Сеанс

Текст

• 1.
  1. [Якби било] [1] ни гриміло на самі Купала,
     То я била й молодийка горійка ни знала.
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.

• 2.
  1. А я си заспіваю стойкої я знаю,
     Богацький ня син ни возьме, бо долі не маю.
  2. А я піду з того сила на друге силийко,
     Ни буде ти, мамцю моя, ниґде висилийко.
  3. То’з ня дала, й мамцьо моя, то’з ня дала, й дала,
     Щоби’м сама й молотила та й дрова рубала.
• 3.
  1. А нас били й штири браття …?…
     То пропили штири воли єдної ниділі.
• 4.

  Респондент-1): [1] А довгих?
  Збирач-1): [2] Та чо, можите і коломийки співати. Знаєте коломийки,співайте нам коломийки.

  Примітки:

  [1] Далі подається як Р-1).: – Примітка транскриптора.
  [2] Далі подається як З-1).: – Примітка транскриптора.

• 5.
  1. А я си заспіваю стихойка, стихойка,
     То я вчую, шо ня вчує рибця солодойка.
• 6.

  Респондент-2): [1] Співайте тої «Україна ни вмерла, Україна жиє, / А дівчина козакові шаровари шиє».

  Примітки:

  [1] Далі подається як Р-2).: – Примітка транскриптора.

• 7.
  1. Україна ще ни вмерла, Україна жиє,
     Україна [1] й козакови шаровали шиє.
  Примітки:

  [1] Дівчина – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 8.
  1. То я собі й полюбила й Василя з долини,
     То він казав, що ми купит кожуща з козини.
• 9.
  1. То би, лісочку зелений, давно’м тобі й била,
     То я й у тобі, лісочку, співати забила.
• 10.
  1. То ви, доли, ни долини, то по вас малини,
     Щоби по вас походити, рибцю й поводити.
• 11.
  1. Я ішов дорогою, дівча воду несло,
     Ци дивитися на дівча, ци на коромесло.
• 12.
  1. Ви співаночки мої, де я вас задію?
     То святої ниділейки по горах розсію.
• 13.

  Р-1).: То доста? То тих співанок кіко є …?…
  З-1).: Ну давайте співайте, співайте.

• 14.
  1. То ви, мої кавалєри, є вас до холєри,
     То як прийде до єдного, нема вас єдного.
  2. То би кавалєр, кавалєр, то ся скавалєрив,
     Шкода того й капилюшка, що стирив батєрив.
• 15.
  1. А я собі й полюбила Ївана, Ївана,
     …?… м ся полюбила, якби знала мама.
  2. А ви Їванку, Їванку, купи ми румнянку,
     Щоби я ся червоніла, як іду до танку.
• 16.
  1. Віддавала й моя мати за діда старого,
     Казала ми шанувати та як молодого.
  2. То ня дала моя мати за діда, за діда,
     Дідо старий, я молода, мині з дідом біда.
• 17.
  1. А я піду горі селом стежки рахувати,
     То до свої милийкої нічку ночувати.
• 18.

  Р-1).: А … так самих таких знає. Хіба таких, може, таких українських.

• 19.
  1. … [1] Шанувала, шанувала, третій не стерпіла,
     Перетворилася у зозулю, у гай полетіла.
  2. Гаєм летіла, гілля ламала, сивими крильцями,
     Полем летіла, траву росила, дрібними сльозами.
  3. Прилитіла я до роду свого, сіла на калині,
     Стала кувати жалю завдавати всій своїй родині.
  4. Сидит матінка край віконечка, рушник вишиває,
     А найменший брат на порозі став, ружйо заряжає.
  5. – Позволь жи мині, матінко моя, ту зозулю вбити,
     Бо вона кує, жалю завдає, тяжко в світі жити.
  6. – Ни позволю ти, дитино моя, ту зозулю вбити,
     Бо тій зозулі, як наші доці, на чужині жити.
  7. – Як’їс зозуля ще сивенейка, лети в гай кувати,
     А як сестриця, ще ріднесенька, то заходи до хати. [2] [3]
  Примітки:

  [1] Респондент не пам’ятала початок твору. – Примітка транскриптора.
  [2] Р-2).: Ше далі є, я забила. – Примітка респондента.
  [3] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.

• 20.
  1. [Гей же до бою] [1], хлопці, за волю,
     Гей вже з катами час ставати в ряд,
     Вже ревуть гармати, схаменися, кате,
     Віддай, віддай Україну назад.
  2. Ни зруйнував’їс, ти сплюндрував’їс,
     Де були школи, заклали тюрми,
     А тими віками нашими кістками,
     Нивже, нивже, нивже ни люде ми.
  3. Хочемо волі, хочемо долі,
     Хочемо литіти йа в рідненький край,
     Хочемо проквіти [2], хочемо литіти,
     Як птах, як птах, як птах у сину даль.
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.
  [2] Проквіти – мабуть, просвіти. – Примітка транскриптора.

• 21.
  1. [Ой дала ня], [1] мамцьо моя, за див’ять потоків,
     Щоби’м до тя й не ходила хоч з дванайціть років.
  2. А я того й ни слухала й у рік прилитіла,
     То я свої мамунцуни на коліна сіла.
  3. То я своїй мамунцуни на коліна сіла,
     То ня мамця моя доню ни спізнала…
  4. То ня свекра заганяла до мамці за віном,
     Мині мати поставила кітку на коліна.
  5. То би кітка йде плотами, а я берегами,
     А свекриця браму втвар’ят – нивіста з волами.
  6. Бодай ти, свикричийко, чи ти ни вздуріла,
     То би кітка, ни корова, шоби сіно їла.
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

• 22.
  1. То’з ня дала, мамцьо моя, то’з ня дала, дала,
     Щоби’м сама молотила та й дрова рубала.
• 23.
  1. [Ой, Дунаю], [1] Дунаю, й над тобов думаю,
     То ня порадь, миленийкий, що робити маю?
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польового зошита. – Примітка транскриптора.

• 24.
  1. То ня мати й породила в ниділю, в ниділю,
     То ми дала лиху й долю, де я ї задію.
  2. Лиху долю й ни пропити, й ани проміняти,
     Такой би си беда з бідов, вічок коротати.
• 25.
  1. Поїхав миленийкий поза Єнталію,
     То зак він ся вітам верне, я ся постарію.
  2. Поїхав миленейкий до Берта, до Берта,
     То зак він ся вітам верне, кобе’м ше’м не вмерла.
• 26.
  1. Та бо, лісочку зелений, давно’м тобі й била,
     То я й у тобі, лісочку, співати забила.
• 27.
  1. Як хто має дівком бити, йа дівком бивати,
     То вилів би камінь рости, ноги й оббвивати.
• 28.
  1. Чи я така нищаслива, чи долі не маю,
     Розступися, сира земле, най під тя лігаю.
• 29.
  1. А ви, дівки ж мої, дівки, я ни пив горівки,
     Хоба трошки чири хлиснув, та й за вами свисну…
  2. Ой, дівчата й нибожата, ни дайте ми вмерти,
     Я вам то-то й ни забуду до самої смерти.
• 30.
  1. А який ти парубочок, я така дівчина,
     В тебе гребінь червонейкий, а в мене крайчина.
• 31.
  1. Ай бе’м ходив молодийкий від краю до краю,
     І найшов би’м таке дівча, як я типир маю.
  2. Горілочку пив бе’м, тютюниць курив бе’м,
     Молодийку дівчинойку за ручку водив бе’м.
  3. Ой, дівчино молода, пішла бесь, як вода,
     Я би пішов за тобою, як риба з водою.
• 32.
  1. То’з ня дала, й мамцьо моя, …?…
     То там сонце не загріє, хоба вітер свище.
• 33.
  1. Ішов дорогою, дівча воду несло,
     Чи дивитися на дівча, чи на коромесло?
• 34.
  1. Повіяв вітер степовий, трава ся похилила,
     Впав в бою січовий стрілець, дівчина затужила.2
  2. Він був же хлопець молодий, пора єму кохати,
     Він впав як той сухий листок, то він буде лежати.2
  3. Надлетів ворон степовий та й жаліснийко кряче:
     – Вставай, козаче молодий, твоя дівчина плаче!2
  4. – Нехай же вона плаче, нехай вона ридає,
     Котрий стрілець у бою впав – ніколи ни виртає.2
• 35.
  1. У гаю, у гаю, стелиться в гаю туман,
     Раньше гуляв з дівчиною й темному гаю козак.2
  2. Вони там обоє гуляли, до них циганка прийшла.
     – Даруй мині свою лянту, правду скажу тобі я.2
  3. – А я циганів ни вірю, милий кохає мене,
     Вийди, циганко, із гаю, хай я не бачу тебе.2
  4. Циганка з гаю не вийшла, правду сказала мені,
     Милий мене покидає, більше не вернеться, ні.2
  5. Ой у гаю, й у гаю, стелиться в гаю туман,
     Більш не гуляв з дівчиною темному гаю козак.2
• 36.
  1. Іванка, Іванка,
     Стрункий, високий,2
     Сорочка вишиванка.2
  2. Іванка та Іванка,
     Іванка та не дурня.
     Бе’м го не збудила,2
     То спав би до полудня.
• 37.
  1. На дубі, дубі, ворона кряче,
     А під тим дубом дівчина пла…
  2. Ворону вбити, нихай ни кряче,
     Дівча любити, нихай ни пла…2
  3. Заяла воли в глубокі доли,
     Й а сама пішла в гай малиновий.2
  4. Там ся любили, там ся кохали,
     Та [1] з того всього позасипля…2
  5. Пригнала воли, стала в’язати,
     Прийшла матінка, стала питати. [2]2
  Примітки:

  [1] А – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] Р-2).: Забила. – Примітка респондента.

• 38.
  1. Мела хату, мела сіни та й засміялася,
     Вийшла мати із кімнати та й догадалася.2
  2. – Знаю, доню, знаю, рідна, з чого ти смієся
     Полюбила’с козаченька та й не признаєся.2
  3. – Полюбила козаченька, гори ж мої, горе.
     За старого я не піду, бо борода коле.2
  4. А й піду я за такого, що сіються вуса,
     Він на мене кивне-мургне, а я засміюся.2
  5. Він на мене кивне-мургне чорними бровами,
     Я до нього засміюся рідкими вустами.2
• 39.

  З-2).: Може, ви нам скажете як в вас колись Андрія святкували?

• 40.
  1. Андрію, Андрію, й колопенки сію,
     То дай же ми, Боже, знати з ким їх буду брати.
  2. То бо Андрійчик, Андрійчик, купи ми грибінчик,
     Най розчешу жовту косу й під зелений віньчик.
  3. Ми колопні посіяли близько коло річки,
     То скосили два леґені темнейкої нічки.
  4. Ми колопні посіяли та й заволочили,
     Би по наших колопенках люди й не ходили.
• 41.

  З-2).: То в вас таке співали? А дівчата в вас ворожили на Андрія?
  Р-1).: Ворожили.
  З-2).: А ви ворожили особисто? А шо клали?
  Р-1).: Всяке. Клали перстінь, гребінь, всяке таке.
  З-2).: А шо воно означає?
  Р-1).: Перстінь будеш ся віддавати…

• 42.

  З-2).: А Святий Вечір в вас коли святкували?
  Р-1).: Сьомого січня.
  Р-2).: Шостого січня.
  З-2).: Шостого січня?
  Р-1).: Та.
  З-2).: А в вас пекли такий карачун?
  Р-1).: Пекли, пекли.
  З-2).: І як його пекли?
  Р-1).: Пекли, колись ше давно ґереджун і часнок клали по краях, і всередину, а потом рано до хати вносили сніп, мочали в ріку.
  З-2).: То той сніп мочали в ріці, так?

• 43.

  Р-1).: А вгонили вперед давно, а ше вводили полазника, пущали або пса до хати.
  З-2).: Полазник то хто такий?
  Р-1).: …?… корову, тай називали…
  З-2).: Ага, тварина, та?
  Р-1).: Та, тварина, та. То до хати тварин пущали, а тепер вже ніт.

• 44.

  З-2).: То то обов ’язково мав бути часник на Святий Вечір і карачун?
  Р-1).: Так.
  З-1).: А з карачуном нічого потім не робили?
  Р-1).: Нич. Краяли і їли.
  З-2).: А дідух в вас ставили?
  Р-1).: Ставили.
  З-2).: А страви які в вас готували?
  Р-2).: Всякі. І риба, і капуста, гриби, бульба, голубці, пироги, пончики.
  Р-1).: Всього дванайці страв.
  З-1).: А кутю варили в вас?
  Р-1).: Варили.
  З-1).: І шо в вас клали до куті?
  Р-1).: Мед, горіхи, мак.

• 45.

  З-2).: А на Святий Вечір в вас ходили колядувати?
  Р-1).: Ходять.
  З-1).: А хто ходив?
  Р-2).: Дівчата. Колись ходили чоловіки. А то другого дня, то так з церкви заходять колядники, з грішми на церкву.
  З-2).: А то вже сьомого числа, так?
  Р-1).: Та.

• 46.

  З-1).: А вертепи в вас ходили?
  Р-1).: Ходили.
  З-2).: А хто в вертепі був?
  Р-1).: Хлопці.
  З-1).: Нє, на кого перебиралися.
  Р-1).: Жид.
  Р-2).: Циганка була, Дідо, Смерть, Циган, Пастухи, три Царі.
  З-1).: А були окремі колядки господареві, господині, дітям?
  Р-1).: Були.
  З-1).: Може, ви їх пригадаєте?

• 47.
  1. Добрий вечир, тобі, пане господарю, радуйся,
     Ой радуйся, земле, Син Божий народився.2
  2. Бо прийдут до тебе три празники в гості, радуйся,
     Ой радуйся, земленько, Син Божий народився.2
  3. А перший же празник – Рождество Христове, радуйся,
     Ой радуйся, земле, Син Божий народився.2
  4. А другий же празник – Святого Василя, радуйся,
     Ой радуйся, земле, Син Божи народився.2
  5. А третий же празник – Святе Водохрестя, радуйся,
     Ой радуйся, земле, Син Божий народився.2
• 48.

  З-2).: А такі колядки господарю, господині, дітям Ви не знаєте? Щедрий Вечір коли в вас святкують?
  Р-1).: Дев’ятнадцятого, напевно. То Йвана кінчаться. Та й всьо.
  З-2).: І то що роблять? Щедрують?
  Р-1).: Та.
  З-2).: Може, якісь щедрівки пригадаєте?
  Р-2).: То в Турці дуже щедрують, а в нас нє.

• 49.

  З-2).: А скажіть ше, на Великдень в вас шось співали?
  Р-1).: На Великдень: «Христос Воскрес!»
  З-2).: А біля церкви нічого в вас не відбувалося?
  Р-1).: Ходять, обхід довкола роблять, плащаницю ховают, а путому вже як третий раз обийдут заносят до церкви, дзвони дзвонять, співають «Христос Воскрес!».
  З-1).: А мається на увазі веснянок в вас не співали?
  З-2).: Гаївки не водили біля церкви?
  Р-1).: Ні.

• 50.

  З-2).: А перший раз як худобу виходили випасати, може, шось співали?
  Р-1).: Нє.
  З-2).: Може, якісь купальські пісні знаєте?
  Р-1).: Ні.

• 51.

  З-1).: А скажіть, будь ласка, коли жінка була вагітна, були якісь заборони? Шо заборонялося жінці робити?
  Р-1).: В нас нє.
  З-2).: А колись хто в жінки пологи приймав?
  Р-1).: То в селі жінка така була.
  З-2).: А як її називали?
  Р-1).: Вона померла давно.
  З-1).: Нє, нє, як на неї казали на ту жінку, шо приймала пологи?
  Р-2).: Та просто кликали її так, жінка, шоб знала пупець зав’язати дитині. А тепер вже в лікарні.
  З-2).: А, може, якісь колискові пісні знаєте?
  З-1).: Своїм дітям, внукам співали над колискою?

• 52.
  1. Йа дітину й уколишу, на Богойка лишу,
     Сама піду й за волами з тобов, товаришу.
• 53.
  1. Ой діти ж мої, діти, ви, діти, діточки,
     Хоч би я ся сім раз женив, усе сиріточки.
• 54.
  1. Йа дітину й колисала, й дітина плакала:
     – Чо ти, дітино, плачеш? – Мати ня не вбрала