Сеанс
Зміст (33 записів, творів – 27, коментарів – 6)
догори-
1. Гей же до бою, хлопці, за волю
Уснословесний жанр: -
2. [Маєте гарний голос.]
-
3. В тридцять восьмому році
Уснословесний жанр: -
4. Не сумуй, родино, не плач ти, дівчино
Уснословесний жанр: -
5. Гей гори, мої гори, ей, гори Карпати
Уснословесний жанр: -
6. Ой коню вороненький, чо’с такий сумненький
Уснословесний жанр: -
7. Висока полонина з вітром говорила
Уснословесний жанр: -
8. Ой Маґуро, Маґуро, яка’с не єднака
Уснословесний жанр: -
9. [А ше які заспіваєте коломийки?]
-
10. Гей стара хата, старий явір коло неї
Уснословесний жанр: -
11. Ой коню вороненький, чо’с такий сумненький
Уснословесний жанр: -
12. Ой тяжко долі ледом пуїхати возом
Уснословесний жанр: -
13. Ой коні, мої коні, кантари червоні
Уснословесний жанр: -
14. [Ше які пригадуєте?]
-
15. Ой легойка коломийка, легойка, легойка
Уснословесний жанр: -
16. [То ше є такі ладканки, шо колись було весілля…]
-
17. Чує ми ся молодому, чує ми ся, чує
Уснословесний жанр: -
18. [Як є якась забава, весілля, то так зустрінуться і співають єден, другий.]
-
19. Ой чому не ліс, не ліс, чому не ліщина
Уснословесний жанр: -
20. [Вона тоже знає.]
-
21. Вийду на долину, долину, долину
Уснословесний жанр: -
22. На тім боці, при потоці сиве бича риче
Уснословесний жанр: -
23. Марисько, Марисько, то ми до тя близько
Уснословесний жанр: -
24. Тече вода, тече, на камінь капає
Уснословесний жанр: -
25. А я ходжу та й шукаю, де мій милий дівся
Уснословесний жанр: -
26. А я любив білявину два роки та й зиму
Уснословесний жанр: -
27. Чому ся так не стало, як ся говорило
Уснословесний жанр: -
28. Дунаю, Дунаю, над тобов думаю
Уснословесний жанр: -
29. Тиче вода, тече, та й ся сколотила
Уснословесний жанр: -
30. Я вийду на долини, долини – малини
Уснословесний жанр: -
31. Ой коню вороненький, білі ти копито
Уснословесний жанр: -
32. Скрипочки із липочки, струни з прядивниці
Уснословесний жанр: -
33. А я собі полюбила того поляного
Уснословесний жанр:
Текст
догори-
1.
- Гей же до бою, хлопці, за волю,
Гей, вже з катами час робити лад
Вже ревуть гармати, схаменися, кате,
Верни, віддай Україну назад.2 - Гей, зруйнував’їс, ти сплюндрував’їс,
Де були школи, закладав тюрми,
А ти греб віками нашими кістками,
Невже, невже, невже не люди ми.2 - Хочемо волі, хочемо долі,
Хочемо рідний будувати край.
Хочемо просвіти, хочемо летіти,
Як птах, як птах, як птах у синю даль.2
- Гей же до бою, хлопці, за волю,
-
2.
Збирач-1): [1] Маєте гарний голос.
Респондент-1): [2] Дякую! -
3.
- В тридцять восьмому році,
В двадцять сьомім березні,
Стала сумна новина.
Спалахнула вогнем,
І вогнем, і мечем
Закарпатська Україна.2 - Там чеські кущі йдуть,
А мадяри збоку прут,
Викликають ультиматум,
Щоб ся нарід піддав
І всю зброю віддав,
Бо інакше їм не жити.2 - Викликають на фронт
І дітей, і жінок,
І дітей малолітніх.
Скільки трупів там лягло
І кров свою пролило,
Там ся ляла кров рікою.2 - А наш батько Волошин
Закликає всіх старшин
На нараду сумную,
І так радять вони всі,
Щоб січовії стрільці
Встали разом всі до бою.2 - А ти, батьку, не журись,
На Вкраїну подивись,
На ї долю сумную,
З тої крові виросте
Покоління молоде,
Загартоване до бою.2 - А ще прийде такий час,
Що вкраїнці стануть враз,
Встануть разом всі до бою,
І віддячать ворогам,
Маскалям і ляхам,
Ще й проклятим мадярам.2
- В тридцять восьмому році,
-
4.
- Не сумуй, родино, не плач ти, дівчино,
Кличе Україна – наша Батьківщина, гей!
Націоналісти, раз, два, молоді орлята,
Хлопці, хлопці-соколята!2 - Україна-мати кличе нас повстати,
Одностайно встати, в бою погуляти, гей!
Націоналісти, раз, два, молоді орлята,
Хлопці, хлопці-соколята!2 - Ми не зрадим роду, нашого народу,
І в вогонь, і в воду підем за свободу, гей!
Націоналісти, раз, два, молоді орлята,
Хлопці, хлопці-соколята!2 - За нашу державу, за честь і за славу
Звоюєм криваву Москву і Варшаву, гей!
Націоналісти, раз, два, молоді орлята,
Хлопці, хлопці-соколята!2
- Не сумуй, родино, не плач ти, дівчино,
-
5.
- Гей гори, мої гори, ей, гори Карпати,
Тяжко-важко в світі жити, як вас не видати.
- Гей гори, мої гори, ей, гори Карпати,
-
6.
- Ой коню вороненький, чо’с такий сумненький,
Та я тебе не обтяжу, хлопець молоденький.
- Ой коню вороненький, чо’с такий сумненький,
-
7.
- Висока полонина з вітром говорила,
Якби мене розорали, жито би’м вродила.
- Висока полонина з вітром говорила,
-
8.
- Ой Маґуро, Маґуро, яка’с не єднака,
З-під одної тече вода, з-під другої млака. - З-під одної тече вода, щоби ся напити,
З-під другої тече млака, щоби тя любити.
- Ой Маґуро, Маґуро, яка’с не єднака,
-
9.
З-1).: А ше які заспіваєте коломийки?
Р-2).: А ше такі знаєш, як за коровами співають.
Р-1).: За якими коровами?
Р-2).: Та то трохи інакший голос.
Р-1).: Ну то є така, шоб крутити можна під ню і є ше така повільна, маршова. То була маршова. Но а така крутити швидка! -
10.
- Гей стара хата, старий явір коло неї,
Хто ї буде веселити, як я піду з неї.
- Гей стара хата, старий явір коло неї,
-
11.
- Ой коню вороненький, чо’с такий сумненький,
Та я тебе не обтяжив, хлопець молоденький.
- Ой коню вороненький, чо’с такий сумненький,
-
12.
- Ой тяжко долі ледом пуїхати возом,
А ще тяжче до дівчини перейти морозом.
- Ой тяжко долі ледом пуїхати возом,
-
13.
- Ой коні, мої коні, кантари червоні,
Пішов би я до дівчини, болото в прогоні.
- Ой коні, мої коні, кантари червоні,
-
14.
З-1).: Ше які пригадуєте?
Р-1).: Та я їх багато знаю.
З-1).: Заспівайте.
Р-2).: Ту ше є Мондайова, вона знає ті ладканки.
Р-1).: Там є така Мандийка на Млаках. Вона любит співати.
З-1).: Заспівайте перше ви нам!
Р-2).: Та я знаю які, весільні чи які? Знає, та він всі знає.
Р-1).: Та я вже заспівав варіанти ці, такі є фольклор, та й хватить то.
З-1).: Заспівайте ше коломийки нам?
Р-1).: Та вони всі єднакові, розумієте, вони за мелодію…
З-1).: Та яка різниця нам слова тоже треба.
З-2).: Може знаєте жартівливі, певно шо знаєте? -
15.
- Ой легойка коломийка, легойка, легойка,
Обернися, притулися, черевом до бойка.
- Ой легойка коломийка, легойка, легойка,
-
16.
Р-1).: То ше є такі ладканки, шо колись було весілля…
Р-2).: «Їжте, приданце, їжте…»
Р-1).: Та, то треба жіночий голос. Там з правого боку як до Турки є жінка Посоленикова Єва… -
17.
- [Чує ми ся] [1] молодому, чує ми ся, чує.
Що в зеленій полонині дівчина ночує. [2]
Примітки:[1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.
[2] Респондент продекламував твір. Потім ще раз наговорив текст пісні «Ой стара хата, стара, явір коло неї, / Хто ї буде веселити, як я піду з неї». – Примітка транскриптора. - [Чує ми ся] [1] молодому, чує ми ся, чує.
-
18.
Р-1).: Як є якась забава, весілля, то так зустрінуться і співають єден, другий. А то так.
-
19.
- Ой чому не ліс, не ліс, чому не ліщина,
Я би не пив, не гайнував, якби не дівчина.
- Ой чому не ліс, не ліс, чому не ліщина,
-
20.
Р-1).: Вона тоже знає. Говори!
-
21.
- Вийду на долину, долину, долину,
Серце би тя заболіло та й на білявину. - Я вийду на долину порозираюся,
Нема мого миленького, назад вертаюся. - Долину зрубали, долину скосили
А на мене, молоденьку, неправду зложили. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Вийду на долину, долину, долину,
-
22.
- На тім боці, при потоці сиве бича риче,
То мні ся причуває, шо мне мила кличе. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- На тім боці, при потоці сиве бича риче,
-
23.
- Марисько, Марисько, то ми до тя близько,
Через стіну, через хату та й твою загату. - А мині на заваді сусідова стайня,
То ни виджу, куда ходить білявина файна. - А мині на заваді груша з конорями,
То не виджу, куда ходить дівча з кучерями. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Марисько, Марисько, то ми до тя близько,
-
24.
- Тече вода, тече, на камінь капає,
Мій ся миленький не женит, на мене чекає. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Тече вода, тече, на камінь капає,
-
25.
- А я ходжу та й шукаю, де мій милий дівся,
А мій милий на припічку фляками заївся. - А я ходжу та й шукаю, де моя миленька,
А миленька сидить дома, дитина маленька. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- А я ходжу та й шукаю, де мій милий дівся,
-
26.
- А я любив білявину два роки та й зиму.
Білявина одуріла, вродила дитину. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- А я любив білявину два роки та й зиму.
-
27.
- Чому ся так не стало, як ся говорило,
Коло тої кирниченьки, шо ся воду пило. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Чому ся так не стало, як ся говорило,
-
28.
- Дунаю, Дунаю, над тобов думаю,
Як той голуб сивененький по зеленім гаю. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Дунаю, Дунаю, над тобов думаю,
-
29.
- Тиче вода, тече, та й ся сколотила,
Наша любов ни пропала, лиш ся притаїла. - Тиче вода, тече, я горня підставлю,
То на мене люди брешуть, я ся з того правлю. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Тиче вода, тече, та й ся сколотила,
-
30.
- Я вийду на долини, долини – малини,
Нима кому позбирати, нема білявини. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Я вийду на долини, долини – малини,
-
31.
- Ой коню вороненький, білі ти копито,
Вважай, вважай, дівчинонько, би’с не була бита. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Ой коню вороненький, білі ти копито,
-
32.
- Скрипочки із липочки, струни з прядивниці,
Як заграють коло стола, чути до полиці. - А ніхто так ни заграє, як той наш Микола,
Як заграє на скрипочці, біжить жінка гола. [1]
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- Скрипочки із липочки, струни з прядивниці,
-
33.
- А я собі полюбила того поляного,
Що він ходить та й дозират лісу зеленого. [1] - А я собі полюбила Іванця з долини,
Казав Іван, шо мі вшиє кожушатко зимне. - А я собі полюбила Іванця, Іванця,
Якби йму щось ся стало, врізала би’м пальця.
Примітки:[1] Респондент продекламував твір. – Примітка транскриптора.
- А я собі полюбила того поляного,
[1] Далі подається як З-1).:
[2] Далі подається як Р-1).: