Сеанс

Текст

• 1.

  Збирач-1): [1] Якшо в армію хлопець, та? Давайте співайте!
  Респондент-1): [2] Та!

  Примітки:

  [1] Далі подається як З-1).:
  [2] Далі подається як Р-1).:

• 2.
  1. Ой на горі криж, а ти, дівчино, слиш:
     Я до війська та й від’їжджаю, присягу мені лиш.2
  2. Дівчина клякнула, два пальці зложила:
     – Присягаю тобі, козаче, що буду вірная.2
  3. Козак у віську є, нічого не знає.
     Йому хлопці пишуть листи, що вна ся віддає.2
  4. Козак листа дістав, сів та й перечитав,
     Склонив на стіл голівоньку [1], відпустки дожидав.2
  5. – Пане командире, пусти ня додому.
     Пишуть хлопці сумні листи, сам не знаю чому.2
  6. – Пущу я тя, пущу, але не самого.
     Скажу хлопцім, щоб усідлали коня вороного.2
  7. Коня вороного, ще й нове сідельце,
     Приїдь, приїдь до дівчини, розвесели серце.2
  8. Приїхав до неї, під ї воротонька.
     Ой не вийшла дівчинонька, вийшла сиротонька.2
  9. – Сирото, сирото, відчини брамицю.
     Хай я піду та й подивлюся на свою зрадницю.2
  10. Шабелька при боці, ліворвер у руці,
      Стрілив, стрілив в саме серденько дівчині-зрадниці.2
  11. Дівчина вупала, два слова сказала:
      – Ой чого ж я, молоденька, присягу зламала.2
  Примітки:

  [1] головоньку – варіант виконання.

• 3.

  Респондент-1): [1] А Настуня вже співала їм?
  З-1).: Нє!
  Р-1).: Бо вона такі самі знає як я.

  Примітки:

  [1] Далі подається як Р-1).: – Примітка транскриптора.

• 4.
  1. Ой учора, ізвечора сталася новина.
     Зчарувала Марусина вдовиного сина.2
  2. Як ’го мала зчарувати, кликала до хати:
     – Ходи, ходи, мій миленький, щось маю сказати.2
  3. Як зайшов він до світлиці, стоїть гальба вина:
     – Випий, випий, мій миленький, бо я вже випила.2
  4. Випив одну, випив другу, випив ще й третюю.
     – Може’с мені зготувала трутизну якую?2
  5. – Хіба би я дурна була, розумцю не мала,
     Щоб я свому миленькому трутизну давала.2
  6. Як прийшов він додомоньку, ліг у постелину,
     Питається його мати: "Де’з ночував, сину?"2
  7. – Ночував я, мати моя, в Марусині хаті,
     Дала вна ми гальбу вина, видиш, би вмирати.2
  8. Ой уночі, по півночі, у другій годині,
     Подякував козаченько всій своїй родині.2
• 5.
  1. Ходила, блудила, впала темнота,
     – Не смійся, козаче, що я сирота.2
  2. Не смійся, козаче, що я сирота,
     Хоч бе’с прийшов сватать, я бе’м не пішла.2
  3. – Не бійся, дівчино, сватать не буду,
     Поїду в Росію, та кращу знайду.2
  4. Об’їхав Росію, Україну всю,
     Не знайшов гарнішу понад Марусю.2
  5. Приїхав до неї, під ї ворота,
     Коса розпущена, позолочена.2
  6. – Марусю, Марусю, розлуко моя,
     Хто ж тобі позволив заручитися?2
  7. – Є у мене старший брат, молодша сестра.
     Вони позволили заручитися.2
  8. Виймає з кишені гострого ножа.
     Як вдарив в серденько, кровця потекла.2
• 6.

  З-1).: Повстанські пісні, нам треба такі.
  Р-1).: Треба? А може ви знаєте їх «Подай, дівчино, руку на прощання…»
  З-1).: Звідки ми можем знати ваші пісні повстанські!

• 7.
  1. Розпрощався козак із своєю ріднею,
     Вибирався в далеку дорогу.
     За свій рідний край, за стрілецький звичай,
     Підем в бій за свою перемогу.
  2. От вітер колише шовкову траву,
     Молодий дуб додолу схилився,
     Листям шелестить, вбитий козак лежить,
     Над ним коник його зажурився.
  3. – Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
     Я тим часом полежу прикритий.
     Лети ж, коню мій, скажи ненці рідній,
     Що я лежу у полі убитий.
  4. – Нехай ненька і батько, і сестри, і брати,
     Нехай вони за мною не плачуть,
     Я в степу лежу, за ріднею тужу,
     Чорний ворон наді мной закряче.
  5. Висиплють на мені високу могилу
     І посадять червону калину,
     Калина цвіте, а дівчина плаче:
     – Ой, устань же, молодий козаче.
  6. Ряди за рядами ідуть партизани,
     До походу гармати їм грають.
     На славу і честь, і березовий хрест,
     Дрібні сльози на грудь випадають.2
• 8.

  Р-1).: «Подай, дівчино, руку на прощання…»
  З-1).: Це теж повстанська пісня.

• 9.
  1. Подай, дівчино, руку на прощання.
     Може, останній вже раз.
     Прийшла година, час іти до бою,
     Мушу сповнити свій наказ.2
  2. Як ми наступали темненької ночі
     І в небі місяць не сіяв,
     Гармати били, а ми наступали,
     Один по другому падав.2
  3. В бою я бачив раненого друга,
     Він впав на землю ще живий,
     З грудей червоная кров текла рікою,
     Останні слова говорив:2
  4. – Напишіть до батька, напишіть до неньки,
     Напишіть до любої дівчини,
     Що гостра куля грудь мою пробила
     О пів до другої години.
  5. Не було там батька, не було там неньки,
     Не було там любої дівчини,
     Лиш його друзі за ним заплакали,
     Оркестер жалісно заграв.2
• 10.

  Р-1).: То як колись в війну, в війну як розстрілювали, по тюрмах сіділи, то тоже така є.
  З-1).: Тюремна,та?
  Р-1).: То ніби така про війну…

• 11.
  1. Рано-вранці, до схід сонця, стара матінка ішла,
     Своєму рідному сину передачу вна несла.2
  2. – Передайте передачу, бо так люди говорять,
     Що по тюрмах наших в’язнів б’ють ще й голодом морять.2
  3. Надзиратель посміхнувся і так її відказав:
     – Твій синочок до схід сонця в смертну камеру попав.2
  4. Твого сина розстріляли при тюремнії стіні,
     А як вирок ’му читали – свідком зіроньки одні.2
  5. – Я купила передачу за останнії гроші,
     Передайте його друзям на спомин його душі.2
  6. Із Мартина аж додому стара матінка ішла,
     Та ніхто її не знає, що на серці вна несла.2
• 12.

  Р-1).: Повстанську, та?

• 13.
  1. Ой у лісі, лісі, під дубом зеленим,
     Там лежить повстанець тяженько ранений.2
  2. Ой лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,
     Без лівої ноги, без правої руки.2
  3. Ой прийшла від ньому рідна мати його,
     Плаче і ридає, стоїть коло нього.2
  4. – Мамо ж моя, мамо, не стій коло мене,
     Візьми си бандежу, забандежуй мене.2
  5. І прийшла до нього сама мила його,
     Плаче і ридає, і питає його:2
  6. – Милий ти мій, милий, де ж твоя рученька?
     Чим ти ня пригорнеш до свого серденька?2
  7. – Ой мила, миленька, не стій коло мене,
     Візьми си хустину, повтирай кров з мене.2
  8. – Візьми си хустину, ту’с, що вишивала,
     Щобе’с пам’ятала, що’з повстанця мала.2
  9. – Будеш пам’ятати, що’с повстанця мала
     І на Україні його поховала.2
  10. І на Україні його поховала,
      На його могилі слова написала.2
  11. На його могилі слова написала:
      Слава Україні! Всім героям слава!2
• 14.

  Р-1).: На войну.
  З-1).: Як забирали на війну?
  Р-1).: Ну! То така… То всі стародавні.

• 15.
  1. Надлетіли гуси з далекого краю,
     Сколотили воду на тихім Дунаю.2
  2. А як сколотили та й заговорили:
     – Війна мусить бути, бо вже йдуть в рекрути.2
  3. Вийшла стара мати із нової хати:
     – Вернися, синочку, щось маю сказати.2
  4. Вернися, синочку, ще раз до домочку,
     Змию ж я ти, змию ще раз головочку.2
  5. – Було ж мені мити, як я був при тобі,
     Тепер ми не змиєш, бо я жовнір собі.2
  6. Змиють мені, змиють дощі майовії,
     Кучері розчешуть кулі стальовії.2
  7. Голову змивали дощі майовії,
     Кучері чесали кулі стальовії.2
  8. – Було мене, мати, в купели залляти,
     Хлопці-українці мусят кров пролляти.2
• 16.

  Р-1).: «Ой у лісі на полянці…» ще та є. Може ви їх пам’ятаєте їх співав, хто їх співав, Маруся?
  Р-2).: Я тої не знаю, але тої вже співають, ту пісню.

• 17.
  1. Ой у лісі на полянці сиділи повстанці,
     Посходились до потічка вмиватися вранці.2
  2. Декотрі ся повмивали, декотрі вже спали,
     Більшовицького нападу ся не сподівали.2
  3. Ой, бо тії більшовики згори наступили,
     Наших славних партизанів кулями накрили.2
  4. Засвистали кулемети попід гай зелений,
     Крикнув сотник Соловейко: «Хлопці, я ранений!»2
  5. Ой, бо хлопці Солов’яти голосу не вчули,
     Бо від свого командира вже далеко були.2
  6. Тоді сотник Соловейко довго ни [1] міркує,
     Витягає лівольвера та й ся росстрілює.2
  7. Був там Борис, був там Сотник, був там Соловейко,
     Крикнув: «Слава Україні! Будь здорова, ненько!»2
  8. – Будь здорова, дівчинонько, і ти, моя нене,
     А ти, славна Україно, не забудь за мене.2
  Примітки:

  [1] не – варіант виконання.

• 18.

  Р-1).: О, то дрогобицькі Мацялки співали, але вони її не так, ту шо я тепер співала «Ой у лісі на полянці…», вни ше співали, знаєте яку пісню «Рости, рости, черемшино…» але в нас ї так співали, то вже вони переробили ту пісню.

• 19.
  1. Віє вітер по гаю, з дерев листя позривав.
     Літа [1] мої молодії я в кайданах змарнував.2
  2. Ой минає темна нічка, наступає білий день,
     Пробудилась Україна, кайданами дзень та й дзень.2
  3. Ой не сумуй, Україно, кайданами не дзвони,
     Будь весела, Україно, ми твої вірні сини.2
  4. Ой минає один рочок, наступає другий рік,
     Прийшли браття з України визволять [2] мене [3] на світ.2
  5. Одну браму розрубали, другу браму розтягли,
     Взяли мене за рученьки та й на волю вивели.2
  6. Гуляй, гуляй, дівчинонько, і за мене споминай,
     Я всі тюрми пересидів за Вкраїну – рідний край.2
  7. На горді черешенька, на черешні білий цвіт,
     Щоби’с знала, дівчинонько, в криміналі гіркий світ.2
  8. В криміналі гірко жити, нема сонця, ні тепла.
  Примітки:

  [1] літа ж – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] визволяти – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] нас – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 20.
  1. – Я сьогодні від вас від’їжджаю,
     Боронити ріднесенький край.
     Може, вернуся, може, загину,
     Ти, дівчино, про мене згадай.2
  2. – Ізгадай цю щасливу хвилину,
     Як ти вірно кохала мене.
     Біле личко, рожевий цвіточок,
     Карі очі чарують мене.2
  3. І старенькая мати в віконце
     З України на сина вигляда.
     Чи поверне він з темного лісу,
     Чи полегшить матусі життя?2
  4. – Ой не плач, не ридай, стара мати,
     Твого сина на світі вже нема.
     Він загинув в бою партизанці,
     Залишилась могила сумна.2
  5. Серед лісу чорніє могила,
     Кругом неї шовковая трава.
     Познемайте ви, хлопці, мазопенки,
     Бо вже вірного друга нема.2
  6. Ой нема, та й нема, та й не буде,
     Його лютий ворог застрілив.
     Він покинув свого батька й неньку,
     За Вкраїну він голов наложив.2
• 21.
  1. Летів орел понад гай зелений, став калиноньку ламать.2
  2. Любив козак молоду дівчину та й не думав її брать.2
  3. – Ти, дівчино, вистели перину, я до тебе спать прийду.2
  4. Дівча постіль, постіль вистелило, само спатоньки лягло.2
  5. – Де ж ти шлявся, де ж ти волочився, що’с до мени не прийшов?2
  6. – Я не шлявся, я не волочився, я в сестриці ночував.2
  7. Я в сестриці та й чаю напився, папіроса закурив.2
  8. – Брешеш, брешеш, брешеш, вражий сину, ти до іншої ходив.2
  9. Тебе інша, інша підманула, з тобов спатоньки лягла.2
• 22.
  1. Ой чи знаєш ти, дівчино, як я до тебе приходив,
     Як ми стояли під вербою, до серденька’м тебе тулив.2
  2. Тулив, голубив, як дитину, і до серденька пригортав,
     І називав тебе єдинов, і щохвилинки цілував.2
  3. Весело дерева шуміли, як вчули між нами любов,
     По вулицях співи дзвеніли, по росах чудний голос йшов.2
  4. А соловейко на калині веселу пісню щебетав,
     А він мені молоденькому усю правдоньку розказав.2
  5. Так тяжко тьохкав соловейко, що аж тряслася калина,
     Він щебетав мені правдоньку: «Невірна твоя дівчина!2
  6. І через стид, і через люди вона не скаже нічого,
     Вона вже твоєю не буде, вона вже має іншого».2
  7. І став я бідний, як ті лози, що примулило на ріці,
     Здихнув я гірко крізь ті сльози і [1] змарнував я весь свій вік.2
  Примітки:

  [1] ох – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 23.
  1. Половина саду цвіте, половина в’яне.
     Колись ходив щовечора, тепер не загляне.
  2. Колись ходив щовечора, тепер не загляне.
     – Чи мати тя не впускає, чи в тебе інша є?
  3. – І мати ми не казала, другої не маю,
     Скажу тобі щиру правду, що тя не кохаю.
  4. – Бодай з тебе кровця стекла, як вода з Дунаю.
     Я молода, я через тя все долі не маю.2
  5. Ой орали сиві воли, виорали ярмо,
     – Заплати ми, дівчинонько, що’м тя любив дармо.2
  6. – Дармо мене ти не любив, я тобі платила,
     Цілував’їс, обнімав’їс, я не боронила.2
  7. – Чи при сонцю, чи при зорях, чи при місяченьку,
     Цілував’їс біле личко, вражий козаченьку.2
• 24.
  1. По садочку я ходила, цвіт калини ламала,
     Я при війську хлопця мала, мать за іншого дала.
  2. Ой дала ж ня, мати моя, за сусіда – пияка.
     Ой яка ж я нещаслива, гірка доленька моя.
  3. – Ой ти, мамо, рідна мамо, ти ріднесенький отець,
     Ти купляєш біле плаття, посилаєш під вінець.
  4. Під вінцем вона стояла, цвіт калини ламала,
     Свічки не могла держать,
     До священика сказала: «Перестаньте нас вінчать!»
  5. А священик подивився, тихим голосом сказав:
     – Раз дівчина заручена, я не буду їх вінчать./2}
• 25.
  1. Ой на горі крута вежа, там тече бистра вода,
     Там дівчина воду брала чорнобрива, молода.
  2. Як погляне бистрим оком, як ся щиро засміє,
     Аш на душі легше стане, а в козака серце б’є.
  3. – Дармо, дівча, квіти сієш, вони тобі не зійдуть,
     Дармо просиш батька й неньку – за мене тя не дадуть.
  4. Ти, дівчино ж, ти щаслива, батько й мати в тебе є,
     Рід великий, хата біла, все, що в хаті – все твоє.
  5. А я – бідний сиротина, степ широкий – то мій сват,
     Шабля, люлька – вся родина, кінь вороний – то мій брат.
  6. Нащо теє людям знати, де милої ворота,
     Нащо теє людям знати, де кохався сирота?2
• 26.
  1. Поза лугом зелененьким2
  2. Брала вдова льон дрібненький.2
  3. Брала, брала, вибирала,2
  4. Тонкий голос подавала.2
  5. Там Василько сіно косив,2
  6. Тонкий голос переносив.2
  7. Кинув косу у травоньку,2
  8. А сам пішов додомоньку.2
  9. Вийшла мати із кімнати,2
  10. Стала Василя питати:2
  11. – Ой, Василю, що думаєш?2
  12. Чому не п’єш, не гуляєш?2
  13. – Позволь, мати, вдову взяти,2
  14. Буду пити ще й гуляти.2
  15. – Не позволю вдову брати,2
  16. Вдова вміє чарувати.2
  17. – Зчарувала мужа свого,2
  18. Ще й шчарує сина мого.2
  19. – А я чарів не боюся2
  20. І з вдовою оженюся.2
• 27.
  1. Ой чую ж бо я новину, ой чую ж бо, я чую,
     Що завтра ранесенько я помашярую.2
  2. – Ой, хлопці, товариші, сідлайте ми коня,
     Поїду до дівчини, з нев попрощаюся.2
  3. Приїхав до дівчини, сів собі край стола:
     – Бувай, мила, здорова, бо ти вже не моя.2
  4. Дівчина ударила в стіну головою:
     – Що ж я буду робити з дітинов малою?2
  5. – Як ти знала, дівчино, що я орлом лечу,
     Було ня не кликати спати в пелевничок.2
  6. А ти мені стелила, ще й вистелювала,
     Біле’з личко тулила, уста цілувала.2
  7. Було ми не стелити дрібненьку солому,
     Було ня заганяти звечора додому.2
  8. А ти мені стелила, ще вистелювала. [1]
     Біле’з личко тулила, уста цілувала. 2
  Примітки:

  [1] Р-1).: Чи я вже то співала? Співала.

• 28.
  1. Червона калина білим цвітом цвіла,
     Молодая дівчинонька козака любила.2
  2. Козака любила та й так говорила:
     – Через тебе, козаченьку, мене мати била.2
  3. Мене мати била та й ще буде бити,
     То ж перестань, козаченьку, до мене ходити.2
  4. – Я не перестану, поки не дістану
     Твого личка рум’яного, широкого стану.2
• 29.
  1. А мій батько, як цвіт, зав’язав мені світ,
     Моя мати, як зоря, рано заміж віддала.2
  2. Віддали мя молоду у чужую сторону,
     У чужую сторону на великую сім’ю.2
  3. А велика сім’я рано спати лягла,
     А мене молоду посилають по воду.2
  4. Я по воду іду, мов та бджілка гуду,
     Слізоньками ся вмиваю, кернеченьки не знайду.2
  5. Я криницю знайшла і води набрала,
     Ще неповні відра були, я сльозами долила.2
  6. Я з водою іду, мов та бжілка гуду.
     Хтось в коморі розмовляє, мати сина підмовля.2
  7. – Ой ти, сину ти мій, ти, дитино моя,
     Чом горілку не п’єш, чому жінку не б’єш?2
  8. – Я горілку не п’ю, бо горілка гірка.
     Свою жінку не б’ю, бо вона ще молода.2
  9. Не на те я ї брав, щоби я її бив,
     А на те я ї брав, щоби я її любив.2
• 30.
  1. Ой не тьохкай, не тьохкай, соловейку,
     Не тьохкай так рано на зорі,
     Не завдавай мому серцю жалю,
     Бо я у далекі стороні.2
  2. Чужая сторонка непривітна,
     Нема кому горя розказать.
     Далеко, далеко я від роду,
     Немає ким привіту передать.2
  3. Чужая сторонка невесела,
     Чужая сторонка не своя.
     А все ж тому мати виновата,
     Що так рано заміж ня дала.2
  4. Ти підеш, мій миленький в армію,
     Візьмиш мене, милийкий, з собов.
     Ти будеш служити капітаном,
     А я санітарною сестров.2
  5. Нехай тебе, мій миленький, поранять,
     Нехай тебе, миленький, уб’ють,
     Я чисто перемию твої рани,
     Білесеньким бинтом перев’яжу.2
  6. А замісь м’ягенької подушки
     Білесеньку ручку підложу,
     А замісь м’якого одіяла
     Гарячий поцілунок приложу.2
• 31.

  Р-1).: То така весільна, то не є така. «Ой у полі три криниченьки…» то співат, співають її «Любив козак три дівчиноньки…» то співають її по ансамблях. «Осінь наступає…» то така тоже ансамбльова.

• 32.
  1. Осінь наступає, листя опадає,
     Стелиться дорогою туман.
     Милий віїжджає, мене не покидає… [1]
  Примітки:

  [1] Р-1).: Її співають в ансамблі вже.

• 33.

  Р-2).: То тепер співають, таке шо ми співали.
  Р-1).: «Наречена незабута…» то шо я колись з телевізора списувала.
  Р-2).: Я воді слухала то так заводила, видно тих пісень такво назбираєте.
  Р-1).: «Ой любив я дівчиноніку чепурненьку…» то не дуже така?

• 34.
  1. [Сонце] [1] сходит, невесело в українському селі,
     Покидають рідні хати усі хлопці молоді.2
  2. Покидають рідні хати і рідненьку родину
     Йдуть до лісу, там шукають в темних дебрях хатину.2
  3. В тій хатині сумно жити, нема сонця, ні тепла.
     Батько й матір на Сибірі – я лишився сирота.2
  4. Нема свята, ні неділі у цих дебрях лісових.
     Гірка доля нас чекає усіх хлопців молодих.2
  5. Приснив ми ся сон дивненький, що я вдома ночував,
     Пробудився – а я в лісі, став та й гірко заплакав.2
  6. Україно, Україно, в тебе доля є гірка,
     Виганяє маскаль с хати молодого юнака.2
  7. Україно, Україно, ти купаєшся в крові!
     А ми мучимося в лісі, усі хлопці молоді.2
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскр.

• 35.
  1. За що ви мене закували, за що ви куєте мене?
     Чим провенився перед вами, за що ж ви судите мене?2
  2. Немав я з вами приубуття і так щасливо я прожив,
     І так спокійно перед вами руки в кайдани я зложив.2
  3. А може, я ще удужаю і повернуся у свій край,
     А поки я ще у в’язниці, нехай заступить мене брат.2
  4. Нехай брат катів не боїться, нехай по правді він живе,
     Нехай він своїми руками синьо-жовтий прапор підніме.
  5. Нехай той прапор ся жовтіє, нехай живуть наші брати,
     Нехай наш нарід веселіє, нехай зажуряться кати.
• 36.

  Р-1).: «Плакуча гітара» пишіть!

• 37.
  1. Спить ставок, де колишуться віти,
     Вітерець в верболозах заснув,
     Десь заграла плакуча гітара,
     Там дівчина стрічала весну.2
  2. – Ти поїхав далеко, далеко,
     Так далеко від мого села.
     І не скаже той місяць з-за хмари,
     Що кохана у нього була.2
  3. – Ой не плач, не журися, дівчино,
     Ти не плач, не сумуй, не ридай,
     Через рік як цвістиме калина
     В тихий вечір мене зустрічай.2
  4. І пройшла довгождана хвилина,
     І пройшла довгождана веснапора,
     Знов дівчина прийшла до калини,
     А милого нема та й нема.2
  5. Ой нема, ой нема, та й не буде,
     Бо така вже дівоча судьба,
     Треба знати як хлопців кохати
     І як вірити в їхні слова.2
• 38.
  1. Там на ставу, на ставочку, та й на ставу, на ставу.2
  2. Там пливало [1] два козаки та й на човну [2], на човну.2
  3. Там дівчина воду брала та й набрала, набрала.2
  4. Ще й козака соколоньком та й назвала, назвала.2
  5. – Ти, козаче, файний хлопче, та й соколю, соколю.2
  6. Візьми ж мене на той [3] човен та й з собою, з собою.2
  7. – Ой рад би я, дівчинонько, та й тебе взять, тебе взять.2
  8. А хто ж буде лебидяток [4] та й заганять, заганять.2
  9. – Є у мене гарний хлопець та ще й стрілець, ще й стрілець.2
  10. Він застрелить, щонайкраще та лебедець, лебедець.2
  11. Посипалось біле пір’я та й горою, горою.2
  12. Ще й потекла кров червона та [5] й річкою, річкою.2
  Примітки:

  [1] пливали – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [2] човні – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [3] свій – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [4] лебедяток – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
  [5] ще – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 39.
  1. – Чого, козаче, сумний ходиш, чого пісень не співаєш?
     Чи тобі служба надоїла, чи кінь вороний захворів?
  2. – І мені служба не надоїла, і кінь вороний ще живий,
     Мене дівчина розлюбила, котру я вірно так любив.2
  3. Кому я бідний пожаліюсь, кому всю правду розкажу?
     Кому я свою голівоньку на грудь біленьку приложу?2
  4. – Мені, козаче, пожалійся, мені всю правду розкажи,
     Мені ти свою голівоньку на грудь біленьку положи.2
• 40.
  1. Взяло дівча відра та й пішло по воду,
     А там хлопці-риболовці та ще й з козацького роду.2
  2. – Хлопці-риболовці з козацького роду,
     Візьміть мене на той [1] човен, перевезіть через воду.2
  3. – Ми б тя перевезли, щоб хвиля не била,
     Щоби твоя стара мати та й за тобов не тужила.2
  4. – Моя стара мати не буде тужити,
     Вона сама добре знає, що я не маю з ким жити.2
  5. Сіло дівча в човен, тяженько зітхнуло.
     Відбилося від берега, правов рученьков махнуло [2].2
  6. Ніхто того не бачив, тільки стара мати,
     Що стояла край берега та й стала гірко ридати.2
  7. – Не плач, стара мати, не плач, не журися.
     Місяць зайде, сонце зійде, доня додому вернеться.2
  8. – Місяченько сходить, а сонце заходить.
     Чогось моя люба доня додому та й не приходить.2
  Примітки:

  [1] свій – варіант виконання.
  [2] змахнуло – варіант виконання.

• 41.
  1. Ой махала дівчинонька пальчиком на мене,
     Тала-дріта й уха-ха, пальчиком на мене!
  2. – Прийди, прийди, гарний хлопче, звечора до мене.
     Тала-дріта й уха-ха, звечора до мене!
  3. – Ой не прийду, гарна жінко, маєш чоловіка.
     Тала-дріта й уха-ха, маєш чоловіка!
  4. Як си возьме паличину, вкоротит ми віка.
     Тала-дріта й уха-ха, вкоротит ми віка!
  5. – Я зажену старийкого у ліс по ліщину.
     Тала-дріта й уха-ха, у ліс по ліщину!
  6. А хлопчину за ручину, веду під перину.
     Тала-дріта й уха-ха, веду під пирину!
  7. – Іди, старий, до корчмоньки, принеси ми меду.
     Тала-дріта й уха-ха, принеси ми меду!
  8. Бо я така дуже хвора, голов не підведу.
     Тала-дріта й уха-ха, голов не підведу!
  9. Пішов старий до корчмойки, меду купувати.
     Тала-дріта й уха-ха, меду купувати!
  10. Я хлопчину за ручину та й вивела з хати.
      Тала-дріта й уха-ха, та й вивела з хати!
  11. Іде старий із корчмойки, у долоні плеще.
      Тала-дріта й уха-ха, у долоні плеще!
  12. – Якась біда з ліжка втікла – такой місце тепле.
      Тала-дріта й уха-ха, такой місце тепле!
  13. – А ти, старий, пелехатий, не вчися брехати.
      Тала-дріта й уха-ха, не вчися брехати!
  14. Як’їх видів під перинов, було ’го їмати.
      Тала-дріта й уха-ха, було го їмати!
• 42.
  1. Кажуть люди – правда щира,2
     Яка я була красива.2
  2. Очі мала, як терночки,2
     Брови були, як шнурочки.2
  3. Така’м була, як сніг біла,2
     А тепер ня ненза з’їла.2
  4. Не так ненза, як п’яниця,2
     Прийде домів – не тямиться.2
  5. По дорозі портки згубив,2
     Прийшов домів – мене набив.2
  6. – Іди, жінко, портки найди,2
     Як не найдеш, домів не йди.2
  7. Ой пішла я коло плота,2
     Тягну портки із болота.2
  8. Взяла’м його за чуприну:2
     – На ти портки, вражий сину.2
• 43.

  Р-1).: Ми ше таку знаєм пісню «Край долини кущ калини». Не знаєм чи вона вам потрібна. То така шо ї тепер співают. Співати ї вам?
  З-1).: Нє, ми її знаєм!

• 44.
  1. Світи, місяченьку, ще й ясная зоря,2
     На теє подвір’я, де бідная вдова.2
  2. А у тої вдови є гарная дочка,2
     По подвір’ю ходит, цвіточки зриває.2
  3. Цвіточки зриває, віночки сплітає,2
     Віночки сплітає, на воду кидає.2
  4. А по цьому морі пливають кораблі,2
     А на цих кораблях Січовії Стрільці.2
  5. Єдному стрільцеві шабелька попливла,2
     Другому стрільцеві шапочка втонула.2
  6. Як один від’їжджав та й так наказував:2
     – Щоби жоден дурень личко не цілував.2
  7. Бо личко коштує півтора таляра,2
     Щоб твоя ні моя родина не знала.2
  8. Коли повернувся, личко ціловано,2
     Не думай, дівчино, що то даровано.2
• 45.
  1. Там за двором, за двором,2
     Гей, там дівчина, дівка чорнобрива,
     Там дів…, там дівчина брала льон.2
  2. Брала, брала, стелила.2
     Полюбила хлопця молодого,
     З неї, з неї люди сміються.2
  3. З неї люди сміються,2
     Що на її хлопця молодого
     Два кай…, два кайдани куються.2
  4. Два кайдани куються.2
     Та й повели хлопця молодого
     Битим, битим шляхом до тюрми.2
  5. Битим шляхом до тюрми, в далекую сторону.
     Там дівчина в воротах стояла,
     Сльоза…, сльозами ся вмивала.2
• 46.

  Р-1).: Во та пісня, шо я казала Мацялко співає «Рости, рости, черемшино…» –то така подібна шо ми співали.

• 47.
  1. Журавлі летіли в далечінь чужинну,
     Танула журливо пісня вдалині.
     Прибула матуся на сумну гостину,
     На могилу сина в дальній стороні. [1]2
  2. – Ой, устань, озвися, любий мій синочку,
     Змучену журбою неньку обніми.
     Я для тебе, синку, вишила сорочку
     І мережку кожну облила слізьми.2
  3. Хай на ній не в’яне голубінь барвінку,
     Листячко зелене, маки вогняні.
     Я хотіла внуків годувать, синочку, [2]
     А стрічаю старість у самотині.2
  4. Ось принесли квіти хлопці та дівчата,
     Голови схиляють, мов своя рідня.
     – Сину, мій синочку, любий мій повстанцю,
     Я тебе додому ждатиму щодня.2
  5. Журавлі летіли в далечінь чужинну,
     Танула журливо пісня вдалині.
     На могилі сина вишита сорочка,
     На могилі сина маки вогняні.2
  Примітки:

  [1] Р-1).: То ся назават, дівчата, пісня «Маки вогняні».
  [2] Другий раз респонденти проспівали «Я хотіла б, синку, годувать онуків…». – Примітка транскриптора.

• 48.
  1. Туман яром, туман долиною,2
  2. За туманом нічого не видно.2
  3. Тільки видно дуба зеленого,2
  4. Під тим дубом кирниця стояла.2
  5. В тій керниці дівка воду брала2
  6. Та й втопила золоте відерце.2
  7. Засмутила козакові серце.2
  8. – А хто ж теє відерце доістане.2
  9. Той зі мною на рушничок стане.2
  10. Обізвався козаченько з гаю:2
  11. – А я теє відерце достану,2
  12. Та й з тобою на рушничок стану.2
• 49.
  1. Ой вийду я на ту гору, [1] подивлюся на долину.
     Долина широка, калина висока,
     Аж додолу гілля [2] гнеться.2
  2. А під тою калиною стояв козак з дівчиною.
     Дівчинонька плаче, сльози проливає,
     Свою долю проклинає.2
  3. – Ой як бе’м я була знала, не йшла’м заміж, а й гуляла б.
     У рідного батька, у рідної неньки
     Як маківка процвітала.2
  4. А тепер я мушу знати, пізно лягти, рано встати.
     Пізненько лягала, раненько вставала,
     Свою долю проклинала.2
  5. Ой вийду я на ту гору, подивлюсь на той місяць.
     Ой, місяцю ясний, який ти прекрасний
     Чому ж заміж мій нещасний?2
  Примітки:

  [1] Р-1).: Та пісня майже всюди є, не знаю чи вам її співати?
  [2] листя – варіант виконання.

• 50.
  1. Коло млина яворина, зацвіла калина.
     Навчилася в саду спати молода дівчина.2
  2. Навчилася в саду спати поміж яворами,
     Бо хотіла розмовляти з хлопцями-стрільцями.2
  3. – Пусти ж мене, моя мати, у сад погуляти,
     Як запіють перші півні, йду додому спати.2
  4. Піють перші, піють другі, а курка кокоче.
     Кличе мати вечеряти, а доня не хоче.2
  5. – Вечеряй си, мати моя, що’с си наварила,
     Бо вже мені молоденькій вечеря не мила.2
• 51.
  1. Голуб на черешні, голубка на вишні.2
     – Скажи ми, миленький, що маєш на мислі?2
  2. – Я маю на мислі тебе покидати,2
     Через вороженьки не можу тя взяти.2
  3. Через вороженьки та й через вороги,2
     До тебе, миленька, не знаю дороги.2
  4. Мету сіни й хату та й так си думаю:2
     – А хто ж мене візьме, я поля не маю?2
  5. Я поля не маю, тільки карі очі.2
     Мене такий візьме, що поля не схоче.2
  6. Попри мою хату стежечка вузенька.2
     Ніхто нев не ходить, лиш я молоденька.2
  7. В правій руці ключі від мого серденька.2
  8. А моє серденько треба замикати.2
     За хороші хлопці треба забувати.2
• 52.
  1. Плине, кача, плине, плине сороката.
     Я тобі казала, я тобі казала, що я не богата.2
  2. А ти богацький син, я бідна дівчина,
     Ти в садочку лежав, ти в садочку лежав, я в полі робила.2
  3. Ти в садочку лежав до темної ночі,
     Аш припала роса, аш припала роса, твої карі очі.2
  4. Ти в садочку лежав, я пшеницю жала,
     По чім я ся, милий, по чім я ся, милий, тобі сподобала?2
  5. Чи по моїм личку, чи по моїй ході?
     Чи мені так Бог дав, чи мені так Бог дав, дівчині молоді?2
  6. Чи мені так Бог дав, чи моя матуся?
     Мене хлопці люблять, мене хлопці люблять, куди повернуся.2
• 53.
  1. Чому мені так сумно, чому мені так жаль?
     Що на серденьку туга, а на душі печаль.2
  2. Піду я до керниці, водиці наберу,
     Там милого зустріну, всю правду розкажу.2
  3. Набрала я водиці, тихенько ступаю,
     Аж чую – хтось говорить з милим під вербою.2
  4. Не сам він там говорить, не сам він там стоїть,
     Цілує, обнімає, за рученьки держить.2
  5. Цілує, обнімає, за рученьки держить
     І все її питає: "Чи будеш ня любить?"2
  6. – Чи будеш ня любити, чи будеш ня кохать?
     Не раз, не два згадаєш, як любов забувать.2
  7. Ой запрягайте коні, коні воронії,
     Поїдемо шукати дівчини іншої.2
  8. Коней не запряжемо, сідельця не дамо.
     Бери тую дівчину, котру’с любив давно.2
• 54.
  1. Мені сімнацять літ минало, якраз тоді сади цвіли.
     Я про кохання ще не знала, ми тільки друзями були.2
  2. Як ти пройшов повз нашу хату, я задивилась на твій стан,
     Довго стояла під вербою, поки вечірній впав туман.2
  3. Туман упав, я ще стояла, вечірня зіронька зійшла.
     А мати кличе вечеряти, а я ще дальше в сад зайшла.2
  4. Як я садила айстри білі, ти помагав мені тоди.
     З тих пір я мрію про кохання, з тих пір душа мене болить.2
  5. В моєму саду айстри білі схилили голову в журбі.
     В моєму серці згасли мрії, чужою стала я тобі.2
  6. Все розкажуть вам айстри білі, усе спочатку до кінця:
     Як любиш, милий мій, другую, то поведи ї до вінця.2
  7. А я як буду ще щаслива, зустріну іншого в житті,
     Йому розкажу про кохання, йому, йому, а не тобі.2
  8. А як умру я молоденька, то поховайте серед трав.
     Тоді зірвеш ти айстру [1] білу, згадаєш хто тебе кохав.2
  Примітки:

  [1] айстри – варіант виконання.

• 55.
  1. На зорі мене, мамо, збуди,
     Дощ на дворі весни перейшов.
     Я тобі із криниці води
     На цілісінький день наношу.22
  2. Хоч з криниці далеко вода
     І до неї іти по стерні.
     Снилась, мамо, мені ти не раз
     У далекій мені стороні.22
  3. Снилась, мамо, що йшла ти з дібров
     І довкола бриніла весна.
     Як хотілось весняним теплом
     Прилетіти сюди до села.22
  4. На зорі мене, мамо, збуди,
     Хоч на дворі весни перешум.
     Я тобі із криниці води
     На цілісінький день наношу.22
• 56.
  1. Ой чого калина віти похилила?
     Чи багато цвіту, чи важка роса?
     Ой чого ж так рано мати посивіла?
     А була ш у неї золота коса.2
  2. Мамині безсоння, мамині тривоги,
     Простелила доля у незнану даль.
     За ворота вийде, стане край дороги,
     В коси заплітає сивини печаль.2
  3. Стеляться тумани долами, лугами,
     Стеляться тумани, на глибокі сни.
     Гей, дорого дальня, повертай до мами,
     Буде в її косах менше сивини.2
• 57.
  1. Ой там на току, на базарі
     Жінки чоловіків продавали.
     Як прийдеться до ладу,
     І [1] я свого поведу та й продам.
  2. Я вмить мотузок ізсукала,
     Та й на свого милого налигала,
     Та й повела на базар
     До терниці прив’язала.
  3. Як над’їхало купувальниць,
     Як над’їхало торгувальниць.
     Стали думать та й гадать,
     Що за того мужа дать.
  4. А за мого мужа треба дати,
     А за мого мужа треба дати.
     Пару коней вороних
     Ще й сто рублів золотих.
  5. А я стала подумала:
     З кіньми треба возиться,
     З грішми треба носиться.
     А, мій милий, чорнобривий,
     До роботи не лінивий –
     Він для мене знадобиться.
  6. Він насіє й наоре,
     Не для когось – для мене.
     Ти, мій милий, серденько,
     Пожалію я тебе!
  Примітки:

  [1] то – варіант виконання. – Примітка транскриптора.

• 58.
  1. [Відцвіли каштани] [1] відцвіла верба,
     А тебе, коханий, все нема й нема.
     Я тебе кохаю, я тебе прошу,
     Не топчи кохання, не гніви весну.2
  2. Перший раз зустрілись ранньої весни,
     Солов’ї співали, світили зірки,
     Очі волошкові й небо голубе
     І в той перший вечір ти обняв мене.2
  3. Може, ти з другою згадуєш весну,
     Може, ти не віриш, що тебе люблю.
     Згадую, в той вечір все було як слід –
     Погляд синьоокий, що робить мені?2
  Примітки:

  [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскр.