Сеанс

зміст текст
Фонд (архівний шифр)
НІ
Колекція (архівний шифр)
Польове дослідження (архівний шифр)
Сеанс (архівний шифр)
HI-24-1482-01
Дата проведення
липень 2000
Свято/будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
Інституція/особа походження запису
Кафедра української літератури і фольклористики, Донецький державний університет
Інституція/особа зберігання запису
Музично-етнографічний архів ПНДЛМЕ, Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології (ПНДЛМЕ), Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка
Респонденти
Збирачі
Транскриптори

Зміст (6 записів, творів – 4, коментарів – 2)

догори

Текст

догори
  • 1.
    1. Ой піду я в сад гулять, 2
      В саду вишеньки шумлять.
    2. В саду вишеньки шумлять, 2
      Про нас люди говорять.
    3. Все про тебе, про мене, 2
      Що ти ходиш до мене. [1]
    4. Коли ходиш, так ходи,
      Коли ходиш, то ходи,
      Кого [2] любиш не …?…
    5. Бо то, серце, поговір,
      Люди скажуть, шо ти мій.
    Примітки:

    [1] Р-1).: …А, вже по, вже не вмію. «Що ти ходиш…» А!
    [2] Коли. – Варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 2.
    1. Р-1).: До мене до сосєдськи прийшли дєдушка і бабушка у пусту хату. Їх ак…, актів вигнав, забрали, із хати вигнали, забрали в їх продукти, сало, муку, одьожу, обув, одяг, усе забрали, їх оставили полубосими й полуголими і вони прийшли до мене по-сосідській у пусту хату і перебували туть. Ну, ми, там по трошку і я носив їм коржи, хліба, жменю пшона, жменю капусти квашену і сосіди там їм давали по, потрошку, шо возможна, да. Ну і вони переживали туть, і пройшло де то днів десяток і цей актів, який, який їх виганяв з хати, упʼять прийшли перевіряти, шо в їх єсть. Ну, у їх у пічі стояв чугунчик борщу і чугунчик каші та кочерьожка стояла коло печі, і вони забрали цю кочерьожку, і забрали чугун з і кашу, і вийшли на город, позакидали, вилили їх, горшечок той викинули і пішли. Потом дєдушка той пішов у ліс і там надрав живиці із сосн,із сосни, із сосни живиця, надрав і прийшов, у кустарниках заховався там, наварив, шоб із живиці ладан і пішов пішком на Полтавщину із, із цим ладаном. Ну й там міняв продукти, там от церкви до церкви проходив, там попи, які купували ладан, там хто за гроші, хто за продукти. А тоді він прийшов і тут начався вже уро, урожай і нємножки дєло пішло легше. Вони, не смотря на свой возраст, помагали там нєкоторим в уборке врожая, нєкоторим дядькам і, і їм давали.
      От ето те, шо я знаю про розкуркулювання. І нє, і у нас не один він, а процентов двадцять, процентов двадцять було таких роз, розкулачених. Вони любітєлі землі, любітєлі трудиться в полі і їх розкулачювали. Ак, актів складався з бідняків і з таких, хто не хотів робити. От те шо я розказав про розкулачування коротенько.
  • 3.
    1. З-1).: Що вам відомо про те, чи були в вашому селі знахарки, або відьми, або шептухи?
      Р-1).: Да, були. Я гнав корову із попасу, і там возлі одного двора женщіни сиділи, де то там душ шесть женщин. А корова була хароша, і якась із женщин зглазила, пригоню до дому, баба не з, не здоє, не, не дається і до того дойшло, шо в неї вимʼя розпухло. Баба тоді побі, побігла до знахарьки.
      Прийшла та знахарька і сказала бабі: «Йдіть, і покажіт де корова і йдіть у хату». І вона там, шо вона робила, шо вона там, як? Ну, хват то, шо корову спасла. На утро корова стала на своє місце, як і була і все стало благополучно. Вот ето, те шо я на моїм віку так случилося за знахарком.
  • 4.
    1. Р-1).: Це за знахарьком, тепер за шептух. А за шептух мені лічно було, од за, од заводної ручке у мене опу, опухла долонь, ладонь і почорніла рука. Я перепугався, думав, думав, шо мені руку одріжуть. Баба повела мене до шептухи. Я два, я дві ночі не спав до етого, пекла руку, воспалєніє. Повела мене баба до шептухи, вона посадила мене перед столом, поклав я руку на стіл і вона там хрестила, шептала, хрестила, шептала. А в мене рука холодніє, холодніє, як ніначе хтось снігу прикладав і я заснув. А потом крізь сон чую, вона каже, бабі каже: «Нехай трошки поспить». І так, як прийшли ми додому, і рука стала гояться, от, оттухати, і так пройшло, слава Богу! Оце те, що я лічно мені було от шептухи.
  • 5.

    Р-1).: Найбільший радісний праздник був Паска. Як до неї го, готувалися? От Масляної і до Паски сім неділь і усі сім неділь не їли скоромно, ні мняса, ні сала, ні молока, нічого, только пос, только посне. Вот, борщ олійкою і каша пшонна тоже, насипають у обід, насипають у обід борщ, поїли борщ, потом пшонну кашу, дві-три ложки рєдінького борща туда помішали і поїли, от, ето значить, так постничали. Яїчка, сало, масло, проче, сир, прочіє всьо собирались к Паске, усьо складалося. Да, мазали хати, прибирали, прибиралися, біль, біль його заготавлювали, стірались, усього то, як то було радісно, шо такий праздник наближається, білили хати і прочіє, так готовилися. А потом уже в послідній тиждень перед Паскою, у чистий четвер, купалися, мили, одівали більйо чисте, пекли паски, крашом яїчка красили, так готувалися.

  • 6.

    Р-1).: І ходили, як Христос воскрес, так ходили знамуваться, не давали їсти, пока познамуються. Ну, а потом уже, як діждалися самої Паски, на стіл по…, посвятим паску, сало, яїчка, даже й соль у пучку, всьо шо єсть, заготовлено к паски, всьо посвятим, потом викладаєм на стол і сімейно сідаєм, розгівляємо. Ну вже тоді до, до отвалу й наїдаємось, і паски, і яй…, і крашанок, і сало, і шо, і шо в кого єсть. Отак празднували паску. Три дня дзвони дзвонили, кроме, кроме етого я пропустив, молодьож робили колиски, це качеля така із деревʼяних столбів, і на цій качелі молоді дівчата й хлопці виходили у, у нарядному, виходили колихалися на цій качелі. От ето, значить, так празднували Паску, очень радісно.