Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
EK_12AV20080701_maria_seans13
Польове дослідження
Дата/час початку
10.07.2008 10:25
Дата/час закінчення
10.07.2008 14:00
Свято/будень
будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
імпровізований, на вулиці, в хаті
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Беднарська Ружена

Зміст (175 записів, творів – 124, коментарів – 51)

догори

Текст

догори
  • 1.
    1. [Ой] [1] чую ж я новиноньку, ой чую ж я, чую,
      Що я завтра ранесенько та й помаширую.
    2. Ой ударила дівчина в стіну головою,
      Ой що ж я буду робила з малов дітиною.2
    3. Дівчино молода, ти ж жалю додала,
      Ти знала, шо я віськовий, нащо’з ня кохала.2
    4. А ти ми стелила ще й вистелювала
      Ти лечко моє тулила, в уста цілувала.2
      Ти знала, шо я військовий, нащо’з ня кохала.
    5. А ти ми стелила дрібненьку солому,
      Було ня відправляти звечира додому.2
  • 2.

    Респондент-1): [1] Маєте вже єдну. А я не можу, дівчата, співати, тому шо я хвора.
    Збирач-1).: [2] Так тихенько по трошка.
    Р-1).: Я вам частушки буду співати весільні.

    Примітки:

    [1] Далі подається як Р-1).: – Примітка транскриптора.
    [2] Далі подається як З-1).: – Примітка транскриптора.

  • 3.
    1. Ой треба ся господаря й трошка запитати,
      Й ци позволит в своїм дому й трохи пуспівати.
    2. Господарю, й господарю, й ни гнівайся й на нас,
      Ми си трошка пуспіваєм та й підемо зараз.
  • 4.

    Р-1).: Знаєте такі?
    З-1): Нє, та звідки ми могли такі чути.

  • 5.
    1. А й чиє то висілийко? Й пана молодого.
      Й то би вільно поспівати, що ж кому й до того.
    2. А співаку й нибораку, й то співати вмієш,
      Чому тогди й ни співаєш, коли зголоднієш?
  • 6.
    1. … [1] Ни все хлопці, як у лісі бучки.
      Ни дай ми ся ізлапати ледакому в ручки.
    Примітки:

    [1] Початок твору не зафіксовано на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.

  • 7.
    1. Товаріш, товаріш, то ж ми си вба браття,
      Й то підеме воювати аж на Закарпаття.
  • 8.
    1. На дівчину й пальцьом кину, й на дівчину й мруґну,
      Й щоби люди й ни казали, шо я її люб’ю.
    2. Дівчино й молодийка, й ти ружова цічка,
      То як тебе й ни любити, як тя люб’ят вічка.
  • 9.
    1. Ой кувала й зозулина й на дуб’ю, на дуб’ю,
      В коли’з ня й поцілував, вітогди тя люб’ю.
  • 10.
    1. То ня мати й породила на свьвату ниділю,
      То ми дала й лиху долю, й де я ся задію.
    2. І ня мама й породила в коморі на мості,
      То ми дала вічка сиві мруґати на хлопці.
    3. Ой що кому до того, й до мруґання мого,
      Вічка мої хоть мруґают та знают на кого.
    4. Вічка мої сивенийкі, вічка мої вічка,
      То де бдете й ночувати, як вас зайде нічка.
    5. Бдете ночувати, й там будите спати,
      Та й в лісі під дубинов би не знала й мати.
  • 11.
    1. Мати моя старенийка, й мати моя рідна,
      То ня ни дай за піяка, й бо я буду бідна.
    2. … За піящеща,
      Й пропив мене й мальованча, …?… порчеща.
  • 12.
    1. То ж ня дала й моя мати й за біду хвураву,
      Й ни бду з бідов ґаздувати, й піду за мураву.
    2. Й мати старинийка, й мати моя, мати,
      То’з ня виліла втопити, ніжи годувати.
    3. Була’з ня й утопила, я була поплила,
      То ти була поплакала та й за ня забила.
    4. Та дай же ня, моя мамцьо, й за файного хлопця,
      Би ми личко виквітало, як ружа з гороця.
    5. Ой мати старинийка, й мати моя, мати,
      То ж ня виліла втопити, ніжи годувати.
  • 13.

    Р-1).: Чекай, ше яку си нагадати? Висільну, музикантам.

  • 14.
    1. Там музики й пани-брати, й музики, музики,
      То музики й попихали в капусту язике.
    2. Музечийка грає, йа хлопиць співає,
      А дівчина засміється й душа радується.
  • 15.

    Р-1).: То такі, а раз ти йде на голову.

  • 16.
    1. [Кажуть] [1] люди, шо я курва, й то я собі мудра,
      То ни єдин постояв си коло мого вугла.
    2. Ой постояв, пустояв та й пішов додому
      То ся намерз …?… не повів нікому.
    3. Коли меї молодої така пуста натурачка,
      Ліпше любю й жинатого, ніжи парібочка.
    4. Гей, біда мені, біда, хлопцю жинатому,
      Та як тому й банякови в печи щирбатому.
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

  • 17.
    1. … [1] Бодай і старостив,
      То я прийшла на висілля, то’з ня ни погостив.
    2. А бодай тя, старостучко, й залобтіло вухо,
      Я співаю, я вівкаю, й то ми в роті сухо.
    3. Йа староста упав з моста, єйці ся потерли,
      Ся дівчата сміяли, й мало ни померли.
    4. А в нашого старосточка високі гонори,
      Портки му ся рошпилили, висят помідори. [2]
    5. Ой старосто, старостуньо, й старостуньо-серце,
      То дай же ми з когутяти хоч їдно реберце.
    Примітки:

    [1] Початок твору не зафіксовано на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.
    [2] Респондентка сміється. – Примітка транскриптора.

  • 18.

    Р-1).: Я ладкати вмію, я ни можу…
    З-1).: Та в вас во які гарні коломийки співают?
    Р-1).: В вас не співают в Лімні?
    З-1).: Та ми в Лімні не живемо, ми просто тепер так приїхали на практику.
    Р-1).: …?… О, як на весіллях ся посходят так співают…

  • 19.
    1. То як я [1] си здогадаю та й за милейкого,
      Й ни можу ся й дочикати до дня білийкого.
    2. Ше й ни спала й не мої вічейка,
      Й то не била під головов милого ручейка.
    3. Вічка ми ся й заїсили, в млині’м ночувала,
      Й личко ми ся й попаліло, й любку’м цілувала.
    4. Вічка мої сивинейкі, дивіться до неба,
      Забувайте за кохання, й газдувати треба.
    5. Вічка мої сивинийкі, дивіться в повалу,
      Й то я вас так люб’ю й дуже, ви мене помалу.
    6. Вічка мої сивинийкі, в папери завиці,
      Ни дивіться й за єншими, й бо будете биті.
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

  • 20.

    Р-1).: Файно?
    З-1).: Дуже файно, в нас у Львові такого не співають.

  • 21.
    1. [То ж ня дала], [1] моя мамцьо, за того йдинака,
      У йдинака мати файна то й я буду така.
    2. … Ня, моя мамцьо, за кого я й хочу
      То як ти ня й ни ужениш, то я ся зволочу.
    3. То’м ся женив у Шум’ячі’м, женинився в Лімні,
      То’м ся ни міг уженити, всі дівчата тівні.
    4. Оженила й мене мати, женила, женила,
      То кочиргов, то коцюбо, по печи гонила.
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

  • 22.
    1. Ой Василю, й Василуню, й мати тя родила,
      То на мою й головойку, би я тя любила.
    2. А й бо, Василю, Василю, й сорочку ти вшию,
      Василь сідів та ізнидів, сорочки ни ввидів.
  • 23.

    Р-1).: Треба би весільні співати.
    З-1).: Всі які знаєте співайте, які пам’ятаєте!
    Р-1).: Ей! Та на шо вам такого дрантя?
    З-1).: Та як но шо того дрантя, та ви шо, та файні.
    Р-1).: Будете сміяти потому з мене.
    З-1).: Та де!
    З-2).: А ми де би з того ся сміяли!

  • 24.
    1. Пасла коровиці в глубокім потоці,
      То’м ся хлопців налюбила, й що ня коле в боці.
    2. То’м ся хлопців налюбила та й націлувала,
      Й то мині жаль ни було, хоть би’м вже вмирала.
    3. Я пасла й коровиці та й коні, та й коні,
      То я їла й колачики, та й япка червоні.
    4. Потим милого любила й поким япка їла,
      Прийшла зима – яблок нима, а я відповіла.
  • 25.
    1. Попід ліс зеленийкий
      Ходит Довбуш молоденький.
    2. Ходит, ходит, походжає,
      Сукирков ся підпирає.
    3. А ви, хлопці-голубочки,
      То ся сходіт до купочки.
    4. То й підемо на вичірки,
      До Стифана, до Зилінки,
      Та й до їго курви-жінки.
    5. Прийшли вони на вворойку.
      – Ой ци спиш, Марись, та й ци чуєш,
      Ци сама дома ночуєш?
    6. – Та во ни сп’ю, й усе чую,
      Сама дома й ни ночую.
    7. – Та бо втвори, та й чи втвориш?
    8. – Ой ни втворю,
      Бо я ся тебе ни бою.
    9. В мене двері дубільтові,
      А замочки криштайльові.
    10. Почав Довбуш потискати,
      Стали замки відлітати.
    11. Стипан Зелінка навірив,
      У саме му й серце стрілив.
    12. Ой ви, хлопці-голубочки,
      Ісхудіться й до купочки,
    13. Нисіт мине в Чорну Гору,
      Чи я там ся виздоровю.
    14. Чорна Гора попиляна,
      Ни сіяна, й ни ворана.
    15. Чорна Гора й уродлева,
      Жінка чужа ізрадлева.
    16. Ізрадела й мужа свого,
      Зрадила мня молодого.
    17. Нисіт мине в Чорну Гору.
      Най ся ляхи ни збиткуют,
      Тіло моє ни чвиртуют.
  • 26.
    1. Вийди, Богойку, до нас,2
      Бо й у нас є горас.
    2. Та й ти, Божая Мати,
      Висілийко починати.
    3. Благослови, Божа Мати,2
      Висілийко починати.
    4. Мовит, таточко, мовит:2
      – Най тя Бог благословит,
    5. Та й я бду помагати,2
      В Бога долю благати.
    6. Мовит, матінка, мовит:2
      – Най тя Бог благословит,
    7. Та й я бду помагати,
      В Бога долейку благати.
  • 27.

    Р-1).: І так брат і сестра благословляє. А потому йдут до шлюбу.

  • 28.
    1. Благослови, татунийко,2
      Й на довге винчанєйко.
    2. На довге вінчанійко,
      На довге мишканєйко.
    3. Сій, татцьо, пшенечейко,2
      Та й обсій мене молодейку.
    4. На любе вінчанійко
      Й на довге мешканєйко.
  • 29.

    Р-1).: Видите, заладкала весільної.
    З-1).: Видите, як файно.
    Р-1).: Ше як з шлюбу виходять.

  • 30.
    1. Звідуєся матінойка,
      Й ци вірнейко’м шлюб бра…
    2. Вірно, матінко, вірно,
      Й усєм людьом дивно.
  • 31.

    З-1).: Може, в вас ше якось співали коли ше барвінок різали?
    Р-1).: Співали.

  • 32.
    1. Де ж тота городнечка,2
      І що то зіллійко садила?
    2. Що то зіллійко садела,
      На віночки й плила?
  • 33.
    1. Вийся, вінойку, глатко,2
      Як чирвонийки япко.
    2. Япко ся червоніє,
      Вінок ся зеленіє.
  • 34.
    1. Ой дівчино молодийка, й де ж віночок діла?
      Й то я коні завертала та й кобила з’їла.
  • 35.

    Р-1).: А потому пришпиляют ти вінці, а потому танцюют на столі.
    З-1).: На столі танцюють? Хто?
    Р-1).: Молодий. Принесе їй вінок та й …

  • 36.
    1. Я си, й молодийка, вінок доносила,
      То я свої родинойці збитку не зробила.
    2. Ой вінку ж мій, вінку, з часнику, з барвінку,
      То я тебе й доносила в своїм пошанівку. [1]
    Примітки:

    [1] Р-1).: Співают, всяко співают. З-2) Ще як співають? Р-1).: Всяко співают…

  • 37.
    1. Помий, нивісто, тарелі
      Та й лігай без вечері.
    2. Іди, нивісто, по воду,
      Й по широкому броду.
    3. Ни повні зачирай,
      Сльозами доливай.
    4. Пок ся нивіста з водов вирнула
      Та й ся вся страва минула.
    5. Помий, нивісто, тарелі
      Та й лігай без вечері.
    6. Помий, нивісто, мески,
      Нима страви, ни лешки.
  • 38.
    1. Ой заплачиш, дівчинойко, в перший понедільок,
      Як ти здоймут з головойки зеленейкий вінок.
    2. Ой заплачеш, дівчинойко, й у другий вівторок
      Як ти бде на головойці загадочок сорок.
    3. [Ой заплачеш], [1] дівчинойко, у трету середо,
      Як тя вдарит лиха доля в личейко спиреду.
    4. Ой заплачеш, дівчинойко, й у читвер читвертий,
      Як ти буде лиха доля ручки білі терте.
    5. …?… й у п ’яту суботу,
      То й як підеш з лихов долев в поле на роботу.
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польового зошита – Примітка транскриптора.

  • 39.
    1. …?… [1]
      Дівчаточка як пшеничне тісто.
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.

  • 40.

    Р-2).: Ну, шо весільні співаєте?
    Р-1).: Які хочете!
    З-1).: Які знаєте, які хочете!

  • 41.
    1. Ой на горі, й на високій баба булі пече,
      Ни дає нам [1] приступети, бо каміньом мечи.
    Примітки:

    [1] К собі – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 42.
    1. Ой вгорі дівки хорі, а в нурі ни дуже,
      А на нашій середині, як макові ружі.
  • 43.

    Р-2).: Перше заладкати, так?
    З-1).: Всьо спочатку, як в вас весілля починається? В який день починається? Всьо спочатку по порядку як в вас йде?
    Р-2).: Добре, слухаю вас, прошу пані!
    З-1).: Та я не прошу, питаю. Яка там пані?
    Р-1).: Пані, дєвушка…

  • 44.
    1. Ступи, Богойку, до хати2
      Та й ти, Божая Мати.
      Поблагослови, поблагослови висілійко зачинати.2
    2. Просимо тя, Божа Мати,2
      Та й Ісуса Христа,
      Щоби молодим, щоби молодим до шлюбу й дорога чиста.2
  • 45.

    Р-2).: Встає староста і каже: «Пані молодої, молодого, тату, мамо, поблагословіть в божий час весілля зачинати». Ну і тато говорить: «Най його Бог благословит, ми його благословимо». І зараз ладкають.

  • 46.
    1. Мовит татойко й мама:2
      – Най вас Бог благословит.
    2. Та й ми бдеми помагати,2
      В Бога долю благати.
  • 47.
    1. Треба би ся господаря й того запитати,
      Чи дозволит в свої хаті трошки заспівати.
    2. Господарю, господарю, й ни сердись на мени,
      Я годинку й поспіваю та й пійду від тебе.
    3. Ой кухарка загоріла, а староста впився,
      Той господар нещасливий, що на них спустився.
  • 48.

    Р-2).: Ідут барвінок різати, молодий йде.
    З-1).: Молодий різав барвінок, так?
    Р-2).: Молодий йде барвінок різати. Треба там в городці, як барвінок ріжуть, ладкати.

  • 49.
    1. Де ж тота городнечка,2
      Що город городила.
    2. Що город городила,2
      Барвінку насадила.
    3. Барвінку хрищатого2
      Й на вінка зеленого.
  • 50.

    Р-2).: В’ют вінці.

  • 51.
    1. Вийся, вінойку, гладко,2
      Як червонийки япко.
    2. Япко ся червоніє,2
      Васильово личко румняні…
  • 52.

    Р-2).: Вили вінець. Пришпиляют перше молодому. Ну і треба ладкати:

  • 53.
    1. Ой подивися,2
      Тату й мамо, на мене,
      Чи пасує ме2
      Той віночок зилений.2
    2. Пасує, сину, пасує, сину,2
      Ой пасує, пасує,
      Прийдиш до Марійки,2
      На брамі тя поцілує.2
  • 54.
    1. Ой, дівчино й молодийка, де ж віночок діла?
      Та я коні завертала та й корова зіла.
    2. Ой вінку зеленийкий, то вінку мій, вінку,
      Коби я тя й доносила в файнім пошанівку.
    3. Коби я тя й доносила, на стів положила,
      Би я свої родинойці встиду ни зробила.
    4. Та як я …?… ни дай Божи, встиду наробила,
      Мині була й рідна мати голову скрутила.
    5. Ой бодай’їс, парубочку, ізнидів, ізнидів,
      Що би’с мою й косу розплів, би нихто й ни видів.
    6. Ой бодай’їс, паробочку, іскапав, іскапав,
      Бо ти мою йжовту косу й на сміттю талапав.
    7. Ни дочикав парубочку, ни дочикав того,
      Щоби’сь мою косу розплів бис народу мого.
    8. Ни дам ти ся, паробочку, зрадити, зрадити,
      Бо ни знаю, доки маю дівойков ходити.
    9. Ни дам ти ся, парібочку, ізвести, ізвести,
      Бо ни знаю, й доки маю й жовту косу плести.
  • 55.

    Р-2).: Тепер молодій пришпиляют. Приніс молодий вінець до молодої. Треба тоже ладкати:

  • 56.
    1. Ой подивися,2
      Тату й маму, на мене,
      Чи пасує ми,2
      Той віночок зилений.2
    2. Ни сходила я, моя матінко,
      Такий вінок коло тебе.
      Купив ми Василь,2
      Він го віз й зи Львова.2
    3. Кладе на голову2
      Ходи, Марусько, здоров…!2
  • 57.

    Р-2).: Добри як є мама, як є тато, як нима мами то ладкают так:

  • 58.
    1. Ни подивиться,2
      Моя мамця на мени.
    2. Чи пасує ми,2
      Той віночок зилений.
  • 59.

    Р-2).: А люди всі в плач, бо мами нима. Мама в гробі.
    Р-1).: Як до шлюбу йдут:

  • 60.
    1. Сій, татцьо, пшенечийку,2
      Обсій мене, молодийку.
    2. На любе вінчанійко,2
      На довге мешканійко.
  • 61.
    1. Звідуєся матінойка2
      Свойого дитятонь…
    2. – Ой, мої любі діти,2
      Чи вірно ви шлюб брали?
    3. – Вірно, матінко, вірно,2
      Що усім людьом дивно.
    4. Богові на офіру,2
      Тобі, мамцьо, на потіху.
  • 62.

    Р-1).: Зійшли з шлюбу і перед дверми стоять молоді, староста. Виходит кострубата, навиворіт в кожуху.

  • 63.
    1. Вийди, вийди, куструбата [1],2
      Привитай молодят…
    2. Як їдно, так другоє,2
      Віт сьогодні твоє убо…
    Примітки:

    [1] Кострубата – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 64.
    1. Стій, зятю, за ворота,2
      Най на тя митіль мите.
    2. Най на тя митіль мите,2
      Най ти личейко квітни.
    3. Від вітру студиного,2
      Від снігу білийкого.
  • 65.
    1. Задубоніли, загримотіли, штири коні на вборі.
      Заговорила, защебетала Маруся з татом в коморі.2
    2. – Ой пусти мине, ни диржи мине, мій таточку, в коморі,
      Приїхав милий, приїхав милий, бду гуляти на столі.2
  • 66.
    1. Ой старосто, старосто, то файно старостив,
      Я годину вже співаю, а ти ня ни гостиш.
  • 67.

    Р-1).: Чекай, а тепер так…
    Р-2).: Наливає староста і дає мені горівки.

  • 68.
    1. Дякую ти, старостуню, за тото бочівча,
      Я ти зичу, й би ти жінка ще вродила дівча.
    2. Дякую ти, старостуню, й за то стаканятко,
      Жилаю ти, би ти жінка вродила хлоп ’ятко.
  • 69.

    Р-1).: А тепер свати приходять.

  • 70.
    1. Ой сватку же наш, сватку,2
      Й розпихай же нам хату.
    2. Розпихай іще сіни,2
      Щоби бояри красно всіли.
    3. Поза тисові столи,2
      Поза крущасті обруси.
    4. Поза точені тарелі,2
      Ми файно всіли.
    5. Ой заходять нас вісти,2
      Хотят нам дати їсти.
    6. Чи з пирцьом, ци ни з пирцьом,2
      Коби з ласкавим сир… [1]
    7. Їчти, свахойки, їчти,2
      Старості не повічти.
    Примітки:

    [1] Сир… = сирцьом = серцем. – Примітка транскриптора.

  • 71.
    1. Ой никому й так ни добре, як нашій кухарці,
      А вна сідит на запічку та вблизує пальці.
    2. Ой в нашої кухарочки фартух закочений,
      Ми виділи, шо варила горох колочений.
    3. А в нашої кухарочки діра на пиреді,
      То ї нехто й не залата, хба білі медведі.
  • 72.
    1. Сідит дружка й за столом та й надула писки,
      Вни ї дают ковбаси, а вна хоче кешки.
    2. Сідит дружка, визирає, де ї дружба дівся,
      А ї дружба й на запічку крупами заївся.
    3. Ой дружка я си, дружка, знаю, що сказати,
      То мій дружба нич ни знає, хіба ся напхати.
    4. Гей дружка я си, дружка, знаю, що повісти,
      А мій дружба нич ни знає: пити та й їсти.
    5. Ге, як я зголоднію, співати ни вмію,
      То бо як ся й напакую – добре пащекую.
  • 73.
    1. Дружба я си, дружба, й нивилика служба,
      Малийка заплата, бо дружка смарката.
  • 74.
    1. Ой старосто, ой старосто, маєш дуже гадку,
      Коби ж ми дав з когутяти бодай їдну лапку.
    2. Ой тя люблю, старостуню, та як своє серце,
      Коби ж ми дав з когутяти хоть єдно реберце.
    3. Бду співати цілу нічку й поки ни замовкну,
      Коби ж ми дав з когутяти бодай хоть головку.
  • 75.

    Р-1).: Ше музикантам шось заспівати.

  • 76.
    1. Ой музика заграє, я слухати люб’ю,
      Й мине мати рано збуджат, я в кулаки труб’ю.
  • 77.
    1. Два Миколи, два Миколи й напилися пива,
      Та й пропили всі колгоспи, кров би їх залила.
  • 78.
    1. Ти Міхайло, я Міхайло, то ми вба Міхайли,
      Тибе били коло церкви, мине коло стайні.
    2. …?… ми вба Миколи,
      Тибе били коло церкви, мине коло школи.
    3. Тибе били й коло церкви за яку причину,
      Й мине били коло школи за файну дівчину.
  • 79.
    1. … [1] Циганка,
      То ж би взяла та й ни дала чорного баранка.
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.

  • 80.
    1. Ой чорна я си, чорна, як та циганочка,
      То парібків ціле сило, я всім коханочка.
  • 81.

    Р-1).: Я ще їм тої не заспівала, я співала і ви перебили «Заплачеш, дівчинойко, в перший понеділок, як ти здоймут з головоньки зеленейкий вінок…» То вже треба на кониць.

  • 82.
    1. Ой заплачеш в понидільок та й ще у вівторок,
      Як ти впаде на голову хоть думочок сорок.
    2. Ой треба ти, дівчинойко, ранийко вставати,
      Та дітині дати їсти, ґазду поплекати.
    3. …?… у трету середу,
      Як тя вдари лиха доля в лечейко спереду.
    4. А заплачеш, дівчинойко, й у читвер читвертий
      Як ти буде лиха доля білі ручки терти.
    5. А заплачеш, дівчинойко, у п ’яту п ’ятницю,
      То як будеш виводити із коршми п ’яницю.
    6. А заплачеш, дівчинойко, й у п ’яту суботу,
      То як підеш з лихов долев в поли на роботу.
  • 83.
    1. Й купив би’м ти, дівчинойко, зеленийкий вінок,
      Коби’с зо мнов ночувала ще на понедільок.
    2. Купив би’м ти, дівчинойко, й пацюрочок сорок,
      Коби’с зо мнов ночувала й нічку на вівторок.
    3. Купив би’м ти, дівчинойко, фартуша спереду,
      Коби’с зо мнов ночувала й нічку на сиреду.
    4. Купив би’м ти, дівчинойко, та й типер, та типер,
      Ночувала й на сиреду, ночуй же на читвер.
    5. Купив би’м ти, дівчинойко, й зелену спідницю,
      Коби’с зо мнов ночувала нічку на п ’ятницю.
    6. Зробив би’м за тя, дівчино, вшистку роботу,
      Й коби’с зо мнов ночувала й нічку на суботу.
    7. Тютюн маю, файку маю, й куштур за плечема,
      Забирайся, дівчинойко, у світ за вочема.
  • 84.

    З-1).: А ше як в вас ладкали на весіллю?
    Р-2).: Всьо.
    Р-1).: Є ще ладканки.
    Р-2).: Давайте ше то ту, най си запишут.

  • 85.
    1. Вечеряй, мамо, вечерийку,
      Вечеряй вечерийку,
      То за мени молодийку.
    2. Вечеряй, мамо, вечерийку,
      Вечеряй вечерийку,
      Продала’з ня молодийку.
  • 86.

    З-1).: А в вас коровай коли пекли?
    Р-1).: Ми туто не знаєм.
    З-1).: Ни знаєте ладканок коли коровай пекли?
    Р-1).: Ми всьо попропущали. [1]

    Примітки:

    [1] Респонденти розмовляють про свій вік. – Примітка транскриптора.

  • 87.
    1. Ой хоть би’м співала та й ни пиристала,
      То мій миленький ни вчує, бо гора застала.
    2. А я ходжу, й визираю, де мій милий дівся,
      Та милому й на цвинтари гріб зазеленівся.
  • 88.
    1. Їде висілля [1]2
      Ой попри цвинтарочок.
    2. Ой схилив ми ся2
      На голові віночок.
    3. – Ой устань, мамцьо,2
      Та поправ ми віночок.
    4. – Ни встану, Марусь,2
      Бо я лежу у гробі.
    5. Най ти поправит зелений вінок
      Тато та й сусідочки добрі.2
    Примітки:

    [1] Висіллє – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 89.

    Р-2).: То вже котра матери ни має. Їдут попри церкву та й так ладкают.

  • 90.
    1. Ой піду й до цирковці та й си стану в кутку,
      Й подивюся раз на вобраз, а другий на любку.
    2. …стану си в вівтари,
      Й усі люди й у церковци, а мій на цвинтари.
  • 91.
    1. Ой прийшла’м на висілля, вилят ми співати,
      Співай дармо, болит горло, й нима чим залляти.
    2. Ой вісілля, вісілля пана молодого,
      Й то ми вільно поспівати, що кому до того.
    3. Й пішла’м й на висілля, в росолі’м ся вмела,
      Й сіраком ся повтирала, й би’м чирвона била.
  • 92.
    1. То ня мати й гудувала й давала ми сера,
      Щоби’м росла й переросла й богацького сина.
    2. Гий, богачу, богачу, та й ни паси вівці,
      Та ни носи бузинята багачовій дівці.
    3. Та не носи бузинята, по шклянці жентиці,
      Вна бде мати грубі ноги і грубші тра-та-та-та [1].
    4. Г ня мати годувала й давала ми масла,
      Би ми ся на задници мальованка трясла.
    5. Мине мати гудувала пареним молоком,
      Щоби ня хлопці любили п ’ятнайцятим роком.
    6. Мене мати годувала, давала ми сира,
      Щоби росла, переросла богацького сина.
    7. А, богачку, богачу, й ни стою ти в ласку.
      Й то ти маєш сиві коні, я маю запаску.
    8. Ой піду по водицю в богацьку кирницю,
      Питав мня син богацький ци маю спінницю.
    9. Якби я мала спінницю, чирвону запаску,
      Я би тобі, богачику, не [2] стояла в ласку.
    10. Я би тобі ни стояла й ни їнну годину,
      Бо я люблю за границев кращу білявину.
    11. Ай бо знати, розпізнати богацького сина,
      Файка в зубах, сомпель з носа, на бороді слина.
    12. Ой ти мовиш, богачику, шо я ни віддамся,
      Най вас буде сорок штири, зрадити ни дамся.
    Примітки:

    [1] Гузиці – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [2] Ни – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 93.
    1. Ой мене мати породила, положила в постіль,
      То ми дала сиві вочи мругати на хлопці.
    2. Мене мати породила, на стів положила,
      То ми дала лиху долю, щоби’м так бідила.
    3. Мине мати породила, мня породила
      Та тогди ся лиха доля в вікно подивила.
    4. Як ся в вікно подивила і заговорила:
      – Або вмирай, або жий, бо будиш бідила.
    5. – Ой бідую, бідую з малої дітини,
      То ня мати породила такої години.
    6. Подивлюся в воду, в воду, та й на свою вроду,
      Моя врода уродлива, доля нищаслива.
    7. Мати вибирала долю по широкім полю,
      То’з ми, матінко, вибрала герейко недолю.
  • 94.
    1. За що, мати, лаєш, за що б ’єш,
      За що ж ти ня за нилюба віддаєш.
    2. А в нилюба гирка губа, як полин,
      Як я буду, моя мати [1], жити з ним.
    3. А в нилюба, а в нилюба гирка губа, як полен,
      Як я буду, мамцьо, жити з нем.
    Примітки:

    [1] Мамцьо – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 95.
    1. А бо мене поцілував хлопець молодейкий,
      То ми таке на сердейку, як мід солодейкий.
    2. А як мине поцілував смаркатий Микита,
      То ми таке на сердейку, як пів кіпця жита.
  • 96.
    1. Ой ліску зеленийкий, бодай’їс запався,
      А я їшов дорогою, на жовніря здався. [1]
    2. То я жовнір, моя мати, то я жовнір, жовнір,
      Та як мині ни спізнати – дивіться на ковнір.
    3. О вший ми, мамо, сорочичку білими нитками,
      Щоби’сь мини спізнавала й мижи жовнірями.
    4. Та й мене відобрали в чирвону армію,
      То я хлопиць молодийкий, ни раз зголоднію.
    5. Стригли ня у Самборі, стригли ня у Турці,
      То забрали кучерийки на гніздо жовтурці.
    6. Стригли ня у Турці, стригли ня у Львові,
      То забрали кучерийки на гніздо вороні.
    7. Ой мине відобрали та й ня ся питали,
      Чи ни маєш коханочок, би ни банували.
    8. А я їм повідаю – ни маю, ни маю,
      Хіба їдна сирид сила, за нев умираю.
    9. Ой ни вмирай, козаченько, та води напийся,
      Маєш гвера на плечах, на нього дивився.
    10. Пив я воду студенийку, пив я воду, пив та й ни забоваю,
      А за дівку молодийку все гадку гадаю.
    Примітки:

    [1] Респондент перші два рядки продекламувала – Примітка транскриптора.

  • 97.

    Р-1).: Заспівай їм ше якої такої співанки!
    З-1).: Нє, якшо знаєте коломийки то співайти!
    Р-2).: Давай ту «В лузі калина».

  • 98.
    1. Ой у лузі калина, у лузі,
      Чого ж моє сердийко у тузі?2
    2. Ой мій милий він мене ни любит,2
      До півночи до другої ходит,2
      По півночи до мени приходит,2
    3. Та й ще в мою постівку лігає,2
      Але мине нигівно взиває.2
    4. – Ой, нигінна, відсунься від мени,2
      Бо я маю щи кращі від тебе.2
    5. – Ой хоть би’зь мав двайціть і чотири,2
      А я старша мижи ними всіми.2
    6. – Де ж ся мила старшини набрала?2
      – Ой у поли цирковця стояла,2
      Ой там я ся розумцю [1] й набрала,2
    7. На їднім ми си ручничку стояли,2
      Єдному’зь ми Богу присягали,2
    8. Хто бде, милий, присягу ламати,2
      Того буде Син Божий карати.2
    9. Ой ввійшов син с покою до хати,2
      – Ой що, сину, в покою чувати?2
    10. Ой утічи, сину, в чужую країну,2
      Нащо’з забив людськую дітину?2
    Примітки:

    [1] Старшини – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 99.

    Р-1).: Кілько ше таких пісень знаєм, йо-йой!
    З-1).: Заспівайте ше таких пісень?
    Р-2).: Молоді дарят подарок.

  • 100.
    1. Дарую ти, Марусийко, дарую, дарую,
      То дай же ми біле личко, най тя поцілую.
    2. Тобі дарю гроші, гроші, би’сь купила плахту,
      А для твого милийкого хіба дарю фляшку.
  • 101.

    Р-2).: Перед молодого треба фляшку поставити, а її подарок дати.

  • 102.
    1. Ой що ж ти бдеш, Марусийко, робити, робити,
      Вибрала’с си милийкого, бде горівку пити.
    2. А хто ни пив горілочко, й бодай ни пив воду,
      Та я любив та й ще буду дівчину молоду.
  • 103.
    1. Ой дівчино молода, дівчино-варґулько,
      То була’з до ниськи ходила, як був ни мій вуйко.
    2. Дівчино варґата, ни люби ми брата,
      Як си поварґую й любити вартую. Гоп-га!
  • 104.
    1. Ой ня била моя мати, била по битому,
      Щоби я ся ни дивила в вічка жинатому.
    2. Коли в мине й молодої пуста натурочка,
      Ліпши люблю жинатого, ніжи парібочка.
  • 105.
    1. Ой паробче, паробче, шо тобі солодши,
      То ци медок, чи горівка, чи хороша дівка.
  • 106.
    1. Ой любила’м, любила, правда шо файного,
      Більше любити ни буду поки життя мого.
  • 107.
    1. Ужинився мій милейкий, а типер дуріє,
      Як я єго маю вботи, а він повдовіє.
    2. Ой женився мій милийкий, буде ґаздувати,
      А я, бідна сиротина, мушу бідувати.
    3. Купю на тя, мій милийкий, дві свічейки, та й будут горіти,
      Та на тебе, мій милейкий, та й на твої діти.
    4. А я плачу, сльози падут на білейку півку,
      То на тебе, мій милейкий, та й на твою жінку.
  • 108.
    1. Ой жениться парубочок, та ся женит, женит,
      Кого мині молодийкій любити повелит.
    2. Ой повелит ми любити товаріша свого,
      А єму ся бде здавати, шо мине самого.
  • 109.
    1. Ой бодай ти, паробочку, ни дочикав того,
      Щоби’сь мою косу розплів биз народу мого.
  • 110.
    1. Ой ся нап’ю горіночки до капки, до капки,
      Та коби ня ни крутила по дорозі цапки.
    2. Ой ся нап’ю горілочки до денця, до денця,
      Та коби ня ни крутила по дорозі млинця.
    3. Ой пив би я горілочку, як білу смитану,
      Я лігаю на лавочку, а з-під лавки встану.
    4. Ой ся нап’ю горівчини до тої дівчини,
      А щоби ся ни віддала без мої причини.
    5. Їдну вип’ю, другу вип’ю, трету си добавлю,
      Читвертов ня ни силуйте, гонору ся збавлю.
  • 111.
    1. Кухарочко молодийка, кухарочко люба,
      Ти силосу й наварила й з зиленого дуба.
    2. Ой кувала зозулечка коло уборога,
      То силосу ни давайти, бо я ни корова.
  • 112.
    1. Кажуть люди, шо я п’яна, а я щи ни п’яна,
      Й ни види ня, милий, домів, я си піду сама.
    2. Та я п’яна, та я п’яна, та я ни твиреза,
      Чим би я хату мила, якби ни биреза.
    3. Вип’ю двіста, вип’ю триста, а ще си добавю
      Більши ми ни давайти, гонору ся збавлю.
    4. … Бодай ни пив воду,
      А я любив та ще й буду дівчину молоду.
  • 113.
    1. Ой дівчино молодийка, дівчино-варґулько,
      А ти било ся ни віддала, якби ни мій вуйко.
    2. Дівчино варґата, ни люби ми брата,
      Як тя поварґую, любити вартую.
    3. Товаришко люба, люби брата мого,
      Абись ни казала, би ни йти до нього.
  • 114.
    1. Товарішка з товарішков їднов лижков їла,
      Й товарішка товарішці правду ни повіла.
    2. Товарішка з товарішков, як систра з систрою,
      Я ни знала, що вна копле ямку надо мною.
    3. Ой най копли, ой най копли, сама ню вню впади,
      То най таку товарішку хороба напади.
      За лихого мужа піде, навіки пропаде.
    4. Ой зложімся, товарішко, по ґрошу, по ґрошу,
      То вишийми милейкому сорочку харошу.
    5. Ой ти будеш становити, я бду робити,
      Тибе буде в таниць брати, а мине любити.
    6. Товарішко моя люба, зле би то то було,
      Він би тибе поцілював, мині би жаль було.
    7. Ой сама си постановит, сама си порубиш,
      Най тя саму в таниць бире, най тя саму любит.
  • 115.
    1. Ой любила’м того-сього із усього світа,
      Ще коби си полюбити шум’яцького війта.
    2. Ой віта чи не віта, та як його сина,
      Бо він мни бде приносити по грудочці сира.
    3. Ой по грудоці сира, по шклянці жинтиці,
      Щоби’м мала грубі ноги, а й грубші гузиці.
  • 116.
    1. То поплила й долі водов біленийка качка,
      Й ни чудуйтися людкови – співанка-брехачка.
    2. А ни штука заспівати, хіба штука вдати,
      Бо то чужі дівчатойка будут ся сміяти.
    3. А то чуджі дівчатойка та й чужії люди,
      Чи виликі, чи малийкі, сміятися буде.
    4. … В чуджім силі є,
      Чи виликі, чи малийкі вся … сміє.
  • 117.
    1. Ой співаю, вівкаю, голоску ни маю,
      Я свій голос вивівкала по зиленім гаю.
  • 118.

    З-2).: А ви би могли нам по… А шо таке завівкати, ви кажете вівкаю?
    Р-2).: Вівкати?
    Р-1).: Ууууг! В лісі.
    З-2).: То в лісі так?

  • 119.
    1. Ой пасла’м коровиці, й тилята малийкі,
      Погубила’м по толоці літа молодийкі.
      І-гу-гу-гі-і-га.
    2. Ой як си заспіваю, та як я си вівкну,
      Піде голос попід колос аж на Каплонівку.
    3. Си заспіваю й поґи’м дівойкою
      Пок ми ручки ни зв’язали з яков бідойкою.
    4. Си заспіваю, й пок ми ся співає,
      Діти за мей ни заплачи, й чоловік ни лає.
    5. Дітина ми й ни заплачи, дітини ни маю,
      Чоловік ми й ни залає, бо ше йного маю.
  • 120.

    Р-2).: Як то на висілля пішло?

  • 121.
    1. Я пішла й на висілля й повеселетися,
      Й коби дали й на молоду хоть подивитися.
  • 122.
    1. Ой туду, й туду, туду, й тя тутки ни буду,
      Бо си ніжечки пробила й на сухейку груду.
  • 123.
    1. Ой на Петра й вода тепла, лиш би воду пити,
      Який Питро хлопиць файний, хіба би любити.
    2. Петрику й виртепнику, заверни ягнятка,
      Які в тебе, й такі в мене й чорні оченята.
  • 124.
    1. Ой чорна я си, чорна, як тота воронка,
      Й ціле село й парібочків – то я всім коханка.
  • 125.
    1. Ой люб’ю тя, дівчино, любити тя буду,
      Та по твої оборойці ходити ни буду.
    2. Коханійко й моє любе, нипомірковане,
      Личко моє й від ниділі ще ни циловане.
    3. Коханійко й за потоком мруґат на ня боком,
      Та я на нього вочима, ни твоя дівчина.
    4. Ой кохання, кохання, й звечира до рання,
      Як там сонечко ізийшло й кохання відийшло.
  • 126.
    1. Ой прийди, мій милийкий, стань си й у віконце,
      Та я скажу свої мамі, що то сходит сонце.
    2. … прийди си, прийди си,
      В мене … зелинийка, коня привиди си.
    3. Ой прийди, мій милийкий, як буде, так буде,
      А вже твоя доріжийка заплачена буде.
    4. Ой прийди, мій миленький, з … громади,
      На тобі ся ґудзи світять у чотири ряди.
  • 127.
    1. Івани, Івани, великий тумани,
      Твою жону й на висіллю бнімали цигани.
    2. Сідит Іван коло луга, мині за ним туга,
      Щоби тибе, Їваночку, й ни любила друга.
    3. …?…, Івани,
      Ни талапай пшеничейку й тими криваками.
  • 128.
    1. Ой музика заграє, я слухати люб’ю,
      То ня мати рано збуджат, я в кулаки труб’ю.
  • 129.
    1. Ся нап’ю горівчини до тої дівчини,
      Щоби вна ся й ни віддала без мої причини.
  • 130.
    1. …?…, яка ти приємна,
      А ти, дівчинойко, гадра потаємна.
    2. Люб’ю тя, дівчино, люб’ю твою вроду,
      Й люб’ю ся дивити, як ідеш на воду.
    3. Як ти ідеш на воду, як ідеш з водою,
      Й люб’ю ся дивити, дівко, за тобою.
  • 131.

    З-1).: На Андрія ввечері сходяться до хати, та?
    Р-2).: Та, і співають:

  • 132.
    1. Андрію, Андрію, вбуйся в мешти,
      Поможи нам на кичеру вколоти винести,
      Треба вогень класти.
    2. Ой Андрію, Андрію, й колопенки сію,
      Й та бо портками волочу, й жинитися хочу.
    3. Колопенки сію,
      Й то дай же ми, й Боже, знати, с ким я буду брати.
    4. Андрійові вочи,
      Посіяла й колопенки всі їдної ночи.
    5. Посіяла й колопенки та й густо, та й густо,
      Й на ручники й дармо пряла, даремно та й пусто.
    6. Сіла й колопенки близь коло кирниці,
      Ростіть, ростіть, колопенки, на другі Мнясниці.
    7. Та ї’м погостила,
      Й нима мого й милийкого, що ’го любила.
    8. А мого милийкого й ни тамки, й ни тута,
      Вже виросла й на городі зеленая рута.
    9. Йой, Андрію, Андрію, Андрійові вочи,
      Я колопні пусіяла всі їдної ночи.
  • 133.

    З-1).: А в вас на Андрія ворожили? Як?
    Р-2).: Пса до хати кличут, колачики постав’ят. Той колачик мій, а той твій, а то мій. Ану, пес чий вхопит, а путому пес війде до хати, нюхає, а ни хапле в рот. Сміє ми ся дальши, а путому хап! А той хлопець каже: «Бодай він здох, а він мій колачик вхопив!» А путому до року ся вженив, а путому каже: «Нанашко, вам пляшку горілки треба поставити, бо ви пса пустили до хати, він понюхав, а далі мій колач вхопив і я ся вженив». А путому берет таріль, під таріль ляльку, пирстінь і котра си підойми. Котра підойми ляльку сміються, аж лігают. О, вона дитину вроди, а котра перстінь заручена буде. А в Вас такого нима?
    З-1).: Нє!
    Р-2).: А шо в вас є? Путому лігают спати кладут люстерко, як ї ся присне той хлопиць шо ї має взяти, то ї перед вочима видит. А як ні, то ше будеш ходити рік. Та й то так на Андрія ворожат.
    З-1).: На Різдво в вас якось ворожать?
    Р-2).: Ніт, то велике свято Ісус Христос ся вродив.

  • 134.

    З-1).: А в вас які страви на Святвечір готують?
    Р-2).: Дванайціть.
    З-1).: То які?
    Р-2).: Всякі. І горівка рахуїся, і голубці, і пироги, і бульба, і капуста, і віногрет, і бурячки ся тре, і риба. Дванайці страв.
    З-1).: А кутю готують в вас?
    Р-2).: Готують.
    З-2).: А карачун в Вас печуть?
    Р-2).: Печуть.
    З-2).: А шо з ним роблять?
    Р-2).: Стоїть рано на Різдво. Купають його, обв’язуют прядивом, обв ’язують і кочають по підлозі від порога до порога. Як файно впаде, то кажут файний буде рік, а як впаде на руб, то не файний буде рік. Хтось може вмре, або хтось слабий буде, то так вважают на ґараджун. Хліб ставився на стіл, вечеряли, колядували Ісусикові.

  • 135.

    З-1).: А вас колись колядували хлопці чи дівчата?
    Р-1).: І хлопці, і дівчата, і старі. Таківо малі ходила, то було жидівщя…
    З-1).: А були якісь колядки окремо господині, господарю, дітям? Які колядки дівчатам колядували?

  • 136.
    1. Ой ясна-красна в лузі калина. Ой дай, Божи!
    2. То й бо щи краща й у батька дочка. Ой дай, Божи!
    3. У батька дочка, чом Оксаночка. Ой дай, Божи!
    4. До церкви ішла, як зоря зийшла. Ой дай, Божи!
    5. В сінойки ввійшла, сінойки сяют. Ой дай, Боже!
    6. Сінойки сяют, хлопці встрічают. Ой дай, Божи!
    7. – Ци ти царівна, ци королівна? Ой дай, Божи!
    8. – Я ни царівна, ни королівна. Ой дай, Божи!
    9. Я в батька дочка, чим Оксаночка. Ой дай, Божи! [1]
    10. – Дай жи ти, Божи, в городі зілля. Ой дай, Божи!
    11. В городі зілля, в дому вісілля. Ой дай, Божи!
    12. А за тим словом бувай здорова. Ой дай, Божи!
    13. Бувай здорова ни сама з собов. Ой дай, Божи!
    14. З Ісусом Христом і Святим Різдвом. Ой дай, Божи!
    15. Зі Святим Різдвом, з батьком, з матірьов. Ой дай, Божи!
    16. Велика рости, на висілля проси. Ой дай, Божи!
    17. Вітцю матері на радість,
      Ґречним паничам на заздрість. [1] [2]
    Примітки:

    [1] Р-2).: Велика рости, на вісілля проси. [Респондентка № 2, мабуть, хотіла на цьому місці завершити колядку. – Примітка транскриптора].
    Останні два рядки респондент № 1 продекламувала. – Примітка транскриптора.
    [2] Р-1).: Дякуєм, дякуєм. Всьо. Р-2).: Дякуєм, дякуєм. Р-1).: Би’сти ще прийшли колядувати. [Тут респондентки відтворили обрядовий момент подяки колядникам. – Примітка транскриптора].

  • 137.

    З-1).: А хлопцеві як колядували?
    Р-2).: І хлопцьові тоже колядуют.

  • 138.
    1. Ой це ни туман, це військо іде. Ой дай, Божи!
    2. Молодий Тарас на коню іде. Ой дай, Божи!
    3. На коню іде, з коньом говорит. Ой дай, Божи!
    4. – Ой коню, коню, продам я тибе. Ой дай, Божи!
    5. – Ой пани, пани, чи ни жаль ти бде. Ой дай, Божи!
    6. Чи знаєш, пани, як ми втікали. Ой дай, Божи!
    7. А як за нами турки ганяли? Ой дай, Божи!
    8. Ой скочив жи я з крутой берега. Ой дай, Божи!
    9. З крутой берега, на тихий Дунай. Ой дай, Божи!
    10. На тихий Дунай, на білий камінь. Ой дай, Божи!
    11. Ни замочив я злоті стребильця. Ой дай, Божи!
    12. Злоті стребильця, себе молодця. Ой дай, Божи!
    13. Себе молодця, тибе жирибця. Ой дай, Божи!
    14. А за тим словом бувай жи здоровий. Ой дай, Божи!
    15. Бувай жи здоров з вітцьом, з матірьов. Ой дай, Божи!
    16. З вітцьом, з матірьов, із Святим Різдвом. Ой дай, Божи!
    17. Із Святим Різдвом, з Ісусом Христом. Ой дай, Божи!
    18. Великий рости, на весілля проси.
      Вітцю, матери – на радість.
      Ґречним паненькам – на заздрість. [1]
    19. Як маєш сина, накупли сера. Гой дай, Божи!
    20. Як маєш дівку, йди по гурівку. Ой дай, Божи!
    Примітки:

    [1] Респондент № 1 рядки 36-37 продекламувала. – Примітка транскриптора.

  • 139.

    А за ту ковбасу
    Дайте ковбасу,
    Бо хату розтрясу.

  • 140.

    За ту колядку
    Давайте нам п’ятку.

  • 141.

    З-1).: І люди так платили?
    Р-1).: Заколядували, горівки дали, їсти дали і п’ятку дали…
    Р-2).: Наякжиш, а ти шо думала, а шо їм п’ятку дати, а діти слухаю в хаті, п’ятеро, читверо.
    Р-1).: Прийшли, а Оксана ту спала, а вони колядуют. Та то хто колядував: Славко, і Іванів вотиць і ще хто третий? Тойво… А я схопилася, йой! Кажи: «Йди дай хоть два рублі». А вна ся сміє: «Хто то колядує, Іван колядує, Славко!» Прийшли стали колядувати всім, кілько ми дали? Сто трийці рублів. «Всєм – кажу, колядуйте!» По двайці рублів за колядку.
    Р-2).: А старі з музиками ходять, з скрипками, з бубном. Цирковні. Під вікнами.
    З-1).: А яку ви ше стародавню знаєте?

  • 142.
    1. Під віконцями зелений явір. Ой дай, Божи!
    2. На тім яворі райські птишойки. Ой дай, Божи!
    3. Райські пташки, золота ряса. Ой дай, Божи!
    4. Золота ряса в долину впала. Ой дай, Божи!
    5. Ой сини, сини, бардзові, сини. Ой дай, Божи!
    6. Ой діти, ви, позбирайти ви. Ой дай, Божи!
    7. Золоту рясу, занисіт її. Ой дай, Божи!
    8. До ремеснечка, до золотничка. Ой дай, Божи!
    9. Ой нехай виллє золотий кубок. Ой дай, Божи!
    10. Золотий кубок, золоту чашу. Ой дай, Божи!
    11. Золотов чашов мід-вино пили. Ой дай, Божи!
    12. Золотим кубком служби служили. Ой дай, Божи!
    13. Служби служили за здоровєчко [1]. Ой дай, Божи!
    14. За здоровічко господарийку. Ой дай, Божи!
    15. Гуспударийко, чим Іванойко. Ой дай, Божи!
    16. З трьома синами, з трьома возами. Ой дай, Божи!
    17. На їднім возі злоті …?… Ой дай, Божи!
    18. На другім возі …?… пшениця. Ой дай, Божи!
    19. …?… пшениця, служби правили. Ой дай, Божи!
    20. Служби правили за здоровічком. Ой дай, Божи!
    21. Дай жи ти, Божи, в городі зілля. Ой дай, Божи!
    22. В городі зілля, в дому вісілля. Ой дай, Божи!
    23. Нак маєш сина, накупли сира. Ой дай, Божи!
    24. Як маєш доньку, клади горівку. Ой дай, Божи!
    Примітки:

    [1] Здоровійко – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 143.

    Р-1).: Як стани танцювати!
    З-1).: А які танці танцювали тоді?
    Р-2).: Коломийки. Бубен, скрипка.
    З-1).: То ті всі хто колядували, гуляли і ті шо в хаті були?
    Р-1).: Та, я все так ся нагуляю. А путом густина.

  • 144.

    З-2).: А Щедрий Вечір в вас коли святкували?
    Р-1).: Вісімнадцятого січня.
    З-2).: І то ходили щедрувати, та?
    Р-1).: Та.
    З-2).: Хлопці?
    Р-1).: Хлопці. І старі ходять. «Щедрий, щедрик, щедрівочка прилетіла ластівочка, стала думать і гадать…» То Тарас вміє, а він вміє, як пішов за жидівку…
    З-2).: А шо в вас щедрували? Може, пам’ятаєте якісь щедрівки?
    Р-2).: Якось ни вмієм. Тако би мотив підійшов.

  • 145.
    1. Настав Святий вичір в сорок семім році,
      Плачи наша Україна, плач на кажнім кроці.
    2. Плаче наша Україна, плачи кожна хата,
      Сіли діти вичиряти та й нима їх тата.
    3. Сіли діти вичиряти та й питают мами:
      – Мамо, мамо, де наш тато, що ни вичиряє [1]?2
    4. – Ой наш, діти, тато в далекі дорозі [2],
      Споминає Святий Вечір та й на каждім кроці [3].2
    5. Сіла мати з діточками, а діти питают:
      – Мамо, мамо, де наш тато, що з нами ни вичиряє.
    6. – Ой наш, діти, тато в далекім Сибірі,
      Споминає Святий Вичір та й на Україні.2
    7. А там старий батько за синами плачи,
      Мав три сини, як соколи, більши ни побачи.2
    8. Їдин служит на Вкраїні, другий на Сибірі,
      Третий пішов в партизани, служит вірній Україні.2
    9. Поможи нам, Боже, як то пирибути,
      Нашу вірну Україну з ґайданів викути.2
    10. З ґайданів розкути, тюрми повалити,
      Нашу вірну [4] Україну на волю пускати.2
    Примітки:

    [1] Що з нами ни вичиряє – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [2] Далекім Сибірі – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [3] Та й на Україні – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
    [4] Рідну – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 146.

    Р-2).: Так, діти, було і сорок читвертім році…
    Р-1).: Ше їм заколядуйте тої «Божая Мати по світу ходила…»

  • 147.
    1. Божая Мати по світу ходила,
      Прийшла до богача, прийшла до богача, на ніч ся просила:2
    2. – Пани господарю, пиреночуй мене,
      Бо темная нічка, бо темная нічка заходит на мени.2
    3. А той пан господар ни хотів приняти,
      А наказав слугам, а наказав слугам собаками гнати.2
    4. А злії собаки Божу Матір знали,
      Пиред Божом Матір, пиред Божом Матір на коліна впали.2
    5. Ой Божая Мати по світу ходила,
      Прийшла до бідного, прийшла до бідного, на ніч ся просила:2
    6. – Пани господарю, пиреночуй мене,
      Бо темная нічка, бо темная нічка заходит на мени.2
    7. – Рада би я, рада пиреночувати,
      Тільки я ни маю, тільки я ни маю вичиряти дати.2
    8. – Ни хочу, ни хочу вечероньки твої,
      Тільки пусти мене, тільки пусти мене до стаєнки свої.2
    9. Спит господар, ой спит, глянув у віконци,
      Щось на його стайни, щось на його стайни світит ясне сонци.2
    10. – Вставай, жінко, вставай, уже ся виспала,
      Над нашов стаєнков, над нашов стаєнков звізда засияла.2
    11. Ой як був би я знав, що то Мати Божа,
      Поклав був’їм спати, поклав був’їм спати ой на своє ложа.2
    12. Ой як був би я знав, що Мати з Ісусом,
      Стилив був дорогу, стилив був дорогу білийким обрусом.2
    13. Ой як був я знав, що то Мати з Богом,
      Та був периспав я, та був периспав я з дітьми під порогом.2
  • 148.

    З-2).: А скажіть, в вас на Великдень гаївки водили біля церкви чи ні?
    Р-2).: В нас туто не заведено, дитинко. Десь таки водять коло церкви.
    З-2).: Ну гаївок не співають, веснянок?
    Р-2).: Ні, співають «Христос Воскрес», а потом правиться кожної суботи маївка.

  • 149.

    З-2).: А коли перший раз худобу на вигін йдуть пасти?
    Р-2).: То коли хто хоче.
    З-2).: А шось співають при тому чи, може, шось роблять?
    Р-1).: Нє.
    З-2).: А як жнива, шось співають?
    Р-1).: Нє, тоже не співали. Молоді ни знают.
    Р-2).: Як зробили, вже всєй ворожай зібрали. То вже колгосп, паця зарізали, чи шось там, дись гостину таку справили, а далі…

  • 150.

    З-2).: А скажіть ше, як жінка вагітна, в неї є якісь заборони шось робити?
    Р-1).: Як си хоче.
    З-2).: Може, шось забороняли робити?
    Р-1).: Вона сама собі хозяйка. Раньше було так, а типер то скасували. Шо хочеш си роби.

  • 151.

    З-2).: Може, шось на хрестинах співали? Про кумів, може, якусь пісню знаєте?
    Р-1).: То всяке таке співають як ми співали.

  • 152.
    1. Куме, куме, шалений розуме,
      То я тебе взєла в куми з великої думи.
    2. Ой кумочку, кумочку, покумали ми ся,
      Якби була горілочка, то напилимися.
    3. Напиймися, кумцю-любцьо, напийми, напийми,
      Хто нам буде на заваді, ми того набийми.
  • 153.
    1. Ой куми, куми, добра горівка,
      Будимо пити аз понидівка.
    2. Від понидівка, аж до вичірка
      Ой, куми, куми, добра горівка.
    3. А від вівчірка ще й у сериду,
      Ой, куми, куми, продай череду.2
    4. П’єме в середу та ще у читвер,
      Ой кумцю, кумцю, пиймо си типер.2
    5. П’ємо у читвир та ще й в п’ятницю,
      Продай же, куми, продай ягницю,
      Ой, куми, куми, продай жи куми, продай ягницю.
    6. … В п’ятницю та й ще в суботу,
      Ой, куми, куми, йдем на роботу.2
    7. П’єме в суботу та й ще в ниділю,
      Ой, куми, куми, та й ще в ниділю,
      Ци мати, кумцю, на тя надію.
      Ой, куми, куми, чи мати, куми, на тя надію.
  • 154.

    З-2).: А колискові якісь знаєте?

  • 155.
    1. Колисала й баба діда з вечира до обіда,
      Ни могла му вколисати, мусіла му цицьки дати.
  • 156.
    1. Ой малийка дітиночка, малийка, малийка,
      То ся й у ній виколише дітина малийка.
    2. Ой новийка колисочка по дорозі біжит,
      Та бо дітина малийка в колисоці лежит.
    3. Ой повішу колисочку та й на калиночку,
      Буди вітриць колисати мою дітиночку.
    4. …?… на вербу, на вербу,
      Колишися, й колисочко, й поки я не прийду.
    5. Новийка колисочка по дорозі біжит,
      То бо дітиночка малийка в колисоці лежит.
    6. Я дітину приколишу, я дітину лишу,
      Сама піду за волами з тобов, товаришу.
    7. Ой я купив дівчинойці хустину білийку,
      Та щоби си завивала дітину малийку.
    8. Ой колишу й колиску, колишу, колишу,
      То я тибе, дітиночко, николи ни лишу.
  • 157.
    1. Ой дай же ня, моя мамо, та й за їдинака,
      А в їдинака мати файна, я буду така.
  • 158.

    З-2).: А в вас співали пісні коли ходили по ягоди, гриби?
    Р-1).: Співали.

  • 159.
    1. Грибочки, грибочки,
      Й то що мині з тих грибочків, як нима любачки.
  • 160.
    1. Ой малини, яфини, то’сьти ся вродили,
      Більши по вас ту ни піду, хоть би’сь ти зігнили.
  • 161.
    1. Пустиляй, моя мати, й на гриби білийкі,
      Там заяли …?… пасти хлопці молодийкі.
    2. Пустиляй, моя мати, й на гриби до гаю,
      Й то я грибів ни наберу, хоч ся вивівкаю.
      І-гуууу-гаа!
    3. На гриби, на гриби,
      То як ти ня й ни пустиш, ни підпустиш ниґди.
  • 162.

    З-1).: Завівкайте файно нам.
    Р-2).: Вівкає.

  • 163.
    1. А я й пасла’м коровиці, тилята малейкі,
      Погубила’м по толоці літа молодийкі.
      І-гу-гуу-і-і-і-га.
  • 164.
    1. Ой дубова й пищавочка, й дубова, дубова,
      Й нихто ню вже ни грає, й бо ся поколола.
    2. Хоть на тій пищавині, хоть дванайці дірок,
      То він дума що посватат хоть дванайці дівок.
  • 165.
    1. Ни вір, дівко, парібкові хоть би найкращому,
      Бо він тибе випрюбує та й скажи другому.
    2. Ни вір, дівча, й парібкови як якому й гаду,
      Бо він має на сердийку симіряку раду.
    3. Ой бо їдну раду має: «Дівчино, вузьму тя»,
      Друга рада в серце впаде: «На сміх привиду тя».
  • 166.
    1. Ой бо знати, розпізнати богацького сина:
      Файка в зубах, сомпель з носа, й на бороді слина.
    2. Ой богачу, й богачику, маєш файну дівку,
      Й то чому ї ни прив’яжиш до ноги пащівку.
  • 167.
    1. Ой багацька дівчинойка вміє ся пишити,
      Та ни вміє до сорочки вобшивку пришити.
    2. Ай багацька дівчинойка, й багацька, богацька,
      Впала зсподу й на колоду та й розбила яцька.
  • 168.
    1. Ей, богачу, богачу, й будуй камняницю,
      Й то-то будеш замикати свою відданицю.
  • 169.
    1. Хвалилася дівчинойка, що полотен бочка,
      А ся хлопці придивили – по пупиць сорочка.
    2. Сорочка по пупиць, запаска по сало:
      – Ни смійтися, парібочки, полотна ни стало.
  • 170.
    1. Музичийки грали, аж корчма дзвиніла,
      Й то багацька дівчинойка під столом [1] сиділа.
    2. Ой ни сіди, дівчинойко, іди си додому,
      Най ти мати уши виб’є та прийдиш путому.
    Примітки:

    [1] коршмов – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

  • 171.
    1. Ходи, дівко, танцювати, ходи, дівко, швидко,
      Багацька тя заступує, щоби тя ни видко.
    2. Багацька тя заступує з кіньми та й з волами,
      Ходи, дівча, танцювати з чорними бровами.
  • 172.

    З-2).: А в вас було таке харення капусти?
    Р-2).: Нє.
    З-1).: Сікли в вас капусту чи нє?
    Р-2).: Нє!
    З-2).: Співали при тому якісь пісні?
    Р-2).: То в нас ни є таке.

  • 173.
    1. Ой світит місяць, світит та й обгородився.
      Ішов кривий на зальоти, сліпий придивився.
    2. Ой де ж ти, сліпачино, й щоночи криваєш,
      Ти, сліпаку, ня’з в сраку, чо ся ни питаєш.
  • 174.

    Р-2).: То як ходив Очупайчин кривий до …?… Сліпий …?… співав. Він був сліпий, а той був кривий співав. [1]

    Примітки:

    [1] Респондент № 2 ще раз проспівала попередній пісенний текст. – Примітка транскриптора.

  • 175.
    1. Ой мала вдовойка
      Їдного синойка,2
      Та го виправляла
      Та на жовнірийка:2
    2. – Ой іди, синочку,
      Довго ни бавися,2
      За рік, за півтора
      Додому вернися.2
    3. Ой жде мати рочок,
      Ни йде мій синочок.2
      Ой наступив другий,
      Іде синок любий.2
    4. Ой іде він, іде,
      Дружину си веде.2
      – Ой ци рада’с, мамо,
      Що нас іде двоє.2
    5. Що нас іде двоє,
      На подвір’я твоє.2
      – Тобі, сину, рада,
      Бо’сь моя дітина.2
    6. Чужині’м не рада,
      Бо чужа чужина.2
      Взяла дві склядниці,
      Пішла до пивниці.2
    7. У їдну налляла
      Меду солодкого.2
      А в другу налляла
      Яду гадячого.2
    8. – Ти, мій син ріднийкий,
      Пий мід солодийкий.2
      А чужа чуджина,
      Най ся нап’є вина.2
    9. Пили вони, пили,
      Та й ся поділили.2
      А за хвилиночку
      Голови склонили.2
    10. Прийшла стара мати,
      Руки заломила:2
      – Ой, Божи, ж, мій Божи,
      Що я ї зробила.2
      Що я двоє дитят,
      Нараз ізтруїла.2
    11. – Ой знала’с нас, мати,
      Як нас чарувати.2
      Ой знай жи нас, мати,
      Як нас поховати.2
    12. Ой свого синойка,
      Та й під воротийка.
      А чужу чужину,
      Та й за воротину [1].2
    13. На своїм синочку
      Явір зеленийкий.2
      На чужу чужину
      Білу биризину.2
    14. Росте явір, росте,
      Та й ся розрастає.2
      Та й до березини
      Листя притуляє.2
    15. – Ой чи видиш, мамо,
      Як ми ся любили.2
      Що по смерти листки
      Наші ся стулили.2
    Примітки:

    [1] Воротийка – варіант виконання. – Примітка транскриптора.