Коментар «Весілля»

Збирач-2): [1] Починається весілля з чого?
Респондент-1): [2] Вже хто зачинає весілля, ну та й беруть вінці, значки, перехрещуют: батько вінцями вже з барвінку. О, та ви зі Львова, то ви тоже знаєте там!
З-2).:…Ні, а взагалі як весілля: спочатку хлопець має до дівчини в свати піти, так? Чи як то у вас називається, свати?
Р-1).: Свати. І як ідут, то в свати йдут, а то свати йдут там до него, то свати, а то-то прейда′не йдут до молодця, прейда′не. Ну так зачинают: вже поблагословит батько, а тепір вже священик благословит весілля. Посідають за стіл всі – та й ся побласловит. І «Отче Наш» молиться три рази, а колись було так зачинали, то не було так, знаєте, священика, але ходили там до священика і про-сили благословенства молоді. І ксєнз поблагословив їх, і ну, і прийшли додому і потом удома батьки поблагослов’ять їх жет [3]. Ну і всьо, ну та й зачинаєтса весілля, та й ся гостят, та й латкают. Як вже йдут до шлюбу, та й співают.
З-2).: Ну, а ви не знаєте, наприклад, якихось таких ладканок чи пісень, наприклад, які співали коли пекли коровай чи виймали з печі коровай, чи коли всажали?
Р-1).: В нас так не робили. В нас так: спекла коровай там – та й всьо, та й ничо не робили.
З-2).: Але нічого не співали?
Р-1).: Ничо.
З-1).: А хто пік коровай: ви, так як кухарка, чи то родичі?
Р-1).: Нє-нє: та то родичі пекли, та родичі. А во як теперикі є вже, шо купуют. Купуют. Куп’ят, каже, та й ся не тороп’ят. А коровай хто-небудь так-во спік, та й всьо. Та й у нас трохи нема, в нас інакше, боз [4] в телевізори баби такі-во прибирают трохи, а ми не так… [5]
З-1).: Ви, так як кухарка, то як? У вас на село було декілька і могли запрошувати чи була одна кухарка на ціле село?
Р-1).: А я знаю? Та де була їдна кухарка? Нас було пару, але ж було, шо все запрошували, була старша їдна. Та я обийшла сто тридцять весілля, а тепер вже не можу.
З-1).: А як запрошували: запрошували тільки зі свого села чи могли і з других сіл?
Р-1).: Ніт [6], не запрошували з другого села, помічника. Хоба коби главна була кухарка, а потом помічника та помагає. Шо ж сама кухарка? – Нич не зробит, хоть би як шпано вала [7], вона не зробит сама1 А як без людей? Ну та й так помагали, та й зачалося весілля′, та й музика, та й…
З-2).: А шо готували Ви на весілля: які страви, такі головні які були?
Р-1).: Ну, та всякі такі страви. Колись борщ варили таки-во український. Розчиняли борщ. Жито мололи ми і розчинили, такий розчин робили і у воду. Потом у воді довариться і вляли ми волляну і там два дні або три постоїт, воно скисне, то такий борщ – капітальний!
З-2).: Ну, та й шо треба було в той борщ?
Р-1).: Треба було взяти жита і файно відцідити і варити на сметані, береш ше тамики муки, на сметані заколотили, борщ там вже закипит, то то вилляти і замішати, і приправити: вокропец, лист бебковий, бо кажут, такє во приправити, примастити і борщ так п’ют – но! То файний борщ, вкусний був! А тепер так не роблять, більше там таке во…
З-2).: А як той борщ: то ставили одну тарілку для всіх? Чи то кожному окремо давали?
Р-1).: І кружки давали, вже си пили. Колись було давно,?… тепер вже нє, ту поливку варят з курей, то дают, а я все, я все варила борщ, бо все кажут: «О, вона кухарит і вона борщ зварит файний!». Голубці робили, то тутво закручували ж ми вушка з грибами.
З-2).: А голубці з чим робили, з рисом?
Р-1).: Рис.
З-2).: А раніше з чим було?
Р-1).: Був рис і тарчанка.
З-2).: Тарчанка?
Р-1).: Бульбу терли. Терли на тертці бульбу.
З-2).: І закручували в капустяний листок, так?
Р-1).: Так-так. То листя ми запарили або як, знаєте.
З-2).: А шо туди ше додавали? Терли на тертці чи як?
Р-1).: Стерли бульбу тоту, віддавили твердо, зварили молока і туди вилляли у тоту тарчанку, вимішали, там ше м’яса мож дати, рису і тото всьо замішати і такі голубці були файні. Файні були голубці! А тепер? Теперкі хіба так роблять?
З-2).: Ми ше так не чули, шоб можна було так з картоплею. З рисом я чула, а з картоплею – ні, такого не чула.
Р-1).: Ну, такі вкусні голубці. З картопльою вкусні голубці, але треба так файно стерети на таку [8] тертку, віддавити твердо, молока зварити гаряче і запари-ти тоту тарчанку, бо вона почервоніє: бульба все. А тогда ше, може, рису варят, може, того… м’яса намолоти, тоже то всьо замішати файно, зробити зажарку і вилляти там в то-ту… Вимішати і вже ти матимеш голубці, таким «перчиком», «перчиком»: не такі великі, як книші, а такий вели-кимй як книші, бо ся каже би ся голубиц взяв. Ну та шо ж ще? Холодець варилизми!
З-2).: А холодець з якого м’яса варили?
Р-1).: Яловина. Але тако-во кістяк, кістяк вибирали, більше шоби ше ставало. Ну, та й в одного були свинські, каптили мнясо. І каптили мнясо, і до пецу засувала в баняках, порубала так ребра і вбаняк засунула так ся витушило в пецу. Ну, і засували та й їли люди горяче. А топір вже такє нема! Бо топірка вже такє делікатне, а тогди їли люди, шо було. Думаєте, шо холодильники били? Не було так, як тепер є.
З-2).: То то гаряче подавали його?
Р-1).: Так. З пеца витягнули, на кухні ше прогріли і…
З-2).: А якшо подавали його гарячим, тоді чого воно називається холодець?
Р-1).: Холодиць застиват! Так, як у вас.
З-2).: Ну а Ви кажете гарячим подавали…
Р-1).: Ну то горячим подавали ми з мняcо-ребра, ребра порубані отакимо-во кавалками і позасу-вали з ми у баняки, там приправили, там можна дати трошки листу, перцю. Таке вот, чоснок з ми не давали, бо воно скисне. Та во свіже, то файно з’їсти. Та з ми засували в п’єц, засунули, з п’єца виняли – якраз гості сідают, а то ся вийме з пеца, та й ся вдаст, да такє, знаєте, мнясо червоняве но, вкусне мнясо! А потому з ми й тушили ребра. Приварили, а потім вже в печи на єйцьох пекли. Та то такє неїдке – то сухе, али роб’ят. Отаку всяку закуску придумували: їдне – такє, друге – такє. Я ся нигде ни вчила, я сама з себе, я ся нигде ни вчила. Отак і діти пішли мої потім, де й так, але якось Біг дав.
З-2).: А пити шо давали?
Р-1).: Пити? Була горівка, компоти варили, то…
З-2).: А як колись горілка? Як там: пляшки стояли на столах чи, може, одна пляшка на всіх бу-ла чи як?
Р-1).: Ні [9], клали так: клали пиво, клали воду, клали пляшку горівки. Та стояло по три фляшки на стіл, на стіл так…
З-2).: І то колись так було також?
Р-1).: Так. Так було, шо стояло… А ше як випили, то ше й додавали! Додавали все так-во, знаєте, вже… Колись люди менше пили, а тепер вже п’ют! Я їдну правду оповідаю, бо колись так було… Оно фляшка блисне, шо принесли, бо каже: «Йшов на весілля′ і си фляшку ніс. Фляшку си приніс, сіли си за стіл і так си погостились. Ну вже дивиться, шо вже нема, то додавали сво′їх!».
З-2).: А Ви кажете кампот. А кампот з чого варили?
Р-1).: З яблок: з сушки кампот!
З-2).: А він так і називався – кампот?
Р-1).: Так. Так це ше приправку треба купити, шоби пахло, бо вже, знаєте, тамо заправити і за-солодити та й всьо – ліпший кампот, як то-та вода. Воно звариться, не раз знаю, шо ми по шість-сім баняків великих то тих варили на весілля′. А потом вже, знаєте, якось закупували тоту воду та з студні витягали, з криниці, воду і заправляли там цукром. Там ше заправили: та – зелена, та – червона, таким во заправ’яли та люди пили, але потому… Але кампот пили, то ше як літом! Хлібці з мняса з ми пекли. І такі-во, шо ми з давали у плінки, тоже у духовках пекла.
З-2).: А то шо? Як то його треба так готувати?
Р-1).: Ну, та шо то в духовках з ми, то змололи з ми мнясо, як на голубці. Змололи мняса і тамкі треба було добавити: яйце вибити, посолити, приправити файно. Вибити мнясо треба було, вибити, так як на ковбасу, знаєте, вибивают. Ну і тоді завиваємо у тоту плінку′, в плінку завиваєм тогди тако-во обшнуровуєм ми і в духовку. Кладу на бляшки і зверха так-во помастю трошки яйцьом аби пожовкло, і в духовку засуну і так ся випече, може, зо шість, зо сім бляшок на весілля′. Є сто тридцять людей, сто сорок, я тогди міркую кілько має бути людей, де й…Ну ше з ми шо робили? Із печінки тоже хлібці пекли. А ні – то з ми зразу мололи, печінку з терли і з ми мололи і майонезом приправляли, часноком. Ну та то люди їли, а тепер – не хотят, вже хотят скорше такє-во: щораз ліпше та й ліпше, доходит до… [10]. Та й всьо: та з капусти салат, та з чого могли, то з ми робили. Та тої закуски було не раз і дванайдцить, і тринанайдцить страв, тої всякої закуски. То шо ше вам говорити?
З-2).: А ви кажете кухаркою були. То Ви вже собі були на кухні, Ви вже не розносили на столи нічого, Ви тільки?…
Р-1).: Розношували баби. Я оно пішла подивилася. Прикликала дівчат або кого, невісци такі молоді. Та й ся пішла подивила як вони подавали, та й си завернулася та й ше подавайте, та їм ся дивила тако-во за таким порядком, шоб був порядок, бо їдне – їло би, а друге – не їло, би ся дивило! То треба і смілих, знаєте! У нас люди зразу так не їли, по один шо тарілки. А з п’ятнадяти поставили тут, тут, там поставили. Так люди їли. Ну а типір вже по їдин шо ід. Типір ше ліпше, бо так ше продукти непсуют. Верже собі ци ложку ци дві, скіко си верже та й си тото їст, та й друге тамка ци що, та й так. Ліпши гет теперкі ся весілля роблять, як ся колись робили. Бо я вже там’ю як колись. Я вже типірки двоє весілля робили, я вже дома не робила.
З-1).: Може, якісь ладканки згадаєте?
Р-1).: Ладкати? Ну як ішли до шлюбу та я вже так знаю:

[1] Далі подається З-1).:
[2] Далі подається Р-1).:
[3] жет = вже
[4] боз = ніж
[5] Сміється. – Примітка транскр.
[6] ніт = ні
[7] шпановала = господарювала
[8] Показує тертку. – Примітка транскр.
[9] респондент заперечну частку «ні» постійно вимовляє наближено до «ни». – Примітка транскр.
[10] Сміється. – Примітка транскр.