Коментар «А Капланівка то шо?»

З-4).: А Капланівка то шо?
Р-2).: А тут, як іти в Турку то гора.
З-1).: А чо так називається Капланівка?
Р-2).: Та то гора, її все чогось Капланівкою назвали, я знаю чого?
З-1).: А ваше село звати?
Р-2).: Жукотин.
З-1).: Жукотин? А чому така назва Жукотин, не знаєте?
Р-2).: Колис ранчей, повили жиди, Вовче тому, шо вовки дуже били, так назвали. А я знаю, ше наша баба розказувала, а то якісь Жуки били чи шо – та й Жук, Жук та й так.
З-1).: А! Такі люди, шо поселилися?
Р-2).: Та, то такі зробили такі села та й.
Р-2).: Знаю, казали, там все вовки ходили та й назвали Вовче. Його вже перейменували на Середу, але все більше Вовче та й все.
З-1).: А тут є якісь такі в селі от, кажуть, там якась, ви казали, там – Верхи, якісь такі округи, ви казали. Мають назву вони?
Р-2).: Ну, так: там називают Ґудзолина, а там називают Васятів круг, а ту називают Долина, а ту називают Кривий Круг, а ту – Сотивство.
З-1).: Сотивство? А шо то означає?
Р-2).: Да кілько зробилоса, я знаю?
З-1).: Я так бачу, в вас в селі є поширені такі вуличні імена. Ну так: людина ніби має прізвище і ім’я, а ше й по-вуличному кличуть.
Р-2).: Ну, в нас – Дубільова, а ту – Максимува, а ту – Семена, а ту – Страпачова, там – Опанка, так, наякже.
З-1).: А чо то так люди давали такі вуличні?
Р-2).: А я знаю? Нас ше ранчей, ше ми в баби, отець був з Вовчого, він ся писав Дубіль – назвали Дубілі. Дубілі та й так потім пішло, а потім так, я знаю, пішло. Так ше все називают по-сильських. Там немає, там по прізвищу додивишся: йду до Максима, а ту – до Семена, так все по-своєму, по-сільському.