Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
EK_12AV20080701_papish_seans02
Польове дослідження
Дата/час початку
02.07.2008 14:10
Дата/час закінчення
02.07.2008 15:05
Свято/будень
будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Ломна (від ломити)
Назва частини населеного пункту
на Горбі
Характер і умови проведення
імпровізований, проводився спочатку надворі, пізніше у приміщенні (у хаті)
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
син респондентки та сусідка
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Папіш Марія

Зміст (82 записів, творів – 40, коментарів – 42)

догори

Текст

догори
  • 1.

    Респондент-1): [1] Про себе, бо я вдова вже десять років.

    Примітки:

    [1] Далі подаємо як Р-1).: – Примітка транскриптора.

  • 2.
    1. Їхав козак на Вкраїну та й зблудив з дороги,
      Він заїхав на подвір’я до бідної вдови. [1]
    2. – Добрий вечір, удовонько, ци горазд ся маєш?
      Як ти собі, молодийка, сама проживаєш? [2]
    3. – А по чім ти мене впізнаєш, що мужя не маю,
      Що я собі, молодийка, сама проживаю. [3]
    4. – Пізнаю тя по воборі, по твої воздобі.
      Що ти сумна, нивесела ходиш у жалобі. [4]
    5. Старий козак бідну вдову знає порадити:
      – Роздай, роздай дрібні діти – будимо си жити. [5]
    6. – Ой у моїм городочку ростут сині квіти,
      Любиш мене молодийку, люби й мої діти.
    7. Мої діти ни ягнята, ни займу них пасти,
      То я своїм дітьом мати, ни дам ним пропасти.
    8. Вичир буду запрядати, а в динь буду мити,
      З малийкими діточками якось буду жити. [6]
    Примітки:

    [1] Р-1).: Та й каже. – Примітка респондента.
    [2] Р-1).: Воно ся співат, але то треба трошки голосніше. А вна говорит. – Примітка респондента.
    [3] Р-1).: А він каже. – Примітка респондента.
    [4] Р-1).: Він якраз думав, шо найде таку, шо хоче чоловіка і каже. – Примітка респондента.
    [5] Р-1).: А вна тожи грамотна била добри та й каже так – Примітка респондента.
    [6] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

  • 3.

    Р-1).: Вна то пісня, вна ся так співат, трошки треба ни так, бо я хіба слова говору, а вна ся співат. І так козак думав, можи, якраз знайди таку шу має мали діти, та й піде за того козака, а вна ни захотіла свої діточки лишати.
    Збирач-3): [1] Може, ви нам про Андрія (свято) розкажіть, як там збиралися на Андрія (свято)?
    Р-1).: Ага, на Андрія? На Андрія ся збирали, Божи, Божи, ще й таке робили, жи ворожили, там їдна кажи, шось там витворіт книжку таку, кажи ти тоги ся будеш віддавати, а вуна кажи тугди-тугди, такого-такого часу, в такім-такім часу будеш ся віддавати. Дітинко, так ото Андрія било, так.
    З-3).: Збиралися в якійсь хаті?
    Р-1).: Йой-йой, ще ся як збирали, йой-йой.
    З-3).: Може, знаєте шо вони там ворожили, може чобіт кидали в яку сторону попаде?
    Р-1).: Так, так то. О вони ни чобіт кидали я забила я то, вони робили йой-йой.

    Примітки:

    [1] Далі подається як З-3).:

  • 4.
    1. В лісі, в лісі зеленому, там, де калинонька цвіла.
      Згадай, згадай, як ми любились і розійшлися навсігда.
    2. Я ще була я малолітна, тебе’м дурна не здумала,
      А ти мене так полюбив, а я тебе утратила.
  • 5.

    Р-1).: Ой, Божи, Божи.
    З-3).: То така проста пісня?
    Р-1).: Так.
    З-3).: А, можи, згадаєте ті, шо на Андрія ви туди були гуворили «Андрію, Андрію…». То шо Ви говорили?
    Р-1).: Ой, Божи, Божи.

  • 6.
    1. Я на тебе, й Андрійку, мала надієйку,
      Тебе взяли до армії рано в ниділийку.
  • 7.

    З-3).: А як співали? Можете заспівати, чи ви не можете заспівати?
    Р-1).: Я би заспівала, дитинко моя, хуба з ким, голос вже ся перемінив.

    З-3).: Можи, ви знаєте пісні які співали на Андрія? Кажут, шо колись якісь ладанки співали «Андрію, Андрію, конопельку сію…». Таке було?
    Р-2).: І то таке «Портками заволочу, женитися хочу…». Ото’с ти ми нагадали.
    З-3).: Ше, може, якесь було, чи ви більше не знаєте?
    Р-2).: Якби мені ше’с ти хоч шось нагадали я би добавила, таке-таке било «Андрію, Андрію, конопельки сію…»
    З-3).: А на Андрія там, може, були якісь ті ну, ворожки, може, ви знаєте, шо дівчата робили, ворожили?

  • 8.

    Р-2).: Ворожки такі були, шу’зму йшли через річку замерзлу, то ше не була тоді замерзла. То ми ся таке раз напам’ятало, хлопці взяли кладку перетяли, перейшли, а там була борова в Жукотині, туда на Дністрик, а вуни лавку перетяли, сніг бив. Та ми там вівкали, куди голос йде, чи в долину, чи до гори, там, ніби, наш буде жених. Я знаю, де мій був голос. Ше пам’ятаю, то таке било.

  • 9.

    Р-2).: А таке тепер по телевізору показуют шо там шось таке. Нє таким ся ни занимаю, може, ся старші дівки займали, а я нє, бо там били і ше старші від мене. Колись вечорниці були, бо так ся в клуб не ходило.
    З-3).: На вечорницях, може, ви знаєте, шо ви співали тоді?
    Р-2).: Ой на вечорницях я собі, Боже милий, шо ми співали, які ми пісні співали красні.
    З-3).: Давайте, може, ви знаєте ті пісні?
    Р-2).: Видите якби я мала той, мій чоловік грав по вісіллю, то був той пісенник всяких піснів, але хто його знає, чи хтось вкрав чи що.
    Р-1).: Якби ся хтось розумів шо придасться. Та ваші хлопці по музиках ходили, хлопці співали.
    Р-2).: Та шо з того. А шо ви хочете шоб я шось співала, чи шо? А ви шо співали?
    Р-1).: Я почті нич, я хуба про себе.
    З-3).: Давайте скажіть ніхто не хоче казати.
    Р-2).: Та якось ся встидаю. Та.
    З-3).: Та чого?
    Р-1).: Чого?
    Р-2).: Най си то волосся зав’яжу, бо така розстряпана як відьма.
    З-3).: Давайте ті пісні коли ви корову пасли. Ніхто ни хоче казати, заспівайте хоч ви?
    Р-2).: Заспівала? Вона ни тямит як корови пасла.
    З-3).: Давайте ви починайте і будете вдвох співати?
    Р-2).: Які ви смішні. А шо вам то конче треба?
    Р-1).: Та то їх робота.
    Р-2).: Та шо будете в телевізор пущати, там така і така з Лімни співала.
    З-3).: Ніхто ни хоче їх співати?
    Р-1).: Люди ни мают коли.
    Р-2).: Та то таке всяке лепендаччя.
    З-3).: Та хай буде, але ніхто не хоче того співатиі воно забувається, бо вже такого нема.
    Р-1).: Та, діти молоді.
    Р-2).: Як я си вчора співала, та ни голосно коло дітини, колисала, чесне слово, а типер з голови вилитіло.
    З-3).: Давайте?
    Р-2).: Та шо ми там на голову надійде.

  • 10.
    1. То я пасла й коровиці, й тилята малийкі,
      Погубила’м по толоці літа молодийкі.
  • 11.

    Р-1).: Файна?
    Р-2).: Файна.
    З-3).: Файний голос маєте.

  • 12.
    1. То я пасав коровиці, то я пасав, пасав,
      То ся дівки з ня сміяли, шо’м ся зле’м завпасав.
  • 13.

    Р-2).: Файно, чи ні, але то я мала файний голос, зара вже не можу стиха, так висловитися.
    Р-1).: Ти собі бери наголос, тобі буде легче.

  • 14.
    1. Ой, дівчино, дівчино, люб’ю твою вроду,
      Й то ся й люблю подивити, як ти йдеш по воду.
    2. Ой ся люб’ю й подивити, ой ся люб’ю пити,
      Ой ся люб’ю білявині в вічка подивити.
    3. Ой туду й туду-туду, й ни ставай на груду,
      Бо я груду розтолочу, а тебе ни хочу.
  • 15.

    Р-2).: Та й такі всякі.

  • 16.
    1. Марись біла, й Марись біла, й де’с коралі діла,
      Я гонила й коні пасти, та й кобила з’їла.
    2. Ни кобила, й ни кобила, й кінь воронийкий,
      Ой вже мене ни полюбит хлопиць молодийкий.
  • 17.

    Р-1).: Видиш, які файні пісні?
    Р-2).: Та всякі знала.
    Р-1).: Я ни можу.
    Р-2).: Та ше мі розжалуйте.
    Р-1).: Я ни буду, я буду мовчати. Тихо і всьо, всьо правда шо співат.

  • 18.
    1. То я мала й милийкого, й то я мала, мала,
      Якась біда й на базарі три рублі давала.
    2. То я мала й милийкого, як мізильний палиць,
      Більшовики його з’їли й думали, що смалиць.
  • 19.
    1. Ой Боже мій милосердний, яка каліка…
  • 20.

    Р-2).: Ой, я сама буду плакати.
    Р-1).: Всьо ся минуло та й ни прийди, я ся сміят.
    Р-2).: Видите, який мій чоловік був красивий?
    Р-1).: Анцю, я ся смію, смійся, вна кажи я ся смію як треба плакати.
    Р-2).: Я восьмиро дітей вродила.

  • 21.
    1. Ой Боже мій милосердний, яка я каліка,
      Хіба би’м си й витисала з дуба чоловіка.
  • 22.

    Р-1).: Я кажу смійся.
    Р-2).: Дівки молоді то їм інтересно.
    Р-1).: Смійся і всьо.
    Р-2).: Смійся можи ми трохи перейде.
    Р-1).: Ти ся дивися на мене.
    З-3).: То такі як коломийки, чи ні?

  • 23.
    1. Коломия й ни помия й по горі ходила,
      То як вийшла й на долину, й води ся напила.
  • 24.

    Р-2).: То таке, йой ше така паскудна, але я то не співаю.
    З-3).: Ви казали, шо знаєте пісні, які на косовицю співали коли косили, там якісь ладканки були чи шо?
    Р-2).: Ні я таке не знаю, я таке за коровами знаю, бо ми співали.
    З-1).: А як ягоди збирали в лісі?
    Р-2).: Та ягоди, яка різниця в лісі.
    З-3).: Нічого ни співали там, чи гриби?
    Р-2).: Той.

  • 25.
    1. Й то ше си раз заспіваю, то ше си раз вівкну,
      Піде голос попід колос аж на Капланівку.
  • 26.

    Р-2).: Та я все «Ууу-ха». Такво ми вівкали. Нє то за коровами я ни на той голос взяла. Нє, я забила чисто, та таке я співала, якби ладкала.
    З-3).: То ви си тепер нагадайте?
    Р-2).: Видите, то якийсь єнчий має бути голос за коровами, заждіть я си нагадаю, я чисто забула.

  • 27.
    1. Гей, мамцьо, й моя мамо, серце ми ся замкло,
      Та чи клічиком, чи колодков за рибцьов солодков.
  • 28.

    Р-2).: То так має бути коло коров.
    Р-1).: Голос ся піднімат.
    Р-2).: Так, а я си таке забила, то так ся співало коло коров.

  • 29.
    1. Ой вийду й на ту гору, й подивюся в село,
      Й чому ж мої й білявині сумно – нивесело.
      Гу-гу-гу-гу-га.
  • 30.

    Р-2).: То, знаєте, як голос йде по лісі, то ся колись співало.
    Р-1).: Тамкай все вівкали в Магурі, то чути било в село. Вна дуже вівкала, то колись било.

  • 31.
    1. То’з ня дала, моя мамцю, то’з ня дала, дала,
      То як туту й колопенку в болото запхала.
    2. То як тутій колопенці в болоті гнити,
      То так мині, й моя мамцю, на тім світі жити.
  • 32.

    Р-1).: Ой смійся, ни плач!
    Р-2).: Вни до того дійдут.
    Р-1).: Най Бог борони. Теперкі будете жити і без матері.
    З-3).: Ви казали, шо знаєте ладанки при харенні капусти ми питалися. Коли капусту харили, чи квасили?
    Р-1).: Як квасили?
    Р-2).: Ми ходили на ту капусту всі, разом хлопці і дівчата.
    З-3).: А шось співали?
    Р-2).: Співали во такі пісні довгі, якісь ми співали.
    З-3).: А як там ходили можете розказати, шо там робили?
    Р-2).: Та шо з ми робили, та капусту з’ми читили. Йна, кілько нас там дівчат било в селі, кожна робила таку капустянку, стільці клали навколо, давали нам ножі, тряпки та й ми то чистили, сиділи, співали, хлопці приходили…?… То хлопці дівкам хто си сподобав, якусь там на тих вечірках, а газда мав там такий товкач, бочка била велика, ни така як нись, колись бутлі, та й то товкачом товклиту капусту ми шаткували, вни чистили, та й такі били вечорниці.
    З-3).: Може, ви знаєте якісь такі прості пісні?
    Р-2).: Які то прості мають бити?
    З-3).: Та такі довгі, шо колись співали, довгі такі, великі.
    Р-2).: Та я знала, але дуже позабувала.
    З-3).: Може, якісь співанки?
    Р-2).: Пожди, я таку знала, файні знала пісні, я позабувала, справді така пісня.

  • 33.
    1. Мала матуся донечки дві,
      Одну любила, а другу ні.
    2. Старша була, як та зоря,
      Старша молодшу підмовила.
    3. Ходи, сестрице, до Дунаю,
      Ходи подивимось в чисту воду. [1]2
    4. На ти, сестрице, широкий пас,
      Вирятуй мене, поки ще час.
    5. На те, сестрице, перстинь з руки,
      Піди до мої матінки. [2]
    Примітки:

    [1] Р-2).: А далі я, думаєш, знаю. Я знаю, одна другу пхилила в ту воду, а вна бідна казала. – Примітка респондента.
    [2] Респондент рядки 8-11 продекламувала; респондент забула продовження твору. – Примітка транскриптора.

  • 34.

    Р-2).: Якось там ну я забула, ни можу так. Я хіба знаю одну таку пісню «Ой на горі білий камінь» я вже точно її знаю.

  • 35.
    1. Ой на горі білий камінь, ку-ку-ку!
      Ой на горі білий камінь, верховинка сідить на нім,
      Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку-ку-ку!
    2. Прийшов вині верховинець, ку-ку-ку!
      Прийшов вині верховинець, верховинко, дай ми вінець,
      Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку-ку-ку!
    3. Я би тобі вінець дала, ку-ку-ку!
      Я би тобі вінець дала, бе’м ся зради не бояла,
      Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку-ку-ку!
    4. Ой не бійся зради тої, ку-ку-ку!
      Ой не бійся зради тої, слухай, дівко слова мої,
      Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку-ку-ку!
    5. Йди до лісу зеленого, ку-ку-ку!
      Йди до лісу зеленого, стрінеш хлопця молодого,
      Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку-ку-ку! [1]
    Примітки:

    [1] Респондент забула дальше слова. – Примітка транскр.

  • 36.

    Р-2).: Ой пожди як то, вже’м призабила, забула’м та всьо, вискочило з голови, та й хватит.
    З-3).: А, може, ви знаєте колядки, щедрівки?
    Р-2).: Колядки «Бог Предвічний» чи шо?
    З-3).: А таких ни знаєте яких господарю, господині співали, колядки, щедрівки?
    Р-2).: В нас ни щидруют.
    З-3).: Ни щидруют?
    Р-2).: Нє, ту хіба ходять на перший Святий Вечір, та на Різдво ходять таківо, та на церкву ходять гроші колядуют.
    З-3).: А на Юрія як, в вас нічого немає?
    Р-2).: Нє.
    З-3).: А коли перший раз вигонять худобу, може, якісь були обряди?
    Р-2).: Нє. То може десь, то може, по селах, в нас такого не було.

  • 37.
    1. Ой на горі, на високій кучирявий дуб стояв,
      Під тим дубом кучирявим козак дівча підмовляв.
    2. Як підмовив козак дівчя, бистро скочив на коня:
      – Будь щаслива і здорова, бо я їду до війська.
    3. Як почуло теє дівча, стало плакать ще й ридать,
      Козакові жаль зробилось, став дівчину підмовлять.
    4. – Де ж ти бачив, мій миленький, щоб сухий дуб листя мав,
      Де ж ти бачив, мій миленький, щоб богатий бідну брав. [1]
    5. А богата, то проклята, буде пити ще й гулять,
      А ти, бідна сиротина, будеш мене шанувать.
    Примітки:

    [1] Р-2).: Я ни буду повтаряти приспів. – Примітка респондента.

  • 38.

    Р-2).: Шо погано?
    З-3).: Може, ше знаєте такі пісні, як ви співаєте зараз?
    Р-2).: Я таких їх багато знала, але позабувала, мені вчора на думку спала така.

  • 39.
    1. Ой чорна я си, чорна, ой чорна, як циганка,
      Щи’м си полюбила, щи’м си полюбила чорнявого Іванка.2
    2. Іванка, та Іванка, Іванка та не дурня,
      Якбе’м го не збудила, якбе’м го не збудила, то спав би до полудня. [1]2
    Примітки:

    [1] Респондент забула продовження твору. – Примітка транскриптора.

  • 40.

    Р-2).: А далі попробуй.
    Р-1).: Я колись цілу знала.
    Р-2).: Попробуй далі знати. Так люблю, ше знаю таку.

  • 41.
    1. Тече вода каламутна
      – Доню моя, чого смутна.
      – Я ни смутна, лем сердита,
      Бо я була вчора бита.
    2. Била мене мати з ночи,
      За Іванкові карі очі,
      Ще й казала буде бити,
      Щоб Іванка не любити.
    3. А я Йванка так любую,
      Де зустрінусь, там цілую,
      – Ой, Іванку, серце моє,
      Нема таких, як ми двоє.2
    4. Ой, Іванку, серце моє,
      Нема таких, як ми двоє,
      А ми такі паровані,
      Як горнятка мальовані.2
    5. А ми такі паровані,
      Як горнятка мальовані,
      А нас тоді парували,
      Як горнятка малювали.
  • 42.

    Р-2).: Та я співала, але знаєте то вже не тоти роки. Шем таку шо заспіваю, дуже люб’ю. Зачий, зачий, я си нагадаю.

  • 43.
    1. Ой в лісі, лісі, під дубиною,2
      Там сидів голуб з голубиною.2
    2. Сиділи двоє, цілувалися,2
      Та й крилоньками обнімалися.2
    3. Надійшов стрілець з темного лугу,
      Вцілив в голуба, забив голубку.2
    4. В голуба вцілив, голубку забив,
      Так він розлучив пару голубів.
    5. Голубка ни їсть, голубка не п’є,2
      А й під дубину плакати іде.2
    6. – Лети, голубко, в чисти поле,2
      Кой ти у мене жиєш в неволе.2
  • 44.

    Р-2).: Та й так.
    З-3).: Може, ви знаєте якісь хрестильні пісні, на хрестинах співали?
    Р-2).: Та, там на хрестинах всяку паскуду ше й співали, ше й не то, як ся понапивают.
    З-2).: Співайте ті, шо собі ви нагадали?
    Р-2).: Які?
    З-2).: Колискові ви казали, шо нагадали собі?
    Р-2).: Колискові, такі як коло дитини?
    З-2).: Та забавлянки.
    Р-2).: Я вчора Василинці співала «Ой лю-лю-лю-лю, дітину малейку…» Видите вчора знала нині забула.

  • 45.
    1. Ой, лю-лю-лю-лю, попід зеленийку,
      То я собі й уколишу й дітину малийку.
    2. Колишися, й колисочко, від кута до кута,
      То малийка дітиночка й матери покута.
  • 46.

    Р-2).: Ой, Господи, то я й знаю йно чи риз други, то може буде.
    З-3).: Може ви знаєте чому село називається Лімна, чому так назвали?
    Р-2).: Господи, то десь книжка, книжка про всьой той Турківський район, може де там є в столі ще. Де ж я знаю чому, він то знав, як був жив мав не таку голову як я.
    З-3).: Може, ви ше знаєте пісні про панщину, опришків, там про повстанців?
    Р-2).: Оти йшло кіно про козаків, нагадала таку пісню колись співала «Їхали козаки із Дону додому…».

  • 47.
    1. Одного вечора темного, як уся молодь спать лягла,
      Одна возлюблєная пара в зелений гай гулять пішла.
    2. Він приказав її над вечір в зелений гай гулять прийти,
      Він приказав її над вечір вінчальне плаття одягти.
    3. Вона була йому покірна, в зелений гай гулять прийшла,
      Вона, бідна, цього ни знала, що він веде ї на вбиття.
    4. Він спершу бив її руками, потім різав ї ножем,
      А сам стихенька вийшов з гаю, її залишив під кустем.
    5. Вона боролася зі смертю, вона боролась день і ніч,
      Рідне село було далеко, ніхто не вийшов на поміч.
  • 48.

    Р-2).: Всьо.

  • 49.
    1. Пєсня вся, пєсня вся, пєсня скончєлася,
      Діду бабу баняком, баба скорчилася.
  • 50.

    З-3).: Може, ви знаєте такі от жартівливі, якісь коломийки?

  • 51.
    1. Коломия ни помия по горі ходила,
      А як вийшла на долину, води ся напила.
      Гей-ші-ді-рі-ді-дай, ші-ді-рі-ді-дайна.
  • 52.

    Р-2).: А шо я ни знала, Божи, милий, мене треба було не в оті колгоспі робити, а йти ся вчити в цирк, виступати.

  • 53.
    1. А я собі молоденька, круглого станочку,
      А я вмію ізводити хлопців з розумочку.
      Гей-ті-ді-рі-ді-дай, ті-ді-рі-ді-дайна.
  • 54.

    Р-2).: Та й таке, та й таке всяке, шось би надумав ше.
    З-3).: А загадки ви ще може знаєте?
    Р-2).: Ой, Боже, які я загадки знала, а типер ни знаю, то то таке смішне, то смішне, но є правда, але воно є паскудне. Во ті загадки я ше в Жукотині, йден поставив на стів, приїхав я ше такево підліток був, як мя поставив вдома на стів, то шо я му наговорила, мамочко рідна, а він всьо писав, а путому як пішов, як ми конфетів накупив. Точно ходив такий з сумков, та то ще коли, ще була я там, на Горбі вже сорок років. Ходили, ходили такі.
    Р-1).: Колись ходили і тепер ходять.
    Р-2).: Ну інтересно.
    Р-1).: То їх робота, най здорові ходять, най їм Господь допомагає. Так, матіночко моя.

  • 55.
    1. Розпустили кучарі дівчата і навели брови для краси.
      Тільки ти роби, як вчила мати, не обрізуй русої коси.
    2. Хай вона росте густа та пишна чорнобровим хлопцям на красу.
      Я тебе, моя чарівна вишне, сам троянди в коси заплиту. [1]
    Примітки:

    [1] Р-2).: Далі я ни знаю вже. То вони, може, і самі знаєте тоту, вже співают.

  • 56.

    Р-1).: Тепер доста співают.
    Р-2).: Я так люблю, десь на весіллю, але є такі шо не знают, так то йна за другими, та й то. Я співати так люблю, боже, як ну. Я концерт…

  • 57.

    Р-1).: Колядуют і в вас так всяко?
    Р-2).: Чому не колядуют… Ни миют (посуд після Святвечора залишають на столі і не миють) жиби ся корови купи держали.
    З-3).: А, може, часник ставили на стіл на Різдво?
    Р-2).: А, ну часник взагалі на Святвечір має бути на столі.
    З-3).: І ложки зв’язували?
    Р-2).: То колись було, тепер я ни зв’язую.
    З-3).: А під стіл ни ставили там сокири, ножа, ни ставили. Просто, чому?
    Р-1).: Клали, клали сокиря і ставалося на сокиря, бис така била здорова як то жилізо. Так перед вечеров я тямлю мати небіжка йшла давати вечерю і поставила сокиря коло стола і ми ставали на сокиря, ж би ноги такі здорові, як би були такі здорові як то жилізо.
    Р-2).: Я в тоти традиції абсолютно нич не віру, священики говорять. Кішка чорна дорогу перебігне, чи чорна курка, чи порожні з ведрами перейдут, жи би то то. Вондиво Василь Поточняк, він є той лейбак, він повірив, як монах не жениться. Він не має ся женити, він розказував в церкві нам, то люди в то то нич ни вірте, абсолютно. Вроки ни вірю, мене ся ниймає, дітий ся ниймає, а то йой.

  • 58.

    З-3).: А на Різдво там може тварин заводили перших, нє, або полазники ходили, хлопці.
    Р-2).: Полазник, полазник, ше й тепер в нас вірять.
    З-3).: То коли він ходить, на Різдво, чи четвертого грудня?
    Р-1).: Ой ни дай Бог би якийсь прийшов.
    Р-2).: Коли то то полазник, на Новий Рік?
    З-3).: Може четвертого грудня на Введення, на Марії?
    Р-1).: На Введенія.

  • 59.

    Р-2).: Та….Можи, я ни знаю, я ту прийшла, тожи був свекор і свекра, але ту не було таких законів, нийких понеділків не було заречаних.
    З-3).: А то які понеділки заречані?
    Р-2).: Ну такі били, корові ся шось ни встало, такво би молоко ни їсти, там хтось має понеділок заречаний, чи п’ятницю, то молоко не їдять. То і тепер ше є.
    З-3).: А шо то таке означає – заречано?
    Р-2).: Ну розумієш, заречано, так собі, як би то ся висловити, ну ся виповісти з покоління в покоління, з предків пириходит, жиби ни їсти, бо як ся наїв, то може корова захворіти, чи шось корові.
    З-3).: То були такі дні?
    Р-2).: Так. Такі вибрані дні, які хтось собі зарікає. Шоби то ся вело, чи доїло, я то сама ни знаю.

  • 60.

    З-3).: Тут ходять вертеп, може перебираються в Цигана?
    Р-2).: Ходят.
    З-3).: Ви можете розказати як то відбувається?
    Р-2).: Ну та так відбувається, всі ті слова говорять, жи ся навчіть.
    З-3).: Ну, а хто там є?
    Р-2).: Є Сура і Мошко і Ангели і вони ті всі слова понавчят, і той Жид і той Чорт з рогами.
    Р-1).: Путому колядуют.
    Р-2).: Колядуют, повіншуют і всьо.

  • 61.

    З-3).: А, може, в вас ше таке було шо на Новий Рік ходила жінка зі снопом до води. На Новий Рік, на Василя, чи ни чули такого?
    Р-2).: Я таке ни чула, а вуни старші від мене. Вуни вже мають сімдесять шість, а я шістдесять ни маю.
    З-3).: А посівати хто ходили, хлопці. Посівати на Старий Новий Рік. Чотирнадцятого не ходять посіва?
    Р-1).: Ходять, ходять, хловщні ще ходять.
    З-3).: То вони як, пшеницю посівають?
    Р-1).: Так. Сію, сію, посіваю, та ще й проказуют, візьмут ще ті слова.

  • 62.

    З-3).: А на Щедрий Вечір в вас хрестики виліпляють з тіста? Виліплюють?
    Р-1).: Так, так.
    Р-2).: Є, є на стіну клеят, ми не клеїмо.
    З-3).: То з чого вони з тіста?
    Р-1).: Хто з папіра вистриже, хто з тіста, як хто.
    З-3).: На Щедрий Вечір?
    Р-2).: Соврємьонні стрижут, знаєте з того шоколад завитий, з того хрестики, а хтось має такі вже дерев’яні, файні. То то ше є.
    З-3).: А не щедруют тут в вас?
    Р-2).: Щедруют, ше тепер хловпщні, ше.
    З-3).: На Різдво, такі церковні?
    Р-1).: Так церковні коляди: «Бог Предвічний», або «Нова радість стала», усякі такі «Дивная новина», та то раз і всьо, а на другий Щедрий Вечір, шоси в хаті там повичиряймо, пощедруємо. А такво не ходять поселі на Щедрий Вечір.
    З-3).: А на Йордан, може в вас є йорданські пісні, співають, чи тільки церковні?
    Р-2).: Йой, дитинко, то треба до церкви.
    З-3).: А, то церковні.
    Р-2).: Воду святять, в церкві служба, путому йдут на ріку воду святити, то ше так відбувається як завжди.

  • 63.

    З-3).: А Вербна неділя в вас?
    Р-2).: Яка, яка?
    З-3).: Вербна. Там, може, в вас якось говорять, там як принесут вербу з церкви. «Не я б’ю, верба б’є»?
    Р-1).: А то то як гусята святять, Анця.
    Р-2).: То то всьо церковне, то по празниках нічо не роби, берут ті гусята несемо до церкви, там служба, посвятить і всьо.
    Р-1).: Путому ся корову вигонит тим гусятьом, жиби ся файно пасла.
    З-3).: І приносят назад його?
    Р-1).: Так, так, там посвятит священик і бере ся домів.
    Р-2).: В нас так мало всьо. Видиш, мій чоловік був віруючий, був євангеліст, а більше читают Псалтирі. А вон в Бережку я була на похороні в мого чоловіка, той в мого сина жінки помер брат, мав сорок чотири роки, мав сиркому рака, то там на вервичці ся молили…

  • 64.
    1. Тосі, тосі [1], пацята в горосі.
      Пішла там … [2] завиртати, нашла собі гроші.
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскр.
    [2] На місці трьох крапок говориться ім’я дитини. – Примітка транскр.

  • 65.

    Р-1).: То такі дитинські.
    Р-2).: Так дитинські.
    Р-1).: Діти бавити.

  • 66.
    1. Ой хлопці ж мої, хлопці, я вашя дівчина,
      То як ми ся й дещо стане, то вашя причина.
  • 67.

    З-3).: Такі жартівливі?
    Р-2).: Так, а путому я знала доста частушок, я доста знала, позабувала.
    Р-1).: Вна вміє співати.

  • 68.
    1. Я частушик многа знаю і хороших і плохіх,
      Хорошо тому послушать, хто ни знаєт нікакіх.
      У-ха-ха.
  • 69.
    1. Кину, кину кирпичину чириз биструю ріку,
      Ни покину я дівчину ніякому дураку.
  • 70.

    Р-2).: А я там трохи так на Николая одного мала охоту, то все співала:

  • 71.
    1. Ой, Коля, твої коні пад горою воду п’ют,
      Ой, Коля, твої глазки мнє спакоя нє дают.
      У-ха-ха.
  • 72.

    Р-2).: То вісімнадцять років, то таке було, то таке було доста про того Колю.
    Р-1).: Все ся за ним дивила.
    Р-2).: Він такий був спокійний, все з книжков ходив, чистий був хлопець, такий файний був хлопець, то по-сусідству «Ой, Коля, твої коні…», а то я вже співала. А ше вам таку смішну.

  • 73.
    1. Я любіла лєтінанта, а патом політрука,
      А патом всьо ніже, ніже і зійшла на пастуха.
  • 74.

    Р-2).: А шо погана?

  • 75.
    1. Я сідєла на діванє, вишивала платок Ванє,
      Пересєла на кравать, стала Колє вишивать.
  • 76.

    Р-2).: І так.

  • 77.
    1. Мілий мой, дарагой, я страдала за табой,
      Я страдала дєнь і ночь, вистрадала сина й дочь.
  • 78.

    Р-2).: Ой шо я їх знала, Божи, Божи, така файна била пісня.

  • 79.
    1. Ой васильки, васильки,
      Много щитают, вас поят… [1]
    Примітки:

    [1] Респондент забула слова далі. – Примітка транскр.

  • 80.
    1. В мене чорних бров нема, а я не журюся.
      Шахтарочка, молодесенька,
      В мене чорних бров нема, а я не журюся.
  • 81.

    Р-2).: Вно ше дальше є, то моя сама улюблена пісня. Вотиць провів радіо.

  • 82.
    1. …?…
      То ти мині ни виліла файни дівча брати.