Коментар «Народження (порід)»

З-2).: Скажіть, а хто в вас раніше приймав пологи в жінки?
Р-2).: Як хто, ранчей дома я родила хоба одне в лікарни, так – всі вдома.
З-1).: Ну, а хто роди приймав?
Р-2).: Нихто, Бог приймав! (Сміється. – Примітка транскр.)
З-2).: Як: сама жінка родила, сама ж?
Р-2).: Єдно била жінка, як єго родила, перше. Друге – тоже била жінка, третє – то била свадьба в сусіди – де поїду? Вони всі на свадьбу йдут, я пішла в загату – вродився в загаті! (Сміється. – Примітка транскр.) Крикнула: «Мамо, ходіте, бо ся дитина родить!»
З-2).: Ну а не було таких, кажуть на них баби-повитухи, вони приходили помагали породіллі народити дитину.
Р-1).: Та о, сусідка Люба є!
Р-2).: Ну, то четвертий: так само, била вчительом, да на кватирі…
З-2).: А Ви зараз не знаєте таких жінок в селі, шо живуть, шо приймали пологи.
Р-2).: Нема вже, то вже померли. Я десь завагітніла в тому віци [респондентка має на увазі вік студенток-збирачок 2 та 4. – Примітка транскр.] та пішла до стайні, а я на плиті на горі лежала, там ся закутала тай си там ся сиджу. І мати пішла зараз корову доїти, приходит з стайні, дитина ся родит. А єдну дочку ся вродила не часова: сім місяців, я била слаба. Я виджу шось зі мнов непорядок, а то (..?..). А лікарня в Лімні: штири кілометри, попробуй. Та чоловіка нема, десь пішов в футбол грає, никого нема. Я мовю матері я йду в Лімну, бисти му повіли не кормлені свині, бо я вже не можу. Я зійшла нижше, а воно ся родит. Я забігла до сусіди да під забором уродила да й усьо.