Коментар «Весілля»
Р-1).: В середу то починалося, а до рання скінчилося, ни на четвер, а на п’ятницю, бо то хіб а жиди робили весілля в суботу, як тепер робіт, так. Тогди було в вівторок і в читвер. А тепер в суботу і всьо. Ну, напримір, попаде якийсь празник у суботу, ни питают тогди весілля робіт, а то ни добри, ну але шо робити.
З-3).: А перше як починали йшли на барвінок колись? Хто йшов на барвінок, сваха чи хто?
Р-1).: Йшли з хати родина, якогось хлопця, брали перстень, на той перстень три гілочки барвінку запихали, запихали то хлопець відрізав перший, а путому вже різали самі, було співали, всяке там таке во.
З-3).: А водою святили той барвінок свяченою?
Р-1).:Та.
З-3).: А хустку брали?
Р-1).: Вобрус.
З-3).: Обрус, а то для чого, просто складали туда?
Р-1).: Хліб був, на хліб клали, такі були забобони. Бо шо робили, ни робили на заводах, ни вчителями, а простими людьми, ворали, косили, та ми то благословили з чого з му жили, то з ми поважали. Йшли то так казали, я ни знаю як тепер кажут, казали жи йдут сватати дівчину. Тожи з хлібом, в обрус зав’язали хліб, горівку.
З-3).: Як казали?
Р-1).: Ну як їх принімали то добре, клали свій хліб на стів, горівку і господар той клав і вся родина.
З-3).: А ни казали: «В ваш двір забігла куниця, ми бачили, прийшли»..Так казали?
Р-1).: Я то позабувала, всяке таке тямила доста, не тямлю.
З-2).: А які ше були забобони шоб молоді щасливо жили?
Р-1).: То таке я вам скажу. Колись було таке, бо не мали пральних машин, а були такі дерев’яні праники, то на тому пранику з дерева вироблений, брали той праник, а були таківо цебри великі, наливали воду і туди той прайник, і на той прайник сідала, шоби родила хлопці. То таке було. То нич ни давало, то всьо така манта була, то нич ни давало, то ни треба було робити, то треба було ся перехрестити і помолитися, ото було Богу миле, а нам в пользу пішло, а таке робити шо то дурнота давала, то було правда туто, а потім день, два пожили і б’ються, чи прийде в поміч та вода.
З-3).: Може ви знаєте якісь побажання, привітання?
Р-1).: Нє.