Коментар «Андріївські вечорниці»

З-2).: А на Андрія?
Р-1).: На Андрія йдут палити на поле каждого року, діти йдут палити, наберут колісся з машини та й підут на поле, тай там вівкают, співают і палят, а потому прийдут до села, то збитки роблять. Ворота знімают, несут у ріку, помечут. А колись у мене коло церков оті підновляли, оті, шо лізли на гору, не хотіли, шо бись стояли коло церкви, поставили отів коло мене, але я ше не була така стара, як типер. Але мені не треба було збитки робити. А я маю отів під дверив криницю. Вони взяли то-то, то-то таке було високе, позбиване, а вони взяли то наверли на дверь, на саму стежку, то мусіла потому хлопів кликати, шоби вони то витягли. А де дівчата, і несуть ворота. Йні дівчині віднесли аж на цвинтар. Ті зрана, та й глядат, та й глядат, а одна сусіда повідат: «Я виділа, як вони несли твої ворота, ану йди на цвинтарь, твої ворота на цвинтарі». Таке робили.