Сеанс

Текст

• 1.
  1. Низенько сонце сходе, низенько заходе,
     Що жонатий, розпроклятий до дівчини ходе. 2
  2. – Як ти мене вірно любиш, ти ж убий жінку,
     А семеро діток малих вивішай на гілку. 2
  3. Як прийшов же він додому та й не знає що робить,
     Чи брать ножик – жінку різать, чи з ружжа її убить? 2
  4. Як ударив в праве ухо – вона й подалася,
     А і з неї бідняжички кров і полилася. 2
  5. – Ой ти, муже, не бий дуже, я ще ж молодая,
     Подивися в колисочку – дитина малая. 2
  6. Ой, сусіди, сусідоньки, ви, добрії люди,
     Передайте ж мої ненці, хай вона прибуде. 2
  7. Прийшла ненька, із тихенька глянула в віконце,
     Лежить дочка ж одиночка, на сонці печеться.
  8. Лежить дочка ж одиночка, на сонці печеться,
     Коло неї ж мале дитя, як рибонька вʼється.
  9. Ой низенько сонце сходе, низенько заходе,
     Що жонатий, розпроклятий до дівчини ходе. 2
• 2.
  1. Дощик, дощик крапає дрібненько,
     Я ж думала, я ж думала запорожець, ненько. 2
  2. Коли б знала, коли б знала звідки виглядати?
     Найняла б, заставила б стежку замітати. 2
  3. Аж він іде, аж він іде, ступає дрібненько,
     То ж мій милий чорнобривий дивиться любенько. 2
  4. Дощик, дощик, аж із стріхи капотить,
     Розсердився мій миленький і ногами тупотить. 2
  5. Розсердився, розгнівився мій милий на мене,
     А як гляне, серце вʼяне і в нього і в мене. 2
  6. Дощик, дощик крапає дрібненько,
     Я думала, я думала запорожець, ненько. 2