Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
EK_12AV20080701_papish_seans01
Польове дослідження
Дата/час початку
02.07.2008 11:20
Дата/час закінчення
02.07.2008 12:55
Свято/будень
будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Ломна, від слова ломити
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
імпровізований, у приміщенні (в хаті), під час дозвілля
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Папіш Марія

Зміст (94 записів, творів – 50, коментарів – 44)

догори

Текст

догори
  • 1.

    Респондент-1): [1] То тільки три стовпчики ми були взяли, то на гімн села.
    Збирач-3):[2] То напевно тоді, коли ту були Фестини?
    Р-1).: Та.
    З-1).: В Вовчому?
    Р-1).: Та я була. Хотіла’м про Ющенка вірш розказати, али я запізно прийшла, і ня міліція не пустила, вже тамка близько, треба було борше. На тих Фестинах за Ющенка я си зара здугадаю. Ви ни пишіть, я си здугадаю, як ту то …?… Лімна.

    Примітки:

    [1] Далі подається як Р-1).:
    [2] Далі подається як З-3).:

  • 2.

    Славне село наше Лімна,
    Простяглося при витоках Дністра.
    З роду в рід батьківська наука
    Україну берегла.

    Ми Вкраїну будували,
    Як Тарас Шевченко нас учив.
    Перші в Київ виїжджали,
    Щоб наш нарід краще жив.

    Колись било Лімна
    Славне, веселе село.
    А тепер пустуют хати,
    Всьо вербами заросло.

    Ниродюча наша земля,
    Тяжко працюємо на ній.
    Поля лісом зарастают,
    Наші діти в чужині.

    Маґура красива з лісом
    Свіже повітр’я нам несе.
    На горі братська могила
    Нам нагадує про все.

    За президента Бога молим,
    За свободу, мирний світ.
    І усе те пережиєм,
    Бо ми тверді як граніт.

    Гриби і малини
    В нас ростут.
    Наші діти виїжджяють,
    У світ наймитами йдут.

    Не журіться, любі друзі,
    Бо в нас думка є така.
    Що у нашій вірній владі
    Правди і згоди нима.

    Прийде такий час,
    Поєднає нас!
    Зацвіте наша Вкраїна,
    Так як вишня навесні.
    Запанують наші діти
    В нашій рідній стороні!

  • 3.

    Р-1).: Я ще написала такий вірш. Ту є там в нас могила такого, він майор вже напевно бив, забили, Бандера. І туди приїжджали відкривали ту пам’ятник. Ту доста зі Льовова, тих старих бандерів, я там вірш розказала, такий просто написала. А теперка шо ше вам?
    З-3).: А тепер ше може ви ту пісню про Юлю, шо ви співали, скільки зможите?
    Р-1).: Дитино моя, яка вона дуже файна. Я не знаю, як ми їхали я той.

  • 4.
    1. Давидович вірний, він гроші ни брав,
      Він наші голоса вірно рахував.
      Богу на здоров’я, много літ прожити,
      По Україні правду голосити.
      Тепер ми на сцені дякуєм ми Богу
      За нашу вільну Україну і за перемогу.
  • 5.

    Р-1).: Ми так красно співали, ти би собі з касети пісні мої записала, моя дівка поїхала у Львів, вона має касету. Там знимали, я в клубі дуже красно співала з другов. Як то я маю зробити, би ви діточки то ти пісні почули, то би вам ся серце розривало. Я позабивала, ни знаю, де вже то-то било, як на Ющенкову інагурацію.

  • 6.

    З-3).: А нам сказали, шо ви дуже добре знаєте весілля, весілля обряд, ладканки. Знаєте?
    Р-1).: Та весілля знаю.
    З-3).: Ну тоді.
    Р-1).: Які то співанки?
    З-3).: Ми перше про обряд. Коли починалося весілля, в який день в вас?
    Р-1).: Весілля починалося в суботу, а колись в п’ятницю.
    З-3).: Нє, ви нам говоріть, шо колись було?
    Р-1).: Колись в п’ятницю було зачинання і молодий йшов за сорочков. Музики грали вже ввечер, приходив за сорочков і приносив молоді мешти, або чоботи, яка зима, або літо і брав сорочку і вже то весілля було в суботу, або колись в суботу було зачинання, то в неділю било.
    З-3).: А колись може свати приходили?
    Р-1).: Свати приходили.
    З-3).: А свати коли приходили?
    Р-1).: Та приходили так ся годити, ще й тепер йдуть.
    З-3).: А коли приходять? Хто йде?
    Р-1).: Йде там брат, отець, мати, якийсь там шваґер, чи хто кого там найбільше люблять. Несуть хліб.
    З-3).: А як приходять то шо вони кажуть, може вони там кажуть куниця є в вас в дворі, ми бачили як забігла, чи не кажуть такого?
    Р-1).: Так. Чи ми сюди попали, чи маєте ту шо для нас. Знаєте шуткують.
    З-3).: А ви розкажіть як то в вас кажуть?
    Р-1).: Ми ту прийшли, чули ту в вас шось є, дівча для нас. Ци даєте, ци як. Та й там вже годяться, горівко вгостяться.
    З-3).: Домовляються про весілля?
    Р-1).: Так.
    З-3).: Якщо є згода?
    Р-1).: Так. Путому вже як приходять за молодов, вже ся співат:

  • 7.
    1. До нас, сватуню, до нас,2
      У нас вам буде горазд.
    2. У нас широке поле,2
      Ту вас бода ни вколе.
  • 8.

    Р-1).: А там вже вітам баби:

  • 9.
    1. Ой Господи й милосердний, делеко’сме зайшли,
      Солодойка Касунийко, ледви’с ми тя найшли.
  • 10.

    З-3).: Таке молодій співали?
    Р-1).: Та вже як йдуть, вже як прийдут до неї, то і там глядают з свого дому до неї, сідають за стіл.
    З-3).: А може там якась перейма є біля них, не пускають?
    Р-1).: Та є. Кладут стіл, горілку і виводять таку стару, яку зберут на молоду, то не файна, то не моя, то не то, а дехто котрі, най буде хоч гуси пасти буде, берут тягнут, а путому виведут другу, путому трету і виймає брат дати гроші, щоб вже викупити, скілько там може, п’ятдесят рублів, сто, колись мало давали, двайці, трийці, тепер до тисячі. Мій дав та не давали, не давали, то було у Львові, ни давали та й перестали і ящик горівки. І так вже дійдут до молодої, путому вже обсівают, як вже прийдут, як вже ся згодят за столом, ни йдут навіть за стіл, таки хуба підут і вийдут і встают на воколі і бере брат кошик чи кобилю пшениці і конфет і так надокола сіє і співают так:

  • 11.
    1. Ой сіє братик, сіє2
      То житом, то пшеницев.
    2. То житом, то пшеницев,2
      То всяков пашеницев.
    3. Ой сіє братик много,2
      Ми з роду богатого.
  • 12.

    Р-1).: І так обсіває, а путом:

  • 13.
    1. Скорше, матінко, скорше,2
      Виправяй же нас борше.
    2. Ксєндз на службойку встає,2
      Двоє дитят чикає.
    3. Як єдно, так другоє,2
      Вони обоє твоє.
  • 14.

    Р-1).: Та всьо, вже підут до вінчання, там вінчат священик.
    З-3).: А по дорозі шось може співают?
    Р-1).: Співают всякі.
    З-3).: Ну, а ви співайти! А ви знаєте, я ше вас хочу запитати, за сваху коли вона вінки плите з барвінку, може ви знаєте шо вона тоді співаж, як йде сваха по барвінок? Чи то в вас такого нема?
    Р-1).: В нас нє, сваха не йде.
    З-3).: А хто йде по барвінок?
    Р-1).: Так во ся йде з музиками.
    З-3).: З музиками йдуть по барвінок?
    Р-1).: Так. Ріжуть, музика грає і співают.
    З-3).: Ну а може знаєте шо тоді співают?
    Р-1).: Та співають.

  • 15.
    1. Ой вінку мій зеленийкий, ой вінку мій, вінку,
      Й то я тебе доносила в файнім пошанівку.
    2. Ой стилися, барвіночку, й по тім заріночку,
      То ся зійшов рід із родом пити горілочку.
  • 16.

    Р-1).: Як ріжуть барвінок.
    З-3).: То йдуть разом і сторона молодої і молодого, разом йдуть?
    Р-1).: Так.
    З-3).: А шо вони з собою беруть, може хустку, кошик, чи воду свячену?
    Р-1).: Хустку, свячену воду, перстні і так продівають.
    З-3).: А, через перстні барвінок продівають?
    Р-1).: Так, так. Продівают три рази і путом ріжут.
    З-3).: А потім той барвінок молодій дають?
    Р-1).: Та і молодій і молодому і так ріжут.
    З-3).: А ше може знаєте шо вони співають там?
    Р-1).: Всяких. Ой-ой.
    З-1).: А тою свяченою водою шо роблять?
    Р-1).: Нич. Покроплят, покроплят і так поставлять хліб.
    З-3).: А хустку? Потім в хустку складають барвінок, чи як?
    Р-1).: В кошик той шо обсівают.

  • 17.
    1. То я вінки пришпиляла, й то я вінки вила,
      То дайте ми горілочки, бо я заробила.
  • 18.

    Р-1).: То співат та, шо вінці в’є. Я ся вдоста вінців навила.
    З-3).: То ви нам співайте, які пам’ятаєте?
    Р-1).: Матіночко моя, ни раз такі си здогаду, файні співала.

  • 19.
    1. Через гору високую летіли потята,
      Які наші, ніврочийку, файні молодята.
    2. Ой хороші молодята, й хороші, хороші,
      Хто ся хоче подивити, то най дає гроші.
  • 20.

    Р-1).: Вже як молоду привезли то я так співала, дітинко моя, свої невістці:

  • 21.
    1. То я тибе годувала, мій любий синочку,
      Й ци постав’ю коло тебе свою головочку.
    2. Ой кувала зозулина, юж біжу, юж біжу,
      Моя люба нивістице, то я ти ся тішу.
    3. Ни єдна мати доживала в темному куточку,
      Коло сина ни дожила й через невісточку.
    4. А я до дівок ни піду, хоть ми жиют близько.
      Я думаю умирати коло тя, Марисько.
  • 22.

    Р-1).: …?… Так само діточки била будувала хати, всьо, а ту я пішла во туво. Йой… Такі смішні були ту на «Фестинах», али ни пішли то-то.
    З-3).: Чого?
    Р-1).: На «Фестинах» співали.

  • 23.
    1. Ой я сина годувала, Богойка просила,
      Щоби за ня нивістиця водицю носила.
    2. А нивістка раз винесла, й кулакам до лави:
      – Ой, мужу мій солодойкий, ни треба нам мами.
  • 24.

    Р-1).: Йой, які всякі знаю.
    З-3).: Ви які знаєте всі співайте.
    Р-1).: То би ся сміяв. Ой які я всякі знала. Йой та доста, боже, мій таких файних. Наша нивіста, то ни пишіть, наша нивіста. «Я тебе годувала…» Бо я годувала того онука, шо приїхав.

  • 25.
    1. То я тебе годувала, мій любий Сиргію,
      Й то я на тебе, дітинко, всю мала надію.
  • 26.

    З-3).: Може ше тако згадаєте, які співали там, як до церкви йшли, чи після?
    Р-1).: Я си здогадаю.

  • 27.
    1. І тішуся і сумую, й болит ня голова.
      Я думала, будеш дома, ти пішов до Львова.
    2. То я тибе годувала й на ручках носила,
      То я тобі й у Богойка долийку просила.
  • 28.

    З-3).: Там може як благословенство беруть в батьків, може шось співають?
    Р-1).: Таку файну знала.
    З-3).: Коли в молодого вдома там дружби, як вони благословенство беруть, лише молодий сам?
    Р-1).: То вже, як ся зачинат висілля, на зачинання і вже заграє музика, заграт на скрипки і вже в бубен били. "Тато, мамо, на самий перед просимо", то так повідают, "На самий перед у Господа Бога просимо благословенства", тутки заграют дзинь-дзинь-дзинь, "Біг святий, тату, мамо, браття, сестри, тітки, вуйки, сусіди близькі, далекі, просимо в вас благословенства, Біг святий" і в бубен. "Най вас Бог благословить".
    З-3).: А може там шось роблять, кладуть якусь миску, чи нє?
    Р-1).: Нє.
    З-3).: Нічого?
    Р-1).: Ні такво, вже йдут за стола, поблагословит і вже йдут просити на весілля, мают такі, я дуже вишила красний сердак, тоже були би десь сфотографували.
    З-3).: А не маєте його?
    Р-1).: Є в Галі, та хто би приніс?.. Коровай?
    З-3).: Нічого.
    Р-1).: Та пісню знаю, співают так, ріжут хуба таких ладкают всяких.
    З-3).: Ну яких ладкают, ви нам ті шо ладкают?
    Р-1).: Пов’язуют як даруют, ідут дарувати ладкают.
    З-3).: А коли вже з церкви молода з молодим приходять вони йдуть до нього чи до неї додому?
    Р-1).: Він йде собі домів, а вона собі домів, а він її ще ту спровадить домів, а путому йдут тути бояри і вже її тутки співают, «Як би ми тя найшли…» Всяко і вже тутка.
    З-3).: А як співають ви може знаєте?
    Р-1).: Співают:

  • 29.
    1. То я тибе годувала з дітини малої,
      А типер тя виправляю нічейки темної.
    2. Ци я ти, моя мати, бульбу ни копала,
      Що ти мене туту зиму ни дозимувала.
    3. Ой даєш ня, моя мамцьо, за річку, за воду,
      То ворогам на тяжкий жаль, мині на вигоду.
    4. За дилеку річку,
      А хто ж буде молотити та й різати січку? [1]
    Примітки:

    [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.
    Р-1).: Таківо співают, знаєте, пісень. – Примітка респондента.

  • 30.

    Р-1).: Таке співают всяке, знаєте.
    З-3).: А ше може потім до молодої приходить молодий…
    Р-1).: Та як вже йде, то вона так співає, таки всякі, а путому як прийдут прийдани вже за молодов.
    З-3).: Ага, тот там забирають бояри, вони приходять.
    Р-1).: Так, тоти бояри возьмут вже як прийдут то співают «Вийди, Ірино з хати…» Катерина чи Надійка, як нибудь, як там ім’я.

  • 31.
    1. Ой вийди, Галинко, с хати2
      Матінку привитати.
    2. Із дороги напойом,2
      Із миленейким своєм.
  • 32.

    Р-1).: Вона так виходить, вже й несе там печене, чи що і роздає тим.
    З-3).: Можете сказати в чому колись молода була вдіта?
    Р-1).: Йой. Молода била в такій спідници і запаску …. в дзябочки, широка.
    З-3).: Спідниця така вишита?
    Р-1).: Ні не вишита, а така.
    З-3).: А мала вельон колись чи хустку?
    Р-1).: Віниць, віниць. Я ще ту хустку не затямила, колись била така хустка, такий бив з кльочками, ключки били і такий красний вінчик і барвінок і збіжжя.
    З-3).: А шапки не накладали потім ніякої молодій?
    Р-1).: Ні, Боже сохрани, а молодий був ту капелюх і ту букет, і ще трошки за капелюхом. Райтки такі були колись, райтки в чоботи. Тепер як било весілля, як Ющенко приїжджав на вовчанське весілля, то вни то весілля так ліпили низдало.
    З-3).: А в вас немає таких старих фотографій з весілля, ваших немає.
    Р-1).: Нема, нема. Йой нема, я била така молода, мала’м ту клич, та й то мя клич паскудив, кривий зуб бив. Так молодийка я в п’ятнайці років ся віддавала.
    З-3).: А тут блузка вишита була?
    Р-1).: Блюзка била вже хто мав вишиту, а хто білу і сердак, або на якісь квіточки, спідниця така широка.
    З-3).: Також біла?
    Р-1).: Біла, на квіточки все біла, була біла, а в торечі то запаски були, сердак.
    З-3).: А бояри від молодого, може вони палиці мали якісь?
    Р-1).: Мали палиці і туво мали пришпилені такі хустки френцлаті, такі червоні.
    З-3).: А дружки, так само свашки?
    Р-1).: А дружки в руках мали борачкові і то обов’язково мусіло бити.
    З-3).: А то чого так хустки?
    Р-1).: Я ни знаю і ще тепір в Вовчім мают іще десь в нас, то такі були … з того, але менші били. На перший день, як просила на весілля, а на другий вже нема.
    З-3).: А молода як просила на весілля в такому самому одязі, як на весіллі?
    Р-1).: Як дружки. Всі однакі, ни мож їх розібрати било. Всі били однакі, хустки били в руках, вже дівка била.
    З-3).: То значить вона спідницю мала не білу, з дружками разом.
    Р-1).: Червону, червону в складки, я мала присівку червону на зачинання, бо ся просит на весілля і музики грают і всьо. І таківо хустки мали, а хлопці мали такво пришпилені за ремені хустки, на другий день дружби.
    З-2).: Як ходили просити нічо не носили?
    Р-1).: Ну молода мала конфетки.
    З-3).: А коли ходили просити, наприклад, виходили…
    Р-1).: Та колись, що то було, булка єйця та й давали.
    З-3).: От за ті яйця, як давали можете розказати?
    Р-1).: Та дітьом давали на зачинання просили, просили на весілля, та й «Слава Ісусу Христу! Просить вас отиць, мати, я вас прошу, бисти прийшли до нас на весілля. А путому і дружки всі так просят, сідают за столи, посідали молодці.
    З-3).: А можете розказати за ті яйця?
    Р-1).: Наберут тілько яєць, та й дают.
    З-3).: Ну а як там казали, щоб їх взяти?
    Р-1).: Дают, дают, нати вам діточки.
    З-3).: Так просто давали
    Р-1).: Так, або бамбони били, багатший мав шось там ліпше, якісь цибульчата, чи щось там нибило як типірка, як тих конфетів, Бог знає шо. А типір набирут шоколадних конфет, цілий кульок тай нисут, тамка прийдут де десь діти є дают, молода дає так діти ждут.
    З-3).: Я о за ті яйця хотіла запитати, то як їх просто так давали?
    Р-1).: Так.
    З-3).: Чи може вже виходили з хати?
    Р-1).: Варені, варені.
    З-3).: Варені давали?
    Р-1).: Прийдут, та й давали дітьом.
    З-3).: То сама молода давала?
    Р-1).: Так, такий подарочок дітьом.
    З-3).: А так ни було, шо там потім молодій давали такі яйця?
    Р-1).: Ні, ні.
    З-3).: Так ніхто ни давав. Вже тоді перший день, то могло бути в суботу,так?
    Р-1).: Так.
    З-3).: В перший день в суботу молодий йшов?
    Р-1).:Або в піред то було весілля все в вівторок, або в четвер, то типер вже.
    З-3).: То колись було так багато, так?
    Р-1).: Так в понеділок зачинання, а в вівторок висілля.
    З-3).: В понеділок шо то було зачинання, барвінок напевне різали?
    Р-1).: Зачинання било, різали барвінок, то був другий день, різали, трошки ся врізало, того барвінку, і заплили той віниць і вже йшла молода просити, а музики грали цілу ніч. Таки було зачинання, а другий день було весілля. А типеркі тому гостина була, а типеркі не так висілля і вже в суботу висілля, нима ні в п’ятницю зачинання, ни як, а в ниділю гостина.
    З-3).: А в суботу висілля то вже молодий йде до молодої, забирає молоду, а пізніше подарки несуть, може знаєте шо співають?
    Р-1).: А путому йде до молодої, він бере молоду, йдут гет, а путому вже йдут на гостину з молодов.
    З-3).: До молодої йдут, чи він до себе? Може знаєте шо там, а мати як зустрічає їх, молодого, чи немає такого, просто заходять і всьо?
    Р-1).: Вивертат кожух, колись виверне кожух такво наруби, мене так стрічали: «Вийди волохата з хати, нивісту привитати».
    З-3).: Ану заспівайте!
    Р-1).: Ни знаю. І виверта кожух, жи там несе їдіння і на порозі ї цілує, тамка ше ся дивит, бо ще ворожила би на поріг нивіста ни встала.
    З-3).: А як стане на поріг то шо?
    Р-1).: То може би вмерла свекра.
    З-3).: То таке навіть могло бути?
    Р-1).: Та я знаю. І так веде ї такво за руку через пороги проставлят за стіл, путому дают хлопця, би ся хлопці родили.
    З-3).: То як ї дают хлопці?
    Р-1).: На коліна, на коліна. Як приведут за стіл, поставлять. Мині дали такого вже великого, вже такий парубча, воно ся бідне встидало. Мале то ся не розуміє, дась там бамбону чи що і на колінах, за столом сидит той хлопиц, би були хлопці. Трохи посидит, та й вже йде гет.
    З-3).: Може ви знаєте, які ладанки за столом співали. Молодим, може там батькам?
    Р-1).: Співали. Співають так.

  • 33.
    1. Ой кувала зозулина [1] у бобу, й у бобу,
      Й то ми привів син нивістку й на мою подобу.
    Примітки:

    [1] Респондентка забулася і заспівала: "Ой кувала зозулина юж біжу", але відразу виправила себе. – Примітка транскриптора.

  • 34.

    Р-1).: Так файні співат. Я співала.

  • 35.
    1. Ой я ноги проходила, проробила’м ручки,
      Та ще’єм ся дочекала вісілля й онучки.
  • 36.

    З-3).: А там може дружкам може шось співают, дружбам?

  • 37.
    1. Ой бо дружба я си, дружба від хати до хати,
      Й то ми таку дружку дали – горці віттігати.
  • 38.

    З-3).: Ше може знаєте якісь такі?

  • 39.
    1. Сідит дружка за столом, витріщила вочи,
      Та вна би ся віддавала, нихто ї ни хоче.
  • 40.

    Р-1).: На збитки. Серце ї скаче, вна би ся віддавала.

  • 41.
    1. Молода ся віддає, ще й до того плаче,
      Дружка би ся віддавала, аж ї серце скаче.
  • 42.

    Р-1).: Ни раз молода, таке на шутку всяке.

  • 43.
    1. Ой бо, дружко, моя дружко, й поцюлуй ня в вушко,
      Й то я тебе в біле личко, файна молодичко.
    2. Ой згори високої й насунула хмара,
      Щоби дружба дружку й узяв, то би била пара.
  • 44.

    З-3).: То таке дружбам і дружкам співали, А може ви знаєте музикантам шось співали, щоб вони співали ліпше?
    Р-1).: Так ми ни раз співали, так.

  • 45.
    1. Ой скрипочки із липочки, струни з єдиниці,
      Як заграє коло стола, чути до полиці.
  • 46.

    Р-1).: То давно. В їдні хижі било весілля, то полиці била, ще стояла.
    З-3).: То колись в хаті робили?
    Р-1).: Та і коло полиці музики грали, коло стола. А вже файно співат, то ми так співали.

  • 47.
    1. Ой в нашого музичийки ручки золотії,
      То він грає, витігає на струни тонкії.
    2. Ой заграй ми, музичийко, й на той голосочок,
      То най я си поспіваю пару співаночок.
    3. Ой музика файно грає, весело ся дивит,
      Горілочки ни дают му, він ся ни противит.
    4. Ой бо я си полюбила й музику, музику,
      Типир маю й на голові гадочку велику.
    5. Музику’м си полюбила, за музику піду,
      Він заграє, я заспівам, забуду всю біду.
  • 48.
    1. Кобе’м така й до роботи, як до співаночок,
      Ни стояв би мині в літі голий заріночок.
    2. Як до церкви зазвонили, я ся ни рушила,
      Та як музики заграли – я обід лишила.
  • 49.

    Р-1).: Я завжди співала дуже доста про вдову.
    З-3).: Може знаєте то про вдову, як на весіллі ви співали, так?
    Р-1).: Так.
    З-3).: То коли мати була вдова, чи як?
    Р-1).: То як я вже була вдова.

  • 50.
    1. Щоби такі скрипки грали, ще й цимбали били,
      Вни би моє сумне серце ни розвеселили.
    2. Серце моє камняноє, з каміння твердого,
      Чому ж ти ся не розпадеш з жалю великого?
    3. Ой я стану на тот камінь, камене, лупайся,
      То ми тяжко в світі жити, світе, коротайся.
    4. Лишила’мся сиротинов я типірки вдома,
      Та ни вчую від нікого теплийкого слова.
    5. Ой жи би я так робила, й руки приробила,
      То вже моя роботиця никому ни мила.
    6. Ой, Господи й милосердний, святий Николаю,
      То я вдова серетова, що робити маю?
    7. Ой бо бідую, я бідую з малої дітини,
      То ня мати породила такої години.
    8. Ой бо ни сама’м й удова, є ще вдовів більше,
      Хоба мині старинийкій на світі найгірше.
    9. Літа ж мої нещасливі, то вас марно трачу,
      То я тужу, та й сумую, й а більше що плачу.
    10. Щоби мої сльози впали на тути лотоки,
      Вни би муки намололи хоць на штири роки.
    11. Ой не буду ся гадати, гадка ни поможи,
      Буду Богойка просити: "Й допоможи, Боже!"
  • 51.

    З-2).: Як молода була сирота, то може шось співали?
    Р-1).: Сирота?

  • 52.
    1. Ой в нашої Галинейки на голові ружя,
      Та бо вна вже ни сирота, бо вже має мужя.
    2. Ой ся жениш, Іванцуню, й то ся жениш, сину,
      То ся жениш на цілий вік, йа не на годину.
    3. То ся жениш, Іваночку, женися, нибоже,
      То си береш сиріточку, Бог ти допоможи.
    4. Ой вна ни має матере, ти не маєш вітця,
      То ї будеш шянувати від типер до кінця.
  • 53.

    Р-1).: Такі ся нираз сходять всякі. А як ся йде по дари…
    З-3).: А то коли вже як за столу виходять, вже як вони в молодого за столу виходять, чи ще дари дає?
    Р-1).: Дає дари і тогди йде родина по дари. Там матери дає хустку, чи балець, се такий балець.
    З-3).: А шо таке балець, матерія, тканина?
    Р-1).: Балець, то такий був кусень матерії, так чи три метри, ци штири, та й співают, як хутри, як баба велика, кулись знаєте даста, та й такво ся має два рази обвитии коло шиї, та й вже ту хуба пу куліна, та й співают.

  • 54.
    1. А я сина годувала, синок солодойкий,
      Подив’юся та й на балиць, балиць курутойкий. [1]
    Примітки:

    [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

  • 55.

    Р-1).: Та. А вже як кутрась багата, та й дає вдоста, жиби си такво штири метри. Велика баба, та й треба й треба доста. Нираз як якась така смішна свекра, то співают.

  • 56.
    1. То я сина годувала, що кому до того,
      То я баба невеличка, буде ми й такого.
  • 57.

    Р-1).: А вже як йдут по той, вже дає там дари, то я співала.

  • 58.
    1. Проступіться, люде, під стіну біленьку,
      Я йду привитати пару молоденьку.
    2. І витаю вас злотом, бо золото маю,
      Щи вам від Господа ласки пожилаю.
    3. Й дарую вам, діти, на білім тарели,
      Бе’сти ся любили, як в небі ангели.
  • 59.

    Р-1).: Всякі, всякі знаю.
    З-2).: А що боярам?
    Р-1).: Яким то боярам, тоти бояри там.
    З-3).: А коли вони може йдут за тими дарами до молодої, може їм ни дают їх?
    Р-1).: Дают, на те вони.
    З-3).: Дают, ніхто не перепиняє?
    Р-1).: Нихто, дают. Вони ни раз.

  • 60.
    1. Дякую ти, Марусиньо, за твою хустину,
      Я ти прийду колисати малийку дітину. [1]
    2. Ой яку ти ми хустину й дуже файну дала,
      Й та я такої хустини николи ни мала.
    Примітки:

    [1] ) Р-1).: Бо дают хустя. – Примітка транскриптора.

  • 61.

    Р-1).: То всяке таке придумают, як вже знає де дают тамка дари тоти. Сорочку дає старості, дає тому, кухарці дає хустку.
    З-3).: Може, знаєте, шо співають кухарці?
    Р-1).: Кухаркам співают, кухарочка…

  • 62.
    1. Щоби наша й кухарочка й пожила, пожила,
      Вна нам їсти наварила та ще припросила.
  • 63.

    Р-1).: Співают такої, що кухарка нє староста…

  • 64.
    1. Кухарка ся пообпікала, староста впився,
      То той ґазда нищасливий, що на них спустився. [1]
    Примітки:

    [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

  • 65.

    З-3).: Ше, може, знаєте, які при дарах співают?
    Р-1).: Такі файни.
    З-3).: То ви си нагадайте?
    Р-1).: Я дуже файно співала тоті пісні, десь мала записано. Бог знає де воно є, і з того села. Приїдьте на весілля дев’ятого числа, мій ся внук женит.
    З-3).: Коли то буде?
    Р-1).: Дев’ятого серпня. Приїдьте, діточки, позаписуєте всьо, навидитись всьо, ще ту пані запросіт. Приїдьте я ту файно похарю, будете ту спати, я диван, ще був я виверла гет, ліжко трете. Вже будете мати час, ту си будете спати, їсти, ми вам наладимо і будете на весіллю.
    З-3).: Я ше вас хотіла запитати, вже коли за столу виходят, вони йдут на подвір’я танець якийсь танцювати, молода з молодим?
    Р-1).: Так.
    З-3).: А які в вас танці, як називаються?
    Р-1).: Валець.
    З-3).: А можете розказати, як то танцюют?
    Р-1).: Та валець. Боже як мої ту внучата гуляют, якби включити, то бис я надивили, матіночко, Боже, як гуляют двоє дітей малейких. Сім сорок гулят і вальс крутяться.
    З-3).: Може ті коломийки?
    Р-1).: Коломийки та.
    З-3).: А молода з молодим ніякого такого танцю не танцюют, двоє коли виходят за столу.
    Р-1).: Танцюют все валець, валець. Гулят коломийки, то колись так на скрипках грали.

  • 66.
    1. Ей, мою білявину примулила вода,
      Я ся піду подивити, як буде погода.
  • 67.
    1. Ти ни знаєш, моя мати, де дівка ночує,
      На стаєнку хлопці лазят, а стара ни чує.
  • 68.

    Р-1).: Крутят, крутят.
    З-3).: Тут обору, подвір’я закладают таким деревом, так?
    Р-1).: Ні, таку площадку роблять.
    З-3).: А вже коли закінчення вона подарує, потім танцюють, а чим закінчується весілля?
    Р-1).: Молода, кладут подушку, кладут крісло і йдут пов’язувати, вуна ся не дає, не дає ся поставити, але якось за третим разом сяде і свекра бере хустку і йде пов’язувати, знімат вінець і пов’язуют хустку.
    З-3).: Може шось співают як їй…
    Р-1).: Співают: «Яка била файна дівка, тепер файна невіста». Співают всяких, співают, Боже.
    З-3).: Можете заспівати?

  • 69.
    1. Ой як мене пов’язали, зап’яли гранадлі,
      Та вже мушу й забивати за парібки ладні.
    2. Ой в матери гори, доли, гуляти доволі,
      Й а в милого всюди рівно, гуляти нивільно.
  • 70.
    1. То я вінок доносила, на стів положила,
      Й то я свої матінойці славойку зробила.
    2. То ти слава, моя мамцю, й то ти слава, слава,
      Куда підеш, то й говориш: "Вже’м дівку віддала".
  • 71.
    1. Ой бо де ж ти ня віддаєш, ти, мій любий тату,
      Хто ж ти буде веселити через зиму хату?
    2. Через зиму хату, хату, й через літо – нивку,
      То бо де ж ти ня віддаєш, таку чорнобривку?
    3. То я тобі, мамцю моя, за долю ни лаю,
      Я ся своїм меленийким нигде ни встидаю.
  • 72.
    1. Ой Іванцьо й гоноровий, то він бальки теше,
      Він ти грошиків заробит, ще й домів принесе.
  • 73.
    1. Ой бо пішла’с, Марисуньо, й межи файні люде,
      Як ся будеш шянувати, то ти добре буде.
  • 74.
    1. Щоби твоя свекричейка ще повікувала,
      Що вна тобі на подобу сина годувала.
    2. Щоби твоя свекричейка пожила, пожила,
      Вна би тебе, молодийку, робити навчила.
  • 75.
    1. Ой Марисько й молодийка, щось би’м тя просила:
      Щоби свекру шянувала, йа мужя любила.
  • 76.
    1. Ой чи я тобі й ни казала, й ти, мужу мій, мужу,
      То било си до роботи вибирати дужу.
  • 77.
    1. Ой як хочеш, мій милийкий, щоби’м била біла,
      То ми купи капилюшок, щоби’м ни ’бгоріла.
  • 78.

    Р-1).: Е, тому кінця-краю нема.
    З-3).: Ше як знаєте, то співайте ше?
    Р-1).: Ви шось таке главне пишіт, я си нагадам шось таке. Ви колись ше прийдіт.
    З-3).: Їй вінець знімали, а вона ше з дружками перетанцьовувала?
    Р-1).: З дружками, а путому брала всіх дівчат, так той вельон клала на голову і так перетанцьовувала, путому хлопці, а путому вже як всі дотанцювала. Мече той вельон через себе, хто вхопит напиред, на кого попаде, той ся віддає.
    З-3).: Там, наприклад не було такого…
    Р-1).: Так вони всі гулят, ціле коло, а вуна вже гулят, гулят з тим вельоном, і путому вузьми і мече, на кого попаде той вельон.
    З-3).: А не було такого жи там дружка і дружба мали скорше зняти ті свої вінки?
    Р-1).: Било, то як пов’язуют, світять свічку, двідь як ви всьо тямите.
    З-3).: То коли таке?
    Р-1).: Як пов’язували, то пов’язуют за столом, то типер на кріслі. І там є лава і стани дружка ту, дружба ту, і ту хустку держать за конєц, такво, шо вуна носит. Вуна дає, дружка возьме так за конєц і так над молодов держат.
    З-3).: А мати знімає той вінець?
    Р-1).: Так, або мати, або сестра. Кулись сестри мали тримати пов’язувати і вже дивиться та вже хустку зав’язала, а він вхопит, дружба, або дружка і борше задує свічку. Вже як він вихопит вуна мусит відкуповуватись ни знати як. Він сховат, аж на другий день дає ту хустку, а тому хто борше задує свічку, тому ліпше. Чия свічка ліпше горит ше ворожят.
    З-3).: То дивляться чия ліпше горить?
    Р-1).: Так.
    З-3).: А там ше в церкві хліб кладуть на плечі. Не має такого?
    Р-1).: Ні. Колись било шо як йшли за молодов, брали такий обрусок такий, як плахта, йден бік на плечі, брали два хліба і приносили до молодої, а від молодої брали міняли, несли других два хліба нових. А типерка коровай поставлят священикові в церкві.
    З-2).: А в вас так і називали коровай?
    З-3).: Ну колись хліб був.
    Р-1).: Так, а типер коровай. Декотрі богаті то лишают у церкві священикові, так і лишали і сумку ся даст, а ту вдома є другий, вуни ся міняют короваями, спечеся три. Молодий йде до молодої з коровайом і там лишают.
    З-3).: А може скажете, коли пекли коровай, перед весіллям, а хто пік, свої, чи може якісь жінки мали обов’язково бути жінки?
    Р-1).: Перед весільом хто вміє файно.
    З-3).: А там нічого не співали?
    Р-1).: Нє.
    З-3).: Ніяких пісень, просто так спекли і прикрашали коровай, так просто як хліб круглий був?
    Р-1).: Так то вже як куплят купчий, то він вже готовий, а як то ше так обплітають вінчиком барвінку.
    З-3).: А після того як молода перетанцювала вже зі всіма, то вона йде де, додом, чи в молодого лишаються?
    Р-1).: Гуляют до рана.
    З-3).: А потім вона де лишається в молодого?
    Р-1).: В молодого, все в молодого.
    З-3).: Там вже їм стелять спати разом, а потім вже в неділю коли останній день?
    Р-1).: А в неділю вже приходять гостинов в полудне, вже йдут на гостину, де є гостина тоже гуляют цілу ніч.
    З-3).: А тут не було в вас такого, комори не було?
    Р-1).: Комори були.
    З-3).: Ну там в коморах вінки зберігали, коровай, а такого ни було?
    Р-1).: Так все мовлят якось, чи які там називаютсі зарічани, чи які там ся називат, заспали, а ми молоду сховали, там співают «Гой ми виділи з гори… Йшла Ганя, чи яка там, як ї ім’я, до комори…» В комору ховали молоду.
    З-3).: А стелили спати вже в хаті. А там може, якщо молода булла нечесна, потім висміювали може якось, ни було такого?
    Р-1).: Колись давно-давно, тепер ні.
    З-3).: Такого не було вже, а як вже приходили до молодої в неділю шо там вже було після обіду?
    Р-1).: Та нич. Вона вже не в вельоні, мала якесь біле платтічко, та й гуляют, так густина.
    З-3).: А шо в же туді співают, ладканки співают?
    Р-1).: Співают вже всякі.
    З-3).: Ну давайте, які ви згадаєте?
    Р-1).: Ту вже такі, а то главне весілля як йдут до вінчання, як прийдут, як пув’язуют.
    З-3).: А коли йдут до церкви їх там ніхто не переймає по дорозі?
    Р-1).: Перекладают драпачками і хотят горівки.
    З-3).: То вже молодій парі?
    Р-1).: То всім. Як їдуть до вінчання, як їдуть там, ни пущают, або він йде за молодов, то в трьох місцьох. Ту хотят горівки, ту хотят горівки хлопці.
    З-3).: А ни було такого шо молодий мав молоду через стів перенести?
    Р-1).: Та є. Колись так било, бив стів, тако всьо хліб клали, молодий за хустку три рази обійшов, як йшли до вінчання і вуна ще тягла за субов той вубрус, би хліб ся родив, хліб падав її з стола.
    З-3).: То вже коли їх хтось переймав?
    Р-1).: Так, дитинку, колись так було, теперка ні, а путому спів. «Руби, дружбо, перехреся, – він таку паличку мав і хустку, вдарив пу тім боці, пу тім, на три рази, – би молоді мали щєйстя.»
    З-3).: А дружби коли заходили в хату вони може хрестили двері, пороги. Нє, не було такого?
    Р-1).: Таков сокирков рубали навхрест і вуни піпід ту сокирку йшли. Кулись так було. Маютьтакі палички з катасками, файна така сокирка.

  • 79.
    1. Роби, дружбо, пирихристє,
      Би молоді мали щистя. [1]
    Примітки:

    [1] Респондент продекламувала твір. – Примітка транскриптора.

  • 80.

    Р-1).: І він так їх пущав до хижі, старший дружба. Водвір’я во загне, туди, туди. А вуни так ся згинали, йшли попі ту паличку, так було довгий час, тепер ні.
    З-3).: А може знаєте там, наприклад, на другу неділю батьки молодої йшли, чи молода йшла до батьків в гості?
    Р-1).: Ні, йшла свекра і свекор всьо до молодої, в молодої була гостина.
    З-3).: До молодої, а потім аж на другу неділю молода йшла провідати батьків?
    Р-1).: Може ходила, а такво… Знаю, всякі знаю, а які вам найліпше заспівати?
    З-3).: Та яку зможете, знайте, ту заспівайте.
    Р-1).: Ми вдоста співали.

  • 81.
    1. Ой посію жито, жито з лободою,
      – Ци жаль тобі буде, матінко, за мною.2
    2. – Жялко, доню, жялко, а серденько в’яне,
      А хто ж мене доню на старість догляне?2
    3. – Лишяю ти, мамо, ще старшого брата,
      Буде ти без мене й нивесела хата.2
    4. Буде ти без мене нивесела хата,
      Більш до тя ни прийдут хлопці і дівчата.2
    5. Бувайте здорові, мої товаришки,
      Ходила’м – ни піду з вами на ворішки.2
  • 82.

    Р-1).: Ше якусь нагадаю. Якої такої файної співаю, яка то була. Всякі знаю, співанок сто.
    З-3).: А ви співанок давайте?
    Р-1).: Ни можу файно співати, то ми ганьба записувати, низдало співаю.
    З-1).: Чого?
    Р-1).: Низдало, дитинько.

  • 83.
    1. Віддавала мати дочку [1] у чужую стороночку.
      А як віддавала та й наказувала: "Ни йди, доню, додомочку".2
    2. Доня того ни стирпіла та й за рочок прилетіла.
      Перекинулася в сиву зозуленьку та й вешневім саду сіла.2
    3. Та й вишневім саду сіла, почала вона кувати.
      – Ой чи ни вийде, ой чи ни вчує моя рідная мати.2
    4. Мати з хати виходить, білі ручки виносить,
      Стала, подумала, де доню віддала, обілляли дрібні сльози.2
    5. – Ой чи я ж ти, мати моя, хліба й солі переїла,
      Що ти мене дала, світ ми зав’язала, за кого я ни хотіла.2
    6. Ой ни бий ти ня, мужу, ой ни бий ти ня дуже,
      Сорочка тоненька, йа тіло біленьке, болить мене та й дуже.2
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.

  • 84.

    Р-1).: Така давна, а ще така є файна "Я при війську хлопця мала, мать за іншого дала…", як вона ся називат, диви забула заголовок. «Я при війську хлопця мала, мать за іншого дала, за іншого, за другого, за нилюба пияка. Ох, яка ж я нещаслива, гірка доленько моя». То файна, на голос хуба, як задерла.

  • 85.
    1. Ой ти, мамо, рідна мамо, ти ріднесинька моя,
      Ти ж мою красу украла, рано заміж віддала.2
    2. Ой ти, тату, рідний тату, ти ріднесенький отець,
      Ти купляєш біле плаття, посилаєш під вінець.2
    3. Під вінцем она стояла, свічки не змогла диржать,
      До священика сказала: "Перестаньте нас вінчать".2
    4. А священик нахилився, тихим голосом сказав:
      – Якщо пара примушена, я ни буду їх вінчать.2
  • 86.

    Р-1).: Та двідь забула як то зразу. «Я при війську хлопця мала, мать за іншого дала…» Та бодай ти файно. «Бо як не скошена трава…» Або є ще такі давні, давні пісні, ще я малейка била. Яка то то, якось…

  • 87.
    1. Ой на ставу, на ставочку та й на ставу, на ставу.
      Там пливали два козаки та й на човну, на човну.2
    2. Там дівчина воду брала та й набрала, набрала.2
      Ще й козака соколятьом та й назвала, назвала.2
    3. – Ти, козаче, гарний хлопче, та й соколю, соколю.2
      Візьми мене на той човен та з собою, з собою.2
    4. – Рад би я тя, дівчинонько, та й з собов взять, з собов взять.
      А хто ж буде лебедята та й заганять, заганять.2
    5. Ой найшовся гарний хлопець та й ще стрілець, ще стрілець.
      Стрілив, забив щонайкраще та й з лебедець, з лебедець.
    6. Розсипалось біле пір’я та й горою, горою,
      Кров червона розіллялась та й річкою, річкою.
    7. Й а хто ж тоє біле пір’я та й ізбере, ізбере,
      А хто ж мене молодую та й івізьме, івізьме.
  • 88.

    Р-1).: Я вже ту скоротила про раз. Дуже є такі файні.
    З-3).: Може, ви знаєте ті співанки?
    Р-1).: Такі довгі, доста знаю, дуже файні.
    З-3).: Заспівайте їх?
    Р-1).: Яка то то, ту певне знают уже всі «Нихто то ни бачит, тілько моя мати…»
    З-3).: Співайте?
    Р-1).: То файний голос. Я забила як воно ся зачинає «Скоро сонечко зийде… Сонце сходит і заходит…» Забила.
    З-3).: Може, ше якусь знаєте іншу?
    Р-1).: Та знаю, Бог знає кілько, прийду ни раз так. Тут приходив такий з Турки раз, я ни знала, потім приїхав, то я си нагадала файних всяких.

  • 89.

    З-3).: Які страви готували шостого січня?
    Р-1).: Та все ся так готує: бульба, капуста, фасоля, біб, гриби, груші, риби, пироги, голубці.
    З-3).: То шостого числа дванадцять страв мало бути, а страву таку карачун робили. Ни чули такого?
    Р-1).: Нє.
    З-3).: Ни чули, а так всі страви по трошки клали.
    Р-1).: Кутя.
    З-3).: А вдома шо робили, заносили шось?
    Р-1).: Занесли «Христос ся Рождає!» Несеся солому, сіно.
    З-3).: А як казали на солому, може, там дід, баба?
    Р-1).: Та стелят на підлогу, та й діти ся качают, игі-гі-гі, бися вело. Кури кво-кво, рьох-рьох-рьох-рьох свиня.
    З-3).: А в вас так кажуть Різдво, може якось по-іншому?
    Р-1).: Різдво.
    З-3).: Так кажуть Різдво, Святвечір, Різдво. А може там на Різдво дивилися на погоду, прикмети всякі?
    Р-1).: Ни знаю.
    З-3).: Ни дивилисі?

  • 90.

    Р-1).: Я ще хотіла така пісня файна «Лижит батько, лижит ненька, та й кличат рятуйте, а вна ся відзиває мене не жалкуйте. Мене не жалкували, як була маленька…» Скочила в студню.
    З-3).: Може, собі нагадаєте?
    З-1).: То молоді шось ни казали робити?
    Р-1).: Вона ся так поводила, шо нич не робила, ше на зачинання воду носила, як ї треба було.
    З-1).: Або може шось давали їй на щастя? Нічого такого не було?
    Р-1).: Я ни знаю.
    З-3).: Заспівайте може її?

  • 91.
    1. Попри мою хату річенька біжить,
      Без тебе, меленький, я не можу я жить.2
    2. Без тебе, меленький, я не можу жить,
      Піду до ворожки, щоб поворожить.2
    3. Піду до ворожки, щоб поворожить,
      Яка в мене карта на серцю лежить. [1]2
    4. Лежить в мене карта, карта вінова,
      Вже три вечероньки милого нима.2
    5. – Меленький, меленький, чом ти не прийшов,
      – Дівчино-рибчино, дрібний дощ ішов.2
    6. – Обдуриш, козаче, батька своєго,
      Я вчора гуляла, дожду не було.2
    7. Обдуриш, козаче, матінку свою,
      Ти вчора провадив подружку мою.2
    8. Подружко, подружко, того не роби,
      Свого не цурайся, мого не люби.2
    9. Подружко, подружко, ти вражая кров,
      Зачим розлучаєш гарячу любов.2
    Примітки:

    [1] Р-1).: Я буду по разу [співати другий рядов строфи]. – Примітка респондента.

  • 92.

    Р-1).: Я таких доста знаю. Буду голос мати файний приїдете я вам напишу. Навіть таку, я вам хуба буду пуйдати, бу я ни співаю хуба партачу.
    З-3).: А, може, ше колядки заспівайте, які знаєте, заспівайте?
    Р-1).: Коляди та «Бог Предвічний…», «Дивная новина…». Та в нас є ту молитвенник, йтід перепишіт си.

  • 93.
    1. А ми люди [1] подорожні, з дороги зблудили,
      Та й до вашої хатини в гості загостили.
    2. Хай Ісус, мале дитя, благословить вам життя,
      А Причиста Діва Мати дасть вам благодати.2
    3. Ми не хочем їсти, пити, тільки відпочити,
      І ми хочем вашу хату, та й розвеселити.
    4. Най Ісус, мале дитя, благословить вам життя,
      А Причиста Діва Мати дасть вам благодати.
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.

  • 94.

    Р-1).: Ще господарю, господині так файно. Я забила йо-йой. Моя Галя, щоби вона приїхала, діточки мої, то вона би вам красно всьо наспівала, йой, як то-то. На весілля приїжджайте. Вибачте, шо я ни файно співаю.
    З-3).: А в вас попід вікна колядували?
    Р-1).: Так.
    З-3).: А, може, ше якийсь вертеп ходив?
    Р-1).: Та ходили, ходили, колядники ходили.