже випила.2
  4. Випив єдну, випив другу, випив ще й третюю.
     – Може, й ти ми зготувала трутизну якую.2
  5. – Хоба би я дурна була, розумцю не мала,
     Щоб я свому милинькому трутизну давала.2
  6. Як прийшов він додомочку, ліг у постелину.
     Питається його мати: "Де’з ночував, сину?"2
  7. – Ночував я, мати моя, в Марусиній хаті.
     Дала вона склянку пива, видиш, би вмирати.2
  8. Ой уночі, попівночі, о другій годині
     Подякував козаченько всій своїй родині.2
• 4.
  1. А мій батько, як цвіт, зав’язав мені світ,
     Моя мати, як зоря, рано заміж віддала.2
  2. Віддала ня молоду у чужую сторону,
     У чужую сторону на великую сім’ю.2
  3. А велика сім’я рано спати лягла,
     А мене молоду посилають по воду.2
  4. Я по воду іду, як пташина гуду.
     Сльози очі заливають, криниченьки [1] ни знайду.2
  5. Я криницю знайшла і води набрала.
     Ще не були відра повні, я сльозами долила.2
  6. Я з водою іду, мов пташина гуду,
     Хтось в коморі розмавляє, мати сина підмовля.2
  7. – Ой ти, сину ти мій, ти, дитино моя,
     Чом горілку ни п’єш, чому жінку ни б’єш?2
  8. – Я горівку ни п’ю, бо горілка гірка,
     Свою жінку я ни б’ю, бо вона ще молода.2
  9. Не на то я ї брав, щоби я її бив,
     А на то я ї брав, щоби я її любив.2
  10. А як я ся женив, калиночка цвила,
      Здогадайси, моя мати, яка гарна була.2
  11. А й великі роки, вже відцвили маки,
      А типир ї, моя мати [2] моя, вже ни можу спі-знати.2
  Примітки:

  [1] кириниченьки – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] мамцьо – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 5.

  Р-3).:Старі заспівали!

• 6.
  1. [Ой] [1] на горі солома горіла,2
     Там дівчина вечерю варила.2
  2. Кипи, кипи, вечерийко, стиха,2
     Десь нимає моєго жениха.2
  3. А вечеря стиха закипає,2
     А миленький на поріг ступає.2
  4. – Сідай, милий, сідай на порозі,
     Та й розказуй, що’с чув у дорозі,
  5. – Чув я мила, чув я чорнобрива,2
     Що є в тебе маленька дитина.2
  6. – Ходи, милий, з порогу до хати,2
     Я ти буду всю правду казати.2
  7. Була в мени [2] циганочка люба,2
     Вона в мене дитину забула.2
  8. – Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива,2
     Не такая циганська дитина,2
  9. Бо циганське чорни кучеряви,2
     А то біле, ще й личко румняне.2
  10. Ходи, мила, до стодоли спати,2
      Там ти маєш всю правду сказати.2
  11. До півночі всю правду повіла,2
      А з півночі голова злитіла.2
  12. – Ой дав би я одну [3] коровину,2
      Хто би підняв молоду дівчину.2
  13. Ой дав би я корову з тилятком,2
      Хто би підняв миленьку з дитятком.2
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.
  [3] мене – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] єдну – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 7.
  1. Надлитіли гуси з далекого краю,
     Сколотили воду на тихім Дунаю.2
  2. А як сколотили та й заговорили,
     Війна мусить бути, бо вже йдут рекрути.2
  3. Вийшла стара мати із нової хати
     – Вернися [1], синочку, щось маю сказати.2
  4. Вернися, синочку, ще раз додомочку,
     Змию я ти, змию щи раз головочку.2
  5. – Було мині мити, як я був при тобі.
     Типир ми ни змиєш, бо я жовнір собі.2
  6. Змиют мині, змиють дожді майовії.
     Кучарі розчешуть кулі стальовії.2
  7. Голову змивали дожді майовії,
     Кучарі чисали кулі стальовії.2
  8. Було мине, мати, в купилі залляти.
     Хлопці-українці мусят кров проляти.2
  Примітки:

  [1] вирнися – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 8.
  1. У Боберці на граници хатина стояла,
     Там, де наших славних стрільців могила чикала.2
  2. Вийшли хлопці з лісу, всюди було тихо.
     Вни ни знали, що в ті хаті чикає їх лихо.2
  3. Соловей стояв на стрільці, решта було в хаті,
     Аж тут соловей приходит, дає друзям знати.2
  4. Аж тут Соловей підходит, дає друзям знати,
     Що москалі на граници вобкружляют хати.2
  5. Хлопці кріса похапали, почали стріляти,
     А маскалі з кулиметів почали стріляти.2
  6. Хлопці сильно утікали та й не боронились,
     Гострі кулі засвистали, стрільці повалились.2
  7. Двох ранили, двох убили, одного їмили,
     Назад ручки му зв’язали, тяжко його били.2
• 9.
  1. Світи, місяченьку, ще й ясная зоря,
     Та й на то подвір’я, де бідная вдова.
  2. А у тої вдови є гарная дочка.2
     По подвір’ю ходить, квіточки збирає.2
  3. По подвір’ю ходить, квіточки збирає,2
     Квіточки зриваає та й на воду кидає.
  4. А по тому морю пливают кораблі.2
     А на тих кораблях січовії стрільці.2
  5. Одному стрільцеві шапочка поплила,2
     Одному стрільцеві шабелька втинила.2
  6. Ми туту шапочку всі направимо
     Нашу Україну всі розвесилимо.
  7. Як один від’їжав [1] та й так наказував:2
     – Щоби твоє личко ніхто ни цілував.2
  8. Як він повернувся, личко цілуване [2].2
     – Ни думай, дівчино, що то даровано.2
  Примітки:

  [1] від’їхав – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] цілувано – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 10.

  Респондент-2): [1] Ни думай, шо то дармо було.
  Респондент-1): [2] А як він спізнав?
  [3]

  Примітки:

  [1] Далі подається як Р-2).:
  [2] Далі подається як Р-1).:
  [3] Респонденти пригадують слова пісень.

• 11.
  1. [Ой за двором] [1], за двором,
     Там дівчина, дівка чорнобрива,
     Там дів…, там дівчина брала льон.2
  2. Брала, брала, стелила,2
     Полюбила хлопця молодого.
     З неї, з неї люди сміються.2
  3. З неї люди сміються,
     Що на її хлопця молодого
     Два кай…, два кайдани куються.2
  4. Два кайдани куються,
     Два кайдани жилізом скувані,
     Назад, назад ручки зв’язані.2
  5. Назад ручки зв’язані,
     І [2] повели хлопця молодого
     Битим, битим шляхом до тюрми.2
  6. Битим шляхом до тюрми, в далекую сторону.
     Там дівчина в воротах стояла,
     Сльоза…, сльозами ся вмивала.2
  7. Сльозами ся вмивала, білі ручки ламала:
     – То до побачиня, моє закохання,
     То до побачиня раз на все.
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.
  [2] тай – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 12.

  Респондент-5): [1] Ше яку співаємо?

  Примітки:

  [1] Далі подається як Р-5).:

• 13.
  1. Голубка на вишни, голуб на черешни.2
     Скажи мині, мила, що маєш на мислі[1]?2
  2. Я маю на думці тибе покидати,2
     Через вороженьки ни можу тя взяти.2
  3. Через вороженьки та й чериз вороги2
     Ни дают, миленька, до тебе дороги.2
  4. Хату замітаю та й собі думаю,2
     А хто ж мене візьме, я поля не маю.2
  5. Я поля не маю, тільки карі очі.2
     Чи ся такий найде, що поля не схоче.2
  6. Ой, Божи, мій Боже, який світ настає –2
     За пів морґа поля дівчину шукає.2
  7. Попри мою хату стежинька вузенька,2
     Ніхто нев не ходит, лиш я молоденька.2
  8. А в правій рученьці ключі від серденька.2
     А моє серденько треба замикати.2
     За молоді хлопці треба забувати.2
  Примітки:

  [1] думці – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 14.
  1. Поїхав миленький на Україноньку,
     Залишив Олюси маленьку Іроньку.
  2. Іронька росла, а Оля плакала,
     Взяла ліворвера, Іроньку стратила.2
  3. Іроньку стратила ще й п’ятилітнюю,
     А сама пішла [1] у тюрму вічную.
  4. Ой ти, тюрма, тюрма, тюрма холодная,
     Оля не видержить, Оля не годная.2
  5. Ой ти, тюрма, тюрма, тюрма закритая,
     Оля не видержить, Оля побитая.2
  Примітки:

  [1] попала – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 15.
  1. [На горі] [1] високій зозуля кувала,
     Як ся перший раз дівчина козака питала.2
  2. – Де їдеш, козаче? – Їду воювати.
     – Хто ж ти буде, козаченьку, сорочину прати.2
  3. Їде козак, їде долів долинами,
     Та й надибав штири прачки, прали між водами.
  4. – Прачки мої, прачки, прачки мої милі,
     Випралис’ти собі, випиріт ши мині.2
  5. На горі високій зозуля кувала,
     Як ся другий раз дівчина козака питала.2
  6. – Куди їдеш, козачи? – Їду воювати.
     – А хто ж буде, козаченьку, за тобов плакати?2
  7. За багатським сином плаче вся родина,
     А за мною сиротою лиш одна [2] дівчина.2
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.
  [2] молода – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 16.
  1. Ходила, блудила, впала тимнота,
     Ни смійся, козачи, що я сирота.
  2. Ни смійся, козачи, що я сирота.
     Якбе’з прийшов сватать, я бе’м ни пішла.
  3. Ни бійся, козачи, що я ни піду,
     Поїхав в Росію там кращу знайду,
     Об’їхав Росію…
  4. Марусю, Марусю, будеш плакати,
     Як я скажу хлопцім коня всідлати.
  5. Об’їхав Росію і всю сторону,
     Ни найшов кращої, як Марусину. [1]
  Примітки:

  [1] Респонденти проспівали твір невпевнено. – Примітка транскриптора.

• 17.
  1. Всі дівчата та й усі парубки
     Розійшлися всі по лісі [1] збирать ягідки.2
  2. Всі зривають, всі зривають, лиш одна ни рве,
     Стала собі під дубочок[2], стала і [3] стоїть.2
  3. Стала собі під дубочком, стала та й стоїть.
     Біля неї гарний хлопиць на кони сідит.2
  4. З коня скочив, з коня скочив, коня розсідлав,
     Обняв її рученьками та [4] й поцілував.2
  5. – Не цілуй мине, козаче, душу не губи,
     Возьми собі богатую та й з нею живи.2
  6. Богатая щасливая, ти щасливий будь,
     А про мене, сиротину, забути, забудь.2
  Примітки:

  [1] лісу – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] дубочком – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] та й – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [4] ще – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 18.
  1. Чую ж бо я новину, ой чую ж я, чую,
     Що завтра ранюсенько [1] я помаширую.2
  2. Ви, хлопці-товариші, всідлайте ми коня.
     Поїду до дівчини, з нев попрощаюся.2
  3. Приїхав до дівчини, сів собі край стола,
     – Бувай, мила, здорова, бо ти вжи ни моя.2
  4. Дівчина ударила в стіну головою:
     – Що ж я буду робити [2] з дітинов малою.2
  5. – Сама ж ти си, дівчино, того наробила.
     Знала, що я військовий, нащо’з ня любила?2
  6. Ти знала, дівчинонько, що я ворльотничок, [3]
     Було ня не кликати спати в пилевничок.2
  7. Було ми ни стелити солому дрібнийку,
     Було б ня заганяти звечера додому.2
  8. А ти мені стелила, ще й вистилювала,
     Біле личко тулила, уста ціловала.[4]2
  Примітки:

  [1] ранисенько – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] робила – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] ворльотничок – мабуть, урльопничок – від урльоп = відпустка, солдат у відпустці. – Примітка транскриптора.
  [4] Респонденти пригадують слова. – Примітка транскриптора.

• 19.
  1. Ой там далеко на Волині, [створилась армія УПА
     Щоби воскресла Україна] [1] і завидала свобода.2
  2. Горіли села і містечка, бійці боролись день і ніч.
     В перших рядах борців героїв загинув наш славний Василь.2
  3. Прощай, герою України, прощай ти, дружи дорогий,
     І крикнем слава Україні… [2]
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.
  [2] Респонденти виконали твір не до кінця. – Примітка транскриптора.

• 20.
  1. [Вже сонце низийко, а вичір близийко] [1],
     Прийди, пириплини до мене, серденько.2
  2. Прийди, пириплини до нової хати,
     А я тибе пущу, а я тибе пущу, щоб ни вчула мати.2
  3. До хати впускала, за ручку стискала,
     З хати випускала, з хати випускала, плакала, ридала.2
  4. Ой вийшла дівчина до броду по воду,
     Натинула пилля, натинула филля [2], трутила ї в воду.2
  5. А там три козаки коні напували,
     Та й о тій дівчині, та й о тій дівчині всі три розмовяли.2
  6. Один козак каже: "То рибонька б’ється".
     Другий козак каже, другий козак каже: "Дівчина топиться".2
  7. Третий козак каже: "Як буде, так буде!
     Молоду дівчину, молоду дівчину ратувати будем".2
  8. – Ратуй ня, козаче, ратуй ня молоду.
     Дістанеш від мене, дістанеш від мене добру надгороду.2
  9. Від батенька мого – коня вороного,
     Від матінки меї, від матінки меї – полотна білого.2
  10. Від матінки меї – полотна білого,
      Від мене самої, від мене самої – срібла й злота много.2
  11. – Ни хочу, дівчино, твоєї заплати,
      Тільки я тя хочу, тільки я тя хочу за милийку взяти.2
  12. – Маю я, козаче, твойов милов бути,
      Вилю молодийка, вилю молодийка в той Дунай втонути.2
  13. Ой взяла дівчина, в той в Дунай кинулась.
      І так козакови, і так козакови миленьков ни була.2
  14. Ой плине дівчина, ой плине хорошя.
      За нев підпливає, за нев підпливає жовтийкая коса.2
  15. Ой плине дівчина, ой плине вна ладна.
      За нев підпливає, за нев підпливає хустина єдвабна.2
  Примітки:

  [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.
  [2] «Натинула пилля, натинула филля…» = «Наплинула хвиля, наплинула хвиля…» – Примітка транскриптора.

• 21.

  Р-2).: Ще’м таку т’ямлю, а голосу нима.

• 22.
  1. Втопила’с ня, мамцьо моя, втопила, втопила.
     Собі’с віку й ни натягла, мені скуротила.
• 23.

  Р-2).: То такі курті.
  Збирач-3):[1] А ше якісь знаєте такі короткі? Такі коломийки можете за-співати їх!

  Примітки:

  [1] Далі подається як З-3).:

• 24.
  1. Мамцьо моя старинийка, мамцьо моя рідна,
     То ни дай ня за піяка, бо я буду бідна.
  2. Не бий ня, мамцьо моя, ручки ми ни ломи,
     То кого я щиро люб’ю, то мине борони.
  3. Хоть би’з ня, татунцю мій, прикував до муру,
     То’м любила милийкого, то єго натуру.
  4. Ой любила всього того, всяком прібувала,
     Найліпшого, щирішого, що му присігала.
  5. Ой кого я щиро любю, дайти ми го, дайти,
     А кого я нинавиджу, то й ни споминайте.
  6. І бо любила’м, любила’м, правда, що файного,
     Більши любити й ни буду й поки життя мого.
  7. Ой кого я люб’ю й удень, того люб’ю вночи,
     А кого я нинавиджу й нинавидять вочи.
• 25.

  Р-1).: Заспівайти за піяка:

• 26.
  1. Віддай ня, моя мати, та й за піячищя
     Та ни дай ня, моя мати, та за ни паничищя. [1]
  2. Ой бо піяк й в корчмі п’є, й про дім думає.
     То … повобідав та й знов він лігає.
  Примітки:

  [1] Респондент рядки 1-2 продекламувала. – Примітка транскр.

• 27.
  1. Віддай ня, мамцьо моя, хлопця молодого,
     Й бо потому ня ни вжениш, бугая старого.
• 28.

  З-3).: А як початок ше раз скажіть тої шо Ви співали?
  [Респондент 2 на прохання декламує попередній пісенний текст. – Примітка транскр.]
  З-3).: Давайти ви казали ту пісню про пияка!

• 29.
  1. Віддай ня, моя мати, та й за піячищя,
     Ни дай ня, моя мати, за нидбалищя.
  2. Бо піяк у корчмі п’є та й за дім згадає,
     А хто мою коровицю до води зганяє. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент 2 рядки 1-4 продекламувала. – Примітка транскр.

• 30.
  1. Ой там за горою, там за долиною
     Ни по правді жиє чоловік з жиною.2
  2. А вна єму стелит білу постілоньку.
     Він на ню готує дротяну нагайку.2
  3. Біла постелина порохом напала,
     Дротяна нагайка біли тіло рвала.2
  4. Біла постілонька порохом насіла
     Дротяна нагайка кров’ю обкипіла.2
  5. – Ой мужу ж мій, мужу, не бий мине дужи,
     Моє тіло біли – болит мине дужи.2
  6. Пусти мине, мужу, в вишневий садочок
     Ни буду я рвати [1] твоїх ягідочок.2
  7. А вирву квіточку із виноградочку,
     Та й пущу на воду до своєго роду.2
  8. Плине квітка, плине, під берегом стала.
     Вийшла ї матінка, ту квітку спізнала.2
  9. – Чи ти, моя дони, сім літ хворувала,
     Що твоя квіточка на воді зів’яла.2
  10. – Ни хоровала я ни рік, ни годину,
      Впала ж я ся, впала в нигідну дружину.2
  Примітки:

  [1] рвала – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 31.
  1. Стоїт дівчя над бистрою водою
     І споглядає, як вода шумить:
     – Бистра водо, возьми з собою,
     Бо я ни маю чо на світі жить.2
  2. Коли вона тую пісоньку співала,
     То буйнесенький вітер повівав.
     Нима, нима, ни вернеся ніколи
     Мій наймиліший, що мине кохав.2
  3. Він дись поїхав та й мине покинув,
     А він вже собі іншу пошукав.
     Він ї подав свою білу ручку,
     І з нею буде свій вік проживав.2
  4. Скажи, нащо я тибе полюбила,
     Скажи, нащо повірила тобі.
     Якби не ти, сумна б я ни ходила,
     Як динь так ніч ни мучила душі.2
  5. Без тебе я як цвіт на сонци в’яну,
     Без тебе ох як тяжко в світі жить.
     Скажи, де чарів я тих дістану,
     Щоби тибе забути, розлюбить.2
• 32.
  1. Ой мині ся спати хоче, сон на очі ми ни йде.
     Пішов би я до дівчини, сам ни знаю добри, де.2
  2. Ой я маю товаришя, товариш ня заведе.
     Він товариш, файний [1] хлопець, дівчину ня відбере.2
  3. Топчи, топчи, товаришу, нашу стежиньку тверду,
     А я на тій край дорозі [2] два явори посаджу.2
  4. Ростіт, ростіт, два явори, від коріння до верху,
     А я на вас, два явори, колисочку повішу.2
  5. Подуй, вітри буйнисенький, через високу гору,
     Розколиши, буйний вітре, козацькую дітину.2
  Примітки:

  [1] добрий – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] стеженьці – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 33.

  [1]
  З-3).: Весілля розказати коли в вас розпочинали? Весілля в який день?
  Р-2).: Колись починали все в читвер
  Р-3).: А типер все в суботу.
  З-3).: А скільки днів було весілля?
  Р-2).: Колись було два.
  З-3).: Два дні.
  Р-2).: Одним розпочинали вечером і кінчали другим вечером.
  Р-1).: Ше частушки, заспівайте тих крутих.

  Примітки:

  [1] Респонденти пригадують слова пісень.

• 34.
  1. Що ми то-то за висілля, шо день або два дни,
     Шоби било й цілий тиждінь, то би било ладне.
• 35.
  1. Ой співай, пташко, співай, няй ся більши курят,
     Няй ся мої ворожейки свойов бідов журят.
• 36.
  1. Жибе’м така до роботи, як співати вмію,
     Любив би ня мій милийкий, хоба про ниділю.
  2. Ой співаночки мої, де я вас подію,
     Й то як буду й умирати, по горах розсію.
  3. Ни маю голосочку, хоба половину,
     Я свій голос вивівкала попід полонину.
• 37.

  З-3).: Може, ви знаєте ото як вівкали? Знаєте таке?
  Р-2).: Знаєм.
  Р-3).: Як ту будем вівкати! В силі голос видати треба.
  З-3).: Дуже голосно не треба.

• 38.
  1. В мене молодої горох на комоді,
     Де би бити, мій милийкий, с тобов на розмові.
  2. Де би с тобов постояти, наговоритися
     Твого личка румняного й нацюлуватися.
• 39.
  1. Зилена полонина, зилена, зилена,
     Я би й у ні воли ни пас, якби ни Волена.
• 40.
  1. Бо, Маґуро, Маґуро, бісова ни моя,
     Няй по тобі вовци ходят, нилюбочка моя.
• 41.

  Р-3).: Раз трохи завівкніт.
  З-3).: Ви заспівайте пісню, а після неї…
  Р-3).: То інтересно в світі, в лісі там би вівкали в лісі.
  З-3).: А ше які співали? Просто, які ше співали пісні? О, такі які ви співали? Коли корови пас-ли, шо співали?
  Р-1).: Всякі співали, яка на голову налізала, коло корови і за корови.

• 42.
  1. Вівку, мій вівку,
     Я б ни дав стару бабу й за молоду дівку.
• 43.

  Р-3).: Як би то так дійсно на поли, то би вівкав.

• 44.
  1. [Хоба ж] [1] я ни ходила, хоба по садочку,
     Де ж я тибе загубила, й зелений віночку.
  Примітки:

  [1] Початкові слова є незрозумілими в аудіозаписі, відтворено із записів у польвому зошиті. – Примітка транскр.

• 45.
  1. Ой бо дала ж би я, дала й коні вороненькії,
     Щоб ми ся привернули літа молоденькі.
  2. О дала ж би я, дала коні воброкові,
     Щоби ми ся привернули літа пелинкові.
  3. Ой за гори кам’яної й голуби вітають,
     Я горазду нич ни знала, літа ся минают.
  4. Ой бо, доле, моя доле, плила’с чириз мори,
     Чому’сь мори ни втинула, мине ни минула.
  5. Ой бо, доле ж, моя доле, де ж ти тогди била,
     Та як мине моя мати на той світ родила.
  6. Ой бо била ж, я била в сінях за двирями,
     То’м хотіла йти до хати, вни ня ни пускали.
• 46.

  З-3).: Ви йшли по барвінок, то в який день?
  Р-1).: Як в суботу висілля, то в п’ятницю ішли.
  З-3).: А хто йшов?
  Р-1).: Йшли молода, скрипку брали, мати, батько.
  З-3).: А просили на весілля тоже йшли в п’ятницю?
  Р-1).: Так ввичір, як ся получило.
  З-3).: А ви розкажіть як йшли на барвінок. Шо з собою брали?
  Р-1).: Ну, шо брали? Брали горілку, хліб, ножиці. Різали барвінок. Колись кольца продівали.

• 47.
  1. Ми йдеме по барвінок,2
     Будеме вити вінок,
     Той вінок зеленийкий.
  2. Вінку наш зелененький,2
     Кобе’с бив щасливийкий.
  3. Дала би’м тя взолотити,2
     Би си в тобі й походити.
  4. Дала’м бе’м тя вмальовати,2
     Би в тобі погуляти.
• 48.
  1. Ой у лузі калина2
     В село ся нахилила.
  2. Вийшли ї пани рвати –2
     Ни далася в ручки взяти.
  3. Ой вийшла Оксануня,2
     Нарвала, наламала.
  4. Нарвала, наламала2
     Та й нисла додомочку.
  5. Та й поставила на стів,2
     Сама си сіла …?…
  6. – Мій любий татулийку,2
     Ой ци буду я така?
  7. Ой ци буду я така,2
     Як калиночка тута?
  8. – Будеш, дівойко, будеш,2
     Як коло мени будеш.
  9. А як підеш від мени,2
     Спаде красойка з те…
  10. – Ой, люба матінойко,2
      Ой чи буду я така?
  11. Ой ци буду я така,2
      Як калиночка тута?
  12. – Будеш, дівойко, будеш,2
      Як коло мени бу…
  13. А як підеш від мене,2
      Спаде красойка з те…
  14. Й у чуджої матінки
      Сніданійка ни буде.
  15. Сніданійка ни буде,2
      Вобідець під полудне.
  16. Обідець під полудне,2
      Твоє личейко схудне.
  17. Вичиря й опівночи,2
      Виплачеш свої вочи.
• 49.

  З-3).: То співали коли йшли по барвінок?
  Р-1).: Нє, то вже як молода за столом била.
  З-3).: Ше, може, знаєте ті барвінкові ладканки?

• 50.
  1. Стелися, барвіночку,
     По тім заріночку.
  2. Зійшовся рід із родом
     Пити горілочку.
  3. Зійшовся рід із родом
     Горілочку пити,
  4. Бо серце сумненийке,
     То розвеселити. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

• 51.
  1. Шоб била я, Божи, знала, що піду від мами,
     То я била ни садила ружу під вікнами.
  2. То я ружу посадила, ружя ся розвила,
     Хоба мині й молодийкій жилю наробила.
  3. То ци я ти, мамцьо моя, бульбу ни копала,
     Що ти мине тої зими ни дозимувала.
• 52.

  З-3).: Як називали ті пісні? Ото, шо ви співаєте?
  Р-1).: Коломийки. То вже як молоду відправляють до молодого, а вона так ся жалує, шо: «Я тобі бульбу копала, а ти мене не дозимувала», як зимов висілля.
  З-3).: А то після барвінку розходилися по домах?
  Р-1).: Та по домах.

• 53.
  1. Дозимуй ня, мій милийкий, від Покрів до Ір’я,
     Аж поки ся ни розів’є в Маґурі явір’я.
• 54.

  Р-1).: То ше ладкают як за молодов прийдут.

• 55.
  1. Меї любий сватику,
     Пущяйти нас до хати. [1]
  2. Ми люди здорожені,
     Сукні нам помачені.
  3. Ми ся снігами [2] били.
     Сукні нам помочили…[3]
  Примітки:

  [1] Р-1).: Бо ше до хати ни пущяют.
  [2] Дождями – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

• 56.

  З-3).: А по барвінок ішли разом? Із сторони молодої і молодого?
  Р-1).: Нє, нє.
  З-3).: Окремо йшли?
  Р-1).: Різали барвінок в молодого.
  З-3).: А потім, коли приходили, то йшли просити на весілля молоді?
  Р-1).: Так.
  З-3).: А може скажете, шо вони там говорили?
  Р-1).: Просили мама, тато, просять вас старші, прошу вас я, шоби були бись такі добрі і прийшли до нас на висілля…Прошу вас там кум чи кума; з родичів прийти на весілля.
  З-3).: А нічого там не давали їм за те шо вони просять?
  Р-1).: Нє, ні.
  З-3).: Нічого не давали? А вже на другий день було весілля?
  Р-1).: Так весілля і там вже перепивали.
  З-3).: А, може, там зранку ішли митися? У вас такого не було? До річки не ішли зранку?
  Р-1).: Нє, десь таке било заведено. Йдут на Запоріжжу. Та ще як ся циганом зробит, руку си намастит.
  Р-3).: Я була в систри свеї в Запоріжжю на висіллю, то мамцьо Божа, там як стали на циганів пирибирати, пішли пу силу курів їмати, принесли шось сім курок, в мішку ся кури подусили.

• 57.

  З-3).: Може, ви ше знаєте пісню яку на Андрія співали? На Андрія нічого не співали?
  Р-1).: Співали, співали.

• 58.
  1. Андрію, Андрію, конопенки сію,
     А портками заволочу, женитися хочу.
• 59.

  З-3).: Ше, може, шо співали?
  Р-1).: Співали і довгих, і куртих.

• 60.
  1. Андрію, колопенки сію
     То дай мені, Боже, знати з ким ся буду брати.
• 61.

  З-3).: А то як збиралися дівчата?
  Р-1).: Дівчата, хлопці стелили, палили солому.

• 62.
  1. Що мені робиточки з тими коноплями,
     Здурів Андрій та й посіяв в лісі мижи пнями.
• 63.

  З-3).: А то як? Збиралися дівчата десь?
  Р-1).: Так. І клали вулень, тепер тягнуть колісся з машини. Колись брали сіно, солому палили.

• 64.
  1. Чи чули’сти, людийкови, чим Андрій хоріє,
     То в роботі замерзає, коло миски пріє.
• 65.

  З-3).: А то такі як коломийки співали?
  Р-1).: Так.
  З-3).: Може, якісь ладканки співали?
  Р-1).: Нє, там довгі пісні співали і короткі.
  З-3.: А ті довгі може знаєте ви? Чи то прості були?
  Р-1).: Прості.
  З-3).: А, може, знаєте коломийки про Андрія?

• 66.
  1. Андрію, Андрію, Андріюви вочи,
     Я колопні посіяла, а ти не був зночи.
• 67.

  З-3).: А, може, ви ше знаєте на Різдво? А, може, ви ше знаєте такі колядки, а не коляди? Такі, шо господарю співали.

• 68.
  1. Ой там за гороньки, за долиноньки,
     Ми колядники з Україноньки,
     З Україноньки, ще й з Верховини
     Прийшли, прибули, о, Божий Сину.
  2. Бо ми приходим колядувати,
     Колядувати, ще й щедрувати
     За Україну, за всю родину.
     Зийшли, прибули, о, Божий Сину.
  3. Бо ми приходим колядувати,
     Чи є в вас вдома Божая Мати,
     Чи є в вас вдома Йосип старенький,
     Чи є в вас вдома Ісус маленький.
• 69.

  З-3).: Ше, може, знаєте такі колядки?
  Р-5).: Та то ся забуває.
  З-3).: А, може, щедрівки знаєте?

• 70.
  1. Щедрівочка, щедрівонька щедрувала,
     До віконця припадала.
  2. Подивіться до вікна,
     Що зварила, що спекла.
  3. Бо я в хату не піду,
     Щедрівоньку загублю. [1]
  Примітки:

  [1] Респондент № 1 продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

• 71.

  Р-1).: Співай ти, Іван, якої!
  Р-5).: Та як умру то не буду співати.
  З-3).: А може ви знаєте, які на Купала співали, або на Зелені свята? Чи там нічого не співали?
  Р-1).: Та яку на Зелені свята співають?

• 72.
  1. Гий на Івана, гий на Купала, гий!
     Красна дівчина долі шукала.
     Гий, гий, гий!2
  2. Цвітки збирала, віночок вила, гий!
     По бистрій хвели його пустила.
     Гий, гий, гий!
  3. Плине, віночку, по бистрій хвели, гий!
     Приплинь, віночку, де милий живе.
     Гий, гий, гий!
  4. Плини, віночку, долі водою, гей!
     Щастя дівчини взяв за собою.
     Гей, гей, гей!
  5. Гей на Івана, гей на Купала, гей!
     Красна дівчина долі шукала.
     Гей, гей, гей!
  6. Гей на Івана, гей на Купала, гей!
     Красна дівчина зілля копала.
     Гей, гей, гей!
  7. В північ копала, в північ варила, гей!
     А до схід сонця й уже струїла.
     Гей, гей, гей!
• 73.

  З-3).: А на Івана Купала, як там збиралися? То трави збирали жінки?
  Р-1).: Хто з баб, то збирав.

• 74.

  З-3).: А наприклад, вогню там не розводили? Такво дівчата збиралися на Купала?
  Р-1).: Ну, палили собідку.
  З-3).: Собідку палили, а шо то таке було?
  Р-1).: Це пастухи тамкай в лісі назбирали купу горішшя, і тамкай палять. І вогонь клали і палять.
  З-3).: А, може, ше знаєте шо співали?

• 75.
  1. Й на Купала й зілля рвала, на Петра й святила,
     На кого’м си погадала, й того’м полюбила.
• 76.

  З-3).: А, може, ви знаєте, коли у вас корову виганяли? Там перший раз, може там тоже шось співали?

• 77.
  1. Ой на Петра й вода тепла, лиш би її пити,
     Який Питро файний хлопиць – лише го любити.
• 78.

  З-3).: А на Юрія у вас нічого такого не було?
  Р-1).: На Юрія нє.

• 79.

  З-3).: Може, знаєте, що вагітній жінці шо можна було робити?
  Р-1).: В нас всьо робили. І на поле навіть вроде.
  З-3).: А, може, була баба-повитуха, яка роди приймала?
  Р-1).: Ну, була одна.
  З-3).: Пуповину як обрізали?
  Р-1).: Прядивом зав’язували.
  Р-5).: Я пам’ятаю моя сестра родилася, …?… пупиц зав’язувала сама, і в хаті двоє ну били.
  З-3).: А, може, знаєте пісні, які на хрестинах співали?
  Р-1).: О, на хрестинах всяких співають. Співають, які били.
  З-3).: А, може, були якісь там прикмети, шоб там дитині шось наворожити, щоб добра доля була в дитини?
  Р-1).: Хто вмів ворожити, то ворожив.

• 80.

  З-3).: Щоб ви розказали, як у вас готувалися до Різдва. Зранку там, які страви готували, варили.
  Р-1).: Дванадцять страв мало бути на Святий вечір. Йшли до церкви.
  З-3).: А які страви варять у вас?
  Р-1).: Всякі: і голубці, і кутя, і бульба, і капусту, і вареники.
  З-3).: А до хати вносили сіно, солому?
  Р-1).: Сніп вносили.
  З-3).: А сніп з чого робили?
  Р-1).: Овес.
  З-3).: І де його ставили?
  Р-1).: Десь в куток.
  З-3).: А сіно, де вносили?
  Р-1).: Сіно на стіл, солому під стіл. Діти ся качали, свічку засвітили і так вечеряли.
  З-3).: А під стіл не ставили нічого?
  Р-1).: Ставили солому.
  З-3).: А, може, ніж, сокиру?
  Р-1).: Зв’язували вилки, шоби ся корови купи тримали. То після вечері, а тепер воно занехалося.
  З-3).: А не робили у вас корочуна? Корочун не робили? То хліб такий.
  Р-1).: Робили.
  З-3).: А з чого його пекли?
  Р-1).: Просто круглий хліб такий. Обв’язували прядивом і тримали його до Нового року.
  З-3).: А, може, там до коров ходили?
  Р-1).: До коров ходили на другий – Святий Щедрий вечір.
  З-3).: Шось їм давали?
  Р-1).: Вечерю давали, сіно давали, хліба давали кусок.
  З-3).: На вечерю може стіл зв’язували ланцюгами?
  Р-2).: Нє.
  З-3).: А колядувати попід вікна ходили?
  Р-2).: Ходили.

• 81.
  1. Ни бий ня, мужу, вночи й ни вобивай вочи,
     Чи є на то біла днина, скажи що’м ти видна.
  2. Ни бий ня, мужу, вночи й ни вобивай тіло,
     Що’м їнчого полюбила – ни вилики діло.
• 82.
  1. Ти до мени й ни ходи, ни псуй собі очі,
     Я за теби ни піду, бо ми ся ни хочи.
  2. Перестань, перестань до мени ходити,
     Нихай за нас пиристанут люди говорити.
  3. Не ходи до мене та й не волочися,
     Бо я за теби ни піду, й бо ми ни хочися.
  4. Як би ти був файний муж, а я твоя жона,
     Пускав би’з ня по концертах, сам би’с сидів дома.
  5. Ой сидів би ти удома, дозирав худоби,
     А я би ся привеликла аж за штири доби.
  6. Не дивуйтись, добрі люди, що перибираю,
     Я такого мужа хочу, якого я знаю.
  7. Щоби люльки ни курив, горілки ни нюхав,
     Чужих жінок ни любив, тільки мене слухав.
• 83.
  1. Ой пішла я на висілля та й на цілу нічку,
     Лишила дітину в колисі, ґазду на припічку.
• 84.
  1. Ой і гори високої …?… котили,
     Як ї’м була молоденька, пани ня любили.
• 85.
  1. Я приходжу із висілля, дивюся в колиску,
     Дітина ся розкутала, я ґазду по писку.
  2. – Жінко моя молодийка, за що ти ня била?
     Дітина ся гарно баве, ней ся розповила.
• 86.
  1. Любили й ня пани, пани, а потому попи,
     Типер ї’м ся постаріла, й ни хотят ня й хлопи.
• 87.
  1. Ой, конику вороненький, конику, конику,
     Породила й мине мати на біду велику.
  2. То ня мати й породила в ниділю, в ниділю,
     То ми дала лиху долю, де ж долю задію.
  3. Лиху долю й не продати, а не проміняти,
     То си мушу з лихов долив свій вік коротати.
• 88.
  1. Ой поїду з Жукотина, сліди си заберу,
     Нихай верби груші родять, я ся вже ни верну.
  2. Ой поїду з Жукотина, заберу си сліди,
     Бо я ся в тім Жукотині й навиділа біди.
  3. А я зиму перебула і вийшла’м навесну,
     То я втікну з Жукотина, ще й в долоні плесну!
• 89.
  1. Ей, си раз заспіваю, я десять заплачу,
     Літа мої молодийкі, то вас марно трачу.
  2. Літа мої й молодийкі, літа мої, літа,
     Ни вміла’м вас шанувати – забрала вас біда.
• 90.
  1. Я ни вміла й ворожити, й а не моя мати,
     Навчила ня сусідочка із крайньої хати.
• 91.
  1. Ой ни сам ’м ся вженив, вженила ня тітка,
     Як ми стала вибирати, вибрала би дітка.
  2. Ой ни сам я ся вженив, люди ня вженили,
     Що би мині або й жінці завтра задзвонили.
  3. Ой вженив’їся, вженив, минув рік на Петра,
     Прийшов дітко й жону вхопив та й поніс до пекла.
• 92.
  1. Ей, жінко ж моя, жінко, й не буду тя бити,
     Тільки мині й ни борони дівчину любити [1].
  Примітки:

  [1] до єнчої ходити – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 93.
  1. Ой чирез поточину постав’ю лашчину,
     Чириз тебе, стара дівко, покину дівчину.
  2. Ой чирез поточину лавка смерикова,
     Любив би тя, дівчинойко, якби’с ни стрикова.
• 94.
  1. Старий жи я, старий, а хто буде молод,
     А хто буде заводити дівчатойка в холод.
  2. Ой старий жи я, старий, жина молодийка,
     Ой чи буди на ниділю сорочка білийка.
• 95.
  1. Ой старий хотів, старий хотів, стара ни хотіла,
     Сиділа си на припічку та й си воркотіла.
• 96.
  1. Ой хлопиць молодийкий, щи ни маю вусів,
     Дівка ми ся сподобала, жинитится мусів.
• 97.
  1. Ой хлопці, хлопці, хлопці, я ваша дівчина,
     То як ми ся дащо стани, то ваша причина.
• 98.
  1. – Ой Марись біла, Марись біла, Марись папірова,
     Я все думав, шо ти моя, а ти жовнірьова [1].
  2. Марись біла, Марись біла, де’с вінок заділа?
     – Я ходила коні гнати та й кобила зіла.
  Примітки:

  [1] а ти козакова – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 99.

  З-3).: Може, ви знаєте анекдоти?
  Мацур Галина: Баба моя знає.
  З-3).: То ми ше зараз твою бабу помучим.
  Р-5).: То думаєш то на голові є. то шо я тих коломийок знаю, то триста, чотириста ни знаю, то їдної ни знаю, пісень тоже знаю. Ну, всьо ни можиш собі здогадати, то вже такі роки знаєш шо.

• 100.
  1. Ой любив Касю, Касю, й а типер Марисю,
     Ще си мушу й полюбити й молоду Волисю.
• 101.

  Р-6).: То страхіття, Боже, було. То потому, як ми ся вибирали… Боже, світло не можна булло світити, то люди лямпами, бо не можна було світити. Ось така лямпа, і стіклом накладали, така як настільна лямпа. А вікна заслоняли, шоби не видно було надвір шо ся світе у хаті.
  З-3).: А то хто так забороняв? Радянська влада вже?
  Р-6).: Радянська влада.
  З-3).: А мадяри як були?
  Р-6).: Тому як вже била война і нас всі позатягали в канон, то було в 1941 році. А вже в 1944 році, як зайшли вже чоловіків забирали на войну. То вже по тому руські били, били по всій Україні. А німці били, мадяри били, то після тих руських перших.
  З-3).: Після перших руських були мадяри?
  Р-6).: Били мадяри, німці.
  З-3).: Як вони тут свої порядки вели, чи як?
  Р-6).: Мали коні, позаводили по людських стодолах, попід сади. Всьо били коні, стояли вони. Так самольоти літали німецькі, а ми ся бояли, як увиділи. Вони стріляли з самольотів. Потому уже било таке, шо мадяри били в нас по селах, а німецький самольот летів так низко і сіяв тими, хати палили. Тут у нас п’ять хат згоріло. Худобу побило, дітей побило, на полю били. Страхіття било.

• 102.

  З-3).: А голоду не було тут?
  Р-6).: В нас голоду не було. Було шо раз бил, але шо колись люди багато картоплі садили і овес сіяли, пшениці колись люди ни сіяли, хіба жито. А з Басарабії ходили вже в сорок другім, сорок третім, сорок четвертім, сорок п’ятім, сорок шостого року. З Басарабії ходило, там людей ходило, шо курям там картоплю варили, то яка лушпайка, то вони всьо виїдали. Страхіття било. Бидай такого ни било, би наші, би мої діти, внуки, правнуки такого не зазнали. Не дай, Господи. Шоби Бог дав мир на світі.

• 103.

  Р-6).: Я, мала малейку дитину, ше навіть два місяці не мав, як ті самольоти літали. Я потому вийшла за хату та й ся дивлю, один хлопець кричит: «Йой корову, корову вбило». А мій чоловік надбіг:
  – А дитина де?
  – Та в хаті.
  – Ах, то ти сидиш в хаті, а дви село палят.
  То ми втікли в льох, пивниці, то кажуть в льох. Ночувала цілий тиждень, цілу неділю. А лахи, всьо таке скидували де картопля стояла. Страшне було.

• 104.

  З-3).: А от може повстанці тут були у горах?
  Р-6).: Били, але дуже мало било.
  З-3).: І повбивали їх потім?
  Р-6).: Повбивали.
  З-3).: А вони так людям не шкодили?
  Р-6).: Нє, людям не шкодили. Як тобі сказати, такі шо ся взнали, їх мільдували, де вони мають криївку, то таких забирали. Котру вбили, в котрої читверо дітий… В нашому селі, хіба шо одного, що видавав. Вони вночи прийшли в хату, тако й в хаті на порозі вбили. Дівча пищало, жінка, всьо забили і пішли. Ходили, просили хліба їм давати. Жили в лісі, хотіли їсти, вдіватися хотіли.

• 105.

  З-3).: А ше, може, знаєте чого село називається Бережок?
  Р-6).: Чого ся називає Бережок? Бо хати всі во ті понад берег. Наше село малейке, шісдисят номерів. Ось воно начинається від того потока, по той на берегом бережок.

• 106.

  З-3).: Може, знаєте чого Лімна називається?
  Р-6).: А Лімна, то треба питатися директора школи. Він має таку книжку, навіть хто на війну пішов, коли пішов, всьо він має написано. Славко Васильович має то всьо. То він може сказати, я ни знаю бо я тим не займалася.