Коментар «Весілля – заручини»

З-1).: То в вас казали…?
З-2).: Запоїни казали?
З-1).: Казали запоїни в вас, та?
Р-2).: Сватаннє.
Р-3).: Заручини – це запоїни в нас в селі були.
Р-1).: Заручини.
Р-2).: Ну, ну!
З-1).: Але, ото ходили якби… Бо в багатьох селах кажуть, що навіть не знали, не бачили, до кого хто приходить вже на це, це сватання. І в вас таке тоже було, шо могли оддать, аби тільки…
З-2).: Батьки собі могли домовитися і всьо?
Р-2).: Віддати за плєчи силою, но. Чи ходите, чи не ходіте ви зо мнов, ходіте чи ни ходєти, али пуйдеш і всьо.
Р-1).: Я знала, я…
Р-2).: Пуйдеш і всьо, мати, або батько. Ни хочеш, чи хочеш – пуйдеш.
Р-1).: Хто, хто мене хотів…
З-3).: А шо, як там, там як зрузу, от сваго жениха шукали, то шо, зразу казали, отак ви за єго пі-дете, батьки знайшли – і все.
Р-1).: Нє, то колісь теє було. Я не помню.
З-2).: А ваші батьки як женилися, то тоже зустрічалися.