Сеанс

зміст текст
Архівний шифр
EK_12AV20080701_maria_seans01
Польове дослідження
Дата/час початку
02.07.2008 00:00
Дата/час закінчення
02.07.2008 00:00
Свято/будень
будень
Місцева (давня) назва населеного пункту
Назва частини населеного пункту
Характер і умови проведення
сеанс проведено на подвір’ї респондентки.
Контекст запису
штучний
Присутні слухачі
Інституція/особа походження запису
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Інституція/особа зберігання запису
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (ФА КУФ), Львівський національний університет імені Івана Франка
Транскриптор
Т-1) Іванищук Марія

Зміст (36 записів, творів – 28, коментарів – 8)

догори

Текст

догори
  • 1.
    1. Гуляв я си, гуляв із свойов Маринов,
      Марина була дівков, я був кавалєром.
    2. Гуляв я си, гуляв, поки жони не мав,
      А як жону дістав, гуляти перестав.
  • 2.
    1. Гуляй, гуляй, товаришу, я ти дівчя лишу,
      Ой чи лишу, й чи не лишу, гуляй, товаришу.
    2. Гуляй, гуляй, товаришу, бо я нагулявся,
      Що я дівок націлував та й наобнімався.
  • 3.
    1. Ой не видно Боберочки, й тільки трохи рога,
      То до тої й Боберочки делека дорога.
  • 4.
    1. Дує вітер, дує вітер, галузьом махає,
      Та щоби я й, Боже, знала, що милий думає.
    2. Ой щоби я, Боже, знала й котра моя свекра,
      То я би їй на теліжці повезла до пекла.
    3. Ой щоби я, Боже, знала й котрий мій миленький,
      То я би го й написала на папір біленький.
  • 5.
    1. Вівкай чи не вівкай, я ся не вголошу,
      То я твою й перстенину на пальци не ношу.
  • 6.
    1. Здєсь пад нєбам чужим2
      Я как гость нежеланний,
      Незамєтно тічьот мая жизнь
      По чєсам.
    2. Стоніт сєрце в груді,2
      Ах, как хочєтса плакать,
      Вам салдатскую жизнь
      Нє панять, журавлі.
    3. Васкрісєннє прійдьот2
      І рібят всєх пастроять
      Долга смотріт на ніх
      Запасной старшина.
    4. А прійдьот капітан2
      Скажит: «Не увалняю!»
      Срєдь хароших рібят,
      Нехароших найдьот.
    5. Люді думают всє,2
      Што пад серой солдатской шинєлю,
      Што салдати всєкда
      Всякіх чуств лішини.
    6. Но у ніх сєрце єсть,2
      Ім би тоже хатєлось,
      Слишать трєль салав’я
      І дихання вєсни.
  • 7.

    Респондент-1): [1] А ше тото, які тото вам, дівчатка, мают бути, бо то я знаю всякі.
    Збирач-1): [2] От які знаєте, такі співайте, всі які знаєте.
    З-2).: Ліричні, про кохання.
    Р-1).: Та таківо во знаю українські про кохання.
    З-2).: Такі як в вашому селі співають! [3]
    Р-1).: Ше яку, та ба, та ба всякі знаємо!
    З-1).: Співайте які знаєте?
    Р-1).: Та ви ту знаєте «Якби на річку покласти кладку…»

    Примітки:

    [1] Далі подається як Р-1).: – Примітка транскриптора.
    [2] Далі подається як З-1).: – Примітка транскриптора.
    [3] Р № 1 розповідає Р № 2 про збирачів. – Примітка транскриптора.

  • 8.
    1. Якби на річку покласти кладку,
      Якби цю кладку перейти,
      Як позабути про це кохання
      І до дівчини більш не йти.2
    2. – Я знаю, знаю, ти, мій миленький,
      Що ти нас двох аж полюбив.
      Тільки не знаю я, мій миленький,
      Котру на серці залишив.2
    3. – Одну любив я за карі очі,
      Другу любив за красоту,
      Третю любив я – сумна ходила,
      Лишилась в серці моєму.2
    4. Уже на річку проклав я кладку,
      Уже цю кладку перейшов,
      Уже забув я за [1] це кохання
      І до дівчини більш не йшов.2
    Примітки:

    [1] про – варіант виконання.

  • 9.
    1. А в містечку новина:2
      Пані пана забила.2
    2. Та й грудочку копала,2
      Та й лелію сіяла.2
    3. Рости, лильо, широко2
      До неба високо.2
    4. – Нашя люба братова,
      Де нам брата поділа?
    5. Чи на войні воює,
      Чи у полю полює? [1]
    6. Наша люба братова,
      Що на ліжку за крова?2
    7. – Кітка мишку лапала2
      Та й ложечко скровляла.2
    8. – Наша люба братова,
      Що на прозі за крова?2
    9. – Цурка курку рубала,2
      Та й порожок скровляла.2
    10. – Іди, турку, в темний ляс,2
      Чи не їде хто до нас?2
    11. – Їдуть, їдуть пановє,2
      Франціжкові братовє.2
    12. – Нашя люба братова,2
      Сідай з нами до воза.2
    13. – Як я з вами сідать мам,2
      Як я дрібні діти мам?2
    14. – Ми си діти заберем,2
      До школи си подаєм.2
    15. Заїхали в темний ляс,2
      Спав із неї злотий пас.2
    16. – Мої любі пановє,2
      Франціжкові братовє,
      Зачекайте на хвилю.2
    17. Зачекайте на хвилю,2
      Як си свій пас піднимала.2
    18. – Не будеш гу підіймала,2
      Бо ти ни його старала.2
    19. – Старав його Францічик2
      Небожчичок братічик.2
    20. Як сорока скрисне,2
      А братова повисне.2
    Примітки:

    [1] Р-2).: То два рази ся повторює.

  • 10.

    Р-2).: Всьо.
    З-1).: Ще яку знаєте?
    Р-1).: Ви таку файну знали, що нам вчора гувурили.
    Р-2).: Я забула яка.
    З-1).: Може, ще якусь пам’ятаєте?
    Р-2).: Та я пам’ятаю бугату.
    З-1).: То заспівайте ті, що пам’ятаєте.
    Р-1).: Про дівку, про калину. Щось такево. Я дівкув колись тямила. А тепер стара уже.
    З-1).: Заспівайте, що пам’ятаєте. Ви можете говорити, якщо не маєте сили співати, тихенько проговорити, не обов’язково, щоб ви так тягнули.
    З-2).: Може, ви знаєте якісь пісні про війну?
    Р-2).: Та я вчора співала про вдову.
    Р-1).: Так, про вдову.

  • 11.
    1. – Ой ти, вдово молода,2
      Породила думці два.2
    2. Чорний китай повила,2
      Та й на Дунай пустила.2
    3. – Ви, високі береги,2
      Не шуміт ми на сини.2
    4. А ви, жовті пісочки,2
      Годуйте ми синочки.2
    5. Пішла вдова по воду,2
      Припли рідні думці два.2
    6. – Ой ти, вдово молода,2
      Чи любиш ти думці два?2
    7. – Ой люблю я думці два,2
      За єдного бе’м пішла.2
    8. За єдного сама йду,2
      За другого дочку шлю.2
    9. Яка ницьки [1] година2
      Йшла би мати за сина.2
    10. Який ниськи світ настав,2
      Що брат систру ни впізнав.2
    Примітки:

    [1] нині – варіант виконання.
    [2] нині – варіант виконання.

  • 12.

    З-2).: Думці сі піском вигодували, вони матір спізнали, вона дуже красива, а вна їх не спізнала шо то її сини. Повстанські пісні.
    З-1).: Про УПА, про опришків, може. Про Довбуша, може у вас є?

  • 13.
    1. Українці, всі до бою!
      І покажем, що небавом,
      Буди вільний кождий з нас.
    2. Ми на штурму, ми до штурми,
      Крикнім: «Ура!»
      Станьми стадо і вперед побіжім.
    3. Стали гурмом і вперед пішли.
      Відізвали вряжі ляхи
      На наші земли.
    4. Ми на штурму, ми до штурми. [1]
    Примітки:

    [1] Респондент забула кінець тексту. – Примітка транскр.

  • 14.

    Р-1).: Свого чоловіка проспівайте пісню!

  • 15.
    1. Повіяв вітер по степу, трава ся похилила,
      Впав в бою молодий козак, дівчина затужила.2
    2. Ото був хлопець молодий, пора йому було кохати.
      Він впав, як той сухий листок, та й буде він лежати.2
    3. Дівчина вийшла на могилу, могила ся втворила
      І слава по світі лунала, що любов була щира.2
  • 16.
    1. Тої ночі опівночі сталася новина,
      Зчарувала Марусина вдовиного сина.2
    2. Як го мала чарувати, кликала до хати:
      – Іди, іди, мій миленький, щось маю сказати.2
    3. Як прийшов він та й до хати, стоїт пляшка пива.
      – Випий, випий, мій миленький, бо я вже випила.2
    4. Випив фляшку, випив другу, випив ще й третюю.
      – Може, ти ми зготувала отруту якую.2
    5. – Та хіба ж я дурна була, розумцю не мала,
      Щоб я свому меленькому отруту давала.2
    6. Прийшов він додомоньку, ліг на постелину.
      Питається мати сина: "Де ти ночував, сину?"2
    7. – Ночував я, мамо моя, в Марусині хаті.
      То дала ми фляшку пива, видиш би вмирати.2
    8. Тої ночі, опівночі сталася новина,
      Зчарувала Марусина вдовиного сина.2
  • 17.

    З-1).: Пам’ятаєте з першого, другого і третього, четвертого класу вірші? Ану, розказуйте!

  • 18.
    1. Наш Микольцю, хоть маленький, все буквар читає,
      Все у школі він чемненький, пильно уважає.
  • 19.
    1. Як ту мову мож забути,
      Якою нас вчила розмовляти
      Ненька наша мила.
      Хто тов мовов розмовляє,
      В грудюх помовляє. [1]
    Примітки:

    [1] Р-2).: Забула.

  • 20.
    1. Старий дідусь сивий, сто літ, може, має,
      З того він жиє лиш, чим хто спомагає,
      Нема в нього хати і кута рідного,
      Усе погоріло літ вже тому много.
      А які він гарні казки, пісні знає!
      Ми чемно попросим, він нам заспіває.
  • 21.
    1. [Маленька] [1] дитинка, лиш три рочки маю.
      А хто ти, матусю? Я знаю, я знаю.
      Дам квітку, дам рожу,
      Матусю, матусю, що я більше можу?
    Примітки:

    [1] Слово відсутнє на аудіоносієві, відтворено із запису у польвому зошиті. – Примітка транскриптора.

  • 22.
    1. Їхав козак з України тай зблудив з дороги,
      Та й заїхав на подвір’я до бідної вдови.2
    2. – Що ти робиш, бідна вдово? Чи горазд ся маєш?
      Як ти з тими діточками сама проживаєш?2
    3. Старий, старий, козак старий, знає порадити:
      – Роздай, роздай дрібні діти, я з тобов буду жити.
    4. – Хіба би я дурна била, розумцю нимала,
      Жоб я свої діточки по наймах давала.2
    5. Мої діти не ягнятка, ни підут ся пасти,
      А я своїм дітьом мама, не дам ним пропасти.
    6. Ввечир буду запрядати, а вдень буду шити,
      З маленькими діточками сама буду жити.
    7. А ти йди куди ти ся пустив, а мене…[1]
    Примітки:

    [1] Респондент забула кінець тексту. – Примітка транскр.

  • 23.

    Р-2).: То так файно складом било. Йшов з войни та й ни мав де зайти, та й ся хтів женити, баба била молода, файна.
    З-1).: Може, знаєте якісь пісні сирітські, про сироти?

  • 24.
    1. Плакала сирітка перед милим Богом… [1]
    2. Наздибав ї Господь з двома ангелами:
      – Де ти йдеш, сирітко, горами, смалами?
    3. Де ти йдеш, сирітко, ти далеко зайдеш,
      Ти свою матінку на світі не найдеш.
    4. А твоя матінка на високій горі,
      Там твоя матінка спочиває в гробі.
    5. Ой на ти, сирітко, лузовий пруточок,
      Подуркай, постукай материн гробочок.2
    6. Сирітка пукає, мати ся взиває:
      – Хто мені молодій спочинку не дає.2
    7. – Ой я, мамцьо, я ваше дитятко,
      Возьми мене собі, бідне сиротят.2
    8. – Ой іди, сирітко, повертася додому,
      Няй тобі мачоха помиє голову. [2]2
    9. – Головочку миє та й так ня турмає,
      За каждим волоском кровця виступає.2
    10. А хліба ми крає, як маковий листок.
      Та й ня ся питає: «Чи зіла’с гу чистко?»2
    Примітки:

    [1] Р-2).: Нє!
    [2] Р-2).: «Ой маєш, сирітко, молоду мачоху, / Няй тобі мачоха ізмиє голову.»

  • 25.

    Р-2).: Я була малийка худила куделі прясти на вечорниці, десь така як ти кудилєнку вже пряла. А там били великі вечірки, ходили по хлопці, та й так зачєли тої «Сирітки» і моя мама була там, на вечірках, а я си стала коло пєца на лавку, так плачу, аж ся заглищую. Мама кажи: «Чо ти, Настунько, так плачеш, ти маєш маму!» Я хіба тата ни мала.
    З-1).: Може, знаєте якусь співанку про Бондарівну? Не співали в вас? А про Довбуша знаєте? Про опришків?

  • 26.
    1. Ня мати породила, ак калина цвила.
      Прошу тя, дівчинойко, чобе’с ня любила.
  • 27.
    1. Мати моя старенейка, в куркі запашчині,
      Світок’їс ми зав’язала, молодій дівчині.
    2. Ай ня мати породила на святую ниділю,
      То ми дала лиху долю, де ся з нев задію?
    3. Лиху долю не продати, а не проміняти,
      А я мушу з лихов долев сама бідувати.
  • 28.

    З-1).: Бачите якої гарної знаєте? А ви казали, що не пам’ятаєте.
    Р-2).: Ой, дитинко моя, що я знаю!
    З-1).: Давайте, пригадуйте. Нам заспіваєте.

  • 29.
    1. Забув я, забув’їм за свою родину,
      А я не забуду за файну дівчину.
    2. Забуду всю біду та й забуду горе,
      Хуба не забуду за дівчину зарас.
  • 30.
    1. Мати моя, мати, дай ми ся виспати,
      За річков, за водов, дівчинув молодов.
  • 31.
    1. Дурна’м била, шо’м ходила в колоду по воду,
      Дурна’м била, шо’м робила дурньови угоду.
  • 32.
    1. Не вір, дівчя, парібкови, що він тя цілує,
      То він твого дівоцького розумцю прібує.
    2. Не вір, дівча, парібкови, як якому гаду,
      Бо він має на сердейку троякую раду.
    3. Єдну раду, що тя любит, другу, що возме тя,
      Трету раду – до людського сміху преведе тя.
  • 33.
    1. Якби’м я мала крильця сокола, щоб я вміла літати,
      Полетіла бе’м по всьому світу свого милого шукати.2
    2. Ой лечу днину, ой лечу другу, а милого ни видати.
      Ой сяду, сяду в вишневім саду та й стану гірко плакати.2
    3. Ой вийшла мати з нової хати та й козаченька питає:
      – Що ж то за пташка, що за пташина, що в нашім саду співає?2
    4. – Ой то не пташка, то не пташина у нашім саду співає.
      Ай то миленька чорнобривенька свого милого шукає.2
  • 34.
    1. Дала би я, дала би я бички половейкі,
      Би ся привернули літа молодейкі.
    2. Дала би я, дала бички половиї,
      Би ся привернули літа молодії.
    3. Літа мої, літа мої, літа мої, літа,
      Не вміла вас шянувати – забрала вас біда.
  • 35.
    1. Жи би тебе, мій милейкий, нагла кров залляла,
      Жи я собі ни дну нічку нидоспала.
    2. Би тя, милейкий, шляк трафив дрібнейкий,
      Мині через тебе світ невеселейкий.
    3. Жи би тя, милейкий, востра куля вбила,
      Ти того не вартуєш, що я тя любила.
    4. … … … [1]
      Що моя миленька на личко змарніла.
    Примітки:

    [1] Початкові слова відсутні в аудіозапису та у польовому зошиті. – Примітка транскр.

  • 36.
    1. Милейкий, милейкий, папірцю білейкий.
      Я тя чарувала, ти все здоровейкий.
    2. Милейкий, милейкий, ружовий квіточку.
      Не знаю, що робити на тім світочку.