Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
EK_12AV20080701_maria_seans02
Польове дослідження
Дата/час початку
02.07.2008 00:00
Дата/час закінчення
02.07.2008 00:00
Свято/будень
будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
сеанс проведений у будинку респондентки.
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
чоловік
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Іванищук Марія

Зміст (33 записів, творів – 22, коментарів – 11)

догори

Текст

догори
  • 1.

    Р-1).: Мар’я, ти вмієш якусь тоту українську.
    Р-2).: Я не вмію.
    Р-1).: Вмієш. Та ти співаєш в ансамблі тамо, де ви йшли до … вона співат, вона її вчит, вона там співат. Ану, дві якусь заспівай. [1] Зара-зараз ше яку, ну ту "Час рікою пливе" ви вмієте ту, бо в вас співают тоже на вісілю всюди, та то таке. Я таких, та вни були старовинні. [2]
    З-1).: Які знаєте.

    Примітки:

    [1] Респондент № 1 вмовляє свою внучку заспівати. – Примітка транскриптора.
    [2] Побутова розмова. – Примітка транскриптора.

  • 2.
    1. Коломия, Коломия та й коломийчина,
      Яка була її мама, така і дівчина.
    2. Коломия – не помия, Коломия – місто.
      В Коломиї гарні дівки, як ячмінне тісто.
  • 3.

    Респондент-1): [1] Зара-зара. Я на вісілю співаю всьо.
    Збирач-1): [2] А які ви співаєте пісні на весіллю?
    Р-1).: Та такі коломийки такі.
    З-1).: Давайте заспівайте.
    Р-1).: Та ми з голови всьо ми вийшло. Як тебе звати?
    З-1).: Марічка.

    Примітки:

    [1] Далі подається як Р-1).: – Примітка транскриптора.
    [2] Далі подається як З-1).: – Примітка транскриптора.

  • 4.
    1. Та й на нашій Марічці пацьорочки висять.
      Узяв її й один Василь, за нев плачуть дисять.
    2. … … …[1]
      Василь купит машину буде ся возила
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві. – Примітка транскриптора.

  • 5.

    Р-1).: Та то, Господи, відійшло ми всяке, та відійшло ми. Ну шо я піду, видиш я таку би мала гітару, я вмію таку під гітару я вмію, але на руські. Не знаю чи мені. То грают тепер, Мар’янку, "У жаркой пустинє"?

  • 6.
    1. У жаркой пустинє под солнцем жиґучим,
      Закований в цепі парнішка шаґал.
      Он сильниє рукі закінув за спіну
      І тіха канвою он штота шиптал.
    2. – Пастой ка, дружищє, давай ка сакурім!
      Сверні папіросу, а я дакурю.
      Тебе разкажу я, а чом так таскую,
      А чом так пазорна я цепі нашу.2
    3. Била в ґрафа дочка, звалі Валєнтіна,
      Вєлікая краля із знатнай сімї.
      Ана на гітарє іґрала і пєла,
      Вдруґ ктота на скріпке в саду заіґрал.
    4. Ана паспішила на звук етой пєсні,
      І в тьомнай алеєє лакея нашла.
      І ґуби сліліся в одном пацилує
      І шею лакея ана абнєла.
    5. На утра парнішку в тюрму пасаділі,
      За то што нє ґраф он, а проста лакей.
      Правдівиє судді понять нє сумєлі
      Што чуства любві єсть, єсть в каждих людей.2
  • 7.
    1. Ой чия то дівчинонька у червоній хустці.
      То вона ся гонорує, як жаба в капусті.
    2. Ой чия то дівчинонька в червоній спідниці.
      То вона ся гонорує, як жаба в керничці.
  • 8.
    1. Дує вітер, дує вітер, галузьом торносить,
      Загнівався мій миленький, чи ся перепросить.
  • 9.
    1. Бігла киця з Маґуриця, вдарилася в камінь.
      Будь здоровий, мій миленький, бо мені вже «амінь».
  • 10.
    1. В Лопушанці на заставі сьогодні є сьвато,
      Тому сюди запросили так дівчат багато.
      Гай-ту-ру-ту-ту-ту-ту!
    2. В Лопушанці на заставі було б добре жити,
      Якби хлопцям дозволяли всіх дівчат любити.
      Гай-ту-ру-ту-ду-дана!… Білявино моя!
    3. На заставі нашим хлопцям автомати дали,
      Ті по цілій Лопушанці горобців стріляли.
      Гай-ту-ру-ту-ту-ту-ту!
      Іди з нами за волами, білявино, файно.
    4. Хлопці в Лопушанці вилізли на вишку,
      Стали ся дивити, сіли покурити.
    5. В Лопушанці на заставі хлопці є півроку,
      Тому ми і приїжаєм у гості щороку.
    6. Ми будемо іще далі пісні вам співати,
      Якщо нам із автомата дасте постріляти.
    7. Коломийка – гарна пісня, співали б, співали б,
      Але бачим, що солдати вже позадрімали.
  • 11.
    1. Прошу вас, музики, пунт за пунтом грати,
      Бо я йду до столу молодих вітати.
    2. Витаю вас, діти, гілочков міртуса,
      Най вас благословить серденько Ісуса.
    3. Витаю вас, діти, гілочком лілії,
      Хай вас благословить серденько Марії.
    4. Вітаю вас, діти, кладу гроші сміло –
      Та купіт си таке ліжко, би вам не скрипіло.
    5. Би вам не скрипіло, не давало спати,
      Іванка молоденька буде ся встидати.
  • 12.
    1. Кувала зозуля: «Уж біжу, уж біжу».
      Моя невістонько, то тобі ся тішу.
    2. Іванко, Іванко, шоби’м тя благала,
      Щоб ти мого Ромчика дуже шанувала.
    3. Ромчику, мій Ромчику, щоби’м тя просила,
      Щоб моя невіста синців не носила.
    4. Дарую вам, діти, дарую, дарую –
      Дайте біле личко, най вас поцілую.
  • 13.

    Р-1).: Так ми відійшло. Так ’им всьо співала! Здуріла тепер чисто.

  • 14.
    1. [То я люблю свата] [1], ше й сватови діти,
      То я люблю в свого свата за столом сідіти.
    Примітки:

    [1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів у польвому зошиті. – Примітка транскриптора.

  • 15.

    Р-1).: Ше яку вам, дівки, та то таке-во?
    З-1).: Може, ви як ви були дівкою, ходили співали вечером з дівчатами якісь пісні?
    Р-1).: Та всякі пісні ми колись співали: «Якби на річку покласти кладку…», ше потім «Сиджу я край віконечка…», «Ой у полі криниченька…» – тото про Романа, вмієте.
    З-1).: Ту про кладочку, ту першу.
    Р-1).: Йо-йой, дівки, я позабувала слова та й вже не тямлю, але буду щось співати.

  • 16.
    1. Якби на річку покласти кладку,
      Якби цю кладку перейти,
      Як позабути про це кохання
      І до дівчини більш не йти.2
    2. – Ой знаю, знаю, ти мій миленький,
      Що ти нас двох аж полюбив.
      Тільки не знаю я, мій миленький,
      Котру на серці залишив.2
    3. – Одну любив я за карі очі,
      Другу любив за красоту,
      Третю любив я, сумна ходила,
      Лишив на серці своєму.2
    4. Уже на річку поклав я кладку,
      Уже цю кладку перейшов,
      Уже забув я про це кохання
      І до дівчини більш не йшов.2
  • 17.

    Р-1).: «Сиджу я край віконечка…» вмієте, про Романа того? [1].

    Примітки:

    [1] Респондент розповідає про життя. – Примітка транскриптора.

  • 18.
    1. Ой у полі криниченька, в ній холодна водиченька.2
    2. Ой там Роман воли пасе, Катерина воду несе.2
    3. Ой став Роман жертувати, з відер воду виливати.2
    4. – Ой, Романе, й Романочку, пусти ш мене до домочку.2
    5. Бо лихую матір маю, буде бити – добре знаю.2
    6. Буде бити ще й лаяти, ще й Романом докоряти.2
    7. – Де ж ти, доню, барилася, вже й вечеря зварилася?2
    8. – Надлетіли й гуси з броду, сколотили з піском воду.2
    9. А я трохи й постояла, поки вода устояла.2
    10. – Брешеш, доню, не стояла, ти з Романом розмовляла.2
    11. – Чесно, мамо, признаюся, що з Романом кохаюся.2
    12. Він чорнявий, я русява, поберемся – буде пара.2
    13. Буде пара, ще й парочка, ще й маленька Наталочка.2
  • 19.

    Респондент розповідає про своє життя.

  • 20.
    1. Ой чула, ой чула, чула ти,
      Любив козак дівчину і з сиром пироги. Гей!
    2. З сиром, із сиром чи без сира,
      Лиш били пироги. Гей!
      Ой чула, ой чула, люба ти.
  • 21.
    1. Ой діти, мої діти, дрібні як полова.
      Хто вас буде й годувати, батька нема вдома?
    2. Діти, мої діти, де мені вас діти?
      Чи до стайні нагнати, їсти вам не дати?
  • 22.

    Р-1).: Я там співала всяке. Тай таке!
    Р-2).: Я навчилася від бабці таку молитву:

  • 23.

    На морі, на мори, на білому камені,
    Там золота церковця,
    А в тій церковци золотий престіл.
    За тим престолом сам Господойко сів:
    Рученьки зложив,
    Головоньку склонив,
    Віченька зажмурив.
    В правій руці – золота паличка,
    В лівій руці – золота книжечка.
    Прийшов до нього святий Петро, святий Павло.
    – Святий Петре, святий Павле, не бануйте мої муки.
    А йдіть беріть хрест в руки,
    Та ідіть по всім світі
    І розповідайте:
    Чи глухому, чи сліпому,
    Чи каліці, чи владиці.
    Би ся сходжали,
    Би ту молитвицю бесідували.
    Буде їм царство втворене,
    Пекло замкнене.
    На віки вічні.
    Амінь.

  • 24.

    З-1).: Скільки бабці років?
    Р-2).: Вісімдесят сім.
    З-1).: Ще якісь молитви знаєш?
    Р-2).: Знаю.
    Р-1).: Кажи, що знала, як півтора року мала.

  • 25.

    Свята Варвара раненько вставала,
    Золоту книжечку до рук собі брала
    І вірно си Богу молила.
    Всім ся ангеликам до рук передавала.
    Але тим ся не передавало,
    Що вітця і матір сварили.
    – Що б ти за це, свята Варваро, хотіла?
    – Я би хотіла цієї водиці,
    Шо ся Пречистій Діви Марії ніжки змивало.
    Бе’м ся не бояла, як буду конала.
    На віки вічні.

  • 26.

    З-1).: Ще якісь знаєш?
    Р-2).: Більше не знаю, не пам’ятаю. Знала багато.
    Р-1).: Вона півтора року мала знала. Її баба навчила. Я з чоловіком не знала, а вона мене вчила. Вона на касеті.
    З-1).: Маєте ще таке?
    Р-1).: Магнітофона нема.
    З-1).: Ні, ні. Мені касету.
    Р-1).: Є десь. Тато си тримає ту касету.
    З-1).: Було б добре.

  • 27.

    Все, що принесе мені цей наступаючий день, Господи,
    Дай мені вповні віддатися твоїй святій волі.
    Господи, на всякий час цього дня у всьому настав і підтримай мене.
    Господи, які б я не дістала новини в протязі цього дня, навчи мене прийняти їх зі спокійною душею і твердим переконанням, що на все є твоя свята воля.
    Господи, відкрий мені твою святу волю для мене і оточуючих мене.
    Господи, у всіх моїх словах і помислах сам управляй моїми думками і почуттями.
    Господи, у всіх непередбачуваних випадках не дай мені забути, що все післано тобою.
    Господи, навчи мене правильно, просто, розумно звертатися зі всіма домашніми і оточуючими мене: старшими, рівними і молодшими.
    Щоби мені нікого не скривдити, але в всьому содієти до блага.
    Господи, дай мені силу перенести втомлення наступаючого дня і всі події протязі дня.
    Господи, керуй сам ти моєю волею.
    Навчи мене молитися, надієтися, вірити, любити, терпіти й прощати.
    Господи, не дай мене на проізволяще ворогам моїм, але ради імени твого святого сам веди й управляй мною.
    Господи, просвіти мій розум і серце моє для розуміння твоїх вічних і незмінних законів, управляючи світом.
    Щоб я грішна раба твоя могла правильно служити тобі і ближнім моїм.
    Господи, я благодарю тебе за все, що зі мною буде.
    Бо твердо вірю, хто любить тебе все содіє до блага.
    Господи, благослови всі мої виходи, входи, і входи діяння, діл, слова і помисли.
    Удостой мене завжди тебе прославляти, воспівувати і благословляти тебе, бо ти благословенний єси во віки віков.
    Амінь.

  • 28.

    З-1).: До кого молитва?
    Р-1).: Молитва Оптинських Старців.
    З-1).: Хто такі Оптинські Старці?
    Р-1).: Я завдавала питання, як тут в мене священики ся гостили, хто такі Оптинські Старці? А вони мені промовчали, а священик із парафії Лімни відповів: Я дуже радий, що ви мені завдали як парохові таке питання. Що ви така людина, особистість, що ви цікавитесь хто то такі є. І Оптинські Старці – то є люди, які досягли душевної молитви, вони глибоко моляться, але вони є не монахи. Але вони так глибоко досягають молитву, але вони моляться … Ну як пояснити. В нас є Магура – гора, а в них Оптинська, а в вас є там називається щось по-сільському якась така місцевість, де всі люди сходяться? В нас, наприклад, би ся називала Магурянська молитва, а то Оптинська – якесь було таке містечко, чи то була галявина, чи то була лісосмуга. Він сам не знає, але то молитва Оптинських Старців. Ну, Оптинські називаються, де вони молилися ця місцевість. Ця молитва є прекрасна.
    З-1).: Ще скажіть від чого походить назва вашого села, якщо ви знаєте?
    Р-1).: Не знаю.
    Р-2).: Лімна – від річки Ломна.
    Р-1).: А Бережок не знаєш від чого? Я в історію не то.
    З-1).: Ні, може, вам хтось розказував бабця чи мама?
    Р-1).: Не знаю. Я знаю по чому походить ім’я Гаврило – гав-гав і рило!

    З-1).: Ще скажіть від чого походить назва вашого села, якщо ви знаєте?
    Р-1).: Не знаю.
    Р-2).: Лімна – від річки Ломна.
    Р-1).: А Бережок не знаєш від чого? Я в історію не то.
    З-1).: Ні, може, вам хтось розказував бабця чи мама?
    Р-1).: Не знаю. Я знаю по чому походить ім’я Гаврило – гав-гав і рило!

  • 29.
    1. Зарізали буська,
      Кому хвіст, голова, а Володьове – піська.
  • 30.
    1. Била мене мати кулаками в плечі,
      Щоби я не стояла, щоби я не стояла із парібками ввечір.
  • 31.
    1. Сиджу я край віконечка, на зорі поглядаю.
      А випить мені хочеться, а грошей я не маю.
    2. – Позич, швагруню, три рублі, нехай піду похмелюся.
      Болить у мене голова, аж мало не скажуся.2
    3. Позичив шваґер три рублі, пішов в чайну, та й напився
      І опівночі до дітей насилу привалився.
    4. А бідна жіночка сама, не спить вона собі, та й думає:
      Чи прийде той піяк, чи ні? А де ж він пропадає?
    5. – Ай, милий мій, милесенький, вже пізная година.
      Недоїна, непоїна, вся наша худобина.
    6. А ти в «Чинахах» цілий день горлянку заливаєш,
      А я в колгоспі ланкова – картошку перебераю.
  • 32.
    1. Дам пріказ па партам приґать і кользатса па палу.
      Вихадітє наши хлопци в кабінєт к дєрєктару.
    2. Вихаділі разставая, пакідая шумний клас.
      – Ви нам што-нібудь, дєвчьонки, пажилайтє в етот час.
    3. А дєвчата атвічяют: "Ми жилаєм всєй душой,
      Шоб вас виґналі са школи і отправілі дамой".
  • 33.
    1. – Ой дівчино, чия ти, чия ти, чия ти, чия ти?
      Ходи за мнов гуляти, гуляти, гуляти, гуляти.
    2. – Не питайся чия я, чия я, чия я, чия я,
      Як ідеш ти – іду я, іду я, іду я, іду я.
    3. – Ай, дівчино, но-но-но, но-но-но, но-но-но, но-но.
      Дай ми гроші на вино, на вино, на вино, на вино.
    4. Ой ту-ру-рам, та й ру-ру-рам,
      Ой ру-ра-дай, та й ду-ра-рам!