Сеанс

Текст

• 1.

  Респондент-1)[1]: Кругом однакове Я знаю як Вам пояснити?
  Збирач-2) [2]: Шоб ми собі порівняли, чим воно відрізняється, чим схоже.
  Р-1).: Потім собі позбираєте і шось з того вибирете. Співати Вам? Я ни годна, Я зубів ни маю. Почиток весілля, то сі починає:
  [3]
  З-1).: То така ладканка? А можете на голос?
  Р-1).: Та. А чо нє!

  Примітки:

  [1] Далі подається як Р-1).:
  [2] Далі подається як З-2).:
  [3] Респондент пригадує пісенний текст – Примітка транскр.

• 2.
  1. Прийди, Богойку, до нас,2
     Та й ти, Божая Мати.
  2. Та й ти, Божая Мати,2
     Уступи нам до хати.
  3. Треба нам розказати,2
     Як висілля починати.
  4. Ой нешної нинойки,2
     Щасливої годиноньки.
• 3.

  Р-1).: То вже так, а потом ладкають уже:

• 4.
  1. В нашого сусідойка2
     Починат ся вісілійко.
  2. – З Богом, діточки, з Богом,2
     Най вам Бог помагає.
• 5.

  Р-1).: А потому вже, як йдут по барвінок:

• 6.
  1. Ідимо в чисти поли2
     По зілля зеленоє.
  2. По хрищатий барвінок,2
     Будимо вити вінок.
  3. Ой нашому дитяточку,
     Нашому дитяточку
     На щасливе житячко.
• 7.

  Р-1).: А потому, вже як йдут по барвінок там ладкают, вже в городі жнут барвінок:

• 8.
  1. Де ж тота городниця,2
     Що зілля насадила?
  2. – Вийди, хазяйко, с хати,2
     Треба нам показати.
  3. Треба нам показати,
     Котре зіллячко жати.
• 9.

  Р-1).: А далі вже як барвінок той, путому вже співають:

• 10.
  1. Ходили’зьмо в чисти поли2
     По зілля зеленоє.
  2. По зілля зеленоє,2
     По хрещатий барвінок.
  3. По хрещатий барвінок,
     Будемо вити вінок.
  4. Вийся, віночку, гладко,2
     Як червоненьке япко.
  5. Япко ся червоніє,2
     Вінок ся зеленіє.
• 11.

  Р-1).: Дальше вже, як в’ют вінок, то тоді йдут по молоду, вже йдут по молодої. А в молодої як то-то, я була в Вовчому, жила десіть років, то я так по весілля ня кликали як барвінок різати би баба йшла трохи ладкати, бодай, трохи. Бо вже прийдут до молодої, то так кажут:

• 12.
  1. Ой пущайте нас півно,2
     Бо нам ніженьки зимно. [1]
  2. Бо нас тучийка збила,2
     Сукні нам намочила.
  3. Нас сукні дорогії,2
     По штири червониє.
  Примітки:

  [1] Р-1).: Вже під вікном, як прийдут до молодої.

• 13.

  Р-1).: То вже йде як прийдут до молодої, там вже це мені вишибло з голови. То вже там як молоду приведут. Як то в молодої ладкают? Багато находилася повесіллях, багато пісень знаю всяких.
  З-1).: То може Ви нам шось заспіваєте?
  Р-1).: Весільних?
  З-1).: Угу! Ше може доладкайте до молодої, а може шось співали як йшли по дорозі до церкви?
  Р-1).: Як ішли по дорозі до церкви? Ага! То думаєш так колись ходили, сіли та й поїхали. Колись ходили, то як було колись за мої паміти, церкви позакривані так вінчалися без ладкання, окремо вінчалися, навіть, і після весілля і до весілля. То зараз так заведено шо разом відбуваєся, то повино бути разом. Я була в Стрию в свої сестри на вісілю, то там так жіночки ладкали в молодої, як то вони ладкали:

• 14.
  1. Та бо ни раз, Галиночко, та й ни раз,
     Поклонися матінойці по сто раз.
• 15.

  Р-1).: «Вона тебе годувала…» як то? А потім батькови, матери сі поклони, потім сестричкам.
  З-1).: А шось співали, ладкали як йшли до церкви молодий з молодою?
  Р-1).: Ну я Вам кажу шо колись…
  З-1).: А з церкви так само, а вже сідали за стіл шось може співали?

• 16.
  1. Утворяй, мати, ліску,2
     Веде ти син невістку.
  2. До корови дійницю,2
     До поля робітницю.
• 17.

  Р-1).: То каже:

• 18.
  1. Мати моя, мати моя, а вже твоя біда йде,
     Вна ти очі видовбає, ще й ти писок розідре.
• 19.

  З-1).: То так кому співали?
  Р-1).: То так дрібнейко співали, свекрусі співали таку.

• 20.
  1. Та коби я, Боже, знала, де моя свекроха,
     Я би її помагала робити по троха.
  2. А коби я, Боже, знала, де є моя свекра,
     Взяла би’м ї за рученьку, повела до пекла.
• 21.

  Р-1).: То таке, дівчата, то ся на висілю згадує, йно за другим, а ше є компанія, хтось підкаже.
  З-1).: Ви собі подумайте! Може, співали шось дружці, дружбові?
  Р-1).: Та дружкам співали:

• 22.
  1. Та бо дружко ж, моя дружко, поцілуй ня в вушко,
     То я тебе в біле личко, файна молодичко.
  2. Та бо ни плач, молода, та най дружка плаче,
     Вна ся хоче віддавати, аж ї серце скачи.
• 23.
  1. То хвалився наш староста, шо має маєток,
     То він має стару кітку, ще й двоє котєток.
  2. То староста падав з моста, ноги ся задерли,
     Так ся свашки насміяли, мало ни померли.
• 24.

  Р-1).: Ше дружбам співают:

• 25.
  1. То староста файний-файний, дружба нипоганий,
     То молодий мижи ними, як намальований.
• 26.

  Р-1).: То вже старості. То всякі пісні, бабі то голови ни тримає.
  З-1).: Заспівайте, Ви кажете старостінам?
  Р-1).: Старостінам?

• 27.
  1. Бодай тобі, старостуню, голова облізла,
     Старостіна через тебе сім раз перелізла.
• 28.

  Р-1).: Таку трохи шутливу. Як то співається «Один дружба як бичок, другий як теличка…» Я Вам кажу то на вісілю приходи до голови, підисєт грам вип’єте та й є весілля. Ну а ті як даруют, наприклад, як би ти сестричку віддавала, то в мене в Ужгороді було весілля.

• 29.
  1. Вже’м ся дочекала ниділеньки тої,
     Шо в мої сестрички коровай на столі.
  2. Даруй тя, сестричко, правою рукою,
     Най ти щастя плине, як вода рікою.
  3. Даруй тя, сестричко, квіточков лелії,
     Най тя благословит серденько Марії.
  4. Даруй тя, сестричко, квіточков агруса,
     Най тя благословит серденько Ісуса.
  5. А до тебе, шваґре, одну просьбу маю,
     Шануй мою сестру, як калину в гаю.
  6. Бо калину в гаю треба підливати,
     А мою сестричку треба шанувати.
• 30.

  Р-1):. То дівчата всяке співають, то таке.

• 31.
  1. Ой на горі, на високій, буйний вітер віє,
     На висіллю так співают, хто якої вміє.
• 32.
  1. Вісіля, вісіля пана молодого,
     Мині вільно поспівати, що кому до того.
  2. То як мині ни співати, та й ни гомоніти,
     То бо мині ни зборони ни газда, ни діти.
• 33.

  Р-1).: То з Франківська, такі всякі приспівували, води сусідний хлопец мій похресник женився в Івано-Франківську, то співали таку шутливу:

• 34.
  1. То варила баба чира, а чир був гарячий,
     Баба діда ни любила, дідо був смирдячий.
• 35.

  Р-1).: Понаспівую Вам такого шо.
  З-1).: То добре, співайте шо згадаєте!
  Р-1).: О, такі як дівчина-сирота виходить заміж, то така є пісня довга:

• 36.
  1. Червона калина попід вікном цвіла,
     Бодай ся сирота, бодай ся сирота на світ не родила. [1]
  2. А в тої сироти сумне весіллячко,
     Напросила гостів, напросила гостів на все подвір’ячко.
  3. На все подвір’ячко від хати до брами,
     Лиш не запросила, лиш не запросила рідненької мами.
  4. Піду я на цвинтар, тай гробика знайду,
     Я свою матінку, я свою рідненьку на ніжки підведу.
  5. Ой там на цвинтарю гробар сіно косит,
     Він мою матінку, він мою рідненьку на висілля просит.
  6. – Устань, моя мамко, встань, моя рідненька,
     Хто ж мені поправит, хто ж мині поправит вінок золотенький.
  7. Устань, мамко моя, бо зацвіли груші,
     – Я не встану, доню, я не встану, доню, бо не маю душі.
  8. – Устань, мамко моя, бо зацвіли сливи,
     – Я не встану, доню, я не встану, доню, бо не маю сили.
  9. – Устань, моя мамко, бо зацвіли япка,
     – Я не встану, доню, я не встану, доню, бо глибока ямка.
  Примітки:

  [1] Р-1).: Там вже на ім’я як.

• 37.

  Р-1).: Отаке мене навчили, бо я жила в Вовчому десіть років, сусіднє дівча-сирота віддавала. Тяжко таке співати дітині, бо дітина плаче, а вісіля, то є вісіля. Які то ше згадати, я вже Вам багато наспівала. За свекруху:

• 38.
  1. Горіла палала за хатов солома,
     Вже ми так не буде, вже ми так не буде, як ми було дома.
  2. Коло свої мами я нич не робила,
     Гуску на мотузку, гуску на мотузку до води гонила.
  3. Коло свої мами неслам воду ложков,
     Мати вибігає, мати вибігає: "Тобі, доню, важко".
  4. А в чужої мами йду з двома відрами,
     А вна біжит, кричит, а вна біжит, кричит: "Йди скорши ногами".
  5. Горіла палала за хатов загата,
     Вже ми так не буде, вже ми так не буде, я ми було в тата.2
  6. Коло свої мами вигуляла’м ями,
     А в чужої рівно, а в чужої рівно – гуляти ни вільно.2
• 39.

  Р-1).: То колись давно ми таку пісню співали така за свекруху.
  З-1).: Знаєте, може, якісь пісні, як хлопець йшов до війська, або партизанські, солодатські?
  Р-1).: Партизанські я знаю, дуже файні, такі давні.

• 40.
  1. З ким я буду цю ніч спать, да гей.
     З ким я буду цю ніч спать і вечерю вечерять?
  2. Повечеряю сама, да гей,
     Повечеряю сама, поки милого нема.
  3. А мій милий на Дону, да гей,
     А мій милий на Дону, я до нього полину.
  4. Усей Дунай обійшла, да гей,
     Усей Дунай обійшла, поки милого знайшла.
  5. До могили припала, да гей,
     До могили припала, ревно плакать начала.
  6. – Вставай, милий, не лежи, да гей,
     Вставай, милий, не лежи, путь-дорогу покажи.
  7. – Ни устану, милая, да гей,
     Ни устану, милая, болит мене голова.
  8. Болит мене голова, да гей,
     Болит мене голова, тяжко ранена вона.
  9. С ким ти, мила, сюда йшла, да гей.
     С ким ти, мила, сюда йшла, що ти мине ту знайшла?
  10. Ой чи з вітром, чи з дощем, да гей,
      Ой чи з вітром, чи з дощем, чи з хорошим молодцем?
  11. Ані з вітром, ни з дощем, да гей,
      Ані з вітром, ни з дощем, тільки з жалем і з плачем.2
• 41.

  Р-1).: То така давня бандерська. То колись я з вовчанськими жінками була на віниках, ми так співали то ся навчила. На віниках на Сході, то там ся навчила, там були і з Турки і з Вовчого, вилика бригада трийці чоловік робило, я їм їсти варила. Е, різні співали. Ше дідо в Херсоні любить співати таку стрілецьку пісню. Він так люби співати, там у нього висілля, там на Хирсонщині, там самий менший син священиком, висілля він своє співає і всьо. Видно то шось було, він сам з Івано-франківської, де Чорний Ліс, напевно, за ту всю справу він був виселений.

• 42.
  1. Полину, полину у гай по калину,
     Там молодий повстанець згадував дівчину.
  2. Згадував дівчину і матір стареньку,
     Згадував він друзів, друзів молоденьких.
  3. – Чи знаєш, дівчино, як ми розмавляли,
     Закувала зозуля нам над головами.2
  4. А ми тої ночі дістали команду,
     Щоби розброїти ворожую банду.2
  5. А тую команду….?…
     Що в чорному лісі був тяжко ранений.
  6. А кріс йому – батько, а граната – мати,
     А сирая земленька заступає хату.2
  7. Полину, полину у гай по калину,
     Там молодий повстанець згадував дівчину.2
• 43.

  З-1).: Де Ви кажете, навчилися тої пісні?
  Р-1).: Дід так любить. Він голова церкви. На Херсонщині. Пісня така стрілецька, там люди переїхали, але вони з наших країв, де той Чорний Ліс Бог Святий знає? Колись були такі часи всьо перейшло.

• 44.
  1. Там на горе высокой избушка стояла,
     А в той лэсной избушечкы там вдовушка жыла.2
  2. Однажды два героя просылысь ночевать:
     – Пусти, пусти хазяєчка хоч ночку переспать.2
  3. Хазяйка согласылася, пустила ночевать,
     И пэчку натопила, готовить вечорать.2
  4. – Скажы, скажы, хазяєчка, з каких ти пор одна,
     Скажы, скажы, хазяєчка, з каких ти пор вдова?2
  5. – У сорок первом годике, як началась война,
     Я мужа провожала и сина-сокола.2
  6. За мужа извищения, шо вбито на войне,
     За сина исвищениє, шо втоплено в воде.
  7. – Узнай, узнай, хазяєчка, ти мужа своєго,
     Прижмы, прижмы до серденька синочка роднаво.
  8. – Я мужа не узнала, он стал совсем сєдой,
     А сина я не взнала, он стал большой герой.
  9. Узнать я ни узнала, узнать я не смогла,
     Сознанья потеряла и з радости вмерла. [1]2
  Примітки:

  [1] Р-1).: То її прийшли чоловік і син, а там я ше проминула, шо вона казала:
  Я в полє роботала и позно я прийшла,
  Вечері не варила, гостей я не ждала. – Ця строфа у пісенному тексті має бути третьою. – Примітка транскриптора.

• 45.

  Р-1).: За сироту знаю таку файну пісеньку, але знов дівчата по-руськи:

• 46.
  1. В стране дальокой, за океаном,
     Миж штатов, в Америке,
     Мать одинока жила з малюткой
     И дни их радосно протекли.2
  2. И вот случилось, мать заболела,
     И к миру Господа подошла,
     Малютку …?… осиротила,
     Осталась в мире она одна. [1]
  3. И вот у мисли што ей мелькнуло
     Поеду к мамке на небеса,
     Где радость будет там безконечно,
     Забита горем вся тоска.
  4. И вот заходит в вагон кондуктор,
     И стал билети проверять,
     Он подошол к малютке дочке,
     Вилел билетик показать.
  5. Куда ти едиш, моя малютка,
     И где твой дом мне розкажи,
     И де твоя родная мама,
     И где билетик покажи.
  6. Нет у меня родново дома,
     Я еду к мамке на небеса,
     Где радость будет там безконечно,
     Забита горем вся тоска.
  7. И он узял ету малютку,
     Он бил уверен у Христа,
     Он бил спасьон малюткой дочкой,
     Малютка спасла жизнь навсегда.2
  Примітки:

  [1] I-1).: Всьо тре два рази повтаряти.

• 47.

  Р-1).: Файна пісенька. Про маленьку дівчинку шо лишилася без мами.
  З-1).: А ше скажіть, шоб ми могли собі уявити, чи було таке як харення капусти, або чищення капусти?
  Р-1).: Капустянки. В нас твкого не робили то в Вовчому, в нас такого не було, в нас кажда собі, а там вже збиралися на капустянки.

• 48.

  З-1).: В зимі в Вас ходять з вертепом?
  Р-1).: Ходять, чо нє. Вертеп то зовсім друге.
  З-1).: Але ходять з вертепом? Приходили вертепники якого числа?
  Р-1).: Сьомого йдут.
  З-1).: На саме Різдво вдень?
  Р-1).: На саме Різдво вдень!
  З-1).: Ходять з вертепом, а є таке шо ходять щедрувати?
  Р-1).: Та ходять, але то там на Сході щедрують. Там Маланкують. То як на новий Рік на Василя.
  З-1).: А як Маланкують?
  Р-1).: Повибираються та й ходять. Одні приходять, другі йдут. В нас того нема, то там на Сході. Ше би Вам якусь файну пісню таку ствровинну.
  З-1).: Ну, взагалі, нам треба пісні, Вам які приходят на голову нам всі треба.
  Р-1).: За сироту знаю файну.

• 49.
  1. – Зійди, зійди, місяченьку, за нову комору,
     А ти вийдиш, моя мила, трохи поговорю.
  2. А ти вийдиш, моя мила, щось маю казати,
     Ни позволят батько-мати тибе бідну брати.
  3. – Як не вилить батько-мати мене бідну брати,
     То їдь собі на Вкраїну багачку шукати.
  4. – Об’їздив я усі села і всі города,
     Ни знайшов я кращу тебе, як ти сирота.
  5. До свідання, моя мила, я завтра жинюсь,
     А ти прийдеш, моя мила, зблизька подивись.
  6. Подивишся ти на мене, а я на тебе,
     Та й полються дрібні сльози в тебе і в мене.
  7. – До свідання, мій миленький, я завтра помру,
     А ти прийдиш, мій миленький, зробиш ми труну.
  8. А в неділю пораненьку в усі звони б’ють,
     Чорнобриву сиротину хоронить везут.
  9. Як спускали її в яму, здрогнулась труна,
     Стуяв милий біля ями, зів’яв, як трава.
  10. Іде козак дорогою-спотикається,
      Стоїт батько на воротах – посміхається.
  11. – Ой, чого ж ти, мій синочку, спотикаєшся?
      За чужою сиротою побиваєшся.
  12. – Ой, бодай ти, мій батеньку, свій вік не дожив,
      Що ти мине з сиротою на вік розлучив.
• 50.

  Р-1).: Колись такі, дівчата, били жалісні пісні. Про життя. Видите, якась доля правди є в тих піснях.

• 51.
  1. Ходит Коля, ходить, а все вечерком,
     Визиває Галю хоч на пару слов.
  2. Галя догадалась, сама не пішла,
     Вірную падружку з сабою взяла.
  3. Вірная падруга, ходи ж ти за мнов,
     Що ж там буде дєлать Коля наді мнов.2
  4. Виняв Коля шаблю, острого ножа,
     Він зарізав Галю, а сам убєжал.2
  5. Падрузка скричала: «Дайте лошадє,
     Завезем в бальніцу Галю поскарей».2
  6. Завезли в бальницю, поклали на стол,
     Обмотали рани, щоб не ллялась кров.
  7. Обматали рани, вийняли ножа,
     Через дві минути Галя померла.2
• 52.

  Р-1).: Чекайте то я спутала, бо я дуже багато пісень знаю. Та, то вже кінець, то багато пісень, то колись знаєте, співали багато тих різних пісень. Ще ми так як були сестру на пенсію відпроваджали, то ми просіпвали всі мамині, батькові пісні, посходилися, В нас в сім’ї було шестеро, один брат і п’ять дівчат, і всі си позгадували пісні, які батько співав, які мати співала.
  З-1).: То Ви нам ше якусь заспівайте, згадайте які Ви тоді співали?
  Р-1).: То Ви такі знаєте, а то такі давніщі.
  З-1).: Які, може не знаємо?
  Р-1).: Ну, «Шевченкову пісню»… Татови казали за солдатчину, яку я знаю солдатську пісню. Ми нашого бригадира поздоровляли з Днем Армії і таке співали:

• 53.
  1. Ти знала, дівчино, мине, що я хлопець військовий.
     Шо прийде час, прийде пора, то я завжди готовий.
  2. А прийшов час, прийшла пора до війська забиратись,
     А я спішу, а я біжу з дівчиною прощатись.2
  3. Прийшов я до дівчиноньки та й сів си біля ліжка:
     – Прощай, коханая моя, бо я іду до війська.2
  4. Ударила дівчинонька об ліжко головою:
     – На кого кидаєш мине з дитиною малою.2
  5. – Ти знала, дівчино, мине, що я піду служити,
     Ни треб було білесеньких подушечок стелити.2
  6. А треб було постелити вівсяную солому.
     А треб було щовечора гонить мине додому.2
• 54.

  Р-1).: То така солдатська, як в армію.

• 55.
  1. Батько, як цвіт, зав’язав мені світ,
     Мене мати, як зоря, рано заміж віддала.
  2. Ой ти, мамко моя, а я доня твоя,
     Ни дай мене за невістку до чужого села.
  3. А в чужому селі тяжко жити мені,
     Як вечерять сідають, а мене по воду шлють.
  4. Як по воду я йду, як пташина гуду,
     Сльози очі заливают, криниченьки ни знайду.
  5. Я криницю найшла і води набрала,
     Ще не повні відра були, я сльозами долила.
  6. А з водою я йду …?…
     Як у саду стара мати з сином сварилася: [1]
  7. – Ой ти, сину, ти мій, ти дитино моя,
     Чом горілки ти не п’єш, свою жінку чом не б’єш?
  8. – Я горілки ни п’ю, бо горілка гірка,
     Та й жінку я ни б’ю – в мене жінка молода.
  9. Не на то я ї брав, щоби я її бив,
     А на то я ї брав, щоби я її любив.
  10. Коли я ї привів, то калина цвіла,
      Здогадайси, моя мати, яка гарная була.
  11. Коли я ї привів, тоді маки цвіли,
      А типер ї, моя мати, вже не можу пізнати.
  Примітки:

  [1] Р-1).: Там одне слово забула.

• 56.

  Р-1).: Всьо, дівки, ходіт до хати.